ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МЕХАНІЗМ ФОРМУВАННЯ ТА НАРОЩУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ РЕГІОНУ

brief description

ЗМІСТ

ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ТА НАРОЩУВАННЯ ІНВСТИЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ РЕГІОНУ 11
1.1. Значення і зміст інвестиційного потенціалу регіону 11
1.2. Джерела формування інвестиційного потенціалу регіону 35
1.3. Фактори впливу на нарощування інвестиційного потенціалу регіону та оцінка їх дії
Висновки до розділу 1
РОЗДІЛ 2. АНАЛІТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ 83
2.1. Методика аналізу та оцінки інвестиційного потенціалу регіону 83
2.2. Оцінка рівня інвестиційного потенціалу регіонів України 104
2.3. Складення і аналіз балансу інвестиційного забезпечення регіону (на прикладі Волинської області)
Висновки до розділу 2
РОЗДІЛ 3. РОЗРОБКА МЕХАНІЗМУ ФОРМУВАННЯ ТА НАРОЩУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ РЕГІОНУ
3.1. Побудова організаційних механізмів формування, нарощування та оптимізації використання інвестиційного потенціалу регіону
3.2. Впровадження системи інвестиційного маркетингу регіону
3.3. Формування та розвиток інвестиційної інфраструктури регіону
Висновки до розділу 3
ВИСНОВКИ
ДОДАТКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Інвестування виступає невід’ємним елементом національного та регіонального розвитку в усіх країнах і частинах світу. Максимально актуалізується його значення для розбудови регіональних соціально-економічних систем в процесі їх становлення і реформування, оскільки з інвестиціями безпосередньо пов’язане оновлення та реструктуризація виробництв, зростання зайнятості, впровадження інновацій.
На сучасному етапі розвитку ринкових відносин в Україні питання інвестування викликають всебічний інтерес як з боку науковців, так і органів влади загальнодержавного та регіонального рівнів, що знаходить відображення у значній кількості наукових праць, а також нормативно-правових актів, програм і заходів з пожвавлення інвестиційної діяльності. Незважаючи на це, обсяги та ефективність інвестування є значно меншими, порівняно з країнами-сусідами – Польщею, Угорщиною, Словаччиною та ін. Проблема недоінвестування української економіки поглиблюється регіональними диспропорціями розміщення інвестиційних ресурсів. На наш погляд, головною причиною такої ситуації є несформованість інвестиційного потенціалу регіонів України, його неналежне використання та відсутність заходів з нарощування. Окрім того, на сьогодні не розроблено диференційованих механізмів реалізації інвестиційного потенціалу для регіонів з різними його рівнями, які б містили різні інструменти та пріоритети щодо формування джерел інвестування, впровадження системи інвестиційного маркетингу та розбудови інвестиційної інфраструктури.
Актуальність теми дослідження. Проблема недоінвестування української економіки поглиблюється регіональними диспропорціями розміщення інвестиційних ресурсів. Головною причиною такої ситуації є несформованість інвестиційного потенціалу регіонів України, його неналежне використання та відсутність дієвої регіональної політики нарощування. Для розв’язання зазначених проблем необхідно вирішити ряд методологічних питань, які стосуються підходів до визначення, оцінки та розробки механізмів реалізації інвестиційного потенціалу регіону.
Проблеми дослідження наявного стану та можливостей оптимізації використання інвестиційного потенціалу регіону в наукових роботах досліджували такі вітчизняні та зарубіжні дослідники, як А.Бакітжанов, О.А.Бандурін, І.О.Бланк, В.Гомольська, І.Грішина, Б.В.Губський, В.К.Гуртов, В.Єпіфанов, А.М.Ісаков, М.А.Козоріз, Р.Коуз, О.М.Марголін, В.О.Онищенко, І.Ройзман, О.Шахназаров, Л.Масловська, В.В.Повєрєнов, Г.О.Рєзнік, Ф.С.Тумусов, С.Філін, Б.О.Чуб та ін. Учені розробили ґрунтовні підходи до здійснення регіональної інвестиційної політики, запропонували власні методики оцінки рівня інвестиційного розвитку регіону та його інвестиційної привабливості.
Аналіз наукових публікацій свідчить, що поряд із значною кількістю розробок з питань реалізації інвестиційного потенціалу регіону, недостатньо уваги надається розробці диференційованих механізмів формування і нарощування інвестиційного потенціалу для регіонів з різними його рівнями, впровадженню системи інвестиційного маркетингу території та побудові моделей інвестиційної інфраструктури регіону. В останні роки зростаючої актуальності набувають питання оцінки рівня використання і можливостей нарощування інвестиційного потенціалу, забезпечення інвестиційної безпеки регіонів, формування та покращення інвестиційного іміджу.
Усе це визначає актуальність та своєчасність дослідження, а отже зумовлює вибір теми, мети і завдань дисертаційної роботи.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Основні положення дисертаційної роботи мають зв’язок із виконанням наукових держбюджетних досліджень, передбачених планом НДР Луцького державного технічного університету. Результати наукових досліджень в дисертаційній роботі використані під час розробки науково-дослідної теми «Механізм реалізації політики сталого розвитку регіону» (номер державної реєстрації 0106U000610) – дисертантом впроваджено організаційні механізми формування та нарощування інвестиційного потенціалу, кінцевою метою яких є досягнення сталого розвитку регіону, розроблено методику оцінки інвестиційного потенціалу регіонів України.
Мета і завдання наукового дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка організаційного механізму формування та нарощування інвестиційного потенціалу регіону.
Досягнення мети дослідження зумовило необхідність визначення і розв’язання наступних основних завдань:
• обґрунтування змісту інвестиційного потенціалу регіону та його значення в процесах активізації інвестиційної діяльності в регіоні;
• аналіз джерел інвестування, ресурси яких використовуються для формування інвестиційного потенціалу регіону;
• розроблення підходу до класифікації факторів впливу на нарощування інвестиційного потенціалу регіону та створення системи превентивних заходів щодо запобігання їх негативної дії;
• розроблення методичних підходів щодо визначення рівня інвестиційного потенціалу регіону та здійснення його аналізу й оцінки на прикладі регіонів України;
• обґрунтування типів організаційних механізмів формування та нарощування інвестиційного потенціалу регіону для регіонів з різними рівнями інвестиційного потенціалу;
• розроблення системи інвестиційного маркетингу регіону;
• побудова моделей інвестиційної інфраструктури регіону з врахуванням пріоритетних напрямків розвитку регіонів України.
Об’єкт дослідження – процес формування та нарощування інвестиційного потенціалу регіону.
Предметом дисертаційного дослідження є організаційний механізм формування та нарощування інвестиційного потенціалу регіону.
Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дисертаційної роботи є положення економічної теорії в галузі регіоналістики, результати вітчизняних і зарубіжних наукових досліджень з питань формування, нарощування та оцінки інвестиційного потенціалу регіону.
Під час досліджень використовувалися такі наукові методи:
- логічного узагальнення, аналізу, синтезу та порівняння – для визначення змісту поняття «інвестиційний потенціал регіону», дослідження позитивних і негативних характеристик існуючих методик оцінки інвестиційного потенціалу регіону;
- багатофакторного економічного, статистичного, соціологічного аналізу, експертних оцінок – при оцінці часткових та інтегрального індексів інвестиційного потенціалу регіону;
- системного підходу, що враховує динамічну функціональну залежність між станом цілого та розвитком і збалансованістю його складових елементів – при розробці механізмів формування, нарощування та оптимізації використання інвестиційного потенціалу регіону;
- методи моделювання та графічні методи – при побудові механізмів формування, нарощування та оптимізації використання інвестиційного потенціалу регіону та розробці моделей формування інвестиційної інфраструктури.
Інформаційною базою дослідження служили офіційні статистичні дані, що характеризують умови, фактори та результати інвестиційної діяльності регіонів країни, законодавчі та нормативні акти України та обласних державних адміністрацій із здійснення питань інвестиційної політики, аналітичні розрахунки автора, виконані в процесі проведення дослідження.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному:
Вперше
• запропоновано три типи механізмів – формування, нарощування і оптимізації використання інвестиційного потенціалу регіону, які передбачають підбір оптимальних для кожної групи регіонів методів та інструментів активізації інвестиційної діяльності, залежно від рівня їх інвестиційного потенціалу;
• обґрунтовано систему інвестиційного маркетингу регіону, яка передбачає визначення місії і цільових груп інвестиційного маркетингу, позиціонування інвестиційного потенціалу регіону на інвестиційному ринку із застосуванням інструментів комплексу маркетингу та формуванням інвестиційного іміджу території;
Удосконалено
• термінологічний апарат, зокрема, запропоноване власне визначення поняття „інвестиційний потенціал регіону”, під яким розуміються максимальні можливості регіону щодо раціонального залучення та використання інвестиційних ресурсів з врахуванням природно-геополітичних та соціально-економічних передумов здійснення інвестиційної діяльності з метою досягнення сталого розвитку регіону;
• методику комплексної оцінки інвестиційного потенціалу регіонів, що базується на визначенні його часткових та інтегрального рівнів, яка, на відміну від інших, дозволила виявити наявний рівень використання та можливості нарощування інвестиційного потенціалу регіону;
• розроблено форму „балансу інвестиційного забезпечення регіону”, який враховує потребу конвергенції ресурсів різних джерел інвестиційного потенціалу та багатовекторність напрямків їх вкладення, що дасть змогу реально оцінити диверсифікованість і обсяги джерел інвестиційних вкладень, а також перелік і структуру об’єктів цих вкладень, виявити нестачу окремих джерел і сформувати програму дій з оптимізації їх обсягів.
Дістало подальшого розвитку
• класифікація джерел формування інвестиційного потенціалу регіону, яка доповнена розширеним колом ознак. За ознакою «суб’єкти акумулювання інвестиційних ресурсів» проведено огляд стану та проблем використання джерел формування інвестиційного потенціалу регіону;
• методичні підходи до оцінки впливу факторів на нарощування інвестиційного потенціалу регіону за допомогою моделі багатофакторної лінійної регресії для формування системи превентивних заходів з усунення їх негативної дії;
• класифікація типів та критерії вибору моделей інвестиційної інфраструктури регіону – формування, розвитку та балансування – відповідно до наявного рівня розвитку та механізму реалізації інвестиційного потенціалу регіону, яка на відміну від інших передбачає вибір для кожного типу інфраструктури різних форм та методів взаємодії між інвестиційними інституціями та регіональними органами влади з метою підвищення інвестиційного потенціалу регіону.
Практичне значення одержаних результатів.
Практична значимість розробки і впровадження механізмів формування та нарощування інвестиційного потенціалу регіону підтверджується довідками органів регіонального управління: Головного управління економіки Волинської обласної адміністрації (довідка про впровадження №1029/02-11 від 18.09.2007р.), Головного фінансового управління Волинської обласної державної адміністрації (довідка про впровадження №2264 від 18.09.2007р.).
Теоретико-методичні положення дисертаційного дослідження можуть бути використані обласними адміністраціями і агенціями регіонального розвитку України для розробки моделей інвестиційного розвитку регіонів.
Положення та висновки дисертації стосовно формування та нарощування інвестиційного потенціалу регіону, оцінки його рівня, вибору відповідних організаційних механізмів, обґрунтування створення системи інвестиційного маркетингу регіону та побудови моделей інвестиційної інфраструктури використані у процесі викладання дисциплін „Управління регіональним розвитком”, «Проектне фінансування», «Місцеві фінанси і бюджети» при підготовці фахівців у Луцькому державному технічному університеті (довідка про впровадження №1801/I-10 від 18.09.2007р.), а також дисциплін «Інвестування», «Стратегічне планування», «Історія економічної думки» при підготовці фахівців у Волинському національному університеті ім. Л. Українки (довідка про впровадження від 19.10.2007р.).
Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, що викладені у дисертації і виносяться на захист, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті ідеї і положення, які є результатом особистої роботи здобувача.
Апробація результатів дослідження. Основні положення роботи пройшли апробацію на міжнародних, всеукраїнських наукових і науково-практичних та науково-методичних конференціях: «Молодь України в соціально-економічних процесах XXI століття» (м. Луцьк, 2003 р.), „Науково-технічний розвиток: економіка, технології, управління” (м. Київ, 2003 р.), „Теорія і практика сучасної економіки” (м. Черкаси, 2004 р.), „Фінансово-економічні проблеми розвитку регіонів України” (м. Дніпропетровськ, 2004 р.,), „Регіон – 2004: стратегія оптимального розвитку” (м. Харків, 2004 р.), „Науково-технічний розвиток: економіка, технології, управління” (м. Київ, 2004р.), «Інвестиційні стратегії сталого розвитку» (м. Дніпропетровськ, 2004 р.), XXVIII студентська науково-технічна конференція Луцького державного технічного університету (м. Луцьк, 2005 р.), «Фінансові ресурси регіону: організація та управління» (м. Івано-Франківськ, 2006 р.), «Внутрішній аудит та контроль ризиків бізнесу» (Луцьк, 2007 р.).
Публікації. За результатами проведених досліджень автором опубліковано 12 наукових праць, загальним обсягом 3,9 д.а., з яких 3,2 д.а. належать особисто автору.
Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Дисертація викладена на 261 сторінці, містить 30 таблиць, 29 рисунків, з яких 14 таблиць та 4 рисунки займають повну площу сторінки. Список використаних джерел з 209 найменувань викладено на 16 сторінках, 24 додатки – на 24 сторінках.

bibliography

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, що виявляється у розвитку та поглибленні концептуальних основ і методичної бази побудови системи організаційного механізму формування та нарощування інвестиційного потенціалу регіону.
Дисертаційне дослідження з питань формування та нарощування інвестиційного потенціалу регіонів дає підстави зробити ряд висновків і узагальнень, що мають практичний характер і можуть бути використані при подальшому удосконаленні системи управління інвестиційною діяльністю в регіоні.
1. На основі теоретичних узагальнень та детального структурно-понятійного аналізу досліджено зміст та значення інвестиційного потенціалу регіону в інвестиційних процесах регіону, подано власне визначення поняття «інвестиційний потенціал регіону» - це максимальні можливості регіону щодо раціонального залучення та використання інвестиційних ресурсів з врахуванням природно-геополітичних та соціально-економічних передумов для здійснення інвестиційної діяльності з метою досягнення сталого розвитку регіону.
2. Для забезпечення можливостей виявлення, повнішого використання джерел формування інвестиційного потенціалу регіону та їх оптимальної конвергенції, в дисертації розроблено теоретичні засади та практичні рекомендації щодо класифікації джерел інвестиційного потенціалу регіону за ознаками (перспективної значимості для регіону; можливості прогнозування залучення інвестиційних ресурсів; можливості збільшення обсягів залучення інвестиційних ресурсів джерела; достатності наявних інвестиційних ресурсів для економіки регіону; методів регулювання органами регіональної влади процесів залучення та використання інвестиційних ресурсів; походження щодо регіону; напрямків використання джерел; суб’єктів акумулювання ресурсів) і особливостей залучення інвестиційних ресурсів з різних джерел. Як підсумок, запропонована форма складення „балансу інвестиційного забезпечення регіону” за рахунок виявлених джерел ресурсів. Такий баланс для кожного регіону дасть змогу реально оцінити диверсифікованість і обсяги джерел інвестиційних вкладень, а також перелік і структуру об’єктів цих вкладень, виявити нестачу окремих джерел і сформувати програму дій з оптимізації їх обсягів.
3. На основі системного підходу та факторного аналізу, проаналізовано та згруповано чинники, що впливають на обсяги та інтенсивність нарощування інвестиційного потенціалу регіону. Складено алгоритм, який дозволяє визначати силу впливу факторів та запобігати їх негативній дії на інвестиційну безпеку регіону та методику їх оцінки. Розроблено методичні підходи до оцінки інвестиційного потенціалу регіону, основними принципами якої є: мінімальне використання експертних оцінок для отримання максимально об’єктивного результату оцінки; відбір часткових показників на основі попереднього кореляційного аналізу їх впливу на інвестиційний потенціал; групування регіонів залежно від отриманого значення інтегрального індексу, що в подальшому дасть змогу сформувати певні види заходів щодо оптимізації нарощування інвестиційного потенціалу для виділених груп регіонів.
4. Обґрунтовано вибір типу механізму – формування, нарощування або оптимізації використання інвестиційного потенціалу регіону відповідно до рівня сформованого інвестиційного потенціалу та можливостей його нарощування.
- Перший тип механізму – механізм формування інвестиційного потенціалу регіону – спрямований на формування природних, трудових, фінансових та інших видів ресурсів регіону і застосовується в регіонах з недостатністю валових та відносних обсягів інвестиційних вкладень, нерозвиненістю джерел інвестиційних ресурсів, нечисленними об’єктами інвестиційної інфраструктури або ж її відсутності як такої взагалі. Даний механізм передбачає орієнтацію на максимальну диверсифікацію джерел інвестування, пріоритетним є врахування інтересів інвесторів та забезпечення швидкої окупності, високої рентабельності та ресурсно-сировинної забезпеченості інвестиційних вкладень.
- Регіони, для яких застосовується механізм нарощування інвестиційного потенціалу регіону, мають середній рівень використання інвестиційного потенціалу, проте у них все ще існує суттєва різниця між наявним рівнем і максимальними можливостями нарощування інвестиційного потенціалу. Пріоритетами спрямованості механізму нарощування інвестиційного потенціалу регіону є: стратегічний характер та інноваційна спрямованість залучення інвестиційних вкладень, а також врахування соціально-екологічного ефекту їх використання.
- Третій тип – механізм оптимізації використання інвестиційного потенціалу регіону може бути застосований для регіонів із найбільшими обсягами залучення інвестиційних ресурсів у розрахунку на душу населення, достатньо високим розвитком та диверсифікованістю джерел залучених інвестиційних ресурсів й інвестиційної інфраструктури, сформованим іміджем території. Головними завданнями цього механізму є якомога ефективніше використання залучених інвестиційних вкладень, перерозподіл їх у сфери діяльності, які забезпечать інноваційну спрямованість вкладень та збережуть інвестиційну безпеку регіону.
5. Автором запропоновано етапи розробки системи інвестиційного маркетингу регіону. У дослідженні через аналіз сучасних концептуальних підходів до інвестиційного маркетингу подано характеристику комплексу маркетингу інвестиційного потенціалу регіону та розроблено модель його позиціонування на інвестиційному ринку. Інвестиційний маркетинг регіону визначено як процес постійного просування і реалізації інвестиційного потенціалу регіону на вітчизняному та світовому ринках інвестицій, спрямований на задоволення потреб регіону в інвестиційних ресурсах, зростання рівня життя населення і якості навколишнього середовища.
6. Розроблено три типи моделей побудови інвестиційної інфраструктури для регіонів з різними рівнями інфраструктурного розвитку (модель створення, модель розвитку та модель балансування інвестиційної інфраструктури регіону), що дасть змогу забезпечити довгострокові передумови нарощування інвестиційного потенціалу та забезпечити конкурентоспроможність регіону на вітчизняному та світовому ринках капіталів, здійснити вибір інструментів розвитку інвестиційної інфраструктури регіону, в тому числі на основі диверсифікації джерел її фінансування. Критерієм вибору певної моделі обрано рівень інфраструктурного потенціалу регіону, який є частковим показником інтегральної оцінки рівня інвестиційного потенціалу регіону.
7. На підставі дисертаційного дослідження регіональним органам управління запропоновано у розробці програм інвестиційного розвитку використовувати наведені підходи до оцінки рівня інвестиційного потенціалу регіону, розробки організаційних механізмів формування та нарощування інвестиційного потенціалу та моделей розбудови інвестиційної інфраструктури регіону.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алаев Э.Б. Эффективность комплексного развития экономического района. - М.: Наука, 1985. – 185 с.
2. Алиєв В.Г. Основы эффективной экономики. Махачкала: ИПЦ ДГУ, 1996. – 245 с.
3. Алексіна Н. Проблеми і умови формування регіональних виробничо-економічних структур // Економіка України. – 1997. – №3. – С. 56-63.
4. Амоша О.І., Соломатіна Л.М., Макогон Ю.В., Дегтярьова В.М. Проблеми інтеграції прикордонних регіонів України і Росії // Економіка промисловості. – 2001. – №3. – С. 3-7.
5. Анализ и обоснование хозяйственных решений / Под. ред. Б.И. Майданчика, М.Г. Карпунина, Я.Г. Любинецкого. - М.: Финансы и статистика, 1991. – 133 с.
6. Анализ и прогнозирование экономики региона / Под ред. В.П. Чичканова и П.А. Минакера. – М.: Наука, 1984. – 269 с.
7. Андреев В.Е. Конкурентоспособность региона и методика ее оценки // htpp: // students.uniyar.ac.ru/~melikh/article2.html.
8. Анискин Ю.П., Бударов А.Ю., Попов А.Н., Привалов В.В. Управление инвестиционной активностью / Под ред. Ю.П. Анискина. М.: ИКФ Омега-Л, 2002. – 272 с. (Серия «Деловая активность»).
9. Ансофф И. Стратегическое управление: Сокр. Пер. с англ. / Науч. ред. и автор. предисл. Л.И. Евенко. – М.: Экономика, 1989. - 519 с.
10. Антонова А.В., Пархоменко Л.В. Методика рейтинговой оценки инвестиционной привлекательности региона // htpp: // nimc.web.tstu.ru/articles/2/2.html.

11. Антонов Н.Г., Пессель М.А. Денежное обращение, кредит и банки. – М.: Финстатинформ, 1995. - 269 с.
12. Артемов В.І. Виробничо-фінансові групи територіально-галузевого типу // Регіональна економіка. – 2002. - № 1. – С. 65-75.
13. Афанасьев В.Г. Общество: системность, познание и управление. – М.: Политиздат, 1981. – 432 с.
14. Бандур С.І., Заяць Т.А., Терон І.В. Сучасна регіональна соціально-економічна політика держави: теорія, методологія, практика. – К.: Вид. ПК “ПРИНТ ЕКСПРЕС”, 2002. – 250 с.
15. Башлай С.В. Необхідність та основні засади формування регіональної мережі банківських установ на сучасному етапі розвитку фінансово-господарських відносин в Україні // Регіональна економіка. – 2002. – № 4. – С. 220-227.
16. Берштам Е., Кузнецов А. Региональное распределение инвестиций в России (материалы к лекциям и семинарам) // Российский экономический журнал. – 2002. – № 2. – С. 99-110.
17. Бєлєнький П.Ю., Шевченко-Марсель В.І., Другов О.О. Інвестиційно-інноваційне забзпечення конкурентоспроможності регіону / Відп. ред. П.Ю. Бєлєнький – НАН України, Ін-т регіональних досліджень. – Львів, 2006. – 129 с.
18. Біла С. Структурна політика в системі державного регулювання трансформаційної економіки. - К.: Вид. УАДУ, 2001. – С. 386-405.
19. Бланк И.А. Основы инвестиционного менеджмента. Т.1. – 2-е изд., перераб. и доп. – К.: Эльга, Ника-Центр, 2004. – 672 с.
20. Бланк И.А. Основы инвестиционного менеджмента. Т.2. – 2-е изд., перераб. и доп. – К.: Эльга, Ника-Центр, 2004. – 560 с.
21. Бланк И.А. Финансовая стратегия предприятия. – К.: Эльга, Ника-Центр, 2004. – 720 с. – (Серия «Библиотека финансового менеджера»; Вып. 9).
22. Близнюк А.М. Региональные проблемы развития экономики Украины. – Донецк: Дон ГУЭТ, 2001. - 86 с.
23. Бойко Є.І., Важинський Ф.А. Регіональні аспекти інвестиційного забезпечення розвитку промисловості // Економіка промисловості. – 2001. – № 2. – С. 94-98.
24. Большая Советская Энциклопедия – М.: Изд-во Советской энциклопедии, 1978. – 602 с.
25. Большой экономический словарь / Под ред. А.Н. Азрилиана. – М.: Институт новой экономики, 1997. – 856 с.
26. Бондарчук І. Інвестиційна політика в Україні: Навч. посіб. – К.: Вид-во УАДУ, 2003. – 24 с.
27. Борецька Н.П. Регіональні аспекти соціального захисту населення // Регіональна економіка. – 2000. – №3. – С. 83-88.
28. Борщевський П.П., Ушкаренко В.О. Чернюк Л.Г., Мармуль Л.О. Регіональні агропромислові комплекси України (теорія та перспективи розвитку). – К.: Наукова думка, 1996. – 263 с.
29. Бубенко П.М. Регіональні аспекти інноваційного розвитку // Регіональна економіка. – 2002. - № 3. – С. 215-222.
30. Булев И., Щедрин А. Современные проблемы социально-экономического развития регионов Украины // Экономика Украины. – 2002. – №112. – С. 89-91.
31. Буркинський Б.В., Харічків С.К. Специфічні домінанти стратегії стійкого регіонального розвитку // Економіка промисловості. – 2002. – № 3. – С. 24-29.
32. Бутко Н. Проблема реализации инновационной модели развития экономики на региональном уровне // Экономика Украины. – 2002. – № 11. – С. 11-18.
33. Бутко М.П., Білокур Н.О. Фінансові ресурси регіону в умовах ринкової трансформації // Фінанси України. – 1998. – №10 – с. 23.
34. Быстряков И.К. Эколого-экономические проблемы развития производительных сил (теоретические и методологические аспекты) / Под ред. С.И. Дорогунцова. – К.: ООО Междунар. фин. агентство, 1997. – 225 с.
35. Василик О.Д., Павлюк К.В. Бюджетна система України: Підручник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 544 с.
36. Волинь за роки незалежності: Статистичний збірник: ювілейне видання: Статті, таблиці, схеми, діаграми. // упорядник Мотиль М. І. – Луцьк Надстир’я, 2001. 384 с.
37. Гальчинський А.С. Україна: поступ в майбутнє. – К.: Основи, 1999. – 220с.
38. Геєць В. Соціогуманітарні складові перспективи переходу до соціально-орієнтованої економіки України // Економіка України. – 2000. – №1. – С.4-11.
39. Герасимчук З.В., Галущак В.Л., Ткачук В.Р. Інвестиційна привабливість як чинник зменшення проблемності регіону. Економіка: проблеми теорії та практики, Зб. наук. праць. Вип. 196: В 4 т. Т ІІІ. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. – С. 724-728.
40. Герасимчук З.В., Ковальська Л.Л. Виробничий потенціал регіону: методика оцінки та механізми нарощення. Монографія. – Луцьк: ЛДТУ, 2003. – С. 242.
41. Герасимчук З.В. Регіональна політика сталого розвитку: методологія формування, механізми реалізації: монографія. – Луцьк: Надстир’я, 2001. – 528 с.
42. Гладкий Ю.Н., Чистобаев А.И. Основы региональной политики. Учебник. – Санкт-Петербург. : Изд-во Михайлова В.А., 1998. – 659 с.
43. Горленко И.А., Игнатенко Н.Г., Руденко В.П., Якушик И.Д. Экономико-географические основы исследования природно-ресурсного потенциала // Конструктивно-географические основы рационального природопользования в Украинской ССР. Теоретические и методические исследования. – Киев: Наук. думка, 1990. – С.32-37.
44. Гранберг А.Г. Основы региональной экономики: Учебник для вузов. – М.: ГУ ВШЭ, 2000. – 495 с.
45. Грицай О.В., Иоффе Г.В., Трейвиш А.И. Центр и периферия в региональном развитии. – М.: Наука, 1991. – 108 с.
46. Губський Б. В. Інвестиційні процеси в глобальному середовищі. – Київ: видавництво «Наукова думка», 1998. – 390 с.
47. Гуртов В.К. Инвестиционные ресурсы. – М.: Экзамен, 2002. – 384 с.
48. Данілов О.Д., Івашина Г.М., Чумаченко О.Г. Інвестування: Навчальний посібник. – Ірпінь, 2001. – 377 с.
49. Долішній М. Актуальні проблеми формування регіональної політики в Україні // Регіональна економіка. – 1999. – № 3. – С. 7 - 18.
50. Долішній М.І., Вовкенич С.Н. Глобалізація і регіональні детермінанти ренаціоналізації // Регіональна економіка. – 2001. – №3. – С. 7-27.
51. Долішній М., Галуза С. Державне регулювання економіки // Економіка України. – 2000. - №2. – С. 87 – 90.
52. Долішній М., Гринів Л. Соціоекологічна функція регіональної економіки // Вісник НАН України. – 2000. – №3. – С. 25-35.
53. Долішній М.І., Садова У.Я., Семів Л.К. Проблеми ринку праці: потенціал науки в регіональних інтересах управління // Регіональна економіка. – 2000. – №1. – С. 76-83.
54. Долішній М.І., Садова У.Я., Семів Л.К. Глобалізація та її регіональні виміри // Регіональна економіка. – 2002. – № 3. – С. 7-25.
55. Долішній М., Козоріз М. Модель державного регулювання в ринковій економіці // Економіка України. – 1999. - №6. – С.13-22.

56. Дубіщев В.П. Державне регулювання інвестиційною діяльністю на регіональному рівні // Економіка та право.–2001.–№1.– С.41-45.
57. Дорогунцов С.І., Чернюк Л.Г., Борщевський П.П., Данилишин Б.М., Фащевський М.І. Соціально-економічні системи продуктивних сил регіонів України. К.: Нічлава, 2002. – 690с.
58. Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку / За ред. академіка НАН України В.М.Гейця. – К.: Ін-т екон. прогнозув.; Фенікс, 2003. – 1008с.
59. Єпіфанов А.О., Сало І.В. Регіональна економіка. – К.: Наукова думка, 2000. – 210 с.
60. Жук М.В. Регіональні пріоритети економічного зростання // Економіка промисловості. – 2001. – № 2. – С. 67-73.
61. Жук М.В. Регіональні пріоритети підвищення ефективності зовнішньої торгівлі // Регіональна економіка. – 2002. – № 1. – С. 99-107.
62. Заблоцький Б.Ф. Методологічний підхід до моделювання регіонального розширеного самовідтворення // Регіональна економіка. – 2001. – № 3. – С. 26-35.
63. Заболоцький Б.Ф. Економічна самодостатність регіону // Регіональна економіка. – 2001. – № 1. – С. 40-50.
64. Закон України "Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України" №1602-Ш від 23.03.2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 25. – С. 442-449.
65. Закон України "Про інвестиційну діяльність" №93/96-ВР від 19.03.1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 47. – С. 646. - №10.-. С. 138.
66. Закон України "Про режим іноземного інвестування" №93/96-ВР від 19.03.1996 р. // Урядовий кур’єр. – 1996. – № 77-78. – Квітень.
67. Закон України "Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області" №356-ХIV від 24.12.1998 р. // Офіційний вісник України. –1999. – № 2. – С 9-23.
68. Закон України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування” №3067-ХХ від 16.03.1993 р. // Відомості Верховної ради України. – 1993. – №19. – С. 497-498.
69. Закон України “Про промислово-фінансові групи в Україні” № 437/95-ВР від 21.10.1995 р. // Відомості Верховної Ради України – 1996. – №23. – С. 301-306.
70. Закон України "Про місцеві державні адміністрації" №586-ХIV від 09.03.1999 р. // Офіційний вісник України. – 1999. – №18. – С. 3-22.
71. 3акон України "Про місцеве самоврядування в Україні" №280/97-ВР від 21.05.1997 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – №24. – С. 379-429.
72. Игнатенко Н.Г., Руденко В.П. Природно-ресурсный потенциал территории: Географический анализ и синтез. – Львов: „Вища школа”, 1986. – 164с.
73. Інвестиційна діяльність в Україні. Нормативні документи. / Роїна О.М. – К.: КНТ, 2007. – 192 с.
74. Інфраструктурне забезпечення конкурентної економіки регіонів (методологія і механізми) / НАН України. Інститут регіональних досліджень. Ред кол.: науковий редактор д.е.н., проф. П.Ю. Бєлєнький. – Львів, 2002. – 308.
75. Капітальні інвестиції у 2006 році. Експрес-доповідь №96 від 26.04.2007 р. // www.ukrstat.gov.ua.
76. Кириленко В.І. Інвестиційна складова економічної безпеки: Монографія . – К.: КНЕУ, 2005. – 232 с.

77. Коломієць І.Ф. Управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства в процесі його інтернаціоналізації: Монографія / Інститут регіональних досліджень НАН України. – Львів, 2004.- 247 с.
78. Криниця С.О. Формування бюджетів розвитку в регіонах України // Фінанси України. – 2000. – №11. – С. 9-17.
79. Лавров А.М. Методологические проблемы региональной политики: опыт сравнительного анализа // Регион: экономика и социология. – 1995. – №2. – С.7.
80. Лугінін О.Є. Статистика. Підручник. 2-е видання, перероблене та доповнене – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 608 с.
81. Лукінов І.І. До питання про концепцію і модель сучасного економічного розвитку України // Економіка України. – 2001. – №1. – С. 4-9.
82. Лукінов І.І. Економічні трансформації (наприкінці ХХ сторіччя). – К.: ІАЕ УААН України, АТ “Книга”, 1997. – 455 с.
83. Лукінов І.І. Регіональна політика та регіональна наука // Регіональна економіка. – 1996. – №1-2. – С. 11-18.
84. Луців Б. Л. Банківська діяльність у сфері інвестицій. – Тернопіль: Економічна думка, Карт-бланш, 2001. – с. 320.
85. Ляшенко В.І., Макогон Ю.В. До питання про необхідність багатовекторного міжрегіонального та транскордонного економічного співробітництва // Регіональна економіка. – 2002. – № 1. – С. 99-107.
86. Льовочкін С., Опарін В., Федосов В. Реформування фінансової моделі як основи макроекономічної стабільності в Україні // Економіка України. – 2000. – №10. – С. 22-26.
87. Мазур А.Г. Нормативно-правові основи забезпечення регіонального розвитку // Підприємництво, господарство і право. – 2001. – № 2. – С. 86-90.
88. Мазур А.Г. Регіональна економіка: проблеми відтворення і управління. – Вінниця, 2000. – 263 с.
89. Мазур А.Г. Розвиток функції управління персоналом в регіональному управлінні // Регіональні перспективи. – 2001. – №1. – С. 73-75.
90. Мазур А.Г. Функція регулювання в регіональному управлінні // Вісник наукових праць ВДАУ. Вип. 8, 2000. – С. 139-151.
91. Мазур А.Г. Цілі регіонального управління в перехідний період // Регіональна економіка. – 2000. – №1. – С. 168-176.
92. Макконел К.Р., Брю С.Л. Экономикс: принципы, проблемы и политика. В. 2.: Пер. с англ. 11-го изд. Т.1. – М.: Республика, 1992. – 399 с.
93. Макогон Ю.В. Особливості залучення інвестицій в умовах вільних економічних зон і територій пріоритетного розвитку // Економіка промисловості. – 2002. – № 3. – С.148-152.
94. Макогон Ю.В. Внешнеэкономическая деятельность региона. – Донецк: Донбасс, 1992. – 136 с.
95. Максимова Т.С. Моделирование социально-экономического развития региона. – Луганск: Издательство ВНУ, 2001. – 140 с.
96. Маркетинг. Конспект лекцій для студентів економічних спеціальностей денної та заочної форм навчання / В.О. Морохова. – Луцьк: ЛДТУ, 2003. – 140 с.
97. Маркс К., Энгельс Ф. Соч., т. 24, с. 43.
98. Масловська Л.Ц. Сталий розвиток продуктивних сил регіонів України: теорія, методологія, практика. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук. – К. – 2004.
99. Мельник С.А. Управління регіональною економікою: Навчальний посібник. – К.: КНЕУ, 2000. – 305 с.
100. Некрасов Н.Н. Региональная экономика: Изд. 2-е. – М.: Экономика , 1978. – 226 с.
101. Никитина М. СЭЗ как фактор реструктуризации экономики региона // Бизнес-информ. – №24. – С.83.
102. Новиков В.Ф., Манюшис А.Ю. Территориальное управление: проблемы и пути перестройки. – М.: Экономика, 1989. – 127 с.
103. Олексик Г.В. Соціально-економічні аспекти функціонування та розвитку територіальних громад // Регіональна економіка. – 2000. – № 4. – С. 112-118.
104. Оникиенко В.В., Шаленко М.В. Совершенствование территориальной организации трудовых ресурсов. – К: Наукова думка, 1989. – 196 с.
105. Онищенко В.А. Инвестиционная политика региона. – Донецк: ИЭПИ НАН Украины, Юго-Восток, 2001. – 255 с.
106. Онищенко В.А. Научно-прикладные основы формирования инвестиционной политики полтавского региона. – Донецк: ИЭПИ НАН Украины, Юго-Восток, 2001. – 101 с.
107. Онищенко О.М. Аграрні трансформації в Україні: оцінки, проблеми, прогнози // Економіка і прогнозування. – 2001. – № 3. – С. 7-25.
108. Основи економічної теорії: політекономічний аспект / За ред. Г.Н. Климка, В.П. Несторенка. – К.: Вища школа, 1997. – с. 743.
109. Паламарчук М.М., Паламарчук О.М. Економічна і соціальна географія України (з основами теорії). – К.: Знання, 1998. – 416 с.
110. Панкрухин А.П. Маркетинг территорий. 2-е изд., дополн. – СПб.: Питер, 2006. – 416 с.: ил. – (Серия «Маркетинг для профессионалов»).
111. Перцик Е.Н. География городов (геоурбанистика). – М.: Высшая школа, 1991. – 317 с.
112. Петренко З. Прикордонні регіони як нова форма міжнародної інтеграції // Економіка АПК . – 1999. – № 12. – С. 66-72.
113. Пила В.І., Чмир О.С. Спеціальні (вільні) економічні зони: теорія та практика: Навч. посіб. – К., 1998.
114. Пила В., Абрамов В. Програмно – цільовий метод управління соціологічним розвитком регіонів // Економіка України. – 1998. – №9. – С.5.
115. Поповкін В.А., Калитенко А.П., Розинка В.О. Рівні соціально-економічного розвитку регіонів України: Преп. – К.: НІСД, 1994. – Вип. 24. – 78 с.
116. Продуктивні сили економічних районів України / Данилишин Б.М., Чернюк Л.Г,. Горська О.В., Фащевський М.І., Антоньєва Л.С., Щедрова І.М.. Нікітюк М.П., Клиновий Д.В. – К.: ЗАТ “Нічлава”, 2000. – 520 с.
117. Продуктивні сили України: аналіз і короткостроковий прогноз розвитку. -Т. І, К.: РВПС України НАН України, 2000. – 235 с.
118. Про затвердження Методики розрахунку інтегральних регіональних індексів економічного розвитку. Наказ Держкомстату України №114 від 15.04.2003.
119. Пшик Б.І. Напрями реалізації регіональної інвестиційної політики // Регіональна економіка. – 2001. – № 4. – С. 172-177.
120. Развитие региона: методологический подход / Н.М. Ретнер, О.Н. Нестеренко, В.Я. Ятков, А.М. Капустина. – Екатеринбург: Уральский государственный университет, 1995. – 134 с.
121. Реверчук С.К., Вовчак О.Д., Кубів С.І. та ін. Інституційна інвестологія: Навч. посібник / За заг. ред. д-ра екон. наук, проф. С.К. Реверчука. – К.: Атіка, 2004. – 208 с.
122. Региональная экономика: новые подходы. - М.: Наука, 1993. - 127 с.
123. Региональная экономика: планирование, прогнозирование, управление. - К.: Наукова думка, 1989. - 272 с.
124. Региональная экономика / Градов А.П., Кузин Б.И., Медников М.Д., Соколицын А.С. – СПб.: Питер, 2003. – 222 с.
125. Региональная зкономика: Уч. пособие / Под ред. проф. М.В. Степанова. – М.: Инфра, Изд-во Рос. экон. акад., 2001. – 463 с.
126. Региональная экономика: Учебное пособие / Под ред. Т.Г. Морозовой. 2-е изд. перераб. и доп. – М.: Банки и биржи, 1999. – 472 с.

127. Региональная экономика / Под ред. Т.Г. Морозовой. – М.: Изд-во ЮНИТИ,1995. – 304 с.
128. Региональная экономика: планирование, прогнозирование, управление / А.С. Емельянов, В.Ф. Беседин, Е.Д. Клименко и др. – НИЭИ Госплана УССР: Наукова думка, 1989. – 272 с.
129. Регіональне управління: Навч. посіб. / Л.М. Зайцева, С.М. Серьогін, Н.Й. Каніщева, В.С. Зайцев, Т.О. Савостенко, І.Е. Польська, А.В. Чуйко. / За заг. ред. Л.М. Зайцевої. – Д.; УАДУ, 2000. – 240 с.
130. Розміщення продуктивних сил України: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. / С.І. Дорогунцов, Ю.І. Пітюренко, Я.Б.Олійник та ін. – К.: КНЕУ, 2000. – 364 с.
131. Розміщення продуктивних сил України: Підручник / Качан Е.П., Ковтонюк М.О., Петрига М.О. та ін. За ред. В.П. Качана. – К.: Вища школа, 1998. – 375 с.
132. Розміщення продуктивних сил: Навч. посібник / За ред. Ковалевського В.В., Михайлюка О.Л. – К.: Либідь, 1996. – 542 с.
133. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: Підручник / За ред. В.В.Ковалевського, О.Л.Михайлюк, В.Ф.Семенова. – 6-те вид., випр. – К.: Т-во „Знання”, КОО, 2004. – 350 с.
134. Регіональна політика: методологія, методи, практика / НАН України. інститут регіональних досліджень. Редкол.: відповідальний редактор академік НАН України М.І. Долішній. – Львів, 2001. – 719 с.
135. Рогальский Ф.Б, Курилович Я.Е., Цокуренко А.А. Математические методы анализа экономических систем. В 2-х книгах. / Под общей ред. Ф.Б. Рогальского. – К.: Наукова Думка, 2001. – 436 с.
136. Руденко В.П. Географія природно-ресурсного потенціалу України: у 3-х частинах: Підручник. – К.: В.Д. „К.–Академія”, Чернівці: Зелена Буковина, 1999.– 568с.
137. Руденко В.П. Методологічні та методичні основи визначення сукупного ресурсного і природно-ресурсного потенціалу Української РСР // Сучасні географічні проблеми Української Радянської Соціалістичної Республіки: Тези доповідей VI з’їзду Географічного товариства УРСР. – Київ, 1990. – С.71-75.
138. Савченко В.Ф. Науково-методичні основи регулювання економічних процесів в регіоні. – Чернігів: Чернігівський ЦНТЕІ, 2000. – 251 с.
139. Садова У.А. Регіональна соціальна політика: реформаційні уроки й перспективи // Економіка промисловості. – 2002. – № 4. – С. 186-191.
140. Сазонець І.Л., Джусов О.А., Сазонець О.М. Міжнародна інвестиційна діяльність: Підручник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 304 с.
141. Севастьянов Л.И. Индикаторы социально-экономического развития регионов: методические подходы к разработке // Регион: экономика и социология. – 1996. – №1. – С. 44-58.
142. Симоненко В. Регіональна політика: системний підхід // Економіка України. – 1996. – №6. – С.31.
143. Сонько С.П., Кулішов В.В., Мустафін В.І. Ринок і регіоналістики: Навчальний посібник. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2002р. – 380с.
144. Соціально-економічні дослідження в перехідний період (щорічник наукових праць). ІРД. Відпов. ред. М.І.Долішній. – Львів – 1996. – 330 с.
145. Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Застосування статистичних методів (регіональний аспект). Щорічник наукових праць. Вип. Х / НАН України. Інститут регіональних досліджень. Відпов. ред. Долішній М.І. – Львів, 1999. – 272 с.
146. Сологуб О.П. Продуктивність економіки: регіональні аспекти. – К.: Знання, 1998. – 351 с.
147. Соціальні пріоритети ринку праці: методологія, практика, шляхи забезпечення (С.І.Бандур, Т.А.Заяць, В.В.Онікієнко та ін.) – К.: РВПС України НАН України, 2001. – 260 с.
148. Станьківська І.М. Маркетингові комунікації в регіональному економічному розвитку // Регіональна економіка. – 2000. – № 1. – С. 70-76.
149. Стеченко Д.М. Становлення політики Регіонального розвитку в Україні // Регіональні перспективи. – 1997. – №1. – С.9.
150. Стеченко Д.М. Управління регіональним розвитком: Навч. пос. – К.: Вища школа, 2000. – 223 с.
151. Суспицын С. Межрегиональные различия: сравнительный анализ федеральных округов и субокругов // Российский экономический журнал. – 2001. – №1. – С. 53-66.
152. Сухоруков А. Проблеми підвищення інвестиційної активності регіонів // Економіка України. – 2002р. - №8. – С.26.
153. Cухоруков А.І. Проблеми фінансової безпеки України: Монографія / (Передмова акад. НАН України С.І. Пирожкова). – К.: НІПМБ, 2005, 140 с.
154. Татт Браян, Грей Пат, Крайник О.П. Регіональний економічний розвиток. Навчальний посібник / За редакцією О.П. Крайник. – Л.: Ліга-Прес, 2003. – 280 с.
155. Ткачук І.Г. Економічна самостійність регіону. – К.; Наукова думка, 1994. – 226 с.
156. Ткачук И. Методологические аспекты эквивалентных межрегиональных отношений // Экономика Украины. – 2002. – № 8. – С. 34-40.
157. Трансформаційні процеси економіки України в регіональному вимірі: Монографія / За ред. Проф. Школи І.М. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2004. – 360 с.
158. Трансформація структури господарства України: регіональний аспект / За ред. Г.В.Балабанова, В.П.Нагірної, О.М.Нижник. – К.: Міленіум, 2003. – 404 с.
159. Туган-Барановський М. Основи політичної економії. – Петроград, 1917. – 360 с.
160. Указ Президента України "Про Концепцію державної регіональної політики" № 341 / 2001 від 25.05.2001р. // Офіційний вісник України. –2001. – № 27. – С. 86-90.
161. Указ Президента України "Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Чернігівській області" №729 / 99 від 27.06.1999 р. // Офіційний вісник України. – 1999. –№ 27. – С. 91-94.
162. Україна: кроки на шляху сталого розвитку. Інформаційно-аналітичний огляд виконання “Порядку денного на ХХ1 століття”. – К.: “Нічлава”, 2002. – 224 с.
163. Україна: поступ у XXI століття. Стратегія економічного та соціального розвитку на 2000-2004 роки // Урядовий кур'єр. – № 34. - 23 лютого 2000 р. – С.7.
164. Україна у цифрах у 2001 році: Корот. стат. довід. / Держкомстат України: За ред. О. Г. Осауленка; Відп. за вип. В. А. Головко. – К.: Техніка, 2002. – 262 с. – Передм., зміст укр. та англ.
165. Управление региональными программами в США и Канаде. – М.: Наука, 1983. – 279 с.
166. Ушаков А., Рязанова Л., Андрианов Д., Преятенцева Е., Решетников М., Ярушкина Н. Разработка прогнозов социально-экономического развития регионов с использованием комплексной имитационной модели // Российский экономический журнал. – 2000. – № 2. – С. 72-79.
167. Федоренко В.Г. Інвестування: Підручник. – К.: Алерта, 2006. – 443 с.
168. Федорищева О.М., Ральчук О.М. Безпека як розвиток і безпека як стабільність – синергетика соціоприродних систем // Регіональна економіка. – 2002. – № 4. – С. 10-22.
169. Федоров А.В. Основы финансовых инвестиций. – СПб.: Питер, 2007. – 320 с.: ил. – (Серия «Академия биржевой торговли»).
170. Федоткин В. Федерализм и местное самоуправление: проблемы экономического взаимодействия // Вопросы экономики. – 2000. – №1. – С. 88-97.
171. Фридлянов В., Некрасов Р., Остапюк С. Инновации как фактор экономического роста // Общество и экономика. – 1999. – № 7-8. – С. 115-116.
172. Фрис Р.Д. Методологічні аспекти управління регіональним потенціалом сільської місцевості // Регіональна економіка. – 2000. – № 2. – С. 172-179.
173. Фридмен М. Методология позитивной экономической науки // THESIS, 1994. - Т. 2. – Вып. 4. – 51 с.
174. Харічків С.К. Галиця І.С. Рекреаційне підприємництво як пріоритет регіонального розвитку // Економіка промисловості. – 2001. – № 1. – С. 158-160.
175. Хвесик М.А., Горбач Л.М., Пастушенко П.П. Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка: Навч. пос. – К.: Кондор, 2005. – 344 с.
176. Хоменко В. Регулирование развития хозяйства области // Экономист. – 1998. –№1. – С. 47-52.
177. Хорев Б.С. Территориальная организация общества. – М.: Мысль, 1981. – 310 с.
178. Хоружая Т.А. Методы оценки экологической опасности. – М.: «Экспертное бюро - М», 1998. – 348 с.
179. Чумаченко Н.Г. Региональная политика в Украине. – Донецк: ИЭП НАН Украины, 1993. – С.6.
180. Чумаченко Н.Г. Проблемы теории и практики региональной политики в Украине // Предприятие и регион: проблемы развития и управления: Сб. науч. тр. - Донецк: ИЭП НАН Украины, 1992. – С.5.
181. Чумаченко Н.Г., Биренберг Б.М. Региональная промышленная политика как составная часть государственной промышленной политики // Социально - экономические аспекты региональной промышленной политики. – Донецк: ИЭП НАН Украины, 1997. – С.12.
182. Шаблій О.І. Математичні методи в соціально-економічній географії. Навч. видання. – Львів: Світ, 1994. – 165 с.
183. Шангіна Н. Створення регіональної ринкової інфраструктури // Економіка України. – 2000. – №11. – С. 43-47.
184. Шведов А. Системные преобразования местных бюджетов // Вопросы экономики. – 2001. – № 8. – С. 142-158.
185. Швець В.Я. Стратегія державної та регіональної інвестиційної політики в умовах перехідної економіки // Економіка промисловості. – 2002. – № 3. – С.134-144.
186. Шевчук В. О. Контроль господарських систем в суспільстві з перехідною економікою / Проблеми, теорії, організації, методології: Монографія. – К.: Київський державний торгово-економічний університет, 1998. – 371 с.
187. Шершньова З.Е., Оборська С.В. Стратегічне управління: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 1999. – 384 с.
188. Шехова М.А. Мале підприємництво і регіональний розвиток // Регіональна економіка. – 2002. – № 3. – С. 86-97.
189. Шеховцов А. Законодательство и развитие малого бизнеса в регионах // Вопросы экономики. – 2001. – № 4. – С. 84-92.
190. Шляхи підвищення інвестиційної діяльності в Україні: Монографія / За заг. ред. Федоренка В.Г. – Ніжин: «Видавництво «Аспект-Поліграф», 2003. – 724 с.
191. Щелкунов В.И. Производственный потенциал Украины. – К.: КМУГА, 1999. – 245 с.

192. Шишка Р.Б. Инвестиционное право Украины: Уч. пособие. Изд. 2-е доп. и испр. – Харьков: Эспада, 2003. – 160 с.
193. Шнипер Р.И. Регионы: экономические методы управления. – Новосибирск: Наука, 1991. – 320 с.
194. Шовкун І.А. Моделі інноваційного розвитку: міжнародний досвід та уроки для України // Проблеми науки. – 2002. – №8. – С. 75-83.
195. Штульберг Б.М., Введенский В.Г. Региональная политика России: теоретические основы, задачи и методы реализации. – М.: Гелиос АРВ, 2000. – 208 с.
196. Юрій С.І., Кириленко О. Місцеві бюджети: регіональні відмінності // Регіональна економіка. – 2004 – №4 – С.104-107.
197. Якість економічного зростання / Пер. з англ. – К.: 2002. – С. 80-82.
198. Ястремська О.М. Інвестиції в економіку регіону // Фінанси України. – 1999. –№ 4. – С. 80-85.
199. Ященко Ю.П. Хозяйственный механизм в период трансформации к рыночному типу экономики: методология, инструментарий, реализация проекта. – К.: Наукова думка, 2001. - 320 с.
200. Boulding K. Fun and Cames with the Gross National Product: The Role of Misleading Indicators in Social Policy. – The Environmental Grisis. L., 1970. – P. 314.
201. Brundtland G.H. Opening address to the seventh meeting of the World commission on environment and development // World Commission on Environment and Development. Highlights from the Public hearing. – M. – 1986. – 382 р.
202. Сoase R. The Problem of Social Chois