Особливості психічних станів жінок дітородного віку при передчасній інволюції шкіри

brief description

Академія педагогічних наук України
Інститут психології ім. Г.С.Костюка

На правах рукопису

Хрупало Ганна Володимирівна

УДК 616.5-007.23-053.9-055.2:616.89-008

Особливості психічних станів жінок дітородного віку при передчасній інволюції шкіри

19.00.04 медична психологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

Науковий керівник
дійсний член АПН України,
доктор психологічних наук,
професор С.Д.Максименко

Київ-2007

ЗМІСТ
ВСТУП 5
РОЗДІЛ 1. ПРОБЛЕМА ПСИХІЧНИХ СТАНІВ ХВОРИХ НА ДЕРМАТОЛОГІЧНУ ПАТОЛОГІЮ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ) 11
РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ 48
2.1. Загальна клінічна характеристика відібраної для дослідження групи 48
2.2. Етап 1. Методи клінічного дослідження стану шкіри та стисла характеристика засобів місцевої корекції передчасної інволюції шкіри у жінок дітородного віку 58
2.3. Етап 2. Методи клініко-психопатологічного дослідження психічних станів жінок дітородного віку при передчасній інволюції шкіри 67
РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ 76
3.1. Роль та особливості особистісної акцентуації у формуванні специфіки психічних станів жінок дітородного віку при передчасній інволюції шкіри 76
3.2.Варіанти виявлених інтраособистісних конфліктів і міжособистісних відношень жінок з передчасною інволюцією шкіри
97
3.3. Зміни функції вегетативної нервової системи у хворих досліджених груп 109
3.4. Вплив передчасної інволюції шкіри на професійну сферу життя жінок дітородного віку 112
3.5.Міжособистісне та сімейне життя пацієнток із передчасною інволюцією шкіри 118
3.6.Моральний аспект передчасної інволюції шкіри 122

РОЗДІЛ 4. СИСТЕМА КОМПЛЕКСНОЇ ДІАГНОСТИКИ, ПРОФІЛАКТИКИ ТА КОРЕКЦІЇ ПОРУШЕНЬ ПСИХІЧНИХ СТАНІВ ЖІНОК ДІТОРОДНОГО ВІКУ ПРИ ПЕРЕДЧАСНІЙ ІНВОЛЮЦІЇ ШКІРИ 126
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ 137
ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА 144
ВИСНОВКИ 153
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 158
ДОДАТКИ 179

ВСТУП
Актуальність теми
Зовнішній вигляд має велике значення для людини у соціальному, в індивідуальному та інтраособистісному аспектах. Вивчення залежності психічного стану (ПС) від зовнішнього вигляду, зокрема морфофункціонального стану шкіри обличчя привертає все більше уваги психологів і лікарів різних напрямків як у нашій країні, так і далеко за її межами [163, 205, 206, 221, 229, 244, 245, 246]. В літературі є відомості про негативний вплив косметичного дефекту на психіку людини [101, 115, 121, 156, 184, 194, 200, 235, 240, 241]. Найбільш виразно, на нашу думку, це можна простежити на прикладі передчасної інволюції шкіри (ПІШ) у жінок, але доступні нам публікації стосовно цієї проблеми висвітлюють лише окремі деталі [14, 28, 44, 45, 46, 108, 118, 124, 144, 149, 173, 212, 237, 243]. У зв'язку з цим детальне вивчення особливостей ПС жінок дітородного віку при ПІШ є актуальним у визначенні ролі впливу косметичного дефекту на психіку таких пацієнтів, а також вірогідного психічного фактора в етіопатогенезі цього захворювання.
Нині доведено, що стресові фактори мають велике значення у патогенезі таких соматичних захворювань, як бронхіальна астма, епілепсія, цукровий діабет, артропатії різних ґенезів, численних дерматологічних захворювань [156, 177, 201], але залишається не з’ясованим питання щодо зв’язку психічного чинника та ПІШ.
Практично відсутні літературні дані про зміни ПС при ПІШ, а свідчення про цей стан у хворих зі схожими клінічними проявами інших дерматологічних порушень обмежені поодинокими публікаціями [22, 61, 78, 144, 145, 156, 205]. Відсутні відомості про особливості діагностики, профілактики та корекції психічних відхилень у такого контингенту хворих.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами
Дисертація виконана відповідно до планів Інституту психології ім. Г.С.Костюка та входить до науково-дослідної комплексної теми лабораторії психології навчання Інституту психології ім. Г.С.Костюка Психологічне забезпечення розвитку особистості в системі неперервної освіти” (№ державної регестрації 196U006943).
Мета та завдання дослідження
Мета роботи оптимізація діагностики, профілактики та корекції ПС жінок дітородного віку при ПІШ на основі вивчення та комплексної оцінки цих станів із врахуванням морфофункціональних змін шкіри.
Завдання дослідження:
1. Визначити характер та особливості змін ПС жінок дітородного віку при ПІШ.
2. Визначити роль та особливості особистісної акцентуації (ОА) у даного контингенту хворих.
3. Сформувати основні варіанти інтраособистісних конфліктів і міжособистісних відношень жінок з ПІШ до своєї хвороби, до самих себе та свого оточення.
4. Визначити біологічний вік жінок дітородного віку із урахуванням суб’єктивної оцінки ними свого здоров’я.
5. Удосконалити схеми комплексної діагностики, профілактики та корекції психічних відхилень у такої групи пацієнтів із урахуванням специфіки реагування на лікування.
Предмет дослідження: вплив передчасної інволюції шкіри та психічні стани жінок дітородного віку.
Об'єкт дослідження: психічні стани жінок дітородного віку при передчасній інволюції шкіри.
Методи дослідження
Для встановлення особливостей ПС жінок дітородного віку при ПІШ було використано комплекс методів, який включав: вивчення анамнестичних даних хворих; спостереження, бесіда, опитування, клініко-психопатологічний і клініко-статистичний методи дослідження; психодіагностичні методики: Ленінградський опитувальник Бехтеревського інституту з метою діагностики типів відношення до хвороби та інших пов'язаних з нею особистісних відношень у хворих на соматичні недуги (методика І.М. Беспалько, Н.Я Іванова, Л. І. Вассермана та ін., 1981), діагностичний опитувальник для визначення типів ОА (H.Schmieschek, 1981, згідно з концепцією K.Leonhard, 1976) [220], карта для виявлення змін функції вегетативної нервової системи ВНС (А.М. Вейн, 1981) [13], метод експертних оцінок; а також визначення біологічного віку за допомогою методики В.П.Войтенко та співавт., розробленою Інститутом геронтології АМН СРСР (В.П. Войтенко, А.М. Полюхов, Л.Г. Барбарук, В.П. Колодченко, А.Н. Ходзинский, 1984) [17].
Вивчення стану шкіри були здійснені із залученням лікаря-дерматолога з використанням наступних морфофункціональних методів: визначення резистентності капілярів шкіри за допомогою приладу НКП-5 (методика, запропонована К. І. Малевічем,1974); дослідження тинкторіальних властивостей шкіри за допомогою апарата Аспір-1”; визначення швидкості відлущування забарвленого рогового шару епідермісу (методика П. В. Кожевнікова із шкалою Л. І. Васильєвої) [43] та колориметричний метод Burckhat і Vermeer з метою визначення нейтралізуючої здатності шкіри стосовно лугів [98].
Наукова новизна та теоретичне значення одержаних результатів
Результати дослідження поглиблюють існуючі знання про особливості ПС хворих із раннім старінням шкіри. Вперше проведено комплексну оцінку ПС жінок дітородного віку при ПІШ та порівняльну оцінку цих результатів із даними, отриманими при обстеженні жінок без косметичних дефектів. У жінок дітородного віку з ПІШ виявлено тривожне напруження, зміни іпохондричного характеру, астенію, неврастенізацію, депресію та субдепресію, обсесії, афективне мислення та психалгії. В дослідженні визначено типи та рівень вираженості особистісних акцентуацій (найчастіше спостерігалася виражена акцентуація за демонстративно-збудливим, екзальтовано-застрягаючим, циклотимно-гіпертимно-дистимічним та тривожно-педантичним типами). Встановлено основні варіанти конфліктів у ставленні жінок до ПІШ, до самих себе та оточення. Високі показники реагування виявлено за неврастенічним, тривожним, сенситивним, обсесивно-фобічним та егоцентричним типами. Визначено біологічний вік жінок дітородного віку із урахуванням суб’єктивної оцінки здоров’я. Підтверджено, що біологічний вік жінок з ПІШ є більшим, ніж календарний, що супроводжується зниженням функціональних можливостей організму.
Практичне значення одержаних результатів
Вивчення особливостей ПС із врахуванням особистісних акцентуацій та варіантів ставлення до хвороби у пацієнтів з ПІШ дає змогу оптимізувати психологічну допомогу пацієнтам із дерматологічними хворобами, розширює діагностичні та терапевтичні можливості лікарів-дерматологів, створює умови для профілактики у таких осіб медичних і соціальних ускладнень.
Удосконалено систему комплексної діагностики, профілактики та корекції ПС хворих на ПІШ. Доведено, що диференційні профілактичні комплекси повинні будуватись залежно від варіантів взаємовпливу етіологічних і патогенетичних факторів, що виявляються в кожному конкретному випадку. Розроблений лікувально-профілактичний комплекс включає психологічну та психотерапевтичну допомогу хворим, психологічну та психотерапевтичну роботу із членами їхнього мікрооточення, оптимізацію факторів лікувального середовища, застосування методів рефлексо- та фізіотерапії.
На основі результатів вивчення особливостей ПС жінок дітородного віку при ПІШ розроблено критерії психодіагностики, які впроваджено в практику роботи дермато-косметологічного центру спільного україно-угорського медичного підприємства (ліцензія Міністерства охорони здоров'я України № 26118-ІОР - медична практика) та Київської центральної клінічної лікарні №12.
Особистий внесок здобувача
Внесок авторки полягає в одержанні наукових результатів, у виборі напрямку, обсягу та методів дослідження, в постановці мети та формуванні завдань, проведенні експериментальних досліджень, в аналізі та узагальненні їх результатів, обґрунтуванні висновків роботи, а також в узагальненні наукових результатів та їх підготовці до публікацій.
Апробація результатів дисертації
Матеріали дисертації доповідалися на симпозіумі «Практична робота психолога: методи та технології» в рамках Першого всеукраїнського конгресу психологів (Київ, 2005), секції медичних аспектів генетичної психології в рамках Міжнародної науково-практичної конференції «Генеза буття особистості» (Київ, 2006), розширенних засіданнях лабораторії психології навчання Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України (Київ, 2007).
Публікації
За матеріалами дисертації опубліковано 7 наукових праць: 5 статей у фахових виданнях і 2 у матеріалах наукових конференцій.
Обсяг і структура дисертації
Дисертаційне дослідження викладене на 163 сторінках машинописного тексту та складається зі вступу, чотирьох розділів, заключної частини, висновків, практичних рекомендацій та додатків. Дисертація містить 7 таблиць та 9 рисунків. Список літератури вміщує 252 джерела вітчизняних і зарубіжних авторів.
Гіпотези дослідження
1. У жінок дітородного віку з ПІШ визначається комплекс специфічних змін ПС.
2. ОА відіграє одну з провідних ролей у формуванні внутрішньої картини ПІШ у жінок дітородного віку.
3. У обстежених пацієнтів визначається декілька варіантів інтраособистісних конфліктів і міжособистісних відношень до себе, своєї хвороби та оточення.

4. Психологічна допомога пацієнткам із ПІШ підвищує діагностичні та терапевтичні можливості лікарів-дерматологів.

bibliography

ВИСНОВКИ

У науковій роботі здійснено теоретичне узагальнення і нове практичне розв’язання наукової задачі відносно специфічності клінічних проявів, параклінічних ознак та перебігу особливостей ПС у жінок дітородного віку при ПІШ.
1. Внаслідок того, що ПІШ є однією з морфофункціональних порушень шкіри, які найчастіше виникають у жінок дітородного віку та супроводжується косметичними дефектами того або іншого ступеня важкості, а сам перебіг захворювання має значний психосоціальний резонанс, вивчення й деталізація особливостей ПС при цьому захворюванні є надзвичайно актуальною проблемою й при комплексному підході дає змогу значно підвищити якість лікування таких хворих. Цілісний підхід до пацієнтів із ПІШ з їхньою особистісною індивідуальністю особливо необхідний на сучасному етапі, коли прогресує все більш вузька спеціалізація, диференціація та технізація медицини, реально погрожуючи її «дегуманізації».
2. Обґрунтована необхідність психологічної допомоги жінкам із ПІШ. Завданням медичного психолога у дерматологічній клініці є психічна підтримка особистості як складової частини комплексу лікувальних закладів, направлених на подолання хвороби. Допомога повинна базуватися не тільки на об’єктивній оцінці патологічних змін органів і систем, а й на глибокому розумінні суб’єктивного внутрішнього світу хворого: його переживань, зумовлених втратою або обмеженням працездатності, частковим відривом від суспільства, косметичними чи будь-якими іншими дефектами, що виникли внаслідок захворювання.
3. Підтверджено, що біологічний вік жінок з ПІШ є більшим за календарний, що супроводжується зниженням функціональних можливостей організму.
4. Визначено характер та особливості змін ПС жінок дітородного віку при ПІШ. Серед них переважають тривожне напруження, зміни іпохондричного характеру та астенія й неврастенізація 87,8, 67 і 54,44% відповідно. Інші зміни ПС зустрічаються дещо рідше: депресія або субдепресія 45,56%, обсесії 41,1%, афективне мислення 32,22%, психалгії 20%. Результати дослідження показали, що особливості ПС пацієнтів із ПІШ залежать від важкості та темпу розвитку захворювання; уявлення щодо цього захворювання у самого хворого; характеру лікування та психотерапевтичних обставин; особистості хворого; та відношення до його хвороби родичів і співробітників, тобто соціального резонансу на це захворювання.
5. Визначено роль та особливості ОА у жінок із ПІШ. Доведено, що наявність, вираженість і стійкість порушень залежить від преморбідних психічних особливостей пацієнток, їх віку на момент початку ПІШ, тривалості та ступеня важкості хвороби. Найчастіше спостерігалася виражена ОА за наступними типами: демонстративно-збудливі (34,44% пацієнток), екзальтовано-застряглі (30%), циклотимно-гіпертимно-дистимічні (20%), та тривожно-педантичні (15,56%). При порівнянні загальних середніх показників особистісної акцентуації у контрольних групах із основними різниця склала: щодо демонстративно-збудливого типу - 3,8 бала; щодо циклотимно-гіпертимно-дистимічного - 1,5 бала; щодо тривожно-педантичного - 3,2 та екзальтовано-застрягаючого - 2,0 бали відповідно. Це вказує на загострення акцентуйованих рис у жінок із ПІШ у процесі становлення у них психопатологічної симптоматики у порівнянні з особами без проявів захворювання. Зіставлення цих результатів обстежених у чотирьох групах свідчить про відсутність акцентуацій особистості, що розвиваються під час конкретних соматичних захворювань. Однак наявність зазначених особистісних рис варто вважати одним з факторів, що призводить до виникнення психопатологічної симптоматики та є показанням для профілактики психічних розладів таких хворих.
6. Встановлено, що на формування особливостей ПС, особливості переживання тимчасового посилення косметичного дефекту у зв'язку з індивідуальним підбором терапії впливали ті або інші відхилення у функціонуванні ВНС (26,67%), причому у більшості хворих після лікування соматичного захворювання вони зникали (57,78%). Це свідчить про значення впливу вегето-судинних дистонічних розладів у патогенетичних механізмах розвитку особливостей психічних змін при ПІШ.
7. Виокремлено основні варіанти інстраособистісних конфліктів і міжособистісних відношень жінок з ПІШ до своєї хвороби, до самих себе та свого оточення. Так, за допомогою ЛОБІ високі показники реагування виявлено за неврастенічним, тривожним, сенситивним, обсесивно-фобічним та егоцентричним типам (в основній групі 3,3±0,3; 3,3±0,2; 3,0±0,2; 3,2±0,2; 2,9 бала ± 0,2 бала), кожний з яких має специфічний вплив на лікування та прогноз основного захворювання. Виникав так званий «світ хвороби», який зумовив адаптацію людини (нормальну чи порушену) до нової для неї ситуації, до навколишнього середовища та впливав на результативність проведеного лікування Причому при позитивному перебігу ПІШ є ознаки гармонізації даного компонента внутрішньої картини хвороби.
8. Удосконалено схеми комплексної діагностики, профілактики та корекції психічних станів у жінок із ПІШ з урахуванням специфіки реагування на лікування. Встановлено, що існує низка факторів, які призводять до розвитку психічних порушень таких пацієнток і які є показанням до проведення профілактичних заходів. Основні з них конституційно-типологічні, психосоціальні та соматогенні.
9. Ефективна профілактика психічних розладів у жінок із ПІШ можлива за умови ранного виявлення та усунення факторів, що призводять до них, та механізмів, що їх запускають (підтримуючі курси терапії з метою попередження рецидивів як соматичної патології, так і психічних порушень, дезактуалізацію несприятливих значимих моментів і переорієнтацію особистості на позитивні відносини з метою попередження психопатологічного розвитку).
10. На підставі проведених експериментальних досліджень, розробили методи корекції ПС залежно від специфіки їх проявів. Лікувально-профілактичний комплекс повинен включати: психологічну й психотерапевтичну допомогу хворим; психологічну й психотерапевтичну роботу із членами їхнього мікрооточення; оптимізацію факторів лікувального середовища; застосування методів рефлексо- та фізіотерапії. Психологічна допомога повинна бути спрямована на вивчення «соціальної ситуації», зміну цієї ситуації в умовах, пов'язаних із погіршенням стану зовнішності, формування нової структури й новостворених особливостей психічної діяльності. Обстеження проводяться з метою визначення динаміки наступних параметрів особистості: загальної структури особистості й широти зв'язків її із зовнішнім світом.
11. Умовою результативності застосованих в дослідженні методів корекції ПС є поетапна реалізація психотерапевтичного ефекту: перший етап здійснюється безпосередньо перед проведенням корекції морфофункціонального стану шкіри. Його метою є ліквідація афективних психопатологічних проявів, тривоги та страхів перед лікуванням, очікування болючої процедури та тимчасового збільшення косметичного дефекту після його проведенням. Другий етап реалізації психотерапевтичного ефекту здійснюється у період після проведення лікування ПІШ і направлений на поглиблення та стабілізацію результатів психокорекції, навіювання впевненості щодо ефективності проведеного лікування та сприятливого прогнозу захворювання, зменшення больових відчуттів і тимчасової незручності пози при засинанні, нормалізацію сну та функціонування систем організму, підготовку до прийому їжі в вимушеному стані в період регенерації та загоєння шкіри після проведення хімічної ексфоліації. Третій, підтримуючий, етап визначається в повторних курсах психотерапії з метою підтримки ремісії, допомоги щодо правильної соціальної переорієнтації.
12. Формулювання психологічного діагнозу повинно включати: головні і супутні психічні синдроми, рівень компенсації, тип внутрішньої картини хвороби (гармонічний, тривожний, іпохондричний, меланхолічний, апатичний, неврастенічний, сенситивний тощо) і адаптивні ресурси особистості (оптимальний, дисгармонійний, низький або інверсний).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Адаскевич В.П. Акне и розацеа. Спб, 2000. - С.20-25.
2. Александрова М.Д. Проблемы социальной и психологической геронтологии. - Л.: Из-во ЛГУ,1974. С.136.
3. Александровский Ю.А. Пограничные психические расстройства.- М.,1993.
4. Ананьев В.А., Гурвич И.Н., Никифоров Г.С. Психология здоровья. СПб.: СПбГУ, 2000. 504с.
5. Бєленька І.Я. Психиатрическая диагностика в условиях косметологической лечебницы. - Москва, 2003.
6. Богомолец А.А. Задачи экспериментальной медицины в борьбе с преждевременным старением // Старость. Киев, 1939.
7. Бодалев А.А. Введение в кн. Мясищев В.Н. Психология отношений: Избранные труды. / Ред. Бодалев А.А. - М., 1998.
8. Бодалёв А.А. Вершина в развитии взрослого человека. М., 1998.
9. Бородин В.И. Пограничная психиатрия. - М.: ГНЦСиСП им. В.П.Сербского, 2001. С.197-204.
10. Бройтигам В., Кристиан П., Рад М. Психосоматическая медицина: Пер. с нем. 1999.
11. Буль П.И. Основи психотерапии. Ленинград, 1974. С.308.
12. Вассерман Л.И. Про системний підхід в оцінці психологічної адаптації. - Л., 1994.
13. Вейн А.М., Соловьёва А.Д., Колосова О.А. Вегето-сосудистая дистония. М.: Медицина, 1981. С.319.
14. Верещака В.В. Изучение эластичности кожи у женщин разных возрастных групп // Тези доповiдей VII Українського з’зду дерматовенерологів. К.: КП «Редакція газети «Ваше здоров’я», 1999. С.92-93.
15. Винник М.И. Личность и пограничные нервно-психические расстройства инволюционного генеза у женщин // Арх. психиатрии 1997 - №3-4 (14-15) С.140-141.
16. Вітенко І.С. Загальна та медична психологія. — К.: Здоров’я, 1994. — С.295.
17. Войтенко В.П., Полюхов А.М., Барбарук Л.Г., Колодченко В.П., Ходзинский А.Н. Биологический возраст как ключевая проблема геронтологии. Геронтология и гериатрия: Ежегодник. К.,1984. С.5-15.
18. Врач пациент: общение и взаимодействие. Перевод с англ. Р.А.Евсегнеева. Женева, Амстердам, Киев.- 1996.
19. Гавашели Л.Г. Комбинированные оперативные вмешательства при инволюционных изменениях кожи лица: Автореф. дис. канд. мед. наук: 14.00.27 / Ин-т хирургии им.А.В. Вишневського. Рос. АМН.- М., 2000.- С.27.
20. Голубев А.Г. Взаимная совместимость представлений о старении и продолжительности жизни, их механизмах и проявлении на уровне организма и популяции, и их эволюция// Успехи геронтологии. Под ред. Анисимова В.Н. и Хивансона В.Х.- Спб.: Эскулап, 1997. Вып.1. С.25-33.
21. Гомезо М.В., Герасимова В.С., Горелова Г.Г., Орлова Л.М. Возрастная психология. Личность от молодости до старости. М., 2001.
22. Горохова В.Н. Нервно-психические нарушения у больных экземой и псориазом и особенности их психотерапии. Дисканд.мед.наук. Курск, 1974. - 158с.
23. Дарвин Ч. Происхождение видов. М., 1935.
24. Довжанский С.И. Вестник дерматологии. 2001, №3. С.12-13.
25. Довжанский С.И. Патогенез, клиника и профилактика дерматозов у рабочих на производстве синтетического волокна нитрон. Дис. канд.мед.наук. - Саратов, 1975. - 188 с.
26. Должникова Э.М., Шугинина Е.А. Патогенетические аспекты старения кожи.// Международный форум по пластической хирургии и дерматокосметологии, 2003.
27. Дорошенко М.М., Зубрицький О.С. Особливості психічних типів осіб із психосоматичними та психічними розладами.// Укр. мед. часопис. 2003 - №2(34). С.140.
28. Дубинская В.А., Виноградова Е. В. Кожа человека: влагообмен и старение // Клинич. геронтология.- 2000.- № 7-8.- C. 22-26.
29. Дуброва В.П. Психологическая наука и образование. 2000.- №3. С.62-66.
30. Дуброва В.П. Психологія. 2001, №2. С.74-85.
31. Дуброва В.П. Размышления о врачебном искусстве или социально-психологические факторы успешности деятельности врача.— М.: Медицина, 1999, № 3. — С.10-11.
32. Дупленко Ю.К. Старение. Очерки развития проблемы. - Л.:Наука, 1985. 192с.
33. Елецкий В.Ю. Пограничные психические расстройства у больных псориазом и нейродермитом (клинико-терапевтический аспект): Дис. канд. мед. наук. М., 1986.
34. Ермолаева М.В. Психология развития. М., 2000.
35. Ефимов Е.А. Закономерности полноты посттравматической регенерации кожи // Арх. патологии.- 1995.- №2. С.85-87.
36. Жигульцова Т.И., Паркаева Л.В. Дермобразия в корреекции косметических недостатков // Рос. журн. кожн. и венерич. болезней.- 2000.- №1.- С.63-69.
37. Задорожний Б.А. Криотерапия в дерматологии.- К.: Здоров’я, 1985.- 35с.
38. Іванов О.Л., Львов А.Н., Остришко В.В. та ін. Рос. журн. шкірних та венерол. хвороб. 1999, №1. С. 28-38.
39. Іванов О.Л., Мареева Е.Б., Шкребец С.В. та інш. Рос. журн. шкірних та венерол. хвороб. 2000, №3. С.17-23.
40. Кабанов М.В., Личко А.Е., Смирнов В.М. Психологическая диагностика и коррекция в клинике. - Л., 1983.
41. Казинникова О. Г., Адамян А. А. Возрастные изменения тканей шейно-лицевой области: Обзор литературы // Анналы пластич., реконструкт. и эстетич. хирургии.- 2000.- №1.- С.52-61.
42. Какауридзе Н. Г., Кипшидзе Н. Н., Цагарели З. Г. Некоторые морфологические особенности капилляров, микроструктур соединительной ткани кожи и форменных элементов крови при старении и атеросклерозе // Мед. новости Грузии.- 1999.- №6.- С.22-25.
43. Калантаевская К.А. Морфология и физиология кожи человека.- К.: Здоров’я, 1972.- 267 с.
44. Калюжна Л.Д. Функциональное состояние кожи при её преждевременной инволюции// Проблемы старения и долголетия. - 2002.Т.11, №2. С.193-198.
45. Калюжна Л.Д., Верещака В.В. Консервативні методи лікування хворих з ПІШ // Дерматология и венерология - 2002, №3 (17).
46. Калюжная Л.Д., Дзюбак В.Е. Старение кожи: патогенетические, клинические и лечебные аспекты // Укр. мед. часопис.- 2000.- №2.- С.68-75.
47. Караев Р.Н. Восстановительная микрозональная физиотерапия мягких тканей шейно-лицевой области: Автореф. Диc. канд. мед. наук: 14.00.34 / Моск. мед. стоматол. ин.- М., 1997.- 25 с.
48. Карвасарский Б.Д. Медицинская психология. — Л., 1982. — 315с.
49. Квасненко А.В., Зубарев Ю.Г. Психология больного. — Л., 1980. — 24-36с.
50. Климов Е.А. Психология профессионального самоопределения. Ростов н/Д., 1996.
51. Кольгуненко И.И. Основы геронтокосметологии. М.: Медицина,1974. С.222.
52. Комфорт А. Биология старения М., 1967.
53. Кошевенко Ю.Н. Російський журнал шкірних та венерологічних хвороб. 1998, №5. 44-50с.
54. Крайг Г. Психология развития. СПб., 2001.
55. Кряжева С.С., Шампева И.В., Баранчикова Т.В. Рос. журн. шкірних та венерол. хвороб. 2000, №1. С.19-22.
56. Лакосина Н.Д., Ушаков Г.К. Медицинская психология. — М.: Медицина, 1984. — 234 с.
57. Леонгард К. Акцентуированные личности. - Киев: Вища школа, 1981. 392с.
58. Леонгард К. Акцентуированные личности. Ростов н/Д: Феникс, 1997. 544 с.
59. Леонтьев Д.А. Особистість: людина у світі й світ в людині.//Питання психології.- 1989.- №3.- С.11-21.
60. Личко А.И. Типы акцентуаций характера и психопатий у подростков. М.: ООО Апрель пресс, ЗАО издательство ЭКСМО-Пресс, 1999. 416с.
61. Львов А.Н. Особенности психосоматического статуса у больных атопическим дерматитом и пути их комплексной коррекции. Дис. канд. мед. наук.- М., 2001.
62. Любан-Плоцца Б., Пельдингер В., Kрегер Ф. Психосоматический больной на приеме у врача. — Спб.: НИПИ им. В.М. Бехтерева, 1994. — 245 с.
63. Людвиг Ф.К. Количественное определение старения возможности и пределы// Геронтология и гериатрия: Ежегодник. К., 1984. С.16-24.
64. Малдроу М.Э., Фитцпатрик Д.Е., Элинг Д.Л. Секреты дерматологии: Пер. с англ. М.; Спб, 1999. 480 с.
65. Мареева Е.Б. Особенности кожной патологии в пожилом и старческом возрасте // Клин. геронтология.- 1995.- №4.- С.36-38.
66. Матковская Т. А., Юрьева Э.А., Сухоруков В. С., Столяров Ю. Ю. О профилактике возрастных изменений кожи - Воен. мед. журнал.- 2000.- №8.- С.16-20.
67. Международная классификация болезней (10 - й пересмотр). - СПб., 1992.
68. Мельниченко Н.И., Исханов Р.Ф., Исаева О.С. и др. Психолог в здравохранении: вопросы диагностики, коррекции и супервизии. Самара, 1999.
69. Минц А.Я., Дубина Т.Л. Показатели функционального состояния нервной системы в определении биологического возраста и введение поправки в его вычесление // Геронтология и гериатрия: Ежегодник. К. 1984. С.62-66.
70. Морозов Г.В., Шумский Н.Г. Введение в клиническую психиатрию. Н.Новгород, 1998.
71. Напреенко А.К. Пограничные психические расстройства при ортопедических заболеваниях: Автореферат дисс. д-ра мед. наук М., ВНИИ общ. и судебной психиатрии им. В.П.Сербского: 1991. - 44с.
72. Напрєєнко О.К. Психіатрія. К.: Здоров’я, 2001. 584с.
73. Николаева В.В. Влияние хронической болезни на психику. — М.,1987. — 173 с.
74. Ожегов С.И. Словарь русского языка М.: Рус. яз., 1990.
75. Орди И.М., Шейд О.А. Биологический возраст и его определение. Интердисциплинарное исследование. // 9-й Международный конгресс геронтологов. Киев, 1972. том 2.
76. Платонов К.К. Структура и развитие личности. - М., 1986.
77. Повалюхина А.С., Должикова Э.И. Психосоматические аспекты акне // Международный форум по пластической хирургии и дерматокосметологии, 2003.
78. Раева Т.В. Психические нарушения при хронических кожных заболеваниях у подростков: Дис. канд. мед. наук. Томск, 1998.
79. Розентул М.А. Справочник по косметике.- М.: Медицина, 1964.- 337 с.
80. Сергиенко В.И., Бондарева И.Б. Математическая статистика в клинических исследованиях.- М.: ГЭОТАР-МЕД, 2001.- 256 с.
81. Сиротинин Н.Н. Современные вопросы геронтологии и гериатрии.- Тбилиси.: Мецниереба, 1965.- 238 с.
82. Скрипкин Ю.К. Нейродерматозы (вопросы этиологии, патогенеза и терапии). Дис. д-ра мед.наук. - М., 1964.-364с.
83. Смулевич А.Б. Депрессии в общей медицине: Руководство для врачей. - М.: Медицинское информационное агенство, 2001. 256с.
84. Сницаренко О.В. Новый аспект патогенеза розацеа // Дерматология и венерология МЗУССР 1988 № 23/29 31с.
85. Соколова Е.Т., Николаева В.В. Особенности личности при пограничных расстройствах и соматических заболеваниях. — М.,1995. — 221 с.
86. Сосновский А.Т., Балакирев А.В. Патомимия: Метод. рекомендации. Минск, 1994.
87. Ташлыков В.А. Психология больного. — Л.,1984. — 114с.
88. Тедеско А. УФ излучение и кожа: фотостарение, канцерогенез, иммуносупрессия // Косметика и медицина.- 1998.- №2.- С.27-32.
89. Тополянский В.Д., Струковская М.В. Психосоматические расстройства. - М., 1986. - 96с.
90. Утц С.Р., Одоевская О.Д. Морфофункциональные особенности женской кожи // Вестн. дерматологии и венерологии.- 1999.- №3.- С.8-13.
91. Федоров С.М. Клиника, течение и лечение псориаза у больных с функциональными и органическими нарушениями нервной системы: Дис. канд. мед. наук. - М., 1977. 170с.
92. Фромм Э. Психоанализ и этика. М., 1998.
93. Хертель Б. Молекулярные и клеточные механизмы естественного старения и фотостарения (стрессорные факторы, защитные механизмы) // Косметика и медицина.- 2000.- N 4.- 5-17с.
94. Хьелл Л., Зиглер Д. Теории личности. СПб., 2001.
95. Чернух А.М., Фролов Е.П. Кожа (строение, функция, общая патология и терапия).- М.: Медицина, 1982.- 338с.
96. Шадриков В.Д. Происхождение человечности. М., 1999.
97. Шелюженко А.А., Браиловский А.Я. Кожные болезни у лиц пожилого и старческого возраста. К.: Здоров’я, 1982. 200с.
98. Шишкина И.Г. Некоторые биохимические и физиологические методы исследования функционального состояния кожи в практике косметологов // Врачеб. косметика.- Л.: Медицина, 1980.- С.65-68.
99. Эриксон Э. Детство и общество. СПб., 2000.
100. Abraham K. Zur Prognose psychoanalytischer Behandlungen im vorgeschrittenen Lebensalter: Psychoanalytische Studien II, Frankfurt 1971, S. 262-266 (Erstveröffentlichung 1919).
101. Aktan S. at all.// International J. Dermatology. 2000. Vol.39. P.354-357.
102. Aktan S., Ozmen E., Sanli B. Psychiatrics disorders in patients attending a dermatology outpatient clinic// Dermatology.- 1998;Vol. 197. P.230234.
103. Aron-Brunetier R. La rosacee du visage. Diagnostic, physiopathology et treatment. Press Med.- 1958. Vol.66. P.1151 1154.
104. Bachmann G.A. / Leiblum, S. R.: Sexuality in Sexagenarian Women, Maturitas 1991.-Vol. 13.- S. 43-50.
105. Baltes P.B./ Mittelstrass, J (Hg): Zukunft des Alterns und gesellschaftliche Entwicklung, - Berlin 1992.
106. Beauvoir S. Das Alter, Reinbek, 1972.
107. Beier B., Romero B., Förstl H.: Psychopharmakologie, in: Maercker; A. (Hg.): Alterspsychotherapie und klinische Gerontopsychologie, Berlin-Heidelberg 2002, S. 126-140.
108. Besne I., Descombes C., Breton L. Effect of age and anatomical site on density of sensory innervations in human epidermis // Arch. Dermatol.- 2002.- Vol. 138, №11.- Р. 1445-1450.
109. Bibring G.L.: Das Hohe Alter. Passiva und Aktiva, Psyche 23 (1969), S. 262-279.
110. Böhm E. Verwirrt nicht die Verwirrten, Bonn 1999.
111. Bolognia J.L. Aging skin //Amer. J. Med.-1995. Vol. 98, №1 P.99-103.
112. Bornemann E. Sexualität und Lebensphase // Wulf, Ch. (Hg): Lust und Liebe, München 1985, S. 124-131.
113. Braun-Falco O., Plewig G., Wolff H.H. Dermatology und Venerologie. Berlin, 1997.
114. Brenner S., Politi Y. Dermatologic diseases and problems of women throughout the life cycle //