ПОЄДНАНЕ ЗАСТОСУВАННЯ ГАЛЬВАНІЧНОГО СТРУМУ З АНТИБІОТИКАМИ В КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ ОДОНТОГЕННИХ ЗАПАЛЬНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ У ДІТЕЙ

brief description

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ОДУШКІНА НАТАЛІЯ ВІКТОРІВНА

УДК: 616.314-002-053.2-085.33-085.843

ПОЄДНАНЕ ЗАСТОСУВАННЯ ГАЛЬВАНІЧНОГО СТРУМУ
З АНТИБІОТИКАМИ В КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ
ОДОНТОГЕННИХ ЗАПАЛЬНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ У ДІТЕЙ

14.01.22 Стоматологія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

НАУКОВИЙ КЕРІВНИК:
Валерій Ісайович Куцевляк
доктор медичних наук,
професор, заслужений діяч
науки та техніки України

Харків - 2007

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ....................................................................4
ВСТУП.....................................................................................................................5
РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ.......................................................................13
1.1. Характеристика методів лікування, що застосовуються при
лікуванні запальних захворювань щелепно-лицьової ділянки у
дітей........................................................................................................13
1.2. Фізична та терапевтична характеристика струму постійної
величини.................................................................................................23
1.3. Поєднане використання гальванічного струму та антибіотиків
у лікуванні гнійно-запальних захворювань........................................27
РОЗДІЛ 2. ОБ’ЄКТИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ......................................31
2.1. Об’єкти та методи клінічних досліджень.....................................31
2.2. Об’єкти та методи лабораторних досліджень..............................35
2.2.1. Біохімічне дослідження...............................................................36
2.2.2. Планіметричне дослідження.......................................................37
2.2.3. Цитологічне дослідження............................................................38
2.2.4. Мікробіологічне дослідження.....................................................40
2.2.5. Статистична обробка даних........................................................43
РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ЦИТОЛОГІЧНОГО ТА ПЛАНІМЕТРИЧНО-
ГО ДОСЛІДЖЕННЯ ГНІЙНИХ РАН.............................................44
3.1. Цитологічна характеристика відбитків гнійних ран
хворих на одонтогенну флегмону обох груп дослідження................44
3.2. Цитологічна характеристика мазків гнійних ран хворих
на гострий гнійний періостит обох груп дослідження.......................51
3.3. Результати планіметричного дослідження ран у пацієнтів з
одонтогенною флегмоною основної та контрольної груп.................55

РОЗДІЛ 4. РЕЗУЛЬТАТИ МІКРОБІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
ГНІЙНИХ РАН.................................................................................60
РОЗДІЛ 5. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА КЛІНІКО-ЛАБОРАТОР-
НОГО ПЕРЕБІГУ ОДОНТОГЕННИХ ЗАПАЛЬНИХ ЗАХВО-
РЮВАНЬ ЩЕЛЕПНО-ЛИЦЬОВОЇ ДІЛЯНКИ У ДІТЕЙ.............68
5.1. Характеристика клініко-лабораторних показників у хворих
обох груп з одонтогенною флегмоною на першу добу дос-
лідження..................................................................................................68
5.2. Результати лікування хворих з одонтогенною флегмоною
обох груп дослідження..........................................................................77
5.3. Характеристика клініко-лабораторних показників хворих
обох груп з гострим гнійним періоститом на першу добу
дослідження............................................................................................99
5.4 Результати лікування хворих з гострим гнійним періости-
том обох груп дослідження.................................................................106
РОЗДІЛ 6. АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ....126
ВИСНОВКИ.........................................................................................................137
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ.........................................................................139
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...........................................................140

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

БГСА - бета-гемолітичний стрептокок групи А
ВАШ - візуальна аналогова шкала
ВРТ - внутрішньоранова температура
ГБО - гіпербарична оксигенація
ЕІ - ендогенна інтоксикація
ЕППС - електричне поле постійного струму
ЗЗЩЛД - запальні захворювання щелепно-лицьової ділянки
МСВ молекули середньої ваги
ХДМУ Харківський державний медичний університет
ШОЕ швидкість осідання еритроцитів
ЩЛД щелепно-лицьова ділянка

ВСТУП

Актуальність теми. Проблема підвищення ефективності лікування гострих запальних захворювань щелепно-лицьової ділянки (ЗЗЩЛД) є актуальною протягом багатьох десятиріч, але її значення не зменшується і на сьогоднішній день. Цьому питанню присвячені численні наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених [67, 95, 135, 140, 162, 178, 186, 207, 238]. Кількість хворих на ЗЗЩЛД, що знаходяться на лікуванні в спеціалізованих клініках, не знижується та за даними багатьох авторів складає від 28 до 55 % [4, 27, 66, 84, 94, 123, 163].
Дані літератури вказують на збільшення кількості ускладнених форм гнійної інфекції за останні 20 років та невпинне зростання атипових і хронічних захворювань щелепно-лицьової ділянки [21, 134, 138, 139, 182, 214, 223, 247]. Серед ЗЗЩЛД найбільшу частину займають запалення одонтогенної етіології, що становить від 32 до 69,5 % хворих [8, 28, 68, 132, 161]. Зважаючи на анатомічні та фізіологічні особливості і недосконалість імунної системи, діти найбільше підлягають запальним захворюванням ЩЛД [90, 137, 142, 153, 159, 173, 180, 185]. Усе вищевказане визначає актуальність проблеми лікування запальних захворювань ЗЗЩЛД у дітей до теперішнього часу.
Згідно з сучасними даними гострі ЗЗЩЛД у дітей викликають численні порушення як місцевого, так і загального характеру. Серед них зміна гормонального стану, зниження показників загального та місцевого імунітету, порушення обмінних процесів, що призводить до розвитку ендотоксикозу [2, 43, 50, 98, 106, 133, 153, 168, 231, 232, 236].
Недостатня ефективність лікувальних заходів, які проводяться із застосуванням навіть сучасних хіміопрепаратів з широким спектром дії, пояснюється високою резистентністю патогенної та умовно патогенної мікрофлори до антимікробних препаратів, також її швидкою мінливістю в процесі лікування [11, 13, 82, 97, 188, 189, 192, 245]. Крім цього, прогноз перебігу гнійно-запального процесу визначається особливостями якісної та кількісної характеристики мікрофлори у вогнищі ураження, раціональним призначенням антибактеріальних препаратів, станом місцевих захисних механізмів та імунологічної резистентності організму [7, 36, 47, 57, 104, 120, 136, 193].
Вирішення цієї проблеми супроводжується значними труднощами ще й через те, що одонтогенна інфекція це поліінфекція, а її збудники принципово відрізняються за своєю чутливістю до антибіотиків та інших препаратів [6, 44, 48, 92, 173, 179, 199].
Через порушення локального кровообігу і мікроциркуляції в зоні запалення, що виражаються у тромбоутворенні термінальних відділів судинного русла, зміні реологічних властивостей крові, розвивається ішемія тканин. Як наслідок цього, у запалених тканинах розвивається ацидоз, який значно порушує фармакокінетику та фармакодинаміку антибактеріальних і протизапальних препаратів [27, 71, 114, 163]. Внаслідок вказаних змін виникають порушення регенерації тканин та нерідко важкі ускладнення у вигляді медіастинітів, септикопіемії, септичного шоку та ін. [130, 178, 191, 231, 232].
У зв’язку з цим виникає необхідність використання методів, яким властивий протизапальний ефект і які сприяють депонуванню в зоні запалення лікарських препаратів, що використовуються в лікуванні гнійно-запальних захворювань.
Ефективним методом лікування є поєднане використання гальванічного струму з антибактеріальними препаратами, при якому введення антибіотиків супроводжується одночасною гальванізацією зони запалення. Доведено позитивний лікувальний вплив електричного поля постійного струму на процеси гострого запалення і застосування його з метою цілеспрямованого депонування антимікробних і протизапальних засобів у зоні запалення.
Виявлено ефект бактерицидної дії електричного поля постійного струму, ступінь якого визначається величиною щільності струму та видом умовно-патогенних мікроорганізмів. Найбільш чутливим є St. Aureus [59, 60]. За даними літератури під впливом струму постійної величини та продуктів електролізу середовища у бактерій знижується резистентність до антибіотиків [197].
Метод лікування з поєднаним впливом гальванічного струму та антибактеріальних препаратів набув широкого застосування в різноманітних галузях медицини: загальній хірургії, гінекології, урології, пульмонології, офтальмології, фтизіатрії.
Тому, зважаючи на окреслені проблеми, доцільним є пошук ефективних методів лікування ЗЗЩЛД. Виявлені переваги поєднаного застосування гальванічного струму з антибіотиками дали привід до його застосування в комплексному лікуванні гострих одонтогенних запальних захворювань ЩЛД у дітей.
Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом комплексної науково-дослідної роботи ХДМУ за проблемою „Стоматологія”: „Профілактика, діагностика та лікування основних стоматологічних захворювань” (державний реєстраційний номер 0102 U 001872).
Тема кандидатської дисертації затверджена на засіданні Вченої ради ХДМУ 27 вересня 2007 року, протокол № 10.
Мета дослідження - підвищення ефективності лікування гострих гнійно-запальних захворювань щелепно-лицьової ділянки у дітей шляхом поєднаного застосування гальванічного струму з антибактеріальними препаратами.
Завдання дослідження:
1. Порівняти клініко-лабораторні показники у дітей з одонтогенними запальними захворюваннями при загальноприйнятому лікуванні та при поєднаному застосуванні гальванічного струму з антибактеріальними препаратами.
2. Вивчити вплив на процеси загоєння гнійних ран поєднаного застосування гальванічного струму з антибактеріальними препаратами в комплексному лікуванні гострих одонтогенних гнійно-запальних захворювань щелепно-лицьової ділянки у дітей.
3. Розробити планіметричний метод вивчення площі загоєння гнійних ран м’яких тканин та застосувати в клініці.
4. Розробити метод лікування одонтогенних запальних захворювань щелепно-лицьової ділянки у дітей шляхом внутрішньовенного введення антибіотиків та одночасної гальванізації зони запалення.
5. Вивчити мікробіологічний пейзаж ранового ексудату при поєднаному застосуванні гальванічного струму з антибактеріальними препаратами в комплексному лікуванні одонтогенних запальних захворювань щелепно-лицьової ділянки у дітей та при загальноприйнятому лікуванні.
6. Провести порівняльну оцінку ефективності лікування одонтогенних запальних захворювань щелепно-лицьової ділянки у дітей із застосуванням внутрішньовенного введення антибіотиків з одночасною гальванізацією та без гальванізації зони запалення.
Об’єкт дослідження. Поєднане застосування гальванічного струму з внутрішньовенним введенням антибіотиків у пацієнтів з гострими одонтогенними запальними захворюваннями щелепно-лицьової ділянки.
Предмет дослідження. Ефективність поєднаного застосування внутрішньовенного введення антибактеріальних препаратів та одночасної гальванізації зони запалення в комплексному лікуванні одонтогенних запальних захворювань у дітей.
Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань проведено клінічне дослідження (опитування, об’єктивний огляд, визначення температури тіла, огляд та пальпація вогнища запалення, огляд ротової порожнини); лабораторні - клінічний аналіз крові, біохімічне дослідження сироватки крові на визначення рівня молекул середньої ваги для дослідження динаміки проявів ендотоксикозу; мікробіологічне дослідження ідентифікація мікрофлори, визначення її чутливості до антибіотиків та інтенсивності очищення гнійних ран від патогенних мікроорганізмів, дослідження фармакодинаміки антибіотика в слині при застосуванні внутрішньовенного введення антибактеріальних препаратів та одночасної гальванізації зони запалення; спеціальні методи - планіметричне дослідження, внутрішньоранова термометрія для вивчення особливостей загоєння ран щелепно-лицьової ділянки у хворих на гострі одонтогенні запальні захворювання; цитологічне дослідження - вивчення динаміки репаративних процесів у гнійних ранах щелепно-лицьової ділянки при застосуванні внутрішньовенного введення антибактеріальних препаратів та одночасної гальванізації зони запалення в лікуванні одонтогенних запальних захворювань; медико-статистична обробка отриманих даних.
Наукова новизна одержаних результатів. Уперше на підставі вивчення клініко-лабораторних показників, внутрішньоранової термометрії та планіметрії доведено ефективність застосування внутрішньовенного введення антибіотиків з одночасною гальванізацією зони запалення в комплексному лікуванні гострих одонтогенних запальних захворювань щелепно-лицьової ділянки у дітей.
На основі мікробіологічного дослідження та вивчення концентрації цефтріаксону в слині хворих на гострі одонтогенні запальні захворювання встановлено, що поєднання внутрішньовенного введення антибіотиків та одночасної гальванізації зони запалення сприяє інтенсивному очищенню гнійної рани від патогенної мікрофлори за рахунок створення максимально тривалих терапевтичних концентрацій препарату в зоні запалення.
Уперше розроблено планіметричний метод дослідження гнійних ран м’яких тканин за допомогою програми, що написана мовою С# та працює на платформі Microsoft.NET, та застосовано у клініці. Метод відрізняється значним зниженням трудомісткості, високою точністю результатів та їх достовірністю.
Уперше розроблено метод лікування одонтогенних запальних захворювань щелепно-лицьової ділянки у дітей шляхом поєднання внутрішньовенного введення антибіотиків та одночасної гальванізації зони запалення.
На основі даних цитологічного дослідження вивчено динаміку репаративних процесів в гнійних ранах ЩЛД під впливом комбінованої дії гальванічного струму з антибактеріальними препаратами. Доведено, що запропонований спосіб лікування суттєво покращує загоєння ран за рахунок зменшення альтеративних та ексудативних порушень і прискорення процесів проліферації.
Уперше проведено порівняння результатів лікування дітей з гострими одонтогенними запальними захворюваннями ЩЛД з поєднаним використанням гальванічного струму з антибактеріальними препаратами та лікуванням за загальноприйнятими методиками. Встановлено, що запропонований метод прискорює темпи клінічного перебігу захворювання та покращує строки загоєння гнійних ран.
Практичне значення одержаних результатів. Запропоновано та впроваджено в практику охорони здоров’я метод лікування гострих одонтогенних запальних захворювань щелепно-лицьової ділянки, який дозволяє скоротити строки очищення та загоєння гнійної рани, покращити якість і ефективність лікування захворювань, скоротити термін стаціонарного лікування дітей. Проведений аналіз патогенезу одонтогенних запальних захворювань дозволив виявити певну залежність їх виникнення від вікових особливостей розвитку організму дитини, що дає можливість визначення „груп ризику” та прогнозу перебігу захворювання. Проведена порівняльна оцінка результатів лікування хворих з одонтогенними запальними захворюваннями загальноприйнятими способами введення антибактеріальних препаратів та їх внутрішньовенним введенням і одночасною гальванізацією зони запалення дозволила обґрунтувати практичні рекомендації щодо застосування в комплексній терапії розробленого методу.
Впровадження у практику. Результати отриманих досліджень реалізуються на практиці в Центрі дитячої хірургічної стоматології Харківської обласної дитячої клінічної лікарні № 1, стоматологічного відділення Харківської міської клінічної лікарні швидкої та невідкладної допомоги, стоматологічного відділення Харківської обласної клінічної лікарні. Основні положення наукової роботи використовуються в навчальному процесі кафедри стоматології дитячого віку, дитячої щелепно-лицьової хірургії та імплантології Харківського державного медичного університету.
Особистий внесок здобувача. Здобувачем особисто проведено інформаційно-патентний пошук, збір та аналіз наукової літератури за проблемою дослідження, визначено мету та завдання дослідження, проведено клініко-лабораторні дослідження та комплексне лікування гострих одонтогенних запальних захворювань щелепно-лицьової ділянки у дітей. Самостійно проведено аналіз та інтерпретацію результатів дослідження, сформульовано наукові висновки та практичні рекомендації. В наукових працях, опублікованих за матеріалами роботи, внесок здобувача визначається збором, аналізом та обробкою матеріалу. Цитологічне дослідження проведено на базі лабораторії морфології сполучної тканини ДУ „Інституту патології хребта та суглобів ім. М.І. Сітенка АМН України” (завідувач лабораторії д.б.н., професор Н.В. Дєдух); мікробіологічне дослідження проведено на кафедрі мікробіології, вірусології та імунології Харківського державного медичного університету (завідувач кафедри - д.мед.н., академік А.Я. Циганенко); статистична обробка даних проведена за консультативною допомогою на кафедрі космічної радіофізики Харківського національного університету ім. В.М. Каразіна (завідувач кафедри к.ф. м.н., професор О.Ф. Тирнов); розробка програми для планіметричного дослідження проведена за консультативною допомогою на кафедрі біомедичних електронних пристроїв та систем Харківського національного університету радіоелектроніки (завідувач кафедри д.ф. м.н., професор А.І. Бих).
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційних досліджень повідомлені та обговорені на міжвузівській конференції молодих вчених „Медицина третього тисячоліття” (м. Харків 17-18 січня 2006 р.); на науково-практичній конференції з міжнародною участю „Сепсис: проблеми діагностики, терапії та профілактики” (м. Харків 29-30 березня 2006 р.); на всеукраїнській науково-практичній конференції „Нові технології в стоматології та щелепно-лицьовій хірургії” (м. Харків 3-4 листопада 2006 р.); на ХII міжнародній конференції щелепно-лицьових хірургів та стоматологів „Нові технології в стоматології” (Росія, Санкт-Петербург, 22-24 травня 2007 р.).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 11 друкованих робіт, із них 5 статей - в журналах, рекомендованих ВАК України, 5 робіт - в матеріалах та тезах конференцій. Отримано деклараційний патент на корисну модель № 19156, Україна, МПК А61В5/00.

bibliography

ВИСНОВКИ

Дисертаційна робота є однією з ланок численних досліджень, що присвячені вирішенню актуального завдання стоматології лікування запальних захворювань щелепно-лицьової ділянки у дітей, та спрямована на підвищення ефективності лікувальних заходів. Проведені клініко-лабораторні дослідження підтверджують високий позитивний клінічний ефект поєднаного застосування гальванічного струму з антибіотиками в комплексній терапії гострих одонтогенних запальних захворювань та дають право рекомендувати для широкого застосування запропонований метод лікування.
1. Поєднане застосування гальванічного струму з антибіотиками значно впливає як на динаміку загального стану, так і на лабораторні показники. Це проявляється в нормалізації клінічних симптомів захворювання на 3-ю добу лікування у 45,8 % хворих з одонтогенною флегмоною та у 65 % хворих з гострим гнійним періоститом; нормалізації лейкоцитарного індексу інтоксикації на 3-ю добу лікування з 2,14±0,40 у.о. до 0,72±0,10 у.о. (Р < 0,05) у хворих на гнійний періостит та з 2,22±0,49 у.о. до 0,87±0,09 у.о. (Р < 0,05) у хворих на одонтогенну флегмону; в достовірному зниженні (Р < 0,05) рівня молекул середньої ваги на 5-у добу лікування з 0,38±0,032 у.о. до 0,29±0,015 у.о. у хворих з флегмоною та з 0,36±0,026 у.о. до 0,28±0,016 у.о. у хворих з гнійним періоститом.
2. При цитологічному дослідженні гнійних ран встановлено, що поєднане застосування гальванічного струму з антибіотиками в комплексному лікуванні запальних захворювань щелепно-лицьової ділянки у дітей сприяє зменшенню нейтрофілів у 2 раза, лімфоцитів у 3,1 раза на 5-ту добу порівняно з традиційним лікуванням, щільність епітеліальних та фібробластичних диферонів в 2,5 та 5,57 раза вище, ніж при традиційному лікуванні.
3. Розроблено планіметричний метод дослідження гнійних ран м’яких тканин за допомогою програми, яка написана мовою С# та працює на платформі Microsoft.NET. Спосіб визначення площі відрізняється від інших методів планіметрії значним зниженням трудомісткості, високою точністю результатів, достовірністю, високою повторюваністю, що заснована на застосуванні алгоритму заливки, та наглядністю отриманої інформації після оброблення результатів. Планіметричне дослідження виявило, що середня швидкість загоєння гнійних ран пацієнтів з одонтогенною флегмоною контрольної групи складає 20,9±7,8 мм2/добу. У хворих основної групи середня швидкість загоєння ран вища та складає 31,0±1,9 мм2/добу (Р=0,17).
4. Розроблено та впроваджено у клінічну практику метод лікування одонтогенних запальних захворювань щелепно-лицьової ділянки у дітей шляхом внутрішньовенного введення антибіотиків та одночасної гальванізації зони запалення (Деклараційний патент України на корисну модель № 19156).
5. Виявлено, що поєднане застосування гальванічного струму з антибіотиками сприяє ерадикації гнійної рани від патогенної мікрофлори вже на 2-у добу у 45,9 % хворих, на 5-у у 100 % хворих. Традиційне проведення антибактеріальної терапії сприяє очищенню рани лише у 18,2 % хворих на 2-у добу та у 95,5 % - на п’яту. Запропонований метод лікування в 2 5 разів підвищує концентрацію антибіотика в слині, створюючи тривалі терапевтичні концентрації препарату у вогнищі запалення.
6. Проведення порівняльної оцінки результатів лікування дітей з одонтогенними запальними захворюваннями щелепно-лицьової ділянки підтверджує ефективність запропонованого методу лікування, що приводить до скорочення термінів стаціонарного лікування пацієнтів з одонтогенною флегмоною на 2,35±0,27 ліжко/діб, пацієнтів з гострим гнійним періоститом - на 0,5±0,28 ліжко/діб і дозволяє досягнути позитивного лікувального ефекту.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. При комплексному лікуванні одонтогенних запальних захворювань щелепно-лицьової ділянки у дітей рекомендовано застосовувати внутрішньовенне введення цефтріаксону з одночасною гальванізацією зони запалення. Нашкірні пластинкові електроди фіксуються таким чином, щоб післяопераційна зона розташовувалась у міжелектродному просторі. Добова доза цефтріаксону розрахована за вагою хворого та розведена у 100 мл 0,9 % розчину натрію хлориду, вводиться внутрішньовенно крапельно. Після інфузії ½ об’єму суміші проводиться гальванізація зони запалення, що триває 40 хвилин. Щільність струму встановлюється за суб’єктивними відчуттями в межах 0,5-1,0 мА/см2.
2. Внутрішньовенне введення цефтріаксону з одночасною гальванізацією зони запалення проводиться протягом перших трьох діб після операції при лікуванні гострого гнійного періоститу та п’яти діб - при лікуванні одонтогенної флегмони. Процедура проводиться один раз на добу. Надалі антибактеріальну терапію продовжують шляхом внутрішньовенного або внутрішньом'язового введення антибіотиків до повного клінічного одужання.
3. При лікуванні одонтогенних запальних захворювань щелепно-лицьової ділянки у дітей рекомендовано використовувати показники рівня молекул середньої ваги як критерії визначення вираженості ендогенної інтоксикації.
4. Для оцінки ефективності лікувальних заходів відносно хворих з одонтогенною флегмоною щелепно-лицьової ділянки необхідно застосовувати планіметричні дослідження з використанням розробленої програми.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агапов В.С., Шулаков В.В., Смирнов С.Н. Применение медицинского озона в комплексном лечении хронических и вялотекущих гнойных инфекционно-воспалительных заболеваний челюстно-лицевой области // Клиническая стоматология. 2000. № 3. С. 22-23.
2. Азимов М.И., Краковский М.Э., Аширметов А.Х. Детоксикационная функция печени и характер адаптационных реакций у больных различного возраста с воспалительными процессами челюстно-лицевой области // Стоматология. 1991. № 2. С. 43-46.
3. Асаулюк И.К., Бойчак М.П., Стефанюк Н.Ф. Применение внутритканевого электрофореза в комплексном лечении острой пневмонии тяжелого течения у больных молодого возраста // Врачебное дело. 1994. № 5-6. С. 128-131.
4. Ахмеров Р.Р., Байкеев Р.Ф., Ксембаев С.С. Магнитно-резонансная томография, ангиография и спектрография при острых одонтогенных воспалительных заболеваниях // Стоматология. 2003. - № 5. С. 55-59.
5. Бажанов Н.Н. Стоматология: Учебник. М.: Медицина, 1997.
336 с.: ил.
6. Бактериальная микрофлора при одонтогенных острых гнойных заболеваниях челюстно-лицевой области / Н.Н. Бажанов, Е.П. Пашков, М.С. Култаев и др. // Стоматология. 1985. № 1. С. 31-32.
7. Барило А.С. Комплексное лечение больных с острой гнойной инфекцией мягких тканей лица и шеи с использованием озонированных растворов и композиций сорбентов // Современная стоматология. 2005. № 3. С. 97-99.
8. Барон В.Е. Флегмоны челюстно-лицевой области у детей // Стоматология. 1986. № 6. - С. 43.
9. Баштан В.П. Зміна вегетуючої мікрофлори гнійних ран хворих в залежності від методів місцевого лікування // Вестник проблем биологии и медицины. 1997. № 21. С. 118-125.
10. Безруков С.Г., Филиппова Л.А. Клиническая оценка динамики заживления ран слизистой оболочки полости рта // Современная стоматология. 2003. № 2. С. 81-83.
11. Белобородов В.Б. Сепсис: итоги последнего десятилетия // Клиническая антибиотикотерапия. 2001. № 1 (9). С. 3-8.
12. Белов Б.С. А стрептококковый тонзиллит: клиническое значение, вопросы антибактериальной терапии // Лечащий врач. 2002. № 1-2. С. 24-28.
13. Биберман Я.М., Стародубцев В.С., Литовкина Т.М. Изменение состава и свойства микрофлоры при абсцессах и флегмонах челюстно-лицевой области // Стоматология. 1991. № 1. С. 34-35.
14. Білоконь С.О. Перспективи використання багатокомпонентних препаратів вітчизняного виробництва для оптимізації лікування гнійних ран щелепно-лицьової ділянки // Вісник проблем біології і медицини. 2002. № 9-10. С. 85-90.
15. Білоконь С.О. Комплексне лікування гнійних ран щелепно-лицьової ділянки у дітей з використанням сучасних багатокомпонентних мазей: Автореф. дисс. канд. мед. наук: / Українська медична стоматологічна академія. - Полтава, 2005. 16 с.
16. Блокада плечевого сплетения для анестезии и продленной анальгезии при операциях на верхней конечности / Л.В. Усенко, И.А. Йовенко, Т.В. Бондаренко та ін. // Біль, знеболювання, інтенсивна терапія. 2001. № 1. С. 44-51.
17. Боровиков В.П. Программа STATISTICA для студентов и инженеров.- М.: Компьютер Пресс, 2001. 301 с.
18. Бронштейн И.Н., Семендяев К.А. Справочник по математике для инженеров и учащихся вузов. М.: Наука, 1986. 544 с.
19. Быкова И.А., Агаджанян А.А., Банченко Г.В. Цитологическая характеристика отпечатков слизистой оболочки полости рта с применением индекса дифференцировки клеток // Лабораторное дело. 1987. № 1. С. 33-35.
20. Буланкина И.А., Лебединский В.Ю., Изатулин В.Г. Совершенствование способов диагностики и оценки границ повреждения структур кожи при различных видах воспаления // Морфология. 2002. № 2-3. С. 27-28.
21. Васманова Е.В. Задачи стоматологической поликлиники в профилактике и реабилитации детей с одонтогенными воспалительными заболеваниями // Стоматология. 1986. № 6. С. 49-52.
22. Використання низкочастотного магнітного поля і внурішньотканинного електрофорезу при лікуванні перітониту у дітей / В.С. Тіктинський, Б.М. Боднар та ін. // Клінічна хірургія. 1995. № 6. С. 25-26.
23. Внутритканевой электрофорез в комплексном лечении гнойно-некротических процессов в мягких тканях / А.В. Алексеенко, В.В. Тарабанчук и др. // Клиническая хирургия. 1987. № 1. С. 47-48.
24. Внутриорганный электрофорез с кобамамидом в комплексном лечении хронического гастродуоденита и дуоденальной язвы у детей / Г.М. Теребенчук, В.Д. Лукащук и др. // V съезд физиотерапевтов и курортологов Украинской ССР. Одесса, октябрь 1991г. Одесса, 1991. С. 123-124.
25. Воложин А.И. Роль реактивности организма в выборе стратегии и тактики лечения острых воспалительных процессов в челюстно-лицевой области // Стоматология. 1996. Спецвыпуск. С. 49.
26. Воложин А.И., Алешина О.Е., Рогинский В.В. Применение хромато-масс-спектрометрического метода для дифференциальной диагностики гнойной и негнойной форм воспалительных процессов в челюстно-лицевой области у детей // Стоматология. 2003. № 3. С. 28-31.
27. Воспаление / А.И. Воложин, Д.Н. Маянский, В.В. Шулаков и др. М.: МИА, 1996. 111 с.: ил.
28. Воспалительные заболевания челюстно-лицевой области по материалам работы за 1969-1989 гг. / А.А. Тимофеев, Л.В. Топчий и др. // Стоматология. 1991. Спецвыпуск. С. 92-94.
29. Габриэлян Н.И., Липатова В.И. Скрининговый метод определения уровня средних молекул // Лабораторное дело. 1984. № 3. С. 30-31.
30. Гаврилов В.А., Назаренко Т.Н., Бей Т.К. Лечение гнойных ран челюстно-лицевой области // Вопросы экспериментальной и клинической стоматологии: Сб. научных трудов. Х., 2004. - Вып. 7 С. 97-99.
31. Газаев А.П., Алексеенко М.Э., Климиашвили А.Д. Низкочастотная магнитно-импульсная терапия в комплексном лечении гнойно-хирургической инфекции мягких тканей // Русский медицинский журнал. 1996. № 6. С. 35-37.
32. Гарбузова І.В., Ніцович Р.М., Ніцович І.Р. Зміна реактивності організму породіль з післяпологовим ендометритом у ході лікування методом внутрішньотканинного електрофорезу // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 1997. - № 3. С. 80-81.
33. Герич И.Д. Внутриполостной электрофорез медикаментозных препаратов в лечении острого осложнённого холецистита // Вестник хирургии. 1991. № 5-6. С. 55.
34. Гмурман В.Е. Теория вероятностей и математическая статистика.- М.: Высшая школа, 2000. 479 с.
35. Грицук С.В. Анестезия в стоматологии. М.: МИА, 1998. 303 с.
36. Губин М.А., Лазутиков О.В., Лунев Б.В. Современные особенности лечения гнойных заболеваний лица // Стоматология. 1998. № 5. С. 15-18.
37. Давиденко В.Б. Внутритканевой диадинамофорез антибиотиков как способ повышения эффективности антибактериальной терапии у детей // Актуальные вопросы неотложной хирургии органов брюшной полости: Научн.-практ. конф. Харьков, октябрь 1993 г. - Харьков, 1993. С. 68-69.
38. Данилов Р.К., Мурзабаев Х.Х. Морфологические основы посттравматической регенерации тканей // Морфология. 2002. № 2-3. С. 45-47.
39. Детская терапевтическая стоматология / В.И. Куцевляк, В.В. Никонов, Е.Г. Денисова и др. - Балаклея: «Балаклейщина», 2002. 419 с.: ил.
40. Действие на возбудителей одонтогенной инфекции антибиотиков и антибактериальных компонентов, входящих в состав препаратов для местного лечения гнойных ран / А.Г. Пономарев, В.Н. Царев, Р.В. Ушаков и др. // Антибиотики и химиотерапия. 1991. № 10. С. 44-46.
41. Диагностика и лечение осложнений острой одонтогенной инфекции / М.А. Губин, Ю.М. Харитонов, Е.И. Гирко, Н.И. Чевардов // Стоматология. 1996. Спецвыпуск. С. 39-40.
42. Диагностическая ценность определения средних молекул в плазме крови при нефрологических заболеваниях / Н.И. Габриэлян, А.А. Дмитриева и др. // Клиническая медицина. 1981. № 10. С. 38-42.
43. Динамика биохимических показателей крови у больных одонтогенными абсцесами и флегмонами / В.С. Стародубцев, Н.Н. Сахарова и др. // Стоматология. 1985. № 3. С. 47-51.
44. Динамика биохимических показателей крови у больных с гнойно-воспалительными процессами мягких тканей лица и шеи / Н.Н. Бажанов, З. Юнусходжаев, Г.А. Смирнова и др. // Стоматология. 1990. № 4. С. 26-29.
45. Дунтау А.П., Ефремов А.В., Бокаев В.В. Механизмы эндотоксикоза при туберкулезе легких // Советская медицина. 2000. № 1. С. 37-39.
46. Дурново Е.А., Киняпина И.Д. Влияние озонотерапии на динамику спектра белков периферической крови у больных с флегмонами лица и шеи // Стоматология. 1999. № 5. С. 31-34.
47. Дурново Е.А. Сравнительный анализ функциональной активности нейтрофилов крови и ротовой полости у больных с гнойно-воспалительным процессом в полости рта // Стоматология. 2005. № 3. С. 29-32.
48. Дяченко Ю.В. Парадоксы стафилококковой инфекции в стоматологии // Стоматология. 1999. № 2. С. 25-27.
49. Забелин А.С., Райнаули Л.В. Выраженность эндогенной интоксикации в зависимости от микробной этиологии флегмон челюстно-лицевой области // Российский стоматологический журнал. 2003. № 2. С. 40-42.
50. Забелин А.С., Милягин В.А., Усай Л.И. Влияние эндогенной интоксикации на состояние печени у больных с флегмонами лица и шеи // Стоматология. 1997. № 2. С. 33-35.
51. Застосування внутрішньотканинного електрофорезу в лікуванні перітониту у дітей / В.С. Тіктинський, Б.М. Боднар та ін. // Клінічна хірургія. 1994. № 6. С. 10-11.
52. Захаров Ю.С. Диагностическое значение уровня молекул средней массы при оценке тяжести эндотоксемии у больных с флегмонами лица и шеи // Стоматология. 1990. № 3. - С. 43-44.
53. Зубков М.Н. Цефалоспорины при внебольничных пневмониях: альтернатива выбора // Антибиотики и химиотерапия. 2005. № 2. С. 73-78.
54. Ивасенко П.И., Попов А.К., Пономаренко И.Д. Применение физиотерапевтических факторов в комплексном лечении больных с заболеваниями челюстно-лицевой области // Стоматология. 1996. Спецвыпуск. С. 59-60.
55. Инструкция по применению дисков для определения чувствительности к антибиотикам. - МЗ СССР, 1984.
56. Інфільтрація рани підвищує ефективність післяопераційного знеболювання після абдомінальної гістеректомії / Ю.Ю. Кобеляцький, А.В. Коломоєць, О.І. Лісненко та ін. // Біль, знеболювання, інтенсивна терапія. 2000. № 2 (11). С. 48-54.
57. Ісакова Н.М., Шувалов С.М. Застосування амізону і антибіотиків при лікуванні хворих з гнійно-запальними процесами щелепно-лицевої ділянки // Вісник стоматології. 2004. № 3. С. 36-38.
58. Использование постоянного электрического тока в профилактике послеоперационных бронхолегочных осложнений у больных с грыжами пищеводного отверстия / А.В. Алексеенко, В.Б. Рева, А.А. Алексеенко и др. // Вестник хирургии. 1999. № 5. С. 48-49.
59. Іфтодій А.Г. Вплив електричного поля постійного струму на госпітальну мікрофлору // Клінічна хірургія. 1998. № 3. С. 26-27.
60. Іфтодій А.Г. Профілактика та комплексне лікування ранніх післяопераційних гнійно-запальних ускладнень в порожнинній хірургії / А.Г. Іфтодій, В.П. Пішак, І.Й. Сидорчук. Чернівці: Медакадемія, 2004. 200 с.: іл., табл.
61. Казакова Ю.М., Походенко-Чудакова И.О. Частота гнойно-воспалительных осложнений одонтогенной этиологии в околочелюстных мягких тканях нижней челюсти // Российский стоматологический журнал. 2005. № 4. С. 20-22.
62. Карамаев Х.К. Анализ смертности больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области // Стоматология. 1997. № 5. С. 9-11.
63. Каршиев Х.К. Влияние ультрафиолетового облучения крови и натрия гипохлорида на метаболизм ароматических аминокислот при флегмонах челюстно-лицевой области // Вестник хирургии. 1998. № 6. С. 72-73.
64. Килымжанова Б.Т. Селективная детоксикация центральной нервной системы у больных с флегмонами челюстно-лицевой области // Стоматология. 2003. № 5. С. 32-35.
65. Киняпина И.Д., Дурново Е.А. Эффективность применения озона в комплексном лечении распространённых одонтогенных флегмон челюстно-лицевой области // Стоматология. 1996. Спецвыпуск. С. 60-61.
66. Кислых Ф.И., Уразова И.В. Особенности структуры и этиологии воспалительных заболеваний челюстно-лицевой области // Стоматология. 1996. Спецвыпуск. С. 61-62.
67. Клиника, диагностика, лечение и профилактика воспалительных заболеваний лица и шеи / Под ред. А.Г. Шаргородского. М.: ГЭОТАР-МЕД, 2002. 528 с.
68. Клинико-иммуномикробилогическая характеристика больных с флегмонами челюстно-лицевой области / А.А. Никитин, К.И. Савицкая, Н.В. Малыченко и др. // Клиническая стоматология. 2004. № 3. С. 48-49.
69. Колб В.С. Справочник по клинической химии / В.С. Колб, В.С. Камышников. - Минск: «Беларусь», 1982. 366 с.
70. Комплексное лечение больных с прогрессирующими флегмонами челюстно-лицевой области / А.Г. Шаргородский, А.С. Забелин, Г.Г. Федорова и др. // Стоматология. 1998. № 2. С. 32-34.
71. Комский М.П. Патогенетические факторы остеомиелита челюстей в разработке внутриартериальной регионарной лимфотропной терапии // Вісник стоматології. 2002. № 4. С. 35-37.
72. Короткоручко А.А., Матвиенко Л.Н. Висцеральная боль // Біль, знеболювання, інтенсивна терапія. 2000. № 2 (11). С. 39-48.
73. Куракин А.В., Кузнецова О.И., Мещеряков Д.Г. Возможности использования клинического анализа крови для прогнозирования течения острых гнойных воспалительных процессов мягких тканей челюстно-лицевой области // Стоматология. 1991. № 1. С. 35-37.
74. Кузин М.И., Костюченко Б.М. Раны и раневая инфекция. М.: Медицина, 1990. 592 с.: ил. Библиогр.: с. 169-316.
75. Курбангалиев С.М. Гнойная инфекция в хирургии. М.: Медицина, 1985. 272 с.
76. Куцевляк В.І., Одушкіна Н.В., Коваленко Н.І. Етіологія гострих запальних захворювань щелепно-лицьової ділянки у дітей // Експериментальна та клінічна медицина. 2006. - № 3. С. 183-185.
77. Куцевляк В.І., Одушкіна Н.В., Коваленко Н.І. Шляхи підвищення антибіотикотерапії у лікуванні одонтогенних запальних захворювань щелепно-лицьової ділянки у дітей // Теоретична та експериментальна медицина. 2006. - № 4. С. 62-65.
78. Куцевляк В.І., Одушкіна Н.В. Клініко-лабораторна характеристика гострих одонтогенних гнійно-запальних хвороб щелепно-лицьової ділянки у дітей // Український стоматологічний альманах. 2006. - № 5. С. 23-27.
79. Лавор З.В., Монахова С.И., Улащик В.С. Экспериментально-клиническое обоснование применения электрокумуляции аэрозолей противотуберкулезных препаратов при лечении больных туберкулезом легких // Проблемы туберкулеза. 1979. № 1. С. 63-66.
80. Лазутиков О.В., Лунёв Б.В. Применение озонированных растворов в комплексном лечении одонтогенных гнилостно-некротических флегмон челюстно-лицевой области // Стоматология. 1996. Спецвыпуск. С. 64-65.
81. Лебедєва Т.Г., Цимбаліста О.Л., Грабільцева Т.О. Внутріорганний електрофорез у комплексному лікуванні хронічної пневмонії у дітей // Педіатрія, акушерство і гінекологія. 1989. № 4 С. 10-12.
82. Левицький А.П. Кризис антимикробной терапии и профилактики в стоматологии // Вісник стоматології. 2005. № 3. С. 66-69.
83. Лечение воспалительных гнойно-деструктивных процессов полости рта, челюстно-лицевой области и шеи лазерным и магнитно-лазерным воздействием на каротидный синус с помощью лазерного аппарата Оптодан / Н.А. Жижина, А.А. Прохончуков, В.И. Вахтин и др. // Стоматология. 2003. № 3. С. 32-36.
84. Лечение воспалительных гнойно-деструктивных процессов челюстно-лицевой области и шеи воздействием лазера на каротидный синус / Н.А. Жижина, А.А. Прохончуков, В.И. Вахтин и др. // Стоматология. 1996. Спецвыпуск. С. 55-56.
85. Лещинский А.Ф., Улащик В.С. Комплексное использование лекарственных средств и физических лечебных факторов при различной патологии. К.: «Здоров´я», 1989. 240 с.: ил. Библиогр.: с. 10-120.
86. Лимфотропная терапия при остром гнойном одонтогенном периостите челюсти / И.В. Майбородин, М.С. Любарский, Е.Р. Лойко и др. // Стоматология. 2003. - № 6. С. 27-31.
87. Лобода Г.П. Реґіонарна лімфотропна антибіотикотерапія при лікуванні хворих на запальні захворювання щелепно-лицьової ділянки: Автореф. дис. ... канд. мед. наук / Харківський державний медичний університет. Полтава, 2001. 16 с.
88. Логачев В.К. Теория и практика местного лечения инфицированных ран // Клінічна хірургія. 2003. № 11. С. 22-28.
89. Любченко О.В. Озонотерапія у комплексному лікуванні гострих запальних захворювань м’яких тканин щелепно-лицьової ділянки у дітей. Автореф. дис. канд. мед. наук / Харківський державний медичний університет. Одеса, 2004. 18 с.
90. Мазурин А.В., Воронцов И.М. Пропедевтика детских болезней. СПб.: „Фолиант”, 2001. 928 с.
91. Малахов С.Ф., Парамонов Б.А., Емельянов А.В. Новые подходы к лечению тяжелых ожогов: трансплантация выращенных в культуре кератиноцитов // Военно-медицинский журнал. 1997. Т. 31. № 8-9. С. 16-19.
92. Масна О.З. Вплив антибіотикотерапії на мікрофлору флегмон щелепно-лицьової ділянки // Новини стоматології. 1999. № 1. С. 62-64.
93. Масна-Чала О.З. Вдосконалення лікування та прогнозування перебігу флегмон щелепно-лицьової ділянки / Вісник стоматології. 2004. № 4. С. 40-43.
94. Масна-Чала О.З. Флегмони щелепно-лицьової ділянки та способи прогнозування їх перебігу // Практична медицина. 2005. № 1. С. 104-108.
95. Масна-Чала О.З. Прогнозування та корекція клінічного перебігу флегмон щелепно-лицьової ділянки. Автореф. дис. канд. мед. наук / Львівський національний медичний університет ім. Д.Галицького. Львів, 2006. 19 с.
96. Махер А.А. Юсеф. Экспериментальное обоснование диадинамофоретической антибактериальной терапии пиелонефритов // Експериментальна і клінічна медицина. 2002. № 2. С. 119-121.
97. Медикаментозная стимуляция заживления гнойных ран челюстно-лицевой области / В.С. Агапов, Н.А. Ляпунов, Г.М. Трухина и др. // Стоматология. 1996. Спецвыпуск. С. 41-42.
98. Межирова И.М., Михельсон В.А., Лужников Е.А. Диагностика, клиника и лечение синдрома эндогенной интоксикации у новорожденных. Х.: «Астрал», 1993. 148 с.: ил.
99. Методические указания по определению чувствительности микроорганизмов к антибиотикам методом диффузии в агар с использованием дисков. Приказ МЗ СССР. - № 2675-83.
100. Мокрик О.Я. Лікування остеомієлітів нижньої щелепи із застосуванням комбінованого іонофорезу антибіотиків з димексидом та гепарину (експериментально-клінічне дослідження). Автореф. дис. канд. мед. наук / Львівський державний медичний університет ім. Д.Галицького. - Львів, 1999. 17 с.
101. Мокрик О.Я. Обґрунтування застосування комбінованого йонофорезу антибіотиків з димексидом та гепарину в терапії остеомієлітів нижньої щелепи // Практична медицина. 1999. № 3-4. С. 163-164.
102. Мухсинов М.Э. Использование ультразвука в комбинации с инфракрасным лазерным излучением в комплексном лечении одонтогенных флегмон // Стоматология. 1991. № 1. С. 37-39.
103. Мухсинов М.Э., Польских В.И., Пачаджанова Л.Н. Количественное исследование цитологичекой динамики заживления гнойных ран лица и шеи // Стоматология. 1985. № 1. С. 33-35.
104. Навашин С.М. Рациональная антибиотикотерапия: [Справочник] / С.М. Навашин, И.П. Фомина. М.: Медицина, 1982. 496 с.
105. Незгода І.І., Онофрійчук О.С. Визначення ступеня ендотоксикозу за рівнем середньомолекулярних пептидів ротової порожнини у дітей, хворих на сальмонельоз // Сучасні інфекції. 2005. № 2. С. 16-19.
106. Неспецифическая резистентность организма и состояние монооксигеназной ферментной системы печени у детей с воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области / Э.У. Макхамов, М.И. Азимов, М.Э. Краковский и др. // Вестник хирургии. 1987. № 9. С. 107-108.
107. Никитина Н.В., Литвинова А.М., Стоцкая Г.Е. Лейкоцитарные индексы при инфекции у недоношенных новорожденных // Лабораторное дело. 1991. № 5. С. 18-20.
108. Обросов А.Н. Справочник практического врача по физиотерапии. - М.: 1964. 312с.
109. Об унификации методов определения чувствительности микроорганизмов к химиотерапевтическим препаратам. Приказ МЗ СССР № 250 от 03.03.1975 г. 31 с.
110. Об унификации микробиологических (бактериологических) методов исследования, применяемых в клинико-диагностических лабораториях лечебно-профилактических учреждений. Приказ МЗ СССР № 535 от 22.04.1985 г.
111. Озонотерапия в лечении больных с хирургической инфекцией / Г.В. Радоман, Л.А. Лаберко, В.Н. Оболенский и др. // Русский медицинский журнал. 1999. № 4. С. 32-36.
112. Осложнённое течение острого воспалительного процесса: ранняя диагностика и принципы лечения / А.И. Воложин, В.С. Агапов, Т.И. Сашкина и др. // Стоматология. 1995. № 1. С. 34-37.
113. Оржешковский В.В., Оржешковский В.В. Гальванизация // Вестник физиотерапии и курортологии. 2003. № 1. С. 74-78.
114. Патологическая физиология. / Под ред. Н.Н. Зайко. К.: Вища школа, 1985. 575 с.
115. Пастернак Ю.Б., Ломницький І.Я., Мокрик О.Я. Застосування венотонічних препаратів у комплексному лікуванні одонтогенних запальних процесів щелепно-лицьової ділянки // Вісник стоматології. 2004. № 4. С. 90-91.
116. Перспективы применения цитологических и цитохимических методов диагностики для определения эффективности лечения заболеваний челюстно-лицевой области / А.А. Тимофеев, Е.П. Весова, Е.В. Горобец и др. // Современная стоматология. 2005. № 3. С. 108-113.
117. Планиметрические методы исследования скорости заживления ран при лечении больных с переломами челюсти в раннем посттравматическом периоде / Ю.В. Силенко, В.А. Гаврилов, Г.К. Шубаладзе и др. // Український стоматологічний альманах. 2005. № 4. С. 29-32.
118. Пономаренко Г.Н. Физические методы лечения: [Справочник]. СПб., 1999. 251 с.
119. Пономаренко Г.Н. Электромагнитотерапия и светолечение. СПб.: Мир и семья-95, 1995. 250 с.
120. Поєднання місцевого та загального медикаментозного впливу при лікуванні хворих на гнійно-запальні процеси м’яких тканин щелепно-лицьової ділянки / В.П. Пюрик, Г.Б. Проць, О.Б. Пермінов та ін. // Вісник стоматології. 2003. Спецвипуск. С. 114-117.
121. Применение внутритканевого электрофореза антибиотиков у больных хронической пневмонией / Ф.Г. Углов, В.А. Соловьёв, Л.А. Липская и др. // Вестник хирургии. 1986. № 2. С. 8-13.
122. Применение внутритканевого электрофореза в комплексном лечении острого панкреатита / А.В. Алексеенко, А.Г. Ифтодий, С.С. Федоряк и др. // V съезд физиотерапевтов и курортологов Украинской ССР. Одесса, октябрь 1991г. Одесса, 1991. С. 32-33.
123. Применение лазеров и плазменной хирургической установки в комплексном лечении больных с воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области / А.Г. Шаргородский, А.С. Забелин, В.В. Полякова и др. // Стоматология. 1996. Спецвыпуск. С. 40-41.
124. Применение электрофореза при антибиотикотерапии и использовании андрогенов / А.И. Ступко, Д.Г. Мальдов, А.П. Бельков и др. // Физиотерапия, бальнеология и реабилитация. 2003. № 1. С. 33-36.
125. Профилактика и лечение послеоперационного пиелонефрита при хирургической коррекции гидронефроза у детей / В.В. Лапшин, В.Б. Давиденко, В.В. Вьюн и др. // Врачебная практика. 2001. - № 2. С. 91-93.
126. Пути профилактики и лечения распространенных воспалительных заболеваний челюстно-лицевой области и их осложнения / Т.Г. Робустова, М.А. Губин, В.Н. Царёв и др. // Стоматология. 1995. № 1. С. 31-33.
127. Рагимов Ч.Р., Захаров В.В., Сергеев Ю.Н. Оценка течения раневого процесса послеоперативных вмешательств на мягких тканях лица и шеи по показателям свободнорадикального окисления периферической крови // Стоматология. 1990. № 3. С. 40-42.
128. Разработка эффективных методов лечения гнойно-септических процессов у детей на основе комплексных клинико-микробиологических исследований / А.Я. Цыганенко, В.Б. Давиденко, В.Н. Васильченко и др. // Експериментальна і клінічна медицина. 2002. № 3. С. 73-75.
129. Раціональна антибіотикотерапія гострих запальних процесів щелепно-лицьової ділянки / П.І. Ткаченко, С.О. Білоконь, О.В. Гуржій та ін. // Стоматолог. 2005. № 6. С. 15-17.
130. Решетников Е.А., Шипилов Г.Ф., Чуванов М.В. Дискуссионные вопросы диагностики и лечения хирургического сепсиса // Хирургия. 1999. № 10. - С. 13-15.
131. Римаренко Н.В. Концентрація і функціональна активність фібронектину у хворих на гострі кишкові захворювання // Інфекційні хвороби. 2002. № 1. С. 41-43.
132. Робустова Т.Г. Современная клиника, диагностика и лечение одонтогенных воспалительных заболеваний // Российский стоматологический журнал. 2003. № 4. - С. 11-16.
133. Робустова Т.Г., Губина Л.К. Локализованная гнойная инфекция у детей раннего возраста // Российский стоматологический журнал. 2005. № 6. - С. 11-15.
134. Робустова Т.Г., Губин М.А., Стародубцев В.С. Диагностика распространенных флегмон и их осложнений, стратегия комплексного лечения // Стоматология. 1996. Спецвыпуск. С. 74-75.
135. Робустова Т.Г., Губин М.А., Царев В.Н. Пути профилактики и лечения распространенных воспалительных забо