ПРАВОВА ПОЛІТИКА ЯК ЧИННИК ПРАВОТВОРЧОСТІ І ПРАВОЗАСТОСУВАННЯ




  • скачать файл:
  • title:
  • ПРАВОВА ПОЛІТИКА ЯК ЧИННИК ПРАВОТВОРЧОСТІ І ПРАВОЗАСТОСУВАННЯ
  • The number of pages:
  • 231
  • university:
  • ІНСТИТУТ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ім. В. М. КОРЕЦЬКОГО
  • The year of defence:
  • 2010
  • brief description:
  • НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
    ІНСТИТУТ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ім. В. М. КОРЕЦЬКОГО

    На правах рукопису

    МИНЬКОВИЧ-СЛОБОДЯНИК Олена Василівна
    УДК 340.1


    ПРАВОВА ПОЛІТИКА ЯК ЧИННИК ПРАВОТВОРЧОСТІ І ПРАВОЗАСТОСУВАННЯ


    Спеціальність 12.00.01 – теорія та історія держави і права;
    історія політичних і правових учень


    Дисертація
    на здобуття наукового ступеня
    кандидата юридичних наук


    Науковий керівник –
    ГОРБАТЕНКО Володимир Павлович,
    доктор політичних наук,
    професор




    Київ – 2010

    ЗМІСТ


    ВСТУП ............................................................................................................ 3

    РОЗДІЛ 1 Загальнотеоретичні характеристики і специфіка юридичного аналізу правової політики
    1.1. Політика і право як базові основи правової політики .......................... 10
    1.2. Поняття та особливості правової політики ........................................... 28
    1.3. Принципи формування і суб’єкти правової політики .......................... 40
    Висновки до Розділу 1 .................................................................................... 73

    РОЗДІЛ 2 Правотворчі та правозастосовчі аспекти забезпечення правової політики
    2.1. Правотворча та правозастосовча форми правової політики ............... 75
    2.2. Інструментальний аспект правової політики ........................................ 105
    2.3. Юридичні засоби реалізації і чинники підвищення ефективності правової політики ...........................................................................................
    116
    2.4. Правовий акт як основа правотворчості та правозастосування .......... 156
    Висновки до Розділу 2 .................................................................................... 166

    РОЗДІЛ 3 Теоретико-практичні засади правової політики в
    Україні
    3.1. Основні етапи становлення правової політики в Україні .................... 169
    3.2. Напрями вдосконалення правової політики в контексті теоретико-правового осмислення досвіду її розроблення в умовах демократизації .................................................................................................

    182
    Висновки до Розділу 3 .................................................................................... 193

    ВИСНОВКИ ................................................................................................... 195

    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .................................................. 200

    ДОДАТОК….............................................................................................. 224



    ВСТУП

    Актуальність теми дисертаційного дослідження. Конституція України закріпила такі цінності, як народний суверенітет, поділ влади, пріоритет прав людини, верховенство права, пряма дія конституційних норм, політичний, ідеологічний та економічний плюралізм, що мають основоположне значення для забезпечення прав людини і громадянина. Тому Україна, обравши шлях незалежного розвитку, почала розбудову демократичної, соціальної, правової держави, основними принципами якої є верховенство права, визнання людини найвищою соціальною цінністю. Втілювати зазначені цінності й принципи покликана правова політика.
    Характерною особливістю правової політики є те, що вона тісно пов’язана із багатьма іншими правовими явищами. Це створює відомі складнощі для її пізнання та наукового опису, що, зрештою, зумовлює недостатній рівень її дослідження. Виникає спокуса прослідкувати максимум можливих взаємозв’язків. Проте, кожному новому фрагменту дійсності, пов’язаному із правовою політикою, за такого підходу виявляється можливим приділити увагу лише в обмеженому обсязі. Саме тому в рамках даної дисертації висвітлюються лише деякі питання функціонування правової політики, а саме: її поняття, характерні особливості, вплив на правотворчість та правозасто¬сування, а також теоретико-правове осмислення напрямів її формування в сучасній Україні.
    За своєю природою правова політика, як і політика взагалі, є діяльністю держави у сфері правового регулювання, яка протікає в певних формах. Основними з них є правотворчість і правозастосування. Вдосконалення останніх сприятиме створенню належних умов для ефективної реалізації правової політики. Правова політика сучасної Української держави повинна бути зорієнтована на три основні взаємообумовлені пріоритети: дотримання прав людини, розвиток приватного права, забезпечення сильного правосуддя.
    Наукова цінність дослідження проблем правової політики полягає в наступному: по-перше, оскільки в теорії держави і права формулюються основні категорії, які використовуються галузевими науками, необхідно виробити поняття правової політики, обґрунтувати форми її реалізації, визначити критерії ефективності, принципи її формування – цю проблематику досліджували С. С. Алексєєв, П. В. Коробов, А. П. Коробова, В. М. Селіванов, В. В. Соловйов, О. Ф. Скакун, М. І. Панов, Л. В. Герасіна, Ю. С. Шемшученко, Ю. М. Оборотов, О. І. Ющик; по-друге, правова політика, з одного боку, виступає підґрунтям для правотворчості і правозастосування, які є формами її реалізації, а з іншого – вона є чинником який впливає на їх формування, що дозволяє розглядати останні як єдину систему із своїми внутрішніми зв’язками і взаємозалежностями – цю проблематику досліджували В. П. Баляєв, С. В. Бобровник, В. В. Головченко, С. С. Дністрянський, Н. А. Желєзняк, І. А. Ільїн, Н. В. Ісаков, М. С. Кельман, А. М. Колодій, Н. М. Оніщенко, О. В. Малько, М. І. Матузов, Н. М. Пархоменко, О. Панченко; по-третє, проблема ефективності державного управління як форма реалізації державної влади і політики висувається на порядок денний не лише як актуальна теоретична, а і як практична проблема, звідси постає необхідність підвищення ефективності правової політики, ставлення до неї як до науки і як до мистецтва – дослідженням даної теми займалися В. Б. Авер’янов, А. С. Пашков, В. Ф. Погорілко, В. Ф. Прозоров, С. А. Полєніна, В. А. Коростей, М. В. Кравчук, В. В. Лазарєв, В. Ф. Опришко, О. Ю. Рибаков, Г. А. Саймон, О. І. Ткач, Д. М. Чечот, П. П. Шляхтун; по-четверте, одним з невідкладних завдань вітчизняної юридичної науки повинна стати розробка Концепції правової політики України, ціннісну основу якої мають становити ідеали справедливості, рівності і свободи, а її політико-правовим базисом повинні слугувати конституційні ідеї, принципи і норми розвитку суспільства шляхом демократичного, правового, соціального прогресу, з урахуванням внутрідержавних і міжнародних проблем та реальних можливостей їх вирішення.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано згідно з плановими дослідженнями Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України у межах комплексної теми «Юридична відповідальність: проблеми теорії та практики» (ІІІ кв. 2008 р. – IV кв. 2010 р.; державний реєстраційний номер РК 0108V001826).
    Мета і завдання дослідження. Основна мета дисертаційної роботи полягає у визначенні тенденції, характерних ознак та особливостей регулювання правової політики, виявленні її можливості щодо правотворчості та правозастосування, а також розробленні теоретико-правових підвалин і напрямів вдосконалення правової політики України.
    Визначена мета дослідження зумовила постановку та розв’язання наступних дослідницьких завдань:
    – проаналізувати загальнотеоретичні характеристики правової політики, обґрунтувати і довести її походження від основних базових начал, якими виступають «право» і «політика»;
    – визначити і розглянути принципи формування, коло суб’єктів правової політики та їх вплив на її формування;
    – виявити основні правові проблеми правової політики в контексті впливу на розвиток правотворчості та правозастосування;
    – дослідити та проаналізувати інструментальний аспект правової політики;
    – обґрунтувати юридичні засоби та проаналізувати чинники ефективності правової політики;
    – з’ясувати межі впливу правового акту на правотворчість і правозастосування;
    – визначити та обґрунтувати теоретико-практичні засади правової політики України.
    Об’єктом дисертаційного дослідження є суспільні відносини, пов’язані зі встановленням та розвитком правової політики.
    Предмет дослідження складає правова політика як чинник правотворчості та правозастосування в контексті забезпечення державотворчих процесів у сучасній Україні.
    Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження виступає сукупність філософсько-світоглядних, загальнонаукових та спеціально-наукових методів. За допомогою діалектичного методу пізнання здійснювалося дослідження та обґрунтування основних понять, які використовуються в роботі. Формально-логічний метод застосовувався при дослідженні правової політики як чинника правотворчості і правозастосування; порівняльно-правовий – при визначенні концептуальних підходів до поняття «правова політика», аналізі її впливу на ефективність правотворчості і правозастосування; історико-правовий – при дослідженні базових підвалин формування правової політики; індукції і дедукції – при розробленні теоретичних моделей аналізу правової політики; аналогії – при визначенні загальних та специфічних ознак інструментального аспекту правової політики.
    Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що дисертаційна робота є першим в Україні комплексним науковим дослідженням, яке присвячене теоретичним аспектам правової політики. Найбільш істотні результати, що відображають внесок автора в розробку зазначеної проблеми, полягають у наступному:
    вперше:
    – прослідковано зв’язок правової політики з її базовими началами, якими виступають «право» і «політика», та зроблено наступні висновки: 1) політика – генетична основа правової політики; 2) право – основа функціонування правової політики; 3) правова політика – об’єднавчий чинник, завдяки якому право і політика найбільш ефективно функціонують;
    – запропоновано авторську Концепцію правової політики, яка містить теоретичні і процесуальні компоненти, що приводять у дію правову політику як таку; обґрунтовано думку про те, що дотримання їх суворої послідовності є обов’язковою умовою в досягненні мети правової політики;
    – подано авторське визначення основних етапів становлення правової політики України: перший етап (1989–1994 рр.); другий етап (1994–2004 рр.); третій етап (2004–2009 рр.);
    – запропоновано напрями забезпечення стратегії і тактики правової політики, як обов’язкового елемента Концепції правової політики;
    обґрунтовано:
    – поняття «правової політики», у зв’язку з чим аргументовано, що правова політика – цілеспрямована, постійна, стабільна діяльність, що відображає співпрацю держави, політичних і громадських об’єднань та окремих громадян задля вироблення політико-правового компромісу і досягнення стратегічних ідей та цілей, спрямованих на певний об’єкт;
    – положення про те, що через призму правової політики виявляється ефективність правотворчості та правозастосування, їх якісна характеристика як форм правової політики;
    – юридичні засоби правової політики, до яких віднесені: дозвіл, правові акти, нагляд, контроль;
    дістали подальшого розвитку:
    – положення про те, що ефективність правової політики залежить від вдосконалення всієї судової системи України і системи правоохоронних органів, а також посилення контролю за правозастосовчою діяльністю з боку держави і суспільства;
    – дослідження «правового акту» як якісного каталізатора розвитку правотворчості та правозастосування;
    – дискусійних питань стосовно пріоритетів правової політики, пов’язаних з реалізацією ідеї правової держави, розривом між теорією і практикою прав людини, наведенням порядку в роботі органів державної влади, подоланням правового нігілізму та ідеалізму, правовим забезпеченням економічного зростання.
    Практичне значення одержаних результатів. Результати дисертаційного дослідження можуть бути використані для визначення напрямів загальноправової стратегії, а також формування основ галузевої правової політики та ін. Матеріали дослідження можуть також бути використані в підготовці навчальних курсів з правознавства та політології, у процесі викладання у вузах дисциплін загальнотеоретичного характеру: «Теорія держави і права», «Історія вчень про державу і право», «Філософія права» та ін.
    Апробація результатів дослідження. Дисертація обговорювалась на засі¬даннях відділу теорії держави і права Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. Результати проведеного дослідження використовувались у навчальному процесі під час читання лекцій, проведення практичних та семінарських занять з курсу «Теорія держави і права».
    Основні положення та результати дослідження обговорювались на наступних наукових конференціях: Науковій конференції «Актуальні проблеми юридичної науки» (Сьомі осінні юридичні читання) (м. Хмельницький, 28–29 листопада 2008 р.; тези опубліковано); Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених «Правова система України у світлі Європейського вибору» (м. Київ, 13 червня 2008 р.; тези опубліковано); Науковій конференції «Сучасний вимір держави та права» (м. Миколаїв, 27–28 листопада 2008 р.; тези опубліковано); Науково-практичній конференція «Держава і право» (м. Миколаїв, 27–28 листопада 2009 р.; тези опубліковано).
    Публікації. За темою дослідження опубліковано 8 наукових праць, 4 з яких – у фахових виданнях з юридичних наук, затверджених ВАК України.
    Структура дисертації. Структура дисертації визначена метою та завданнями дослідження. Вона містить вступ, три розділи, які поділяються на дев’ять підрозділів, висновки та список використаних джерел. Загальний обсяг дисертації – 231 сторінки, з них основного тексту – 199сторінок. Список використаних джерел з 272 найменувань на 23 сторінках.
  • bibliography:
  • ВИСНОВКИ

    У висновках сформульовані найбільш суттєві результати та положення дисертаційного дослідження, наведені теоретичні узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає у дослідженні правової політики як чинника правотворчості та правозастосування. Основними науковими і практичними результатами цього дослідження є наступні висновки.
    1. Обґрунтовано, що лише через зв’язок політики і права можна усвідомити правову політику, практику її функціонування і масштаби її можливостей. Найважливіша властивість правової політики – це її державно-вольовий характер, владно-імперативний зміст. Доведено, що правова політика: 1) має ґрунтуватися на праві, здійснюватися правовими методами і охоплювати головним чином правову сферу діяльності; опиратися в разі необхідності, на примус, бути публічною, офіційною, спиратися на нормативно-організаційну основу. При цьому право виступає базовим елементом цієї політики і основним джерелом її формування, політика – її рушійним механізмом.
    2. Встановлено, що правова політика як основа юридичного закріплення політичного курсу повинна спиратися на наукове підґрунтя, відрізнятися стабільністю і послідовністю, уникати хаотичності і непродуманості. З огляду на це правову політику можна визначити як комплекс ідей, завдань, програм, цілей, принципів, установок, які реалізуються у сфері дії права, базуються на науковому підґрунті і об’єктивно потребують впорядкування з боку публічної влади.
    3. Доведено, що основними принципами правової політики, на основі яких вона повинна розроблятися та здійснюватись, є: соціальна зумовленість; наукова обґрунтованість; стійкість і передбачуваність; легітимність та демократичний характер; гуманність і моральні засади; справедливість; гласність; поєднання інтересів особистості та держави; пріоритетність прав людини як найвищої соціальної цінності; відповідність основним положенням законодавства Європейського Союзу та міжнародного права.
    4. Встановлено, що державна правова політика повинна виділятися як самостійний вид політики з урахуванням суб’єктів її формування, до яких відносяться громадяни, які реалізують своє право голосу; держава в особі Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністерства юстиції України, Національного Банку України, Конституційного Суду України, Верхов¬ного Суду України, Генеральної прокуратури України; політичні партії і громадські організації, які беруть участь у формуванні у здійсненні правової політики шляхом вираження думки певної категорії громадян з приводу конкретних політико-правових проблем, доводячи її до відома людей та органів державної влади; засоби масової інформації, що здійснюють вплив на процес формування та здійснення правової політики шляхом розповсюдження в державі різноманітної інформації, ідей та пропозицій щодо вдосконалення механізму прийняття правових рішень.
    5. Визначено, що основними правовими формами реалізації правової політики є правотворчість і правозастосування. У формі правотворчості правова політика знаходить свій зовнішній вираз, втілюється в життя. Наслідки правотворчої діяльності мають слугувати індикатором відповідності правової політики загальновизнаним міжнародним принципам і нормам у сфері правового регулювання, а також теорії і практиці побудови правової держави. Обґрунтовано, що законна й реалістична правозастосовча діяльність є необхідною гарантією практичного забезпечення прав і свобод людини, її честі та гідності. Саме на цьому рівні правова політика стає «реальною політикою», реалізуючись у діяльності органів правозастосування та впливаючи на поведінку суб’єктів права. При цьому персоніфікований рівень правозастосовчої форми не повинен ігнорувати її суспільної значущості.
    6. Аргументовано, що з метою забезпечення ефективної державної правової політики, основним призначенням якої є захист прав та свобод громадян, на сьогодні в Україні назріла необхідність формування та прийняття Загальної концепції правової політики. Остання повинна розроблятися за допомогою інструментального аспекту, який становлять стратегія і тактика правової політики. Державна стратегія правової політики сучасної України в якості основного орієнтиру повинна обрати формування громадянського суспільства як гаранта соціальної стабільності та побудови правової держави. Поряд з цим державна стратегія правової політики має виконувати консолідуючу функцію, об’єднувати державницькі політико-правові сили, активно втручатися в царину публічної політики. На цій основі державну стратегію правової політики слід вважати активним агентом своєрідного соціального договору, що укладається між державною владою та громадськістю, неурядовими організаціями. Доведено, що структура концепції правової політики складається з чотирьох змістовних блоків, які включають: «стартовий» рівень правового розвитку держави, в рамках якого виявляються тенденції й основні проблеми; прогнозно-аналітичний, що узагальнює результати попередньо розроблених прогнозів; урахування зовнішніх факторів, які найбільше впливають на вибір варіантів довгострокового розвитку держави; концептуальне забезпечення, яке формується на основі системи попередніх прогнозів, що випливають із урахування зовнішніх факторів відповідно до системи цілей, є завершуючим, зведеним. Концепція правового розвитку держави ґрунтується на трьох різнорівневих, але в той же час взаємопов’язаних елементах – макроструктурному, міжгалузевому і територіальному. Концептуальне оформлення стратегії здійснення правової політики дає можливість для розробки ефективної тактики її реалізації.
    7. Доведено, що правова політика для здійснення своїх цілей та завдань повинна мати певні правові засоби: правові акти, контроль, дозвіл, нагляд. Правові акти, як основні засоби правової політики, становлять основу державно-правової діяльності, основні засоби задоволення інтересів суб’єктів правовідносин, слугують формою і джерелом інформації, через які люди одержують первинні знання про право, правові явища, норми, індивідуальні розпорядження, правовідносини і, нарешті, про правову політику держави. Контроль є не тільки засобом реалізації правової політики, але і однією із найважливіших гарантій ефективності правової політики. Дозвіл правовою політикою використовується як можливість самореалізації для всіх її суб’єктів. Нагляд є самостійним засобом реалізації правової політики, за допомогою якого можна контролювати ефективність правової політики.
    8. З’ясовано, що ефективність правової політики є одним із показників життєздатності суспільства, мірилом його можливостей впливати за допомогою юридичних норм на розвиток суспільних відносин. Внаслідок того, що право впливає на поведінку людей, між юридичною нормою і її соціальними наслідками завжди «перебувають» акти людської діяльності, які безпосередньо і зумовлюють суспільно значущі наслідки; за таких умов ефективність правової норми є ефективністю спричинених нею вчинків. Крім того, юридична норма стимулює поведінку людей не лише безпосередньо, а й через систему соціальних, особистих, психологічних факторів, які впливають на індивідів одночасно з нею.
    9. Обґрунтовано, що правова політика сучасної української держави повинна бути зорієнтована на три основних взаємообумовлених пріоритети: дотримання прав людини, розвиток приватного права, забезпечення сильного правосуддя. Як загальний пріоритет, правова політика має спрямовувати свою діяльність у сфері правового регулювання на захист найбільш важливих цінностей суспільства та держави. Такою цінністю є захист невід’ємних прав і свобод особи. Але щоб реально дотримувати й захищати права людини, потрібно створити для цього необхідні умови. До таких відносяться формування правової держави та громадянського суспільства. Визначивши людину і її невід’ємні, природні права вищою цінністю, необхідно здійснити такі економічні, правові й інші дії, включаючи засоби правової політики, за якою кожна людина володіла б не тільки політичними правами, але й мінімумом соціальних та економічних прав і можливостей.



    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Административное право: В 2 ч. — Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 2001. — Ч. 2: кн. 2: Формы и методы управленческих действий. Правовые акты управления. Административный договор. Административная юстиция. — 432 с.
    2. Акт проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 38. – Ст. 502.
    3. Алексеев С. С. Общая теория права : в 2-х т. / Алексеев С. С. – М. : Статут, Т.2–1982. – 354 с.
    4. Алексеев С. С. Основы правовой политики России / Алексеев С. С. – М. : Статут, – 1995. – 128 с.
    5. Алексеев С. С. Право: азбука – теория – философия / Алексеев С. С. – М. : Статут, 1999. – 712 с.
    6. Алексеев С. С. Теория права / Алексеев С. С. – М. : Статут, 1995. – 320 с.
    7. Алексеев С. С. Философия права / Алексеев С. С. – М. : Юристь, 1998. – 344 с.
    8. Алексеев С. С. Проблемы теории права : в 2-х т. / Алексеев С. С. – Свердловск : Изд-во Сверл. Юрид. ин-та, Т.2 –1973. – 401с.
    9. Аристотель. Политика / Аристотель // Сочинения : в 4 т. – М.: Мысль, 1983. – Т.4. – 530 с.
    10. Атаманчук Г. Теория государственного управления / Г. Атаманчук. – М. : Юрид. лит., 1997. – 400 с.
    11. Байтин М. И. Сущность права (Современное нормативное правопонимание на грани двух веков) / Байтин М. И. – Саратов: СГАП, 2001. – 416 с.
    12. Бакуменко В. Д. Формування державно-управлінських рішень: проблеми теорії, методології, практики : монографія / Бакуменко В. Д. – К. : УАДУ, 2000. – 328 с.
    13. Баляев В. П. Контрольная форма деятельности как средство правовой политики / В. П. Баляев // Правовая политика и правовая жизнь. – 2004. – № 3. – С. 12–13.
    14. Баранов В. М. Истинность норм советского права. Проблемы теории и практики / Баранов В. М. – Саратов : Изд-во Саратовского ун-та, 1989. – 397 с.
    15. Беляев В. П. Надзорная форма государственной деятельности в России (вопросы теории) / Беляев В. П. – Белгород : Кооперативное образование, 2001. – 334 с.
    16. Бердяев Н. А. Государство// Власть и право. Из истории русской правовой мысли / Бердяев Н. А. – Ленинград : Лениздат, 1990. – 342 с.
    17. Бідей О. Пріоритети правової політики України / О. Бідей // Право України. – 2007. – № 8. – С. 22–25.
    18. Бобровник С. В. Система законодавства України: актуальні проблеми та перспективи розвитку / С. В. Бобровник, О. Л. Богінич. – К. : Наукова думка, 1994. – 123 с.
    19. Большой юридический словарь / [ред. А.Я. Сухарева]. – М. : ИНФРА-М, 2007. – VI, 858 с.
    20. Бортенев А. И. Оборонная политика как приоритет российской правовой политики / А. И. Бортенев // Пути развития российской юридической науки и образования в 21 веке. – Волгоград : Изд-во ВФ МУПК, 2002. – С. 85–89.
    21. Браун П. Посібник з аналізу державної політики / П. Браун ; [пер. з англ.]. – К. : Основи, 2000. – 244 с.
    22. Вакулич В. М. Політичні детермінанти зближення України з Європейським Союзом : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук : спец. 23.00.04 «Політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку» / В. М. Вакулич. – К., 2001. – 16 с.
    23. Венгеров А. Б. Теория государства и права / Венгеров А. Б. – М. : Новый юрист, 1998. – 676 с.
    24. Викут М. А. Актуальные вопросы гражданского процессуального права / М. А. Викут // Правоведение. – 1998. – № 1. – С. 160–162.
    25. Волинка К. Г. Теорія держави і права / Волинка К. Г. – К. : МАУП, 2003. – 240 с.
    26. Волошенюк О. В. Правовий нігілізм у пострадянському суспільстві : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. .12.00.01 «Ун-т внутр. справ» / О. В. Волошенюк. – Харків, 2000. – 18 с.
    27. Гаджиев К. С. Введение в политическую науку : учебник для высших учеб. заведений / Гаджиев К. С. – М. :Издательская корпорация «Логос»,1999. – 544 с.
    28. Гаєвський Б. Українська політологія (концептуальні засади)/ Гаєвський Б. – К.: МАУП, 1994 – 144с.
    29. Головченко В. В. Эффективность правового воспитания: понятие, критерии, методика измерения / Головченко В. В. – К. : Наукова думка, 1985. – 189 с.
    30. Головченко В. Теоретичні та політико-правові аспекти ефективності державного управління / В. Головченко // Право України. – 1997. – № 5. – С. 93–98.
    31. Горшенев В. М. Контроль как правовая форма деятельности / В. М. Горшенев, И. Б. Шахов. – М. : Юрид. лит., 1987. – 282 с.
    32. Даль В.И. Толковый словарь живого великорусского языка/ Даль В.И. – М.: Русский язык, 1980. – Т.3 – P-V
    33. Дворкин Р. Либерализм / Р. Дворкин // Современный либерализм. Пер. с англ. Л.Б. Макеевой – M. :Дом интеллектуальной книги, Прогресс-Традиция, 1998. –248 с.
    34. Дегтярев А. А. Основы политической теории / Дегтярев А. А. – М. : Высшая школа, 1998. – 239 с.
    35. Декларація про державний суверенітет від 16 липня 1990 р. № 55-ХІІ // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1990. – № 31. – Ст. 429.
    36. Демидов А. И. Правовая политика: от России уголовной к России безопасной / А. И. Демидов // Правовая политика и правовая жизнь. – 2000. – Ноябрь. – С. 43–50.
    37. Демидов А. И. Учение о политике: философские основания / Демидов А. И. – М. :Изд-во НОРМА, 2001. – 288 с.
    38. Державна політика: аналіз та механізми її впровадження в Україні / [за ред. В. А. Рехкала, В. В. Тертички]. – К. : УАДУ, 2000. – 232 с.
    39. Державне управління: теорія і практика / [за заг. ред. В. Б. Авер’янова]. – К. : Юрінком Інтер, 1998. – 432 с.
    40. Діжа М. Політичний режим в Україні після „Помаранчевої революції” [Електронний ресурс] / М. Діжа. – Режим доступу : www.golos.com.ua
    41. Дністрянський С. С. Загальна наука права і політики / С. С. Дністрянський // Антологія української юридичної думки : в 6 т. – К. : Видавничий Дім «Юридична книга», 2002. Т.1. – 568 с.
    42. Договір країн СНД «Про проведення злагодженої антимонопольної політики» від 23 грудня 1993 р. // [Електронний ресурс] .– Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.
    43. Доповідь «Freedom house» за 2006 рік [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.freedomhouse.org
    44. Експертна доповідь про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2006 році // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua.
    45. Железняк Н. А. Міністерство юстиції України – провідний орган у забезпеченні реалізації державної правової політики / Н. А. Железняк // Право України. – 2000. – № 8. – С. 38–41.
    46. Железняк Н. Нормотворча діяльність як форма реалізації державної правової політики / Н. Железняк // Право України. – 2004. – № 7. – С. 94–98.
    47. Загальна декларація прав людини / Офіційний вісник України від 15.12. 2008. – 2008р. - № 93. – С. 89, ст. 3103
    48. Загальна теорія держави та права / [за ред. М. В. Цвіка, В. Д. Ткаченка, Л. Л. Багачова]. – Харків : Одіссей, 2002. – 432 с.
    49. Загальна теорія держави та права : навч. посібник / [за ред. О.В. Зайчука, Н.М. Оніщенко] – К. : Юрінком Інтер, 2008 – 400 с.
    50. Заєць А. Законодавча діяльність: деякі питання методології, теорії і практики / А. Заєць // Українське право. – 1995. – № 1 (2). – С. 36–396
    51. Закон України „Про Кабінет Міністрів України” від 16.05.2008 р. № 279 // Відомості Верховної Ради України від 20.06.2008. – 2008 р. - № 25. – Ст. 241
    52. Закон України „Про основи державної політики у сфері науки і науково-технічної діяльності” від 13.12.1991 р. // Відомості Верховної Ради України від 24.03.1992 р. – 1992р. - №12. – Ст.165
    53. Закон України „Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності” від 11.09.2003 р. // Відомості Верховної Ради України від 27.02.2004. – 2004 р. - №9. – Ст.79
    54. Закон: создание и толкование/ [под ред. А. С. Пиголкина]. – М. : Спарк, 1998. – 283 с.
    55. Законодательный процесс. Понятие. Институты. Стадии : науч.-практ. пособие / [отв. ред. Р. В. Васильев]. – М. : Юриспруденция, 2000. – 189 с.
    56. Звернення Президента України до народу від 30.01.2009 р. // [ Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.president.gov.ua
    57. Звечаровский И. Э. Стимулирование в праве: понятие и структурные элементы / И. Э. Звечаровский // Правоведение. – 1993. – № 5. – С. 42–45.
    58. Зеркин Д. П. Основы теории государственного управления / Д. П. Зернин, В. Г. Игнатов. – Ростов-на-Дону : издательский центр «МарТ», 2000. – 218 с.
    59. Зиновьев А. А. Коммунизм как реальность; Кризис коммунизма / Зиновьев А. А. – М. : Центрполиграф, 1994. – 496 с.
    60. Иванов В. В. Общие вопросы теории договора / Иванов В. В. – М. : «УРСС», 2000. – 158 с.
    61. Иеринг Р. Борьба за право / Р. Иеринг. – М. : Юрид. лит., 1991. – 226 с.
    62. Ильин И. А. О политическом успехе / И. А. Ильин // Родина и мы. – Смоленск : Посох, 1995 – 512с.
    63. Ильин И. А. О сущности правосознания / Ильин И. А. – М. : Юристь, 1993. – 225 с.
    64. Исаков Н. В. Теоретико-методологические основы правовой политики / Н. В. Исаков // Правовая политика и правовая жизнь. – 2003. – № 1. – С. 19–22.
    65. Исаков Н. В. Правовые акты: общетеоретический аспект исследования / Н. В. Исаков, А. В. Малько, О. В. Шопина // Правоведение. – 2002. – № 3. – С. 13–17.
    66. Кампо В. Українські реформи: політика і право / В. Кампо. – К. : Основи, 1995. – 31 с.
    67. Кельман М. С. Загальна теорія держави та права / Кельман М. С., Мурашин О. Г., Хома Н. М. – Львів : Новий Світ, 2003. – 390 с.
    68. Керимов Д. А. Культура и техника законотворчества / Керимов Д. А. – М. : Юрид. лит., 1991. – 160 с.
    69. Керимов Д. А. Методология права / Керимов Д. А. – М. : Аванта, 2000. – 560 с.
    70. Керимов Д. А. Философские проблемы права / Керимов Д. А. – М. : Мысль, 1972. – 472 с.
    71. Кистяковский Б. А. В защиту права (Интеллигенция и правосознание) / Б. А. Кистяковский // Вехи. Интеллигенция в России : сб. статей 1909–1910 / [сост., коммент. П. Казаковой]. – М. : Правда, 1991 – С. 45–47.
    72. Кистяковский Б. А. Социальные науки и право. Очерки по методологии социальных наук и общей теории права / Кистяковский Б. А. – М. : Издание М. и С. Сабашниковых, 1916. – 704 с.
    73. Козлихин И. Ю. Право и политика / Козлихин И. Ю. – СПб. : Питер, 1996. – 286 с.
    74. Козлов В. А. Вопросы эффективности правовой нормы : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. юрид. наук : 12.71.0 «Ленинградский государственный університет им. А.А. Жданова. Юридический факультет» / В. А. Козлов. – Ленинград, 1972. – 26 с.
    75. Козюбра М. Державна влада: межі здійснення та форма організації / М. Козюбра // Українське право. – 1995. – № 1. – С. 4–13.
    76. Колодій А. М. Принципи законотворчості у світлі вимог Конституції України / А. М. Колодій // Конституція України – основа подальшого розвитку законодавства : зб. наук. праць. – К. : Інститут законодавства Верховної Ради України, 1997. – Вип. 2. – С. 64–68.
    77. Комаров С. А. Общая теория государства и права / Комаров С. А. – М. : Статут, 1997. – 416 с.
    78. Коментар законодавства про права та свободи і громадянина / [авт.-укладач М. І. Хавронюк]. – К. : А.С.К., 2003. – 384 с.
    79. Конституційне право України / [за ред. В. Ф. Погорілка]. – К. : Атіка, 2000. – 456 с.
    80. Конституція України // Відомості Верховної Ради України від 23. 07. 1996. – 1996 р. - № 30. – ст. 141
    81. Концепция системы классификации правовых актов Российской Федерации / [А. Л. Маковский, Д. Б. Новиков и др.]. – М. АО «Консультант Плюс», 1999. – 84 с.
    82. Концепція Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу : схвалена Законом України від 21.11.2002 р. // Голос України. – 2002. – 19 грудня.
    83. Коробов П. В. Правовая политика и дифференциация уголовной ответственности / П. В. Коробов // Правоведение. – 1998. – № 1. – С. 18–20.
    84. Коробов П. В. Приоритеты правовой политики в современной России / П. В. Коробов // Правоведение. –1997. – № 4. – С. 146–176.
    85. Коробов П. В. Приоритеты правовой политики в современной России : материалы “круглого стола” / П. В. Коробов // Правоведение. – 1997. – № 4. – С. 146–176.
    86. Коробова А. П. К вопросу о понятии правовой политики / А. П. Коробова // Вестник Международной академии бизнеса и банковского дела. – Тольятти, 1995. – № 5. – С. 3–11.
    87. Коробова А. П. Об особых свойствах правовых идей стратегического характера / А. П. Коробова // Правовая политика и правовая жизнь. – 2003. – № 2. – С. 19–25.
    88. Коробова А. П. Правовая политика как общетеоретическая проблема / А. П. Коробова // Правовая политика и правовая жизнь. – 2001. – № 2. – С. 6-14.
    89. Коростей В. Подзаконные акты: реальность и перспектива / В. Коростей // Підприємство, господарство та право. – 2001. – № 9. – С. 60–64.
    90. Коростей В. Проблеми законотворчості в Україні / В. Коростей // Право України. – 2004. – № 4. – С. 20–23.
    91. Котюк В. О. Загальна теорія держави і права / Котюк В. О. – К. : Атіка, 2005. – 592 с.
    92. Кравченко В. В. Конституційне право України / Кравченко В. В. – К. : Ін Юре, 2000. – 486 с.
    93. Кравчук М. В. Проблеми теорії держави і права / Кравчук М. В. – К. : Професіонал, 2004. – 400 с.
    94. Кремень В. Становлення і розвиток політичної культури українського суспільства / В. Кремень // Вісник Української Академії державного управління при Президентові України. – 1998. – № 2. – С. 4–10.
    95. Кросс Р. Прецедент в английском праве / Р. Кросс./ Пер. с англ. Т.В. Апаровой/ Под общ. ред. Ф.М. Решетникова – М. : Юридическая литература, 1985. – 238 с.
    96. Кульчар К. Основы социологии права / К. Кульчар. – М. : Прогресс, 1981. – 256 с.
    97. Кучма Л. Украина – не Россия / Л. Кучма. – М. : Время, 2003. – 560 с.
    98. Лазарев В. В. Пробелы в праве (Вопросы понятия пробелов и критика теорий беспробельности права) / Лазарев В. В. – Казань : Изд-во казанского ун-та, 1969. – 96 с.
    99. Лазарев В. В. Пробелы в праве и пути их устранения / Лазарев В. В. – М. : Юрид. лит., 1974. – 184 с.
    100. Лазарев В. В. Эффективность правоприменительных актов (Вопросы теории) / Лазарев В. В. – Казань : Изд-во Казанского ун-та, 1975. – 207 с.
    101. Лазарев В. В. Основные понятия о праве и государстве / Теория государства и права /Под ред. Лазарев В. В./ – М. : Юристъ, 1996. – 472 с.
    102. Лазарев В. В. Теория государства и права / В. В. Лазарев, С. В. Липень – М. : Спарк, 1998. – 448 с.
    103. Ленин В. И. Полное собрание сочинений / Ленин В. И. – М. : Изд-во политической литературы, 1974. – Т. 33. – 456 с.
    104. Ленин В. И. Полное собрание сочинений / Ленин В. И. – М. : Гостполитиздат, в 55-и Т. – Т.42. – 1963. – 628 с.
    105. Ленин В. И. Что делать / В. И. Ленин // Полное собрание сочинений. - М. : Гостполитиздат, в 55-и Т. –1963. – Т.6. – 619 с.
    106. Литвин В. М. Історія взаємодії гілок влади в Україні (до питання формування і розвитку влади демократичного типу) / В. М. Литвин // Голос України. – 2002. – № 176. – С. 3.
    107. Ліпенцев А. В. Основні поняття та теорії мотивації / А. В. Ліпенцев, Ю. І. Глущак // Соціально-економічна ефективність державного управління: теорія, методологія та практика : матеріали Щорічної наук.-практ. конф., 23 січня 2003 р. / за заг. ред. А. О. Чемериса. – Львів : ЛРІДУ УАДУ, 2003. – Ч. 1. – С. 167–169.
    108. Ліпенцев А. В. Профіль організаційної культури органів місцевої влади: досвід конкретного дослідження / А. Р. Ліпенцев, Р. М. Рудніцька // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. праць Української Академії державного управління при Президентові України / [за заг. ред. А. О. Чемериса]. – Львів : ЛФ УАДУ; Кальварія, 2000. – Вип. 3. – С. 117–124.
    109. Ліпенцев А. Організаційна культура органів державного управління та місцевого самоврядування: проблеми діагностики / А. Ліпенцев, У. Фокшей // Вісник УАДУ. – 2000. – № 3. – С. 75–79.
    110. Лукьянова Е. Г. Юридические факты, опосредующие процессуальные правоотношения / Е. Г. Лукьянова // Право и политика. – 2001. – № 11. – С. 15–19.
    111. Мазуренко А. П. Общетеоретические проблемы формирования законодательной правовой политики / А. П. Мазуренко // Закон и право. – 2008. – № 4. – С. 33–34.
    112. Малько А. В. Новые явления в политико-правовой жизни России: вопросы теории и практики / Малько А. В. – Тольятти : ВУиТ, 1999. – 199 с.
    113. Малько А. В. Политическая и правовая жизнь России: актуальные проблемы / Малько А. В. – М. : Юристь, 2000. – 186 с.
    114. Малько А. В. Современная российская правовая политика и правовая жизнь / А. В. Малько // Правовая политика и правовая жизнь. – 2000. – № 11. – С. 13–17.
    115. Малько А. В. Стимулы и ограничения как парные юридические категории / А. В. Малько // Правоведение. – 1995. – № 1. – С. 23–36.
    116. Малько А. В. Теория государства и права в вопросах и ответах / Малько А. В. – М. : Юристь, 1999. – 272 с.
    117. Малько А. В. Правовая политика современной России: цели и средства / А. В. Малько, К. В. Шундиков // Государство и право. – 2001. – № 7. – С. 13–18.
    118. Малько А. В. Экзамен по теории государства и права / Малько А. В. – М. : Международный университет бизнеса и управления, 1997 – 96 с.
    119. Мальцев Г. В. Социальная ценность и право / Мальцев Г. В. – М. : Мысль, 1977. – 255 с.
    120. Мамонов В. В. Защита прав соотечественников – конституционный принцип государственной политики России / В. В. Мамонов // Правоведение. – 1998. – № 1. – С. 125– 126.
    121. Мамутов В. К. Юридическую науку на решение проблем содействия развитию экономики / Мамутов В. К. – Донецк. : ИЭПИ НАН Украины, 1999. – 46 с.
    122. Маркс К. Манифест Коммунистической партии / К. Маркс, Ф. Энгельс // Маркс К., Энгельс Ф. Сочинения : в 42 т. – [2-е. изд.]. – М. : Государственное издательство политической литературы, – Т. 4. – 1955. – С. 419-459.
    123. Маркс К. Сочинения : в 42 т. / К. Маркс, Ф. Энгельс. – М. : Государственное издательство политической литературы. - Т. 13. – 804 с.
    124. Матузов Н. И. Актуальные проблемы российской правовой политики / Н. И. Матузов // Государство и право. – 2001. – № 10. – С. 6–12.
    125. Матузов Н. И. Общая концепция и основные приоритеты российской правовой политики / Н. И. Матузов // Правовая политика и правовая жизнь. – 2000. – № 11. – С. 27–31.
    126. Матузов Н. И. Понятие и основные приоритеты российской правовой политики / Н. И. Матузов // Правоведение. – 1997. – № 4. – С. 6–17.
    127. Матузов Н. И. Правовое стимулирование в условиях становления рыночных отношений / Н. И. Матузов, А. В. Малько // Государство и право. – 1995. – № 4. – С. 11 – 19.
    128. Матузов Н. И. Правовая политика современной России: предлагаем проект концепции для обсуждения / Н. И. Матузов, А. В. Малько, К. В. Шундиков // Правовая политика и правовая жизнь. – 2004. – № 1. – С. 6–27.
    129. Медведчук В. Принцип справедливості та сучасна соціал-демократія: об’єктивна перспектива чи політична утопія? / В. Медведчук // Право України. – 2001. – № 6. – С. 22–25.
    130. Мильнер Б. З. Теория организаций / Мильнер Б. З. – М. : ИНФРА–М, 1998. – 336 с.
    131. Мироненко Н. М. Возрастание роли права в ускорении НТП / Мироненко Н. М. – К. : Знание, 1986. – 15 с.
    132. Мицкевич А. В. Акты высших органов Советского государства / Мицкевич А. В. – М. : Юридическая литература, 1967. – 172 с.
    133. Міжнародний імідж України: міфи і реалії : аналітична доповідь УЦЕПД // Національна безпека і оборона. – 2000. – № 3. – С. 2 –44.
    134. Морозова Л. А. Теория государства и права / Морозова Л. А. – М. : Статут, 2002. – 414 с.
    135. Морозова Л. А. Теория государства и права : учебник / Морозова Л. А. – [2-е изд., перераб., доп.]. – М. : Изд-во Эксмо, 2005. – 546 с.
    136. Мухаев Р. Т. Теория государства и права / Мухаев Р. Т. – М. : Приор, 2000. – ___ с.
    137. Нагребельний В. П. Законодавча техніка та ефективність правотворення в Україні / В. П. Нагребельний // Часопис Київського університету права. – 2003. – № 3. – С. 3–6.
    138. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України / за ред. В. М. Коссакаъ. – К. : Істина, 2004. – 976 с.
    139. Нашиц А. Правотворчество: теория и законодательная техника / А. Нишиц. – М. : Юрид. лит., 1974. – 256 с.
    140. Незалежна України відбулася остаточно і безповоротно : виступ Президента України Л. Д. Кучми на урочистих зборах, присвячених 10-й річниці Незалежності України. Національний палац „Україна”, 23 серпня 2001 р. // Урядовий кур’єр. – 2001. – 28 серпня.
    141. Нерсесянц B. C. Философия права / Нерсесянц B. C. – М. : НОРМА-ИНФРА М, 1997. – 647 с.
    142. Нерсесянц В. С. Предмет и метод истории политических и правовых учений / В. С. Нерсесянц // История политических и правовых учений. – М. : Зерцало, 1996. – 456 с.
    143. Нерсесянца В. С. Юридическая аксиология / В. С. Нерсесянц // Политико-правовые ценности: история и современность – М. : Эдиториал УРСР, 2000. – С. 5 – 31.
    144. Ницше Ф. Сочинения : 2 т. / Ф. Ницше. – М. : Мысль, Т.2 . – 1990. – 829 с.
    145. Оборотов Ю. Н. Теория государства и права в вопросах и ответах / Оборотов Ю. Н. – Харьков : Одиссей, 2004. – 192 с.
    146. Общая теория государства и права. Академический курс : в 2 т. / [под ред. М. Н. Марченко]. – М. : Зерцало, 1998. - Т.2. – 656 с.
    147. Общая теория права / [под общ. ред. А. С. Лиголкина]. – М. : Юрид. лит., 1996. – 649 с.
    148. Общая теория права и государства / [под ред. В. В. Лазарева]. – М. : Статут, 1996. – 472 с.
    149. Околіта С. В. Справедливість і законність як принципи державно-правового регулювання : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук по держ. управлінню : спец. 25.00.02 «Укр. акад. держ. упр. при Президентові України» / С. В. Околіта. – К., 2000. – 18 с.
    150. Оніщенко Н. М. Соціальна та юридична ефективність законодавства / Н. М. Оніщенко, С. В. Бобровник // Законодавство: проблеми ефективності. – К. : Наукова думка, 1995. – С. 13–26.
    151. Опришко В. Ф. Законотворчість: сьогодні і завтра / В. Ф. Опришко // Віче. – 1996. – № 7. – С. 3–8.
    152. Опришко В. Ф. Державно-правова реформа: основи Загальної концепції / В. Ф. Опришко // Державно-правова реформа в Україні : матеріали Наук.-практ. конф. (м. Київ, листопад 1997 р.). – К. : Ін-т законодавства Верховної Ради України, 1997. – С. 3–13.
    153. Павловский Г. Кто не планирует политику, тот проигрывает / Г. Павловский // Российская газета. – 2001. – 10 февраля. – С. 3.
    154. Пал Л. А. Аналіз державної політики / Переклад з анг. мови І. Дзиби. – К.: Атіка, – 1999. – 422 с.
    155. Панов М. Правова політика як універсальний феномен соціального буття / М. Панов, Л. Герасіна // Право України. – 2001. – № 8. – С. 36–40.
    156. Панченко О. Украина живет по закону на 4,6 % / О. Панченко // День. – 1999. – 7 жовтня. – С. 2.
    157. Парсонс Т. О. структуре социального действия / Т. Парсонс. – М. :Академический Проект, 2000. – 880 с.
    158. Пашков А. С. Эффективность правового регулирования и методы ее выявления / А. С. Пашков, Д. М. Чечот // Советское государство и право. – 1965. – № 8. – С. 3–5.
    159. Передвиборча програма Блоку „Наша Україна” [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.pravda.rv.ua.
    160. Передвиборча програма блоку БЮТ [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.novynar.com.ua.
    161. Передвиборча програма Комуністичної Партії України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.cvk.gov.ua.
    162. Передвиборча програма Партії Регіонів [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.partyofregions.org.ua.
    163. Передвиборча програма Соціалістичної Партії України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.spu.in.ua.
    164. Петров Г. М. Поощрения в государственном управлении (правовые аспекты) / Петров Г. М. – Ярославль : ЯГУ, 1993. – 176 с.
    165. Петрухин И. Л. Частная жизнь (правовые аспекты) / И. Л. Петрухин // Государство и право. – 1999. – № 1. – С. 64–73.
    166. Погорілко В. Ф. Конституційно-правові проблеми розвитку української держави на сучасному етапі / В. Ф. Погорілко // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2004. – № 12. – С. 3–10.
    167. Поленина С. В. Качество закона и эффективность законодательства / Поленина С. В. – М. : Мысль, 1993. – 235 с.
    168. Политико-правовые ценности: история и современность / [ под ред. Н.С. Нерсесянца]. – М. : Эдиториал УРСС, 2000. – 256 с.
    169. Политология для юристов / [под ред. Н. И. Матузова, А. В. Малько]. – М. : Юристь, 1999. – 384 с.
    170. Політичне становище в Україні в 2006 році [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.niss.gov.ua/book/dopov_zm/R3.pdf
    171. Положення „Про Міністерство юстиції України” // Офіційний вісник України від 29.01. 1998. – 1998 р. - № 2. – С.14
    172. Поппер К. Открытое общество и его враги : в 2 т. / К. Поппер. – М. : Статут, Т. 2. –1992. – 448 с.
    173. Послання Президента України „Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002–2011 роки” // Урядовий кур’єр від 04.06. 2002. - № 100.
    174. Послання Президента України до Верховної Ради України “Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2001 році” // [Електронний ресурс] – Режим доступу: www. http://zakon.rada.gov.ua.
    175. Послання Президента України до Верховної Ради України “Україна: поступ у ХХІ сторіччя. Стратегія економічного та соціального розвитку на 2000–2004 роки” // Урядовий кур’єр від 28. 01. 2000 р.
    176. Постанова Верховної Ради України „Про основні засади і напрями становлення економіки України в кризовий період” від 27.03.2007 р. // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www. http://zakon.rada.gov.ua.
    177. Постанова Кабінету Міністрів України „Про затвердження положення про Міністерство юстиції України” від 14.11.2006 р. № 1577 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www. http://zakon.rada.gov.ua.
    178. Постанова Кабінету Міністрів України „Про утворення національного агентства України з іноземних інвестицій та розвитку” від 28.01.2009 р. № 48 // Урядовий кур’єр від 11. 02. 2009. - № 24.
    179. Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя” від 1 листопада 1996 р. № 9 //[Електронний ресурс] – Режим доступу: www. http://zakon.rada.gov.ua.
    180. Похмелкин А. В. Идеология и уголовная политика / А. В. Похмелкин, В. В. Похмелкин. – М. , 1902. – 445 с.
    181. Право и общественный прогресс в социалистическом обществе / [отв. ред. Н. И. Козюбра]. – К. : Наукова думка, 1988. – 352 с.
    182. Правовая политика России: теоретические аспекты / [под ред. А. В. Малько]. – Саратов : Изд-во Саратовского университета, 2003. – 342 с.
    183. Правовые акты / [под ред. Ю. А. Тихомирова, И. В. Котелевской]. – М. : Статут, 1999. – 184 с.
    184. Правоприменение в советском государстве / [под ред. И.Н. Кузнецова, И.С. Самощенко]. – М. : Юрид. лит., 1985. – 304 с.
    185. Про основні напрями зовнішньої політики України : Постанова Верховної Ради України від 2 липня 1993 р. // Нормативні акти України: комп’ютерна правова система, 2006.
    186. Проблемы обшей теории государства и права / [под общ. ред. B. C. Нерсесянца]. – М. : Статут, 1999. – 160 с.
    187. Програма інтеграції України до ЄС : затверджена Указом Президента України від 14 вересня 2000 р. № 1072/2000 // Нормативні акти України: комп’ютерна правова система, 2006.
    188. Проект Постанови Кабінету Міністрів України „Про затвердження державної цільової програми підтримки розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів на період до 2015 року” //[Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.minagro.kiev.ua.
    189. Прозоров В. Ф. Качество и эффективность хозяйственного законодательства в условиях рынка / Прозоров В. Ф. – М. : Юрид. лит., 1991. – 141 с.
    190. Пронюк Н. Проблеми і перспективи законотворчості в Україні / Н. Пронюк // Підприємство, господарство і право. – 2002. – № 10. – С. 3–7.
    191. Протасов В. Н. Юридическая процедура / Протасов В. Н. – М. : Юрид. лит., 1991. – 80 с.
    192. Результати голосування. 2-й тур. Президентські вибори [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.uk.Wikipedia.org.
    193. Реформування державного управління в Україні: проблеми і перспективи // [кол. авт. ; наук. кер. В. В. Цвєтков]. – К. : Оріяни, 1998. – 364 с.
    194. Риккерт Г. Науки о природе и науки о культуре / Г. Риккерт. – М. : Республика, 1998. – 413 с.
    195. Рішення „Про програму економічного і соціального розвитку: м. Миколаїв” // [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.gorsovet.mk.ua.
    196. Рішення „Про затвердження етапів реалізації довгострокового проекту: м. Миколаїв – місто вільного підприємництва” від 14.07.2003 р. № 13/13 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.gorsovet.mk.ua
    197. „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаний з визнанням недійсними актів державних чи інших органів” Роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 26 січня 2000 р. // [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www. http://zakon.nau.ua.
    198. „Про затвердження плану заходів щодо адаптації української економіки до вимог СОТ” Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 р. № 1381 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www. http://www.kmu.gov.ua.
    199. Рыбаков О. Ю. Правовая политика как юридическая категория: понятие и признаки / О. Ю. Рыбаков // Журнал российского права. – 2002. – № 3. – С. 76–79.
    200. Рыбаков О. Ю. Формы реализации правовой политики / О. Ю. Рыбаков // Правовая политика и правовая жизнь. – 2003. – № 2. – С. 3–7.
    201. Саймон Г. А. Адміністративна поведінка: дослідження процесів прийняття рішень в організаціях, що виконують адміністративні функції / Г. А. Саймрн ; [пер. з англ.]. – К. : АртЕк, 2001. – 392 с.
    202. Сальников В. П. Государство как феномен и объект типологии / Сальников В. П., Степашин С. В., Хабибуллин А. Г. – СПб. : Ун-т, 2001. – 123 с.
    203. Селіванов В. М. Роль держави і правової політики в процесі демократичної трансформації українського суспільства / В. М. Селіванов // Право і влада суверенної України. – К. : Ін Юре, 2002. – 724 с.
    204. Семчик В. І. Проблеми теорії законотворення / В. І. Семчик // Проблеми і перспективи розвитку та реалізації законодавства України : тези наук.-практ. конф. (м. Київ, 19квітня 2001 р.). – К. : Атіка, 2001. – С. 8–13.
    205. Синюков В. Н. Сущность права / В. Н. Синюков // Теория государства и права : курс лекций / под ред. Н. И. Матузова и А. В. Малько. – Саратов : Издательство Саратовского университета, 1995. – 560 с.
    206. Сіренко В. Ф. Теоретико-методологічні проблеми законності / В. Ф. Сіренко, Є. Б. Кубко, С. В. Бобровник, О. Л. Богініч, Т. І. Ковальчук, Н. М. Оніщенко, Н. М. Пархоменко // Правова держава. Ювілейний щорічник наукових праць. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 1999. – Вип. 10. – С. 170–201.
    207. Скакун О. Ф. Теория государства и права / Скакун О. Ф. – Харьков : Одиссей, 2000. – 704 с.
    208. Скриль С. А. Теоретичні проблеми ефективності законодавства в сфері державного управління : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01 / Скриль С. А. – К., 2001. – 198 с.
    209. Соколовская Я. «Чернобыльский терминатор». Украина – в сложном положении из-за серийного убийцы / Я. Соколовская // Известия. – 1998. – 1 декабря.
    210. Соловьев B. C. Предварительные замечания о праве вообще / В. С. Соловьев // Власть и право: из истории русской правовой мысли / [сост. А. В. Поляков и Ю. В. Козлихин]. – СПб. : СПбГУ, 1990. – С. 106 –115.
    211. Соловьев B. C. Сочинения : в 2 т. / Соловьев B. C. – М. Мысль, Т.
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


SEARCH READY THESIS OR ARTICLE


Доставка любой диссертации из России и Украины


THE LAST ARTICLES AND ABSTRACTS

ГБУР ЛЮСЯ ВОЛОДИМИРІВНА АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПРАВОПОРУШЕННЯ У СФЕРІ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНИ ВОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ
МИШУНЕНКОВА ОЛЬГА ВЛАДИМИРОВНА Взаимосвязь теоретической и практической подготовки бакалавров по направлению «Туризм и рекреация» в Республике Польша»
Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА