ПСИХОДІАГНОСТИКА ПРОФЕСІЙНОЇ АДАПТАЦІЇ ТЕХНІЧНОГО ПЕРСОНАЛУ В УМОВАХ ХІМІЧНОГО ВИРОБНИЦТВА Диссертация

brief description:
Українська інженерно-педагогічна академія

Панченко Людмила Валентинівна

УДК 616.89-072.87-057:[66+62-051]-003.46

ПСИХОДІАГНОСТИКА ПРОФЕСІЙНОЇ АДАПТАЦІЇ ТЕХНІЧНОГО ПЕРСОНАЛУ В УМОВАХ ХІМІЧНОГО ВИРОБНИЦТВА

Спеціальність 19.00.03 психологія праці; інженерна психологія

Науковий керівник:
кандидат психологічних наук,
доцент
Плохіх Віктор Володимирович

Харків 2009

ЗМІСТ

ВСТУП

4

РОЗДІЛ 1

ПРОФЕСІЙНА АДАПТАЦІЯ РОБІТНИКІВ В УМОВАХ СУЧАСНОГО ХІМІЧНОГО ВИРОБНИЦТВА

11

1.1. Теоретичні підходи до визначення професійної адаптації в умовах сучасного виробництва.

12

1.2. Особливості впливу умов сучасного хімічного виробництва на успішність професійної діяльності робітників.

29

1.3. Структура та критерії професійної адаптації (дезадаптації) робітників в умовах сучасного хімічного виробництва.

38

Висновки до розділу 1.

56

РОЗДІЛ 2

ОБҐРУНТУВАННЯ І РОЗРОБКА МЕТОДИКИ ПСИХОДІАГНОСТИКИ ПРОФЕСІЙНОЇ АДАПТАЦІЇ ТЕХНІЧНОГО ПЕРСОНАЛУ В УМОВАХ ХІМІЧНОГО ВИРОБНИЦТВА

58

2.1. Теоретичні засади психодіагностики професійної адаптації робітників.

58

2.2. Професіографічний аналіз виробничої діяльності технічного персоналу в умовах хімічного виробництва.

66

2.3. Структурні особливості психодіагностики професійної адаптації технічного персоналу в умовах хімічного виробництва.

87

Висновки до розділу 2.

92

РОЗДІЛ 3

МАТЕРІАЛИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА МЕТОДИ ПСИХОДІАГНОСТИКИ ПРОФЕСІЙНОЇ АДАПТАЦІЇ ТЕХНІЧНОГО ПЕРСОНАЛУ В УМОВАХ ХІМІЧНОГО ВИРОБНИЦТВА

93

3.1. Організація експериментального дослідження.

93

3.2. Практична оцінка значення найбільш вразливих в умовах хімічного виробництва професійно важливих якостей робітників технічного персоналу.

98

3.3. Характеристика матеріалів та методик експериментального дослідження.

102

Висновки до розділу 3.

116

РОЗДІЛ 4

ЕМПІРИЧНА ПЕРЕВІРКА ЕФЕКТИВНОСТІ МЕТОДИКИ ПСИХОДІАГНОСТИКИ ПРОФЕСІЙНОЇ АДАПТАЦІЇ ТЕХНІЧНОГО ПЕРСОНАЛУ В УМОВАХ ХІМІЧНОГО ВИРОБНИЦТВА

117

4.1. Оцінка рівня професійної адаптації технічного персоналу хімічного виробництва.

117

4.2. Визначення впливу рівня професійної адаптації на успішність діяльності технічного персоналу хімічного виробництва.

132

Висновки до розділу 4.

156

ВИСНОВКИ

159

ДОДАТКИ

162

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

180

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Аналіз сучасних наукових публікацій свідчить про те, що в останнє десятиліття основними змінами в психологічних дослідженнях професійної адаптації є зрушення пріоритетів у вивченні адаптаційних явищ. Переважно теоретичні дослідження змінюються емпіричними, загальний аналіз проблем адаптації в професійній діяльності доповнюється дослідженнями конкретних психологічних механізмів її забезпечення. Констатація та опис змін в поведінці і стані людини в процесі адаптації збільшуються пошуком психологічних механізмів та стратегій, програм та методів, спрямованих на запобігання і корекцію дезадаптаційних процесів. Відзначається підсилення акценту на зростанні ролі суб'єктних якостей (або в цілому суб’єктності) людини в процесі адаптації до навколишнього середовища (В.М. Бехтерев, 1991; В.Д. Небиліцин, 1990; Ф.Б. Березін, 1988; С.Д. Шадриков, 1982; К.К Платонов, 1970; Г.С. Костюк, 1963), як достатньо чітка тенденція в психологічних дослідженнях професійної адаптації [20, 21, 88, 122, 133, 168].
Надзвичайні ситуації техногенного характеру та аварії на хімічних, металургійних підприємствах, атомних електростанціях наводять до незворотних наслідків, які завдають ушкодження населенню та впливають на екологічний баланс (О.О.Обознов, 1997; В.Г. Іванов, Ю.С. Лис, М.Б. Смірнитська, С.Д. Тулупов, І.О. Філенко, 2003). Кількість надзвичайних ситуацій за останні роки: вибух у Дніпропетровському будинку, аварія на залізниці потягу з фосфором у Львівській області, аварія танкеру з мазутом у Керченській протоці, аварії на хімічних підприємствах Індії, Китаю, Італії, Росії увиразнюють одну з головних задач сьогодення підвищення надійності роботи персоналу хімічної галузі. Безпомилкове виконання робітниками вимог трудової діяльності надає можливість попередити та зменшити небезпеку для людини та навколишнього середовища [115, 126].

Сучасні соціально-економічні умови посилюють вимоги до професійної виробничої адаптації працівника, обумовлюють її більш інтенсивний, психічно та соціально напружений характер (В.О.Бодров, 2006; С.П. Бочарова, 2007; Л.Ф.Бурлачук, 1989; Б.В. Кулагін, 1984; В.О. Моляко, 1997; М.І. Виноградов, 1986; О.В. Овчиников, 1982; А.К. Маркова, 1996; М.А. Дмітрієва, 1991) [5, 18, 23, 24, 27, 50, 92, 103]. Зміни у змісті та характері виробничої діяльності, викликані науково-технічною революцією, все більш впливають на професійну адаптацію. Психодіагностика професійної адаптації спеціаліста виступає, як важливий засіб прогнозування безпомилковості, надійності та ефективності роботи людини на виробництві.
В результаті проведення дієвої адаптаційної програми організація отримує професійно мотивованих співробітників, які здатні підвищити ефективність роботи всього підприємства. Виконання професійних завдань працівниками хімічного виробництва характеризується зростанням інтенсивності й сили впливу стрес-факторів на їхню психіку, що, в свою чергу, суттєво впливає на процес адаптації особистості, як передумови успішної професійної діяльності (Б.М.Теплов, 2004; Є.О. Климов, 1996; Б.Ф. Ломов, 1977) [82, 98, 162,].
Це обумовлює актуальність досліджень, спрямованих на встановлення психодіагностичних критеріїв, визначення структури та складу психодіагностичних та коригуючих заходів щодо професійної адаптації технічного персоналу в умовах хімічного виробництва.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане в межах науково-дослідної роботи «Розробка інформаційної моделі діагностики та прогнозування психофізіологічних станів у осіб із посттравматичними та соціально-стресовими розладами» за замовленням Донецького національного медичного університету ім.М.Горького (№ державної реєстрації 0102U0067881, шифр ИН 03.01.11); науково-дослідної роботи „Дослідження і формування інтелектуальних та комунікативних здібностей студентів інженерно-педагогічних спеціальностей” (№6/19) Української інженерно-педагогічної академії. Тема дисертаційної роботи затверджена рішенням вченої ради Української інженерно-педагогічної академії (протокол №12 від 08.02.2008р.). Тема узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол №4 від 22.04.2008р.).
Мета і завдання дослідження.
Мета дослідження теоретичне обґрунтування та розробка методики психодіагностики професійної адаптації технічного персоналу в умовах хімічного виробництва.
Завдання дослідження:
1. Узагальнити та систематизувати основні науково-теоретичні підходи в психології та психофізіології до визначення професійної адаптації робітників в умовах хімічного виробництва.
2. Визначити структуру та психологічні особливості професійної діяльності технічного персоналу в умовах хімічного виробництва.
3. Визначити структуру та складові методичного комплексу для психодіагностики і професійної адаптації технічного персоналу в умовах хімічного виробництва.
4. Визначити критерії психодіагностичної оцінки професійної адаптації в умовах хімічного виробництва.
5. Експериментально перевірити ефективність застосування розробленого методичного комплексу для визначення рівня професійної адаптації технічного персоналу в умовах хімічного виробництва.
6. Розробити рекомендації для використання методичного комплексу з метою психодіагностики професійної адаптації технічного персоналу на хімічному виробництві.
Об’єкт дослідження процес професійної адаптації технічного персоналу в умовах усталеної діяльності на хімічному виробництві.
Предмет дослідження структура, склад та особливості застосування психодіагностичного комплексу для визначення професійної адаптації технічного персоналу, працюючого в умовах хімічного виробництва.
Методи і методики дослідження: завдання дисертаційної роботи зумовили вибір різноманітних методів та методик дослідження, серед яких: теоретичні методи аналізу та систематизації наукового матеріалу в літературних джерелах; методи аналізу документів, експертної оцінки, опитування, психодіагностики. Обробка емпіричних даних проводилася на ПЕОМ за допомогою ліцензійного пакету прикладних програм «MedStat» (t-критерій Стьюдента, ранговий одно факторний аналіз Крускала-Уолліса, дисперсійний аналіз). Для перевірки розподілу ознак на нормальність використовувався критерій χ2 або критерій Шапіро-Уїлка. Застосовувався кореляційний та дискримінантний аналіз.
У роботі використовувалися методики, призначені для виміру когнітивних, регулятивних та емоційних компонентів структури професійної діяльності робітників: методика оцінювання короткочасної та довготривалої пам’яті «Запам’ятовування 10 слів» (С.Я. Рубінштейн), методика оцінювання зорової пам’яті «Запам’ятовування геометричних фігур (по Ф.Є. Рибакову), таблиці Горбова-Шульте, коректурна проба Б.Бурдона, метод колірних виборів Люшера, диференційований опитувальник самооцінки функціональних станів «Самопочуття-Активність-Настрій» (САН), шкала тривожності Спілбергера-Ханіна, методика «Рівень невротизації-психопатизації» [141, 142, 146, 150].
У дослідженнях брали участь працівники Державного хімічного заводу м.Костянтинівки Донецької області: електромонтери, електрогазозварники, слюсарі-ремонтники, механіки. Загальна кількість досліджуваних 107 осіб віком від 18 до 68 років.
Гіпотеза дослідження ефективна психодіагностика професійної адаптації технічного персоналу з усталеною діяльністю в умовах хімічного виробництва можлива на засаді оцінки стійкості функціонування на необхідному рівні провідних, найбільш вразливих в умовах хімічного виробництва, професійно важливих якостей робітників.
Теоретико-методологічну основу дослідження складають: фундаментальні роботи психологів щодо проблем професійного розвитку особистості (В.О.Бодров, 2006; Є.О.Климов, 1988; Т.В.Кудрявцев, 1983; А.К.Маркова, 1996; Л.М.Мітіна, 1996; М.С.Пряжніков, 1996; А.Маслоу, 1999) [25, 80, 90, 101,103, 107, 143, 145], психології індивідуальності (Б.М.Теплов, 2004; В.Д.Небиліцин, 1990; В.С.Мерлін, 1986; К.К.Платонов, 1986) [116, 122, 135,163], дослідження професійної адаптації спеціалістів на виробництві (М.А.Дмітрієва, 1991; Л.А.Верещагіна, 2003; С.П.Бочарова, 2007; Л.Г.Почебут, 2003; Ф.Б.Березін, 1988; Л.Є.Панін, 1978; В.П.Соколов, 1988; Ф.Д.Горбов, 1975; В.І. Лебедєв, 1989; Н.Є. Касаткіна, 2002) [20, 27, 33, 43, 50, 51, 75, 93, 129, 137] , а також загальносистемні положення психологічної науки (Б.Г.Ананьєв, 2002; С.Л.Рубінштейн, 1989; Б.Ф.Ломов, 1977) [8, 96, 98, 150], принципи детермінації психічних явищ (С.Л.Рубінштейн, 1973; Г.С.Костюк, 1963) [88, 151, 159], принципи професіографування (К.К.Платонов, 1997), професіографічного вивчення професій (Є.М.Іванова, 2006) [70, 134].
Наукова новизна одержаних результатів:
- уперше визначено узагальнений комплекс вимог до професійно важливих якостей фахівців професійних груп технічного персоналу хімічного виробництва, виходячи з характерних особливостей їх діяльності: переважно репродуктивний характер психічної діяльності (робота за інструкцією); переважно індивідуальний спосіб вирішення професійних завдань, загальна спрямованість професійної діяльності на технічні об’єкти;
- уперше теоретично обґрунтовано та розроблено структуру та склад психодіагностичного комплексу методик визначення професійної адаптації технічного персоналу з усталеною діяльністю на хімічному виробництві на основі оцінки рівня розвитку найбільш вразливих до дії шкідливих та небезпечних умов хімічного виробництва провідних професійно важливих якостей в структурі психологічної системи діяльності технічного персоналу;
- дістало подальшого розвитку деталізація рівнів професійної адаптації технічного персоналу з усталеною діяльністю в умовах хімічного виробництва (рівні: „адаптований”, „умовно адаптований”, „неадаптований”) на підставі застосування кон’юнктивної стратегії та статистичних методів прийняття оціночного рішення для визначення рівня окремих професійно важливих якостей робітників;
дістало подальшого розвитку (на основі результатів кореляційного та дискримінантного аналізу) уявлення про особливості особистості фахівця з технічного персоналу, що найбільш суттєво впливають на рівень його адаптації в умовах хімічного виробництва, до яких віднесено: темп реагування, рівень довготривалої слухової пам’яті, реактивна тривожність, психопатизація, настрій, рівень емоційного стресу, вік.
Теоретичне значення роботи полягає: в узагальненні, систематизації та подальшому розвитку науково-теоретичних підходів до проблеми психодіагностики професійної адаптації в плані уточнення специфіки діагностування первинної професійної адаптації та адаптації усталеної професійної діяльності; у виявленні суттєвих компонентів структури професійної адаптації технічного персоналу з урахуванням творчого або репродуктивного характеру виробничої діяльності працівників; у встановленні критеріїв оцінки рівня адаптації робітників на виробництві з небезпечними умовами; у визначенні психодіагностичних методів оцінки професійної адаптації технічного персоналу, факторів дезадаптації та психологічних засобів її подолання; в отриманні дискримінантних функцій, що пов’язують рівні професійної адаптації з функціональним станом професійно важливих якостей технічного персоналу.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що розроблено психодіагностичний комплекс для визначення професійної адаптації технічного персоналу в умовах хімічного виробництва, а також рекомендації до використання апробованого психодіагностичного комплексу методик із метою прогнозування рівня професійної адаптації. Зміст теоретичної та практичної частини може бути використаним у процесі читання лекцій та спецкурсів із психології праці, професійної орієнтації, психологічного супроводу професійної діяльності. Результати дослідження були впроваджені в навчальний процес підготовки спеціалістів Донецького національного медичного університету ім. М.Горького (акт впровадження від 23.03.09 р.) та Донецького юридичного інституту Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Є.О.Дідоренка (акт впровадження від 27.03.09 р.). Прикладні аспекти проведеного дослідження щодо психодіагностики професійної адаптації технічного персоналу в умовах хімічного виробництва використані практично при психологічному забезпеченні діяльності працівників Костянтинівського державного хімічного заводу (акт впровадження від 25.03.09 р.).
Надійність та достовірність результатів дослідження забезпечується теоретичним аналізом проблеми, відповідністю застосованих методів меті та задачам дослідження, поєднанням якісного та кількісного аналізу одержаного емпіричного матеріалу, використанням багатомірних методів статистичного аналізу даних та відповідним добором груп, створенням адекватних умов обстеження, достатньою кількістю та репрезентативністю вибірки досліджуваних.
Апробація результатів дисертації. Апробація результатів дослідження здійснювалась у доповідях та повідомленнях на ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Екологічна безпека: проблеми і шляхи вирішення» (11-15 вересня 2006р., АР Крим, м.Алушта); III Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні аспекти реабілітації в медицині» (27-29 вересня 2007р., м.Єреван-Агверан); Міжнародній науково-практичній конференції «Психотерапія, медична психологія i погранічна психіатрія в системі надання медичної допомоги (17-18 квітня 2008р., м.Xapків); IV Міжнародній науково-практичній конференції «Психологічні технології в екстремальних видах діяльності» (22-23 травня 2008р., м.Донецьк).
Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковано в 14 публікаціях (6 одноосібних та 8 у співавторстві), із них 4 у провідних наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України. У 8 роботах, представлених у співавторстві, експериментальна частина та обробка результатів досліджень виконана дисертантом.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, 9 додатків, списку використаних джерел. Повний обсяг роботи становить 196 сторінок, обсяг 10 таблиць, 29 рисунків та додатків складає 35 сторінок. Список використаних джерел містить 189 найменувань.

bibliography:
ВИСНОВКИ

1. В узагальненому вигляді професійну адаптацію доцільно розглядати як процес узгодження системи професійно важливих якостей суб’єкту праці з вимогами та умовами виробництва на рівні, необхідному для успішної трудової діяльності. Вказане узгодження можливе на етапі формування функціональної структури професійної діяльності, а також на етапі усталеної професійної діяльності робітників.
2. Складні, шкідливі та небезпечні умови сучасного хімічного виробництва суттєвим чином впливають на психічний стан, здоров’я, професійно важливі якості, стійкість та надійність функціонування системи усталеної професійної діяльності технічного персоналу. Ці умови є фактором швидкого розвитку у робітників проявів дезадаптації, психічних та психофізіологічних розладів. Зважаючи на це, своєчасна оперативна психодіагностика професійної адаптації технічного персоналу на хімічному виробництві може вважатися необхідною передумовою забезпечення успішності та надійності роботи фахівців.
3. Професіографічний аналіз усталеної професійної діяльності технічного персоналу хімічного виробництва дозволив визначити структуру найбільш вразливих до небезпечних умов виробництва професійно важливих якостей технічного персоналу: зорова й слухова пам’ять; властивості уваги; темп сенсомоторних реакцій; реактивна та особистісна тривожність; рівень невротизації та психопатизації; стресостійкість. Виділення вказаної структури обумовлено такими характерними особливостями діяльності технічного персоналу, як: переважно репродуктивним характером психічної діяльності (робота за інструкцією), переважно індивідуальним способом вирішення професійних завдань, загальною спрямованістю діяльності на технічні об’єкти.
4. Теоретично обґрунтовано та розроблено комплекс методик психодіагностики рівня професійної адаптації технічного персоналу в умовах усталеної діяльності, який передбачає оцінку стійкості функціонування професійно важливих якостей, що відносяться до когнітивного, регулятивного та емоційного компонентів психологічної структури професійної діяльності працівників.
5. Зважаючи на стресогенність та небезпечність умов хімічного виробництва, що суттєво обмежують дії компенсаторних механізмів системи професійної діяльності технічного персоналу, ключовим критерієм визначення рівня професійної адаптації технічного персоналу встановлено відмінність від критичних значень у позитивному напрямку значень параметрів функціонування найбільш вразливих в умовах хімічного виробництва професійно важливих якостей працівників. Указаний критерій повною мірою відповідає кон’юнктивній стратегії прийняття оціночних рішень.
6. Отримані на основі використання кон’юнктивної стратегії прийняття оціночних рішень психодіагностичні оцінки рівня провідних професійно важливих якостей фахівців із технічного персоналу хімічного виробництва відповідають оцінкам успішності їх професійної діяльності, а також статистичним оцінкам відмінності показників у групах „адаптованих” та „неадаптованих” робітників. Представлений результат може розглядатися як підтвердження адекватності розробленого психодіагностичного комплексу цілям і задачам психодіагностики професійної адаптації технічного персоналу в умовах хімічного виробництва.
7. На основі комплексного статистичного аналізу результатів емпіричного дослідження професійно важливих якостей та успішності усталеної професійної діяльності технічного персоналу виділено рівні функціонування професійно важливих якостей і, відповідно, рівні професійної адаптації робітників: „адаптований”, „умовно адаптований” і „неадаптований”. За допомогою кореляційного та дискримінантного аналізу визначено наступні особливості особистості фахівця з технічного персоналу, що найбільш суттєво впливають на рівень його адаптації до умов хімічного виробництва: швидкість реакцій, ефективність довготривалої слухової пам’яті, реактивна тривожність, психопатизація, настрій, рівень емоційного стресу, вік.
8. Своєчасне виявлення проявів дезадаптації технічного персоналу дозволяє зафіксувати групу ризику з високою імовірністю помилкових дій, запобігти дезорганізації професійної діяльності. „Неадаптованим” працівникам із порушеннями в емоційній сфері рекомендовано курс психокорекційних заходів (релаксація, аутотренінг) в межах групових та індивідуальних занять із метою зниження внутрішнього дискомфорту, придбання навичок підтримки емоційної рівноваги та впевненої поведінки.
9. Розроблений та застосований комплекс методик психодіагностики професійної адаптації технічного персоналу в умовах хімічного виробництва рекомендується використовувати з метою визначення рівня адаптації робітників перед вирішенням складних відповідальних виробничих завдань; як засіб для прогнозу успішності майбутньої професійної діяльності на етапах професійного навчання; як засіб контролю при атестації кадрів; як основа для розробки аналогічних психодіагностичних комплексів оцінки рівня адаптації фахівців, працюючих у небезпечних умовах.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абульханова-Славская К.А. О субъекте психической деятельности / Абульханова-Славская К.А. - М.: Наука, 1973. 484 с. С. 106-115.
2. Абульханова-Славская К.А. Стратегии жизни / Абульханова-Славская К.А. - М.: Мысль, 1991. 299 с. С. 45-60.
3. Авдеев В.В. Психологические основы повышения эффективности деятельности работников органов внутренних дел в экстремальных ситуациях / Авдеев В.В. М.: Наука, 1988. 46 с. С. 26-31.
4. Агаджанян Н.А. Проблемы адаптации и учение о здоровье: Учеб. пособие / Н.А. Агаджанян, Р.М. Баевский, А.П. Берсенева. - М.: РУДН, 2006. - 281 с. С.116-120.
5. Актуальные проблемы управления персоналом [сборник науч. работ / ред. Ю.П. Платонова]. - СПб.: Делком, 1997. 94 с. - С. 25-32.
6. Александров Ю.И. Теория функциональных систем в психологии / Ю.И. Александров, В.Н. Дружинин // Психологический журнал. - 1998. - № 6. - С. 5-9.
7. Александровский Ю.А. Состояние психической дезадаптации и их компенсация / Александровский Ю.А. - М: Наука, 1976. - 272 с. С. 119-133.
8. Ананьев Б.Г. О проблемах современного человекознания / Ананьев Б.Г. - СПб.: ПИТЕР, 2002. 260 с. С. 213-311.
9. Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания / Ананьев Б.Г. - СПб.: ПИТЕР, 2002. 282 с.: ил. С. 102-111.
10. Ананьев Б.Г. Избранные психологические труды: в 2 т. / Ананьев Б.Г. - М: Педагогика, 1980. 1 т. - 458 с. С. 70-81.
11. Анохин П.K. Очерки по физиологии функциональных систем / Анохин П.К. - М.: Медицина, 1975. - 390 с. С. 51-74.
12. Анцыферова Л.И. Развитие личности специалиста как субъекта свой профессиональной жизни. Психологические исследования проблемы формирования личности профессионала / Анцыферова Л.И.; Под ред. В.А. Бодрова. - М.: Ин-т психол. АН СССР, 1991. - С. 4-14.
13. Асеев В.Г. Мотивационные особенности использования поощрения и наказания в производственном коллективе / В.Г. Асеев, А.В. Рыжов. - М.: Наука, 1983. - С. 230-241.
14. Асмолов А.Г. Психология личности / Асмолов А.Г. - М.: МГУ, 1990. 259 с. - С. 94-101.
15. Атлас для экспериментального исследования отклонений в психической деятельности человека / Под. ред. И.А. Полищука, А.Е. Видренко. - 2-е изд., перераб. и доп. - К.: Здоров’я, 1980. 124 с.
16. Балабанова Е.С. Социально-экономическая зависимость и социальный паразитизм как формы адаптации к социально-экономическим условиям / Балабанова Е.С. // Российские общественные науки: Новая перспектива: Способы адаптации населения к новой социально-экономической ситуации в России. М.: МОНФ, 1999. Вып. 11. С.16.
17. Бандура А. Теория социального научения / Бандура А. М.: Евразия, 2000. 320 с. С. 116-229.
18. Бандурка А.М. Психология управления / А.М. Бандурка, С.П. Бочарова, Е.В. Землянская. М.: Изд-ва: Фортуна-Пресс, Реноме, 1998. - 464 с. С. 206-245.
19. Березин Ф.Б. Психическая и психофизиологическая адаптация человека / Березин Ф.Б. - Л.: Наука, 1998. 284 с. С. 46-52.
20. Березин Ф.Б. Методика многостороннего исследования личности / Ф.Б. Березин, М.П. Мирошников, Р.В. Рожанец. М.: Медицина, 1976. - 342 с.
21. Бехтерев В.М. Объективная психология / Бехтерев В.М. М.: Наука, 1991. 464 с. С. 90-103.
22. Блейхер В.М. Патопсихологическая диагностика / В.М. Блейхер, И.В. Крук. К.: Здоров’я, 1986. 280 с. С. 42-94.
23. Бодров В.А. Информационный стресс / В.А. Бодров; Под ред. Н.И. Власовой. - М.: ПЕР СЭ, 2000. С. 57-70.
24. Бодров В.А. Психология профессиональной деятельности: теоретические и прикладные проблемы / Бодров В.А. — М.: ИП РАН, 2006. - 266 с.: ил. С. 41-51.
25. Бодров В.А. Психология профессиональной пригодности / Бодров В.А. — М: ПЕР СЭ, 2006. 511 с.: ил. С. 33-42.
26. Бодров В.А. Психологические механизмы адаптации человека / В.А. Бодров; Отв. ред. Л.Г. Дикая, А.Л.Журавлев // Психология адаптации и социальная среда: современные подходы, проблемы, перспективы. — М.: ИП РАН, 2007. С. 42-62.
27. Бочарова С.П. Психология и память: теория и практика для обучения и работы / Бочарова С.П. М.: Изд-во: Гуманитарный центр, 2007. 384 с. С. 126-210.
28. Брушлинский А.В. Избранные психологические труды / Брушлинский А.В. М.: ИП РАН, 2006. 623 с. С. 402-432.
29. Брушлинский А.В. Проблемы психологии субъекта / Брушлинский А.В. - М.: ИП РАН, 1994. 402 с. С. 9-15.
30. Брушлинский А.В. Психология субъекта и его деятельность. Современная психология: Справочное руководство / А.В. Брушлинский; Под ред. В.Н.Дружинина. М.: ИНФРА-М, 1999.
31. Василюк Ф.Е. Психология переживания. Анализ преодоления критических ситуаций / Василюк Ф.Е. М.: Изд-во МГУ, 1984. 198 с. - С. 45-78.
32. Верещагин В.Ю. Философские проблемы теории адаптации человека / Верещагин В.Ю. - Владивосток, 1988. - 164 с. С.31-47.
33. Верещагина Л.А. Взаимосвязь типа личности и сферы профессиональной деятельности / Л.А. Верещагина; Под ред. Г.С. Никифорова, М.А. Дмитриевой, В.М. Снеткова // Практикум по психологии профессиональной деятельности и менеджмента. - М.: Речь, 2003. С. 19-34.
34. Верещагина Л.А. Профессиональная мотивация учащегося / Л.А. Верещагина; Под ред. Г.С. Никифорова, М. А. Дмитриевой, В.М. Снеткова // Практикум по психологии профессиональной деятельности и менеджмента. - М.: Речь, 2003. С. 48-63.
35. Верещагина Л.А. Сфера профессиональных предпочтений учащихся / Л.А. Верещагина; Под ред. Г.С. Никифорова, М.А. Дмитриевой, С.М.Снеткова // Практикум по психологии профессиональной деятельности и менеджмента. - М.: Речь, 2003. С. 100-127.
36. Верещагина Л.А. Психология потребностей и мотивация персонала / Л.А. Верещагина, И.М. Карелина. М.: Изд-во: Гуманитарный центр, 2005. 156 с. С. 59-80.
37. Воложин А.И. Адаптация и компенсация - универсальный биологический механизм приспособления / А.И. Воложин, Ю.К. Субботин. - М.: 1987. - 176 с. С. 111-140.
38. Гаврилов В.Е. Модульный подход к психологической классификации профессий / Гаврилов В.Е. // Совершенствование профориентации и профотбора молодежи на рабочие профессии. — Л.: 1986. - №4 С.45-66.
39. Гальперин П.Я. Теоретико-экспериментальное исследование активной природы психического отражения / Гальперин П.Я. // Вопросы психологии. 2005. - № 2. - с.174. С. 25-31.
40. Ганзен В.А. Системный подход в психологии / Ганзен В.А. - М.: Наука, 1983. 208 с. С. 91-124.
41. Геллерштейн С.Г. Проблемы психологии профессий в системе советской психотехники / Геллерштейн С.Г. — М.: Наука, 1931. С. 22-39.
42. Геллерштейн С.Г. Психологический анализ трудовой деятельности в свете задач инженерной психологии / Геллерштейн С.Г. - Вып. 1. — М., 1968. С.56-64.
43. Горбов Ф.Д. Психоневрологические аспекты труда оператора / Ф.Д. Горбов, В.И. Лебедев. M.: Наука, 1975. 90 с. С. 25-30.
44. Гримак Л.П. Резервы человеческой психики: введение в психологию активности / Гримак Л.П. М.: Изд-во: Политиздат, 1989. 319 с. С. 44-57.
45. Дьяченко М.И. Готовность к деятельности в напряженных ситуациях: Психологический аспект / Дьяченко М.И. Минск, 1985. 160 с. С. 29-40.
46. Деркач А.А. Профессиограмма государственного служащего: Учеб. пособие / А.А. Деркач, А.К. Маркова. - М.: Изд-во РАГС, 1999. С. 19-26.
47. Дикая Л.Г. Адаптация: методологические проблемы и основные направления исследований / Л.Г. Дикая; Отв. ред. Л.Г. Дикая, А.Л.Журавлев // Психология адаптации и социальная среда: современные подходы, проблемы, перспективы. — М.: Изд-во Институт психологии РАН, 2007. С. 9-11.
48. Дикая Л.Г. Особенности регуляции функционального состояния оператора в процессе адаптации к особым условиям / Л.Г. Дикая; Отв. ред. Б.Ф. Ломов, Ю.М. Забродин Л.Г. // Психологические проблемы деятельности в особых условиях. - М.: Наука, 1985. - С. 63-90.
49. Дикая Л.Г. Психическая саморегуляция функционального состояния человека (системно-деятельностный подход) / Дикая Л.Г. - М.: Изд-во ИП РАН, 2003. 268 с. С. 40-49.
50. Дмитриева М.А. Психологические факторы профессиональной адаптации / Дмитриева М.А. // Психологическое обеспечение профессиональной деятельности. - СПб.: ПИТЕР, 1991. 366 с. - С. 43-60.
51. Дмитриева Т.Б. Социальный стресс и психическое здоровье / Т.Б.Дмитриева, А.И. Воложин; Под ред. Т.Б. Дмитриевой, А.И. Воложина. — М.: ГОУ ВУНМЦ МЗ РФ, 2001. — 248 с. С. 29-45.
52. Доскин В.А. Тест дифференцированной самооценки функционального состояния / В.А. Доскин, Н.А. Лаврентьева, М.П. Мирошников, В.Б. Шарай // Вопросы психологии. 1973. - № 6. - С.141-155.
53. Дружинин В.Н. Психология общих способностей / Дружинин В.Н. — М.: Латерна-Вита, 1995. - 460 с. С. 60-69.
54. Завалишина Д.Н. Психологический анализ оперативного мышления / Завалишина Д.Н. - М.: Наука, 1985. - 360 с. С. 45-52.
55. Завалишина Д.Н. Динамический аспект профессиональной адаптации / Д.Н.Завалишина; Отв. ред. Л.Г. Дикая, А.Л.Журавлев // Психология адаптации и социальная среда: современные подходы, проблемы, перспективы. — М.: Изд-во: ИП РАН, 2007. 384 с. С. 353-368.
56. Завалишина Д.Н. Практическое мышление. Специфика и проблемы развития / Завалишина Д.Н. - М: Изд-во: ИП РАН, 2005. 196 с. С. 21-30.
57. Завалишина Д.Н. Детерминация и развитие психики / Д.Н. Завалишина, В.Л. Барабанщиков // Принцип системности в психологических исследованиях. - М.: Наука, 1990. 168 с. - С. 13-49.
58. Завалова Н.Д. Психические состояния человека в особых условиях / Н.Д. Завалова, В.А. Пономаренко // Психологический журнал. - 1983. - № 6. - С. 92-105.
59. Завалова Н.Д. Значение теоретических концепций психологии для прикладных исследований / Н.Д. Завалова, В.А. Пономаренко // Психологический журнал. - 1981. - № 6. - С. 3-26.
60. Завалова Н.Д. Образ в системе психической регуляции деятельности / Н.Д. Завалова, Б.Ф. Ломов, В.А. Пономаренко. — М.: Наука, 1986. 494 с. С. 15-27.
61. Зеер Э.Ф. Психология профессий / Зеер Э.Ф. — Екатеринбург: Деловая книга, 2003. 260 с. С. 37-55.
62. Зеер Э.Ф. Основы профориентологии / Э.Ф. Зеер, А.М. Павлова, Н.О. Садовникова. — М.: Высшая школа, 2005. 366 с. С. 26-36.
63. Зеер Э.Ф. Модернизация профессионального образования: компетентностный подход / Э.Ф. Зеер, А.М. Павлова, Э.Э. Сыманюк. — М.: МПСИ, 2005. — 216 с. С. 49-57.
64. Зеер Э.Ф. Психология профессиональных деструкций / Э.Ф. Зеер, Э.Э. Сыманюк. — М.: Академический проект, 2005. 220 с. С. 40-51.
65. Иванова Е.М. Аналитическая профессиограмма как средство обеспечения профессиональной диагностики кадров / Иванова Е.М. // Вестник Московского университета. — 1989. - №3. - С. 13-20.
66. Иванова Е.М. Основы психологического изучения профессиональной деятельности / Иванова Е.М. — М.: Изд-во МГУ, 1987. С. 56-60.
67. Иванова Е.М. Психологическая системная профессиография / Иванова Е.М. — М.: ПЕР СЭ, 2003. 234 с. С. 15-22.
68. Иванова Е.М. Психотехнология изучения человека в трудовой деятельности / Иванова Е.М. - М.: Изд-во МГУ, 1992. 264 с. С. 45-49.
69. Иванова Е.М. Экспериментальное исследование работоспособности человека в условиях высокой сенсомоторной нагрузки / Е.М. Иванова, Ю.В. Котелова // Проблемы инженерной психологии и эргономики. - М.: Наука, 1974. 320 с. С. 23-36.
70. Иванова Е.М. Психология профессиональной деятельности / Иванова Е.М. — М.: ПЕР СЭ, 2006. 364 с. С. 36-41.
71. Идея системности в современной психологии / Под ред. В.А.Барабанщикова. - М.: ИП РАН, 2005. 298 с. С. 105-112.
72. Исмагилов Р.У. Эмоции и чувства как показатель социально-психологической адаптации личности (опыт конструирования вопросника) / Исмагилов Р.У. // Психические состояния. СПб.: Питер, 2006. 384 с. С. 97-104.
73. Казначеев В.П. Адаптация и конституция человека / В.П. Казначеев, С.В. Казначеев. — Новосибирск: Наука, 1986. 288 с. С. 41-49.
74. Казначеев В.П. Современные аспекты адаптации / Казначеев В.П. - Новосибирск: Наука, 1980. - 190 с. С. 27-39.
75. Кабаченко Т.С. Психология в управлении человеческими ресурсами: Учеб. пособие / Кабаченко Т.С. СПб.: изд-во Питер, 2003.
76. Кибанов А.Я. Управление персоналом ЭС / Кибанов А.Я. М.: Наука, 1998. - 459 с. С. 207-238.
77. Кибанов А.Я. Этика деловых отношений: Учебник / А.Я. Кибанов, Д.К. Захаров, В.Г. Коновалова. - М.: Инфра-М, 2002. - 367 с. С. 229-367.
78. Китаев-Смык Л.А. Психология стресса / Китаев-Смык Л.А. М.: Наука, 1983. 368 с. С. 301-312.
79. Климина Т.Б. Самоанализ индивидуальных приемов выполнения технологических операций как средство преодоления однообразия труда / Климина Т.Б. // Вопросы психологии. 1987. - №1 с. 87. С. 46-55.
80. Климов Е.А. Введение в психологию труда / Климов Е.А. — М: Изд-во МГУ, 1988. 268 с. С. 26-30.
81. Климов Е.А. Индивидуальные стили деятельности в зависимости от типологических свойств нервной системы / Климов Е.А. — Казань: Изд-во КГУ, 1969. 164 с. С. 51-58.
82. Климов Е.А. Психология профессионала / Климов Е.А. — Воронеж: Феникс, 1996. 122 с. С. 26-78.
83. Климов Е.А. Психология профессионального самоопределения / Климов Е.А. — М.: Изд-во МГУ, 1992. 360 с. С. 54-67.
84. Козелецкий Ю. Психологическая теория решений / Ю. Козелецкий; Под ред. Б.В. Бирюкова; пер. с польского Г.Е. Минца, В.Н. Поруса. — М.: Прогресс, 1979. 504 с. С. 116-126.
85. Коростылева Л.А. Психология самореализации личности: затруднения в профессиональной сфере / Коростылева Л.А. СПб.: Речь, 2005. 269 с. С. 45-89.
86. Конопкин О.А. Психологические механизмы регуляции деятельности. М.: Наука, 1980. - 205 с. С. 154-160.
87. Корольчук М.С. Психофизиология деятельности: Учебник / Корольчук М.С. К.: Ника-Центр, 2003. - 400 с. С. 42-61.
88. Костюк Г.С. Принцип развития в психологии / Г.С. Костюк; Под ред. Е.В.Шороховой // Методологические и теоретические проблемы психологии. - М.: Наука, 1963. 260 с. С. 28-33.
89. Котелова Ю.В. Очерки по психологии труда / Котелова Ю.В. М.: Наука, 1986. 230 с. С. 56-62.
90. Кудрявцев Т.В. Психологический анализ динамики профессионального самоопределения / Т.В. Кудрявцев, В.Ю. Шегурова // Вопросы психологии. - 1983. - № 2. - С. 51-59.
91. Кузьмина Н.В. Методы системного педагогического исследования / Кузьмина Н.В. Изд-во Народное образование, 2002. - 208 с. С. 78-88.
92. Кулагин Б.В. Основы профессиональной психодиагностики / Кулагин Б.В. Л.: Медицина, 1984. 216 с. С. 44-47.
93. Лебедев В.И. Личность в экстремальных условиях существования / Лебедев В.И. - М.: Политиздат, 1989. - 304 с. С. 221-234.
94. Лебедев В.И. Экстремальная психология / Лебедев В.И. - М.: Юнити, 2001. 232 с. С. 19-26.
95. Леонтьев А.Н. Человек и техника / А.Н. Леонтьев, Б.Ф. Ломов // Вопросы психологии. — 1963. - № 5. - С. 29-37.
96. Лепский В.Е. Проблемы комплексного использования методов исследования коллективной деятельности операторов / В.Е. Лепский, Ю.А. Субботин // VIII Всесоюзный симпозиум по кибернетике. - Тбилиси. - 1990. 486 с. - С. 314-316.
97. Лихницкая И.И. Аэробная работоспособность и профессиональная трудоспособность / И.И. Лихницкая, В.Л. Шкулов, Э.Н. Танюхина, Б.С. Малебеталиев // Физиологические основы повышения эффективности труда. М.: Наука, 1978. 286 с. С. 7997.
98. Ломов Б.Ф. О путях построения теории инженерной психологии на основе системного подхода / Ломов Б.Ф. // Инженерная психология: теория, методология, практическое применение. — М.: Наука, 1977. 178 с. — С. 31-55.
99. Лурия А. Р. Лекции по общей психологии / Лурия А.Р. — СПб.; Питер, 2004. 436 с. С. 40-48.
100. ЛяхЮ.Е.Основы компьютерной биостатистики: анализ информации в биологии, медицине и фармации статистическим пакетом МеdStat / Ю.Е. Лях, В.Г. Гурьянов, В.Н. Хоменко, О.А. Панченко. Донецк: ДонНМУ, 2006. 214 с. С. 178-186.
101. Маничев С.А. Методы диагностики ПВК менеджеров / С.А. Маничев; Под ред. Г.С. Никифорова. // Психология менеджмента— СПб.: СПбГУ, 2000. — С. 243-280.
102. Марков В.Н. Личностно-профессиональный потенциал управленца и его оценка / Марков В.Н. - М.: РАГС, 2001. 210 с. 97-102.
103. Маркова А.К. Психология профессионализма / Маркова А.К. — М.: РАГС, 1996. 190 с. С. 60-64.
104. Марьин М.И. Комплекс средств психологического обеспечения деятельности пожарных / Марьин М.И. - М.: Наука, 1992. - 152 с. С. 87-92.
105. Марьин М.И. Оценка и оптимизация психологического климата, стиля руководства в органах управления и подразделениях ГПС: методическое пособие / М.И. Марьин, С.И. Ловчан. - М.: ВНИИПО, 1998. - 320 с. С. 44-46.
106. Марьин М.И. Профессиографическое описание основных видов деятельности сотрудников ГПС МВД России / М.И. Марьин, И.Н. Ефанова. - М.: ВНИИПО, 1988. 128 с. С. 58-65.
107. Маслоу А. Новые рубежи человеческой природы / Маслоу А. — М.: Смысл, 1999. 320 с. С. 55-62.
108. Моляко В.А. Формирование образа экологической катастрофы на примере чернобыльской аварии / Моляко В.А. // Вопросы психологии. — 1992. - № 5. С. 16-18.
109. Медведев В.И. Экстремальные состояния человека в процессе деятельности / Медведев В.И. // Физиология трудовой деятельности. — СПб.: Наука, 1993. 356 с. — С. 153-160.
110. Медведев В.И. Эмоциональные состояния / Медведев В.И. // Физиология трудовой деятельности. - СПб.: Наука, 1993. 356 с. - С. 161-208.
111. Медведев В.И. Функциональные состояния человека / В.И. Медведев, А.Б.Леонова // Физиология трудовой деятельности. — СПб.: Наука, 1993. 356 с. — С. 25-61.
112. Медведев В.И. Адаптация человека / Медведев В.И. - СПб.: Институт мозга человека РАН, 2003. 128 с. С. 36-39.
113. Медведев В.И. О проблеме адаптации / Медведев В.И. // Компоненты адаптационного процесса. - СПб.: Институт мозга человека РАН, 2003. 284 с. - С. 3-16.
114. Медведев В.И. Психологические реакции человека в экстремальных условиях / Медведев В.И. // Экологическая физиология. Адаптация человека к экстремальным условиям среды. - М.: Наука, 1979. - 700 с. - С. 625—672.
115. Медведев В.И. Устойчивость физиологических и психологических функций человека при действии экстремальных факторов / Медведев В.И. - М.: Наука, 1982. - 103 с. С. 11-18.
116. Мерлин В.С. Очерки интегрального исследования индивидуальности / Мерлин В.С. — М.: Педагогика, 1986. - 96 с. С. 26-33.
117. Милерян Е.А. Эмоционально-волевые компоненты надежности оператора. Очерки психологии труда оператора / Милерян Е.А. М.: Наука, 1974.
118. Миллер Д. Ошибки человека и его надежность / Д. Миллер, А. Суэйн // Человеческий фактор. - М.: Мир, 1991. 421 с. С. 360-417.
119. Мясищев В.Н. Личность и неврозы / Мясищев В.Н. - М.: Прогресс, 1960. 104 с. С. 78-83.
120. Найсер У. Познание и реальность / Нейсер У. - М.: Прогресс, 1981. 287 с. С. 101-113.
121. Налчаджан А.А. Атрибуция, диссонанс и социальное познание / А.А. Налчаджан. М.: Когито-Центр, 2006. 415 с. С. 302-311.
122. Небылицын В.Д. Избранные психологические труды / В.Д. Небылицын; Под ред. Б.М.Ломова. М.: Педагогика, 1990. 408с. С. 225-237.
123. Никифоров Г.С. Самоконтроль как механизм надежности человека-оператора / Никифоров Г.С. - Л.: ЛГУ, 1977. 102 с. С. 70-75.
124. Никифоров Г.С. Самоконтроль человека / Никифоров Г.С. - Л.: ЛГУ, 1989. - 191 с. С. 16-23.
125. Обознов А.А. Психическая регуляция операторской деятельности / А.А. Обознов; Под ред. В.А. Бодрова. - М.: ИП РАН, 2003. 122 с. С. 56-64.
126. Обознов А.А. Экспериментальное исследование сигнализации «об угрозе» / Обознов А.А. // Психологический журнал. - 1997. - №1. - С.103-112.
127. Олпорт Г. Становление личности. Избранные труды / Олпорт Г. - М.: Смысл, 2002. 316 с. - С.166-216.
128. Панин Л.Е. Биохимические механизмы стресса / Панин Л.Е. Новосибирск, 1983. - 234 с. С. 46-55.
129. Панин Л.Е. Энергетические аспекты адаптации / Панин Л.Е. Новосибирск, 1978. - 192 с. С. 74-89.
130. Панченко Л.В. Органические психические расстройства у ЛПА на ЧАЭС (Клиника, психопатологическая структура, реабилитация) / Л.В. Панченко, Т.Є. Чумак, С.М. Радченко, под общ. ред. В.Н. Казакова // Реабилитация и абилитация человека. Социально-психологическая безопасность и психическое здоровье: [сб. научных работ]. - Киев: КВІЦ, 2006. 392 с. - С.358