РАХМАЙЛОВ ЄВГЕН ВАСИЛЬОВИЧ РЕФЛЕКСІЯ ПЕРЕДУМОВ ІДЕОЛОГІЇ ФАШИЗМУ В СОЦІАЛЬНІЙ ФІЛОСОФІЇ НІМЕЧЧИНИ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХІХ СТ. – ПЕРША ПОЛОВИНА ХХ СТ.)

brief description

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЖИТОМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА
На правах рукопису
РАХМАЙЛОВ ЄВГЕН ВАСИЛЬОВИЧ
УДК 316.334.3:1(091):321.64
РЕФЛЕКСІЯ ПЕРЕДУМОВ ІДЕОЛОГІЇ ФАШИЗМУ В СОЦІАЛЬНІЙ ФІЛОСОФІЇ НІМЕЧЧИНИ
(ДРУГА ПОЛОВИНА ХІХ СТ. – ПЕРША ПОЛОВИНА ХХ СТ.)
Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук
за спеціальністю 09.00.03 – соціальна філософія та філософія історії
Науковий керівник :
доктор філософських наук, професор
Саух Петро Юрійович
ЖИТОМИР – 2015

ЗМІСТ
ВСТУП………………………………………..……...…………………...
3
Розділ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ФАШИЗМУ ЯК ПРЕДМЕТУ СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКОЇ РЕФЛЕКСІЇ.................................................................
11
1.1. Поняття ідеології фашизму та його різновиди ……….……
11
1.2. Теоретико-методологічні засади дослідження ідеології фашизму..........................................................................…………..
21
Висновки до розділу 1……………………………………...……..
41
Розділ 2. ВЕКТОРИ СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКОГО ТЕОРЕТИЗУВАННЯ В НІМЕЧЧИНІ ЯК ПЕРЕДУМОВА ФАШИСТСЬКОЇ ІДЕОЛОГІ……………………………………………
43
2.1. Екзистенційна етика закинутості у світ як компонент конституювання соціальної онтології....………………..………..
43
2.2. Критичний аналіз техніцизму у рефлексії проблематики тотальної мобілізації соціуму.....................................................…
76
2.3. Взаємовідносини політики і потестарної держави у філософії права як вектор рефлексії фашистської ідеології...............................
94
Висновки до розділу 2…………………………………...………..
112
Розділ 3. СОЦІАЛЬНА ОНТОЛОГІЯ НІМЕЦЬКОГО ФАШИЗМУ В КЛЮЧОВИХ КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯХ..................................................
115
3.1. Соціальна неоантропологія фашизму в конституюванні міфології надлюдини.......................................................................
115
3.2. Соціальна неоетнологія фашизму: соціально-філософські засади та основні ідеї....................................................…………...
140
3.3. Рефлексія сутності та змісту суспільства і держави у фашистському етатизмі...................................................................
154
Висновки до розділу 3…………………………………….………
168
ВИСНОВКИ……………………………….…………………..………....
172
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ…..………....
176

ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Загальновідомо, що будь-яке соціально-політичне явище не може бути редукованим лише до своєї історико-політичної ґенези. У цьому контексті феномен фашизму є не лише політичною, а й світоглядною та духовно-соціальною проблемою. І хоча в світі нині немає держав, які офіційно маніфестують та дотримуються засад ідеології фашизму, (оскільки в очах світової громадськості вони негайно б зазнали б репутаційно-іміджевих втрат), не перестають функціонувати політичні партії та рухи, для яких ідеологія й соціальна філософія фашизму є засадничими. Є беззаперечним фактом й те, що фашизм залишається світоглядним орієнтиром для деякої, хоч і не значної, частини населення. Як ідеологія, яка ґрунтується на продукуванні віри у філософськи орієнтовану міфологію винятковості, є серйозною соціально-філософською проблемою і постає як "міна уповільненої дії", що загрожує новими соціальними вибухами. Тому уроки, особливо німецького нацизму (класичного фашизму), круто замішані на расових теоріях, набувають особливої ваги. Претензія міфології німецького нацизму на створення соціально-світоглядної картографії, на формування нової цивілізаційної ідентичності, культури, антропології та метафізики в сучасних умовах робить їх аналіз актуальним завданням для соціально-філософської рефлексії.
Було б несправедливо стверджувати, що проблематика фашизму залишається поза увагою сучасних науковців. Достатньо сказати, що кількість наукових праць, присвячених осмисленню ґенези ідеології фашизму в різних (історико-політичних, доктринальних, соціально-прагматичних, мемуаристичних) контекстах, що публікуються у всьому світі, навіть важко обрахувати. Але серед них, передусім, слід виділити соціально-філософські розвідки М. Габріеля, А. Галкіна, Р. Гріффіна, В. Демічева, Ф. Лаку-Лабарта,
4
К. Лінца, Н. Мотрошилової, Д. Моссе, Ж.-Л. Нансі, Е. Нольте, А. Умланда, присвячені осмисленню фашистської ідеології як складової масового суспільства; праці історико-політичного змісту Д. Вудлі, Г. Гаджиєва, Ж. Желєва, Ю. Ігрицького, Л. Макарової, О. Тарасова, Н. Фрая, які зосереджені на розумінні фашизму як феномену класової диктатури та реакції на кризові явища буржуазної цивілізації; наукові студії Р. Артамошина, Р. Бурдерона, В. Віппермана, Ф. Даллмайра, Ю. Джуліо, К. Карра та ін., котрі містять низку узагальнень щодо ґенези та типологічних особливостей фашизму в різних суспільствах. В українській соціальній філософії проблематика дотичних до рефлексії передумов фашизму тем представлена у низці праць таких авторів як А. Баумайстер, М. Булатов, О. Волков, С. Вишинський, Б. Глотов, М. Козловець, М. Кузь, В. Остроухов, В. Петрушов, А. Розлуцька, Ю. Романенко, М. Савва, В. Слюсар, Л. Сторіжко, О. Тополь та ін.
Проте, визнаючи теоретичну й практичну значущість попереднього наукового доробку, слід зазначити, що основній його частині притаманний вузькофаховий підхід без урахування генетичної залежності фашистської ідеології від певних соціально-філософських концепцій та соціально-орієнтованої метафізики. Проблема фашистської соціальної онтології, яка тісно пов’язана із метафізикою та етикою й досі залишається на периферії досліджень. Фашизм в Німеччині був не випадковим явищем, а продуктом її культурної, історичної та духовної еволюції. У цьому легко переконатися аналізуючи праці М. Гайдеггера, В. Зомбарта, А. Розенберга, К. Шмітта, Е. Юнгера, К.-Г. Юнга та ін. Й, зокрема, у зв’язку із сенсаційною публікацією у 2014 році "Чорних зошитів" М. Гайдеггера. Соціально-філософська рефлексія вимагає сьогодні глибшого вивчення фашизму при виокремленні із тематики німецької філософії другої половини ХІХ – першої половини ХХ ст. протоелементів ідеології та міфології фашизму, які визначали його архітектоніку й алгоритми руйнівної дії.
5
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано в межах комплексної наукової програми кафедри філософії Житомирського державного університету імені Івана Франка: "Випробування людського буття: класичний і посткласичний дискурс" (НДР № 00111U000154).
Метою дисертаційної роботи є дослідження передумов ідеології фашизму в соціальній філософії Німеччини другої половини ХІХ – першої половини ХХ ст.
Відповідно до поставленої мети в дисертації вирішуються наступні дослідницькі завдання:
–виявити особливості конституювання соціальної онтології німецькогофашизму у контексті екзистенційної етики закинутості у світ;
–визначити вихідні положення рефлексії передумов німецькогофашизму;
–окреслити теоретико-концептуальну модель міфологізації свідомостів Німеччині в другій половині ХІХ – першій половині ХХ ст.;
–уточнити концептуальні засади філософеми тотальної мобілізації відеології німецького фашизму;
–розкрити зміст і особливості онтології "ґрунту і крові" та її місце відеології німецького фашизму;
–охарактеризувати вектори трансформації традиційної культуриНімеччини за рахунок інкорпорування соціальних детермінант націонал-соціалізму;
–означити ідентифікаційні маркери змісту суспільства і держави уфашистському етатизмі та окреслити алгоритм визначення сутності та змісту системи соціальної неоетнології та неоантропології фашизму;
–проаналізувати зміст системи соціальної неоетнології німецькогофашизму.
6
Об’єктом дисертаційного дослідження є ідеологія фашизму як світоглядне системоутворення, яке містить набір експліцитних постулатів щодо функціонування та трансформації німецького соціуму.
Предмет дослідження – соціально-філософські засади інваріантної рефлексії ідеології фашизму як світоглядного формоутворення у соціальній філософії Німеччини.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження слугували праці провідних українських науковців В. Андрущенка, В. Бебика, Б. Глотова, М. Головатого, Ю. Ковтуна, М. Козловця, І. Крівогуза, В. Мандрагелі, М. Михальченка, В. Остроухова, Ф. Рудича, П. Сауха, В. Скуратівського, М. Шульги та ін.), присвячені не лише окремим "зрізам" ідеології фашизму, але і обґрунтуванню принципів філософського, історико-культурного, світоглядного та компаративістського аналізу ідеологічних явищ.
Методологічним базисом роботи виступає синтез класичної та постнекласичної методології, поєднання ціннісно-аксіологічного, соціально-філософського, гносеологічного та соціально-онтологічного підходів, що забезпечили дослідження й розуміння логіки становлення ідеології фашизму як цілісної метасистеми та епістеми дискурсу, соціальної ідеології та неоміфології Німеччини, які отримали відображення в соціально-філософській рефлексії.
Зокрема, метод історико-філософської реконструкції дозволив здійснити дослідження соціально-філософських передумов ідеології фашизму як еволюціонуючого феномену; компаративістський підхід сприяв виявленню смислових інваріантів соціально-філософських концепцій як рефлексивних засад ідеології фашизму різнорідної методологічної спрямованості; застосування герменевтичного методу дало можливість з’ясувати особливості інтерпретації ідеології фашизму в різних соціально-філософських доктринах; завдяки структурно-функціональному методу вдалося відслідкувати й встановити зв’язки між векторами трансформації культури, суспільства та держави в фашистскому ідеологічному проекті.
7
Наукова новизна дослідження. У дисертації сформульовано і винесено на захист положення, що містять такі елементи наукової новизни:
вперше:
– визначено особливості конституювання соціальної онтології німецького фашизму у контексті екзистенційної етики закинутості у світ, які полягають: (а) в історизмі як типу світогляду, якому властива епістемологічна сумнівність в адекватності процедури розуміння щодо історичних процесів; (б) деструкції раціоналістично-метафізичної картини світу; (в) зміні раціоналістичних і сцієнтистських уявлень і установок на міфічні, в яких відображається неповторність в однаковості, унікальність в однорідності; (г) доктринальному оформленні відповіді на нігілістичні настрої суспільства;
– обґрунтовано вихідні положення рефлексії передумов ідеології фашизму, згідно з якими неоміфологія фашизму, її взаємозв’язок із класичним німецько-скандинавським міфом як культурною основою, постають спробою відродження національних цінностей у вигляді неоязичницької антрополатрії (зведення людини у предмет поклоніння, ідолопоклонство людині), що пояснює конфронтаційність фашистської Німеччини та її спрямованість на боротьбу з іншими проявами культури;
– окреслено теоретико-концептуальну модель міфологізації свідомості в Німеччині в другій половині ХІХ – першій половині ХХ ст., за якою нацистська пропаганда стала організованим центром міфотворчості, який зміг систематизувати й організувати стихійний процес фашизації масової свідомості, визначити включення і виключення у масову свідомість та філософський дискурс переважної більшості соціально-політичних міфів нацистської Німеччини, де за таких умов ідеологія стала квазірелігією і виконувала соціотерапевтичну функцію;
набуло подальшого розвитку
– визначення концептуальних засад філософеми "тотальної мобілізації" згідно яких вирішення великих політичних завдань при зростанні
8
загроз національній безпеці передбачало її підпорядкування вимогам авторитарного державного управління, що відповідало готовності нового покоління до соціальної дії, а тотальна мобілізація була консервативною відповіддю на кризу традиційних цінностей, інституцій та настанов просвітництва;
– формулювання принципового комплексу домінант онтології "ґрунту і крові" в ідеології фашизму, що дозволило: (1) дослідити соціальну реальність в її етнічній та національно-автохтонній площині, з’ясовуючи роль окремої людини в історії як медіатора етнічності; (2) визначати вектори історіогенезу різних етносів у становленні світової цивілізації через аналіз ментальних структур культури та філософії як її духовної квінтесенції;
уточнено:
– вектори трансформації традиційної культури Німеччини, що передбачали формування специфічного суспільно-політичного підґрунтя у вигляді соціальної онтології, неометафізики та неоміфології, яке визрівало на ідеї групоцентризму щодо визнання культурної унікальності німців, котра генерується за умов реальних загроз і викликів європейській спільноті й відповіді на які мала дати саме Німеччина;
– ідентифікаційні маркери сутності та змісту суспільства і держави, що, на відміну від трактувань класичного раціоналізму, спираючись на рефлексію соціальності в ідеології фашизму здійснюється на засадах децізіонізму та волюнтаризму, який припускає побудову нової версії етносубстанціології, де концепт "народ" протиставляється концепту "людство", а тому може слугувати світоглядним підґрунтям для різних форм етноцентризму, включаючи найрадикальніші з них – націонал-радикалізм та фашизм;
– алгоритм визначення сутності та змісту системи соціальної неоетнології фашизму, згідно з якою в ідеології фашизму філософськими засобами конструюється програма неоантрополатрії нового соціального життєустрою, яка: покладена в основу міфології фашизму арійського міфу
9
про переваги нордичної раси над іншими расами і народами; продукує трансформовану міфологію людського буття, яка вибудовує зв’язок між культурно-історичними епохами минулого і моделлю будівництва "нового" суспільства і держави на основі "фюрер-принципа".
Теоретичне та практичне значення одержаних результатів полягає у комплексному аналізі фундаментальних засад феномену фашизму, його онтологічних, аксіологічних та етико-антропологічних передумов, окреслених в соціальній філософії Німеччини другої половини ХІХ – першої половини ХХ ст. Фактологічний матеріал дисертації може бути використаний у подальших дослідженнях соціальної філософії, при підготовці спеціальних і узагальнених наукових праць з політичної філософії, етнології, філософії культури, а також може слугувати в ході науково-теоретичної розробки стратегій етнокультурної політики, діяльності державних інституцій та громадських організацій.
Окремі положення дослідження стануть у нагоді при підготовці навчально-методичної літератури і спецкурсів з соціальної філософії, історії філософії, політології, етнології, філософії культури, при написанні навчальних посібників, курсових та дипломних робіт.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною авторською науковою працею. Висновки, узагальнення та положення новизни одержані здобувачем самостійно на основі результатів, отриманих у процесі дослідження.
Апробація результатів. Основні положення дисертації обговорювались на засіданнях кафедри філософії Житомирського державного університету імені Івана Франка й прошли апробацію на таких наукових конференціях: регіональній науково-практичній конференції "Ідеології в сучасному світі: українська перспектива" (м. Чернівці, 2013), науково-теоретичній конференції "Актуальні проблеми філософії та науки у глобалізованому світі" (м. Житомир, 2014), науково-практичній конференції "Конструювання візуальних образів в медіа та пропаганді як відтворення архетипів і самопрограмування етнічних спільнот" (Київ, 2014); науково-
10
практичній конференції "Візуальна аналітика та соціологія візуального символізму в дослідженнях ідентичності" (Київ, 2014); науково-практичній конференції "Вектори глобалізації і Україна" (м. Дніпропетровськ, 2014); науково-практичній конференції "Етнічні ідентичності в комунікаціях: соціально-ідеологічний вимір" (Київ, 2015); Всеукраїнській науково-практичній конференції "Модернізація соціогуманітарного простору: історичний досвід, виклики та перспективи" (Житомир, 2015).
Публікації за темою дисертації. Основні результати дисертаційного

bibliography

ВИСНОВКИ
У дисертаційному дослідженні розв’язано завдання, сутність якого полягає в побудові теоретико-методологічної схеми векторів рефлексії передумов ідеології фашизму в соціально-філософському дискурсі Німеччини другої половини ХІХ – першої половини ХХ ст., на основі чого зроблено наступні висновки.
Німецький фашизм виник в обстановці небувалого в історії цієї країни загострення соціальних суперечностей і вкрай високої напруги класової боротьби. Але алгоритм його природи пояснюється не лише цими умовами, а й набагато глибшими національними особливостями, пов’язаними із філософським пілгрунтям, зокрема із фашистською неоміфологією. Неоміфологія фашизму, її взаємозв’язок із класичним німецько-скандинавським міфом як культурною основою, постала спробою відродження національних цінностей у вигляді неоязичницької антрополатрії. Це пояснює конфронтаційність фашистської Німеччини та її спрямованість на боротьбу з іншими проявами культури.
Язичницька антрополатрія випливає, з одного боку, із індивідуалістичної та нігілістичної соціоонтології, а з іншого боку – із метафізики, яка грунтується на секулярному уявленні про універсум, в якому людина розуміється абсолютом. Така абсолютизація підживлюється за рахунок звернення до архетипів етнокультури німців, змістом яких є вшановування богів-героїв та заперечення на цих засадах християнських цінностей та етики як моралі рабів, якій протипокладається мораль сильної людини, спроможної зносити онтологічний соліпсизм та долати його на засадах заміщення трансцеденції геоекспансією
Нацистська пропаганда стала організованим центром міфотворчості, який зміг приборкати, систематизувати, спрямувати в потрібне русло стихійний процес фашизації масової свідомості, визначала включення в
173
масову свідомість та філософський дискурс переважної більшості соціально-політичних міфів нацистської Німеччини, реанімувала політичну антропотеологію і пристосовувала її до мінливої дійсності. Ключовими особливостями пропаганди, яка в стереотипізованому вигляді відображала відповідні соціофілософеми, був (а) "германоцентризм" (в його різних версіях, як у вигляді моністичних расово-детермінованих доктрин Гітлера та Розенберга, і завершуючи макроконцепціями світової історії Геббельса, в центрі яких перебуває Німеччина та причини кризи сучасного йому німецького суспільства в її історії); (б) радикалізм та коммюнітаризм закцентований на расово-антропологічному детермінізмі; (в) антикапіталізм (акцентування на робітничо-селянському походженні, протиставлення етики продуктивних соціальних груп посередницьким та плутократичним соціальним прошаркам, які поєднані з констатацією несправедливості світу і незадоволеності власним соціальним становищем); (г) агроцентризм та традиціоналізм (апеляція до архаїки та традиціоналістичних цінностей, позитивне ставлення до "морального очищення" та деурбанізації, негативне ставлення до капіталістичної модернізації, які часто могли виконувати лише демагогічно-популістську роль, оскільки виступали ідеологічно-редукованим поясненням доволі складних соціальних проблем); (д) авторитарно-консервативний елітизм (оцінка всіх партій політичного спектру Веймарської республіки як реліктів старого світу і "системи", які були неспроможними запропонувати способи виходу з соціальної кризи); (є) правовий нігілізм, який знаходив своє вираження в запереченні законодавства Веймарської республіки, інститутів парламентаризму і права як соціальної цінності, а також в прагненні знищити систему формального права, використовуючи всі можливості, надані демократичним режимом; (ж) революціонаризм (очищення від негативних наслідків модернізації шляхом повернення до архаїки, звільнення від єврейського впливу, культивування раси, сакралізація селянства, рішучий розрив з минулим та перетворення держави і суспільства в вільну від конфліктів, мілітарно-згуртовану народну спільноту).
174
В дослідженні визначено базові принципи теорії соціальної філософії та філософії історії за рахунок авторської рефлексії положень ідеології фашизму. На основі зазначених принципів охарактеризовано теоретико-концептуальну модель міфологізації свідомості в Німеччині, яку репрезентовано в якості синтезу неометафізики, неоантропології та неоетнології, та філософії держави і права.
Означений синтез дозволив фундаторам нацизму, приймаючи до уваги антропотеїстичну метафізику та нігілістичну етику, расистську неоетнологію й антропологію та тоталітаристсько-етатистську філософію держави і права здійснити філософсько-спекулятивне обґрунтування ультранаціоналізму як міфологічної системи нацистської Німеччини, основою якої виступає арійський міф про переваги нордичної раси над іншими расами і народами.
Доведено, що філософема "тотальної мобілізації" соціуму концептуалізується в ідеології фашизму як інструмент вирішення великих політичних завдань при зростанні загроз національній безпеці. Тотальна мобілізація передбачає впровадження технократизму через перетворення мілітаризованого індустріату в ключову соціальну групу, а військових та ідеологічних еліт – на суб’єктів впровадження авторитарного державного управління, яке відповідає готовності нового покоління до соціальної дії.
В дисертації доведено, що хоча і подібна точка зору є назовні антиєвропоцентричною, при її ретельнішому розгляді вона виявляється логічним продовженням проекту технократичної модернізації в версії консервативної відповіді на кризу традиційних модерних цінностей, інституцій та настанов європейського просвітництва.
На основі аналізу соціально-філософського дискурсу в Німеччині, в дисертаційному дослідженні розкритий принциповий комплекс домінант онтології ґрунту і крові в ідеології фашизму, за яким онтологія ґрунту і крові дозволяє здійснювати ідеологічне відтестовування етнічних спільнот на предмет їх національної автохтонності, а окремих представників цих спільнот – як медіаторів етнічності, які виявляють або не виявляють
175
типологічні ознаки носіїв німецької національної спільноти. При цьому йдеться про конституювання засобами соціально-філософського теоретизування методологій визначення етнічних ідентичностей, відокремлення (селекції) історичних (неісторичних), автохтонних (неавтохтонних), "чистих (нечистих)" етноспільнот, а також векторів історіогенезу різних етносів у становленні світової цивілізації.
Обґрунтовано, що формування ідеології фашизму відбувалося під впливом трансформацій традиційної культури Німеччини в бік посилення волюнтаризму, децизіонізму, нігілізму та релятивізму в соціальній онтології, неометафізиці та неоміфології, яке отримало консервативну реакцію у вигляді ідеології автохтонності німців як суб’єктів подолання реальних загроз і викликів європейській спільноті. При цьому доведено і констатовано, що ідентифікаційними маркерами сутності та змісту суспільства і держави у фашистському етатизмі, на відміну від трактувань класичного ліберального раціоналізму, є рефлексія соціальності на засадах децізіонізму та волюнтаризму шляхом побудови нової версії етносубстанціології з протиставлянням концепту "народ" концептам "нація" і "людство", що слугує ціннісно-світоглядним підґрунтям радикального расистського етноцентризму.
Аналіз теоретико-методологічної матриці передумов ідеології фашизму в соціально-філософському дискурсі Німеччини дав підстави зробити висновок, згідно з яким система соціальної неоетнології фашизму виступає соціально-філософським інструментом конструювання неоантрополатрії із новим соціальним життєустроєм із кореспондентною йому міфологією фашизму, квінтесенцією якого виступає арійський міф про переваги нордичної раси над іншими расами і народами. Неоантрополатрія фашизму прямо і побічно сприяла поширенню трансформованої міфології людського буття, яка через систему пропаганди підміняла собою культурні та інтелектуальні основи європейської цивілізації.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ
1. Адорно Т. Негативная диалектика / Т. Адорно. – М.: Научный мир, 2003. – 622 с.
2. Американская социологическая мысль: [тексты] / под ред. В. И. Добренькова. – М.: Изд-во МГУ, 1994. – 617 с.
3. Арендт X. Истоки тоталитаризма / Х. Арендт. – М.: ЦентрКом, 1996. – 401 с.
4. Арон Р. Демократия и тоталитаризм / Р. Арон. – М.: Текст, 1993. – 312 с.
5. Артамошин С. Идейные истоки национал-социализма / С. Артамошин. – Брянск: Издательство БГУ, 2002. – 184 с.
6. Балибар Э. Нация как форма: история и идеология / Балибар Э. // Балибар Э. Раса, нация, класс. Двусмысленные идентичности / Балибар Э., Валлерстайн И. М.: Логос-Альтера, Ессе Homo. 2003. – С. 103-124.
7. Баумейстер А. Онтологія і принцип суб’єктивності: спроба контрінтерпретації Гайдегерової філософії / А. Баумейстер // Філософська думка. – 2013. – № 4. – С. 97–113.
8. Беньямин В. Маски времени. Эссе о культуре и литературе / В. Беньямин. – СПб.: "Симпозиум", 2004. – 480 с.
9. Беньямин В. Происхождение немецкой барочной драмы / В. Беньямин. – М.: "Аграф", 2002.- 288 с.
10. Беньямін В. Вибране / В. Беньямін; пер. з нім. Ю. Рибачук, Н. Лозинська. – Львів: Літопис, 2002. – 214 с.
11. Бергер П. Социальное конструирование реальности / П. Бергер, Т. Лукман. – М.: Альта, 1995. – 208 с.
12. Булатов М. Буття і свідомість / М. Булатов // Філософський словник. – К.: Стилос, 2009. – С. 68–69.
177
13. Бурдерон Р. Фашизм: идеология и практика / Р. Бурдерон. – М.: Прогресс, 1983. – 162 с.
14. Бурдье П. Делегирование и политический фетишизм // Бурдье П. Начала / П. Бурдье. – М.: Socio-Logos, 1987. – С. 231 – 256.
15. Виндельбанд В. Философия в немецкой духовной жизни XIX столетия / В. Виндельбанд. – М.: Наука, 1993. – 103 с.
16. Випперман В. Европейский фашизм в сравнении 1922-1982 / В. Випперман; [пер. с нем. А. И. Федорова]. – Новосибирск: Сибирский хронограф, 2000. – 230 с.
17. Вишинський С. Д. Критика наукової раціональності в дискурсі інтегрального традиціоналізму / С. Д. Вишинський // Мультиверсум: філософський альманах. – 2011. – № 6. – С. 144 – 154.
18. Волков О. Г. Обгрунтування екзістенціології суб’єкта політичного дискурсу / Волков О. Г. // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия "Философия. Культурология. Политология. Социология". Том 24 (65). – 2012. – № 1-2. – С. 291–296.
19. Габриель М. Нацист из засады / М. Габриель // Вопросы философии. – 2015. – № 4. – С. 166 – 169.
20. Гаджиев К. С. Концепция гражданского общества: идейные истоки и основные вехи формирования / К. С. Гаджиев // Вопросы философии – 1991. – № 7. – С. 19 – 35.
21. Гаджиев К. С. Тоталитаризм как феномен XX века / К. С. Гаджиев // Вопросы философии. – 1992. – № 2. – С. 3 – 25.
22. Гайденко П. П. Экзистенциализм и проблема культуры (Критика философии М. Хайдеггера) / П. П. Гайденко. – М.: Наука, 1963. – 211 c.
23. Галкин A. A. Германский фашизм / А. А. Галкин. – М.: "Наука", 1989. – 352 с.
24. Гальтон Ф. Наследственность таланта. Законы и последствия / Ф. Гальтон. – М.: "Мысль", 1996. – 270 с.
178
25. Геббельс Й. Последние записи / Й. Геббельс. – Смоленск: Изд-во "Русич", 1993. – 411 с.
26. Геополітичний словник [навч. посіб.] / за заг. ред. П. Ю. Сауха. – К.: МП "Леся", 2010. – 327 с.
27. Гитлер А. Моя борьба / А. Гитлер. – М.: "Т-ОКО", 1992. – 598 с.
28. Глотов Б. Б. Культурно-цивілізаційна ідентифікація українського народу: дис... доктора філос. наук: 09.00.03 / Глотов Борис Борисович. – Дніпропетровськ, 2008. – 448 с.
29. Гобино Ж. А. Опыт о неравенстве человеческих рас / Ж.-А. Гобино. – М.: Одиссей; ОЛМА-ПРЕСС, 2001. – 768 с.
30. Гобино Ж.-А. Опыт о неравенстве человеческих рас / Ж.-А. Гобино. – М.: Одиссей – Олма-пресс, 2010. – 768 с.
31. Горохов П. А. Проблема оснований правового нигилизма: гносеологический аспект: автореф. дис. на сосискание степени канд. филос. наук: спец 09.00.01. – онтология и теория познания / П. А. Горохов. – Оренбург, 1998. – 18 с.
32. Грамши А. Тюремные тетради в трех частях / А. Грамши; [под общ. ред. M. Н. Грецкого и Л. А. Никитич. Вступ. статья M. Н. Грецкого. – М.: Политиздат, 1991. – 688 с.
33. Гриффин Р. От слизевиков к ризоме: введение в теорию группускулярной правой / Р. Гриффин // Верхи и низы русского национализма / сост. А. Верховский. – М.: Информационно аналитический центр "Сова", 2007. – С. 223 – 254.
34. Гриффин Р. Палингенетическое политическое сообщество: переосмысление легитимации тоталитарных режимов в межвоенной Европе // Вопросы философии. – 2006. – № 12. – С. 51 – 63.
35. Грицанова А. А. Социал-дарвинистские концепции / А. А. Грицанова // История социологии [учеб. пособие] / Елсуков А. Н. – Минск: Высшая школа, 1997. – 381 с.
179
36. Гумплович Л. Индивидуум, группа и среда / Л. Гумплович // Жизнь. – 1899. – Т. 8. – С. 181 –188.
37. Гумплович Л. Национализм и интернационализм в XIX веке / Л. Гумплович. – СПб., 1906. – 48 с.
38. Гумплович Л. Общее учение о государстве / Л. Гумплович. – СПб, 1910. – 516 с.
39. Гумплович Л. Основания социологии // Западно-европейская социология XIX начала XX веков / под ред. В. И. Добренькова. – М.: Издание Международного Университета Бизнеса и Управления, 1996. – 520 с.
40. Гумплович Л. Основы социологии / Л. Гумплович; пер. под ред. В. М. Гессена. – СПб.: Изд. О. Н. Поповой, 1899. – 360 с.
41. Гумплович Л. Очерк истории социологии / Л. Гумплович. – СПб.: Тип. А. Лейферта, 1899. – 130 с.
42. Гумплович Л. Социология и политика / Л. Гумплович; пер. с нем. С. Н. Прокоповича. – М.: Изд. В. Бонч-Бруевича, 1895. – 124 с.
43. Гумплович Л. Социологические очерки / Л. Гумплович. – Одесса: Тип. Б. Сапожникова, 1895. – 68 с.
44. Гуссерль Э. Идеи к чистой феноменологии и феноменологической философии / Э. Гуссерль // Язык и интеллект. – М.: Прогресс, 1996. – С. 14 – 94.
45. Гуссерль Э. Идея феноменологии. Пять лекций / Э. Гуссерль; [пер. с нем. Н. А. Артеменко]. – СПб.: Гуманитарная Академия, 2006. – 224 с.
46. Гуссерль Э. Интенциональные предметы / Э. Гуссерль; [пер. с нем. Р. Громова] // Логос. – 2001. –- № 5 / 6 (31). – С. 135 – 164.
47. Гуссерль Э. Картезианские медитации / Э. Гуссерль; [пер. с нем. В. И. Молчанова]. – М.: ДИК, 2001. – 141 с.
48. Гуссерль Э. Картезианские размышления / Э. Гуссерль; [пер. с нем. Д. B. Скляднева]. – СПб.: Наука, 1998. – 315 с.
180
49. Гуссерль Э. Кризис европейских наук и трансцендентальная феноменология / Э. Гуссерль; [пер. с нем. Д. В. Скляднева]. – СПб.: Владимир Даль, 2004. – 398 с.
50. Дарвин Ч. Изменения домашних животных и культурных растений / Ч. Дарвин // Дарвин Ч. Собрание соченений в 9 т. – Л.: Издательство АН СССР, 1951. – Т. 4. – 883 с.
51. Дарвин Ч. Происхождение видов путём естественного отбора / Ч. Дарвин // Дарвин Ч. Собрание соченений в 9 томах. – М., Л.: Политиздат, 1939 – Т. 3. – 445 с.
52. Джилас М. Лицо тоталитаризма / М. Джилас. – М.: Новости, 1992. – 177 с.
53. Джулио Ю. Фашистская Италия / Ю. Джулило. – М., Л.: Московский рабочий, 1929. – 128 с.
54. Дильтей В. Собрание сочинений в 6 тт. / Дильтей В.; Под ред. A. B. Михайлова и Н. С. Плотникова. [пер. с нем. под ред. B. C. Малахова]. – М.: Дом интеллектуальной книги, 2000. – Т. 1: Введение в науки о духе. – 730 с.
55. Дугин А. Карл Шмитт: 5 уроков для России [Электронный ресурс] / А. Дугин // Арктогея философский портал: Арктогея. – М., 1994. – Режим доступа:http://www.arcto.ru/modules.php?name:=News&flle=art^c]e&sid=23, свободный – Загл. с экрана.
56. Ельников C. B. Политическая культура и немецкий тоталитаризм: культурно-исторический анализ: диссертация . кандидата философских наук: 23.00.03 / Ельников Сергей Викторович. – Екатеринбург, 1994. – 171 с.
57. Желев Ж. Фашизм / Ж. Желев. – М.: Новости, 1991. – 223 с.
58. Зомбарт В. Собрание сочинений в 3-х томах / В. Зомбарт; [пер. с нем. В. Шурбелева.] – СПб.: "Владимир Даль", 2005. – Т. 1-3. – 640 с.
59. Игрицкий Ю. Концепция тоталитаризма: уроки многолетних дискуссий / Ю. Игрицкий // История СССР. – 1990. – № 6. – С. 172 – 191.
181
60. Игрицкий Ю. Снова о тоталитаризме / Ю. Игрицкий // Отечественная история. – 1993. – № 1. – С. 3 – 17.
61. История фашизма в Западной Европе / отв. ред. Г. С. Филатов. – М.: Наука, 1978. – 616 с.
62. Кампер Д. Государство в голове, неистовство сердца. Замечания Эрнста Юнгера к "постистории" / Д. Кампер // Судьба нигилизма: Эрнст Е. Юнгер. Мартин Хайдеггер. Дитмар Кампер. Гюнтер Фигаль. – СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2006. – С. 121 – 135.
63. Кант И. Критика чистого разума / И. Кант; [пер. с нем. Н. Лосского; примеч. Ц. Г. Арза-каняна]. – М.: Эксмо, 2007. – 734 с.
64. Ковалёв А. Д. Эволюционная социология Г. Спенсера: первый опыт системного подхода / А. Д. Ковалев // История теоретической социологии в 4-х т. Т. 1.; отв. ред. Давыдов Ю. Н. – М.: Канон, 1997. – 496 с.
65. Ковалевский М. М. Дарвинизм в социологии / М. М. Ковалевский // Памяти Дарвина: сборник / М. М. Ковалевский [и др.]. – М.: "Научное слово", 1910. – 220 с.
66. Ковтун Ю. В. Класичний і некласичний традиціоналізм: практика інтерпретації // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. – 2009. – № 48. – С. 3 – 9.
67. Козловець М. А. Національна ідентичність у контексті глобалізації: соціально-філософський аналіз: дис. на здоб. наук. ступеня д-ра філософ. наук : 09.00.03 / Козловець Микола Адамович; Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. – К., 2010. – 444 с.
68. Козловець М. А. Репресивна толерантність Герберта Маркузе / Козловець М. А., Слюсар В. М. // Толерантність як соціогуманітарна проблема сучасності: ІІІ Міжнародна науково-теоертична конференція (19-20 травня 2011 року): зб. матеріалів/за заг.ред. Сауха П.Ю. – Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2011. – С. 293 – 294.
69. Конструирование этничности / под ред. В. Воронкова и И. Освальд. – СПб.: Издательство "Дмитрий Буланин", 1998. – 303 с.
182
70. Куньщиков С. В. Идеология в структуре политического процесса: сущность и динамика функционирования: дисс. канд. полит. наук: 23.00.02. "Политические институты, этнополитическая конфликтология, национальные и политические процессы и технологии" / Куньщиков Сергей Викторович. – Екатеринбург, 2006. – 149 с.
71. Лаку-Лабарт Ф. Нацистский миф / Ф. Лаку-Лабарт, Ж.-Л. Нанси; [пер. с фр. С. Л. Фокина]. – СПб.: Владимир Даль, 2002. – 78 с.
72. Лобковиц Н. Карл Шмитт – католический фашист? / Н. Лобковиц // Вопросы философии. – 2001. – № 5. – С. 85 – 93.
73. Макарова Л. Н. Идеология германского национал-социализма: социально-политический анализ: дисс. доктора истор. наук: 23.00.01 / Макарова Любовь Михайловна. – Сыктывкар, 2005. – 280 с.
74. Малахов В. С. Преодолимо ли этноцентричное мышление? / М. С. Малахов // Расизм в языке социальных наук / под ред. В. Воронкова, О. Карпенко, А. Осипова. – СПб.: Алетейа, 2002. – С. 9 – 22.
75. Мальтус Т. Р. Опыт о законе народонаселения / Мальтус Томас Роберт; [пер. П. А. Бибикова]. – М.: Директмедиа Паблишинг, 2008. – 465 с.
76. Мангейм К. Идеология и утопия / К. Манхейм // Манхейм К. Диагноз нашего времени. – М.: Изд-во Юрист, 1994. – С. 1 – 260.
77. Мандрагеля В. А. Війна в історії цивілізацій: соціально-філософський аналіз: дис... д-ра філос. наук: 09.00.03 – соціальна філософія та філософія історії / Мандрагеля Володимир Андрійович / АПН України; Інститут вищої освіти. – К., 2006. – 444 с.
78. Манхейм К. Диагноз нашего времени / Карл Манхейм // Манхейм К. Диагноз нашего времени. – М.: Изд-во Юрист, 1994. – С. 411 – 571.
79. Маркузе Г. Одномерный человек. Исследование идеологии развитого индустриального общества / Г. Маркузе. – М.: REFL – book, 1994. – 368 с.
183
80. Маркузе Г. Эрос и цивилизация / Г. Маркузе. – К.: "ИСА", 1995. – 352 с.
81. Мельников Д. Империя смерти: Аппарат насилия в нацистской Германии, 1933-1945. / Д. Мельников, Л. Черная. – М.: "Политиздат", 1988. – 413 с.
82. Менвелл Р. Генрих Гиммлер / Р. Менвелл, Г. Франкель. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2000. – 381 с.
83. Митчем К. Что такое философия техники / К. Митчем. – М.: Аспект Пресс, 1995. – 149 с.
84. Михайлов И. А. Ранний Хайдеггер / И. А. Михайлов. – М.: Ad Marginem, 1999. – 224 с.
85. Мнацаканян М. О. Интегрализм и национальная общность: новая социологическая теория / М. О. Мнацаканян. – М.: Анкил, 2001. – 302 с.
86. Молчанов В. И. Cogito. Синтез и субъективизм / В. И. Молчанов // Вопросы философии. – 1996. – № 10. – С. 88 – 96.
87. Молчанов В. И. Философия Хайдеггера и проблема сознания / В. И. Молчанов // Философия Мартина Хайдеггера и современность: сборник / АН СССР, Ин-т философии; редкол.: Мотрошилова Н. В. (отв. ред.) и др. – М.: Наука, 1991. – С. 154 – 160.
88. Монтеск’є Ш. Дух законів / Шарль Монтеск’є // Антологія лібералізму: політико-правничі вчення та верховенство права / упоряд.: С. Головатий, М. Козюбра, О. Сироїд; відп. ред.: С. Головатий. – К.: Книги для бізнесу, 2008. – С. 387 – 443.
89. Моссе Дж. Нацизм и культура. Идеология и культура национал-социализма / Дж. Моссе. – М.: Центрполиграф, 2010. – 446 с.
90. Мотрошилова Н. В. Драма жизни, идей и грехопадения Мартина Хайдеггера / Н. В. Мотрошилова // Философия Мартина Хайдеггера и современность: сборник / АН СССР, Ин-т философии; редкол.: Мотрошилова Н. В. (отв. ред.) [и др.] – М.: Наука, 1991. – С. 3 – 52.
184
91. Мотрошилова Н. В. Работы разных лет: избранные статьи и эссе / Н. В. Мотрошилова. – М.: "Феноменология – Герменевтика", 2005. – 576 с.
92. Мотрошилова Н. В. "Черные тетради" М. Хайдеггера: по следам публикации / Н. В. Мотрошилова // Вопросы философии. – 2015. – № 4. – С. 131 – 162.
93. Муссолини Б. Доктрина фашизма / Б. Муссолини. – М.: Триас, 1995. – 60 с.
94. Муфф Ш. Карл Шмитт и парадокс либеральной демократии / Ш. Муфф; [пер. с англ. А. Смирнова] // Логос. – 2004. – № 6 (45). – С. 140 – 153.
95. Нагорная О. В. Этноцентризм и пути нейтрализации его негативных последствий [Электронный ресурс] / О. В. Нагорная // Credo. Режим доступа: www.orenburg.ru/culture/credo, свободный.
96. Ницше Ф. Воля к власти. Опыт переоценки всех ценностей / Ф. Ницше. – М.: Логос, 1995. – 312 с.
97. Ницше Ф. О пользе и вреде истории для жизни / Ф. Ницше // Ницше Ф. Сочинения. – М.: Наука, 1990. – Т. 1. – 1990. – 233 с.
98. Нольте Э. Фашизм в его эпохе / Э. Нольте. – Новосибирск: Сибирский хронограф, 2001. – 322 с.
99. Одуев С. Ф. Воля к власти как воля к тотальной мобилизации. Э. Е. Юнгер / С. Ф. Одуев // Одуев С. Ф. Тропами Заратустры (Влияние ницшеанства на немецкую буржуазную философию). – М.: Мысль, 1971. – С. 151 – 176.
100. Одуев С. Ф. Философия "тотальной мобилизации" / С. Ф. Одуев // Вопросы философии. – 1971. – № 3. – С. 136 – 148.
101. Остроухов В. В. Насилля як предмет філософських рефлексій / В. В. Остроухов. – К.: Український Центр духовної культури, 2000. – 92 с.
102. Остроухов В. В. Філософський аналіз морально-світоглядних мотивацій насильства і терору: дис. доктора філос. наук: 09.00.05 / Остроухов Володимир Васильович. – К., 2001. – 386 с.
185
103. Остроухов В. В. Філософські проблеми дослідження насилля і терору / В. В. Остроухов. – К.: Український Центр духовної культури, 2000. – 246 с.
104. Петрушов В. М. Адогматизм у теоретичних дискурсах екзистенціалізму / В. М. Петрушов // Мультиверсум. Філософський альманах. – 2011. – № 6. – С. 59 – 66.
105. Пленков О. Триумф мифа над разумом (немецкая история и катастрофа 1933 года). / О. Пленков. – Спб.: Владимир Даль, 2011. – 608 с.
106. Поппер К. Нищета историцизма / Карл Поппер. – М.: Издат. группа "Прогресс", 1993. – 448 с.
107. Поппер К. Открытое общество и его враги / Карл Поппер; пер. с англ. под ред. В. Н. Садовского. – М.: Феникс, Международный фонд "Культурная инициатива", 1992 – . – Т. 1: Чары Платона. – 448 с.
108. Райх В. Психология масс и фашизм / В. Райх. – М.: "АСТ", "Мидгард", 2004. – 544 с.
109. Ранке Л. фон. Римские папы, их церковь и государство в XVI и XVII столетиях / Л. фон Ранке; пер. с нем. [2-е изд.]. – М.: URSS. 2011. – 547 с. – (Академия фундаментальных исследований : АФИ. История).
110. Расизм в языке социальных наук / Под ред. В. Воронкова, О. Карпенко, А. Осипова. – СПБ.: Алетейя, 2002. – 224 с.
111. Раушнинг Г. Говорит Гитлер. Зверь из бездны / Г. Раушнинг; пер. Д. Гайдука и А. Егазарова; сост., автор предисл. А. Егазаров. – М.: Миф, 1993. – 384 с.
112. Рахмайлов Е. В. Евгеника и расовая гигиена как социально-философская составляющая идеологии фашизма / Е. В. Рахмайлов // Science and world. – 2014. –Т. 1. – № 10 (14). – С. 104 – 107.
113. Рахмайлов Є. В. Децизіонізм як соціально-філософська протоверсія фашистської диктатури і контраверсія нормативізму (К. Шмітт – Г. Кельзен) / Є. В. Рахмайлов // Грані. – 2014. – № 10. – С. 33 – 38.
186
114. Рахмайлов Є. В. Концепт тотальної мобілізації в соціальній філософії Е. Юнгера / Є. В. Рахмайлов // Грані. – 2014. – № 9. – С. 6 – 11.
115. Рахмайлов Є. В. Метафізика антропотеїзму в генеалогії фашистської міфології надлюдини (на матеріалах гайдегерівського аналізу ніцшеанської етики) / Є. В. Рахмайлов // Грані. – 2014. – № 8. – С. 52 – 57.
116. Рахмайлов Є. В. Соціоонтологія Хайдеггера в його екзістенційній онтології та феноменології / Є. В. Рахмайлов // Грані. – 2014. – № 7 (111). – 2014. – С. 47 – 51.
117. Рахмайлов Є. В. Фашистський та комуністичний тоталітаризм в соціально-філософській та міждисциплінарній рефлексії / Є. В. Рахмайлов // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. – 2014. – Вип. 5. – С. 28 – 33.
118. Риккерт Г. Науки о природе и науки о культуре / Г. Риккерт. – М.: Республика, 1998. – 413 с.
119. Родионов В. Расовые мифа нацизма. Врага надо знать! / В. Родионов. –М.: "Яуза-пресс", 2010. – 384 с.
120. Розенберг А. Мифы ХХ века. Оценка духовно-интеллектуальной борьбы фигур нашего времени / А. Розенберг. – Tallinn: "Shildex", 1998. – 512 с.
121. Розлуцька А. Суперечливість впливів глобалізованого світу на людину / А. Розлуцька // Освіта регіону. – 2010. – № 4. – С. 28 – 32.
122. Романенко Ю. В. Соціально-філософський аналіз контраверсій соціальної правової держави: дис. кандидата філософ. наук: 03.00.09 – соціальна філософія та філософія історії / Ю. В. Романенко. – К.: КНУ ім. Т. Шевченка, 2001. – 176 с.
123. Рормозер Г. Карл Шмитт: консерватизм вместо правой идеи / Г. Рормозер, А. Френкин // Новый консерватизм: вызов для России / РАН. Ин-т философии. – М.: ИФ РАН, 1996. – С. 144 – 156.
124. Савва М. В. Этнический статус в идеологии и политике / М. В. Савва // Политические исследования. – 1994. – № 4. – С. 141 – 147.
187
125. Савчук В. В. Время нигилизма / Савчук В.В. // Судьба нигилизма: Эрнст Е. Юнгер. Мартин Хайдеггер. Дитмар Кампер. Гюнтер Фигаль / В. В. Савчук. – СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2006. – С. 163 – 220.
126. Саух П. Ю. ХХ століття. Підсумки / П. Ю. Саух. – [Вид. 2-е, доповн. і переробл.]. – К.: МП "Леся", 2009. – 284 с.
127. Саух П. Ю. Архітектоніка світу й людини в умовах глобалізації. Ймовірні наслідки / П. Ю. Саух, Ю. П. Саух // Історія. Філософія. Релігієзнавство. – 2009. – № 3. – С. 6 – 12.
128. Сахибгоряев В. Х. Формирование массового сознания фашизма (на материале гитлеровской Германии): дис. канд. философ, наук: 09.00.13 / Сахибгоряев Вадим Хасанович. – Ростов н/Д, 2001. – 174 с.
129. Селиванов И.И. Феномен философского нигилизма в культуре конца XIX начала XX веков. Дис. канд. филос. наук. – Курск, 2004. -157 с.
130. Семеняка О. О. "Новий націоналізм" Ернста Юнґера як метафізичний кодекс "людини нового типу" / Семеняка О. О. // Наукові записки НаУКМА. – 2011. – Том 115. Філософія та релігієзнавство. – С. 41 – 44.
131. Семигин Г. Ю. Идеология / Г. Ю Семигин // Новая философская энциклопедия: в 4 т. / Ин-т философии РАН. – М.: Мысль, 2010. –. – Т. 2.-2010. – С. 81 – 83.
132. Слотердайк П. Критика цинічного розуму / Петер Слотердайк; пер. з нім. Андрія Богачова. – К.: Тандем, 2002. – 544 с. –(Серія "Сучасна гуманітарна бібліотека").
133. Слюсар В. М. Вальтер Беньямін про насилля як соціальний феномен / В. М. Слюсар // Актуальні проблеми філософії та соціології. –2015. – № 3. – С. 143 – 148.
134. Слюсар В. М. Проблема війни у філософії Ернста Юнгера / В. М. Слюсар // Толерантність як соціогуманітарна проблема сучасності: ІІ Міжнародна науково-теоретична конференція (17 грудня 2009 року) : зб.
188
матеріалів / за заг.ред. Сауха П. Ю. – Житомир, Видавничий центр ЖДУ імені Івана Франка, 2010. – С. 58 – 60.
135. Слюсар В. М. Поняття "агресія" у предметному полі соціальної філософії в контексті дослідження проблем насилля / Слюсар В. М. // Наукові записки Київського університету туризму, економіки і праваю Серія:філософські науки / гол. ред. В. С. Пазенок. – К.: КУТЕП, 2014. –Випуск 18. – С. 68 – 79.
136. Слюсар В. Н. Л. Г. Гумилев о проблемах взаимодействия этносов / В. Н. Слюсар // Евразийство и мир. – 2014. – № 3. – С. 126 – 137.
137. Солонин Ю. Н. Эрнст Е. Юнгер: от воображения к метафизике истории / Ю. Н. Солонин // Юнгер Э. В стальных грозах / Эрнст Юнгер [пер. Н. О. Глинской, В. Г. Ноткиной; пред. Ю. Н. Солонина]. – СПб.: Владимир Даль, 2000. – С. 11 – 34.
138. Спенсер Г. Основания этики / Г. Спенсер. В 2-х т. / Г. Спенсер. – СПб.: Акц.Общ. Печатного дела Издатель, 1899 – . – Т. 1. – XIV. – 210 с; Т. 2. – 264 с.
139. Спенсер Г. Синтетическая философия / Г. Спенсер. – К.: Ника-Центр, 1997. – 512 с.
140. Судьба нигилизма: Эрнст Е. Юнгер. Мартин Хайдеггер. Дитмар Кампер. Гюнтер Фигаль. – СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2006. – 222 с.
141. Тарасов А. Много фашизмов. Весьма нехороших, но разных / А. Тарасов // Новая модель. – 2003, № 2. – С.
142. Тарасов А. Фашизмов много. И чем дальше, тем они все менее отличимы от "обычного капитализма" / Александр Тарасов // Скепсис: электронный режим доступа: http://scepsis.net/library/id_523.html
143. Тополь О. В. Філософія життя та смерті: екзистенціальний підхід / О. В. Тополь // Вісник Національного авіаційного університету. – 2009. – № 1. – С. 84 – 88.
144. Торп Б. Нордическая мифология / Б. Торп. – М.: "Вече", 2008. – 560 с.
189
145. Умланд А. Западные публикации по фашизму и неофашизму 2004-2006 годов / А. Умланд // Новая и новейшая история. – 2008. – № 4. – С. 201 – 209.
146. Умланд А. Современные понятия фашизма в России и на Западе / А. Умланд // Неприкосновенный запас. – 2003. – № 5. – С. 116 – 122.
147. Умланд А. Три разновидности постсоветского фашизма / А. Умланд // Русский национализм. Идеология и настроение / ред. А. Верховский. – М.: Центр "Сова", 2006. – C. 223 – 262.
148. Фашизм у міжвоєнній Європі: порівняльна історія / Збірник текстів; упор. О. Зайцев. – Львів: Вид-во Українського католицького університету, 2009. – 214 с.
149. Фашизм // Исторический словарь: [электронный ресурс]. – http://dic.academic.ru/dic.nsf/hist_dic/14058
150. Фест И. Гитлер. Биография. Путь наверх / И. Фест. – М.: "Вече", 2007. – 640 с.
151. Фест И. Гитлер. Биография. Триумф и падение в бездну / И. Фест. – М.: "Вече", 2009. – 640 с.
152. Философия вождизма. Хрестоматия по вождеведению / под ред. В. Б. Авдеева. – М.: "Белые альвы", 2006. – 608 с.
153. Фрай Н. Государство фюрера: национал-социалисты у власти: Германия, 1933-1945 / Н. Фрай. – М.: "Российская политическая энциклопедия"; ГИИМ, 2009. – 255 с.
154. Фромм Э. Адольф Гитлер – классический случай некрофилии / Э. Фромм. – М.: "Прогресс", 1992. – 256 с.
155. Фромм Э. Бегство от свободы / Э. Фромм // Фромм Э. Догмат о Христе. – М.: Олимп, Изд-во "Аст-ЛТД", 1998. – С. 176 – 414.
156. Фуко М. Интеллектуалы и власть / М. Фуко // Фуко М. Интеллектуалы и власть: Избранные политические статьи, выступления и интервью. – М.: Праксис, 2002. – С. 66 – 81.
190
157. Фуко М. Надзирать и наказывать. Рождение тюрьмы / М. Фуко. – М.: Ad Marginem, 1999. – 476 с.
158. Фуко М. Политическая технология индивидов / М. Фуко // Фуко М. Интеллектуалы и власть: Избранные политические статьи, выступления и интервью. – М.: Праксис, 2002. – С. 260 – 381.
159. Фуко М. Порядок дискурса / М. Фуко // Фуко М. Воля к истине: по ту сторону власти, знания и сексуальности. Работы разных лет. – М.: Касталь, 1996. – С. 47 – 97.
160. Хабермас Ю. В поисках национальной идентичности (философские и политические статьи) / Ю. Хабермас. – Донецк, ИЛМА, 1999. –344 с.
161. Хабермас Ю. Модерн – незавершенный проект / Ю. Хабермас // Вопросы философии. – 1992. – № 4. – С. 40 – 52.
162. Хайдеггер М. Бытие и время / М. Хайдеггер [пер. с нем. В. В. Бибихина]. – Харьков: Фолио, 2003. – 503 с.
163. Хайдеггер М. О технике [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.filosofy.vuzlib.su/book_o039_page_12.html
164. Хайдеггер М. Работы и размышления разных лет / М. Хайдеггер; пер. A. B. Михайлова. – М: Гнозис, 1993. – 321 с.
165. Хайек Ф. А. Дорога к рабству / Ф. А. Хайек // Вопросы философии. – 1990. – № 10 – 12. – С. 113 – 151.
166. Хайек Ф. А. Пагубная самонадеянность /Ф. А. Хайек. – М.: Новости, 1992. – 233 с.
167. Хобсбаум Э.-Дж. Принцип этнической принадлежности и национализм / Э.-Дж. Хобсбаум // Нации и национализм / Б. Андерсон, О. Бауэр, М. Хрох и др.; [пер. с англ. и нем. Л. E. Переяславцевой, М. С. Панина, М. Б. Гнедовского]. – М.: Праксис, 2002. – С. 332 – 346.
168. Хоркхаймер М. Диалектика просвещения / М. Хоркхаймер, Т. Адорно; [пер. с нем. М. Кузнецова]. – М., СПб.: Медиум, Ювента, 1997. – 312 с.
191
169. Шеховцов А. Палингенетический проект неоевразийства: идеи возрождения в мировоззрении Александра Дугина / А. Шеховцов // Русский национализм между властью и оппозицией / общ. ред.В. Прибыловский. – М.: Панорама, 2010. – С. 63-84.
170. Ширер У. Взлёт и падение Третьего рейха / У. Ширер – М.: "Эксмо", 2004. – 415 с.
171. Шмитт К. Глоссарий: заметки 1947-1951 г. / К. Шмитт // Реферативный журнал. Социальные и гуманитарные науки. – 1998. – № 1. – С. 70.
172. Шмитт К. Диктатура / К. Шмитт // От истоков современной идеи суверенитета до пролетарской классовой борьбы / под ред. Д. В. Кузницына; [пер. с нем. Ю. Ю. Коринца]. – СПб.: Альтера, 2005. – 332 с.
173. Шмитт К. Духовно-историческое состояние современного парламентаризма / К. Шмитт // Шмитт К. Политическая теология. Сборник; Переводы с нем. Закл. статья и сост. А. Филиппова. – М.: Изд-во: КАНОН-пресс-Ц, 2000. – С. 157 – 256.
174. Шмитт К. Политическая теология. Сборник / Карл Шмитт [пер. с нем., заключит. статья составление А. Филиппова]. – М.: КАНОН-пресс-Ц., 2000. – 336 с. – (Серия .Публикации ЦФС.).
175. Шпеер А. Воспоминания / А. Шпеер. – Смоленск: Изд-во "Русич"; М.: "Прогресс", 1997. – 696 с.
176. Шпенглер О. Закат Европы. Очерки морфологии мировой истории. 2. Всемирно-исторические перспективы / О. Шпенглер; [пер. с нем. и примеч. И. И. Маханькова]. – М.: Мысль, 1998. – 606 с.
177. Шпенглер О. Пруссачество и социализм / О. Шпенглер; [пер. с нем.]. – М.: Праксис, 2002. – 228 с.
178. Штирнер М. Единственный и его собственность / М. Штирнер. – Харьков: Основа, 1994. –560 с.
179. Штрассер О. Гитлер и я / О. Штрассер. – Ростов-на-Дону: Изд-во "Феникс", 1999. – 384 с.
192
180. Шубарт В. Европа и душа Востока / В. Шубарт. – М.: "Русская Идея", 2000. – 446 с.
181. Шюц А. Смысловая структура повседневного мира: очерки по феноменологической социологии / А. Шюц. – М.: Институт Фонда "Общественное мнение", 2003. – 336 с.
182. Эко У. Вечный фашизм / У. Эко // Эко У. Пять эссе на темы этики. – СПб., 2000. – С. 49 – 80.
183. Юнг К.-Г. Вотан / К.-Г. Юнг: [Електронний ресурс]. – Режим доступа: http://www.varvar.ru/arhiv/texts/jung1.html
184. Юнгер Э. В стальных грозах / Э. Юнгер; пер. Н. О. Глинской, В. Г. Ноткиной; пред. Ю. Н. Солонина. – СПб.: Владимир Даль, 2000. – 336 с.
185. Юнгер Э. Гелиополис / Э. Юнгер; пер. Г. Косарик // Немецкая антиутопия (сост. Архипов Ю.И.). – М.: Прогресс, 1992. – С. 341-642.
186. Юнгер Э. Из книги "В стальных грозах" / Э. Юнгер; пер. А. Егоршева // Иностранная литература. – 1999. – № 2. – С. 195 – 202.
187. Юнгер Э. Националистическая революция / Эрнст Юнгер. – М.: Скимень, 2008. – 368 с.
188. Юнгер Э. Рабочий. Господство и гештальт; Тотальная мобилизация; О боли / Э. Юнгер; пер. и посл. A. B. Михайловского; пред. Ю. Н. Солонина. – СПб.: Наука, 2000.
189. Юнгер Э. Тонкий охотник / Э. Юнгер; [пер. A. B. Михайловского] // Лицейское & гимназическое образование (ЛГО). – 1999. – № 5 (12). – С. 88 – 93.
190. Юнгер Э. Эпиграммы / Э. Юнгер; Вступ. статья, перевод A. B. Михайловского // Новая Юность. – 1999. – № 2 (35). – С. 90 – 100.
191. Ясперс К. Смысл и назначение истории / К. Ясперс. – М.: Издательство политической литературы, 1991. – 528 с.
192. Adorno T. W. Jargon der Eigentlichkeit. Zur deutschen Ideologie / Theodor W. Adorno. – Frankfurt a. M.: Suhkamp, 1964. – 138 S.
193
193. Althusser L. Ideology and Ideological State Apparatuses / L. Althusser // Lenin and Philosophy and Other Essays. – London: New Left Books, 1971. – P. 89 – 111.
194. Baldwin P. Social interpretations of Nazism: renewing a tradition P. Baldwin // Journal of contemporary history. – 1990. – Vol. 25, № 1. – P. 5 – 37.
195. Bauerkämper A. Der Faschismus in Europa 1918-1945 / A. Bauerkämper. – Stuttgart: Reclam, 2006. – 210 p.
196. Bauerkämper A. A New Consensus? Recent Research on Fascism in Europe, 1918-1945 / A. Bauerkämper // History Compass. – 2006. – Vol. 4. – № 3. – P. 536 – 566.
197. Benjamin W. Metaphysisch-geschichtsphilosophische Studien. Zur Kritik der Gewalt / W. Benjamin // Benjamin W. Gesammelte Schriften (unter Mitw. von Theodor W. Adorno und Gershorn Scholem, hrsg. von Rolf Tiedemann und Hermann Schweppenhäuser) / W. Benjamin. – Frankfurt a. M.: Suhrkamp, 1972 – . – Band. II. 1. – 1991. – S. 179 – 204.
198. Bernstein R. J. Heidegger on Humanism / R. J. Bernstein // Praxis International. – 1985. – № 5. – P. 95 – 114.
199. Beyond Totalitarianism: Stalinism and Nazism Compared / M. Geyer, S. Fitzpatrick (eds). – Cambridge: Cambridge University Press, 2009. – 552 p.
200. Bibl V. Keiser Franz / Viktor Bibl. – Leipzig, 1938. – 411 S.
201. Bibl V. Metternich in neuer Beleuchtung / V. Bibl. – Wien, 1928. – 439 S.
202. Bibl V. Metternich. Der Dämon Österreichs / Viktor Bibl. – Leipzig, Wien: Günther, 1941. – 368 S.
203. Blaas R. Staatskanzler Fürst Metternich / R. Blaas // Diplomatie und Aussenpolitik Österreichs. – 1977. – S. 94 – 112.
204. Blinkhorn M. Fascism and the Right in Europe 1918-1945 / Martin Blinkhorn. – London: Longmans, 2000. – 177 p.
205. Blumberg H. The Legitimacy of the Modern Age / Hans Blumberg trans. R. Wallace. – Cambridge, MA: MIT Press, 1983. – 786 p.
194
206. Böckenförde E. W. Der Begriff des Politischen als Schlüssel zum staatrechtlichen Werk Carl Schmitts’ / E. W. Böckenförde // Complexio Oppositorum. Über Carl Schmitt / hrsg. H. Quaritsch. – Berlin: Duncker & Humblot, 1988. – S. 283 – 299.
207. Botzenhart M. Metternichs Pariser Botschafterzeit / M. Botzenhart. –Münster: Aschendorff, 1967. – 312 S.
208. Botzenhart M. Metternich und Napoleon / Botzenhart M. // Francia. Forschungen zur westeuropäischen Geschichte / herausgegeben vom Deutschen historischen Institut in Paris (Institut Historique Allemand de Paris). – München: Wilhelm Fink Verlag, 1973. – S. 584 – 594.
209. Bramwell A. Blood and soul: Richard Walther Darre and Hitler’s "Green Party" / Anna Bramwell. – Abbotsbrook: Kensal House, 1985. – 178 p.
210. Breuer St. Nationalismus und Faschismus: Frankreich, Italien und Deutschland im Vergleich / St. Breuer. – Darmstadt: Wissenschaftliche Buchgesellschaft, 2005. – 202 S.
211. Caputo J. D. The Mystical Element in Heidegger’s Thought / John Caputo. – New York: Fordham University Press, 1986. – 292 p.
212. Carr K. L. The Banalization of Nihilism: Twentieth-Century responses to Meaninglessness / Karen L. Carr. – N. Y.: State University of New York Press, 1992. – 196 p.
213. Daitz W. Der Weg zur Volkswirtschaft Grossraumwirtschaft und Grossraumpolitik / von Werner Daitz; [Vorwort Alfred Mischke]. – Dresden: Meinhold Verlagsgesellschaft, 1943. – 140 S.
214. Dallmair F. Ontology of Freedom: Heidegger and Political Philosophy / F. Dallmair // Political Theory. – 1984. – № 12. – P. 204 – 234.
215. Drucker P. F. The End Economic Man. A Study of the New Totalitarianism / Peter F. Drucker. – London: Heinemann, 1939. – 268 p.
216. Eichhorn M. Schmitts Verständnisdes Staates als einer geschichtlichen Größe / hrsg. von R. Voight / M. Eichhorn // IFS-Nachrichten. – 1998. – № 9: http://staatswissenschaft.com/pdf/IFSNachrichten9.pdf
195
217. Fenner A. Fascism and Neofascism: Critical Writings on the Radical Right in Europe / Fenner A., Weitz E.D. eds. – New York, London: Palgrave Macmillan, 2004. – 304 p.
218. Forsthoff E. Der Staat der Industriegesellschaft. Dargestellt am Beispiel der Bundesrepublik / E. Forsthoff. – München: Verlag C. H. Beck, 1971. – 171 S.
219. Forsthoff E. Der totale Staat / Ernst Forsthoff. Hamburg: Hanseatische Verlagsanstalt, 1933. – 48 S.
220. Friedrich C. J. Totalitarian Dictatorship and Autocracy / Carl Joachim Friedr