Розборська Олена Олександрівна. Облік і аудит формування та руху статутного капіталу відкритих акціонерних товариств

brief description

Розборська Олена Олександрівна. Облік і аудит формування та руху статутного капіталу відкритих акціонерних товариств : Дис... канд. наук: 08.06.04 2005

Разборська О.О. Облік і аудит формування та руху статутного капіталу відкритих акціонерних товариств. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук зі спеціальності 08.06.04 Бухгалтерський облік, аналіз і аудит. Київський національний торговельно-економічний університет, Київ, 2004.
Дисертаційна робота присвячена аналізу теоретичних і методологічних засад бухгалтерського обліку, внутрішнього і зовнішнього аудиту операцій із формування та зміни статутного капіталу ВАТ. За результатами групування вимог законодавства розроблено параметричні моделі статутного капіталу для цілей обліку, незалежного і внутрішнього контролю. Вперше розроблено методичне забезпечення внутрішнього аудиту статутного капіталу ВАТ. На основі формалізації розміру статутного капіталу на різних етапах його руху розроблено методику оцінки вартості чистих активів товариства, надано рекомендації щодо оцінки справедливої вартості внесків учасників, на підставі чого удосконалено техніку бухгалтерського обліку і форми фінансової звітності.
У дисертації обґрунтовано нові методичні підходи до проведення аудиту операцій зі статутним капіталом, розроблено концептуальну модель внутрішнього аудиту цих операцій, надані пропозиції щодо моделювання обліку і аудиту статутного капіталу з використанням інформаційних технологій.
Основні результати дослідження були використані на практиці у роботі корпоративного управління ВАТ Вінницького регіону, обов’язкового аудиту ВАТ в Україні.

Результатом дисертаційного дослідження є теоретичне узагальнення і розробка методологічних та організаційних основ бухгалтерського обліку, зовнішнього й внутрішнього аудиту формування статутного капіталу та операцій з ним, а також застосування ПЕОМ в обліку та аудиту. У дисертації наведено обґрунтування теоретичних і науково-методичних положень стосовно удосконалення методики обліку та аудиту статутного капіталу; запропоновано нові підходи до вирішення наукових завдань щодо визнання статутного капіталу в обліку і звітності, щодо формування основних облікових та контрольних моделей статутного капіталу; надано рекомендації з організації і методики оцінки складових статутного капіталу, організації системи внутрішнього аудиту в системі управління відкритим акціонерним товариством. Результати проведеного дослідження свідчать про досягнення поставленої мети й дають змогу зробити такі висновки і пропозиції:
1. Дослідження термінів статутний капітал”, учасник”, засновник”, емісія”, внесок до статутного капіталу”, функцій статутного капіталу відповідно до норм спеціального і загального права дозволили виявити та класифікувати: термінологічні вади, недоліки та обмеженість норм законодавства, а також визначити послідовність і процедуру формування та зміни статутного капіталу відповідно до зміни у ньому. На основі цьоговперше побудовано моделі формування і зміни статутного капіталу, в яких за допомогою формалізації значень статутного капіталу на різних етапах його руху розкрито процедуру і механізм визначення його розміру. Ці моделі дають змогу розробити контрольні процедури аудиту і комп’ютерну систему обліку статутного капіталу, що в свою чергу підвищує ефективність внутрішнього контролю.
2. Дослідження генезису обліку в Україні і порівняння його з обліком за МСФЗ дозволило обґрунтувати недоцільність переходу на МСФЗ без відповідної їх адаптації до умов функціонування ВАТ в Україні. На основі групування і узагальнення дослідження норм вітчизняного законодавствавперше розроблені моделі статутного капіталу у вигляді системи рівнянь, які дозволяють більш точно та об’єктивно оцінювати статутний капітал і відповідно, відображати його у звітності. Ці моделі покладено в основу методики оцінки вартості чистих активів.
3. Вперше визначено, що статутний капітал тричі виступає предметом аудиторської перевірки: як один з елементів річної фінансової звітності в ході аудиту звітності акціонерних товариств; як легітимна основа при реєстрації суб’єкта господарювання; як головний предмет перевірки при завершенні емісій цінних паперів та при зміні у статутному капіталі. На підставі цьоговперше побудовано його параметричну модельі визначено умови проведення аудиту, що дозволяє знизити аудиторський ризик і підвищити достовірність результатів перевірки.
4. Визначено необхідність трьох оцінок статутного капіталу в процесі його формування і зміни: первісне визнання, поточне визнання і звітне визнання. Аналіз методики обліку статутного капіталу за цими оцінками виявив проблеми, пов’язані з відсутністю методики оцінки справедливої вартості внесків до статутного капіталу, з неточностями у кореспонденції рахунків, які викликають зниження достовірності звітності щодо статутного капіталу, з невизначеністю процедури коригування статутного капіталу відповідно до вартості чистих активів і відсутність методики оцінки цієї вартості.
для вирішення проблеми оцінки внесків до статутного капіталу рекомендовано два методи оцінки справедливої вартості внесків: доходний і витратний, обґрунтована необхідність вибору найменшої оцінки, що дозволяє зменшити у майбутньому ризик невідповідності статутного капіталу вартості чистих активів. Метод було доповнено алгоритмом визначення справедливої вартості внесків для надання наочності запропонованій методиці; переліком вимог до формування статутного капіталу при первісному визнанні для збільшення об’єктивності облікової оцінки;
для вирішення проблеми поточного визнання запропоновано дві техніки відображення у обліку зміни номінальної вартості акцій: а) за повною вартістю; б) за відхиленням, вибір яких закріплюється в обліковій політиці підприємства, і рекомендовано використання більш спрощеного варіанту б”. Розроблено Робочий план рахунків обліку, застосування якого більш точно відображає зміну статутного капіталу;
для вирішення проблеми звітного визнання обґрунтовано залежність вартості чистих активів від ринкової ціни акцій ВАТ, з урахуванням нерозподіленого прибутку і резервного капіталу. За допомогою формалізації статутного капіталу і його зміни вперше визначено формулу розрахунку вартості чистих активів і розроблено алгоритм її використання в процедурі визнання статутного капіталу у фінансовій звітності, що сприяє підвищенню достовірності оцінки статутного капіталу і збільшує його гарантійну функцію.
5. На підставі визначених вище локальних методик запропоновані редакційні уточнення і доповнення до П(С)БО щодо визначення категорій обліку, розрахунку вартості чистих активів із застосуванням критерію суттєвості. Впершенадані рекомендаціїщодо визначення суттєвості облікової інформації як для фінансової звітності, так і для статутного капіталу, що забезпечує комплексність запропонованих раніше методик і дозволяє удосконалити вітчизняну методику обліку статутного капіталу відповідно до вимог МСФЗ. Для забезпечення повноти розкриття інформації про статутний капітал у фінансовій звітності ВАТрозроблено форми звітності про зміни у статутному капіталі, які рекомендовано внести до складу приміток. Ці форми звітності дозволяють отримати більш повну інформацію про рух статутного капіталу і провести більш глибокий аналіз для прийняття управлінських та інвестиційних рішень.
6. Для забезпечення автоматизованої системи обліку і аудиту релевантною інформацією запропоновано застосування параметричної моделі статутного капіталу за чотирма рівнями підтвердження: легітимність документального забезпечення господарської операції зі статутним капіталом; ідентифікація учасників операцій з статутним капіталом; ідентифікація предмету внеску до статутного капіталу; підтвердження визнаної частки учасника, а такожсформовано матрицю обліку статутного капіталу, яка полягає у структуризації об’єкту і нормативної бази в системі комп’ютерної обробки облікових даних за наступними параметрами: предмет, операції, учасники, розмір. Використання цієї матриці дозволить побудувати ефективну систему перевірки формування та зміни статутного капіталу і полегшить облік.
7. Удосконалено методику зовнішнього аудиту статутного капіталу шляхом:
уточнення характеристик і параметрів статутного капіталу, для дослідження який розроблено типові етапи та процедури перевірки даних про статутний капітал ВАТ, доповнені рекомендованими критеріями суттєвості для оцінки результатів перевірки на кожному етапі. Це дозволяє ефективно спланувати аудиторську перевірку;
рекомендовано при перевірці статутного капіталу ВАТ у ході виконання аудиторських процедур дотримуватися таких пріоритетів при аналізі отриманих даних: правовий аспект; предметний аспект; оціночний аспект; обліковий аспект. Це забезпечує повноту перевірки і зменшує аудиторський ризик;
структуровані потенційні випадки невідповідностей між економічним та правовим змістом господарського факту та його обліковим відображенням за сьома ітераціями і рекомендовано оцінювати виявлені невідповідності за кількісною і за якісною ознаками суттєвості. Це дозволяє більш точно оцінювати суттєвість і, відповідно, планувати аудит.
8. Визначено, що внутрішній аудит в управлінні ВАТ відсутній або він несистематизований, що обумовлено відсутністю відповідного забезпечення. Для вирішення цієї проблеми запропоновано:
визначення внутрішнього аудиту як відокремленого підрозділу (або посадової особи) в системі управління, і його мети. Відповідно до визначення та мети окреслено завдання з внутрішнього аудиту формування та інших операцій зі статутним капіталом, до яких віднесено: а) правове поле; б) корпоративне поле; в) економічне поле; г) облікове поле;
методичне забезпечення внутрішнього аудиту шляхом: розробки параметричної моделі статутного капіталу як предмету внутрішнього аудиту; структуризації наслідків невиявлення внутрішнім аудитом невідповідностей по операціям зі статутним капіталом; розробки системи попереджуючих тестів внутрішнього аудиту, що дозволяє знизити ризик отримання негативних економічних та правових наслідків для відкритого акціонерного товариства;
для забезпечення ефективного використання ПЕОМ для цілей внутрішнього аудиту розроблено дерево цілей”, за яким тестується фактографічна інформація про статутний капітал;
для підвищення інформативності результатів аудиторських перевірок розроблені форми вихідних машинних документів, які надають змогу останньому приймати адекватні рішення. Тим самим створюється реальна інформаційна системна база для контролю за змінами у статутному капіталі ВАТ та для своєчасного інформування вищих ланок управління товариством про виявлені невідповідності або загрози.
Викладені рекомендації з удосконалення бухгалтерського обліку та аудиту апробовані у відкритих акціонерних товариствах Вінниччини і впровадженні у практику суб’єктів аудиторської діяльності України. Вони доповнюють теоретичні засади бухгалтерського обліку і аудиту статутного капіталу, а їх застосування забезпечує єдність та типізацію методичних засад бухгалтерського обліку, зовнішнього і внутрішнього аудиту, що у свою чергу підвищує достовірність фінансової звітності ВАТ.