РОЗВИТОК ЕКОНОМІЧНОГО МЕХАНІЗМУ ЕКОЛОГІЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ РЕГІОНУ

brief description

ВСТУП……………………………………………………………………………….
РОЗДІЛ 1. МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ ЕКОЛОГІЧНОГО
МЕНЕДЖМЕНТУ РЕГІОНУ В РИНКОВИХ УМОВАХ…………………………
1.1. Екологічний менеджмент регіону в стратегії сталого розвитку
України……………………………………………………………………..
1.2. Економічні інструменти управління екологічною безпекою…………….
1.3. Компоненти екологічного менеджменту регіону………………………..
Висновки до розділу 1……………………………………………………………....
РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІЧНОГО МЕХАНІЗМУ ЕКОЛОГІЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ РЕГІОНУ………………………………….
2.1. Методичні засади формування економічного механізму екологічного
менеджменту в перехідній економіці……………………………………
2.2. Дослідження зарубіжного досвіду впровадження економічного
механізму екологічного менеджменту на регіональному рівні………..
2.3. Аналіз методичних основ функціонування і розвитку екологічного
менеджменту регіону...................................................................................
Висновки до розділу 2……………………………………………………….………
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО МЕХАНІЗМУ ЕКОЛОГІЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ…………..
3.1. Організація екологічної сертифікації промислових підприємств
регіону………………………………………………………………………
3.2. Шляхи вдосконалення екологічної політики регіону………………..….
3.3. Науково-методичні підходи до розподілу фінансових ресурсів
на природоохоронну діяльність регіону……....………………………….
Висновки до розділу 3………………………………………………………..……..
ВИСНОВКИ………………………………………………………………..………..
ДОДАТКИ…………………………………………………………………..…………
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………………….
ВСТУП

Актуальність теми. У зв’язку з перебудовою державної екологічної політики України на засади сталого соціально-економічного розвитку, важливим став перегляд економічного механізму природокористування на регіональному рівні.
Результативність існуючої природоохоронної діяльності на державному та регіональному рівнях є недостатньою і такою, що не відповідає задачам сьогодення щодо оптимального використання економічних важелів формування й реалізації сучасної екологічної політики держави, яка декларує власні інтеграційні наміри щодо Євроспільноти. У цілому створений в Україні економічний механізм екологічного менеджменту перебуває у стадії становлення, причому окремі його підсистеми та елементи мають різні ступені розвитку та практичної реалізації. Тому особливої актуальності сьогодні набувають наукові дослідження, спрямовані на вдосконалення існуючого економічного механізму екологічного менеджменту в Україні.
Теоретична й практична розробка питань, пов’язаних з екологічним менеджментом регіонів виконана багатьма вітчизняними і зарубіжними вченими. До них належать О.Амоша, О.Балацький, Г.Білявський, Д.Буттербродт, О.Веклич, В.Вернадський, В.В’юн, Т.Галушкіна, В.Горлачук, Б.Данилишин, С.Дорогунцов, М.Долішній, І.Карагодов, О.Кащенко, О.Комеліна, Р.Коуз, Г.Клаасен, В.Лук’янихін, Л.Мельник, В.Міщенко, С.Макаров, В.Онищенко, А.Пігу, І.Синякевич, О.Сологуб, О.Теліженко, Т.Тимберг, С.Харичков, В.Юнь та ін.
Що ж стосується економічного механізму вирішення екологічних проблем на регіональному рівні, то ці питання ще недостатньо досліджені. Особливо це стосується комплексних напрацювань із теорії, методології і практики формування економічного механізму екологічного менеджменту, орієнтованого на параметри та критерії сталого розвитку регіонів, в умовах поширення глобалізаційних процесів. Крім того, потребують подальшої розробки науково-методичні підходи до розподілу коштів із бюджетів різних рівнів на природоохоронну діяльність регіону, питання вдосконалення екологічного менеджменту регіону. Тому обґрунтування доцільності використання ринкових економічних механізмів екологічного менеджменту підтверджує актуальність нашого дослідження.
Головна ідея дисертаційної роботи полягає в тому, щоб на основі узагальнення науково-методичних напрацювань, практичного досвіду та системного дослідження економічного механізму екологічного менеджменту регіону обґрунтувати напрямки вдосконалення процесу його формування та розвитку згідно із завданнями державної екологічної політики України.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в межах держбюджетної науково-дослідної теми кафедри маркетингу Українського державного хіміко-технологічного університету “Створення ефективної інтеграційної системи управління діяльністю вітчизняних підприємств в ієрархічному конкурентному середовищі” (державний реєстраційний номер 0105U000418). Автором доведено доцільність упровадження комплексної системи екологічного менеджменту і менеджменту якості продукції в регіональному аспекті; удосконалено систему ефективного функціонування економічного механізму стимулювання природоохоронної діяльності в Дніпропетровському регіоні. Тема та зміст дисертаційного дослідження відповідають основним напрямкам Концепції сталого розвитку України.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є поглиблення теоретико-методичних засад формування та розвитку економічного механізму екологічного менеджменту регіону та розробка практичних рекомендацій щодо зменшення деструктивного впливу шкідливих викидів на навколишнє природне середовище.
Досягнення цієї мети зумовило необхідність розв’язання в дисертаційній роботі таких завдань:
– розкрити сутність методологічних підходів формування концепції екологічного менеджменту регіону і дати оцінку існуючим нормативно-методичним підходам до визначення поняття “економічний механізм екологічного менеджменту регіону”;
– поглибити теоретико-методологічні засади формування економічного механізму екологічного менеджменту регіону;
– розробити науково-методичні засади економічного механізму екологічного менеджменту регіону на основі формування концепції екологічної політики;
– дослідити сучасні підходи оцінювання ступеня екологічної небезпеки регіону і на цій основі розробити модель розподілу фінансових ресурсів на природоохоронну діяльність;
– визначити основні напрямки удосконалення системи фінансового забезпечення природоохоронної діяльності з метою досягнення найбільш ефективної форми організації економічного механізму екологічного менеджменту на регіональному рівні.
Об’єктом дослідження є процес розвитку економічного механізму екологічного менеджменту на регіональному рівні.
Предмет дослідження – теоретико-методологічні та прикладні засади розвитку економічного механізму екологічного менеджменту регіону.
Методи дослідження. У дисертаційній роботі були використані такі загальнонаукові методи дослідження, як спостереження та узагальнення (для систематизації організаційно-економічних показників діяльності підприємств), аналізу і синтезу (для виявлення пріоритетних чинників екологізації виробництва за ефективної системи екологічного менеджменту), метод історизму (для аналізу становлення сучасної системи організаційно-економічних механізмів та інститутів міжнародної системи екологічного менеджменту), статистичний (для вивчення екологічної ситуації в Дніпропетровському регіоні), англомеративний метод Уорда (для критеріальної класифікації підприємств за ступенем забруднення), моделювання і прогнозування (для визначення основних напрямів і шляхів удосконалення системи фінансування природоохоронної діяльності в регіоні).
Поставлені завдання розв’язувалися із застосуванням сучасних версій систем обробки інформації пакетів прикладних програм Statistica for Windows 5.0.
Інформаційною базою дисертаційного дослідження слугували закони України, постанови Кабінету Міністрів України, офіційні матеріали Державного комітету статистики України, звітні дані Державного управління екології та природних ресурсів у Дніпропетровській області, вітчизняні й зарубіжні періодичні видання, аналітичні розрахунки автора, виконані у процесі проведення дослідження.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в поглибленні теоретико-методологічного обґрунтування засад розвитку економічного механізму екологічного менеджменту регіону з метою зменшення деструктивного впливу на навколишнє природне середовище.
У процесі дослідження отримано результати, які містять наукову новизну і виносяться на захист дисертаційної роботи:
вперше
– розроблено науково-методичні положення економічного механізму екологічного менеджменту, що базуються на основі концепції екологічної політики регіону. Науково обгрунтована необхідність застосування кластерного аналізу для оцінки ступеня екологічної небезпеки регіону, що забезпечує високу ефективність розподілу бюджетних коштів на природоохоронну діяльність;
удосконалено
– організаційні засади екологічного страхування в Україні як одного з дієвих інструментів економічного механізму екологічного менеджменту, які, на відміну від існуючих, передбачають функціонування товариств взаємного екологічного страхування, що дозволяють скоротити бюджетні витрати на природоохоронну діяльність і забезпечити цільове використання коштів на відвернення і ліквідацію забруднення навколишнього природного середовища;
– науково-методичні підходи до розподілу коштів із бюджетів різних рівнів на природоохоронні заходи, які, на відміну від існуючих, передбачають застосування індикаторів стійкого зниження і збільшення викидів та дають можливість оптимізувати розподіл бюджетних коштів на природоохоронну діяльність;
– механізм функціонування аналітично-інформаційної системи на основі розробленої економіко-математичної моделі розподілу коштів з бюджетів різних рівнів та запропоновані рекомендації, які на відміну від відомих, дозволяють оперативне керування екологічним станом регіону;
набули подальшого розвитку
– концепція екологічного менеджменту, яка, на відміну від існуючої, побудована на основі використання системного підходу, що надає концепції цілісності та дозволяє на ринкових засадах визначити економічну й соціальну ефективність економічного механізму екологічного менеджменту регіону;
– інструментарій економічного механізму екологічного менеджменту регіону, який передбачає зміну порядку нарахування плати за забруднення навколишнього природного середовища з метою посилення екологічної відповідальності суб'єктів господарювання.
Практичне значення одержаних результатів. Розроблені науково-методичні підходи до розподілу коштів з бюджетів різного рівня на природоохоронні цілі призначені для широкого використання на регіональному або міському рівнях в екологічному менеджменті. Розглянуті підходи вдосконалення фінансування природоохоронної діяльності підприємств спрямовані на суттєве спрощення стосунків з бюджетними екологічними фондами, посилення економічної мотивації залучення приватних капіталів в екологічну сферу.
Наукові результати дисертаційної роботи знайшли конкретне практичне застосування в структурному підрозділі “Придніпровська ТЕС” (довідка № 8176/13 від 21.10.2005 р.), Управлінні з екології Дніпропетровської міської ради (довідка № 363/3 від 26.10.2005 р.).
Положення та висновки дисертації знайшли своє практичне застосування в навчальному процесі під час викладання курсів “Місцеві фінанси”, “Розвиток продуктивних сил і регіональна економіка”, “Економіка природокористування” при підготовці фахівців в Українському державному хіміко-технологічному університеті. Теоретичні положення дисертаційного дослідження були використані при написанні ІІ, ІІІ, ІV, V глав навчального посібника “Місцеві фінанси” (довідка № 10/027-03 від 24.05.07 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до виявлення регіональних особливостей становлення і розвитку економічного механізму екологічного менеджменту. Основні ідеї та результати досліджень дисертаційної роботи здобуті автором особисто. Із наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертації використані лише ті ідеї та положення, які є результатом власної роботи здобувача.
Апробація результатів дослідження. Про основні теоретичні й практичні результати дослідження доповідалось на науково-практичних конференціях і семінарах, зокрема: IV Міжнародній міждисциплінарній науково-практичній конференції “Сучасні проблеми гуманізації та гармонізації управління” (м. Харків, листопад 2003 р.), VI Міжнародній науково-практичній конференції “Екологія. Людина. Суспільство” (м. Київ, травень 2003 р.), VII Міжнародній науково-практичній конференції “Наука і освіта – 2004 р.” (м. Дніпропетровськ, лютий 2004 р.), Всеукраїнській науковій конференції “Екологічний менеджмент у загальній системі управління” (м. Суми, травень 2004 р.), IV Міжнародній науково-практичній конференції “Менеджмент малого та середнього бізнесу: проблеми та перспективи” (м. Севастополь, вересень 2004 р.), V Міжнародної науково-практичної конференції “Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємство, стале економічне зростання” (м. Донецьк, листопад 2004 р.), II Міжнародної науково-практичної конференції “Європейські інтеграційні процеси і транскордонне співробітництво: міжнародні відносини, економіка, політика, географія, історія, право” (м. Луцьк, квітень 2005 р.), а також на щорічних науково-практичних конференціях в Академії митної служби України (м. Дніпропетровськ, 2002–2007 рр.).
Публікації. Основний зміст дисертації викладено у 19 наукових працях (зокрема, 9 статей у наукових фахових виданнях, включених до переліку ВАК України, 10 тез доповідей на конференціях) загальним обсягом 4,5 друк.арк., з яких особисто автору належить 3,2 друк.арк.
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг дисертації становить 210 сторінок комп’ютерного тексту, який включає 24 рисунки і 11 таблиць. Із загальної кількості таблиць і рисунків 4 займають усю площу сторінки. Список використаних джерел налічує 175 найменувань і викладений на 14-ти сторінках, 7 додатків на 43-х сторінках.

bibliography

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі поглиблено теоретичні положення та методологічні і методичні підходи до наукового використання економічного механізму екологічного менеджменту регіону з метою підвищення ефективності захисту навколишнього природного середовища. Це знайшло відображення в розробці теоретичних і прикладних засад за даною проблематикою, що сприятимуть еколого-економічному розвитку промислових підприємств регіону. Результати дослідження дають підстави для таких висновків.
1. Автором обгрунтовано, що необхідною передумовою економічного зростання та забезпечення ефективних умов для ринкового господарювання є програмна перебудови природоохоронної діяльності й удосконалення екологічної безпеки держави. Вирішення цих складних завдань досягається шляхом впровадження економічного механізму екологічного менеджменту і визначення його ролі в процесах ринкових перетворень. Відповідно до цього встановлено сутність даного механізму і шляхи його формування на різних рівнях управління.
2. В ході дослідження виявлено, що стратегія управління регіоном повинна передбачати не тільки захист навколишнього природного середовища, а комплекс нових підходів управління, що грунтуються на інтеграції економічних інтересів підприємства та екологічних, соціальних, споживацьких інтересів суспільства. Відповідно до цього розроблено концепцію екологічного менеджменту регіону, яка, на відміну від існуючої, служить основою для прийняття управлінських рішень. Вона охоплює: інфраструктуру, принципи, функції та організацію екологічного менеджменту, визначення приоритетні напрямки екологічної політики й ефективності екологічного менеджменту в цілому. Виявлено взаємозв’язок між базовими елементами концепції, що надало їй цілісності і дозволило на ринкових засадах визначити соціальну й економічну ефективність системи екологічного менеджменту регіону.
3. В дисертаційній роботі встановлено, що для ефективного функціонування економічного механізму екологічного менеджменту потрібно впровадити прямий метод стимулювання природоохоронної діяльності за рахунок зменшення оподатковуваного прибутку на суму придбаного екологічного устаткування та опосередкованого методу – шляхом прискореної амортизації основних фондів. Відповідно до цього необхідно внести зміни до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” підпунктом статті про норми амортизації (за проектом Податкового кодексу ст. 2080).
4. Доведено, що ефективній реалізації економічного механізму екологічного менеджменту в Україні сприятиме: реформування податкової системи (у частині введення податків (зокрема, акцизів) на екологічно небезпечну продукцію), запровадження податкового кредиту для тих платників, які мають сертифікат ISO 14000, встановлення “м’яких” амортизаційних норм для екологічно безпечних технологій, розширення місцевих податків за рахунок екологічних з правом їх вибору органами місцевого самоврядування. Відповідно до цього визначено шляхи реформування бюджетного механізму в Україні.
5. Проведені дослідження свідчать, що ефективній реалізації економічного механізму екологічного менеджменту регіону сприяє реформування екологічного страхування. Обгрунтована доцільність розв’язання проблеми страхування екологічних ризиків через створення товариств взаємного екологічного страхування, і, на відміну від страхових компаній, укладають договори стосовно майнових інтересів учасників товариства, які є одночасно його страхувальниками та співвласниками. Участь підприємства в таких товариствах підвищує його престиж серед населення і конкурентоздатність продукції.
6. Проведена оцінка викидів забруднюючих речовин в атмосферу підприємствами Дніпропетровського регіону дала можливість науково обгрунтувати необхідність застосування кластерного аналізу для оцінки ступеня екологічної небезпеки викидів і вдосконалити cистему фінансового забезпечення природоохоронної діяльності з метою досягнення ефективної форми організації економічного механізму екологічного менеджменту на регіональному рівні.
7. Розроблені науково-методичні підходи до розподілу коштів з бюджетів різних рівнів на природоохоронну діяльність підприємств, які на відміну від існуючих, передбачають застосування індикаторів стійкого зниження та збільшення викидів з урахуванням інтегральної оцінки в забрудненні навколишнього природного середовища регіону. Використання запропонованої економіко-математичної моделі розподілу бюджетних коштів дозволить міській раді гнучко реагувати на зміну екологічної обстановки регіону і стимулювати підприємства до стійкого зниження викидів забруднюючих речовин, тим самим ефективно реалізовувати економічний механізм екологічного менеджменту в регіоні.
8. Особливістю використання вдосконаленої системи розподілу коштів на природоохоронну діяльність і аналітично-інформаційної системи управління викидами є те, що вони зведені в єдину комп’ютерну технологію, що допомагає оперативно управляти екологічною безпекою регіону, а це значною мірою підвищує ефективність економічного механізму екологічного менеджменту.
9. Відвернений екологічний збиток від впровадження моделі раціонального розподілу коштів з бюджетів різного рівня на природоохоронну діяльність (на прикладі шести підприємств Дніпропетровської області ) становить майже 9 млн. грн./рік, що засвідчує доцільність використання розроблених наукових положень, рекомендацій і висновків у їх практичній діяльності для підвищення ефективності економічного механізму екологічного менеджменту регіону.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Айвазян С.А., Бухштабер В.М., Енюков И.С. Прикладная статистика. Классификация и снижение размерности. – М.: Финансы и статистика, 1988. – 601 с.
2. Абалкин А.И. Избранные труды: В 4 т. – М.: "Экономика", 2000. – Т.1–2: На пути к реформе: Хозяйственный механизм развитого социалистического общества.Новый тип экономического мышления. Перестройка: пути и проблемы. Статьи, интервью, выступления. – 911 с.
3. Бандур С.И. Формирование системы приоритетов регионального развития в экономическом пространстве Украины // БизнесИнформ. – 2007. – № 3–4. – С. 6–9.
4. Балацкий О.Ф., Мельник Л.Г. Экономика и качество окружающей среды. – Х.: Вища школа, 1988. – 160 с.
5. Бадрак О.С. Удосконалення фінансового механізму забезпечення сталого розвитку України: Дис. ... кандидата економ. наук: 08.08.01; – Захищена 03.04.2006; Затв. 03.07.2006. – К., 2006. – 239 с.: іл. – Бібліогр.: с. 199-219.
6. Барановский В. Территориальная модель исследования устойчивого экологического развития Украины // Экономика Украины. – 1998. – № 8. – С. 76 –83.
7. Богданович В. Формалізація стратегічного планування у сфері державного управління // Економіка України. - 2007. - № 2. - С. 23-26.
8. Большой экономический словарь / Под ред. Г.Азрилияна. – М.: Институт новой экономики, 1999. – 1248 с.
9. Боровиков В. STATISTICA – искусство анализа данных на компьютере. Для профессионалов. – СПб.: Питер, 2001. – 656 с.
10. Бутко М. Державне регулювання як інструмент підвищення конкуренто- спроможності регіонів // Економіка України. – 2007. – № 6. – С. 36–44.

11. Буттербродт Д. Практический справочник по экологически ориентирова-нному менеджменту: основные положения, план, практический пример. – Берлин, Хайдельберг: Шпрингер, 2006. – 358 с.
12. Быстряков И.К. экономическое пространство региона: новая исследовате- льская парадигма // Продуктивні сили України: науково-теоретичний економіч- ний журнал. – 2006. – № 1. – С. 32–41.
13. Васенко А., Станкевич П. Система экологического менеджмента // Бизнес Информ. – 1997. – № 24. – С. 10–13.
14. Віленчук О.М. Перестрахування екологічних ризиків: стан та перспекти- ви розвитку України // Фінанси України. - 2006. - № 11. - С. 90-97.
15. Веклич О. Удосконалення економічних інструментів екологічного управління в Україні // Економіка України. – 1998. – № 9. – С. 45–48.
16. Веклич О. Феномен екологічної поляризації сучасного українського суспільства // Економіка України. – 1999. – № 12. – С. 49–55.
17. Веклич О. А. Экономические противоречия современного природополь-зования: Дис. ... доктора эконом. наук: 08.08.01; Захищена 09.12.1999; Затв. 09.03.2000. – К., 1999. – 381с.– іл. – Бібліогр.: 355-381.
18. Веклич О. Формування економічного механізму сталого розвитку України // Вісник НАН України. – 2000. – № 2. – С. 3–15.
19. Вернадский В. Философские мысли натуралиста. – М.: Наука, 1988. – 285 с.
20. Вернадский В. Научная мысль как планетное явление. – М.: Наука, 1989. – 356 с.
21. Винтер Г. Модель экологического менеджмента. – Минск: УП Техно- принт, 2001. – 319 с.
22. Виступ Президента України Л. Кучми на ХІХ спеціальній сесії Генеральної Асамблеї ООН // Урядовий кур’єр. – 1997. – № 106. – С. 1.
23. Временный классификатор токсичных промышленных отходов и методи- ческих рекомендаций по определению класса токсичности промышленных отходов (№ 4286-87). – М., 1987.

24. В’юн В.Г Управління землекористуванням / Миколаївський нац. універ- ситет ім.. В.О.Сухомлинського. – Миколаїв: "Ілліон", 2006. – 376 с.– Бібліогр.: с. 368-374.
25. В’юн В.Г. Управління землями з особливим режимом використання в контексті стратегії збалансованого розвитку природокористування / Миколаїв- ський нац. університет ім. В.О.Сухомлинського. – Миколаїв: "Шамрай", 2003.–148 с.– Бібліогр.: с.144–147.
26. Вьюн В.Г. Управление земельными ресурсами/ Николаевский нац. универ- ситет им. В.О.Сухомлинского. – Николаев: – Киево-Могилянска академия, 2002. – 316 с. – Библиогр.: с. 304-316.
27. Галушкина Т. Экологический менеджмент в Украине // Экономика Украины. – 1999. – № 6. – С. 78–83.
28. Галушкина Т., Крутякова В. Экологическая политика и механизмы ее реализации на региональном уровне. – Одесса: Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований, 1999. – 111 с.
29. Галушкіна Т.П., Харичков С.К. Екологічний менеджмент в Україні: реалії та перспективи. – Одеса, 1998. – 108 с.
30. Галушкина Т.П. Экономические инструменты экологического менеджмен- та (теория и практика): Монография. – Одесса, 2000. – 280 с.
31. Галущак В.Л. Організаційно-економічні засади формування та реалізації політики розвитку проблемних регіонів: Дис. ... кандидата економ. наук: 08.10.01 Захищена 20.01.2006; Затв. 20.04.2006. – Луцьк, 2006. — 244 с. – Бібліогр.: с. 169–185.
32. Гигиенические требования к поведению с промышленными отходами и определения их класса опасности для здоровья населения ГСанПин 2.2 7.029-99. – К., 1999. – 60 с.
33. Гирусова Э. Экология и экономика природопользования. – М.: ЮНИТИ, 1998. – 265 с.
34. Гладіна М.В. Формування та реалізація регіональної політики розвитку рекреаційної сфери: Дис. …кандидата економ.наук:08.10.01;– захищена 12.02.2006; Затв. 14.05.2006. – Львів, 2006. – 177 с.:іл.–Бібліогр.: с.140–154.
35. Голуб Е. Экономика природных ресурсов. – М.: Аспект-Пресс, 1999. – 269 с.
36. Горбузенко Л. Науково-методичні засади реформування механізму управління екологічною безпекою // Регіональна економіка. – 1998. – № 2. – С. 124–125.
37. Данилишин Б. Україна: проблеми сталого розвитку: Наукова доповідь. – К.: РВПС України НАН України, 1997. – 149 с.
38. Давыдюк С.Ф., Минтаиров М.С. Хозяйственный механизм в сфере науки. – Л.: ЛГУ, 1990. – 216 с.
39. Данилюк Н.І. Екологічний компонент менеджменту транснаціональних корпорацій в умовах глобалізації: Дис. ... кандидата. економ. наук: 08.05.01; Захищена 09.12.2006; Затв. 09.03.2007.– К., 2006. – 235с.:іл.: – Бібліогр.: с. 196 –233.
40. Дейвисон М. Многомерное шкалирование. Методы наочного представления данных. – М.: Финансы и статистика, 1988. – 348 с.
41. Долгопалова О.В. Класифікація торгових марок і типи їхніх стратегій // Актуальні проблеми економіки. – 2006. – № 1. – С. 74–75.
42. Дорогунцов С. І, Заєць Т.А., Пітюренко Ю.Г. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: Навч. посіб. – К.: КНЕУ, 2007. – 992 с.
43. Данилишин Б.М. Эколого-экономические проблемы обеспечения устойчи- вого развития производственных сил в Украине. – К.: СОПС НАН Украины, 1996. – 260 с.
44. Долішній М.І. Регіональна політика на рубежі ХХ-ХХІ століть політика: нові пріоритети. – К: Наукова думка, 2006. – 436 с. – Бібліогр.: с. 407 – 434.
45. Долішній М.І. Концептуальні засади регіональної соціально-економічної політики та її компоненти // Регіональна економіка. – 1997. – № 3. – С. 28–35.
46. ДСТУ ISO14001-97. Системи управління навколишнім середовищем. Склад та опис елементів і настанови щодо їх застосування. ДСТУ ISO-14004-97. Системи управління навколишнім середовищем. Загальні настанови щодо принципів управління, систем та засобів забезпечення. ДСТУ ISO-14010-97. Загальні настанови щодо здійснення екологічного аудиту. Загальні принципи. ДСТУ ISO-14011-97. Загальні настанови щодо здійснення екологічного аудиту. Процедури аудиту. Аудит системи управління навколишнім середовищем. ДСТУ ISO- 14012-97.Загальні настанови щодо здійснення екологічного аудиту. Кваліфіковані вимоги до аудиторів по екології. – Державні стандарти України. Видання офіційне, 1997. – 227 с.
47. Дюран Б., Оделл П. Кластерный анализ. – М.: Финансы и статистика, 1977. – 176 с.
48. Загвойська Л. Підходи і методи оцінки впливів проектів на довкілля // Економіка України. – 2007. – № 3. – С. 80–89.
49. Затонацька Т.Г. Сучасні підходи до оцінки економічного розвитку регіонів України за допомогою виробничих функцій // Фінанси України. – 2006. – № 12. – С. 61–72.
50. Захарченко В. І. Процеси ринкової трансформації промислових територіа- льних систем України: теорія, методологія, економічний аналіз і практика: Дис. ... доктора економ. наук: 08.10.01; Захищена 15.03.2006; Затв. 17.06.2006.– К., 2006. – 517 с.:іл.– Бібліогр.: с. 449–480.
51. Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища” від 25 червня 1991 р. //Відомості Верховної Ради. - 1991.- №41.- Ст.546. вводиться в дію Постановою ВР №1268-XІІ від 26.06.1991. – ВВР. – 1991. – №41. – Ст.547.(Із змінами і доповненнями)
52. Звіт про стан навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області за 2006 р. – Дніпропетровськ: Державне управління екології та природних ресурсів в Дніпропетровській області, 2007. – 128 с.
53. Зятковська Л.І. Фінансування інвестицій екологічного спрямування // Фінанси України. – 2006. – № 11. – С. 98–103.
54. Інструкція до Постанови Кабінету Міністрів “Про порядок нарахування та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища” (від 19.07.1999 р., № 162\379) // Налоги и бухгалтерский учет. – 1999. – № 38.
55. Калинеску Т.В. Практика реализации стратегий социально-экономического развития регионов // БизнесИнформ. – 2007. – №3–4. – С. 13–16.
56. Карагодов И. Управление отходами на уровне региона // БизнесИнформ. – 1998. – № 13–14. – С. 5–8.
57. Карагодов І. Екологічний менеджмент природокористування // Бизнес- Информ. – 1998. – № 19. – С. 3–7.
58. Камиске Г. Экоменеджмент: современные методы и техника реализации. – Мюнхен: Карл Ханзер, 2006. – 605 с.
59. Кащенко О. Фінанси природокористування. – Суми: Університетська книга, 1999. – 419 с.
60. Кащенко О.Л. Фінансово-економічні основи природокористування. – К.: Вища школа, 1999. – 305 с.
61. Кизим Н. А., Епишова М. А. Практика разработки стратегий регионального развития Украины // БизнесИнформ. – 2007. – №3-4. – С. 9–13.
62. Кисельова Т. Охорона навколишнього середовища і міжнародні стандарти // Стандартизація, сертифікація, якість. – 1998. – № 2. – С. 13–14.
63. Кислый В. Экологизация управления предприятием: Монографія. – Сумы: Университетская книга, 2002. – 233 с.
64. Ковалева Н. Развитие научной мысли об экономическом кризисе и сценарии выхода из него // Экономические инновации. – Вып. 7: Модернизация экономики: современные идеи, стратегические ориентиры, возможные решения: Сборник научных работ. – Одесса: Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины, 2002. – С. 84–94.
65. Колотило Д.М. Екологія і економіка: Навчальний посібник. – К.: КНЕУ, 1999. – 368 с.
66. Конституція України. – К.: Юрінком, 1996.
67. Концепція (основи державної політики) національної безпеки України // Зеркало недели. – 1997. – № 2–3. – С. 5–8.
68. Корпоративне управління в акціонерних товариствах: Монографія / Ред. кол: М.І. Долішній, В.В. Оскольський, В.І. Павлов. – Луцьк: Надстиря; Рівне: НУВГП, 2006. – 180 с.: іл. 5., табл. 9. – Бібліогр.: с. 170–179.
69. Корпоративний капіталізм: передумови становлення: Монографія / Ред. кол. О.П. Сологуб, М.В. Чечетов, А.М. Мірошник та ін. – К.: Видавничій дім “Корпорація”, 2007.– 456 с.: іл. 8., табл. 12. – Бібліогр.: с. 450–454.
70. Кравців В.С. Регіональна екологічна політика / Нац. акад. наук України. – Львів: Інститут регіональних досліджень НАН України, 2007. – 336 с. – Бібліогр.: с. 308 – 334.
71. Ковалевський О.Л., Михайлик О.Л., Семенова В.Ф. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: Навч. посіб. – К.: Вища освіта, 2006. – 350 с.
72. Кучкова Н.В., Колесніков В.П. Реформування системи екологічного оподаткування суб’єктів господарювання // Науковий вісник Академії Державної податкової служби України. – 2002. – № 4. – С. 241–242.
73. Кучкова Н.В., Колесніков В.П. Фінансування природоохоронних заходів у період переходу України до сталого розвитку // Вісник Академії митної служби України. – 2002. – № 4. – С. 46–54.
74. Кучкова Н.В., Саннікова С.Ф. Передумови формування ефективної системи екологічного менеджменту на підприємствах шинної галузі // Проблеми науки, освіти та управління. – 2003. – № 4. – С. 85–87.
75. Кучкова Н.В., Саннікова С.Ф. Система екологічного менеджменту і менеджменту якості у взаємозалежності і взаємозв’язку // Економіка: проблеми теорії та практики. – 2004. – Випуск 188. – С. 573–578.
76. Кучкова Н.В., Колесніков В.П. Укрупнена оцінка відверненого економічного збитку від забруднення атмосферного повітря в системі екологічного менеджменту // Економіка: проблеми теорії та практики. – 2004. – Випуск 194. – С. 969–974.
77. Кучкова Н.В., Саннікова С.Ф. Проблеми сертифікації української продукції в умовах глобалізації світової економіки // Держава та регіони. – 2005. – № 2. – С. 83–86.
78. Кучкова Н.В. Концептуальні засади екологічного менеджменту в системі сталого розвитку // Вісник ДДФА “Економічні науки”. – 2005. – № 2. – С. 37–40.
79. Кучкова Н.В. Вдосконалення системи екологічного менеджменту в координатах регіонального розвитку // Культура народов Причерноморья. – 2006. – № 73. – С. 38–42.
80. Кучкова Н.В. Механізм розподілення грошових коштів на природоохоронну діяльність: принципи моделювання // Вісник Академії митної служби України. – 2006. – № 1. – С. 38–46.
81. Лук’янихін В. Екологічний менеджмент у системі управління збалансованим розвитком: Монографія. – Суми: Університетська книга, 2002. – 314 с.
82. Макаров С.В. Экологический мониторинг // Современные инструменты экологического регулирования. – М.: Эколайн, 2006. – С. 38–52.
83. Макаров С.В. Экологический менеджмент // Современные инструменты экологического регулирования. – М.: Эколайн, 2006. – С. 1–48.
84. Малахова Н.Б. Экономический смысл интересов региона как территориаль- ной единицы социума // Бизнес Информ. – 2007. – №3–4. – С. 3–6.
85. Мельник Л. Принципи екологобезпечного розвитку // Економіка України. – 1999. – № 3. – С. 71–79.
86.Мельник Л.Г. Методи оцінки екологічних втрат. – Суми: Університетська книга, 2004. – 288 с. – Бібліогр.: с. 272-286.
87. Мельник Л., Мельник О. Економічний важіль екологічного суспільного виробництва // Економіка України. – 1998. – № 7. – С. 64–68.
88. Мельник Л., Маслова С. Существует ли связь между доходами в обществе и загрязнением окружающей среды? // Экономика Украины. – 1999. – № 8. – С. 62–65.
89. Мельник Л.Г., Карінцева О.І. Економіка підприємств. – Суми: Університет- ська книга, 2003. – 348 с.
90. Мельник Л.Г., Карінцева О.І. Екологічна економіка. – Суми: Університет- ська книга, 2002. – 345 с.
91. Мельник Л. Экономические проблемы воспроизводства природной среды. – Х.: Вища школа, 1998. – 160 с.
92. Методика определения предотвращенного экологического ущерба // Приказ Госкомэкологии России. – № 816. – 1999. – 42 с.
93. Методические указания по оценке степени опасности загрязнения почвы химическими веществами. – М., 1987. – 21 с.
94. Міх Є.В. Філософія сучасного економічного аналізу // Фінанси, облік і аудит: Зб. наук. праць – К.: КНЕУ, 2006. – 408 с.
95. Мішенін Є.В. Еколого-економічні проблеми природокористування у лісовому комплексі (теорія, методологія і практика): Автореф. дис. … доктора екон. наук: / Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України. – К., 1999. – 37 с.
96. Мишенин Е.В. Экономический механизм экологизации производства. – Сумы: Мрія-1, 1996. – 138 с.
97. Мочерний С.В. Основи економічної теорії. – К.: "Академія", 1999. – 592 с.
98. Національна доповідь України про гармонізацію життєдіяльності суспільства у навколишньому природному середовищі. – Спеціальне видання до 5-ї Всеєвропейської конференції “Довкілля для Європи”. – К., 2003. – 128 с.
99. Національна доповідь України на конференції ООН “Навколишнє середовище та розвиток”. – К., 1992. – 42 с.
100. Ніколенко Ю.В. Предмет економічної теорії // Теорії мікро і макроеко- номіки. – 1998. – № 1. – С. 3–10.
101. Павліха Н. Принципи просторового менеджменту сталого розвитку // Економіка України. – 2006. – № 1. – С. 40–45.
102. Паламарчук В.О. Господарський механізм: його місце і роль у системі державного регулювання суспільного виробництва // Держава та регіони. – 2001. – № 3. – С. 50–56.
103. Пепа Т.В. Регіональна динаміка і трансформація економічного простору – Черкаси: Брама-Україна, 2006. – 440 с.
104. Пилипенко А.А. Интеграционные аспекты развития региональных клас-терно - сетевых структур // БизнесИнформ. – 2007. – №3-4. – С. 25-28.
105. Пила В.І., Чмир О.С., Гарасюк О.А. Сучасна регіональна політика і транс- кордонне співробітництво. – Хмельницький: Видавництво ХУУП, 2006. – 412 с.
106. Политическая экономия: Ученик для вузов / В.А.Медведєв, Л.И.Абалкин, О.И Ожерельев. и др. – М.: Политиздат, 1988. – 735 с.
107. Постанова Кабінету Міністрів “Про затвердження положення про державний фонд охорони природного середовища” (від 07.05.1998) // Урядовий кур’єр. – 1998. – № 63–64.
108. Постанова Кабінету Міністрів “Про порядок встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього середовища і стягнення цього збору” (від 08.05.1999 р.) // Урядовий кур’єр. – 1999. – № 65 – 66.
109. Постанова Кабінету Міністрів “Про затвердження Порядку проведення громадських слухань з питань використання ядерної енергії та радіаційної безпеки” (від 18.07.1998 р.) // Урядовий кур’єр. – 1998. – № 55–56.
110. Про Національну раду з питань якості: Указ Президента України (від 02.09.1997 р., № 942) // Урядовий кур’єр. – 1997. – № 167–168. – С. 7.
111. Проблеми сталого розвитку України / За ред. В. Волошина. – К.: БТМ. – 1998. – 400 с.
112. Программа действий. “Повестка дня на ХХІ век” и другие документы конференции в Рио-де-Жанейро в популярном изложении. – Женева: Центр, 1993. – 356 с.
113. Проект Концепції сталого розвитку України // Світ. – 1997. – № 12. – С. 20–35.
114. Протасов В.Ф. Экология, здоровье и охрана окружающей среды в России. – М.: ВНИИС, 1997.
115. Пустовойт О. Кількісна та якісна складові економічного розвитку Украї- ни: управлінські аспекти // Економіка України. – 2006. – № 2. – С. 20–26.
116. Ресурсно-экологическая безопасность: теоретические и прикладные аспекты / Б.В. Буркинский, В.Н. Степанов, Л.Л. Круглякова и др. – Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украины, 1998. – 188 с.
117. Реутов В.Є. Проблеми формування та реалізації ефективної державної політики регіонального розвитку // Держава та регіони. – 2006. – № 6.– С. 259–261.
118. Синякевич И. Экономические инструменты экополитики: теория и практика // Экономика Украина. – 1999. – № 10. – С. 78–83.
119. Синякевич І. Економіка природокористування: Навчальний посібник. – Львів: ІЗМН, 1996. – 274 с.
120. Синякевич И. Концепция по формированию системы инструментов национальной экологической политики // Экономика Украины. – 2002. – № 7 – С. 70–76.
121. Синякевич І. Основні постулати екологічної економіки як теоретична основа екологічної політики // Економіка України. – 2006. – № 7. – С. 49–54.
122. Скрипчук П. Екологічна сертифікація як інструмент виробництва та споживання екологічно чистої продукції // Економіка України. –№ 3. – С. 55– 63.
123. Снисаренко Е.Б. Инновационное развитие регионов: анализ и расчет интегральных показателей // Економіка: проблеми теорії і практики: Зб. наук. праць. – Вип. 220: В 3 т.. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2006. – Том ІІ – С. 384–391.
124. Сологуб Е. П. Эколого-экономические и управленческие аспекты разви- тия регионов // БизнесИнформ. – 2007. – № 3–4. – С. 58–60.
125. Сологуб О.П. Основні напрямки формування регіональної екологічної політики // Економіка: проблеми теорії і практики. Зб. наук. праць. – Вип. 225: В 3 т. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2007. –Том І.– С. 282-287.

126. Соловій І.П. Фінансово-економічні інструменти екологічної політики у сфері відтворення порушень земель // Економіка: проблеми теорії і практики. Зб. наук. праць. – Вип. 225: В 3 т.– Дніпропетровськ: ДНУ, 2007. – Том І. – С.140–152.
127. Статистичний щорічник України за 2004 рік. – К.: Техніка, 2003. – 646 с.
128. Статистичний щорічник України за 2005 рік. – К.: Техніка, 2006. – 640 с.
129. Суховірський Б.І. Регіональна стратегія економічного розвитку України / К.: КНЕУ, 2000. – 330 с. – Бібліогр.: с. 306 – 327.
130. Тарановский В. Совершенствование экономического инструментария управления природопользованием и охраной окружающей среды: Автореф. дис. … кандидата эконом. наук: / Сумской государственный университет. – Сумы, 1993. – 21 с.
131. Тарасова О.О. Застосування кластерів для визначення пріоритетів розвит- ку регіону // Економіка: проблеми теорії і практики. Зб. наук. праць. – Вип. 225: В 3 т.. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2007. – Том ІІІ – С.570–577.
132. Торкатюк В. И., Добкин М. М, Бибик Н. В. Теоретические основы социа- льно-экономического развития региона // БизнесИнформ. – 2007. – №3-4. – С. 19–22.
133. Телиженко А.М. Экономика чистого воздуха: международное управление:– Сумы.: Університетська книга, 2001. – 326 с. –Бібліогр.: с. 319-325.
134. Теплоенергетика: зовнішні витрати і проблеми прийняття рішень / За заг. ред. О.Ф. Балацького, О.М. Теліженка. – Суми: Слобожанщина, 2001. – 396 с.
135. Тимчасова типова методика визначення економічної ефективності здійснення природоохоронних заходів і оцінки економічного збитку, заподіюваного народному господарству забрудненням навколишнього середовища: Постанова Держплану СРСР, Держбуду СРСР і Президії АН СРСР від 21.10.1983, № 254/284/134.
136. Трегобчук В. Ресурсно-екологічна складова національної безпеки // Економіка України. – 1999. – № 2. – С. 4–15.
137. Трегобчук В. Необхідність еколого-економічної моделі ринкових реформ в Україні // Економіка України. – 1997. – № 2. – С. 5–12.
138. Трегобчук В., Веклич О. Еколого-економічні моделі ринкових реформ в Україні // Економіка України. – 1997. – № 4. – С. 4–14.
139.Уманець Т. Інформаційно-аналітична база регіонального управління: сучасний стан та перспективи розвитку // Економіка України. – 2007. – № 8. – С. 39–45.
140. Успенский С. Экологический менеджмент. – СПб.: Университет эконо- миики и финансов, 1992. – 168 с.
141. Фащевський М.І., Чернюк Л.Г. Сутність і структура економічного просто- ру // Продуктивні сили України: науково-теоретичний економічний журнал. – 2006. –№1. – С. 20-21.
142. Харичков С. Экономико-экологическая концепция как методологический базис организации и управления природопользованием // Экономика: истоки, проблемы, перспективы. – Одесса: ИПРИЭЭИ НАН Украины, 1995. – С. 96–107.
143. Харичков С. Інструменти екологічної безпеки у міжнародній торгівлі // Економіка України. – 2006. – № 4. – С. 66–73.
144. Харченко Н., Козлов А. Справочник основных понятий и терминов по экологии. – Воронеж: ВГУ, 1992. – 156 с.
145. Хміль Ф. Кластерний аналіз як основа об’єктивної стратифікації підпри- ємств // Економіка України. – 2006. – № 4. – С. 29–33.
146. Чумаков Л.Д. О разработке концепции социально-экономического разви- тия Днепропетровской области до 2011 года // БизнесИнформ. – 2007. – № 3–4. – С. 80–83.
147. Чупис А. Экономическое программирование природопользования. – М.: Колос, 1992. – 265 с.
148. Чухно А. Господарський механізм та шляхи його вдосконалення на сучас- ному етапі // Економіка України. – 2007. – № 3. – С. 60–67.
149. Швецов А. Либерализация государственной региональной политики. – 2006. – № 7. – С. 73–83.
150. Шевчук В. Про концепцію переходу України до сталого розвитку. – К.: БМТ, 1998. – 152 с.
151. Экологическая экономика управления: Сб. ст. / Под ред. О.Ф. Балацкого. – Сумы: Мрія-1, 1997. – 296 с.
152. Экологический паспорт Днепропетровска / Под ред. О. Павлова, М. Переметчика. – Днепропетровск: УкоИМА – прес, 2006. – 111 с.
153. Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб. нак. пр. – К.: РВПС України НАН України, 2000. – 237 с.
154. Экономика природопользования / Под ред. Л. Хенса, Л. Мельника, Э. Буна. – К.: Наукова думка, 1998. – 481 с.
155. Энергетическая безопасность России / Под ред. В. Бушуева, Н. Воропая, А. Мастепанова. – Новосибирск: Наука, 1998. – 302 с.
156. Юре Д. Экоменеджмент на предприятии: Качественный менеджмент. – Мюнхен, Вена: Карл Ханзер, 2006. – 1005 с.
157. Юнь В. Возможные направления реорганизации природоохраны в России (опыт применения эколого-экономических инструментов в развитых странах) // Проблемы прогнозирования. – 2006. – № 3. – С. 160–169.
158. Asit K.Biswas International Society for ecological Modeling. Water resources. – England Oxford, 1998. – 567 р.
159. Biswas К. Environmental planning management and development. – New York, 2006.
160. Clean up or clear out // The Economist. – London. – 2006. – Vol. 353. – № 8149. – Р. 29.
161. From Need Assessment to Demand Management, Discussion Document at the Greening of Industry Conference 1996. The Hague: Institute for Applied Environmental Economics, 1996.
162. Gilpin A. Environmental impact assessment. – Cambridge university Press, 2006.
163. Goodland R., Daly H. Population, Technology and Lifestyle. – Washington, Island Press, 2005. – 289 р.
164. How green is your market? // The Economist. – London. – 2006. – Vol. 354. – № 8152. – Р. 76
165. ISO 14001 Environmental management systems – Specification with guidance for use. – Brussels: ISO, 1996.
166. Shimazu I. Terrestrial Environmentology. – J. Earth Sci., Nagova Univ., 2006. – 245 p.
167. Tinberg T. Controlling Pollution by Price and Standard System // Swedish J. Econ. – 2005. – № 2. – Р. 105–155.
168. The European Environmental Management and Audit Scheme (EMAS). EC Regulation 1836/96.
169. The European Federation of Financial Societies. “Eco-Efficiency and Financial Analysis View”, 1998.
170. Офіційний веб-сайт міжнародної асоціації екологічного менеджменту. – Режим доступу: www.inem.org
171. Офіційний веб-сайт Німецької асоціації екологічного менеджменту. – Режим доступу: www.baumev.de
172. Офіційний веб-сайт Англійської асоціації екологічного менеджменту. – Режим доступу: www.eef.org.uk
173. Офіційний веб-сайт Іспанської асоціаціії екологічного менеджменту. – Режим доступу: www.ihobe.es
174. Офіційний веб-сайт Держкомстату України – Режим доступу: www.statistic.gov.uа
175. Офіційний веб-сайт Міністерства охорони навколишнього середовища. – Режим доступу: www.menr.gov.ua