РОЗВИТОК ЛОГІЧНОГО МИСЛЕННЯ УЧНІВ ОСНОВНОЇ ШКОЛИ В ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ПРЕДМЕТІВ ПРИРОДНИЧО-МАТЕМАТИЧНОГО ЦИКЛУ

brief description

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ
УНІВЕРСИТЕТ імені ВОЛОДИМИРА ВИННИЧЕНКА

На правах рукопису

ЧЕРНЕГА НАТАЛІЯ СЕРГІЇВНА

УДК 37.03+373.545

РОЗВИТОК ЛОГІЧНОГО МИСЛЕННЯ УЧНІВ
ОСНОВНОЇ ШКОЛИ В ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ПРЕДМЕТІВ
ПРИРОДНИЧО-МАТЕМАТИЧНОГО ЦИКЛУ

Спеціальність 13.00.09 теорія навчання

ДИСЕРТАЦІЯ
НА ЗДОБУТТЯ НАУКОВОГО СТУПЕНЯ
КАНДИДАТА ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК

Науковий керівник
доктор педагогічних наук, професор
Розенберг А.Я.

Кіровоград - 2005

ЗМІСТ

ВСТУП

3

РОЗДІЛ 1.

ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ РОЗВИТКУ ЛОГІЧНОГО МИСЛЕННЯ
1.1 Сутність поняття "логічне мислення"
1.2 Питання розвитку логічного мислення школярів у психолого-педагогічній літературі

12

34

1.3 Педагогічні умови розвитку логічного мислення учнів

50

Висновки до першого розділу

78

РОЗДІЛ 2.

РОЗВИТОК ЛОГІЧНОГО МИСЛЕННЯ УЧНІВ ОСНОВНОЇ ШКОЛИ НА УРОКАХ ПРИРОДНИЧО-МАТЕМАТИЧНОГО ЦИКЛУ

2.1 Вивчення стану розвитку логічного мислення учнів

82

2.2 Експериментальна перевірка педагогічних умов розвитку логічного мислення учнів

96

2.3 Аналіз результатів експериментальної перевірки педагогічних умов розвитку логічного мислення учнів

154

Висновки до другого розділу

167

ВИСНОВКИ

170

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

174

ДОДАТКИ

190

ВСТУП
Постійний бурхливий розвиток, який відбувається в світі, підвищує вимоги до рівня освіти й виховання кожної окремої людини. У цих умовах стає все більш необхідним і актуальним формування у людей творчого підходу, активної життєвої позиції. Подолання репродуктивного стилю навчання і перехід до нової парадигми, яка б забезпечила пізнавальну активність і самостійність мислення учнів, є одним з найважливіших завдань. Уміння людини творчо мислити відіграє величезну роль не тільки в пізнанні людиною навколишнього світу, свого місця в ньому, але й у її моральному і естетичному вихованні. Тільки людина, що активно, критично мислить, може об'єктивно оцінити події, зробити правильні висновки, досягти успіху у різноманітних сферах діяльності. У зв'язку з цим одним з основних завдань, що стоять перед сучасною школою, є завдання навчити учнів самостійно мислити, виховання активного ставлення до здобування знань, розвиток їх інтелектуальних і творчих здібностей.
"Школа повинна учити мислити" така суть стратегії, що визначає дослідження вчених різних країн. Особливої актуальності дане завдання набуває в Україні в умовах необхідності реформування системи освіти у відповідності до нових суспільних вимог, що найшло відображення в ряді державних документів: Конституції України, Законі України "Про освіту" (1996 рік), Законі України "Про загальну середню освіту" (1999 рік), Державній національній програмі "Освіта" (Україна XXI століття) (1994 рік) та Національній доктрині розвитку освіти в Україні (2002 рік).
Мислення багатомірне, як різноманітні дійсність і завдання, які вирішує людина. Тому правомірно вважати, що в залежності від вживаних дослідниками критеріїв, існує декілька типологій мислення: на підставі співвідношення категорій пізнання; видів діяльності та залежно від способів та результатів вирішення проблеми; вікової періодизації. Школа має закласти основи формування різних видів мислення: діалектичного, логічного, абстрактного, узагальненого, категоріального, теоретичного, індуктивного, дедуктивного, алгоритмічного, репродуктивного, продуктивного, системного, критичного мислення. Важливим компонентом умінь людини є уміння розв’язувати завдання, які виникають у професійній діяльності та повсякденному житті, як стандартні, так і нешаблонні, а для цього необхідні сформовані уміння підкорятися законам логіки, орієнтуватися на суттєві ознаки об’єктів і явищ, будувати гіпотези і робити висновки із посилань, обґрунтовувати і доводити судження, тобто необхідне розвинене логічне мислення.
Серед основних стратегічних завдань і напрямів розвитку національної системи освіти гуманізація, гуманітаризація освіти, визнання головною цінністю індивідуальності учня, особистісна орієнтація процесу навчання, його продуктивний характер, створення умов для розвитку індивідуальних здібностей учня, необхідність виховання активної, духовно багатої особистості. Основне особистість, розвиток її здібностей, обдарувань, розкриття потенційних можливостей і творчих інтересів. В цих умовах особливої актуальності набуває дослідження формування логічного мислення учнів в умовах особистісно орієнтованого навчання.
Питання розвитку мислення учнів завжди знаходилось в центрі уваги психологів (П.П.Блонський, А.В.Брушлінський, Л.С.Виготський, П.Я.Гальперін, В.В.Давидов, О.К.Дусавицький, Я.А.Пономарьов, С.Л.Рубінштейн) і педагогів (Л.В.Занков, І.Я.Лернер, В.Ф.Паламарчук, М.М.Скаткин, В.О.Сухомлинський )
Окремі аспекти засвоєння знань шляхом міркувань, умовиводів відображено в дослідженнях вчених О.А.Івіна, П.В.Копніна, Н.О.Подгорецької, М.М.Шардакова.
Характеристика логічних понять розглядається в наукових працях З.І.Калмикової, Н.І.Кондакова, Г.С.Костюка, Ж.Піаже, К.Д.Ушинського.
Проблемі формування прийомів розумової, в тому числі і логічної, діяльності присвячені дослідження Є.М.Кабанової-Меллєр, Н.О.Менчинської, В.І.Решетникова, Н.Ф.Тализіної, А.В.Усової.
Обґрунтуванню доцільності спеціального формування прийомів розумової діяльності присвячені праці Н.Б.Істоміної, Л.Ш.Левенберга, М.І.Моро, Г.С.Овчиннікової (на прикладах роботи з молодшими школярами), М.Є.Драбкіної, М.П.Маланюка, В.В.Нікітіна, Л.М.Фрідмана (на прикладах уроків математики в середніх та старших класах загальноосвітньої школи).
Формування логічних умінь деякі дослідники пов'язували безпосередньо з розвитком пізнавального інтересу до математики ( Б.Г.Друзь, М.В.Богданович, О.С.Дубінчук), з формуванням логічної культури (О.Д.Гетманова, І.Ф.Тесленко), із застосуванням системи диференційованого підходу в навчальному процесі (І.Е.Унт, І.М.Осмоловская), з використанням спеціально підібраної системи пізнавальних задач і завдань з логічним навантаженням (В.І.Загвязинський, І.Я.Лернер).
Проблема врахування індивідуально-психологічних особливостей у процесі організації навчальної діяльності школярів, урахування їхнього рівня підготовки й типа мислення знайшла відображення в роботах Ш.О.Амонашвілі, Ю.К.Бабанського, І.С.Кона, Т.М.Овчинникової.
Пошуку шляхів розвитку логічного мислення учнів, вивченню впливу особливостей організації навчально-пізнавальної діяльності на формування логічних умінь присвячені кандидатські дисертації Л.І.Воробйової, В.Ф.Курбело, Г.Ю.Лаврешиної, Н.Г.Мартинюк, Т.С.Михайлович, В.Н.Осинської, Л.В.Туріщевої, О.І.Федоренко.
Проведені дослідження дають змогу стверджувати правомірність і можливість формування логічного мислення учнів у процесі навчання під впливом особливостей організації навчально-пізнавальної діяльності.
Однак аналіз досвіду вчителів та особиста практика роботи вчителем математики загальноосвітньої школи свідчать про наявність протиріч між необхідним рівнем логічних умінь і рівнем їх сформованості; необхідністю творчого підходу до застосування логічних умінь і формалізмом у вивченні навчального матеріалу; наявністю індивідуальних особливостей у навчальній діяльності кожної дитини та традиційною системою викладання; необхідністю створення максимально сприятливих умов для розвитку і саморозвитку особистості учня та переважно репродуктивним характером навчання.
Розглянуті протиріччя потребують розв'язання шляхом виявлення причин низького рівня розвитку логічного мислення учнів та пошуком можливостей спеціальної організації навчального процесу для їхнього усунення.
Формування мислення учня, розвиток та удосконалення усіх якостей його розуму органічно пов'язано з вихованням активної життєвої позиції. Навчання, яке зводиться в основному до передачі знань шляхом завантаження пам'яті учнів, не спрямовує їх до творчої праці і навіть не формує у них такої потреби, що, у свою чергу, не сприяє формуванню свідомого ставлення до життя. Правильна організація вихідних даних та прийоми логічної обробки дають змогу отримати нові вивідні знання. Однак формально-логічні закони мають однобічний характер, тому що не охоплюють весь пізнавальний процес, а лише його окремі сторони, такі, як визначеність, логічна несуперечливість висновків. Знання прийомів логічної обробки є необхідним, але ж не завжди достатнім для здобування нових знань учнів, формування їхнього світогляду та творчого підходу до вирішення життєвих питань.
На нашу думку, процес якісного набування знань та їх поглиблення відбувається лише тоді, коли в процесі навчання враховуються індивідуальні особливості мислення учня, коли нові знання узгоджуються з його суб'єктивним досвідом, усвідомлюються учнем, стають особистісно значущими.
Саме виявлення індивідуальних особливостей мислення учня та побудова навчального процесу із обов'язковим урахуванням цих особливостей, на нашу думку, має сприяти розвитку його мислення.
Розкриття потенційних можливостей особистості та формування процесу мислення на цій основі в наш час набувають великої значущості й актуальності. Практичний інтерес до цієї проблеми в умовах реформування вітчизняної освіти сумніву не підлягає. Саме тому наша праця присвячена розвитку логічного мислення учнів в умовах спеціально організованого особистісно орієнтованого навчання (на прикладі вивчення предметів природничо-математичного циклу).
Тема дослідження: "Розвиток логічного мислення учнів основної школи в процесі вивчення предметів природничо-математичного циклу".
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наше дисертаційне дослідження є складовою частиною програми науково-дослідної роботи кафедри педагогіки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка „Організаційно-педагогічні умови соціально-професійної підготовки вчительських кадрів”.
Тема дисертаційного дослідження затверджена вченою радою Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (протокол №4 від 30.10.2000р.), узгоджена Радою з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні (протокол №2 від 20.02.2001р.).
Об'єкт дослідження процес розвитку логічного мислення учнів.
Предмет дослідження педагогічні умови розвитку логічного мислення учнів (на прикладі вивчення предметів природничо-математичного циклу).
Мета дослідження полягає у теоретичній розробці, обґрунтуванні та експериментальній перевірці педагогічних умов розвитку логічного мислення.
Гіпотеза: Ефективного розвитку логічного мислення учнів основної школи в процесі вивчення предметів природничо-математичного циклу буде досягнуто за таких умов:
- організації навчально-пізнавальної діяльності учнів як особистісно орієнтованого навчання;
- розроблення і впровадження спеціального комплексу завдань, спрямованого на оволодіння учнями логічними операціями мислення та логічними уміннями.
Мета та гіпотеза дослідження передбачають виконання таких конкретних завдання:
1. Проаналізувати розуміння поняття "мислення" у філософській та психолого-педагогічній літературі на різних історичних етапах суспільного розвитку; розкрити сутність поняття "логічне мислення" на основі вивчення наукової літератури та практичного досвіду.
2. Встановити найважливіші критерії розвитку логічного мислення.
3.Проаналізувати психолого-педагогічну літературу з погляду розкриття підходів щодо створення особистісно орієнтованого навчання та обґрунтувати доцільність розвитку логічного мислення учнів в його умовах.
4.Розробити і експериментально перевірити комплекс навчальних завдань, спрямований на оволодіння учнями логічними прийомами мислення та його вплив на розвиток логічного мислення учнів у процесі вивчення предметів природничо-математичного циклу.
Методологічною основою дослідження є: загальнофілософські положення, які розкривають природу та закони пізнання та мислення, провідну роль активної пізнавальної діяльності у формуванні особистості; положення про діалектичний взаємозв'язок об'єктивних і суб'єктивних факторів розвитку особистості; теорія єдності біологічного та соціального, яка визначає вихідний початок індивідуального розвитку індивідуально-психологічні особливості; основні положення педагогіки та психології про взаємозв’язок навчання, виховання та розвитку; положення про діяльнісний підхід до формування особистості, розвитку індивідуальності; положення Закону України "Про освіту", Державної національної програми "Освіта" ("Україна XXI століття"), Закону України "Про загальну середню освіту", Національної доктрини розвитку освіти в Україні.
Теоретична основа положення про взаємозв'язок навчання й розвитку (Л.В.Занков, Г.С.Костюк.), концепція формування прийомів розумової діяльності (В.О.Крутецький, Н.О.Менчинська, В.І.Решетников та інші), теорія поетапного формування розумових дій (П.Я.Гальперін, Н.Ф.Тализіна), вчення про індивідуальні особливості особистості (І.П.Павлов, Б.М.Теплов та інші).
Для перевірки гіпотези та вирішення поставлених завдань було використано такі методи науково-педагогічних досліджень:
1. Теоретичний аналіз філософської та психолого-педагогічної літератури з метою розкриття розуміння понять "мислення", "логічне мислення" на різних історичних етапах суспільного розвитку, з’ясування існуючих підходів до розвитку логічного мислення учнів.
2. Аналіз та узагальнення передового педагогічного досвіду та практики вчителів на основі бесід, інтерв’ювання, анкетування, спостереження застосовувалися для розв’язання низки проблемних питань щодо запровадження особистісно орієнтованого навчання.
3. Методи спостереження, тестування та вивчення шкільної документації використовувалися для визначення типу та рівня розвитку мислення учнів та вчителів, зв’язку його із рівнем навчальних досягнень школярів, моделювання для розробки комплексу завдань, спрямованого на розвиток прийомів логічного мислення, педагогічний експеримент для впровадження окремих педагогічних умов розвитку логічного мислення у процесі вивчення природничо-математичних дисциплін, пілотні зрізи для визначення динаміки розвитку логічного мислення.
4. Математичні методи застосовувалися для обробки експериментальних даних.
Організація дослідження. Дослідження проблеми проходило в три етапи:
Перший етап дослідження (19952000рр.) вивчення та аналіз наукової та методичної літератури з проблеми дослідження; аналіз передового педагогічного досвіду вчителів; визначення об'єкта, предмета, мети, завдань та гіпотези дослідження. На цьому етапі було зроблено висновки про наявність так званих "внутрішніх умов" мислення та необхідність їх врахування в навчанні. Крім цього, на першому етапі дослідження приділялося багато уваги моделюванню комплексу завдань для виявлення індивідуальних особливостей учнів та комплексу завдань, покликаного, спираючись на ці особливості, сприяти розвиткові мислення учнів.
Другий етап дослідження (20002001рр.) проведення експериментальної роботи на базі ЗОШ №18 м.Кіровограда з учнями 5-7 класів. На цьому етапі визначалась ефективність розвитку логічного мислення учнів в умовах особистісно орієнтованого навчання із застосуванням комплексу завдань, що спираються на індивідуальні особливості учнів. На цьому етапі було виявлено необхідність складання картотеки індивідуальних особливостей кожного учня для отримання повної картини та полегшення таким чином вибору методів і прийомів навчання в умовах особистісного спрямування. На основі зазначеної картотеки було зроблене необхідне коригування стосовно організації особистісно орієнтованого навчання, відповідних завдань та методик, остаточно розроблено комплекс завдань з урахуванням цих особливостей та проведено його апробацію.
Третій етап дослідження (20012003рр.) корекція дослідно-експериментальної роботи, узагальнення та систематизація отриманого матеріалу, уточнення висновків дослідження, перевірка та апробація одержаних результатів на інших класах, літературне оформлення дисертації.
Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягає в тому, що вперше теоретично обґрунтовано педагогічні умови розвитку логічного мислення учнів у процесі вивчення предметів природничо-математичного циклу; доведено залежність ефективності розвитку логічного мислення учнів від особливостей організації навчально-пізнавальної діяльності в умовах особистісно орієнтованого навчання. Уточнено трактування сутності поняття „логічне мислення”. Подальшого розвитку набуло визначення критеріїв та рівнів розвитку логічного мислення учнів.
Практичне значення дослідження полягає в тому, що розроблений комплекс навчальних завдань, спрямований на оволодіння учнями логічними прийомами мислення, може бути застосовано вчителями з метою розвитку логічного мислення школярів. Основні положення, результати та висновки дослідження можуть використовуватися під час організації психолого-педагогічних семінарів, проведення засідань методичних нарад, у системі підвищення кваліфікації та післядипломної освіти педагогів, а також для підготовки студентів вищих педагогічних навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації.
Достовірність отриманих результатів дослідження базується на науковій методології, забезпеченні відповідності наукового апарату й методів дослідження його завданням і логіці, забезпечується розмаїтістю джерел інформації, поєднанням кількісного та якісного аналізу одержаних даних, повнотою й статистичною значущістю емпіричного матеріалу.
Апробація основних результатів дослідження проводились на ІІІМіжнародній конференції Демократія та освіта” (1-3 червня 2001р., Київ); на заняттях науково-практичних семінарів інституту удосконалення вчителів та післядипломної освіти; на засіданнях кафедри педагогіки Кіровоградського державного педагогічного університету ім. В.Винниченка.
Публікації. Основні положення дисертації викладено у 6 одноосібних наукових працях, з яких усі шість надруковано у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України (2статті у наукових журналах, 3- у збірниках наукових праць, 1 у збірнику матеріалів міжнародної конференції).

Структура та обсяг дисертації: робота складається зі вступу, двох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел із 209 найменувань і 18 додатків (36 сторінок). Загальний обсяг дисертації 225 сторінок. Основний зміст роботи викладено на 173сторінках. Робота містить 18 таблиць (14 сторінок), 1 схему, 14діаграм (6сторінок).

bibliography

ВИСНОВКИ

Дослідження питання розвитку логічного мислення учнів дозволяє зробити висновок про актуальність даного питання та необхідність у зв'язку із цим подальшого його вивчення. Узагальнюючи матеріали теоретичного та експериментального етапів дослідження та детально вивчивши їх результати, ми можемо зробити такі висновки.
1. Аналіз наукової літератури дав змогу констатувати наявність стійкого інтересу до вивчення зазначеного поняття в різні історичні часи. Зміст поняття "мислення" та умови його розвитку вивчалися представниками різних наук і є сплавом філософського, психологічного, педагогічного, логічного, соціологічного, кібернетичного знання тощо. Сучасне розуміння мислення має на увазі вищу форму відображення дійсності в психіці, ідеальну діяльність, результатом якої є об'єктивна істина. На сучасному етапі розвитку людства одним з найважливіших завдань школи є сприяння повноцінному розвиткові особистості як самостійної, критично мислячої людини, яка має свою точку зору і може успішно вирішувати життєві проблеми. Однією з необхідних умов цього є розвинене логічне мислення.
Логічне мислення це мислення за законами логіки (законом тотожності, законом суперечності, законом виключення третього, законом достатньої підстави), завдяки якому відбувається опосередковане пізнання предметів і явищ об’єктивної дійсності в їх істотних властивостях, зв’язках і відношеннях. Це мислення, що характеризується перевагою понятійного змісту, воно включає такі операції, як порівняння, аналіз, синтез, абстрагування та узагальнення.
Умовами, при яких відбувається процес логічного мислення, є наявність вихідних знань, так званих допоміжних (які обґрунтовують) знань та прийомів логічної обробки. Процес відбувається при виникненні проблемної ситуації, яка передбачає суперечність поставлених завдань із наявними знаннями учня і стимулює його розпочати пошук вирішення питання. Отримані нові положення доводяться і поповнюють інформаційну базу особистісних знань учня.
2. Спираючись на проведений аналіз суті логічного мислення та на основі досвіду практичної діяльності ми визначаємо такі загальні критерії розвитку логічного мислення: рівень володіння логічними операціями (порівняння, аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення); рівень володіння логічними уміннями: визначати і користуватися поняттями, робити умовиводи, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, процесами, явищами у відповідності із законами логіки; рівень володіння умінням організовувати вихідні та обґрунтовуючі дані, давати їм оцінку, а також оцінку результатам розв’язування задачі.
3. Нами визначені такі педагогічні умови розвитку логічного мислення учнів основної школи в процесі вивчення природничо-математичного циклу: організація навчально-пізнавальної діяльності учнів як особистісно орієнтованого навчання; розроблення і впровадження спеціального комплексу завдань, спрямованого на оволодіння учнями логічними операціями мислення та логічними уміннями.
Основні положення особистісно орієнтованого навчання включають в себе: суб'єктний підхід до учня; врахування індивідуальних особливостей школярів; визнання за дитиною права на самовизначення та самореалізацію в процесі пізнання через оволодіння власними способами навчальної роботи; необхідність сприймати учня як носія суб'єктного досвіду; положення про те, що тільки особистісно значущі поняття засвоюються учнем; намагання йти за індивідуальністю дитини; сприяння саморозвитку особистості.
Проведена дослідно-експериментальна робота дозволила виявити особливості розвитку логічного мислення в умовах особистісно орієнтованого навчання, які виявляють себе в таких положеннях: визнання учня суб'єктом навчання, що зорієнтоване на пріоритет мислення в процесі навчання; особистісна значущість навчання невід'ємна від процесу мислення, оскільки вона активізує мислення, розвиває його і взагалі існує завдяки мисленню; урахування особистісного досвіду учня має безпосередній зв'язок із розвитком його мислення, оскільки все нове, що відкривається в ході діяльності мислення, базується на знаннях індивіда та співвідноситься із цими знаннями; визнання за дитиною права оволодіння власними способами навчальної роботи; врахування індивідуальних особливостей учнів та їх типів мислення; узгодження типів мислення вчителя та учнів.
В ході дослідження нами було організовано навчально-пізнавальна діяльність учнів як особистісно орієнтованого навчання та розроблено і впроваджено спеціального комплексу завдань, спрямованого на оволодіння учнями логічними операціями мислення та логічними уміннями. Особливо треба зазначити такі елементи впровадженого навчання: спеціально розроблені завдання, які спираються на ті чи інші особливості мислення учнів; індивідуальний підхід до кожного окремого учня, який покладає в основу навчального процесу сприйняття учня як особистості, урахування його індивідуальних особливостей та особистісного досвіду; надання учням можливості вибору застосування різноманітних шляхів вирішення завдань, що дає можливість учню обрати той спосіб, який є для нього найбільш особистісно близьким; узгодження типів мислення учнів та вчителя. Зазначені особливості складають основу навчально-пізнавальної діяльності учнів, що не викликає конфлікту між природною основою учня (того, що є апріорі) і процесом навчання.
4. Експериментальна перевірка впливу запропонованих педагогічних умов на розвиток логічного мислення учнів у процесі вивчення предметів природничо-математичного циклу, проведена нами впродовж 2000-2003рр., не дивлячись на обмежений характер, довела свою ефективність. Позитивні результати було отримано за такими критеріями: об'єм і міцність засвоєних знань; уміння застосовувати свої знання на практиці; наскільки знання є особистісно близькими чи навпаки чужими учню; чи вміє учень відтворити відомий алгоритм і як він це робить (механічно чи цілком розуміючи ситуацію); перенесення знань в нову ситуацію і яке саме (близьке чи далеке); прагнення знайти найбільш раціональний розв'язок; наявність таких логічних умінь, як відокремлення головного і порівняння, уміння структуризувати умову та розв'язок задачі; проведення аналітико-синтетичної діяльності, встановлення зв'язків і залежностей; уміння довести свою точку зору; критична оцінка діяльності. Факт отримання значного поліпшення результатів за вказаними критеріями дає підставу говорити про те, що організація навчально-пізнавальної діяльності учнів в умовах особистісно орієнтованого навчання із застосуванням комплексу завдань, спрямованого на оволодіння учнями логічними операціями та логічними уміннями сприяє розвиткові логічного мислення учнів.
Аналіз порушених питань, на повне і всебічне розкриття яких дисертаційна робота не претендує, дає підставу підкреслити взаємозв'язок між розвитком особистості та розвитком мислення, позитивний вплив особистісно орієнтованого навчання, який базується на урахуванні індивідуальних особливостей та особистого досвіду, на розвиток логічного мислення учнів. Все це викликає необхідність продовжувати дослідження проблеми розвитку логічного мислення з урахуванням зазначених особливостей.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.

Акимова М.К. Индивидуальность учащегося и индивидуальный подход. М.: Знание, 1992. 77с.

2.

Алфимова М.В. Генные основы темперамента и личности// Вопросы психологии. 2000. - №2. С. 128-139.

3.

Амонашвили Ш.А. Гуманно-личностный подход к детям. — М.: Ин-т практ. психологии, 1998. — 539с.

4.

Амонашвили Ш.А. Здравствуйте, дети!: Пособие для учителя. — М.:Просвещение, 1988. — 207с.

5.

Арно А., Николь П. Логика или Искусство мыслить, где помимо обычных правил содержаться некоторые новые соображения, полезные для развития способности суждения. М.: Наука, 1991. 413с.

6.

Астафьев В.К. Законы мышления в формальной и диалектической логике. - Львов: Изд-во Львовского ун-та, 1968. - 208с.

7.

Бабанский Ю.К. Избранные педагогические труды. [Сост. М. Ю. Бабанский; Авт. вступ. ст. Г. Н. Филонов и др.]. — М.: Педагогика, 1989. — 558с.

8.

Балл Г.А. Теория учебных задач: Психолого-педагогический аспект. М.: Педагогика, 1990. 184с.

9.

Балл Г.О. Особистісна свобода і гуманізація освіти// Практична психологія та соціальна робота. 2001. - №1. С. 2-4.

10.

Балл Г.О. Сучасний гуманізм і освіта: Соціально-філософські та психолого-педагогічні аспекти. — Рівне : Ліста-М, 2003. — 128с.

11.

Батаршев А.В. Тестирование. Основной инструментарий психолога: Учеб. пособ. М.: Дело, 1999. 240с.

12.

Бекон Ф. Сочинения: В 2 т. М.: Мысль, 1977. - т.1 567с.

13.

Белошистая А.В. Обучение математике с учетом индивидуальных особенностей ребенка// Вопросы психологии . 2001. - №5. С. 116-123.

14.

Бех І. Особистісна парадигма у виховному процесі// Освіта. 1997. 7-14 травня. С. 8-9.

15.

Бех І. Інваріанти особистісно орієнтованого підходу до виховання дитини// Початкова школа. 2001. №2. С. 3-7.

16.

Бех І.Д. Виховання підростаючої особистості на засадах нової методології// Педагогіка і психологія. 2000. - №3. С. 5 14.

17.

Бех.І. Наукове розуміння особистості як основа ефективності виховного процесу//Початкова школа. 1998. - №1. С. 2-6.

18.

Блонский П.П. Психология младшего школьника. — М.: Ин-т практ. психологии, 1997. — 574с.

19.

Богданович М.В. Дифференцированные задания по математике для 3-го класса: Учеб.-метод. пособие. — Киев: Рад. шк., 1984. — 112с.

20.

Богданович М.В. Математичні джерельця. К.: Веселка, 1988. 168с.

21.

Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте. М.:Просвещение, 1968. 360с.

22.

Бочаров В.А. Аристотель и традиционная логика: Анализ силлогистич. теорий. М.: Изд-во МГУ, 1984. 133с.

23.

Брейтигам Э.К. Обучение математике в личностно ориентированной модели образования// Педагогика. 2000. №10. - С. 45-47.

24.

Брушлинский А.В. Культурно-историческая теория мышления. (Философские проблемы психологии). - М.: Высшая школа, 1968. - 104с.

25.

Брушлинский А.В. Психология мышления и кибернетика. - М.: Мысль, 1970. - 191с.

26.

Брушлинский А.В. Психология мышления и проблемное обучение. — М.: Знание, 1983. — 96с.

27.

Будущему учителю о проблемах педагогики: Курс лекций / [Школьник Г. И., Савина Ф. К., Сериков В. В. и др.; Науч. ред. Г. И. Школьник]; Волгогр. гос. пед. ун-т. — Волгоград : Перемена, 1995. — 209с.

28.

Бурменская Г.В. Типологический анализ онтогенеза индивидуальних различий//Вопросы психологии. 2002. - №2. С. 5-13.

29.

Васецька Т.М. Вплив темпераменту на індивідуальний стиль діяльності молодших школярів // Педагогіка і психологія. 1999. - №1. С. 69-75.

30.

Василенко О. Умови реалізації особистісно орієнтованого змісту загальної середньої освіти //Освіта і управління. 1999. - №1. С.53-58.

31.

Васильев Н.А. Воображаемая логика. Избранные труды. М.:Наука,1990. 264с.

32.

Векслер С.І. Розвиток критичного мислення учнів у процесі навчання. - К.:Радянська школа, 1971. 59с.

33.

Вертгеймер М. Продуктивное мышление. М.: Прогресс, 1987. 336с.

34.

Виноградова Н. Как реализовать личностно ориентированное образование в начальной школе? //Начальная школа. 2001. - №9. С.10-15.

35.

Вільш І. Концепція сталих індивідуальних рис особистості та школа// Практична психологія та соціальна робота. 1999. С.2-4.

36.

Внеклассная работа по биологии: Пособие для учителей/ А.И.Никишов, З.А.Мокеева, Е.В.Орловская, А.М. Семенова. М.: Просвещение, 1980. 239с.

37.

Вопросы психологии обучения и воспитания: Тезисы докл. на конф. / НИИ психологии УССР; Украинское отделение общества психологов при АПН РСФСР / Г.С. Костюк (ред.), П.Р. Чамата (ред.). — К., 1961. — 258с.

38.

ВоробьеваЛ.И. Дидактические условия формирования интеллектуальных умений студентов педвузов: Дисс канд. пед. наук. М., 1990. 169с.

39.

Вулдридж Д. Механизмы мозга: Пер. с англ. Ю.И.Лашкевича/Под. ред. В.С.Гурфинкеля. М.: Мир, 1965. 344 с.

40.

Выготский Л.С. Мышление и речь. М.: Лабиринт, 1996. 416с.

41.

Выготский Л.С. Педагогическая психология. [Послесл. В. В. Давыдова; Примеч. В. В. Давыдова и др.]. — М. : Педагогика-пресс, 1996. — 533с.

42.

Гальперин П.Я. Методы обучения и умственное развитие ребенка. — М.:Изд-во МГУ, 1985. 45с.

43.

Гальперин П.Я. Введение в психологію: Учебное пособие. М.: Фенікс, 1999. 332с.

44.

ГаршА.Л. Роль и место упражнений в развитии самостоятельности мышления учащихся: Автореф. дисс канд. пед. наук. Душанбе, 1973. 21с.

45.

Гегель. Наука логики./Под ред. М.Б.Митина. М.: СоцЭкгиз, 1937. 715с.

46.

Гетманова А.Д. Логика. Учебник для пед. вузов. М.: Высшая школа, 1986. 287с.

47.

Гоббс Т. Cочинения: В 2т. М., Мысль, 1989. Т.1 583с.

48.

Гончаренко С. Український педагогічний словник. Київ: Либідь, 1997. 376с.

49.

Горский Д.П. Краткий словарь по логике / Горский Д.П., Ивин А.А., Никифоров А.Л.; Под ред. Горского Д.П./ - М.: Просвещение, 1991. 207с.

50.

Гражданское образование: содержание и активные методы обучения / Под ред С.Шехтера, Н.Воскресенской. При участии А.Иоффе и Ч.Уайта. М.: ЗАО "Учительская газета", 1997. 190с.

51.

Давыдов В.В. Виды обобщения в учении: (логико- психологические проблемы построения учебных предметов). М.: Педагогика, 1972. 424с.

52.

Давыдов.В.В. Проблемы развивающего обучения: Опыт теоретического и экспериментального психологического исследования. М.: Педагогика, 1986. 240с.

53.

Декарт Р. Избранные произведения. М.: Политиздат, 1950. Т.1. 712с.

54.

Державна національна програма "Освіта" (Україна XXI століття). К.:Райдуга, 1994.- 62с.

55.

Драбкина М.Е. Логические упражнения по элементарной математике. Минск: Высшая школа, 1965. 160с.

56.

Дроботун М.М., Уличний І.Л., Клочек І.Г. Психодіагностика та розвиток пізнавальної сфери. Кіровоград: КДПУ, 2001. 74с.

57.

Друзь Б.Г. Виховання пізнавальних інтересів молодших школярів у процесі навчання. К.: Рад. школа, 1978. 126с.

58.

Друзь Б.Г. Математична мозаїка. К.: Веселка, 1991. 127с.

59.

Дубинчук Е.С. Математика в 4 и 5 классах: Метод. Пособие. — Киев: Рад. шк., 1986. — 166с.

60.

Дубинчук Е.С. Методика преподавания алгебры в 7-9 классах: Пособие для учителя./ Е. С. Дубинчук, Ю. И. Малеваный, Н. П. Дычек. — Киев: Рад. школа, 1991. — 252с.

61.

ДусавицкийА.К. 2х2-Х?: [Развитие мышления в нач. шк.] / А.К.Дусавицкий. — 2-е изд., испр. и доп. — М. : Ред.-изд. предприятие "Инфолайн", 1995. — 173с.

62.

Дусавицкий А.К. Формула интереса. М.: Педагогика, 1989. 176с.

63.

Ждан А.Н. История психологии : От античности до наших дней: Уч.пособие для студентов М.: МГУ, 1990 367 с.

64.

Жеребкін В.Є. Логіка. Підручник для вузів. К: Знання, 1998. 256с.

65.

Журавлев И.Г. Система познавательных задач по учебному предмету // Советская педагогика. 1981. №9. С. 4955.

66.

Загвязинский В. И. Педагогическое творчество учителя. — М.:Педагогика, 1987. — 159с.

67.

Зак А.З. 600 игровых задач для развития логического мышления детей: популярное пособие для родителей и педагогов. Ярославль: Академия развития, 1998. 187с.

68.

Закон України. Про загальну середню освіту. Кіровоград: КДПУ, 2000. 27с.

69.

Законодавство України про освіту: Зб. законів за станом на 10 березня 2002 року / Верховна Рада України. — Офіц. вид. — К.: Парламентське видавництво, 2002. — 160с.

70.

Занков Л. В. Избранные педагогические труды. — М.: Педагогика, 1990. — 418с.

71.

Занков Л. В., Занков В.В. Методика преподавания математики в 1 классе. — М.: Гуманитар. изд. центр "ВЛАДОС", 1998. — 91с.

72.

Ивин А. А. Практическая логика: Задачи и упражнения.. — М. : Просвещение, 1996. — 126с.

73.

Ивин А.А. По законам логики. М.: Молодая гвардия, 1983. 208с.

74.

Ивлев Ю.В. Логика: Учебник для вузов. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1992. 270с.

75.

Истомина Н. Б. Методика обучения математике в начальных классах: Учеб. пособие для студентов фак. подгот. учителей нач. кл., пед. ин-тов, колледжей и училищ. — М. : Фирма "ЛИНКА-пресс", 1997. — 285с.

76.

Ительсон Л.Б. Учебная деятельность. Ее источники, структура и условия. М.: МГУ, 1981. 304с.

77.

Івін О.А. Логіка: Експеримент. навч. посібник для факультативних курсів. К : Арт Ек, 1996. 232с.

78.

Кабанова Меллер Е. Психология формирования знаний и навыков у школьников: Проблема приемов умственной деятельности. - М.:АПНРСФСР, 1962. 367с.

79.

Кабанова-Меллер Е. Н. Учебная деятельность и развивающее обучение. — М.: Знание, 1981. — 96 с.

80.

Калашникова Л.В., Гурова О.М., Зубченко В.Г., Уличний І.Л. Психологія розвитку: навчально-методичний посібник. Кіровоград: РВЦ КДПУ ім.В.Винниченка, 1999. 332с.

81.

Калмыкова З.И. Проблема преодоления неуспеваемости глазами психолога. — М. : Знание, 1982. — 96 с.

82.

Калмыкова З.И. Продуктивное мышление как основа обучаемости . — М. : Педагогика, 1981. — 200 с.

83.

Кант І. Критика чистого розуму/ Пер. з нім та приміт. І Бурковського К.: Юніверс, 2000. 501с.

84.

Каплунович И.Я. Гуманизация обучения математике: некоторые подходы.//Педагогика 1999.- №1. С.44-50.

85.

Каплунович И.Я. О различиях в математическом мышлении мальчиков и девочек. // Педагогика. 2001. - №10. С.30-35.

86.

Каплунович И.Я., Петухов Т.А. Пять подструктур математического мышления: как их выявить и использовать в преподавании// Математика в школе. 1998. - №5. С.45-48.

87.

Кириллов В.И., Старченко А.А. Логика: [Уч. для юрид. вузов и фак.] М.: Высшая школа, 1982. 263с.

88.

Ковтуненко Л.В. Використання тестових завдань як одна із форм роботи з розвитку логічного мислення школярів на уроках української мови і літератури.// Українська мова і література в школі.- 2001. 32. С.43-50.

89.

Коменский Я.А. Избранные пед сочинения / Пер. с лат. Адольфа А. и Любомудрой С. М.: Изд.2-е., 1902. ч.1 310с.

90.

Кон И.С. Психология старшеклассника: Пособие для учителей. — М.:Просвещение, 1980. — 191с.

91.

Конверський А.Є. Логіка: Підручник для студентів вузів. К.: Укр. центр духовної культури, 1999. 400с.

92.

Кондаков Н.И. Логический словарь-справочник. М.: Наука, 1975. 720с.

93.

Кондзьолка В.В. Історія середньовічної філософії: Навч. Посібник для студ. вуз. Львів: Світ, 2001. - 318с.

94.

Кононко О. Особистісний підхід: суть та шляхи втілення в державній базовій програмі// Дошкільне виховання. 2001. - №9. - С.10-14.

95.

Конституция Украины. — Х. : Консум, 1996. — 48с.

96.

Конфорович А.Г., Андрошук І.Г., Грунина К.О. Математичні вечори у восьмірічній школі. К.: Радянська школа, 1974. - 198с.

97.

Копнин П.В. Проблемы диалектики как логики и теории познания: Избр. филос. работы / П. В. Копнин. — М. : Наука, 1982. — 368 с.

98.

Корельская Т.Д., Падучева Е.Б. Обратная теорема: Алгоритмические и эвристические процесы мышления. М.: Знание,1978. 63с.

99.

Костюк Г. С. Учебно-воспитательный процесс и психическое развитие личности / Под ред. Л. Н. Проколиенко. — Киев: Рад. шк., 1989. — 608с.

100.

Кременський Б. Теоретичні основи формування сучасного наукового стилю мислення школярів в процесі навчання фізики// Фізика та астрономія в школі. 1997. -