РУДЕНКО ТАМАРА ПЕТРІВНА МОЛОДА СІМ’Я В СУЧАСНІЙ УКРАЇНІ: СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ

brief description

Національний технічний університет України
Київський політехнічний інститут ”

На правах рукопису
Руденко Тамара Петрівна

УДК 316.356.2

Молода сім’я в сучаснІЙ УКРАЇНІ: Соціально-філософський аНАЛІЗ

09.00.03 соціальна філософія та філософія історії

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук

Науковий керівник
Новіков Борис Володимирович
д.філос.н., професор

КИЇВ 2004

ЗМІСТ

Вступ 4

Розділ 1. УКРАЇНСЬКА СІМ’Я ЯК ПРЕДМЕТ СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
1.1. Концепції сім’ї в різних методологічних парадигмах
1.2. Осмислення феномену сім’ї в філософській традиції
1.3. Сім’я і шлюб як проблема соціальної філософії
1.4. Соціально-філософський аналіз функцій і структури сучасної сім’ї. Методологічна типологія сім’ї і соціальні функції шлюбу
Розділ 2. СОЦІАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА МОЛОДИХ СІМЕЙ В УКРАЇНІ В СУЧАСНИХ УМОВАХ. СТУДЕНТСЬКА СІМ’Я В УКРАЇНІ
2.1. Соціальний стан молодої сім’ї в Україні
2.2. Соціально-економічні, духовні, моральні та психологічні чинники нестабільності сучасної молодої сім’ї
2.3. Студентська сім’я в Україні: проблеми вивчення і організації соціальної роботи
Розділ 3. МОЛОДА СІМ’Я В УКРАЇНІ ЯК ОБ’ЄКТ СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКОГО ДОСЛІДЖЕННЯ І ДЕРЖАВНОЇ СІМЕЙНОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ
3.1. Демографічна ситуація та соціально-демографічне дослідження молодих сімей в Україні
3.2. Сім’я як особливий інститут первинної соціалізації людини
3.3. Сучасні тенденції розвитку інституту молодої сім’ї в світлі демографічного прогнозування в Україні
3.4. Соціальна робота з молодими сім’ями в Україні як фактор подолання соціально-демографічної кризи
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

12
12
24
32

40

57
57

65

73

93

93

103

110

132
163
171

вступ

Актуальність теми. Сім’я є складним соціокультурним явищем. Вона охоплює практично всі аспекти людської життєдіяльності і виходить на всі рівні соціальної практики: від індивідуального до суспільно-історичного, від матеріального до духовного.
На сучасному етапі розвитку українського суспільства, в суспільній свідомості, сім’я і сімейний добробут серед переліку цінностей людини виходить на чильне місце.
Особливо нагальним для українського суспільства, яке шукає дійсні принципи власного розвитку, є дослідження проблем молодої сім’ї її взаємодії з суспільством, зумовлене необхідністю пошуків і впровадження в соціальну практику принципів розвитку суспільства і людини.
Негативні явища повсякденного життя, такі, як інфляція, соціальна і політична нестабільність, відсутність правових гарантій, невизначенність майбутнього і навіть сама ситуація соціальних змін дають поштовх соціальній дезадаптації людей у багатьох її проявах і розвитку девіацій. При цьому ієрархія загальнолюдських цінностей в індивідуальній свідомості зазнала істотної деформації. Цей процес, обтяжений станом хронічного емоційного стресу, охопив усі верстви населення і вплинув на складні соціальні структури. В умовах, що склалися особливого значення набувають міжособові стосунки, яким в більшій мірі, ніж інші соціальні структури, здатна забезпечити гармонійна сім’я.
Сучасна криза сім’ї пов’язана з цілою низкою суперечностей, найважливіша з яких виникає між суспільством і сім’єю. Сім’я не задовольняє потреби суспільства в фізичній і духовній репродукції населення , суспільство ж не забезпечує нормальних умов життєдіяльності сім’ї. Багато молодих людей відкидають такі загальнолюдські цінності, як сім’я, діти, хоч і гостро потребують сімейного спілкування.
В умовах зміни демографічних процесів в Україні, що характеризуються кризовим станом: зростання кількості розлучень; самотніх людей; перевищення рівня смертності над рівнем народжуваності; залишається високою материнська і дитяча смертність; смертність чоловіків і жінок працездатного віку, через що зберігається високий рівень овдовіння і сирітства простежується негативний вплив на функціонування інституту сім’ї. З інституційним аспектом існування сім’ї пов’язані її функції, які означають конкретну діяльність, яка повинна призвести до бажаних соціально-демографічних результатів. Соціологія і демографія фіксують незадовільний рівень виконання сім’єю функції відтворення населення.
Спостерігається підвищений рівень розлучень, що свідчить про нестабільність і вразливість сім’ї. Наявність дітей в родині не є перепоною для розірвання шлюбних стосунків подружжя. Зменшується ступінь компенсації розлучень повторними шлюбами. Низький для України протягом досить тривалого часу рівень народжуваності в останні роки змінився тенденцією до її обвального падіння. Показник середньої бажаної кількості дітей при одруженні не відповідає потребам відтворення населення. Переважна більшість сімей має одну чи дві дитини.
Кризовий стан, якій нині характеризує наше суспільство, призвів до того, що сім’я опинилася кинутою напризволяще і вимушена покладатися лише на власні можливості. Динаміка соціальних змін, що позначилися і на сім’ї вимагає застосування в філософському аналізі феномену сім’ї нової філософської парадигми, оскільки вітчизняна філософія не достатньо адекватно розглядала зміст і внутрішній світ сім’ї. Сім’я визначається як приватна сфера життя людини, як особлива цілісна спільнота яка створює оптимальні можливості для розвитку людської індивідуальності, адже саме в сім’ї відбувається формування особистості, що сприяє духовному розвитку суспільства. В умовах кризи, руйнування старої інфраструктури культури соціокультурне значення сім’ї в суспільстві зростає. Переживаючи серйозні труднощі щодо своїх соціокультурних функцій, сім’я все ж таки залишається головним соціальним інститутом, де формуються і розвиваються соціально значущі цінності і настанови особистості.
Проблема формування сучасної молодої української сім’ї досліджувалась недостатньо, тому виникла потреба концептуально проаналізувати її становище в контексті демографічного розвитку в Україні на сучасному етапі. В зв’язку з цим наведена тема дисертаційного дослідження є актуальною та викликає особливий інтерес для дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Представлена дисертаційна робота є завершеним дослідженням, яке виконане на кафедрі філософії факультету соціології Національного технічного університету України КПІ”, згідно з науковим напрямком кафедри. Тема дослідження: Дослідження механізмів активізації творчого потенціалу молоді” (РК № 0103U000252; протокол Вченої ради НТУУ КПІ” № 2 від 03.11.2003р.).
Тема дисертаційного дослідження Молода сім’я в сучасній Україні: соціально-філософський аналіз”, була затверджена Вченою радою факультету соціології НТУУ КПІ” 8 грудня 1999 р., протокол засідання № 3.
Об’єкт дослідження: молода сім’я в Україні як соціальне явище.
Предмет дослідження: зміни, які відбуваються в молодій українській сім’ї.
Мета дослідження: розкрити особливості існування молодої української сім’ї як соціального явища в контексті сучасних демографічних процесів.
Для реалізації поставленої мети визначено наступні завдання дослідження:
по-перше; розкрити історичне осмислення феномену сім’ї як особливої комунікативної спільноти;
по-друге; проаналізувати основні концептуально-теоретичні можливості соціально-філософського дослідження сім’ї;
по-третє; на основі соціально-демографічної характеристики молодої сім’ї розкрити особливості її сучасного існування;
по-четверте; визначити сучасний стан студентської сім’ї в Україні;
по-п’яте; показати молоду сім’ю як об’єкт демографічної політики і здійснити аналіз можливостей демографічного прогнозування;
по-шосте; з’ясувати особливості та сутність державної сімейної політики в Україні і проаналізувати ефективність діючих програм з підтримки молодих сімей.
Теоретичну та методологічну основу дослідження становлять класичні та новітні методологічні підходи, які застосовуються для аналізу проблем становлення молодої сім’ї, філософські праці присвячені проблемі людини її становлення як особистості. В досліджені використовується історичний підхід до дослідження сім’ї, філософські принципи системності, розвитку, взаємозв’язку явищ дійсності. Робота базується на результатах досліджень з філософських і соціологічних питань сімейно-шлюбних відносин, з методології соціального пізнання.
Дисертаційне дослідження виконано в світоглядно-методологічному контексті Конституції України”, законів України Про освіту” (1998 р.), Про вищу освіту” (2002 р.), Про соціальну підтримку молодої сім’ї” (2000 р.) інших законодавчих нормативів України, які врегульовують життєдіяльність молодої сім’ї та студентства.
Наукова новизна одержаних результатів
Особливості предмету та завдань дослідження викликали необхідність використання результатів соціологічних, демографічних, етнографічних досліджень. У цілому роботу виконано на основі цивілізаційного підходу, однак в основному використаний матеріал стосується передусім молодої сім’ї в Україні. На основі системного аналізу вітчизняної та зарубіжної філософської літератури по-новому формулюється розуміння проблеми взаємодії сім’ї і суспільства, а також специфіки її існування на сучасному етапі розвитку українського суспільства. Враховуючи економічні, політичні, соціальні процеси які відбуваються в сучасному українському суспільстві, визначено мотиви для створення сучасної української сім’ї не тільки як чинники, що впливатимуть на формування сім’ї, але і як фактори які вплинуть на стабільність сім’ї в майбутньому.
Головні здобутки дослідження мають наукову цінність, а їх зміст може бути викладений у наступних положеннях:
дано авторське уточнення визначення поняття сім’ї як особливої історично визнаної, цілісної спільноти яка створює оптимальні можливості для розвитку людської індивідуальності, сприяє духовному розвитку суспільства;
доведено, що сім’я є унікальним життєвим світом, приватною сферою, що характеризується незалежністю і автономністю, в межах якої здійснюється культурне, фізичне, соціальне, духовне і демографічне відтворення суспільства і соціальне формування особистості;
обґрунтовано висновок, що сім’я виступає як онтологічна реальність, яка утворюється внаслідок інтегральної єдності різних існувань, як своєрідний життєвий світ, що має свою унікальну соціально-демографічну визначеність;
визначено особливості функціонування сучасного інституту сім’ї в Україні, до яких перш за все, можна віднести низький життєвий рівень більшості сімей, що позначається на всіх рівнях функціонування інституту сім’ї; зростання кількості розлучень, погіршення здоров’я населення, в тому числі й репродуктивного, лібералізація сексуальної поведінки, збільшення кількості позашлюбних дітей, порушення системи суспільного виховання;
з’ясовано, що незважаючи на падіння життєвого рівня сімей в умовах соціально-економічної кризи і важливості достатку для стабільності сім’ї, в суспільній свідомості спостерігається переоцінка значущості матеріальних факторів для нормального сімейного життя в порівнянні з більш важливими причинами її дестабілізації в наш час (психологічною несумісністю та втручанням батьків);
визначено мотиви для створення студентської сім’ї в Україні в сучасних умовах: любов і близькі до неї духовні, етичні і естетичні цінності і сподівання вірність, трурбота, потреба в шлюбі, материнстві, батьківстві, фізична привабливість; проаналізовано чинники, які впливають на стабільність сучасної студентської сім’ї (ціннісні орієнтації, проблему розподілу влади в сім’ї, вплив батьківської родини на формування молодої сім’ї, процес засвоєння соціальних ролей, міжособистісні стосунки, задоволеність шлюбом), а також їх вплив на стабільність сім’ї в подальшому;
з’ясовано особливості ефективності та сутність і напрямки державної сімейної політики в Україні стосовно молодої сім’ї (підвищення правової обізнаності сім’ї, психологічна та інформаційна підтримка, напрями роботи в межах програм соціального захисту молодої сімї: здійснення багатопланової підготовки молоді до сімейного життя, забезпечення матеріальної підтримки молодих сімей, сімейне консультування з різних проблем);
визначено фактори, які впливають на показники демографічного прогнозування в напрямку шлюбно-сімейних відносин та відтворення населення в сучасних для України умовах (наслідки Чорнобильської катастрофи, загальне падіння народжуванності, збільшення чисельності незареєстрованих сімей).
Практичне значення одержаних результатів
Теоретичне і практичне значення дослідження полягає в тому, що воно представляє сім’ю не лише як інституційне утворення, а як унікальний приватний життєвий світ, що створює оптимальні можливості становлення особистості, закладає передумову повноцінного людського буття. Враховуючи актуальність досліджуваної теми, а також недостатність її розробки у вітчизняній філософській літературі, проведене дослідження заповнює прогалини в даній галузі знань, сприяє наближенню досліджень проблем сім’ї у вітчизняній соціальній філософії до сучасних світових філософських методологій. Одержані за допомогою різних методичних підходів теоретичні положення і висновки можуть слугувати основою для подальшої розробки проблем сім’ї та сімейних відносин.
Матеріали дослідження можуть бути широко використані в лекційних курсах соціальної філософії, демографії, географії населення та соціології, а також в спецкурсах з проблем етики та психології сімейного життя та педагогіки.
Особистий внесок здобувача. У статі Соціально-філософський аналіз функцій і структури сучасної сім’ї. Функції шлюбу. Методологічна типологія сім’ї” особисто авторові належить положення про систему функцій сім’ї. Взаємозв’язки сім’ї і суспільства динамічні і багатогранні, як і взаємозв’язки членів сім’ї, тому конкретно означених функцій не існує, їх розрізнення має відносний характер. Оскільки сім’я вивчається різними сферами знання, різне розуміння термінів зводиться до формально-логічної плутанини у процесі зіставлення або критики. Виходячи з цих аргументів, можна сказати, що значення має не стільки кількість функцій у системі та їх назви, скільки чітке з’ясування їх змісту, і практична дія цієї системи в даному науковому досліджені. А у публікації Демографічна ситуація та соціально-демографічна характеристика молодих сімей в Україні та напрями поліпшення їх становища” автором представлена соціально-демографічна характеристика молодих сімей в Україні та запропоновані заходи щодо соціального захисту молодої сім’ї.
Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційного дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри філософії Національного технічного університету України Київський політехнічний інститут” та були висвітлені у виступах на міжнародних наукових та науково-практичних конференціях: Творчість свободи, як свобода творчості”. Київ НТУУ ”КПІ” 2001 рік, тема доповіді: Культуротворча функція сучасної молодої сім’ї”; Досвід та перспективи соціальної роботи: Україна Німеччина ”. Київ НТУУ ”КПІ” 2002 рік, тема доповіді: ”Соціальна робота з проблем сім’ї та її підтримки”; Сучасні проблеми управління”. Київ НТУУ КПІ” 2003 рік, тема доповіді: Державне управління освітою. Пріоритет освіти в молодих сім’ях в Україні”; Творчість врятує світ”. Київ НТУУ КПІ” 2003 рік, тема доповіді: Творчість як потреба формування особистості. Виховні традиції української родини”.
Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження відображено у шести статтях, чотири з яких у виданнях, затверджених рішеннями ВАК України як фахові з філософських наук, і пя’ти матеріалах наукових конференцій.

bibliography

ВИСНОВКИ

Соціально-економічні, політичні, соціокультурні умови трансформаційного періоду становлення української родини, поглиблюють довгострокові тенденції щодо сім’ї. На функціонування сімей впливають об’єктивні процеси зміни шлюбно-сімейних відносин, які є характерними для всіх економічно розвинутих країн: сім’я стає більш незалежною від соціального оточення, зростає частка нуклеарних сімей. Зберігаються спосіб життя і функціонування сімей, які були характерні за радянських часів. Разом з тим зміни соціальних умов життєдіяльності сім’ї спричинили і нові напрями сімейних змін.
Динаміка щодо кількості сімей і сімейної структури населення визначається зниженням народжуваності і зменшенням кількості дітей в сім’ях, збільшенням числа розлучень, зростанням частки позашлюбних народжень. В останні роки зросла частка сімей, де дорослі діти мешкають разом з батьками, проте спільне проживання є вимушеною мірою і обумовлено економічною неспроможністю молодих сімей придбати окреме житло. Зростає частка неповних сімей. Якщо рівень смертності, розлучень і позашлюбної народжуваності не зменшиться в найближчий час, то частка дітей, які будуть жити з батьками від народження до повноліття, значно зменшиться.
Зменшується кількість зареєстрованих шлюбів. Середній вік пар при реєстрації шлюбу підвищився. Поширюється тип сімей з офіційно неоформленими статевими та шлюбно-сімейними стосунками. Частка незареєстрованих шлюбів в Україні серед молодих сімей становить приблизно 11 % .
Залишається гострою проблема у сфері планування сім’ї. Викликає занепокоєння погіршення репродуктивного здоров’я жінок. Нормальний хід вагітності часто ускладнюється важкими і шкідливими умовами праці. Зберігається високий рівень дитячої смертності.
Молода сім’я як структурна одиниця суспільства уособлює всі кардинальні зміни соціально-економічних відносин перехідного періоду, відбиває їх на мікросоціологічному рівні. Стрімке падіння реальних грошових доходів не призупинилося. Розшарування населення за рівнем добробуту, яке почалося через ринкові реформи продовжується і далі.
До важливих чинників економічної диференціації сімей слід віднести зміни відносин і, як наслідок, акумуляцію окремими групами населення економічних ресурсів; ступінь адаптації різних груп населення до ринкових відносин і залучення до підприємницької діяльності; трудовий потенціал родини: освітній і професійний рівні її членів, наявність в родині безробітних.
Відмінності у рівні доходів сім’ї відбиваються на диференціації витрат, харчуванні, майновій і житловій забезпеченості. У структурі витрат залишається непропорційно високою частка витрат на харчування. За такими показниками рівня життя, як майнова забезпеченість і житлові умови, українські родини значно відстають від сімей розвинутих країн. У кризовий період поліпшення житлових умов населення залишається досить проблематичним. У найбільш несприятливому становищі опинилися молоди сім’ї з дітьми, студентські сім’ї, де найбільш низький рівень середньодушових витрат і доходів, споживання продуктів харчування.
Переважна більшість українських сімей досить песимістично оцінює власний рівень життя і дуже обережно ставиться щодо можливих прогнозів його покращення в майбутньому.
Населення України проживає переважно сім’ями. Життєвий шлях значної більшості людей пов’язаний із родиною, шлюбно-родинним оточенням. Опитування населення під час численних досліджень підкреслюють перевагу сімейного способу життя.
Радикальні реформи в політиці, економіці і соціальній сфері не могли не відбитися на сфері культури, духовних потребах населення, соціокультурній діяльності. Демократична атмосфера в суспільстві, свобода поглядів і вчинків поступово поширюється і на сім’ю. Разом з тим відбувається комерціалізація культури, посилюються споживацькі орієнтації в масовій свідомості, зростає культура дезінтеграції в суспільстві, яка призводить до виникнення культури бідних” і культури заможних”. Створена в країні культурна інфраструктура переживає серйозні деформації. Більш обмеженими стають можливості сімейного відпочинку. Не всі діти відвідують позашкільні заклади. Багато сімей постали перед проблемою неспроможності і дефіциту часу на виховання і розвиток дітей. Це передусім обумовлено додатковою завантаженістю батьків.
Однією з основних характеристик соціального самопочуття суспільства є високий рейтинг негативних почуттів і емоцій серед населення. Це пов’язано з тим, що загальні і необхідні потреби людей здебільшого не задовольняються, що, в свою чергу, викликає кризу в сім’ї. Обмеження можливостей самореалізації є наслідком зростання незадоволеності своїм сімейним життям.
У напруженій соціально-економічній атмосфері, яка характерна для більшості сімей, останнім часом простежуються і деякі позитивні тенденції, зокрема, формується усвідомлене бажання мати дітей незалежно від матеріальних можливостей. Традиційний розподіл сімейних ролей зазнає значних змін. Більш очевидною стає тенденція партнерства в подружжі, залучення неповнолітніх дітей до економічного життя родини. Більш певно утверджуються механізми лідерства, і в переважній більшості сімей ці функції виконує жінка. Тенденція до фемінізації у сім’ї поєднується з збереженням в багатьох родинах традиційного розподілу сімейних ролей.
При аналізі динаміки функціонування сучасної молодої сім’ї можна зробити висновок, що вся класифікація функцій сім’ї поділяється на дві частини: одна з них задовольняє переважно матеріальні потреби сім’ї; а друга створює умови для культурного, духовного розвитку. В період формування моногамного шлюбу сім’я виконувала всі визначені функції, однак роль і значення кожної з них протягом історичного розвитку сім’ї були різні. Так до середини ХХ століття економічна функція відігравала найважливішу роль в житті сім’ї та її взаємодії з суспільством. З виникненням і розвитком суспільних інститутів, зростанням економічної свободи жінки, зміною психоемоційної структури сучасної особистості починається простежуватись зміна в системі функцій сучасної сім’ї. Тенденція ця простежується в переході визначального значення від функцій, що задовольняють переважно матеріальні потреби до функцій переважно духовних, сім’ї з соціального інституту в соціальну групу. Досліджуються історичні етапи динаміки функціонування інституту сучасної сім’ї.
Сім’я залишається головним соціальним інститутом у формуванні і розвитку соціально вагомих цінностей і установок особистості, соціалізації підростаючого покоління. У зв’язку із значними змінами, які відбуваються в системі освіти, з появою нових, альтернативних традиційній школі форм, завдання сім’ї у виховній сфері модернізуються. Виховний потенціал родини зазнає серйозної трансформації, чинники, які на нього впливають, значно змінюються. Найбільш активний період соціалізації підростаючого покоління відбувається зараз у складних умовах економічної і політичної нестабільності, руйнації традиційних цінностей: диференціації доходів, криміналізації суспільства, комерціалізації різних сфер діяльності.
Для певної частини сімей розширення їх виховних можливостей пов’язано з насиченістю ринку послугами, що дає можливість задовольняти повною мірою потреби дитини, розширити її освітній кругозір, більше часу приділити спілкуванню з нею, іншим сімейним справам. Проте в родинах, які не адаптувалися до нових соціальних і економічних умов, накопичується психологічне навантаження, що спричиняє депресію, роздратування і агресивність. В країні спостерігається масштабне явище нестачі матеріальних і духовних ресурсів, необхідних для виживання, повноцінного розвитку і соціалізації дітей. Це одна із сфер формування девіантної поведінки дітей.
Об’єктивні процеси віддалення батьків і дітей спричиняють безпритульність і бродяжництво останніх, поширюють соціальне сирітство. Спостерігається зв’язок між ростом сімейного неблагополуччя і тенденціями зростання протиправної поведінки дітей і підлітків. Серйозне занепокоєння викликає зростання алкоголізму, наркоманії і токсикоманії серед підлітків. Проблема росту жорстокості, насильства, злочинності є однією з найбільш актуальних для українського суспільства, що негативно позначається і на процесі виховання підростаючого покоління.
Перспективи вирішення складних проблем сім’ї безпосередньо пов’язані з формуванням системи державної сімейної політики, розробкою її основних напрямків, програм дій розрахованих на різні періоди, а також механізмів реалізації. Отже, очевидною є необхідність докорінного переосмислення традиційних концептуальних підходів і існуючої соціальної практики в державній сімейній політиці, розробка її ідеології і системи діяльності, комплексу заходів щодо забезпечення належного рівня відповідальності держави і її інститутів за сім’ю, її пріоритетне значення і повноцінний соціальний статус в суспільстві, цілеспрямоване врахування її інтересів.
Висновки та рекомендації щодо наукового та практичного використання здобутих результатів.
1. У контексті соціальних змін сім’я покликана стати ефективним інструментом формування нових цінностей і норм поведінки. Слід враховувати національні і регіональні особливості моделей родини і форми сімейної поведінки, спрямованих на задоволення духовних, культурних потреб населення країни, збереження і розвиток їх традицій, специфічних рис життя.
2. До особливостей функціонування інституту сім’ї в Україні в сучасних умовах, перш за все, можна віднести низький життєвий рівень більшості сімей, що позначається на всіх рівнях існування інституту сім’ї; погіршення здоров’я населення, в тому числі й репродуктивного; зменшення кількості дітей в сім’ях, збільшення кількості позашлюбних дітей; зростання кількості розлучень; лібералізація сексуальної поведінки; порушення системи суспільного виховання.
3. Мотивами створення шлюбу у студентської молоді являються любов і близькі до неї духовні, етичні і естетичні цінності і сподівання. До найважливіших умов щасливого шлюбу студентство відносить повагу та підтримку між подружжям, порозуміння та терпимість, далі можна назвати добробут, готовність обговорювати свої проблеми, спільна діяльність. Студентська сім’я стикається з такими ж проблемами як і інша молода сім’я.
4. Одним з пріоритетних напрямів державної політики в Україні повина стати ефективна сімейна політика. За змістом сімейна політика повинна бути комплексною і відбивати відносини держави і родини в основних сферах життєдіяльності суспільства. Водночас вона повинна зосереджуватись на специфічних проблемах сім’ї, пов’язаних з реалізацією її основних соціальних функцій (репродуктивної, економічної, виховної). У зв’язку з цим має значення чітка диференціація сімейної і соціальної політики щодо загально соціальних і специфічних проблем родини, підвищення правової обізнаності сім’ї, дітей та молоді стосовно їх власних прав.
5. Держава взаємодіє з родиною на основі партнерських відносин, забезпечує баланс прав і відповідальності державних інститутів і сім’ї, створює необхідні умови для активізації соціально-економічного потенціалу родини. Цьому сприятиме формування і розвиток громадського сімейного руху, надання державної підтримки жіночим, молодіжним громадським організаціям та благодійним фондам.
6. Державна сімейна політика не повина обмежуватись тільки соціальним захистом сімей, які перебувають в складних обставинах. Мають бути визначені раціональні параметри соціального захисту і відповідні адаптаційні механізми. При цьому особливе значення повинно надаватися правовій, психологічній, інформаційній підтримці родини.
7. У зв’язку з цим конкретні завдання соціальних служб з реалізації програми соціальної підтримки різних категорій молодих сімей повинні включати соціальну роботу (профілактичну, корекційну та реабілітаційну), надання різного роду послуг і соціальної допомоги різним категоріям сімей, поліпшенню ситуації сприяло б, наприклад, повернення такої традиції, як бесіди психолога з людьми, що прийшли до ЗАГСу подати заяву, і про одруження, і про розлучення (що навіть важливіше). Необхідні також поширення практики будування сімейних дитячих будинків, а також спрощення процедури усиновлення сім’єю покинутих дітей, профілактична робота з підлітками.
8. Важливий аспект проблемної ситуації простежується в неграмотності молодих людей у питаннях психології статевої диференціації, сім’ї та шлюбу, незважаючи на навчальний курс Етика і психологія сімейного життя”, що передбачений програмою середньої школи. Тому необхідна підготовка спеціалістів з питань сім’ї та шлюбу, які могли б викладати цей курс, корисно було б запровадити викладання спеціалізованого курсу у вищих навчальних закладах.
Можна продовжувати список проблем, які піддаються законодавчому та організаційному вирішенню. Їх було наведено в розділах дисертації.
Таким чином, у стресових умовах соціальної трансформації сімейна політика держави повинна забезпечити поєднання реалізації цих завдань на рівнях влади.
Мають бути створені механізми, які б забезпечували правові гарантії суверенітету родини, баланс сімейних і суспільних інтересів (розвиток відповідного законодавства, забезпечення інформаційного простору, створення громадських сімейних рухів).
Піклування про сім’ю є проблемою державної сімейної політики, яка мусить бути спрямована на її зміцнення, розробку шляхів матеріально-економічної й демографічної стабілізації та забезпечення раціонального функціонування сім’ї в суспільстві. Теоретична робота здатна підвищити ефективність вирішення складних практичних завдань суспільства щодо стабілізації, зміцнення і розвитку інституту сім’ї, формування державної стратегії і конкретних програм дій у сфері сімейної політики.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.Агарков С.Т. Дисгармоничный брак//Социол. исследования.1987.№ 4. С.81-85.
2.Алексеев В.П. Становление человечества. М.: Политиздат, 1984. 462 c.
3.Алексеев В.П. Человек: эволюция и таксономия. Некоторые теоретические вопросы. М.: Наука, 1985. 286 c.
4.Андреев И.Л. Происхождение человека и общества. М.: Мысль, 1988. 415 c.
5.Андреев Ю.П. Категория социальный институт” // Философские науки. 1984. №1. C. 134-137.
6.Андреев Ю.П. Содержание и структура общественных отношений/Под. ред. В.А.Демичева. Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1985. 171c.
7.Андреева И.С. Социально-философские проблемы пола, брака и семьи//Вопросы философии. 1980.№1. С. 135-143.
8.Антонов А.И. Действительно ли небо упало на землю? (Комментарий к дискуссии американских социологов об упадке семьи в США) // Вестник МГУ. Серия 18. Социология и политология. 1996. №3. C. 60-65.
9.Антонов А.И. Микросоциология семьи. Методология исследования. М.: Издательский дом, 1998. 360 c.
10.Антонов А.И. Семейная дезорганизация. Жизнедеятельность семьи.М.: Наука, 1990. 152с.
11.Антонов А.И. Эволюция норм детности и типов демографического поведения. Детность семьи. М.: Наука, 1986. 123с.
12.Антонов А.И., Медков В.М. Второй ребенок. M.: Мысль, 1987. 299c.
13.Антонов А.И., Медков В.М. Социология cемьи. M.: Мысль, 1996. 304c.
14.Баркалов Н.Б. Микроимитационная модель: рождаемость и поколение. Городская и сельская семья.М.: Наука, 1987. 126c.
15.Баркалов Н.Б. Моделирование демографического перехода.М.: Наука, 1984. 135с.
16.Барулин В.С. Социально-философская антропология: общие начала социально-философских антропологий.М.: Издо-во МГУ, 1994.252с.
17.Барулин В.С. Социальная философия. Учебник.М.: Издо-во МГУ, 1993. Ч.1.336с. Ч.2. 240с.
18.Белов Г.Г. Семья не частное дело. М.: Советская Россия, 1984.96с.
19.Белова В.А. Число детей в семье. М.: Статистика, 1975.175с.
20.Бергсон А. Два источника морали и религии. М.: Канон, 1994. 384с.