СЕМАНТИЧНИЙ РОЗВИТОК ПРИКМЕТНИКІВ ОЦІНКИ В НІМЕЦЬКІЙ МОВІ VIII XVII СТОЛІТЬ

brief description

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА

На правах рукопису

ПОПОВА Марія Петрівна

УДК 811.112.2’0’367.623’37

СЕМАНТИЧНИЙ РОЗВИТОК ПРИКМЕТНИКІВ ОЦІНКИ
В НІМЕЦЬКІЙ МОВІ VIII‑XVII СТОЛІТЬ

Спеціальність 10.02.04 германські мови

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник:
Левицький Віктор Васильович,
доктор філологічних наук, професор

Чернівці 2009

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ ........................................................................................................6

ВСТУП ....................................................................................................................................8

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ СЕМАНТИЧНОГО РОЗВИТКУ ПРИКМЕТНИКІВ ОЦІНКИ ........................................................................16
1. Вступні зауваження ........................................................................................................16
1.1. Оцінка як соціальне та мовне явище .........................................................................16
1.2. Прикметники оцінки, їх семантична і функціональна характеристики. Польова модель дослідження прикметників оцінки .......................................................................21
1.3. Лінгвістичні підходи до визначення лексичного значення слова .........................26
1.4. Розвиток як необхідна умова функціонування мови. Семантична зміна та семантичний розвиток слова...............................................................................................28
1.5. Причини, процес перебігу та види семантичних змін ............................................31
1.5.1. Причини семантичних змін ...................................................................................31
1.5.2. Процес перебігу семантичних змін ......................................................................34
1.5.3. Види та способи семантичних змін .....................................................................37
1.6. Матеріал і методи дослідження .................................................................................39
1.6.1. Матеріал дослідження ............................................................................................39
1.6.2. Методи дослідження ..............................................................................................41
1.7. Висновки до розділу 1 ..................................................................................................47

РОЗДІЛ 2. ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНЕ ПОЛЕ ПРИКМЕТНИКІВ ОЦІНКИ ДАВНЬОВЕРХНЬОНІМЕЦЬКОЇ МОВИ ........................................................................49
2. Вступні зауваження .......................................................................................................49
2.1. Лексико-семантичне поле прикметників позитивної оцінки давньоверхньонімецької мови ............................................................................................50
2.1.1. Структура та склад лексико-семантичного поля прикметників позитивної оцінки давньоверхньонімецької мови ...............................................................................50
2.1.2. Ономасіологічні функції прикметників лексико-семантичного поля позитивної оцінки давньоверхньонімецької мови ...........................................................58
2.1.3. Сполучувальні властивості прикметників ЛСП позитивної оцінки давньоверхньонімецької мови ............................................................................................65
2.1.4. Парадигматичні відношення в межах лексико-семантичного поля прикметників позитивної оцінки давньоверхньонімецької мови .................................68
2.2. Лексико-семантичне поле прикметників негативної оцінки давньоверхньонімецької мови ............................................................................................73
2.2.1. Структура та склад лексико-семантичного поля прикметників негативної оцінки давньоверхньонімецької мови ...............................................................................73
2.2.2. Ономасіологічні функції прикметників лексико-семантичного поля негативної оцінки давньоверхньонімецької мови ...........................................................77
2.2.3. Сполучувальні властивості прикметників ЛСП негативної оцінки давньоверхньонімецької мови ............................................................................................79
2.2.4. Парадигматичні відношення в межах лексико-семантичного поля прикметників негативної оцінки давньоверхньонімецької мови ..................................82
2.3. Висновки до розділу 2 ..................................................................................................86

РОЗДІЛ 3. ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНЕ ПОЛЕ ПРИКМЕТНИКІВ ОЦІНКИ СЕРЕДНЬОВЕРХНЬОНІМЕЦЬКОЇ МОВИ ....................................................................88
3. Вступні зауваження .......................................................................................................88
3.1. Лексико-семантичне поле прикметників позитивної оцінки середньоверхньонімецької мови ........................................................................................89
3.1.1. Структура та склад лексико-семантичного поля прикметників позитивної оцінки середньоверхньонімецької мови ...........................................................................89
3.1.2. Ономасіологічні функції прикметників лексико-семантичного поля позитивної оцінки середньоверхньонімецької мови ...........................................................................94
3.1.3. Розвиток синтагматичних властивостей прикметників ЛСП позитивної оцінки в період від давньо- до середньоверхньонімецької мови ................................102
3.1.4. Сполучувальні властивості прикметників ЛСП позитивної оцінки середньоверхньонімецької мови ......................................................................................104
3.1.5. Парадигматичні відношення в межах лексико-семантичного поля прикметників позитивної оцінки середньоверхньонімецької мови ............................106
3.2. Лексико-семантичне поле прикметників негативної оцінки середньоверхньонімецької мови ......................................................................................110
3.2.1. Структура та склад лексико-семантичного поля прикметників негативної оцінки середньоверхньонімецької мови .........................................................................110
3.2.2. Ономасіологічні функції прикметників лексико-семантичного поля негативної оцінки середньоверхньонімецької мови .....................................................116
3.2.3. Сполучувальні властивості прикметників ЛСП негативної оцінки середньоверхньонімецької мови ......................................................................................119
3.2.4. Парадигматичні відношення в межах лексико-семантичного поля прикметників негативної оцінки середньоверхньонімецької мови ..................121
3.3. Висновки до розділу 3 ................................................................................................125

РОЗДІЛ 4. ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНЕ ПОЛЕ ПРИКМЕТНИКІВ ОЦІНКИ РАННЬОНОВОВЕРХНЬОНІМЕЦЬКОЇ МОВИ ...........................................................127
4. Вступні зауваження ......................................................................................................127
4.1. Лексико-семантичне поле прикметників позитивної оцінки ранньонововерхньонімецької мови .................................................................................129
4.1.1. Структура та склад лексико-семантичного поля прикметників позитивної оцінки ранньонововерхньонімецької мови ....................................................................129
4.1.2. Ономасіологічні функції прикметників лексико-семантичного поля позитивної оцінки ранньонововерхньонімецької мови ................................................134
4.1.3. Розвиток синтагматичних властивостей прикметників ЛСП позитивної оцінки в період від давньо- до ранньонововерхньонімецької мови ...........................141
4.1.4. Сполучувальні властивості прикметників ЛСП позитивної оцінки ранньонововерхньонімецької мови .................................................................................144
4.1.5. Парадигматичні відношення в межах лексико-семантичного поля прикметників позитивної оцінки ранньонововерхньонімецької мови .......................146
4.2. Лексико-семантичне поле прикметників негативної оцінки ранньонововерхньонімецької мови .................................................................................150
4.2.1. Структура та склад лексико-семантичного поля прикметників негативної оцінки ранньонововерхньонімецької мови ....................................................................150
4.2.2. Ономасіологічні функції прикметників лексико-семантичного поля негативної оцінки ранньонововерхньонімецької мови .................................................155
4.2.3. Розвиток синтагматичних властивостей прикметників ЛСП негативної оцінки в період від давньо- до ранньонововерхньонімецької мови ...........................159
4.2.4. Сполучувальні властивості прикметників ЛСП негативної оцінки середньоверхньонімецької мови ......................................................................................162
4.2.5. Парадигматичні відношення в межах лексико-семантичного поля прикметників негативної оцінки ранньонововерхньонімецької мови .......................164
4.3. Чинники семантичного розвитку прикметників оцінки в німецькій мові .....168
4.4. Висновки до розділу 4 ................................................................................................171

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ...................................................................................................173
ДОДАТКИ ...........................................................................................................................179
СПИСОК ОПРАЦЬОВАНИХ ДЖЕРЕЛ ........................................................................250
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ ТА СКОРОЧЕНЬ ..........279

ВСТУП

Мова це відкрита система, яка еволюціонує кількісно та якісно, залишаючись при цьому стабільною у виконанні своїх основних функцій. Акумулюючи вже відомі людині знання та досвід, мова водночас реагує на нові віхи розвитку суспільства. Отже, явище мовних змін є формою функціонування усіх живих мов. На різних етапах свого розвитку мова змінюється із неоднаковою швидкістю, але не існує періодів, коли мова не змінюється взагалі.
Для кожного окремого соціуму мова постає у своєму сталому та довершеному вигляді. Проте, щоб осягнути належним чином, як організоване певне мовне явище в синхронії, слід звернутися до його історичного підґрунтя. Тому останнім часом у лінгвістиці поновлюється інтерес до проведення досліджень діахронічного характеру, що засвідчує численна кількість наукових публікацій у сфері діахронії із застосуванням нових методологічних парадигм. Особливу увагу вчених привертає вивчення лексичної системи мови як такої, що інтенсивніше за інші мовні рівні підлягає змінам (І.А.Галуцьких [40], О.Л.Гасько [43], Н.В.Медведовська [106], Н.І.Козак [72] та ін.), а також з’ясування шляхів і способів еволюції та поповнення лексичного складу мови в процесі розвитку суспільства (О.Д.Огуй [116], М.О.Антонюк [5], І.В.Пересада [120]).
Аналіз лексикографічних джерел та літературних текстів VIII‑XVII століть засвідчує, що поняттєва сфера оцінки на різних етапах розвитку німецької мови представлена неоднаковими лексичними одиницями (даліЛО), зокрема прикметниками із загальним оцінним значенням. Групу прикметників загальної оцінки формують антонімічно протиставлені одиниці зі значеннями хороший, добрий, гарний” i поганий, злий, огидний” разом із їхніми стилістичними синонімами на зразок чудовий, прекрасний, милий, відмінний, бездоганний” / жахливий, страшний, ненависний, неприємний”. Ці слова в повному обсязі виражають категорію оцінки та здатні виконувати функцію заміщення частковооцінних слів (О.М.Вольф), узагальнюючи окремі позитивні й негативні властивості та характеристики.
Предметом вивчення низки лінгвістичних досліджень є виявлення особливостей функціонування оцінної та емоційної лексики на матеріалі української, російської, німецької та англійської мов у синхронії (Н.В.Іваненко [60], І.В.Онищенко [117], Т.А.Космеда [79], Н.Д.Арутюнова [10], О.М.Вольф [36], О.А.Івін [58], О.М.Шрамм [181], В.І.Шаховський [174], В.М.Телія [157], Є.Ф.Петрищева [121], Е.М.Меднікова [108], Н.В.Вишивана [35], А.В.Лукенчук [101], В.М.Кирилова [65], Н.М.Кислицина [66], Л.Ф.Соловйова [153] та ін.) Згадані монографії визначаються комплексним характером вивчення окресленого кола слів із їхніми синонімічними, антонімічними та різного типу міжлексемними зв’язками. Проте аналогічні дослідження в сфері діахронії обмежуються чи то описом функціонування одного конкретного слова протягом всієї його історії (А.Кресс [233], З.Вендлер [34]), чи то розглядом семантичної еволюції мовного явища впродовж якогось одного мовного періоду або на матеріалі текстів певного автора (К.Бергман [195], П.Ганц [216], Р.Ріс [255] та ін.).
Актуальність запропонованої роботи зумовлена потребою комплексного дослідження прикметників загальної позитивної та негативної оцінки в діахронії як вираження ціннісних морально-етичних та естетичних канонів носіями німецької мови на різних етапах її розвитку. Постає необхідність установлення причин семантичного розвитку обраного корпусу слів упродовж його функціонування в давньоверхньонімецькому (далідвн.), середньоверхньонімецькому (далісвн.) та ранньонововерхньонімецькому (далірнвн.) періодах, що дозволить установити зовнішні чинники впливу на семантичну еволюцію цілої групи ЛО, які певним чином знайшли своє відображення в мовних семантичних зсувах.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в межах теми кафедри германського, загального і порівняльного мовознавства Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Синхронічні та діахронічні дослідження функціонально-семантичних характеристик різнорівневих одиниць германських мов”, номер державної реєстрації 0106U003618. Тему дисертації затверджено на засіданні вченої ради Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (протокол № 1 від 22 лютого 2007р.).
Мета дослідження ‑ виявлення семантичних, структурних і функціональних характеристик прикметників оцінки на кожному з етапів розвитку німецької мови та встановлення особливостей семантичного розвитку прикметників оцінки в німецькій мові на основі зіставлення трьох мовних періодів (двн., свн., рнвн.).
Досягнення поставленої мети зумовило розв’язання низки конкретних завдань:
· провести інвентаризацію лексичних одиниць, які покривають поняттєву сферу позитивної та негативної оцінки в трьох часових зрізах німецької мови;
· визначити найтиповіші контекстуальні набори прикметників оцінки та дослідити їх синтагматичному рівні [досліджуваний прикметник оцінки] + [семантичний підклас іменників];
· виявити парадигматичні зв’язки в межах спостережуваної групи лексичних одиниць та описати відношення елементів обраної парадигми слів на основі їхньої семантичної подібності;
· зіставити одержані результати дослідження прикметників оцінки кожного мовного етапу з попереднім і з’ясувати основні причини семантичної стабільності чи мінливості лексичних одиниць на позначення загальної оцінки;
· порівняти варіативність складу ЛСП прикметників позитивної та негативної оцінки впродовж трьох періодів розвитку німецької мови;
· встановити наявність / відсутність взаємозв’язку між окремими кількісними характеристиками спостережуваного корпусу слів;
· проаналізувати екстралінгвальні та інтралінгвальні чинники семантичного розвитку прикметників оцінки в німецькій мові на основі комплексного дослідження їхніх синтагматичних і парадигматичних зв’язків упродовж трьох мовних етапів.
Об’єкт дослідження ‑ прикметники зі значенням загальної позитивної та негативної оцінки в двн., свн. та рнвн. періодах німецької мови.
Предмет дослідження ‑ особливості семантичного розвитку прикметників оцінки в німецькій мові на основі їхніх семантичних, структурних, функціональних та етимологічних характеристик на різних етапах розвитку німецької мови.
Матеріалом дослідження слугують по 4 лексикографічних джерела для двн., свн. та рнвн. мовного періодів. Опрацьовано поетичні та прозові тексти VIII‑XVII століть (15 ‑ для двн., 18 ‑ для свн. та 41 ‑ для рнвн. мови), загальним обсягом вибірки близько 2 млн. слововживань (список джерел ілюстративного матеріалу додаємо).
Методологічна основа дослідження. Робота ґрунтується на необхідності виокремлення прикметників оцінки в окрему лексичну мікросистему лексико-семантичне поле (даліЛСП), елементи якого вивчаємо в їхніх багатогранних зв’язках. Поєднання ономасіологічного та семасіологічного підходів передбачає насамперед добір слів на позначення загальної оцінки на різних етапах розвитку німецької мови, виокремлення дібраних слів у ЛСП та дослідження особливостей функціонування поля як цілісного угруповання, у зв’язку з чим розглядаємо семантичний розвиток окремих одиниць поля.
Методи дослідження зумовлені метою дослідження та поставленими завданнями. Інвентаризацію досліджуваного масиву ЛО проведено методом компонентного аналізу словникових дефініцій, методом суцільної вибірки з літературних джерел, а також із застосуванням квантитативного методу, шляхом обчислення коефіцієнта варіації. Контекстуальний аналіз із дистрибутивно-статистичним прийомом залучено для вивчення розподілення спостережуваних слів стосовно їх найближчого контекстуального оточення. Застосування квантитативних методик критерію χ2 та коефіцієнта взаємної спряженості К ‑ засвідчує наявність статистично значущих синтагматичних зв’язків на рівні [досліджуваний прикметник оцінки] + [семантичний підклас іменників], а також ступінь інтенсивності зафіксованих зв’язків. Кореляційний аналіз уможливлює опис семантичної подібності між складниками лексико-семантичного поля оцінки, а також дозволяє виявити залежність між окремими кількісними параметрами досліджуваних слів. Предметно-описовий та логіко-індуктивний методи виявилися дієвими для узагальнення й викладу одержаних результатів дослідження. Порівняльну методику залучено для зіставлення кількісних і якісних характеристик ЛСП прикметників оцінки на різних етапах розвитку німецької мови.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше в германському мовознавстві здійснено комплексне вивчення групи слів зі значенням загальної позитивної та негативної оцінки в трьох періодах розвитку німецької мови; змодельовано ЛСП з ієрархічними відношеннями ядро‑периферія для кожного окремого етапу становлення німецької мови; з’ясовано семантичні та функціональні особливості прикметників оцінки в окремих часових зрізах та виявлено їхні відмінності порівняно з іншими мовними періодами; встановлено й проаналізовано загальні тенденції та окремі випадки семантичного розвитку обраних ЛО. Принципово важливим критерієм новизни роботи є застосування низки лінгвостатистичних методів, що підвищує рівень об’єктивності дослідження та надає достовірності одержаним результатам.
Наукову новизну дисертації можна представити в положеннях, які виносяться на захист:
1. Відповідно до проведеної формалізованої інвентаризації прикметники оцінки постають як складники певної лексичної парадигми, а саме ЛСП. Упродовж свого функціонування на різних етапах розвитку німецької мови ЛСП прикметників оцінки характеризується певними структурними особливостями, а також виявляє кількісні та якісні видозміни на кожному з етапів становлення німецької мови.
2. Синтагматичні зв’язки одиниць ЛСП позитивної та негативної оцінки простежуються в контекстуальних наборах прикметників оцінки, що їх становлять семантичні підкласи іменників. Динаміка сполучуваності на рівні [прикметник оцінки] + [семантичний підклас іменників] демонструє розвиток значення досліджуваної групи слів.
3. На кожному з етапів розвитку німецької мови одиницям ЛСП оцінки властиві парадигматичні зв’язки різної інтенсивності. Семантична близькість між окремими одиницями поля дозволяє спрогнозувати перебіг їх подальшого семантичного розвитку (найчастіше виштовхування за межі ядра або загалом за межі парадигми внаслідок високої конкуренції з іншими членами поля).
4. Відносна семантична стабільність у ході зіставлення кожного мовного етапу з попереднім простежується в ядерних складників мікрополів прикметників позитивної та негативної оцінки, які вирізняються з-поміж інших високою частотою вживання, простотою морфологічної будови та великим семантичним навантаженням. Наближені до центру периферійні елементи здатні мігрувати в ядерну групу. Одиниці віддаленої периферії володіють асоціативними зв’язками зі словами інших ЛСП, куди вони можуть згодом перейти під впливом тих чи інших чинників.
5. Конституенти ЛСП негативної оцінки визначаються більшою варіативністю складу порівняно з прикметниками позитивної оцінки від двн. до рнвн. мовного періоду. На кожному етапі розвитку німецької мови ЛСП прикметників негативної оцінки представлене неоднаковими одиницями. Крім основного складу, змінюється також домінанта поля.
6. Частота слововживань, широта сполучуваності, кількість синтагматичних і парадигматичних зв’язків для прикметників ЛСП позитивної та негативної оцінки неоднаково корелюють між собою. Інтенсивність кореляції змінюється також від одного часового континууму до кожного наступного.
7. Семантична еволюція прикметників оцінки зініційована низкою взаємозалежних і взаємозумовлених позамовних і внутрішньомовних чинників. Особливо динамічно мовні зміни постають у періоди докорінних епохальних трансформацій, коли носії мови переосмислюють ціннісні стереотипи.
Теоретичне значення. Дисертація може слугувати доповненням та уточненням теоретичних положень у семасіології та історичній лексикології з питань розвитку лексичного складу німецької мови загалом і семантичного розвитку прикметників оцінки зокрема. Встановлення взаємодії між культурним розвитком суспільства та мовними процесами, аналіз морально-етичних і естетичних норм соціуму в певну історичну епоху та мовних засобів їх вираження можна вважати певним внеском у теоретичні засади лінгвокультурології.
Практичне значення дослідження визначене можливістю використання його базових положень і результатів у підготовці до лекційних і практичних занять із вступу до мовознавства (розділи Історичні зміни словникового складу мови”, Структура і система мови”), лексикології (Етимологічні основи лексичного складу мови”, Семантичні зміни”), вступу до германського мовознавства (Лексичний склад германських мов”, Семантичні процеси в лексиці германських мов”), історії німецької мови (Розвиток словникового складу німецької мови”), а також у навчально-методичних посібниках із теоретичної й історичної лексикології німецької мови, для укладання історико-етимологічних словників німецької мови та в наукових пошуках студентів і аспірантів.

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Формалізована інвентаризація прикметників оцінки протягом трьох досліджуваних періодів розвитку німецької мови (давньоверхньонімецького (далі двн.), середньоверхньонімецького (далі свн.), ранньонововерхньонімецького (далі рнвн.)) демонструє, що лексико-семантичне поле (далі ЛСП) прикметників оцінки характеризується наявністю
· внутрішніх мікрополів загальної позитивної та негативної оцінки;
· семантичних інваріантів добрий, хороший, гарний” і поганий, злий, огидний” для мікрополів позитивної та негативної морально-етичної й естетичної оцінки;
· диференційних семантичних ознак, за якими здійснюється розрізнення значення окремих елементів мікрополів;
· домінантної одиниці, ядерної зони й периферії першої та іноді другої груп у межах кожного мікрополя;
· асоціативних зв’язків складників ЛСП оцінки з одиницями інших полів.
ЛСП прикметників оцінки еволюціонує впродовж усієї історії становлення німецької мови, підлягаючи безперервним змінам кількісним і якісним.
Кількісні зміни відбуваються в результаті номінативних процесів, що здійснюються на основі комплексу засобів, запропонованих лексичною системою мови, а також завдяки запозиченням з інших мов. Найбільш насичене” кількісно ЛСП прикметників оцінки у свн. мові, найменшу кількість слів воно (ЛСП) налічує у двн. мові. Кількісне співвідношення позитивних і негативних атрибутів у всі мовні періоди чітко виражене на користь прикметників із загальним позитивним оцінним значенням.
Якісні зміни в полі виражаються появою нових значень, зміною старих, диференціацією слів, близьких за значенням. Семантичний розвиток окремих оцінних атрибутів простежуємо в динаміці їхніх сполучувальних властивостей. Випадки розширення / звуження / зміни контексту вважаємо об’єктивним критерієм дослідження лексичного значення обраної групи слів. Контекстуальними наборами для вивчення синтагматичних зв’язків виступають підкласи іменників.
Контекстуальний аналіз, в основу якого покладений дистрибутивно-статистичний принцип, засвідчує майже повний збіг контекстуальних наборів у вигляді підкласів іменників для одиниць позитивної та негативної оцінки. Тобто протилежні за значенням прикметники оцінки виявляють подібну сполучуваність.
Системні відношення між конституентами ЛСП оцінки виявляються на тлі їхніх парадигматичних зв’язків. Парадигматичні відношення між елементами обох ЛСП вивчаємо на основі реалізованої сполучуваності прикметників із підкласами іменників. Отже, зв’язки по осі парадигматики вважаються такими, що проявляються не тільки в мові, а й у мовленні.
Від одного мовного періоду до кожного наступного помітна безперервна модифікація синонімічних рядів у межах ЛСП позитивної та негативної оцінки. Відповідно при всіх еволюційних мовних процесах досліджувана парадигматична мікросистема залишається відносно сталою.
Вихід деяких одиниць зі складу ядерних або загалом за межі ЛСП прикметників оцінки вдається спрогнозувати на основі їхньої високої семантичної подібності з іншими елементами поля. Унаслідок процесу відштовхування між подібними за значенням словами за межі ЛСП прикметників оцінки виходять двн. reht, wunnisam, mammunti, свн. wert, рнвн. rein, köstlich, lustig, lieblich із загальним позитивним значенням, а також двн. frаvіli, wēlīh, свн. valschlich із загальним негативним значенням. Поза ЛСП оцінки можуть опинитися також ті складники, які мають незначне семантичне навантаження. Насамперед це слова, що не пов’язані парадигматично з іншими елементами ЛСП або зв’язані з одним із них лише опосередковано. Досвід показує, що такі лексичні одиниці опиняються згодом за межами поля (наприклад, двн. abuh, свн. egeslich, angestlich, рнвн. faul, hessig).
ЛСП прикметників негативної оцінки впродовж свого функціонування від двн. до рнвн. мови зазнає динамічніших кількісних і якісних перечленувань порівняно з ЛСП прикметників позитивної оцінки. У кожному з опрацьованих мовних періодів поняттєву сферу негативної оцінки покривають неоднакові мовні одиниці. Змінюється також домінантна одиниця поля, яка в повному обсязі представляє значення виокремленого класу слів. У двн. мові домінантою ЛСП прикметників зі значенням негативної оцінки обрано лексему übel, що вирізняється з-поміж інших складників поля частотою вживання, широтою сполучуваності та наявністю зв’язків по осі синтагматики й парадигматики. У свн. мові внаслідок погіршення значення до складу досліджуваного ЛСП входить ЛО bœse, яка одразу кількісно превалює над іншими та поступово витісняє мовну одиницю übel із позицій домінанти. У рнвн. мові лексема bœse ще зберігає за собою статус домінантної одиниці, тоді як у ЛСП прикметників негативної оцінки в результаті реверсії оцінного знака входить і поступово закріплюється синтагматично та парадигматично рнвн. schlecht.
Ядерні складники ЛСП позитивної та негативної оцінки gut, schön, lieb, süß, arg упродовж трьох мовних періодів характеризуються високою частотою вживання, простотою морфологічної будови та відносно стабільною семантикою.
Лексична одиниця gut виступає незмінною домінантною одиницею ЛСП прикметників позитивної оцінки протягом трьох періодів розвитку німецької мови. Вирізняючись з-поміж інших найбільшою частотою вживання, лексема gut загалом утворює 11 стабільних синтагматичних сполук із підкласами іменників, менше за інші елементи поля зв’язаний парадигматично й володіє наближеною до максимальної в двн. мові (0,95) та максимальною широтою сполучуваності в свн. і рнвн. мовних періодах (1). Унаслідок відсутності обмежень на сполучуваність домінанта ЛСП прикметників позитивної оцінки сполучається з іменниками на позначення як конкретних, так і абстрактних понять із вираженням загальної позитивної оцінки.
Прикметник schön можна визначити як єдиний складник ЛСП позитивної оцінки, що стабільно виражає естетичну оцінку в сполученні з іменниками, які позначають конкретні поняття. Результати обчислення кореляційних відношень, а також виявлення спільних семантичних ділянок прикметника schön з іншими конституентами ЛСП, на підставі розрахунків критерію χ2 та коефіцієнта взаємної спряженості, дають змогу стверджувати, що семантично подібними до лексеми schön, а отже, здатними виражати естетичну оцінку виступають свн. атрибути süeze, hübsch, lieht, rein, klar, hērlīch, minneclīch та рнвн. одиниці rein, hübsch, fein, zart, köstlich, herrlich, lustig, lieblich.
Слова із загальним негативним значенням майже не вживаються з підкласами іменників, сполучуваність із якими передбачає вираження естетичної оцінки (наприклад, Зовнішність людини”, Природа, її явища”, Флора”). Таким чином, можна зробити висновок про те, що прикметники ЛСП тяжіють до наділення об’єктів оцінки загальною, а не окремо морально-етичною чи естетичною, негативною характеристикою.
Такі основні кількісні характеристики атрибутів, як частота вживання, широта сполучуваності, кількість синтагматичних і парадигматичних зв’язків, демонструють неоднакову кореляцію для одиниць ЛСП загальної позитивної та негативної оцінки.
Для прикметників ЛСП позитивної оцінки впродовж його (поля) діахронного вивчення встановлено взаємний зв’язок між частотою вживання досліджуваних лексичних одиниць у текстах і широтою сполучуваності, а також кількістю їхніх суттєвих синтагматичних зв’язків. Що вживаніше слово, то більша його вірогідність сполучатися з максимальною кількістю контекстуальних партнерів і відповідно вступати в тісний синтагматичний зв’язок. Найвищі показники широти сполучуваності характеризують двн. guot, sсōni, liob, свн. gût, süeze, schœn, lieр, wert, рнвн. gut, edel, schön, lieb, süß.
Показник середньої широти сполучуваності для прикметників ЛСП позитивної оцінки поступово зростає від двн. до рнвн. мовного періоду (0,48 у двн., 0,66 у свн., 0,68 у рнвн. мові). Селективність сполучуваності для обраного класу слів однаково залежить від частоти вживання слова та від селекційних обмежень, коли сполучуваність слова реалізується лише з конкретним колом контекстуальних партнерів.
Щодо інтенсивності сполучуваності простежуємо тенденцію до оберненої пропорційності між кількістю синтагматичних зв’язків та їхньою інтенсивністю: що більше значущих зв’язків нараховує прикметник, то менша їхня інтенсивність у межах кожної окремої синтагми. І навпаки, що менша загальна кількість значущих зв’язків, притаманна одному прикметникові, то з більшою інтенсивністю елементи окремих контекстуальних сполук пов’язані між собою.
Кількість парадигматичних зв’язків прикметників позитивної оцінки не детермінована іншими статистичними параметрами і навіть подекуди демонструє обернену залежність із кількістю суттєвих синтагматичних зв’язків (як у свн. мові).
Показник середньої селективності сполучуваності для одиниць ЛСП негативної оцінки у двн. та рнвн. мовах перевищує показник середньої широти сполучуваності (0,62 у двн. і 0,54 в рнвн. мові). У свн. мові показник середньої селективності сполучуваності дорівнює 0,53. Вибірковість сполучуваності зумовлена насамперед низькою частотою вживання слів зі значенням загальної негативної оцінки. Найбільший діапазон реалізованої сполучуваності характеризує двн. ubil, leid, свн. bœse, übel, leit, vreislich, vreissam, valsch, рнвн. böse, falsch, scantlich, schlecht i übel.
Між усіма кількісними параметрами, а саме частотою вживання, широтою сполучуваності та кількістю суттєвих синтагматичних і парадигматичних зв’язків, у двн. мові спостерігаємо надзвичайно високу кореляцію (у межах 0,83‑0,95), коефіцієнт якої поступово зменшується для ідентичних параметрів прикметників негативної оцінки у свн. та рнвн. мовах. Одночасно від двн. до рнвн. періоду поступово зростає обсяг досліджуваного класу слів.
Спільною рисою для атрибутів позитивної та негативної оцінки є те, що найбільшу варіативність складу мікрополів позитивної та негативної оцінки спостерігаємо в періоди значущих епохальних змін (перехід від релігійних світоглядних переконань до ідеології лицарства у свн. мові, винайдення книгодрукування та рух реформаторів у рнвн. мові).
Свн. мовний період вирізняється появою запозичень із французької та нідерландської мов (hövesch, fîn, clâr, valsch), які не просто одразу пристосовуються до мовної системи свн. періоду, а й спричиняють перерозподіл семантичного навантаження між словами ЛСП оцінки.
У рнвн. мові відбувається диференціація значень великої кількості оцінних слів. Зафіксовані в лексикографічних джерелах свн. мови, проте неактуалізовані в текстах, деякі прикметники оцінки повністю виходять із вжитку на етапі становлення літературної німецької мови. До слів зниклого фонду зараховуємо mürwe, nutze, smolz, spranz, triutlich, fînlich, vlætec, vlæteclich, vrambâr, egebære, letze, brœde, ebich, hœne. Одиниці мови, що входили до периферійного складу обох ЛСП у свн. мові, втрачають оцінні семи внаслідок звуження свого значення та продовжують функціонувати як елементи інших ЛСП (наприклад, hêr, lieht, sælic, stolz, tiur, angestlich, hart, sûr, grôz, kranc, schief, stark, swach, swære).
Основні чинники семантичного розвитку прикметників оцінки в німецькій мові варто розподілити на позамовні та власне мовні. З-поміж екстралінгвальних стимулів виділяємо: 1) комунікативні потреби мовців; 2) вплив соціальних чинників; 3) вплив історичної епохи; 4) вплив інших мов; 5) вплив відомої особистості; 6) прагнення досягнути максимальної експресивності висловлювання; 7) економія затрачених зусиль. До власне мовних чинників зараховуємо: 1) вплив змінного контексту; 2) зараження в консоціаціях; 3) зсув синонімів; 4) вплив системних відношень у лексиці; 5) усунення мовних елементів, що мають незначне семантичне навантаження.

У перспективі вважаємо за доцільне дослідити антонімічні зв’язки між одиницями мікрополів позитивної та негативної оцінок у різні періоди розвитку німецької мови; розглянути вживання окремих прикметників оцінки на матеріалі творів певних авторів із виявленням жанрових і гендерних особливостей.

СПИСОК ОПРАЦЬОВАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алексеев П.М. Квантитативные аспекты речевой деятельности / П.М.Алексеев // Языковая норма и статистика : сб. статей / отв. ред. Р.Г.Пиотровский. М. : Наука, 1977. С. 4358.
2. Алексеева Н.В. Семантическая дифференциация и семантическая нейтрализация в синонимических рядах / Н.В. Алексеева, Н.А. Козельская // Семантические процессы в системе языка : межвуз. сб. науч. трудов / отв. ред. З.Д.Попова. Воронеж : Изд-во Воронеж. ун-та, 1984. С. 4453.
3. Алефиренко Н.Ф. Современные проблемы науки о языке : учеб. пособ. / Алефиренко Н.Ф. М. : Флинта : Наука, 2005. 416 с.
4. Амирова Р.И. Роль духовного в иерархии ценностей / Р.И. Амирова, Л.А.Медведева // Актуальні проблеми духовності : зб. наук. праць / відп. ред. ШрамкоЯ.В. 2005 Вип. 6. Кривий Ріг : КДПУ. С. 6271.
5. Антонюк М.О. Структурно-семантичні та функціональні характеристики давньоанглійської метафори : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філолог. наук : спец. 10.02.04 Германські мови” / М.О. Антонюк. К., 2008. 17 с.
6. Апресян Ю.Д. Эксперементальное исследование семантики русского глагола / Апресян Ю.Д. М. : Наука, 1967. 252 с.
7. Апроксимативні методи вивчення лексичного складу : навч. посіб. / [Левицький В.В., Огуй О.Д., Кійко С.В., Кійко Ю.Є.]. Чернівці : Рута, 2000. 136с.
8. Арутюнова Н.Д. Аксиология в механизмах жизни и языка / АрутюноваН.Д. // Проблемы структурной лингвистики ; отв. ред. В.П. Григорьев. М. : Наука, 1984. С. 523.
9. Арутюнова Н.Д. Предложение и его смысл: логико-семантические проблемы / Арутюнова Н.Д. М. : Наука, 1976. 381 с.
10. Арутюнова Н.Д. Типы языковых значений: Оценка. Событие. Факт / Арутюнова Н.Д. М. : Наука, 1988. 341 с.
11. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов / Ахманова О.С. [2-ое, стереотип. изд.]. М. : Сов. Энциклопедия, 1969. 608 с.
12. Бабенко Л.Г. Филологический анализ текста. Основы теории, принципы и аспекты анализа : учебник [для вузов] / Бабенко Л.Г. М. : Академический Проект; Екатеринбург : Деловая книга, 2004. 464 с.
13. Бабич Н. Мова як засіб самовираження і спосіб інтеграції у сучасному світі / Надія Бабич // Філософські проблеми людинознавства ; за ред. М.Сидоренка. Чернівці, 2005. С. 7395.
14. Базарова Л.В. К вопросу о соотношении языка и культуры / Л.В.Базарова // Образование и культура России в изменяющемся мире. Новосибирск, 2007. С.7276.
15. Балли Ш. Общая лингвистика и вопросы французского языка / Шарль Балли; [пер. с. 3-го франц. изд. Е.В. Вентцель, Т.В. Вентцель, ред., всуп. ст. и прим. Р.А.Будагова]. М. : Изд-во иностр. лит-ры, 1955. 416 с.
16. Бацевич Ф.С. Очерки по функциональной лексикологии / Ф.С.Бацевич, Т.А. Космеда. Львов : Свит, 1997. 392 с.
17. Бектаев К.Б. Норма ситуация текст и лингвостатистические приемы их исследования / К.Б. Бектаев, Л.И.Белоцерковская, Р.Г. Пиотровский // Языковая норма и статистика. М. : Наука, 1977. С. 542.
18. Бектаев К.Б. Математические методы в языкознании: Теория вероятностей и моделирование нормы языка : учеб. пособ. / К.Б. Бектаев, Р.Г.Пиотровский. Алма-Ата, 1973. 282 с.
19. Бережан С.Г. Тождественные слова в языке и отождествление слов в речи (К вопросу о двойственности объекта лексикологии) / С.Г. Бережан // Актуальные проблемы лексикологии : лингв. конф. [„Слово в языке, речи и тексте], (Новосибирск 7-8 мая 1974г.) : тезисы докл. Новосибирск : НГУ, 1974. С. 2022.
20. Бессонова О.Л. Отражение особенностей речевого поведения женщин и мужчин в разноструктурных языках: материал эксперимента / О.Л. Бессонова // Проблеми типологічної та квантитативної лексикології : зб. наук. праць / наук. ред. КаліущенкоВ. та ін. Чернівці : Рута, 2007. С. 252275.
21. Бєссонова О.Л. Особливості дієслівної вербалізації оцінних концептів в англійській мові / О.Л. Бєссонова // Одиниці та категорії сучасної лінгвістики : зб. ст., присвячений ювілею Володимира Дмитровича Каліущенка / відп. ред. О.Л.Бєссонова. Донецьк : ТОВ «Юго-Восток, Лтд», 2007. С. 227241.
22. Бєссонова О.Л. Оцінний тезаурус англійської мови: когнітивний і гендерний аспекти : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора філолог. наук : спец. 10.02.04 Германські мови” / О.Л. Бєссонова. К., 2003. 39 с.
23. Бистрова Л.В. Вивчення синтагматичних зв’язків слів за допомогою статистичних методів / Л.В. Бистрова // Мовознавство. 1978. № 4. С. 4447.
24. Біблія. Новий Заповіт / [за ред. І. Огієнка]. К., 1988. 1401 с.
25. Блумфилд Л. Язык / Леонард Блумфилд. [2-е, стереотип. изд.]. М. : Едиториал УРСС, 2002. 608 с.
26. Богатова Г.А. История слова как объект русской исторической лексикографии / Богатова Г.А. ; [отв. ред. Д.Н. Шмелев]. [2-е, доп. изд]. М. : ЛКИ, 2008. 288 с.
27. Будагов Р.А. О так называемом промежуточном звене” в смысловом развитии слов : сб. ст. по языкознанию. Профессору Московского университета академику В.В. Виноградову [в день его 60-летия] / отв. ред А.И. Ефимова. М. : Изд-во Моск. ун-та, 1958. С. 7385.
28. Будагов Р.А. Проблемы развития языка / Будагов Р.А. М. : Наука, 1965. 72 с.
29. Будагов Р.А. Что такое развитие и совершенствование языка? / БудаговР.А. М. : Наука, 1977. 263 с.
30. Василенко Ю.Т. Філософський аспект духовності: проблема ціннісних орієнтацій / Ю.Т. Василенко, О.Ю. Сільвестрова // Актуальні проблеми духовності : зб. наук. пр. / відп. ред. Я.В. Шрамко. Кривий Ріг : КДПУ. 2005. Вип. 6. С.2229.
31. Васильев Л.М. Современная лингвистическая семантика : учеб. пособие [для вузов] / Васильев Л.М. М. : Высш. шк., 1990. 176 с.
32. Векуа Н.В. Антонімія якісних прикметників у сучасній українській мові: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філолог. наук : спец. 10.02.01 Українська мова” / Н. В. Векуа. К., 2006. 22 с.
33. Вендина Т.И. Семантика оценки и ее манифестация средствами словообразования / Т.И. Вендина // Славяноведение. 1997. № 4. С. 4148.
34. Вендлер З. О слове good / Зено Вендлер // Новое в зарубежной лингвистике: Лингвистическая семантика ; [общ. ред. и вступ. ст. В.А.Звегинцева]. 1981. Вып. Х. С. 531554.
35. Вишивана Н.В. Прикметники оцінки у сучасній німецькій мові : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філолог. наук : спец. 10.02.04 Германські мови” / Н.В. Вишивана. К., 1999. 20 с.
36. Вольф Е.М. Функциональная семантика оценки / Вольф Е.М. ; [вступ. ст. Н.Д. Арутюновой, И.И. Челышевой]. [3-е, стереотип. изд.]. М. : КомКнига, 2006. 280 с.
37. Гак В.Г. К диалектике семантических отношений в языке / В.Г. Гак // Принципы и методы семантических исследований : сб. статей / отв. ред. В.Н.Ярцева. М. : Наука, 1976. С. 7392.
38. Галкина-Федорук Е.М. Об экспрессивности и эмоциональности в языке / Е.М. Галкина-Федорук : сб. ст. по языкознанию. Профессору Московского университета академику В.В. Виноградову. М. : Изд-во Моск. ун-та, 1958. С.103124.
39. Галкина-Федорук Е.М. Современный русский язык. Лексика : [курс лекций] / Галкина-Федорук Е.М. М. : Изд-во Моск. ун-та, 1954. 202 с.
40. Галуцьких І.А. Еволюція історичного ядра лексичної системи англійської та німецької мов в VIII-XX ст. (структурний, семантичний, функціональний аналіз). : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філолог. наук : спец. 10.02.04 Германські мови” / І.А. Галуцьких. Харків, 2007. 22 с.
41. Гальперин И.Р. Избранные труды / Гальперин И.Р. М. : Высш. шк., 2005. 255 с.
42. Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистического исследования / Гальперин И.Р. М. : Наука, 1981. 139 с.
43. Гасько О.Л. Словотвірна структура та міжчастиномовний тезаурус лексико-семантичного поля ‘strong - weak’ в історії англійської мови. : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філолог. наук : спец. 10.02.04 Германські мови” / О.Л. Гасько. Львів, 2005. 19 с.
44. Голованевский А.Л. Оценочность и ее отражение в политическом и лексикографическом дискурсе (на материале русского языка) / А.Л. Голованевский // Филологические науки. 2002. № 3. С. 7887.
45. Гуйванюк Н.В. Формально-семантичні співвідношення в системі синтаксичних одиниць / Гуйванюк Н.В. Чернівці : Рута, 1999. 336 с.
46. Гуйванюк Н.В. Антропоцентричний підхід до вивчення мовних явищ (на матеріалі авторизованих конструкцій сучасної української мови) : навч. посіб. / Н.В.Гуйванюк, А.М. Агафонова. Чернівці : Рута, 2001. 56 с.
47. Гумбольдт В. О сравнительном изучении языков применительно к различным эпохам их развития / Вильгельм фон Гумбольдт // История языкознания ХІХХХ веков в очерках и извлечениях. Часть 1 ; под ред. В.А. Звегинцева. М.: Просвещение, 1964. с. 7385.
48. Додонов Б.И. В мире эмоций / Додонов Б.И. К. : Политиздат Украины, 1987. 140с.
49. Жельвис В.И. Эмотивный аспект речи. Психолингвистическая интерпретация речевого воздействия : учеб. пособ. / Жельвис В.И. Ярославль : ЯГПИ им.К.Д. Ушинского, 1990. 81 с.
50.