Шинтяпіна Інна Вікторівна. Формування художньо-творчих умінь майбутніх учителів музики у процесі диригентсько-хорової підготовки

brief description

Шинтяпіна Інна Вікторівна. Формування художньо-творчих умінь майбутніх учителів музики у процесі диригентсько-хорової підготовки : дис... канд. пед. наук: 13.00.02 / Національний педагогічний ун-т ім. М.П.Драгоманова. - К., 2005

Шинтяпіна И.В. Формування художньо-творчих умінь майбутніх учителів музики у процесі вивчення диригентсько-хорових дисциплін.-Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 - теорія та методика навчання музики і музичного виховання. - Національний державний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, Київ, 2005.
У дисертації досліджується проблема формування художньо-творчих умінь майбутніх вчителів музики у процесі диригентсько-хорової підготовки на музичних факультетах вищих педагогічних навчальних закладів. Інтерпретовано поняття художньо-творчі уміння”, розкрито теоретичні аспекти процесу формування художньо-творчих умінь майбутніх учителів музики, доведено залежність ефективності формування художньо-творчих умінь від доцільної організації навчально-педагогічної, художньо-пізнавальної та музично-виконавської діяльності, проаналізовано педагогічні проблеми та виявлено умови формування художньо-творчих умінь, визначено компоненти, критерії та рівні сформованості цих умінь, розроблено організаційно-методичну систему формування художньо-творчих умінь майбутніх вчителів музики у процесі диригентсько-хорової підготовки.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення проблеми формування художньо-творчих умінь майбутніх учителів музики, що виявляється у необхідності обґрунтування та експериментальної перевірки методики формування досліджуваної якості у процесі диригентсько-хорової підготовки.
Результати проведеного дослідження свідчать про виконання поставлених завдань і надали можливість зробити такі висновки.
1. На основі узагальнення результатів теоретичного аналізу філософських, психолого-педагогічних і мистецькознавчих досліджень встановлено, що при всій багатогранності поглядів дослідники сходяться на визнанні необхідності, але недостатньості розвитку творчого потенціалу студентів для здійснення музично-педагогічної роботи в школі на рівні сучасних вимог. Якісно новий зміст педагогічної діяльності передбачає формування художньо-творчих умінь як провідного чинника творчої активності особистості в процесі диригентсько-хорової роботи. Володіння художньо-творчими уміннями, як інтегративна властивість особистості фахівця, визначає рівень його професіоналізму. Пошук оригінальних прийомів роботи, продуктивності у самостійній педагогічній діяльності, відмова від стереотипних наборів готових педагогічних рішень потребують віднайдення нових форм і методів фахової підготовки майбутніх вчителів музики.
2. Теоретичне осмислення проблеми дослідження дозволило визначити художньо-творчі уміння як властивість особистості володіти системою усвідомлених, цілеспрямованих, взаємопов’язаних розумових і практичних дій, які дозволяють успішно виконувати логічно-евристичні, комунікативно-творчі та художньо-виконавські функції в процесі диригентсько-хорової діяльності. Виділено три основних компоненти структури художньо-творчих умінь:логічний, евристичний та комунікативно-творчий.Логічний компонент художньо-творчих умінь зумовлюється асоціативною природою художньої творчості та передбачає розвиток асоціативного мислення, емоційно-ціннісного ставлення до художньо-творчої діяльності, прагнення до самовираження. Евристичний компонент характеризується ступенем освоєння виразно-смислових значень художньої інформації, мірою з’ясування особистістю змісту та смислу цієї інформації шляхом декодування семантичного значення музичної мови, розвиненістю фантазії, уяви, оригінальністю дій. Комунікативно-творчий компонент характеризується вмінням художнього та комунікативного спілкування, здатністю до творчо-виконавської діяльності.
3. Критеріальними характеристиками художньо-творчих умінь студентів у процесі диригентсько-хорової підготовки є змістові параметри визначених компонентів, а саме: емоційно-ціннісне ставлення до творчої діяльності; прагнення до самовираження; здатність генерувати ідеї; розвиненість фантазії, уяви, оригінальність дій; уміння художнього та комунікативного спілкування; здатність виконувати різні види імпровізацій; уміння музично та вербально інтерпретувати; здатність створювати музику; артистизм; здатність до самоаналізу. Відповідно до визначених компонентів та показників у студентів було зафіксовано три рівні сформованості художньо-творчих умінь: низький, середній, високий.
4. На основі теоретичного аналізу наукової літератури та узагальнення досвіду хормейстерської практики було визначено особливості формування вмінь імпровізації, інтерпретації та створення музики у студентів музичних факультетів у процесі диригентсько-хорової підготовки, які зумовлюються специфікою останньої і полягають у необхідності комплексного вирішення виконавських, виховних, комунікативних та режисерських завдань. Доведено, що оволодіння художньо-творчими вміннями є ефективним засобом розвитку творчої особистості фахівця й оптимальним шляхом удосконалення системи диригентсько-хорової підготовки спеціалістів у вищій школі.
5. Процес формування художньо-творчих умінь забезпечувався організаційно-методичною системою, спрямованою на оволодіння художньо-творчими вміннями та активізацію самостійної творчої роботи студентів у різних видах диригентсько-хорової діяльності. Ефективними у практичній роботі булипринципи організації творчої роботи(особистісно зорієнтованого підходу до навчання, спонукання до творчого самовираження у диригентсько-хоровій діяльності, урізноманітнення форм і видів диригентсько-хорової роботи, емоційної насиченості виконавської діяльності, діалогової взаємодії та контекстного навчання майбутніх керівників дитячих хорів, поєднання педагогічного керівництва з ініціативою та самодіяльністю студентів, співтворчості, урахування специфіки видів мистецтв та особливостей їхньої взаємодії);педагогічні умови оптимізації навчального процесу(суб’єкт-суб’єктна взаємодія у художньому спілкуванні, самостійність і активність у творчій діяльності, створення сприятливої творчої атмосфери);етапиформування художньо-творчих умінь(початковий, творчо-смисловий, творчо-синтезуючий);методи навчально-творчої діяльності(творчих завдань, оцінно-художнього спілкування, колективного обговорення, дискусії, дидактичних ігор, емоційної драматургії, інсценізації, складання вербальних програм хорових творів, власної інтерпретації, «оббіленого тексту» партитури,порівняльних характеристик, багатозначних контекстів, порівняльно-зіставний, позиційної діяльності, проблемно-пошуковий).
6. Експериментально доведено ефективність поетапного формування художньо-творчих умінь у такій послідовності: формування спрямованості особистості музиканта на систематичне освоєння нової інформації педагогічного і спеціально музичного характеру, оволодіння вихідним обсягом теоретичних положень щодо закономірностей і принципів художньо-творчої діяльності (I етап); формування основ творчого мислення, розвиток здатності до найбільш точного відтворення у власній творчій діяльності об’єктивно виражених музичних закономірностей і використання їх у виконавстві та педагогічній діяльності, формування вмінь імпровізації та інтерпретації (II етап); активна участь студентів у творчій, композиторській діяльності (складання музичних казок), роботі створеного на базі експериментальної групи музично-хорового театру, творче використання набутих умінь під час педагогічної практики (III етап).
7. Проведене експериментальне дослідження дало змогу переконатися у результативності запропонованої методики, виявити позитивну динаміку формування художньо-творчих умінь, максимально ефективно реалізувати концепцію розвитку творчої особистості у підготовці майбутнього вчителя музики до самостійної професійної діяльності.
Виконане дослідження не вичерпує всіх аспектів визначеної проблеми. Подальшого дослідження вимагають питання формування художньо-творчих умінь у інструментально-виконавському та музично-теоретичному аспектах, виявлення специфічних рис досліджуваного феномену у музично обдарованих студентів, дослідження впливу рівня сформованості художньо-творчих умінь на загальний творчо-естетичний розвиток особистості.