catalog / PHILOSOPHICAL SCIENCES / Social and political philosophy
скачать файл:
- title:
- СІМ’Я ЯК СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ ФЕНОМЕН В УКРАЇНІ
- Альтернативное название:
- СЕМЬЯ как социокультурный феномен В УКРАИНЕ
- university:
- НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ М.П. ДРАГОМАНОВА
- The year of defence:
- 2012
- brief description:
- МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ М.П. ДРАГОМАНОВА
На правах рукопису
БУКОВИНСЬКИЙ АДРІАН ЙОСИПОВИЧ
УДК 17.023.32
СІМ’Я ЯК СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ ФЕНОМЕН В УКРАЇНІ
09.00.03 – соціальна філософія та філософія історії
Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філософських наук
Науковий керівник –
ПАНЧЕНКО Леся Миколаївна,
кандидат філософських наук, доцент
Київ – 2012
ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ СІМ’Ї ЯК СОЦІАЛЬНОЇ СИСТЕМИ 11
1.1. Визначення категоріального апарату та методології дослідження 11
1.2. Соціальна сутність сім’ї: аналіз історично-філософського аспекту 25
1.3. Сім’я та подружжя як феномен людської спільноти 50
Висновки до першого розділу 70
РОЗДІЛ 2 ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ ОСОБЛИВОСТЕЙ ІНСТИТУТУ УКРАЇНСЬКОЇ СІМ’Ї 73
2.1. Сучасний стан українського подружжя та сім’ї 73
2.2. Причини і наслідки проблем інституції сім’ї та подружжя 93
2.3. Духовна культура в сім’ї 109
Висновки до другого розділу 139
РОЗДІЛ 3 СІМЕЙНА ПОЛІТИКА ДЕРЖАВИ: ПІДХОДИ ДО
ВИЗНАЧЕННЯ ТА ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ 142
ВИСНОВКИ 167
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 170
ДОДАТОК А 188
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Сучасне українське суспільство називають перехідним, у якому трансформації відбуваються на рівні соціальних, політичних, культурних, економічних процесів. Звичайно, ці зміни не можуть не стосуватися й важливого його соціального інституту – сім’ї. Незважаючи на те, що для стабільної сім’ї характерні традиціоналізм і консерватизм, вона не може не відчувати на собі вплив провідних тенденцій сучасного соціального розвитку.
Такі фактори, як вплив європейських зразків гендерних відносин, нівелювання українських культурних традицій, прояви аномії пострадянського суспільства, демографічна криза створили передумови падіння авторитету сім’ї. Цьому сприяв і такий важливий процес, як певний відхід від релігійних традицій. Адже саме релігія укорінює в суспільній свідомості цінності моральної поведінки. Трансформаційні процеси в суспільстві, відповідно, призводять до збільшення девіацій у сімейних відносинах.
Такі проголошувані демократичними державами принципи, як лібералізм, індивідуалізм, економічна незалежність жінок, окрім очевидних позитивних результатів для окремої особистості, мають ще й приховані негативні наслідки для сім’ї в цілому. У суспільстві, де права людини всебічно захищені, будь-який сімейний конфлікт може закінчитися руйнуванням сім’ї. І це є негативним, латентним наслідком впровадження норм сучасної західної цивілізації. Суспільство, що проголошує цінності індивідуалізму й незалежності, все менше втручається в особисте життя людей, молодь усе рідше зважає на громадську думку. Тому врегульовані шлюбом статеві відносини, усе частіше набувають неінституціоналізованих форм.
Протягом століть сім’я вважалася однією з найбільш значущих трансляторів та ретрансляторів традицій, звичаїв, культурних, етнічних, моральних цінностей народу, вона виконувала і продовжує виконувати специфічні, тільки їй притаманні функції по народженню, утриманню та соціалізації нових поколінь. Але наступ аномії призвів до депопуляції населення та погіршенню виховання підростаючого покоління, наслідком чого є безпрецедентне зростання дитячої й підліткової злочинності, соціального сирітства, дитячої проституції тощо.
У той же час в сучасній літературі поширеною є думка про те, що саме в період криз зростає роль і значення сім’ї як важливого буфера між індивідом і соціальними змінами. Вона виявила себе достатньо функціональною системою, що володіє високою здатністю до адаптації у будь-якій обстановці.
Безумовно, що суспільство зацікавлене у благополучній сім’ї, яка здатна виростити повноцінну дитину, справжню особистість, громадянина, який зміг би побудувати або підтримувати справедливий, правовий та економічно ефективний соціум. Саме сім’я виступає гарантом не лише адаптації людини в соціумі, але інституцією з відтворення цілісності родового життя громади.
Разом з тим, відсутні спеціальні дослідження, які б дали можливість виявити основні суперечності, що мають місце в даній сфері, а також намітити ті заходи, які дозволять розробляти нові та коригувати вже існуючі соціальні програми, налагодити ефективну систему взаємодії держави, громадськості з сім’єю. Для цього необхідно забезпечити вивчення механізмів розробки і реалізації сімейної політики, уточнення її специфіки, структури, функцій, шляхів удосконалення у глобалізаційному наступі тощо.
Ступінь наукової розробленості проблеми. Дослідження сімейної проблематики має кілька напрямів. Вивчення ролі сім’ї як найважливішого соціального інституту знаходимо у працях класиків соціології – Е. Дюркгейма, О. Конта, П. Сорокіна, Г. Спенсера, Т. Парсонса та ін. Аналіз тенденцій розвитку сучасної сім’ї як соціального інституту подано у працях Е. Бьорджесса, Дж. Боссарда, У.Дж. Гуда, К. Кіркпатріка, Г. Локка, М. Німкоффа, У. Огборна, Р. Уїнча, Р. Хілла, К. Циммермана, М. Елмера та ін.
В оцінці процесів, що відбуваються у сфері шлюбно-сімейних відносин, склалися два основні підходи: це оцінка нинішнього стану як кризи сім’ї (фамілістична парадигма) і модернізаційна концепція. В концепції кризи сім’ї, яка аналізує трансформації соціальних цінностей і пріоритетів, що продукують різного роду ризики й загрози, прогнозується руйнування самого інституту сім’ї. Прихильники другого підходу вважають, що перехід від традиційної до сучасної сім’ї, плюралізм форм шлюбу й сімейних структур не повинні інтерпретуватися лише як відхилення від норми. Скоріше, вони свідчать про істотні й незворотні еволюційні зміни в самому інституті сім’ї. Вони вважають, що зміни сім’ї зумовлені загальносоціальними змінами, тобто модернізація суспільства спричиняє й трансформацію окремих його інститутів. До фамілістичної парадигми належить нова альтернативна школа соціології сім’ї. Серед сучасних представників цієї школи слід згадати Б. Бергер, Д. Бланкен-Хорна, Дж. Девіса, А. Карлсона, П. Морган, Д. Попеноє, Р. Вайтфілда. Найбільш відомими представниками парадигми кризи сім’ї на пострадянському просторі є російські дослідники А. Антонов, В. Мєдков. Концепція модернізації сім’ї широко висвітлена у працях А. Вишневського, А. Волкова, С. Голода.
Різні аспекти функціонування сім’ї в нових умовах досліджують як українські вчені (О. Балакірєва, С. Глазунов, А. Лантух, Н. Лавріненко, Т. Медіна, А. Ноур, В. Пилипенко, Ю. Якубова та ін.), так і західні дослідники сімейної політики (А. Гаутер, Дж. Горник, В. Дюмон, У.Дж. Гуд, А. Карлсон, А. Кан, А. Кох, Ш. Кемерман, Дж. Льюїс, М. Мейерс, П. Мосс, Б. Пфау-Еффінгер, К. Росс, Ж. Сардін, Н. Стропник, Н. Фрейзер, Р. Хілл, А. Черлін та ін.).
Аналіз сімейної політики як структурного елемента соціальної політики простежено у працях українських дослідників Ю. Галустян, С. Глазунова, В. Захарченко, В. Кушакова, Т. Медіної, А. Ноура, Ю. Якубової, О. Яременка та ін.
Серед вітчизняних авторів комплекс проблем шлюбно-родинних взаємин розглядали в контексті соціально-філософського дискурсу: Н. Андрєєва, В. Андрущенко, М. Бойченко, Є. Білик, А. Галович, О. Гомілко, М. Вернікова, Л. Саввінов, В. Ткачова, Н. Туліна, О. Чорний, Т. Руденко, І. Ковальова, С. Лазюк, М. Михальченко, Л. Усанова та інших.
Не зважаючи на активізацію досліджень в галузі сім’ї, залишається ще багато аспектів, що потребують вивчення. У зв’язку з цим наукове завдання роботи полягає у філософському дослідженні взаємозв’язку функцій сім’ї та шлюбу, вивченні впливу різних факторів на трансформацію сім’ї як соціокультурного явища.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи безпосередньо пов’язана з науково-дослідною темою кафедри соціальної філософії та філософії освіти Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова «Філософські засади єдності гуманітарних, природничих і технічних завдань в освіті сучасного вчителя» (затверджено наказом Міністерства освіти і науки України № 732 від 27 жовтня 2006 р. та рішенням Вченої ради Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова від 22 грудня 2010 р., протокол № 5). Тема дисертації затверджена Вченою радою Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (протокол № 5 від 23 грудня 2010 р.).
Метою дисертаційного дослідження є філософська концептуалізація основних тенденцій еволюції сім’ї в Україні в контексті державної політики України стосовно сім’ї.
Досягнення вказаної мети здійснювалося через постановку й вирішення таких завдань:
- уточнення понять «сім’я», «подружжя», «шлюб», «сімейна політика» в соціально-філософському дискурсі;
- дослідження історичного генезису української сім’ї й виокремлення особливостей її існування;
- уточнення теоретичних підходів до аналізу змін соціального інституту сім’ї на сучасному етапі;
- визначення впливу морально-духовно-етичної складової на стан інституції сім’ї;
- визначення місця й ролі сімейної політики в контексті Національної стратегії і Національної безпеки України;
- з’ясування соціально-філософських засад державної політики України стосовно сім’ї.
Об’єктом дисертаційного дослідження є сім’я як елемент інституційної структури українського суспільства.
Предметом дисертаційного дослідження є основні напрямки концептуалізація сімейних взаємин та впливу на них засобами державної політики в Україні.
Методологічна основа дослідження. Складність і унікальність сім’ї як соціального утворення пояснює множинність наукових підходів, застосованих до її дослідження у даній дисертації.
Використані загальнонаукові методи аналізу та синтезу, а також конструктивний метод, що полягає у з’ясуванні загальних принципів теоретичної реконструкції явищ сім’ї та шлюбу. Порівняльний метод було використано для співставлення основних наукових та філософських напрямків щодо тлумачення понять «сім’я» та «шлюб». Цивілізаційний підхід використано як такий, що найбільше відповідає аналізу змін у функціонуванні інституту сім’ї в умовах глобалізаційних процесів та з огляду на те, що Україна знаходиться на розломі соціального розвитку, а також системний підхід, завдяки застосуванню якого досягнуто узагальнення сімейної політики. У дослідженні використовувалися також принцип детермінізму, принцип розвитку, принцип цілісності й принцип історизму.
Наукова новизна. У дисертаційній роботі досліджено основні фактори впливу на трансформацію сім’ї як соціокультурного феномену під кутом розробки організаційно-управлінського забезпечення удосконалення сімейної політики та механізмів її реалізації в сучасному українському суспільстві, а саме:
- уточнено поняття «подружжя», що визначається як добровільний союз між чоловіком і жінкою, заснований на взаємній любові, який передбачає народження і виховання дітей; шлюб – як добровільна згода між чоловіком та жінкою, яка має на меті спільне проживання, створення родини та виховання дітей; виявлено основні, існуючі у гуманітарному знанні теоретико-методологічні підходи щодо розуміння природи сім’ї та шлюбу: психоаналітичний, ґендерний, соціологічно-футурологічний, фамілістичний, культурологічний, соціально-філософський;
- подано аналітичний огляд методологічних концепцій, у яких значна увага приділяється змінам, що відбулися з інститутом сім’ї та його функціями на початку XXІ століття, висвітлюються основні тенденції розвитку шлюбно-сімейних відносин у сучасному суспільстві. Підкреслюється, що різні точки зору на сучасні проблеми розвитку інституту сім’ї, на можливість та ефективність їх вирішення викликають зацікавленість дослідників, відбиваються в суспільній свідомості та позначаються на заходах, систему яких можна визначити як «сімейну політику»;
- уточнено поняття «сімейна політика», що визначається як цілісна система заходів соціального, економічного, правового, організаційного характеру, спрямованих на удосконалення функціонування інституту сім’ї загалом, а також на поліпшення життєдіяльності окремих типів сімей;
- визначено моральні, духовні, етичні причини кризи інституції сім’ї: непідготованість до життя в подружжі тих, хто вступає в шлюб; незнання правди про подружжя, а часто і повне нерозуміння сутності подружнього життя; невміння і незнання послідовності побудови стосунків між хлопцем і дівчиною; легкодоступність розлучення, а також сексуальна розпущеність, що створює атмосферу вседозволеності; зміна традиційних ролей подружжя у сім’ї; аборти тощо та запропоновано методи виходу з даної ситуації;
- набув подальшого розвитку аналіз тенденцій впливу на трансформаційні процеси у сфері сімейного життя: перехід родини з багатьма поколіннями в індивідуалістичну однодітну або бездітну сім’ю; замкнуте домогосподарство трансформувалось в економічну незалежність чоловіка і жінки; патріархальну мораль було витіснено сексуальною та феміністичною революцією. Обґрунтовано ідеологему про розвиток даних явищ, що став можливим завдяки розвитку постматеріалістичних цінностей, інституалізації, індивідуалізації, вульгаризації фрейдизму та глобалізації у формі вестернізації;
- виявлено витоки, сутність суперечностей у механізмі реалізації сімейної політики: недосконалість нормативно-правової бази; нерозробленість механізму ліцензування професійної діяльності у сфері надання соціальних послуг; відсутність стандартів якості надання соціальних послуг; відсутність повноцінного ринку соціальних послуг; недостатня представленість на ринку соціальних послуг недержавних суб’єктів; відсутність єдиних критеріїв якості та ефективності діяльності соціальних служб; низький престиж соціальної роботи в суспільстві.
Теоретичне та практичне значення полягає у новому прочитанні малодослідженої у вітчизняній літературі проблематики. Використані в роботі підходи можуть скласти методологічну базу для розробки соціально-філософських концепцій дослідження новітніх тенденцій трансформації сімейних відносин. Отримані результати дисертаційної роботи можуть бути використані в нормативних та спеціальних курсах з соціальної філософії, філософської антропології і філософії культури або розробках окремих спецкурсів з даної та суміжної проблематики, також можуть виступати основою для опрацювання соціальної та демографічної політики, напрямку її розвитку та ідейної забарвленості на загальнодержавному рівні.
Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження доповідались та обговорювались на засіданні кафедри соціальної філософії та філософії освіти Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, а також на ряді міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференцій та семінарів, а саме: Всеукраїнській науково-практичній конференції «Університет – позашкільний навчальний заклад – загальноосвітній навчальний заклад» (м. Київ, 2010); Міжнародній науковій конференції – Шості юридичні читання «Правова культура, правова свідомість і право» (м. Київ, 2010); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасне дошкілля: реалії та перспективи» (м. Київ, 2010); Міжнародній науковій конференції «Наукова еліта як соціально-економічний фактор розвитку держав в умовах глобалізації» (м. Київ, 2010); Міжнародній науково-практичній конференції «Соціальна робота на межі тисячоліть: концепції, технології, стратегії» (м. Київ, 2011); IV українсько-польському форумі «Розвиток педагогічних наук в Україні і Польщі на початку ХХІ століття» (м. Черкаси, 2011); Науково-практичній конференції «Основні напрями модернізації вищої освіти в контексті викликів епохи» (мм. Київ-Глухів, 2011).
Публікації. Основні теоретичні положення і висновки дисертаційного дослідження опубліковано у 5 наукових роботах, серед яких: 4 –у фахових виданнях з філософських наук, 1 – у збірнику наукових праць.
Структура і обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (195 найменувань) та 1 додатку. Обсяг дисертаційного дослідження становить 191 сторінка, з них 170 сторінок основного тексту.
- bibliography:
- ВИСНОВКИ
У дисертації наведене теоретичне узагальнення і вирішення наукового завдання, що виявляється в дослідженні феномену сім’ї в Україні в її соціальному і культурному вимірах. Розкрито форми і напрямки вдосконалення сімейної політики та механізми її реалізації. Підсумок дослідження дає змогу сформулювати низку висновків:
1. Використання соціально-філософського підходу дозволяє концептуально розглядати сім’ю як особливу сферу людської життєдіяльності, як цілісну соціальну систему, що виступає визначальною стосовно всіх інших інституцій. Аналіз існуючих дефініцій сім’ї у філософії дозволив запропонувати нове визначення даного явища, а саме: «сім’я – це система зв’язків, взаємодій і відносин, яка базується на подружжі й кровній спорідненості, члени якої пов’язані любов’ю, побутом, спільністю проживання і в якій реалізуються потреби особистості й суспільства». Феномен подружжя тлумачиться як «добровільний союз між чоловіком і жінкою, заснований на взаємній любові, який передбачає народження і виховання дітей».
2. Різні тлумачення понять «сім’я» та «шлюб» в юридичному, культурно-історичному та повсякденно-побутовому (недійному) значеннях і неузгодженість між даними поясненнями одного і того ж явища на практиці сприяють посиленню сімейно-шлюбної нестабільності і, як наслідок, поглиблюють демографічну кризу.
3. Історико-філософський аналіз галузі соціальної філософії і погляди філософів різних епох виявили багатогранну варіативність у концептуалізації явища сім’ї. Найкращий евристичний потенціал демонструє підхід, який, виходячи із системної тріади соціальних взаємодій «індивід – сім’я – суспільство», дозволяє наголошувати на унікальності та важливості сім’ї як для суспільства, так і для кожного його члена, нарешті, для державотворення.
4. Нівелювання тиску з боку родини, держави, релігії, інших соціальних груп, які панували раніше та одночасному підвищенні особистісних мотиваційних чинників при укладанні шлюбів, під впливом дії тотальної підміни цінностей, позначається на нестабільності та нетривалості сімейних союзів. Тому трансформація суспільства, як позитивне явище, яке визволяє індивіда із лещат соціального тиску, одночасно ставить його перед особистісним та відповідальним вибором, який, дуже часто, індивід не може зробити повноцінно, як наслідок індивід без соціального тиску та за відсутності відповідальності часто попадає, навмисно або мимо волі, до спіралі матримоніальної нестабільності (постійного одруження та розлучення).
5. Доведено, що найдоцільніше розглядати сімейну політику як Національну стратегію країни, яка повинна реалізовуватись через окреме Міністерство сім’ї і молоді, яке повинно реалізовувати сімейну політику в тісній взаємодії і співпраці з іншими профільними Міністерствами (освіти і науки, соціальної політики, охорони здоров’я, культури, юстиції). Нині існуючий стан регуляції сімейно-шлюбних відносин, що віднесено до функцій Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України визнано неконструктивним. Сімейна політика також повинна розглядатись в контексті Національної безпеки країни.
6. Сімейна політика визначена як цілісна система заходів соціального, економічного, правового, освітнього, організаційного характеру, спрямованих на підвищення ефективності функціонування соціального інституту сім’ї загалом, а також на покращення життєдіяльності окремих сімей.
7. До основних механізмів реалізації сімейної політики віднесено соціальну роботу з сім’ями та надання соціальних послуг сім’ям. Соціальні послуги сім’ям – це комплекс заходів різного характеру, що здійснюються соціальними службами, спрямований на окремі сім’ї чи групи сімей з метою підтримки їх нормального функціонування. Соціальні послуги не тотожні соціальному захисту, це платна допомога, яка має індивідуальний характер, спрямована на вирішення не тільки матеріальних, але й психологічних, педагогічних, правових, медико-соціальних та інших проблем.
8. Головний акцент в соціальній роботі стосовно сім’ї повинен бути спрямований на попередження можливих проблем і негараздів, які можуть чекати сім’ю в майбутньому. Це комплексний підхід належної підготовки молоді до життя в подружжі, який знаходить своє вираження у довгостроковій, ближчій і безпосередній підготовці до життя в подружжі. Ці три етапи окреслюють період, який триває з моменту зачаття дитини і щонайменше до її повноліття. Така підготовка повинна бути на відповідальності усіх інституцій, які мають вплив на формацію свідомості особи. Це інституції сім’ї, державні інституції (дошкільні заклади, середня і вища школи), церква, засоби масової інформації та різнопрофільні громадські організації.
9. Сім’я це стала інституція у просторі якої зростають, виховуються діти і формується особистість. Для того, щоб сім’я могла ефективно виконувати свою місію їй необхідно самій бути достатньо зрілою і готовою до виконання цих завдань. В державних інституціях необхідно ввести навчальні дисципліни і курси, які будуть забезпечувати підготовку молодої людини до побудови стосунків і сімейного життя. Після одруження подружжя повинно мати можливість користатися джерелами різноманітного супроводу молодої сім’ї. Співпраця церкви і держави може бути набагато більш плідною. Засоби масової інформації на сьогоднішній день мають більше руйнівного впливу на сім’ю, аніж сприятливого. Усі ініціативи міжнародних інституцій, держави та органів місцевого самоврядування тут повинні бути регламентовані законодавчо.
10. Для ефективного виконання сімейної політики потрібні кваліфіковані фахівці, яких повинен готувати новостворений профільний Державний інститут родини і подружнього життя. Визначені подальші кроки в напрямку наукового аналізу і концепції сімейної політики, механізмів її реалізації та координації дій різних суб’єктів, що беруть активну участь у розв’язанні проблем сім’ї, а також створення умов для переходу її квазісуб’єктів на рівень повноцінних суб’єктів сімейної політики.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Айвазова С. Г. К истории феминизма / С.Г. Айвазова // Общественные науки н современность. – 1992. – № 6. – С. 153-168.
2. Алімамедов Р. Родина та її участь у розвитку суспільства у світлі апостольського Повчання / Р. Алімамедов // Пізнай правду. – 2003. – № 5 (62). – С. 13-14.
3. Антипкін Ю. Г. Репродуктивне здоров’я жінок як важлива складова покращення демографічної ситуації в Україні / Ю. Антипкін // Журнал АМН України. – 2007. – № 3 (Том 13). – С. 476-485.
4. Андреева Н. И. Семья как объект социально-философских исследований: [учебное пособие] / Н. Андреева. – Ставрополь: Изд-во СГУ, 2000. – 80 с.
5. Антонов А. И. Социология семьи: [учебное пособие] / А. Антонов, В. Медков. – М.: Изд-во МГУ: «Братья Карич», 1996. – 304 с.
6. Аристотель. Политика. Афинская полития / Аристотель; [перевод, вступ. ст. Е.И. Темнова, с. 5-32]. – М.: Мысль, 1997. – 458 с.
7. Аристотель Сочинения: в 4 т. / Аристотель; [пер с древнегреч.; общ ред. А.И. Доватура. – М.: Мысль, 1983. – Т. 4. – 830 с.
8. Бердяев Н. А. Письмо будущей жене Л. Ю. Рапп / Н. Бердяев // Эрос и личность. Философия пола и любви. – М.: Мысль, 1989. – C. 120-159.
9. Бердяев Н. А. Философия свободы. Смысл творчества /
Н. Бердяев. – М.: Правда, 1989. – 607 с.
10. Богатирьова Е. А. Бахтин: этическая онтология и философия язика / Е.А. Богатирьова // Вопросы философии. – 1993. – №1. – С. 55-56.
11. Богуш А. М. Діти і соціум: особливості соціалізації дошкільного та молодшого шкільного віку: [монографія] / [А. Богуш, Л. Варяниця, Н. Гавриш та ін.]. – Луганськ: Альма-матер, 2006. – 368 с.
12. Большой психологический словарь / [сост. и общ. ред. Б. Мещеряков, В. Зинченко]. – СПб.: ПРАЙМ – Еврознак, 2003. – 672 с.
13. Большой энциклопедический словарь / [зав. ред. Гершович Я. Г.]. – М.: АСТ, 2009. – 1247 с.
14. Бондаренко Г. Спроба шлюбу [Електронний ресурс] / Г. Бондаренко // Хайвей [сайт]. – 9.03.2009. – Режим доступу: http://h.ua/story/178686/
15. Бэкон Ф. Новый Органон, Афоризмы об истолковании природы. и царства человека [сочинения в 2-х т.] / Ф. Бекон. – Т. 2. – М.: Мысль, 1978. – 380 с.
16. Бэкон Ф. Сочинения: в 2-х т. / Ф. Бэкон; [сост., вступительная стаття и общ. редакция Л. Л. Субботина ]. – М.: Мысль, 1972. – Т. 2 : Опыты и наставления нравственные и политические. – М.: Мысль, 1972. – 569 с.
17. Вегнер О. М. Фемінізм як джерело тендерної політики /
О. Вегнер // Держава і право: збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. – К.: Ін-т держави і права їм. В. М. Корецького НАН України, 2006. – Випуск 34. – С. 68-78.
18. Введение в гендерные исследования: учеб. пособие для вузов / [под. общ. ред. И.В. Костиковой]. – [2-е изд.. перераб. и доп.]. – М.: Аспект Пресс, 2005. – 252 с.
19. Войтович Л.В. Міста та міська обрядовість // Історія української культури: в 5-ти томах. [редкол.: Я. Ісаєвич (гол. ред.), Ю. Ясіновський, А. Войтович та ін.]. – К.: Наукова думка, 2001. – Т. 2. – С. 184-201.
20. Вишневський О. Концепція демократизації українського виховання / О. Вишневський // Концептуальні засади демократизації та реформування освіти в Україні. Педагогічні концепції. – К.: Школяр, 1997. – С. 78-122.
21. Вишневський О. Природа цінностей виховання / О. Вишневський // Педагогічна думка. – 2006. – № 2. – С. 11-22.
22. Вишневський О. І. Теоретичні основи сучасної української педагогіки: [навчальний посібник] / О. І. Вишневський. – [вид. 3-є, доопрац. і допов.]. – К.: Знання, 2008. – 566 с.
23. Ганслі Теренс М. Соціальна політика та соціальне забезпечення за ринкової економіки / М. Ганслі Теренс; [пер. з англ. О. Перепадя]. – К.: Основи, 1996. – 237 с.
24. Гегель Г.В.Ф. Сочинения / Г.В.Ф. Гегель; [под ред. А. Деборина и Д. Рязанова ; Ин-т К. Маркса и Ф. Энгельса]. – М.-Л.: Гос. изд-во, 1935. – Т. 8: Философия истории / [пер. А.М. Водена; под ред. и с предисл. Ф.А. Горохова]. – М.-Л.: Гос. изд-во, 1935. – 470 c.
25. Гегель Г.В.Ф. Сочинения: в 8-ми т. / Г.В.Ф. Гегель; [под ред. А. Деборина и Д. Рязанова / Ин-т К. Маркса и Ф. Энгельса]. – М.-Л.: Гос. изд-во, [1929], 1959. – Т. 4, ч. 1: Система наук. ч. 1. Феноменология духа / [пер. Г. Шпета]. – М.-Л.: Гос. изд-во, 1959. – 438 c.
26. Гегель Г.В.Ф. Философия права / Г.В.Ф. Гегель; [пер. с нем., авт. вступ. ст., с. 3-43, и примеч. В.С. Нерсесянц]. – М.: Мысль, 1990. – 524 с.
27. Гегель Г.В.Ф. Сочинения / Г.В.Ф. Гегель; [пер. с нем., под ред. А. Деборина и Д. Рязанова; Ин-т К. Маркса и Ф. Энгельса]. – М.-Л.: Гос. изд-во, [1929], 1956. – Т. 3, ч. 3: Энциклопедия философских наук. ч. 3. Философия духа / [пер. Б.А. Фохта]. – М.-Л.: Гос. изд-во, 1956. – 371 с.
28. Гельвеций К.А. Об уме / Клод Гельвеций; [пер. с фр. под ред. Э.Л. Радлова]. – М.: Мир книги: Литература, 2006. – 559 с.
29. Гельвецій К.А. Про людину, її розумові здібності та її виховання / К.А. Гельвецій; [перекл. з франц. В. Підмогильного]. – К.: Основи, 1994. – 416 с.
30. Гендерний паритет в умовах розбудови сучасного українського суспільства / [Г. Алексєєва та ін.; ред. Т. Тележенко; Канадське агентство міжнародного розвитку, Посольство Канади в Україні, Канадсько-український гендерний фонд, Український ін-т соціальних досліджень]. – [2-е вид. допов. уточ]. – К.: Український ін-т соціальних досліджень, 2003. – 129 с.
31. Горбанюк Ю. Ситуація родини у сучасному суспільстві. Провідні напрямки досліджень проблем родини. / Ю. Горбанюк // Ситуація родини в сучасному суспільстві – досвід Центрально-Східної Європи. – Люблін: Видавництво Люблінського католицького університету, 2007. – 108 с.
32. Громов В.Є. Смисл і границі людської духовності : [монографія] / В.Є. Громов. – Дніпропетровськ Націон. гірничий ун-т, 2005. – 158 с.
33. Громов В.Е. К проблеме оснований духовности человека и духовном качестве его нравственного сознания / В.Е. Громов // Гуманитарный журнал. – 2011. – № 3-4. – С. 29-34.
34. Дармодехин С. В. Социальный институт семьи: проблемы и направления развития / С.В. Дармодехин // Семья в России. – 2008. – № 1. – С. 6-14.
35. Демин В. М. Проблемы теории личности (социально-философский аспект) / В. М. Демин. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1977. – 240 с.
36. Державна національна програма «Освіта» («Україна ХХІ ст.»). – К.: Радуга, 1994. – 61 с.
37. Державна програма підтримки сім’ї на період до 2010 р., затверджена КМ України постановою від 19 лютого 2007 р. № 244 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: zakon.rada.gov.ua/laws/show/244-2007-п.
38. Державний комітет статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua
39. Дистервег А. Избранные педагогические сочинения /
А. Дистервег. – М.: Учпедгиз, 1956. – 374 с.
40. Дмитрів І. Міграційний капітал оплаканий слізьми та скроплений кров’ю [Електронний ресурс] / І. Дмитрів // Українське слово. – 26.01.12. – № 4 (429). – Режим доступу : http://www.ukrslovo.net/ feed/25/595.txt
41. Докуніна О.М. Педагогічні умови засвоєння моральних норм дітьми в сім’ї / О.М. Докуніна // Проблеми сімейного та статевого виховання дітей і учнівської молоді : науково-методичний збірник. – К.: ІСДО України, 1995. – С. 20-26.
42. Домбругова А. Укладення та зміст шлюбного контракту / А. Домбругова // Юридичний вісник України. – 2004. – № 28. – С. 14.
43. Дуткевич Т.В. Конфліктологія з основами психології управління: [навчальний посібник] / Т.В. Дуткевич. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 456 с.
44. Еникеев М.И. Общая, социальная и юридическая психология. Краткий энциклопедический словарь / М.И. Еникеев, О.А. Кочетков. – М.: Изд-во «Юридическая литература», 1997. – 448 с.
45. Єрмоленко А.М. Ціннісно-нормативне обґрунтування науки та автономія суб’єкта / А.М. Єрмоленко // Філософська думка. – 2009. – № 4. – С. 30-49.
46. Жижко С. Нація як спільнота / С. Жижко. – К.: Дніпро, 2008. – 808 с.
47. Західноукраїнський центр «Жіночі перспективи» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.women.lviv.ua
48. Здравомислов А.Г. Потребности. Интересы. Ценности / А.Г. Здравомыслов. – М.: Прогресс, 1986. – 320 с.
49. Зубец О.П. Трактаты о любви: [сборник текстов] / О.П. Зубец. – М.: ИФ РАН, 1994. – 187 с.
50. Іван Павло ІІ. Енцикліка Fides et Ratio Святішого Отця Івана Павла ІІ до єпископів Католицької Церкви про співвідношення віри й розуму / Іван Павло ІІ.; [пер. з пол. Н. Попач]. – К.: Кайрос; Л.: Свічадо, 2000. – 152 с.
51. Іванишин В. Мова і нація / В. Іванишин, Я. Радевич-Винницький. – Дрогобич: Видавнича фірма «Відродження», 1994. – 218 с.
52. Ігнат’єва А. Проблема формування моральних цінностей в історії вітчизняної початкової школи / А. Ігнат’єва // Молодь і ринок. – 2007. – № 8 (31). – С. 105-107.
53. Каган М.С. О духовном. Опыт категориального анали за / М.С. Каган // Вопросы философии. – 1985. – № 9. – С. 93-95.
54. Каган М.С. Мир общения: проблемы межсубъективных отношений / М.С. Каган. – М.: Политиздат, 1988. – 320 с.
55. Кампанелла Т. Государство Солнца / Томмазо Кампанелла; [пер. с лат., с биогр. очерком, прим. и доп. А.Г. Генкеля]. – СПб.: ред. журн. «Всемирн. вестн.», 1906. – 92 с.
56. Кампанелла Т. Город Солнца / Т. Кампанелла // Утопический роман ХVІ – XVII веков. – М.: Худож. лит-ра, 1971. – 496 с.
57. Кант И. Критика чистого разума / И. Кант; [пер. с нем. Н. Лосского]. – Мн.: Литература, 1988. – 960 с.
58. Кант И. Основы метафизики нравственности; Критика практического разума; Метафизика нравов / И. Кант [перевод, вступ. ст. Я.А. Слинина, с. 5-52]. – СПб.: Наука, 1995.– 528 с.
59. Кант И. Сочинения: в 6-ти т. / И. Кант; [под общ. ред. В.Ф. Асмуса и др.; вступ, ст. Т. Ойзермана]. – М.: Мысль, 1969. – 564 с.
60. Капська А.Й. Соціальна педагогіка : [підручник] / А.Й. Капська; [за ред. проф. А.Й. Капської]. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 468 с.
61. Квинтилиан М. О воспитании оратора / М. Квинтилиан // Хрестоматия по истории педагогіки : в 4 т. / [под общей ред. С.А. Каменева]. – М.: Гос. учебно-пед. изд-во, 1938. – Т. 1. – С. 238-256.
62. Квиткина Л. Методические принципы разработки типологии гражданского брака / Л.Г. Квиткина, Ю.С. Воеводина // Вестн. моск. ун-та. Серия 18. Социология и политология. – 2007. – № 3. – С. 66-79.
63. Кельман М. С. Загальна теорія держави і права: [підручник] / М.С. Кельман, О.Г. Мурашин. – К.: Кондор. 2006. – 477 с.
64. Ковалев С. В. Психология современной семьи / С.В. Ковалев. – М. : Просвещение, 1988. – 208 с.
65. Коваль Б. И. Смыслы жизни. Мнения и сомнения / Б.И. Коваль. – М.: ООО «Северо-Принт», 2001. – 493 с.
66. Компендіум соціальної доктрини церкви / [під загальною ред. Лесі Коваленко]. – К. : КАЙРОС, 2008. – 552 с.
67. Кон И.С. Ребенок и общество: [учебное пособие] / И.С. Кон. – М.: Академия, 2003. – 284 с.
68. Кононко О. Л. Соціально-емоційний розвиток особистості / О.Л. Кононко. – К.: Освіта, 1998. – 256 с.
69. Консультативное мнение по выработке курса политики для стран с переходной экономикой: Тасис-проект «Социальная защита в Украине». – К.: [Б. и., б.г.]. – 45 с.
70. Концепція державної сімейної політики: Постанова ВР України від 17 вересня 1999 р. №1063-XIV // Відомості Верховної Ради. – 1999. – № 46-47. – С. 404.
71. Кордуэл М. Психология: А – Я. Словарь-справичник / М. Кордуэл; [пер. с англ. К.С. Ткаченко]. – М.: ФАИР-ПРЕСС, 2002. – 448 с.
72. Коркина Н.А. Отцовство в современной семье / Н.А. Коркина // Семейная психология и семейная терапия. – 2003. – № 4. – С. 48-54.
73. Костів В.І. Народно-педагогічні ідеї минулого у формуванні сучасного сім’янина: Книга для вчителя / В.І. Костів; АПН України, Прикарпатський ун-т ім. В.Стефаника. – Івано-Франківськ: [б.в.], 1996. – 195 с.
74. Котовская М.Г. Анализ феномена мачизма / М.Г. Котовская, Н.В. Шалыгина //ОНС. – 2005. – №2. – С. 166-176.
75. Краткая практическая энциклопедия. Православная этика. Нравственное поведение христианина / [сост. О.А. Казаков]. – СПб.: Статис, 2005. – 317 с.
76. Крымский С.Б. Контуры духовности: новые контексты идентификации / С.Б. Крымский // Вопросы философии. – 1992. – № 2 – С. 21-28.
77. Кузь В.Г. Основи національного виховання / В.Г. Кузь, Ю.Д. Руденко, З.О. Сергійчик. – Умань: [б.в.], 1993. – 510 с.
78. Кузьмин А.И. Социально-экономические факторы и мотивы репродуктивного поведения семьи / А.И. Кузьмин // Семья как объект социально-демографических исследований: сборник статей. – Свердловск: УНЦ АН СССР, 1983. – С. 39-50.
79. Лега В.П. История античной философии / В.П. Лега. – М.: Изд. Свято-Тихоновского Богословского Института, 2004. – 298 с.
80. Леонова А. Семья и воспитание детей: частные изменения или системный сдвиг? / Анастасия Леонова, Наталия Зоркая // Отечественные записки. – 2004. – № 4. – С. 60-75.
81. Леонтьев Д.А. Психология смысла: природа, строение и динамика смысловой реальности / Д.А. Леонтев. – М.: Смысл, 1999. – 487 c.
82. Литвинова А.Л. Из истории философских представлений о браке и семье (Проблема брака и семьи в философии Канта, Фихте, Гегеля) / А.Л. Литвинова // Семья как объект философского и социологического исследования. – Л.: Наука, Ленинградское отделение, 1974. – С. 12-40.
83. Локк Дж. Сочинения: в 3-х т. / Дж. Локк; [пер. с англ. и латин. / ред. и сост., авт. примеч. А.Л. Субботин]. – М.: Мысль, 1988. – Т. 3. – 668 с.
84. Ляшенко Н.О. Подружні ролі в молодіжній сім’ї / Н.О. Ляшенко // Український соціум: Науковий журнал. – 2007. – № 1. – С. 16-23.
85. Макаренко А.С. Педагогические сочинения: в 8 т. / А.С. Макаренко. – М.: Педагогика, 1983-1986. – Т.3: Педагогическая поэма. – 1983. – 511 с.
86. Макаренко А.С. Педагогические сочинения : в 8 т. / А.С. Макаренко. – М.: Педагогика, 1983-1986. – Т. 4. – 1986. – 480 с.
87. Маковецький А.М. Українське суспільство у соціологічному вимірі: проблеми теорії та практики / А.М. Маковецький. – Чернівці: Руту, 2008. – 208 с.
88. Малиновский Б. Избранное : Динамика культуры / Б. Малиновский; [пер. с. англ.]. – М.: РОССПЭН, 2004. – 959 с.
89. Маркс К. Сочинения: в 3 т. / К. Маркс, Ф. Энгельс [перевод с нем.; Ин-т марксизма-ленинизма при ЦК КПСС]. – М.: Политиздат, 1979. – Т. 3. – 682 c.
90. Маркс К. Сочинения: в 3 т. / К. Маркс, Ф. Энгельс [перевод с нем.; Ин-т марксизма-ленинизма при ЦК КПСС]. – М.: Политиздат, 1979. – Т. 1. – 768 c.
91. Маркс К. Сочинения / К. Маркс, Ф. Энгельс [перевод с нем.]. – М.: Прогресс, 1985. – Т. 21. – 612 c.
92. Мельник Л.П. Вплив подружньої сумісності на взаємини дошкільника в дитячому колективі / Л.П. Мельник, Л.М. Співак,
Н.С. Славіна // Наукові праці Кам’янець Подільського державного університету. Серія: психологічні науки. – Вип. 1. – 2007. – С. 113-117.
93. Мизес Л. Социализм. Экономический и социологический анализ / Л. Мизес. – М.: «Catallaxy», 1994. – 416 c.
94. Москвина Р.Р. «Метод абсурда» А. Камю как феномен неклассического философствования / Р.Р. Москвина // Вопросы философии. – 1974. – № 10. – С. 137-143.
95. Мысливченко А.Г. Человек как предмет фолософсково познания / А.Г. Мысливченко. – М. : Мысль, 1972. – 190 c.
96. Навайтис Г. Семья в психологической консультации /
Г. Навайтис. – М.: Московский психолого-социальный институт; Воронеж: Изд-во НПО «МОДЭК», 1999. – 224 с.
97.
98. Немов Р.С. Психология: словарь-справочник: в 2 ч. / Р.С. Немов. – М.: Изд-во ВЛАДОС-ПРЕСС, 2003. – 350 с.
99. Нечаева А.М. Правонарушения в сфере личных семейных отношений / А.М. Нечаева. – М.: Наука, 1991. – 234 с.
100. Новий тлумачний словник української мови: у 3-х т. / [укладачі: Яременко В., Сліпушко О.] – [вид. 2., випр.]. – К.: Аконіт, 2006. – Т. 3. – С. 293.
101. Окса М.М. Формування ціннісних орієнтацій майбутнього вчителя у процесі вивчення загальнопедагогічних дисциплін / М.М. Окса // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Серія: Педагогіка і психологія. – К.: Пед. преса, 2003. – Вип. 5. – С. 221-228.
102. Олифирович Н.И. Психология семейных кризисов / Олифирович Н.И., Зинкевич-Куземкина Т.А., Валета Т.Ф. – СПб.: Речь. 2007. – 360 с.
103. Основы социологии: учебное пособие / [под общ. ред. М.В. Прокопова]. – М.: Издательство РДЛ, 2001. – 192 с.
104. Островський К. С. Про цінності та ціннісні орієнтації особистості / К.С. Островський // Соціально-політичні та правові проблеми формування особистості і держави : зб. наук. праць (за матеріалами міжнародної наук.-практ. конф., м. Хмельницький, 23-24 жовтня 1997 року). – Хмельницький: ТУП, 1998. – С. 13-15.
105. Офіційна статистика зроблених абортів в Україні [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.politarena.org.ua/2008/10/23/ suma_abortv_v_ukran_za_ostannjj_rk_potshila_jushhenka.html
106. Папська Рада у справах сім’ї, Хартія прав сім’ї // Вибрані документи Католицької Церкви про шлюб та сім’ю. Від Лева ХІІІ до Івана Павла ІІ. – Львів.: Вид. ЛБА, 2002. – С. 52-74.
107. Пигров К.С. Социальная философия: учебник для гуманит. вузов / К.С. Пигров; предисл. В.Ж. Келле. – СПб.: Изд-во СПбГУ, 2005. – 296 с.
108. Платон. Государство / Платон // Сочинения: в 3 т. – М.: Мысль, 1971. – Т. 3., Ч. 1. – 1971. – С. 89-454.
109. Платон. Законы / Платон; [общ. ред. А.Ф. Лосева, В.Ф. Асмуса, А.А. Тахо-Годи; пер. с древнегреч. А.Н. Егунова, С.П. Кондратьева]. – М.: Мысль, 1999. – 832 с.
110. Платон. Государство. Законы. Политик / Платон; [предисл. Е.И. Темнова]. – М.: Мысль, 1998. – 798 с.
111. Платон. Политика: Наука об упр. государством / Платон, Аристотель. – М.: ЭКСМО; СПб.: Terra Fantastica, 2003 (АООТ Твер. полигр. комб.). – 859 с.
112. Плахотный А.Ф. Проблема социальной ответственности / А.Ф. Плахотный. – Харьков: Вища Школа. Изд-во при Харьковском ун-те, 1981. – 191 с.
113. Попович М.В. Нарис історії культури України / М.В. Попович. – [2-е вид., випр.]. – К.: «АртЕк», 2001. – 728 с.
114. Постовий В.П. Сучасна сім’я і її педагогіка / В.П. Постовий. – К.: Освіта, 1994. – 64 с.
115. Постсучасність: проблеми духовної свободи особистості / [за ред. О.О. Сердюк]. – Донецьк: ТОВ «Юго-Восток», 2006. – 249 с.
116. Пушкарева Н.Л. Женщины Древней Руси / Н.Л. Пушкарева. – М.: Мысль, 1989. – 286 с.
117. Римашевская Н.М. Роль семьи в условиях социальных трансформаций / Н.М. Римашевская // Семья, гендер, культура: материалы международных конференций 1994 и 1995 гг.; ред. В. Тишков. – М.: Институт этнологии и антропологии РАН, Этнологический центр РГГУ, 1997. – С. 116-128.
118. Розанов В.В. В мире неясного и нерешенного. Из восточных мотивов. Собрание. сочинений. / В.В. Розанов; под общ. ред. А.Н. Николюкина; комм. и сост. А.Н. Николюкина и С.Р. Федякина. – М.: Республика, 1995. – 462 с.
119. Розанов В.В. Религия. Философия. Культура : Сборник / В.В. Розанов. – М.: Республика, 1992. – 397 с.
120. Рубенштейн С.Л. Проблемы общей психологи /
С.Л. Рубенштейн. – М.: Педагогика, 1973. – 424 с.
121. Руссо Ж.-Ж. Об общественном договоре, или принципы политического права / Ж.-Ж. Руссо; [пер. с франц. А.Д. Хаютина, В.С. Алексеева-Попова]. – М.: «КАНОН-пресс», «Кучково поле», 1998. – 416 с.
122. Руссо Ж.-Ж. Педагогические сочинения: в 2-х т. / Ж.-Ж. Руссо; [перевод; под ред. Г.Н. Джибладзе; сост. А.Н. Джуринский]. – М.: Педагогика, 1981. – 656 с.
123. Сабитова Г.В. Мониторинг жизнедеятельности семьи: концептуальные подходы / Г.В. Сабитова // Педагогика. – 2007. – № 3. – С. 15-22.
124. Сартр Ж.-П. Буття і ніщо: Нарис феноменологічної онтології /
Ж.-П. Сартр; [пер. Віталій Лях, Петро Таращук]. – К.: Видавництво Соломії Павличко «Основи», 2001. – 855 с.
125. Св. Амвросій. Hexameron // Апостольское обращение familiaris consortio Его Святейшества Иоанна Павла ІІ епископам, священникам и верующим всей католической церкви о задачах христианской семьи в современном мире . – V. 7, 19: CSEL 32. – С. 154.
126. Св. Тома Аквінський, Summa contra Gentiles, IV, 58 // Католицький Медіа-Центр Centro Cattolico-Mediale.
127. Світ, людина і суспільство: [хрестоматія] / [упорядник І. Арцишевська, Р. Арцишевський]. – К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 1997. – 400 с.
128. Святненко Г.В. Батьки і діти: соціальне самопочуття дітей в українських сім’ях / Святненко Г.В., Волинець Л.С., Луценко Є.М. – К.: Логос, 2000. – 92 с.
129. Сім’я в умовах становлення незалежної України (1991-2003 роки): Державна доповідь про становище сімей в Україні за підсумками 2003 року. – К.: Державний інститут проблем сім’ї та молоді, 2004. – 254 с.
130. Сімейний кодекс України; Житловий кодекс Української РСР: із змінами та доповненнями станом на 1 лютого 2007 р. – Офіц. вид. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2007. – 200 c.
131. Сімейний кодекс України від 10 січня 2002 р. // Урядовий кур’єр. – 2002. – № 2943-ІІІ. – С. 3-4.
132. Сковорода Г. С. Твори: в 2-х т. / Г.С. Сковорода; [відп. ред. Микола Сулима]. – [2. вид., випр.]. – К.: Обереги, 2005. – Т. 1: Поезії. Байки. Трактати. Діалоги. – 2005. – 528 с.
133. Словарь-справочник по педагогике / [авт.-сост. В.А. Мижериков; под общ. ред. П.И. Пидкасистого]. – М.: ТЦ Сфера, 2004. – 448 с.
134. Слюсар Л. Брачная и внебрачная рождаемость на Украине в контексте европейского демографического развития [Електронний режим] / Л.И. Слюсар // Демоскоп. – 2006. – № 229-230. − Режим доступу: http://demoscope.ru/weekly/2006/0229/analit04.php.
135. Смелзер Н. Социология / Н. Смелзер; [пер. с англ.; науч. ред. изд. на рус. яз. и авт. предисл. В.А. Ядов]. – М.: Феникс, 1994. – 688 с.
136. Смирнов А.И. О перспективах «двойственной» собственности (траста) в России / А.И. Смирнов // Правоведение. – 2005. – № 2. – С. 34-61.
137. Сморж Л.О. Особа і суспільство (філософсько-психологічний аспект): [монографія] / Л.О. Сморж. – К.: МІЛП, 2001. – 384 с.
138. Сморж Л.О. Філософія: [навчальний посібник] / Л.О. Сморж. – К.: Кондор, 2006. – 416 с.
139. Современный философский словарь / [под общ. ред. д.ф.н. проф. В.Е. Кемерова]. – [3-е изд., испр. и доп.]. – М.: Академический Проект, 2004. – 864 с.
140. Соловйов В.С. Життєва драма Платона / В.С. Соловйов // Сочинения: в 2 т. – М.: Мысль, 1988. – Т. 1. – С. 180-240.
141. Соціальна філософія. Історія, теорія методологія: підручник для вищих навчальних закладів / [Андрущенко В.П., Губерський Л.В., Михальченко М.І.]. – [вид. 3-є, випр. та доп.]. – К.: Генеза, 2006. – 656 с.
142. Социология молодежи. Энциклопедический словарь / [отв. ред. Ю.А. Зубок, В.И. Чупров]. – М.: Academia. – 2008. – 680 с.
143. Стельмахович М.Г. Народна педагогіка / М.Г. Стельмахович. – К.: [Б.в.], 1975. – 416 с.
144. Стельмахович М.Г. Українська родинна педагогіка / М.Г. Стельмахович. – К.: ІСДО, 1996. – 288 с.
145. Сулима В. Біблія і українська література: [навчальний посібник] / В. Сулима. – К.: Освіта, 1998. – 400 с.
146. Суспільство на порозі ХХІ століття: філософське осмислення плинного світу: навчальний посібник / [відп. ред. Пазенюк В.С.]. – К.: Укр. Центр духовної культури, 1999. – 272 с.
147. Українська педагогіка у персоналіях : навчальний посібник: у 2 кн. / [за ред. О.В. Сухомлинської]. – К.: Либідь, 2005. – Кн. 2. – 552 с.
148. Сухомлинський В.О. Батьківська педагогіка / В.О. Сухомлинський. – К.: Радянська школа, 1978. – 263 с.
149. Сухомлинський В.О. Вибрані твори: в 5-ти т. / В.О. Сухомлинський. – К.: Радянська школа, 1977. – Т. 3. – 670 с
150. Тимошенко В.І. Правова держава / В.І. Тимошенко // Політичний енциклопедичний словник. – К.: Ґенеза, 2004. – С. 320.
151. Ткачова В.О. Стан і перспективи розвитку сім’ї у сучасному українському суспільстві (соціально-філософський аналіз): дис... канд. наук: 09.00.03 / Вікторія Олександрівна Ткачова. – Одеса, 2008. – 210 с.
152. Токарев С.А. Исследования семьи в зарубежной социологической и этнографической литературе (краткий историографический обзор) / С.А. Токарев // Этносоциальные аспекты изучения семьи у народов зарубежной Европы. – М.: Наука, 1987. – С. 6-32.
153. Тридцять мільйонів абортів за роки незалежності [Електронний ресурс] / Сайт ВВС Україна. – Режим доступу: http://www.bbc.co.uk/ukrainian/ 2008/04/080410_ukr_abortion_yk.shtml. – Заголовок з титул. екрану.
154. Уайт Л. Избранное: эволюция культуры / Л. Уайт; [пер. с англ.: О.Р. Газизова, И.Ж. Кожановская]. – М.: РОССПЭН, 2004. – 1064 с.
155. Уледов А.К. Духовная жизнь общества / А.К. Уледов. – М.: «Мысль», 1980. – 271 с.
156. Фатеев В.А. В.В. Розанов: Жизнь. Творчество. Личность / В.А. Фатеев. – Л.: Худ. лит-ра, 1991. – 368 с.
157. Федоришин Г.М. Психологія становлення особистості у батьківськім сім’ї: [навчально-методичнии посібник] / Г.М. Федоришин. – Івано-Франківськ: Місто НВ, 2006. – 168 с.
158. Философский словарь / [под ред. Фролова И. Т.]. – М.: Политиздат, 1991. – 560 с.
159. Философский словарь / [под ред. Фролова И. Т.]. – [7-е изд., перераб. и доп.]. – М.: Республика, 2001. – 719 с.
160. Філософський енциклопедичний словник / [колектив авт.]. – К.: «Абрис», 2002. – 741 с.
161. Философский энциклопедический словарь / [подготовили А.Л. Грекулова и др.; редкол.: С.С. Аверинцев и др.]. – [2-е изд.]. – М.: Сов. энциклопедия, 1989. – 814 с.
162. Фіцула М. Педагогіка: [навчальний посібник] / М. Фіцула. – К.: Академвидав, 2007. – 560 с.
163. Фихте И. Практическое наукоучение / И. Фихте // Сочинения:
в 2-х т. – СПб.: Мифрил, 1993. – Т. 1. – С. 150-174.
164. Фишер К. Германия / К. Фишер // История философии: в 7-ми т. – Л.: [б.и.], 1957. – Т. 5. – С. 210-320.
165. Флоренский П.А. Сочинения: в 4 т. / П.А. Флоренский. – М.: Мысль, 1996. – . –
Т. 2: Предполагаемое государственное устройство в будущем / [сост. и общ. ред. Игумена Андроника (А.С. Трубачева), П.В. Флоренского, М.С. Трубачева]. – 1996. – С. 647-681.
166. Франк С.Л. Смысл жизни / С.Л. Франк // Смысл жизни. Антология; [общ. ред. и сост., вступ. ст. и примеч. Н.К. Гаврюшина]. – М.: Прогресс, 1994. – C. 194-210.
167. Франко І. Педагогічні статті і висловлювання / І. Франко; [упорядн. О.Г. Дзеверін]. – К.: Вища школа, 1960. – 300 с.
168. Фрейд З. Введение в психоанализ: Лекции / З. Фрейд; [ред. В. Помогайбин , сост. В. Гаврищук]. – М.: Издательство СГУ, 2000. – 669 с.
169. Фромм Э. Иметь или быть? / Э. Фромм [перевод с англ. Н.И. Войскунской, И.И. Каменкович; общ. ред. и вступ. ст. с. 5-28 В.И. Добренькова]. – М. : Прогресс, 1986. – 238 с.
170. Фукуяма Ф. Великий Крах. Людська природа і відновлення соціального порядку / Ф. Фукуяма; [перкл. з англ. В. Дмитрика]. – Львів: Кальварія, 2005. – 380 с.
171. Хартія прав сім’ї, 1983, Папська рада у справах сім’ї // Вибрані документи Католицької Церкви про шлюб та сім’ю. Від Лева ХІІІ до Бенедикта XVI; Інститут Родини і Подружнього Життя Українського Католицького Університету – К.: «Колесо», 2008. – С. 281-293.
172. Харчев А.Г. Быт и семья в социалистическом обществе / А.Г. Харчев. – Л.: Знание, 1968. – 250 с.
173. Харчев А.Г. Брак и семья в СССР / А.Г. Харчев. – [2-е изд., перераб. и доп.]. – М.: Мысль, 1979. – 367 с.
174. Хейли Дж. Необычайная психотерапия: Психотерапевт. техники М. Эриксона / Дж. Хейли; [перевод с англ.]. – СПб.: Белый кролик, 1995. – 381 с.
175. Холіков Д. Р. Погляди на проблему міцності сім’ї / Д.Р. Холіков // Вісник Житомирського державного університету ім. І. Франка. Науковий журнал. – 2009. – № 47. – С. 113-116.
176. Хомяков А. С. О старом и новом. Статьи и очерки / А.С. Хомяков; [сост. Егоров Б.Ф.]. – М.: Наука, 1988. – 540 с.
177. Человек и духовность: сборник статей / [отв. ред. В.Г. Федотова]. – Рига: Зинатне, 1990. – 152 с.
178. Чернышевский Н.Г. Полное собрание сочинений: в 15 т. / Н.Г. Чернышевский; [под общ. ред. Б.П. Кузьмина и др.]. – М.: Госполитиздат, 1939-1953. – Т. 11. Что делать? Из рассказов о новых людях. Юношеские произведения. Комментарии / под ред. П.И. Лебедева-Полянского; Подготовка текста и коммент. Н.А. Алексеева и А.П. Скафтымова. – 1939. – 748 с.
179. Чернышевский Н.Г. Полное собрание сочинений: в 15 т. / Н.Г. Чернышевский; [под общ. ред. Б.П. Козьмина и др.]. – М.: Госполитиздат, 1939-1953. – Т. 1: Дневники. Автобиография. Воспоминания. – 1951. – 860 с.
180. Чернышевский Н. Г. Что делать?: Из рассказов о новых людях / Н.Г. Чернышевский. – Минск: Народная асвета, 1980. – 457 с.
181. Чукут С.А. Генеза духовної культури: (управлінський вимір): [монографія] / С.А. Чукут. – К. : Вид-во УДАУ, 1999. – 256 с.
182. Чухим Н. -Д. Філософія статі М.Бердяєва: історико-філософський контекст / Н.Д. Чухим // Метаморфози свободи: спадщина Бердяєва у сучасному дискурсі (до 125-річчя з дня народження М.О. Бердяєва): Український часопис російської філософії при Українському філософському фонді. Вип. 1. – К.: ПАРАПАН, 2003. – С. 570-576.
183. Шамхалов Ф. Взаимодействие государственных властных и предпринимательских структур в регионе / Ф. Шахматов // Маркетинг. – 1997. – № 5. – С. 15-21.
184. Шишова І.О. Формування духовності особистості (віковий, етнічний та соціальний аспекти) / І.О. Шишова // Проблеми загальної та педагогічної психології. – 2006. – № 8. – С. 376-382.
185. Штепа О.С. Особистісна зрілість як динамічна особистісна структура / О.С. Штепа // Практична психологія та соціальна робота. – 2005. – № 9. – С. 4-8.
186. Щербань П.М. Пам’ятай ім’я своє: Заповіді сімейної педагогіки : [навчальний посібник] / П.М. Щербань. – К.: Вища шк., 2006. – 191 с.
187. Шульга М.О. Особливості життєдіяльності сім’ї в умовах трансформації українського суспільства / М.О. Шульга // Українське суспільство на порозі третього тисячоліття. – К.: Ін-т соціології НАН України, 1999. – С. 450-491.
188. Эйдемиллер Э.Г. Семейная психотерапия / Э.Г. Эйдемиллер, В.В. Юстицкий. – Л.: Медицина, 1990. – 189 с.
189. Энгельс Ф. Происхождение семьи, частной собственности и государства / Ф. Энгельс , К. Маркс // Сочинения. – М.: Прогресс, 1985. – Т. 21. – 612 с.
190. Энциклопедический словарь / [под общ. ред. С. П. Карпова]. – М.: Изд-во Моск. ун-та: Изд-во РОССПЭН, 2004. – 543 с.
191. Энциклопедический словарь по культурологии / [Радугин А.А. (общ. ред.), Арапов А.В., Выставкин А.В. и др.]. – М.: Центр, 1997.– 480 с.
192. Ярмакі Х. П. Адміністративно-наглядова діяльність міліції в Україні: [монографія] / Х.П. Ярмакі. – О.: Юридична література, 2006. – 366 с.
193. 25-110 тисяч $ коштують сурогатні діти для українок... [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://tviybiznes.com/main/news2/180976. – Заголовок з титул. екрану.
194. Good W. The Family / W. Good. – N.Y., 1964. – 280 p.
195. Slany K. Alternatywne formy życia małżeńsko-rodzinnego w ponowoczesnym świecie / K. Slany. – Kraków: Wyd. Nomos, 2002. –281 s.
- Стоимость доставки:
- 200.00 грн