СЛОВЕСНИЙ ОБРАЗ-СИМВОЛ В АМЕРИКАНСЬКІЙ ПОЕЗІЇ XX СТОЛІТТЯ: КОГНІТИВНО-СЕМІОТИЧНИЙ АСПЕКТ

brief description

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ГОРЧАК Тетяна Юріївна

УДК 811.111’38:821.111(73)

СЛОВЕСНИЙ ОБРАЗ-СИМВОЛ В АМЕРИКАНСЬКІЙ ПОЕЗІЇ
XX СТОЛІТТЯ: КОГНІТИВНО-СЕМІОТИЧНИЙ АСПЕКТ

Спеціальність 10.02.04 германські мови

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
Бєлєхова Лариса Іванівна,
доктор філологічних наук,
професор

Київ 2009

Зміст
ВСТУП .........................................................................................................................4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
СЕМІОТИЧНОГО ТА КОГНІТИВНОГО АСПЕКТІВ СЛОВЕСНОГО ОБРАЗУ-СИМВОЛУ............................................16
1.1. Логіко-філософське та лінгвістичне тлумачення поняття "символ".............16
1.2. Еволюція наукових поглядів на тлумачення словесного символу ...............22
1.3. Структура та семантика словесного образу-символу ....................................28
1.4. Семіотичний аспект дослідження словесного образу-символу.....................40
1.4.1. Cпецифіка семіотичного підходу до аналізу поетичних явищ ........41
1.4.2. Знаковість та образність у словесному образі-символі ....................45
1.4.3. Словесний образ-символ як багаторівневий семіотичний
конструкт ...............................................................................................50
1.5. Когнітивний аспект дослідження словесного образу-символу......................59
1.5.1. Кореляція понять "образ", "словесний образ" та "словесний
образ-символ" .......................................................................................59
1.5.2. Словесний образ-символ та концепт у поетичному тексті...............64
1.5.3. Когнітивні типи словесних образів-символів у американських
поетичних текстах XX століття ..........................................................71
1.6. Методика аналізу словесних образів-символів у англомовному
поетичному тексті ..............................................................................................76
Висновки до першого розділу .................................................................................82
РОЗДІЛ 2. СЕМАНТИЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ СЛОВЕСНИХ ОБРАЗІВ-
СИМВОЛІВ У АМЕРИКAНСЬКІЙ ПОЕЗІЇ ХХ СТОЛІТТЯ ...........86
2.1. Види словесних образів-символів в аспекті вихідного значення .................87
2.1.1. Предметні словесні образи-символи ..................................................88
2.1.2. Непредметні словесні образи-символи ........................................101
2.2. Види словесних образів-символів на основі характеру семантичної
транспозиції......................................................................................................114
2.2.1. Метафоричні словесні образи-символи ...........................................114
2.2.2. Метонімічні словесні образи-символи .............................................116
2.2.3. Конвенційні словесні образи-символи .............................................118
2.3. Види словесних образів-символів за критерієм похідного референційного
смислу..................................................................................................................120
2.3.1. Теософські словесні образи-символи ...............................................121
2.3.2. Морально-етичні словесні образи-символи ....................................124
2.3.3. Емоційні словесні образи-символи ...................................................127
Висновки до другого розділу.................................................................................130
РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ
СЛОВЕСНИХ ОБРАЗІВ-СИМВОЛІВ У АМЕРИКАНСЬКИХ
ПОЕТИЧНИХ ТЕКСТАХ XX СТОЛІТТЯ.........................................133
3.1. Лінгвокогнітивні механізми формування словесних образів-символів у
поетичних текстах ...................................................................................133
3.2. Семіотичні принципи творення словесних образів-символів у
американській поезії XX століття ..................................................................138
3.3. Комунікативні сигнали актуалізації символічного значення в
англомовному вірші.........................................................................................158
3.4. Функції словесних образів-символів у американських поетичних
текстах ХХ століття ........................................................................................164
3.4.1. Репрезентативна ..................................................................................164
3.4.2. Текстотвірна ........................................................................................167
3.4.3. Комунікативно-прагматична .............................................................169
3.4.4. Когнітивна ...........................................................................................172
Висновки до третього розділу ...............................................................................174
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ .......................................................................................177
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ..............................................................183
ДОВІДКОВА ЛІТЕРАТУРА...................................................................................209
ДЖЕРЕЛА ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ ................................................211

ВСТУП

Поняття символу є одним з ключових у філософії, літературознавстві, лінгвістиці, культурології, міфопоетиці, семіотиці тощо. Філософсько-естетичне осмислення символу акцентує його здатність до відображення дійсності та її відтворення у конкретно-чуттєвій формі [2; 53; 115]. У літературознавчій традиції символ інтерпретується як різновид художнього образу або тропу [25; 68]. Лінгвокультурологія визначає його як певний культурний об'єкт, значення якого є конвенціональним значенням іншого об’єкту [130; 178]. У штучних формалізованих мовах символ виступає у ролі певного умовного позначення [178].
Згідно з широким розумінням символу, що існує у філософії, лінгвістиці, семіотиці, він тлумачиться як знак,первинний зміст якого виступає формою для вираження іншого, як правило, абстрактного змісту [9; 25; 92; 95; 125; 132]. Принциповим для його розуміння є співвіднесеність з культурною інформацією, що передається. О. Ф. Лосєв зазначав, що символ може розглядатись як специфічний фактор соціокультурного кодування інформації та одночасно механізм її передачі [115, с. 167]. Цю ж ознаку символу підкреслював і Ю. М. Лотман: "Культура це завжди, з одного боку, певна кількість успадкованих текстів, з іншого успадкованих символів" [120, с. 418].
На сьогоднішній день у лінгвістичній теорії символу можна окреслити такі основні напрями вивчення його природи: структурно-семантичний [31; 36; 39; 94; 115; 171; 177; 224], структурно-семіотичний [9; 132; 222], міфопоетичний [175], лінгвокультурологічний [123; 125; 130; 198], концептуальний [22; 222]. Проте проблема символу та його інтерпретації у поетичному тексті є недостатньо розробленою в лінгвістиці. До того ж, нез’ясованим залишається аспект словесного втілення художнього символу в тексті. Актуальність дослідження символу зумовлена недостатністю висвітлення аспекту словесного втілення символічного змісту в поетичному тексті та необхідністю представлення нового когнітивного опису конструювання символічного значення у вірші. Розмитість поняття "символ", що використовується для ідентифікації широкого кола явищ безвідносно до художнього тексту, приводить до необхідності введення у науковий обіг терміна "словесний образ-символ" з метою підкреслення образного та знакового начал у символі як категорії поетичного тексту. Висвітлення семіотичного та когнітивного аспектів цього феномену продиктоване загальною спрямованістю лінгвістичних досліджень у площину ментальних процесів та пошук умотивованої взаємодії когнітивних процесів, операцій, процедур і комунікативної діяльності. Проблематика, що висвітлюється у дисертації, відповідає сучасному етапу розвитку когнітивної поетики, одним із завдань якої є розкриття взаємозв’язків між мовою тексту та мисленням.
Поняття "словесний образ-символ" співвідноситься зі спорідненими категоріями "образу" та "символу". В основі словесного образу-символу лежить образне мислення, зумовлене здатністю людини уявляти один предмет крізь призму іншого. У широкому смислі образ це форма мислення та засіб пізнання, перетворення буття первинного на вторинне, відображене у чуттєво доступній формі [22, с. 10]. Під художнім образом розуміють специфічну форму та спосіб освоєння дійсності в мистецтві, який характеризується єдністю чуттєвих та смислових елементів [284, с. 910]. Такий образ відрізняється емоційністю та узагальненістю змісту. Словесний образ поняття вужче за художній образ, хоча перший виникає раніше [22, с. 23]. У контексті когнітивної теорії словесного поетичного образу, розробленої Л. І. Бєлєховою, словесний образ визначається як засіб особливої організації словесної тканини поетичного тексту, в якій опредметнюються знання про світ [там само].
На думку В. В. Виноградова, слово в художньому творі не дорівнює слову практичної мови, тому що співвідноситься з елементами словесної структури художнього тексту, у результаті чого в його значенні з’являється другий додатковий план [37, с. 63]. За такого тлумачення слова в поетичному тексті відзначаються образністю, під якою розуміють художню мотивованість елементу тексту, поєднання в ньому номінативного значення з більш загальним, що витікає з його функціонування у даному тексті [191, с. 42]. Словесний поетичний образ розрахований не на розуміння, а на інтерпретацію, декодування. Під час декодування до уваги беруться словникові, контекстуальні значення, емоційне забарвлення та семантичні асоціації словесного образу.
У поетичному тексті словесний символ традиційно визначається як багатозмістовий конвенціональний мотивований знак, у плані змісту якого наявні два рівноправних ядра пряме конкретно-денотативне значення та переносне, абстрактне [222, с. 50]. Пряме значення характеризується узагальненням позначуваного символом конкретного поняття; другий рівень змісту символу це якісно відмінне від денотативного символічне значення, яке може мати архетипний, стереотипний чи суб’єктивно-авторський характер.
Словесний образ-символ у поетичному тексті виникає на основі традиційно-мовного символу або слова з широким спектром асоціацій завдяки включенню його у контекст вірша. Осмислення абстрактного через конкретне у словесному образі-символі визначає специфіку його образності, а здатність заміщати певну абстрактну сутність у тексті зближує зі знаком. В аспекті поділу словесних образів на автологічні та металогічні словесний образ-символ визначається як металогічний, оскільки виступає формою вияву ідеї, яка виходить за межі предмета зображення, тобто водночас з власним такий словесний образ має значення вказівки на предмет, явище або ідею, що не входять у зображуване [37, с. 107].
Специфіка словесного образу-символу порівняно зі словесним образом полягає у тому, що перший одночасно виступає засобом первинної та вторинної номінації. Царина мети у ньому не є вербально вираженою, а лише такою, що імплікується, подібно до метонімічного словесного образу. Властивість словесного образу-символу позначати певну абстрактну сутність вказує на його знаковий характер, але на відміну від звичайного знаку такий знак є "природним", самоочевидним, мотивованим. Плани змісту та вираження у ньому пов’язуються аналоговим, асоціативним чи конвенціональним зв'язком, що створює можливості для інтерпретації словесного образу-символу в поетичному тексті.
Семіотичний підхід до вивчення лінгвістичних явищ, частково розвинутий у працях, присвячених етнолінгвістиці та міфопоетиці [204, с. 76], полягає у з’ясуванні специфіки їх знакової природи. З точки зору семіотики як науки міждисциплінарного характеру [163, с. 9] словесний образ-символ утворюється завдяки взаємодії різних кодів лінгвістичного, іконічного, культурного. Символічне значення у ньому кодується прямим. З семіотичної точки зору такий словесний образ тлумачиться як метазнак, утворений за допомогою простих мовних знаків [187, с. 116].
У руслі когнітивного підходу словесний образ-символ тлумачиться як лінгвокогнітивний конструкт, що інкорпорує передконцептуальну, концептуальну та вербальну іпостасі, та є точкою перетину різних типів знання: базового, архетипного, конвенційного та індивідуального [22, с. 145]. Це троп, який виникає на парадигматичній та синтагматичній осях мови, адже його інтерпретація у поетичному тексті вимагає, з одного боку, звернення до фонових, енциклопедичних, знань читача, а з іншого, потребує залучення контексту, в якому актуалізується значення словесного образу-символу.
Висвітлення когнітивного та семіотичного аспектів у лінгвістичних дослідженнях символу дозволяє визначити взаємодію пізнання та позначування як найважливіших ментальних операцій, установити лінгвокогнітивні механізми формування символічного значення в поетичному тексті, а також з’ясувати особливості функціонування словесних образів-символів як складних знаків, або метазнаків. Застосування комплексного підходу має на меті виявлення механізмів перекодування прямих, предметних значень словесних одиниць у план смислових абстракцій.
Робочою гіпотезою дослідження є припущення про те, що в поетичному тексті словесний образ-символ виступає динамічним смисловим утворенням (construal), семантичне наповнення якого відбувається під впливом контексту та фонових знань читача. У такому образі має місце рух від конкретного змісту до узагальненого абстрактного. Словесний образ-символ це органічне поєднання образності та знаковості, що виявляються різною мірою залежно від типу опредметнених знань. Він завжди співвідноситься із загальною ідеєю тексту, об'єктивуючи концепт вірша.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано згідно з планом наукових досліджень кафедри лексикології та стилістики англійської мови Київського національного лінгвістичного університету в рамках комплексної колективної теми "Когнітивні дослідження тексту і дискурсу: поетика, стилістика, риторика" (тема затверджена вченою радою Київського національного лінгвістичного університету, протокол № 2 від 23вересня 2004 р.). Проблематика дисертації вписується в коло питань, що вивчаються згідно з держбюджетною науковою темою Міністерства освіти і науки України "Функціональні моделі тексту та дискурсу в синхронії та діахронії: когнітивний, комунікативний та емотивний аспекти" № 0106U002115, що розробляється Київським національним лінгвістичним університетом (тема затверджена вченою радою КНЛУ, протокол № 6 від 30 січня 2005 р.).
Об’єктом дослідження є словесні образи-символи в американських поетичних текстах, предметом лінгвокогнітивні механізми і семіотичні принципи формування та особливості функціонування словесних образів-символів у текстах американської поезії ХХ століття.
Метою дослідження є з’ясування семіотичних і лінгвокогнітивних механізмів формування та особливостей функціонування словесних образів-символів у текстах американської поезії ХХ століття.
Для досягнення поставленої мети необхідно розв'язати такі завдання:
розкрити зміст терміна "словесний образ-символ";
розробити семантичну класифікацію та когнітивну типологію словесних образів-символів у американській поезії ХХ століття;
визначити лінгвокогнітивні механізми формування словесних образів-символів у поетичних текстах;
з’ясувати місце та роль семіотичних принципів, які лежать в основі актуалізації символічного значення у вірші;
виявити основні функції словесних образів-символів у досліджуваних американських поетичних текстах;
встановити особливості функціонування словесних образів-символів у текстах різних літературно-стильових напрямів американської поезії ХХ століття.
Дослідження проведено на матеріалі американської поезії XX століття. Виборку зроблено з 1842 поетичних текстів, у яких виокремлено 413 словесних образів-символів.
Методологічною основою дослідження є фундаментальні теоретичні положення семіотики про знаковий характер мовних явищ [187-188] та когнітивної поетики про втілене розуміння, концептуальну інтеграцію ментальних просторів як джерело нових (емергентних) когнітивних структур, прототипове та непрототипове прочитання тексту, поняття іконічності поетичних форм [21; 43].
Методи дослідження. Під час аналізу фактичного матеріалу використовуються методи семантичного, концептуального, когнітивного, кількісного аналізів та семіотичний метод абстракції із застосуванням прийомів лінгвостилістичного аналізу тропів і фігур. Семантичний аналіз словесних образів-символів спрямований на виявлення їхнього значення та форми його реалізації у вигляді певної сукупності денотативних, сигніфікативних і конотативних компонентів. Методика концептуального аналізу сфокусована на пошуку концептів, які актуалізуються словесними образами-символами. Застосування когнітивного аналізу має на меті визначення лінгвокогнітивних процесів, операцій та процедур, задіяних у формуванні словесних образів-символів. Кількісний аналіз дозволяє простежити певні тенденції у використанні словесних образів-символів в американській поезії XX століття. У роботі застосовується також семіотичний метод абстракції, спрямований на розкриття абстрактного символічного змісту, що втілюється в конкретному словесному образі-символі. Згідно з методом абстракції мова слугує планом вираження для стилістики, планом змісту якої виступають відтінки значень конотати; стилістика мови у свою чергу виступає планом вираження більш широкої знакової системи, що, базуючись на мові, об’єктивує особливості індивідуальної, колективної та національної психіки і культури [189, с. 106].
Наукова новизна роботи полягає у тому, що вперше визначено поняття "словесний образ-символ" та встановлено його специфіку порівняно до інших видів словесних образів; побудовано семіотичну модель словесного образу-символу, яка відбиває його багаторівневу структуру; запропоновано когнітивну типологію словесних образів-символів на основі типів знання, опредметнених у них; окреслено систему комунікативних сигналів, що свідчать про наявність символічного значення в тексті. Новизною позначається також трьохвимірна семантична класифікація словесних образів-символів, кожен з яких відноситься до певного виду з огляду на характер своїх компонентів вихідного значення, референційного смислу та семантичної транспозиції.
Наукова новизна роботи узагальнена у положеннях, що виносяться автором на захист:
1. Словесний образ-символ це органічне поєднання образного та знакового начал. Подібно до знаку, зміст словесного образу-символу закріплюється за певною формою та з’ясовується умовивідним шляхом. На відміну від знаку як умовного позначення словесний образ-символ характеризується мотивованістю аналоговим чи асоціативним (природним або культурним) зв’язком між змістом та формою. У поетичному тексті словесний образ-символ характеризується також художньою мотивованістю поєднанням вихідного значення з більш загальним, що витікає з його функціонування в певному поетичному тексті.
2. Смислове наповнення словесного образу-символу в поетичному тексті характеризується східчастістю, сходженням від конкретного змісту до узагальненого абстрактного. Це найвищий ступінь розвитку словесного образу на шляху до позначання ним складних конструктів людської свідомості. Словесні образи-символи з усталеною імплікацією похідного референційного смислу характеризуються однозначним зв’язком між змістом та формою, тоді як словесні образи-символи з вільною імплікацією похідного референційного смислу вирізняються безкінечністю семіозису та поліінтерпретативністю.
3. Словесні образи-символи виражають у текстах значущі ідеї, що робить їх важливим засобом актуалізації концепту вірша, оскільки словесний образ-символ це знак, що умовно передає певні думки, ідеї, переживання автора. Як будь-який знак у семіотичному ракурсі словесний образ-символ складається з рівнів значення: перший денотативний, з яким пов’язується передача фактуальної інформації, другий конотативний, де знак об’єктивує додатковий, імпліцитний смисл, а третій рівень художнього концепту, на якому словесний образ-символ виступає матеріальним експонентом авторської ідеї.
4. Залежно від типу опредметнених знань словесні образи-символи поділяються на традиційні, переосмислені та індивідуальні. Якщо традиційні словесні образи-символи відтворюють усталені думки людей про предмети або ситуації, зумовлені національно-культурною специфікою з передбачуваними напрямами асоціативних зв’язків, то переосмислені словесні образи-символи пов’язані зі своєрідним переломленням архетипних чи стереотипних уявлень. Поява індивідуальних словесних образів-символів пов’язується зі встановленням авторських асоціацій між певними об’єктами навколишнього світу та абстрактними ідеями. У американських поетичних текстах XX століття переважають індивідуальні словесні образи-символи, що свідчить про індивідуалізм як домінантний мотив американської поезії минулого століття та підкреслює пріоритет особистісних цілей та інтересів американців, а також свободу індивіда від суспільства.
5. В аспекті семантичного наповнення в поетичному тексті словесні образи-символи відносяться нами до того чи іншого виду за критерієм свого вихідного значення, семантичної транспозиції та похідного референційного смислу. На основі вихідного значення словесні образи-символи класифікуються на предметні та непредметні, виражаючи категорію предметності чи знаходячись у опозиції до неї. В аспекті семантичної транспозиції словесні образи-символи поділяються на метафоричні, метонімічні чи конвенційні, що спираються, відповідно, на аналогію, асоціацію чи певну конвенцію. Залежно від похідного референційного смислу словесні образи-символи визначаються як теософські, емоційні чи морально-етичні.
6. В американській поезії XX століття найширшого висвітлення дістала філософська проблематика. За характером семантичної транспозиції переважають метафоричні словесні образи-символи, що є дистинктивною ознакою поетичної творчості взагалі. Словесні образи-символи виступають маркерами жанрової та етнокультурної своєрідності поезії. Для творів певних літературно-стильових напрямів характерне домінування тих чи інших типів та видів словесних образів-символів. Якщо у символістських і постсимволістських творах переважають індивідуальні та переосмислені словесні образи-символи, поети реалістичного напряму віддають перевагу традиційним словесним образам-символам.
7. Основними лінгвокогнітивними операціями формування словесних образів-символів виступають операції субститутивного та наративного мапувань, адже семантизація словесного образу-символу в поетичному тексті вимагає співвіднесення його з контекстом інтерпретації та фоновими знаннями читача. Словесні образи-символи можуть входити до складу інших словесних образів у поетичному тексті, зокрема метафор, порівнянь, оксиморонів та антитез, надаючи їм символічного характеру. Різні види мапувань співвідносяться в поетичних текстах із семіотичними принципами іконічності, індексальності та довільності. Основними комунікативними сигналами наявності символічного значення у вірші, які реалізують принципи іконічності, виступають повтор, звертання, риторичні запитання, рамкова конструкція, сильна позиція тощо.
8. Головними функціями словесних образів-символів у американських поетичних текстах ХХ століття є репрезентативна, текстотвірна, комунікативно-прагматична та когнітивна. Окрім репрезентації об’єктів навколишньої дійсності та безпосередній участі у композиційно-смисловому розвитку тексту, словесні образи-символи виконують комунікативно-прагматичну функцію, пов’язану з активацією фонових знань читача. Когнітивна функція досліджуваних одиниць тексту полягає в об’єктивації ними незрозумілих абстрактних понять, наданні ним конкретної форми, що робить складні конструкти людської свідомості доступними для розуміння.
Теоретичне значення дослідження вбачається у подальшій розбудові когнітивної теорії словесного образу як лінгвокогнітивного конструкту, виявленні лінгвокогнітивних і семіотичних механізмів формування та особливостей функціонування словесних образів-символів у поетичних текстах. Розбудова класифікації словесних образів-символів у поетичних текстах поглиблює загальні уявлення про словесний образ. Створення семіотичної моделі словесного образу-символу як метазнаку, а також установлення кореляції між різними видами мапувань і семіотичними принципами є певним внеском у розвиток лінгвосеміотики та когнітивної поетики. Виявлені закономірності у використанні тих чи інших типів та видів словесних образів-символів у американських поетичних текстах ХХ століття сприяють більш глибокому аналізу таких віршів у контексті культури американської нації.
Практичне значення роботи вбачається в можливості використання сформульованих теоретичних висновків у курсі стилістики англійської мови (розділи "Поетичні тропи та фігури мовлення", "Стилістична семасіологія", "Стилістика тексту"), у спецкурсах з теорії поетичного мовлення та когнітивної поетики (розділ "Методи інтерпретації художнього тексту"), у курсі з історії та теорії зарубіжної літератури (розділ "Американська поезія"), на заняттях з англійської мови. Матеріали дослідження можуть бути застосовані в лексикографічній практиці в укладанні словників символів.
Апробація результатів дослідження здійснена на міжнародній науково-практичній конференції "Сучасна лінгвістика в Україні: здобутки, перспективи" (Херсон, 2005 р.), науково-практичних конференціях викладачів Київського національного лінгвістичного університету "Мова освіта культура: наукові парадигми і сучасний світ" (Київ, 2005-2007 рр.), міжнародній науковій конференції "Національна культура у парадигмах семіотики, мовознавства, літературознавства, фольклористики" (Київ, 2007 р.), міжнародній науково-практичній конференції "Мови і світ: дослідження та викладання" (Кіровоград, 2008 р.).
Публікації. Основні результати дисертації повністю висвітлено в семи одноосібних статтях автора, опублікованих у фахових виданнях ВАК України (2,81 др. арк.), у матеріалах та тезах конференцій, виданих у збірниках матеріалів наукових конференцій (0,21 др. арк.). Загальний обсяг публікацій 3,02 др. арк.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів із висновками до кожного із них, загальних висновків, списку використаної літератури та ілюстративних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 214 сторінок, з яких 182 основний текст, 32 список використаних джерел.
У вступі обґрунтовано вибір теми дослідження, з'ясовано його мету та завдання, висвітлено актуальність та новизну, виділено об’єкт та предмет дослідження, окреслено теоретичне та практичне значення роботи.
У першому розділі розкрито основні поняття, необхідні для розбудови теорії словесного образу-символу, з'ясовано його структурно-семантичні особливості, образну та знакову природу, виявлено специфіку семіозису, запропоновано когнітивну типологію словесних образів-

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Результатом проведеного дослідження є визначення словесного образу-символу як особливого виду тропу, встановлення лінгвокогнітивних принципів та семіотичних механізмів формування і особливостей функціонування словесних образів-символів у американських поетичних текстах XX століття. Під час дослідження були проведені кількісні підрахунки з метою виявлення тенденцій у використанні словесних образів-символів в американських віршах минулого століття.
Словесний образ-символ розглядається у дослідженні як макроконтекстуальний, динамічний, імпліцитний словесний образ, для якого характерна розщепленість референції та рівноправність вихідного значення і похідного референційного смислу. Розщепленість референції означає, що ім’я словесного образу-символу одночасно співвідноситься з певним об’єктом позамовної дійсності та якісно відмінним від нього конструктом людської свідомості, що визначається контекстом інтерпретації та фоновими знаннями читача. У поетичних текстах словесні образи-символи характеризуються багатозначністю, іконічністю, знаковістю, мотивованістю змісту, архетипністю, вбудованістю в систему міфології, літератури та мистецтва.
Імплікативність словесного образу-символу полягає в тому, що смисл, який ним виражається, не лежить на поверхні тексту, а тісно пов’язаний з контекстом та активізацією читацької рефлексії. Макроконтекстуальний характер цього словесного образу зумовлюється тим, що його зміст з’ясовується не з безпосереднього контекстуального оточення, а декодується читачем, виходячи з усього тексту, сукупної образної системи автора. До того ж, словесний образ-символ є динамічним, оскільки виникає у результаті взаємодії інших образів через осмислення їхніх зв’язків та відношень у тексті, на відміну від статичних словесних образів, додатковий смисл яких є прив’язаним до певного текстового відрізку.
Специфіка словесного образу-символу порівняно до інших видів словесних образів, що складаються з оболонки, змісту та основи для порівняння, полягає у тому, що зміст у ньому носить креативний характер. Ці словесні образи одночасно виступають засобами первинної та вторинної номінації, тому займають особливе місце у системі тропів. Структурна формула словесного образу-символу це А позначає А' та імплікує Х, де А та А' об’єкт позначення, Х суб’єкт позначення. Якщо в алегорії, що, як і символ, є зразком "езопівської мови", спостерігається чіткий, однозначний зв’язок між змістом та формою, словесний образ-символ характеризується багатозначністю у вірші та самостійною (а не службовою) функцією форми.
У дисертації з’совується шарувата структура словесного образу-символу та особливості семантичного зв’язку між його складниками у зв'язку з іншими видами словесних образів. Суміщення різних планів буття в словесному образі-символі протиставляється перехрещенню значень складників у метафоричному словесному образі та включеності одного з них в інший у метонімічному словесному образі-символі. На відміну від різних видів словесних образів, словесні образи-символи об’єктивують у текстах значущі ідеї, роздуми про світобудову та суспільний устрій, філософські міркування про життя. Суміщення в словесному образі-символі конкретного уявлення та абстрактної ідеї зумовлює його значну смислову ємність порівняно до метафори та метонімії, що робить його основним засобом вираження головної або однієї з головних ідей у тексті.
Комплексність словесного образу-символу є також причиною його багатозначності, наявності у нього певної смислової перспективи, що спричинює безкінечність його семіозису і поліінтерпретативність у вертикальному та горизонтальному вимірах. У вірші Д. Томаса "The hand that sighed the paper felled a city" маємо безкінечний ряд символічних зчеплень на шляху до більшого абстрагування смислу, як то "рука > правитель > влада > вищі сили зла" (вертикальний вимір). У горизонтальному плані можливі декілька варіантів інтерпретації словесних образів-символів, наприклад, у вірші Л. Боган "Dragonfly", в якому бабка символічно пов’язується з декількома інтепретантами душа, вдача деяких людей, ідея перенародження.
Згідно зі змістом роботи поділ словесних образів-символів на когнітивні типи зумовлений характером знань, що опредметнюються у них. Традиційні словесні образи-символи відтворюють стійкі уявлення людей про предмети або ситуації, зумовлені національно-культурною специфікою з передбачуваними напрямами асоціативних зв’язків. Переосмислені словесні образи-символи пов’язані зі своєрідним переломленням традиційних уявлень, архетипних чи стереотипних. Поява індивідуальних словесних образів-символів пов’язується зі встановленням авторських асоціацій між певними об’єктами навколишнього світу та абстрактними ідеями.
Для американської поезії ХХ століття характерне переважання індивідуальних словесних образів-символів (46,7%), що відповідає проголошеному в американському суспільстві пріоритету особистісних цілей та інтересів людини. Відтак, словесні образи-символи визначають національну та жанрову специфіку американської поезії ХХ століття, кожен літературно-стильовий напрям якої відзначається домінуванням тих чи інших типів та видів цих словесних образів. Так, поети-традиціоналісти широко використовують традиційні словесні образи-символи, тоді як символісти та постсимволісти віддають перевагу індивідуальним словесним образам-символам.
У дисертації словесний образ-символ розглядається як метазнак, що використовується для передачі змісту, який не міститься безпосередньо у його семантиці. Семіотична концепція знаку передбачає наявність у нього декількох рівнів значення денотативного, що пов’язується з передачею ним фактуальної інформації; конотативного, на якому знак передає імпліцитну, підтекстову інформацію; концептуального, де знак виступає маніфестантом певного концепту. Важливим аспектом цієї концепції є вписаність попереднього рівня у план вираження наступного. У словесному образі-символі в поетичному тексті теж відбувається сходження від конкретного змісту до абстрактних умоглядних уявлень.
Важливим аспектом словесного образу-символу як знаку (в широкому смислі) у дисертації визнається наявність у нього мотиваційної основи на відміну від конвенційного знаку, план вираження та змісту якого поєднуються умовним зв’язком. Образність словесного образу-символу базується на семантичному переносі, адже символічне значення не можна притягнути "за вуха". Проте йдеться не про тропеїчний перенос, а транспозицію процес породження, генерування нових референційних смислів за умови повного збереження самозначущості первинних значень. Транспозиція в словесному образі-символі передбачає перехід від наявного знаку до відсутнього, що базується на сприйнятті зв’язків між семантичними рисами позначуваних.
На основі трьох компонентів словесного образу в дисертаційному дослідженні пропонується трьохвимірна класифікація словесних образів-символів у американських поетичних текстах XX століття, яка відображає характер кожного у трьох аспектах вихідного значення, похідного референційного смислу та виду семіотичної транспозиції. За критерієм вихідного значення у роботі виокремлюються предметні та непредметні словесні образи-символи, які у свою чергу поділяються на підвиди. Проте більшість словесних образів-символів має змішаний характер. В аспекті похідного референційного смислу словесні образи-символи поділяються на теософські, емоційні та морально-етичні. На основі семантичної транспозиції словесні образи-символи диференціюються нами на метафоричні, метонімічні та конвенційні. Перші базуються на аналоговому зв’язку, другі асоціативному, а треті мають умовний характер та спираються на культурні конвенції. Аналогія та асоціація в структурі словесних образів-символів може мати як жорсткий та сильний, так і слабкий характер, що зумовлює більший чи менший ступінь знаковості їх символічного значення.
Кількісний аналіз словесних образів-символів в американській поезії XX століття дозволив стверджувати, що автори використовують, насамперед, біоморфні (29,25%) та предметно-просторові (11,95%) словесні образи-символи, тоді як найменш задіяними є процесуальні (2,8%) словесні образи-символи. Найбільшого висвітлення у американських поетичних текстах минулого століття дістала філософська проблематика теософські концепти об’єктивуються 55% проаналізованих словесних образів-символів. Хоча група непредметних словесних образів-символів позначається семантичним різноманіттям порівняно з предметними словесними образами-символами, у кількісному відношенні останні переважають у текстах американської поезії ХХ століття, зустрічаючись у 58,2% проаналізованих прикладів.
В основі творення словесних образів-символів у поетичних текстах лежать лінгвокогнітивні процедури субститутивного та наративного мапувань. У вірші спостерігається заміщення референційних значень концепту, який безпосередньо не називається, а імплікується у ньому. Часто до семантизації словесного образу-символу залучаються фонові (енциклопедичні) знання, особливо у випадку використання власних назв, які виступають сигналами наративного мапування у тексті. Іноді словесні образи-символи входять до складу інших словесних образів, зокрема метафор, порівнянь, оксиморонів та антитез, надаючи їм символічного характеру. В основі цих процесів лежать процедури аналогового та контрастивного мапування.
У ході дослідження словесних образів-символів у поетичних текстах були виявлені комунікативні сигнали, за допомогою яких відбувається актуалізація символічного значення у вірші. До них відносяться риторичні запитання, звертання, повтори, сильна позиція, рамкова конструкція тощо. Вони є реалізацією принципів іконічності, представленої у віршах у діаграматичному та образному різновидах. Принципи іконічності спрямовані на привертання уваги до форми, у результаті чого сигнал не проходить непоміченим. Іконічність лежить в основі формування метафоричних словесних образів-символів та полягає у наявності аналогового зв'язку між вихідним та похідним значенням у них. Індексальність становить підґрунтя метонімічних словесних образів-символів, коли оболонка та зміст поєднуються відношенням суміжності. В основі конвенційних словесних образів-символів лежить принцип довільності, згідно з яким план вираження та змісту в словесних образах-символах поєднується знаковим зв'язком.
Основними функціями словесних образів-символів у поетичних текстах є репрезентативна, текстотвірна, комунікативно-прагматична та когнітивна. Репрезентативна функція словесного образу-символу це семіотична функція визначення, денотації, яка полягає у ідентифікації прямим значенням переносного у певному контексті. Словесний образ-символ посилює текстову зв’язність і системність, виконуючи текстотвірну функцію. Він виступає текстовим актуалізатором, що експлікує та інтенсифікує концепт вірша. Комунікативно-прагматична функція словесного образу-символу як засобу повідомлення полягає у тому, що такий словесний образ допомагає відрізняти "своїх" та "чужих" завдяки актуалізації культурного коду, яким володіють лише представники певної культурної спільноти. Когнітивна функція словесних образів-символів полягає у наданні ними конкретних обрисів складним абстрактним поняттям, роблячи їх доступними для розуміння.
Перспективою дослідження є розгляд словесних образів-символів у творчості окремих авторів з метою окреслення концептуальної картини світу того чи іншого поета, а також зіставлення словесних образів-символів у творчості американських та українських митців для розкриття своєрідності національних культур.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абиева Н. А. Когнитивные механизмы межсемиотического перевода / Н. А. Абиева // Международный конгресс по когнитивной лингвистике: Сб. материалов 26-28 сентября 2006 года / Отв. ред. Н. Н. Болдырев. Тамбов: Изд-во ТГУ им. Г. Р. Державина. 2006. С. 228229.
2. Аверинцев С. С. Заметки к будущей классификации типов символа / С. С. Аверинцев // Проблемы изучения культурного наследия. М.: Наука, 1985. C. 297303.
3. Азбукина А. В. Проблема типологии символа "соловей" в русской поэзии первой половины XIX века [Електронний ресурс] / А. В. Азбукина. Режим доступу: http://subscribe.ru/archive/linguistics.rusling/200110/28145847.html.
4. Азбукина А. В. Три степени символизации образа птицы (эмблема, знак, символ) в поэзии конца XVIII начала XIX века / А. В. Азбукина // II Международные Бодуэновские чтения: Казанская лингвистическая школа: традиции и современность (Казань, 11-13 декабря 2003 г.): Труды и материалы: В 2 т. / [под общ. ред. К. Р. Галиуллина, Г. А. Николаева]. Казань: Изд-во Казан. ун-та, 2003. Т. 2. С. 141143.
5. Алефиренко Н. Ф. Спорные проблемы семантики / Николай Федорович Алефиренко. М.: Гнозис, 2005. 326 с.
6. Аристотель. Об искусстве поэзии / Аристотель; [пер. с древнегреч. В. Г. Аппельрота]. М.: Гос. изд-во худож. литературы, 1951. 185 с.
7. Арнольд И. В. Стилистика современного английского языка [учебное пособие] / И. В. Арнольд. Л.: Просвещение, 1981. 295 c.
8. Арутюнова Н. Д. Метафора и дискурс / Н. Д. Арутюнова // Теория метафоры: [общ. ред. Н. Д. Арутюновой и М. А. Журинской]. М.: Прогресс. 1990. С. 1532.
9. Арутюнова Н. Д. Образ, метафора, символ в контексте жизни и культуры / Н. Д. Арутюнова // Res Philologica. Филологические исследования: [под ред. Н. Д. Арутюновой]. М., Л.: Наука. 1990. C. 7189.
10. Арутюнова Н. Д. От образа к знаку / Н. Д. Арутюнова // Мышление, когнитивные науки, искусственный интеллект. М.: АН СССР. 1988. C. 111123.
11. Арутюнова Н. Д. Язык и мир человека / Нина Давидовна Арутюнова. М.: Языки русской культуры. 1999. 896 c.
12. Бабенко Л. Г. Концепт и концептосфера в аспекте моделирования / Л. Г. Бабенко // Международный конгресс по когнитивной лингвистике: Сб. материалов 26-28 сентября 2006 года / Отв. ред. Н. Н. Болдырев. Тамбов: Изд-во ТГУ им. Г. Р. Державина. 2006. С. 3942.
13. Байбурин Ф. К. Семиотические аспекты функционирования вещей / Ф. К. Байбурин // Этнографическое изучение знаковых средств культуры. Л.: Наука, 1989. C. 6388.
14. Барабуля А. М. Конотативні компоненти лексичної семантики як параметр міжмовного зіставлення: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філолог. наук: спец. 10.02.17 "Порівняльно-історичне і типологічне мовознавство" / А. М. Барабуля. Київ, 2007. 19 с.
15. Барсуков С. Т. Предварительные замечания по проблеме "эмблема символ миф" в культуре 18 ст. / С. Т. Барсуков // Уч. записки Тартуского гос. ун-та. Труды по знаковым системам. Тарту, 1987. Вып. 20. С. 8594.
16. Барт Р. Избранные работы: Семиотика. Поэтика / Ролан Барт: [сост., общ. ред. и вступит. ст. Г. К. Косиков]. М.: Прогресс, 1989. 616 с.
17. Барт Р. Від твору до тексту / Р. Барт // Слово. Знак. Дискурс: Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. Львів: Літопис. 1996. С. 378 384.
18. Белехова Л. И. Архетипические словесные образы в современной американской поэзии / Л. И. Белехова // Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Серія Філологія. К.: Вид-во КНЛУ, 1999. Т.2. №2. С. 2637.
19. Бєлєхова Л. І. Іконічність в американських поетичних текстах / Л. І. Бєлєхова // Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Сер. Філологія. К.: Вид-во КНЛУ, 2004. Т. 2. № 2. С. 6065.
20. Бєлєхова Л. І. Новообразы в современной американской поэзии (лингвокогнитивный взгляд на природу образа) / Л. І. Бєлєхова // Вісник Київського лінгвістичного університету. Серія Філологія. 1998. Т.1, № 1. С. 5057.
21. Бєлєхова Л. І. Образний простір американської поезії: лінгвокогнітивний аспект: дис. доктора філологічних наук: 10.02.04 / Лариса Іванівна Бєлєхова. К., 2002. 476 с.
22. Бєлєхова Л. І. Словесний поетичний образ в історико-типологічній перспективі: лінгвокогнітивний аспект (на матеріалі американської поезії) / Лариса Іванівна Бєлєхова. Херсон: Айлант, 2002. 368 c.
23. Безруков В. И. К проблеме знака / В. И. Безруков. Тюмень:Тюменская правда, 1975. 99 c.
24. Бейли Г. Потерянный язык символов / Г. Бейли; [пер. з англ. К. Н. Корсакова]. М.: Ассоциация Духовного Единения "Золотой век", 1996. 357 c.
25. Белый А. Магия слова // Андрей Белый. Символизм как миропонимание. М.: Республика, 1994. C. 131142.
26. Бенуас Л. Знаки, символы и мифы / Люк Бенуас; [пер. с франц. А. Калантаров]. М.: АСТ: Астрель, 2004. 160 с.
27. Богатова И. Ю. Концепт как полевая структура (на примере концепта любовь в поэзии Ф. И. Тютчева) / И. Ю. Богатова // Международный конгресс по когнитивной лингвистике: Сб. материалов 26-28 сентября 2006 года / Отв. ред. Н. Н. Болдырев. Тамбов: Изд-во ТГУ им. Г. Р. Державина. 2006. С. 445447.
28. Болдырев Н. Н. Когнитивная семантика: курс лекций по английской филологии / Н. Н. Болдырев. Тамбов: Изд-во имени Г. Р. Державина, 2000. 123 c.
29. Борев Ю. Б. Теории, школы, концепции. Художественная коммуникация и семиотика / Ю. Б. Борев. М.: Наука, 1986. 231 c.
30. Брагина Н. Г. Фрагмент лингвокультурологического лексикона (базовые понятия) / Н. Г. Брагина // Фразеология в контексте культуры. М.: Языки русской культуры. 1999. С. 131138.
31. Бутырин К. М. Проблема поэтического символа в русском литературоведении (ХIХХХ вв.) / К. М. Бутырин // Исследования по поэтике и стилистике. Л.: Наука, 1972. С. 248261.
32. Быкова О. И. Идиоэтническая специфика объективации культурного концепта / О. И. Быкова // Международный конгресс по когнитивной лингвистике: Сб. материалов 26-28 сентября 2006 года / Отв. ред. Н. Н. Болдырев. Тамбов: Изд-во ТГУ им. Г. Р. Державина. 2006. С. 334336.
33. Валгина Н. С. Теория текста [Електронний ресурс] / Нина Сергеевна Валгина. 2003. Режим доступу: http://www.hi-edu.ru/e-books/xbook029/ 01/index.html?part-015.htm.
34. Вартазарян С. Р. От знака к образу / С. Р. Вартазарян. Ереван: Изд-во АН Арм. ССР, 1973. 199 с.
35. Введение в литературоведение / [под ред. Г. Н. Поспелова]. М.: Высшая школа, 1976. 422 c.
36. Веселовский А. Н. Историческая поэтика / А. Н. Веселовский. М.: Высшая школа, 1989. 406 с.
37. Виноградов В. В. Избранные труды. Поэтика русской литературы / В. В. Виноградов. М.: Наука, 1976. 512 с.
38. Виноградов В. В. Литературная мысль / В. В. Виноградов. Л.: Прогресс, 1922. 138 с.
39. Виноградов В. В. Поэзия А.Ахматовой / Виктор Владимирович Виноградов. Л.: Прогресс, 1925. 76 с.
40. Воїнов В. В. Деякі символи американської мрії в мовних різновидах "tall talk" і "booster talk" / В. В. Воїнов // Вісник КНУ ім. Т. Шевченка. Сер. Іноземна філологія. 2001. № 31. C. 1319.
41. Волков А. Г. Язык как система знаков / А. Г. Волков. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1966. 87 с.
42. Волкова Е. В. Пространство символа и символ пространства в работах Ю. М. Лотмана / Е. В. Волкова // Вопросы философии. 2002. № 11. С. 149164.
43. Воробйова О. П. Когнітивна поетика: здобутки і перспективи / О. П. Воробйова // Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. Серія Романо-германська філологія. 2004. Вип. № 635. С. 1822.
44. Воробьёва О. П. Лингвистические аспекты адресованности художественного текста (одноязычная и межязыковая коммуникация): дис. доктора филол. наук: 10.02.19 / Ольга Петровна Воробьева. М., 1993. 382 с.
45. Воробьёва О. П. Художественная семантика: когнитивный сценарий / О. П. Воробьева // С любовью к языку: Сб. научн. тр. М.: Воронеж: ИЯ РАН, Воронежский госуниверситет, 2002. С. 379384.
46. Воробьёва О. П. Эмотивность художественного текста и читательская рефлексия / О. П. Воробьева // Язык и эмоции. Волгоград: Перемена. 1995. С. 240246.
47. Воскресенская М. А. Символизм как мировидение Серебряного века: Социокультурные факторы формирования общественного сознания российской культурной элиты рубежа XIXXX веков / М. А. Воскресенская [науч. ред. А. Н. Меравина]. М.: Логос, 2005. 236 с.
48. Гаврилова Т. О. Ономосимволи як джерело місцевої топонімії / Т. О. Гаврилова // Филологические науки. 1999. № 1. C. 3639.
49. Гаврилова Е. Д. Специфика природы оценочных концептов / Е. Д. Гаврилова // Международный конгресс по когнитивной лингвистике: Сб. материалов 26-28 сентября 2006 года / Отв. ред. Н. Н. Болдырев. Тамбов: Изд-во ТГУ им. Г. Р. Державина. 2006. С. 150153.
50. Гальперин И. Р. Текст как объект лингвистического исследования / И. Р. Гальперин. М.: Наука, 1981. 139 с.
51. Гей Н. К. Искусство слова. О художественности литературы / Николай Константинович Гей. М.: Наука, 1967. 363 c.
52. Гёте Й. В. Об искусстве поэзии / Йоган Вольфган Гете. М.: Искусство, 1975. 623 с.
53. Гомбрих Э. Символические образы / Э. Гомбрих // Вопросы философии. 2001. № 7. C. 139149.
54. Горчак Т. Ю. Знаковість словесного образу-символу (на матеріалі американської поезії модерну та постмодерну) / Т. Ю. Горчак // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія "Лінгвістика": Зб. наук. праць. Херсон: Видавництво ХДУ, 2007. Вип. V. С. 117122.
55. Горчак Т. Ю. Іконічність у формуванні словесних образів-символів (на матеріалі американської поезії ХХ століття ) / Т. Ю. Горчак // Літературознавчі студії: зб. наук. праць. К.: Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2008. Вип. 21. С. 162167.
56. Горчак Т. Ю. Особливості формування та функціонування словесних образів-символів у поетичному тексті: лінгвокогнітивний аспект / Т. Ю. Горчак // Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. Cерія "Романо-германська філологія". Харків, 2007. № 782. C. 8993.
57. Горчак Т. Ю. Семіотична класифікація словесних образів-символів (на матеріалі американської поезії XX століття) / Т. Ю. Горчак // Наукові записки. Серія: Філологічні науки (мовознавство). Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2008. Випуск 75(3). С. 6872.
58. Горчак Т. Ю. Семіотична типологія словесних образів-символів у американській поезії XX століття / Т. Ю. Горчак // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики: Зб. наук. праць / Відп. ред. Н. М. Корбозерова. Київ: Вид. центр КДЛУ, 2007. Вип. 9. С. 96101.
59. Горчак Т. Ю. Словесний образ-символ у когнітивній теорії словесного поетичного образу / Т. Ю. Горчак // Мова, освіта, культура в контексті Болонських реалій: Матеріали науково-практичної конференції, 2-4 квітня 2008 р. К.: Вид. центр КНЛУ, 2008. С. 2022.
60. Горчак Т. Ю. Теоретичні засади дослідження семіотичного аспекту словесного образу-символу / Т. Ю. Горчак // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб. наук. праць / Відп. ред. Н. М. Корбозерова. Київ: Вид. центр КДЛУ, 2007. Вип. 9. С. 3945.
61. Горчак Т. Ю. Типологія словесних образів-символів: когнітивно-семіотичний аспект (на матеріалі американської поезії XX століття) / Т. Ю. Горчак // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія "Лінгвістика": Зб. наук. праць. Херсон: Видавництво ХДУ, 2005. Вип. ІІ. С. 342345.