СОНАНТИ УКРАЇНСЬКОГО, РОСІЙСЬКОГО ТА ПОЛЬСЬКОГО МОВЛЕННЯ НА МАТЕРІАЛІ КІНОРЕНТГЕНУ (ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО-ФОНЕТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ)

brief description

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису
УДК 801. 422
БОБКОВА ТЕТЯНА ВАДИМІВНА

СОНАНТИ УКРАЇНСЬКОГО, РОСІЙСЬКОГО ТА ПОЛЬСЬКОГО МОВЛЕННЯ НА МАТЕРІАЛІ КІНОРЕНТГЕНУ
(ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО-ФОНЕТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ)
Спеціальність 10.02.15 - загальне мовознавство
ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Науковий керівник -
кандидат філологічних наук,
доцент ЧЕМЕС В. Ф.
Науковий консультант -
доктор філологічних наук,
професор СКАЛОЗУБ Л.Г.

КИЇВ - 2002

ЗМІСТ
ВСТУП 5
РОЗДІЛ 1
ПРОБЛЕМА ВИЗНАЧЕННЯ СОНАНТІВ І МЕТОДИКА ЇХ ДОСЛІДЖЕННЯ
1.1. Проблеми визначення сонантів (за даними
фонетичної літератури) 14
1.2. Методика дослідження сонантів 36
РОЗДІЛ 2
СОНАНТИ УКРАЇНСЬКОГО РОСІЙСЬКОГО ТА ПОЛЬСЬКОГО МОВЛЕННЯ (ЗА МАТЕРІАЛАМИ КІНОРЕНТГЕНОГРАФУВАННЯ)
2.1. Артикуляційна реалізація складів з початковими
губними сонантами українського, російського
та польського мовлення 50
2.2. Артикуляційна реалізація складів з початковими
губними дзвінкими українського, російського
та польського мовлення 81
2.3. Артикуляційна реалізація складів з початковими губними глухими українського, російського
та польського мовлення 105
2.4. Зіставлення артикуляційної реалізації губних
сонантів українського, російського, польського
мовлення між собою та з відповідними
дзвінкими й глухими 124
ВИСНОВКИ 138
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 145
ДОДАТКИ
ДОДАТОК А
А.1. До методики дослідження
А.2. Зіставні кінорентгеносхеми складових фрагментів з губними приголосними українського, російського та польського мовлення
А.3. Графіки зміни параметрів точок тіла язика
А.4. Артикуляційна динаміка складових фрагментів з губними приголосними українського, російського та польського мовлення (за порівняльними кінорентгеносхемами)
А.5. Кінорентгенопрограма складових фрагментів українського російського та польського мовлення
А.6. Ілюстраційний матеріал
ДОДАТОК Б
Б.1.1. Таблиця півперіодів імпульсної активності губів
Б.1.2. Таблиця півперіодів імпульсної активності преларингальної зони надгортанного резонатора
Б.1.3. Таблиця півперіодів імпульсної активності язика
Б.1.4. Таблиця півперіодів імпульсної активності м'якого піднебіння

СПИСОК СКОРОЧЕНЬ
АН - артикуляційна напруженість
АП - артикуляційний перехід
Г - голосний
ГЗ - голосові зв'язки
ЗГК - замикаюче глоткове кільце
Кон-р - констриктор
КР - кінорентген
МП - м'яке піднебіння
НЩ - нижня щелепа
П - приголосний
ПЛ - преларингальний
ПЛЗ - преларингальна зона
ПЯК - під'язикова кістка
Яз. верт. - вертикальне стиснення язика
Яз. гориз. - горизонтальне стиснення язика
Яз. заг. - загальне стиснення язика

ВСТУП
З'ясування природи сонантів належить до найбільш дискусійних питань загальної фонетики. Як складові елементи фонетичної системи сонанти порушують її логічну упорядкованість, оскільки за артикуляційними ознаками ці звуки тяжіють до приголосних, а за акустичними - до голосних. Очевидно, вирішити питання про природу сонантних приголосних можливо тільки через грунтовне комплексне дослідження їх фізіологічних, акустичних та спектральних характеристик із застосуванням сучасних можливостей експериментальної фонетики. В цьому розумінні, безпосереднє дослідження процесів мовлення через артикуляційно-динамічний аналіз має особливе значення, оскільки характеристики акустичного сигналу залежать від конфігурації мовленнєвого тракту та ступеня напруження мовних органів.
Фізіологічні особливості творення губних сонантів вивчалися у природному вимовлянні, оскільки глибоке висвітлення проблеми сонантів можливе тільки в межах реальної одиниці мовлення - складу, тому об'єктом пропонованого дослідження стали склади з початковими сонантними приголосними українського, російського та польського мовлення.
Предмет пропонованого експериментально-фонетичного дослідження становлять закономірності творення сонантів українського, російського та польського мовлення. За наявністю та обсягом експериментального матеріалу предмет дисертаційної роботи було обмежено описом артикуляційно-динамічних ознак губних сонантів українського, російського та польського мовлення за матеріалами кінорентгенографування.
Дослідження артикуляційної динаміки губних сонантів, як частина загальної наукової теми Лабораторії експериментальної фонетики Київського національного університету імені Тараса Шевченка - "Фонетика мовлення. Сегментні явища: артикуляційний аспект", спирається на визначення І.О. Бодуеном де Куртене фонеми як комплекса "робіт окремих частин мовленнєвого апарата" [40, с. 257], і зокрема сонантів як "складних фонетичних утворень" [217, с. 78-83], а також на загальну теорію побудови рухів М.О. Бернштейна [25] та теорію породження мовлення В.М. Сорокіна [173].
Для визначення артикуляційно-динамічних ознак губних сонантів у пропонованій роботі було використано нову методику аналізу фізіологічних процесів протягом складотворення, яка враховує якісні і кількісні характеристики імпульсної активності основних артикуляторів.

Актуальність дисертаційної роботи
Актуальність пропонованого експериментально-фонетичного дослідження зумовлена відсутністю у загальній фонетиці опису артикуляційно-динамічних ознак сонантних приголосних, тобто, таких ознак, які характеризують процес реалізації як такий. Крім того, актуальність цієї роботи полягає у невизначеності місця сонантів у складі як артикуляційній цілісності і відсутності таких артикуляційних даних про сонанти, які можна було б використати для дослідження акустичної ознаки звучності. До цього часу губні сонанти [м-], [м'-] українського; [м-], [м'-] російського та [m-] польського мовлення в аспекті артикуляційної динаміки не були предметом самостійного дослідження, а також не зіставлялися між собою типологічно.

Мета дослідження
Основною метою пропонованого дослідження є визначення артикуляційної природи губних сонантів експериментально-фонетичним методом. Досягнення основної мети дисертаційної роботи передбачило виконання таких завдань:
1. З'ясування визначальних артикуляційно-динамічних ознак губних сонантів.
2. Опис артикуляційної динаміки губних сонантів українського, російського та польського мовлення протягом продукування складових фрагментів.
3. Зіставлення артикуляційно-динамічних ознак губних сонантів і відповідних глухих та дзвінких приголосних українського, російського та польського мовлення для виявлення артикуляційних чинників звучності сонантів.
4. З'ясування основних артикуляційних типологічних ознак продукування губних сонантів у структурі складових фрагментів на матеріалі кінорентгенографування українського, російського та польського мовлення.
5. Класифікація складів у межах аналізованої підсистеми за визначальними артикуляційно-динамічними ознаками.

Матеріал дослідження
Матеріал пропонованого дослідження становлять кінорентгенофільми українського, російського та польського мовлення, які належать до фондів Лабораторії експериментальної фонетики Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Зйомка кінорентгенофільмів провадилася в 1970-80 рр. у Київському інституті радіології та онкології: кінорентгенофільмів українського мовлення у 1970-1988 рр., російського - у 1973-74 рр. і польського - у 1976-78 рр. Добір дикторів для кінорентгенозйомки українського мовлення (М., Ос. і С.), російського (В., З., С. і Сок.) і польського (В. і Ч.) здійснювався згідно з вимогами бездоганного володіння літературною мовою та відсутністю вад мовленнєвого апарата.

Методи дослідження
У дисертаційному дослідженні було використано:
1) експериментально-фонетичний метод із застосуванням прийому кінорентгенографування;
2) описово-аналітичний метод на основі візуальних спостережень кінорентгенограм із використанням комп'ютерної графіки (діаграми та гістограми).

Теоретичне значення
Теоретичне значення експериментально-фонетичного дослідження губних сонантів українського, російського та польського мовлення полягає в з'ясуванні основних артикуляційно-динамічних ознак сонантів, у суттєвому доповненні визначення складу в артикуляційному аспекті і визначенні принципів динамічної артикуляційної класифікації складів за ознакою артикуляційної напруженості.

Наукова новизна
Застосування нової методики і процедур обробки результатів кінорентгеноаналізу у пропонованому експериментально-фонетичному дослідженні дозволяє спостерігати синтезовану динаміку активності основних артикуляторів, які діють як єдиний комплекс систем з розподіленими параметрами, і виявити зони переважаючих посилень артикуляційної напруженості упродовж продукування складів як цілісностей. Тобто досліджуються нові - якісний та енергетичний - аспекти артикуляційної напруженості.
Вперше детально аналізуються резонаторні відмінності продукування складів з початковими губними сонантними, глухими і дзвінкими компонентами, що є важливим для співвідношення артикуляційних даних з акустичними. Крім того, зіставлення артикуляційної динаміки складів з початковими губними на матеріалі кінорентгенографування українського, російського і польського мовлення дозволяє виявити спільні для мов цього типу артикуляційно-динамічні ознаки губних з можливістю екстраполяції результатів як проявів універсальних механізмів творення і самих процедур дослідження на матеріал мов інших родин і типів.

Практичне застосування
Як складова частина загальної наукової теми Лабораторії експериментальної фонетики Київського національного університету ім. Тараса Шевченка "Фонетика мовлення. Сегментні явища: артикуляційний аспект" пропоноване дослідження природи губних сонантів дає необхідний матеріал для сегментації і аналізу мовленнєвого матеріалу, а також опису фонетичних структур сучасної української, російської, польської мови та інших мов. Результати роботи і розроблена методика можуть бути використані для подальших наукових досліджень, у практиці викладання в закладах вищої освіти теоретичних курсів загальної фонетики, при створенні спецкурсів та спецсемінарів з експериментальної фонетики та практичних курсів викладання мови для іноземців.

Наукові положення
Проведене у дисертаційній роботі дослідження артикуляційної природи губних сонантів на матеріалі кінорентгенографування українського, російського та польського мовлення дозволяє винести на захист такі наукові положення:
1. В аспекті артикуляційної динаміки склад являє собою структуру, цілісність якої організується провідним виявом артикуляційного напруження.
2. Творення складових фрагментів відбувається через фокусацію артикуляційної напруженості в окремій артикуляційній зоні.
3. Вимовляння складових фрагментів з початковими губними сонантами характеризується фарингальною фокусацією артикуляційної напруженості, складових фрагментів з губними дзвінкими - велярно-назофарингальною, з губними глухими - губно-зімкненою фокусацією.
4. Продукування певного типу складів визначається характерними зусиллями в активності артикуляторів. Артикуляційним чинником звучності складових фрагментів з початковими губними сонантами є створення максимального за обсягом глоткового резонатора.
5. За здійсненням артикуляційно-динамічних ознак початкові губні сонанти українського мовлення характеризуються як максимально відкриті - вокалічні, сонанти російського мовлення як найбільш закриті - консонантні. Початкові губні сонанти польського мовлення займають проміжну позицію між українськими та російськими.

Апробація роботи
Апробація результатів експериментально-фонетичного дослідження природи губних сонантів відбулася на міжнародній конференції до 50-річчя Лабораторії експериментальної фонетики Київського університету (Київ, 1994 р.), аспірантських і викладацьких наукових конференціях Київського національного університету імені Тараса Шевченка (1997-2001 рр.), ювілейних читаннях, присвячених 75-річчю Н.І. Тоцької та І.К. Кучеренка (1998 р.), науково-теоретичній конференції, присвяченій 165-річчю Київського університету (1999 р.), конференціях пам'яті академіка Леоніда Булаховського (1999-2001 рр.), Міжнародному конгресі "Русский язык: исторические судьбы и современность" (Москва, 2001 р.), Міжнародній конференції до 70-річчя проф. Семчинського С.В. (Київ, 2001 р.).

Публікації
Основний зміст дисертаційного дослідження відбито в таких публікаціях:
1. Особливості творення сонантних складів у слов'янських мовах (за матеріалами КР-фільмів українського, польського і російського мовлення) // Мова та історія. - К., 1999. - № 47. - С. 10-18.
2. Особливості творення складів з початковими твердими губними українського мовлення (за матеріалами кінорентгенографування) // Київський університет як осередок національної духовності, науки, культури. Матеріали науково-теоретичної конференції, присвяченої 165-річчю університету. Гуманітарні науки. Ч. ІІ. - К.: Вид. "Київський університет", 1999 . - С. 63-66.
3. До артикуляційної теорії складу // Мова та історія. - К., 1999. - № 48.- С. 3.
4. Артикуляційні кореляти диференційних ознак дзвінкості-глухості-сонантності початкових губних приголосних польського мовлення (за схемами КР-фільму) // Компаративні дослідження слов'янських мов і літератур. Пам'яті академіка Леоніда Булаховського. - К., 1999. - С. 133-135.
5. Артикуляційне вираження диференційних ознак у приголосних компонентах складів українського мовлення (за схемами КР-фільму) // Українське мовознавство. - К., 2000.- № 22. - С. 142-147.
6. Фокусація артикуляційної напруженості як чинник цілісності складу // Компаративні дослідження слов'янських мов та літератур. Пам'яті академіка Леоніда Булаховського. - К.: ВПЦ "Київський університет", 2000. - С. 230-234.
7. Визуальные наблюдения признаков активности голосовых связок (по материалам кинорентгенографирования) // Труды и материалы Международного конгресса "Русский язык: исторические судьбы и современность". - М.: Изд. Московского университета, 2001. - С. 231.
8. Губные смычные в аспекте артикуляционной напряженности (на материале кинорентгенографирования русской речи) // Зб. наукових праць і матеріалів "Загальна та експериментальна фонетика". - К.: Соборна Україна, 2001. - С. 147-150.

Структура та зміст дослідження
Дисертаційне дослідження складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. У вступі обґрунтовано проблеми, мету та основні завдання дослідження. Розділ І присвячений проблемам визначення сонантів за даними фонетичної літератури та розробки експериментальної методики їх дослідження. Розділ ІІ становить експериментальну частину - опис артикуляційної динаміки складових фрагментів з губними приголосними українського, російського та польського мовлення. Узагальнення результатів експериментально-фонетичного дослідження артикуляційної природи сонантів подано у Висновках.
Додатки становлять документальну основу кінорентгеноаналізу: зіставні та порівняльні схеми кінорентгенограм, комп'ютерні гістограми та графіки зміни параметрів точок язика, таблиці півперіодів імпульсної активності артикуляторів.

bibliography

ВИСНОВКИ
Проведене дослідження артикуляційної природи губних сонантів показує, що типізація в артикуляціях звуків на рівні класів дзвінких, глухих і сонантів залежить не тільки від лексико-граматичних факторів [86], а забезпечується також субстанційною організацією артикуляційних зусиль, а саме фокусацією артикуляційної напруженості та її розвитком упродовж складу або іншої вимовної цілісності.
Отримані вперше експериментальні дані про наявність особливих - якісних типів артикуляційної напруженості не тільки не суперечать результатам раніше проведених досліджень А.Еека [227], Н.Й. Дукельського [70], Л.Г. Зубкової [81; 84] Л.Г. Скалозуб [165], В.М. Сорокіна [128], О.М. Павличенко [134], О.В. Бас-Кононенко [21], З.В. Дудник [68, 69], а й висвітлюють цю проблему з іншої точки відліку.
У процесі породження мовлення комплекс артикуляторів функціонує як система з розподіленими параметрами. Зусилля та дії окремого артикулятора координуються з діями інших органів у межах макросистеми, функціонування якої полягає у безперервних змінах напруженості. Координація рухів артикуляторів є проявом спільного енергетичного зв'язку між органами мовленнєвого апарата. Таким чином, артикуляційна напруженість є саме тим об'єднуючим фактором, який забезпечує безперервний розподіл зусиль як в межах систем - дій окремих артикуляторів, так і між функціональними зонами мовленнєвого апарата - в межах макросистеми.
Результати кінорентгеноаналізу підтверджують гіпотезу існування "внутрішньої моделі", за допомогою якої система керування "може передбачати результат фактично без рухів" [128, c. 276]. Формування цієї моделі спирається на індивідуальний досвід мовця - досвід субстанційної організації звичних рухів. Якщо врахувати, той факт, що сукупність артикуляторів є системою з розподіленими параметрами, то принципіальна можливість керування їх динамічними ознаками та координацією зусиль, тобто "артикуляційна тактика", полягає у виборі певної функціональної зони, де зосереджується м'язове напруження. Якісний аспект артикуляційної напруженості - її фокусація залежить від того, які саме артикулятори поєднуються у функціональну систему для досягнення певної мети.
Саме артикуляційна напруженість є тією загальною основою, яка пов'язує суб'єктивне з об'єктивним у динамічному аспекті породження мовлення, оскільки цілісність сприйняття певного звука забезпечується поєднанням психічного образа програми дій зі звуковідчуттям від об'єктивних робіт артикуляторів, які відбуваються у часі та просторі. У цьому розумінні процес сприйняття "зрештою можна описати через функціонування мовленнєвого апарату" [261, c. 3].
Проведене дослідження артикуляційної природи губних сонантів українського, російського та польського мовлення дозволяє зробити такі загальні висновки:
1. У динамічному аспекті склад являє собою процес, який характеризується певним наслідком, тобто є артикуляційно-акустичною єдністю. Артикуляційна реалізація складу здійснюється через послідовність і сукупність організованих артикуляційних фактів, які сприймається як цілісність.
2. Здійснення артикуляційного факту визначається загальним станом артикуляторів, тобто силовим (енергетичним) полем мовленнєвого тракту - його артикуляційною напруженістю. Артикуляційна напруженість спричинює до результуючого руху окремих органів, і найменшими фізіологічними елементами цього руху є імпульсації.
3. Розвиток загальної артикуляційної напруженості відбувається за якісними (послідовна зміна стану артикуляторів) та кількісними параметрами (кількість рухів артикуляторів у певному напрямку з певним зусиллям). Розвиток фокусації артикуляційної напруженості, її зміни протягом продукування складових фрагментів впливають на складоподіл.
4. Типізація складів за якісним аспектом артикуляційної напруженості - її фокусацією в окремій артикуляційній зоні зумовлюється внутрішньоістотними ознаками компонентів складу, які реалізуються через координовані нормативні рухи та зусилля артикуляторів.
5. Дослідження артикуляційної динаміки губних сонантів українського, російського та польського мовлення показує, що у складах структури CV- компоненти виконують різні складотворчі функції. Здійснення резонаторних ознак надгортанного резонатора більшою мірою залежить від артикуляційно-динамічних ознак початкового приголосного. Певне напруження м'язів, довжина та конфігурація глоткового резонатора зумовлюється артикуляційно-динамічними ознаками голосного компонента складу.
6. За результатами кінорентгеноаналізу встановлено, що розвиток складотворчої активності початкового приголосного компонента складу має прогресивний характер, а голосного - регресивний. Цілісність складу як вимовного фрагменту програмується саме на прогресивному рівні; тому найбільш потенційними артикуляційними зв'язками характеризуються компоненти складів структури CV- на відміну від структур VC- , CVC- та ін.
7. Тактика фокусації артикуляційної напруженості в певній артикуляційній зоні та об'єднання артикуляторів у функціональну систему реалізується вже під час продукування артикуляційного переходу. У такий спосіб настройка артикуляторів улаштовується за характерним типом м'язового напруження.
8. Максимальний вияв провідної артикуляційної напруженості спостерігається протягом артикулювання початкового консонантного компонента складу. Розвиток вокалічного компонента складу підтримуються імпульсними посиленнями характерного напруження. Тобто, фокусація артикуляційної напруженості в певній зоні поєднує роботу всього комплексу мовних органів здійснює, таким чином, цілісність артикуляційного контуру всього складового фрагменту.
9. Аналіз артикуляційної динаміки губних приголосних українського, російського та польського мовлення показує, що існують принаймні два види типізації артикуляційної напруженості: внутрішньосистемна і міжмовна. Внутрішньосистемна типізація охоплює підсистему "сонанти - дзвінкі - глухі" та здійснює цілісність різних за своїми компонентами складів. Продукування певного типу складів як цілісностей зумовлюється провідною фокусацією артикуляційної напруженості: на рівні ротової частини надгортанного резонаторного комплекса (приголосний компонент складу) та глоткового (голосний компонент складу).
10. За результатами кінорентгеноаналізу, а також за ознакою сумарної кількості зусиль, артикуляційна реалізація складів з губними сонантами українського, російського та польського мовлення характеризується однотипним проявом загального напруження мовленнєвого апарата, при якому координуються: рух нижньої губи та нижньої щелепи вгору, вертикальні розтискання тіла язика, опускання преларингальної зони надгортанного резонатора, розтискання м'якого піднебіння та рух верхньої частини задньої стінки фаринкса назад.
11. Максимальною концентрацією артикуляційної напруженості характеризується імпульсна активність преларингальної зони надгортанного резонаторного комплекса, тобто з точки зору консонантних компонентів, творення складів українського, російського та польського мовлення з початковими губними дорсальними задніми сонантами характеризується ларингофарингальною фокусацією артикуляційної напруженості, а з початковими дорсальними передніми - мезофарингальною.
12. Продукування губних сонантів відрізняється від артикуляційної реалізації відповідних дзвінких та глухих за характерною координацією зусиль артикуляторів, моделлю часової розгортки та механізмом розподілу артикуляційного напруження. Так, процес творення фрагментів з губними дзвінкими українського, російського та польського мовлення відзначається фокусацією артикуляційної напруженості в велярно-назофарингальній артикуляційній зоні, а фрагментів з губними глухими - в губній зоні. Саме тому сонанти за способом творення протиставляються як дзвінким, так і глухим.
13. Як доводять результати експериментально-фонетичного дослідження природи сонантів, внутрішньосистемна якісна типізація артикуляційної напруженості здійснюється не тільки на рівні системи губних сонантів - дзвінких - глухих, а й відповідних передньоязикових приголосних.
14. Міжмовна типізація артикуляційної напруженості існує на рівні реалізації координованих нормативних рухів органів мовленнєвого апарата відповідно до артикуляційної бази певної мови.
Артикуляційна реалізація складових фрагментів з губними сонантами українського, російського та польського мовлення здійснюється за єдиною моделлю часової розгортки та однотипним проявом артикуляційного напруження, однак енергетичні витрати артикуляторів (кількість та якість зусиль) варіюються. Так, за реалізацією артикуляційно-динамічних ознак губні сонанти українського мовлення характеризуються як максимально відкриті - вокалічні, а відповідні сонанти російського мовлення - як найбільш закриті, консонантні. Губні сонанти польського мовлення займають проміжну позицію між українськими та російськими.
15. Виявлені за результатами кінорентгеноаналізу координації в артикуляційній активності надгортанника, під'язикової кістки та преларингальної зони надгортанного резонаторного комплексу можуть служити субстанційною основою для встановлення артикуляційних режимів голосових зв'язок. Для артикуляційної бази української, російської та польської мов характерним є однотипний фізіологічний прояв активності голосових зв'язок, а розбіжності стосуються внутрішньосистемних характеристик творення губних сонантів та дзвінких. Відмінності між мовами під час голосової роботи пов'язані з якісними особливостями локалізації язика, рівнем нижньої щелепи та преларингальної зони надгортанного резонатора при продукуванні сонантів та дзвінких.
16. Аналіз експериментальних даних показує, що спільною артикуляційною ознакою натягнення голосових зв'язок для всіх звуків українського, російського та польського мовлення, які формуються за участю голосового джерела, є рух надгортанника вперед. При цьому натягнення голосових зв'язок під час реалізації складових фрагментів з початковими губними сонантами характеризуєтся одночасним рухом надгортанника вперед, під'язикової кістки вгору, а преларингальної зони надгортанного резонатора вниз. В той час, як продукування фрагментів з початковими дзвінкими відрізняється збігом рухів надгортанника вперед, під'язикової кістки - вниз, а преларингальної зони надгортанного резонатора - вгору.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абеле А. К вопросу о слоге // Slavia. - Praga, 1924. Roc. ІІІ.- S. 2-32.
2. Аванесов Р.И. О слогоразделе и строении слога в русском языке // Вопросы языкознания. - 1954. - № 6. - С. 158.
3. Аванесов Р.И. О соотносительном ряде носовых согласных фонем по признаку "дентальность-лабиальность" // Развитие фонетики современного русского языка. - М.: Наука, 1966. - С. 110-115.
4. Аванесов Р.И. Русское литературное произношение: Учебное пособие для студентов пед. ин-тов по спец. № 2101 "Рус. яз. и лит." - 6-е изд., перераб. и доп.- М.: Просвещение, 1984. - 384 с.
5. Артемов В.А. Спектры фонем русского языка и их использование для машинного воспроизведения речи // Ученые записки 1-го МГПИИЯ. Т. ХХ. Экспериментальная фонетика и психология речи. - М.: изд. Московского ун-та, 1960. - С. 9-14.
6. Артемов В.А. О речеведении // Сборник научных трудов. Вып. 201. Функциональная просодия текста. - М., 1982. - С. 3-21.
7. Асконченская В.Ф. Современный польский язык. - Воронеж: Изд. Воронежск. ун-та, 1988. - 110 с.
8. Бабырэ Н.М. Артикуляторная динамика дифтонгов и монофтонгов в молдавской речи. Автор. дис... канд. филолог. наук. - К., 1987.- 18 с.
9. Бабырэ Н.М. Артикуляторная динамика дифтонгов и монофтонгов в молдавской речи. Дис... канд. филолог. наук. - К., 1987.- 216 с.
10. Бабырэ Н. Фонетическая природа монофтонгов и дифтонгов румынского языка. - Кишинэу, 1994. - 352 с.
11. Бабире Н.М. Аналіз артикуляторної динаміки дифтонгів румунського мовлення (за даними кінорентгенографування). // Мова та історія: Періодична збірка наукових праць. - К., 1996. - Вип. 18. - С. 9-10.
12. Багмут А.И. Акустическое выражение "блочного характера" спонтанной речи // Proceedings XI th ICPhS. - Tallinn, 1987, v. 4. - Po 3.5.
13. Баколас Д.Д. Назальные комплексы в новогреческом языке // Проблемы теоретической и прикладной фонетики и обучения произношению: Материалы межвузовской научно-методической конференции. - М., 1973. - С. 56-58.
14. Баколас Д.Д. К процедуре установления фонемного инвентаря // Вісник Київського університету. Серія філології. № 15. - К., 1973. - С. 107- 113.
15. Баколас Д.Д. Консонантизм новогреческого языка. Автореф. дис... канд. филолог. наук. - К., 1973. - 25 с.
16. Балупури Ч. Артикуляционная база (АБ) русского языка в сопоставлении с АБ хинди и ее типологические особенности // Proceedings XI th ICPhS. - Tallinn, 1987, v. 2. - Se 40.5.
17. Барановская С.А. Консонантизм современного русского языка (глухость - звонкость, твердость - мягкость). Автореф. дис... канд. филолог. наук. - М., 1967. - 29 с.
18. Барановская С.А. О фонетических коррелятах дифференциальных признаков // Кузнецовские чтения: Тезисы докладов конференции по фонологии и морфонологии. - М., 1970. - С. 8-10.
19. Барановская С.А. О некоторых аллофонах русских фонем: В связи с проблемой сопоставления языков // Теоретические проблемы фонетики и обучения произношению. - М., 1971. - С. 24-35.
20. Барановская С.А. О согласных фонемах русского языка, не включенных в корреляцию по глухости-звонкости, твердости-мягкости // Проблемы теоретической и прикладной фонетики и обучения произношению: Материалы межвузовской научно-методической конференции. - М., 1973.- С. 44-47.
21. Бас-Кононенко О.В. Склад в українському мовленні: складотворення та артикуляторна типізація (експериментально-фонетичне дослідження артикуляційної динаміки). Дис... канд. филолог. наук. - К., 1999. - 152 с.
22. Бас-Кононенко О.В. Склад в українському мовленні: складотворення та артикуляторна типізація (експериментально-фонетичне дослідження артикуляційної динаміки). Автореф. дис... канд. филолог. наук. - К., 1999. - 17 с.
23. Бекназарова Р.С. Заднеязычные, увулярные, фарингальные согласные современного каракалпакского языка (по материалам єкспериментально-фонетического исследования) // Вісник Київського університету. Серія філології. № 15. - К., 1973. - С. 95-99.
24. Белицкая Е.Е., Власов Е.В., Сорокин В.Н. Назальные звуки речи // Акустический журнал, 1982, т. 28, № 4. - C. 449-456.
25. Бернштейн Н.А. Физиология движений и активность. - М.: Наука, 1990. - 493 с.
26. Блохина Л.П., Потапова Р.К. Методика анализа просодических характеристик речи. М., 1982. - 73 с.
27. Богородицкий В.А. Введение в изучение русского вокализма // "Русский филологический вестник". Вып. 2-й. - Варшава, 1883. - С. 60-162.
28. Богородицкий В.А. Курс грамматики русского языка. ч. І Фонетика, Варшава, 1887. - С. 180-267.
29. Богородицкий В.А. К методологии и технике экспериментально-фонетических исследований // Уч. зап. Казанского ун-та, 1907. Кн. 8-9.
30. Богородицкий В.А. Опыт физиологии общерусского произношения в связи с экспериментально-фонетическими данными // Уч. зап. Казанского ун-та, 1909, кн. 3. - С. 2-8.
31. Богородицкий В.А. Опыт физиологии общерусского произношения в связи с экспериментально-фонетическими данными. // Уч. зап. Каз. ун-та, 1909, кн. 4. - С. 5.
32. Богородицкий В.А. Лекции по общему языковедению. - Изд. 2-е. Казань, 1915. - 217 с.
33. Богородицкий В.А. Курс экспериментальной фонетики применительно к русскому литературному произношению // Уч. зап. Казанского ун-та, 1917.
34. Богородицкий В.А. К учению о гласных в общерусском произношении // Известия по русскому языку и славистике, 1929. т. ІІ, кн. 2. - С. 661.
35. Богородицкий В.А. Фонетика русского языка в свете экспериментальных данных. - Казань: Дом татарской культуры, 1930 - VIII. - 357 с.
36. Богородицкий В.А. Общий курс русской грамматики. - М.-Л., 1935. - 354 с.
37. Богородицкий В.А. Очерки по языковедению и русскому языку. - Учпедгиз, 1939.
38. Богородицкий В.А. Введение в изучение современных романских и германских языков.- М.: Изд-во лит. на ин. яз., 1953. - 184 с.
39. Бодуэн де Куртене И.А. Отрывки из лекций по фонетике и морфологии русского языка, читаемых в 1880-1881 акад. г. Вып.1. // Филологические Записки. - Воронеж, 1882. - С. 12-17.
40. Бодуэн де Куртене И.А. Избранные труды по общему языкознанию: в 2-х т. - М., 1963.- Т. 1. - 384 с.
41. Бодуэн де Куртене И.А. Избранные труды по общему языкознанию: в 2-х т. - М., 1963.- Т. 2. - 389 с.
42. Болычева Е.М. Теория парадигматического строения фонемы в контексте учения МФШ // Труды и материалы международного конгресса: "Русский язык: исторические судьбы и современность". - М., 2001. - С. 232.
43. Бондарко Л.В. Некоторые замечания по поводу маркированности / немаркированности членов фонетических противопоставлений // Исследования по фонологии. - М.: Наука, 1966. - С. 394-400.
44. Бондарко Л.В. Методы динамического анализа речевого потока // Методы экспериментального анализа речи. Тезисы докладов к республиканскому симпозиуму.- Минск, 1968. - С. 32-38.
45. Бондарко Л.В. Слоговая структура речи и дифференциальные признаки фонем. Автореф. дис... доктора филолог. наук. - Л., 1969. - 32 с.
46. Бондарко Л.В. Звуковой строй современного русского языка. - М.: Просвещение , 1977. - 175 с.
47. Бондарко Л.В. Слог: правила, интуиция, механизмы // Сборник научных трудов. Вып. 201. Функциональная просодия текста. - М., 1982. - С. 62-72.
48. Бондарко Л.В., Вербицкая Л.А., Гордина М.В. и др. Интерференция звуковых систем. - Л.: Изд. Ленингр.ун-та, 1987. - С. 85-109.
49. Бондарко Л.В., Вербицкая Л.А., Гейльман Н.И. Фонетика спонтанной речи. - Л.: Изд. Ленингр.ун-та, 1988. - 245 с.
50. Бондарко Л.В., Вербицкая Л.А., Гордина М.В. Основы общей фонетики.- СПб: Изд. С.-Петербург. ун-та, - 1991. - 150 с.
51. Бровченко Т.А. Сопоставительный анализ согласных украинского и английского языков. - Одесса, 1955.- С. 17-23 с.
52. Бровченко Т.А. Первичная обработка осциллограмм речевого сигнала (к вопросу о звуковых границах и стыках). - Одесса, 1964. - 86 с.
53. Брок О. Очерк физиологии славянской речи // Энциклопедия славянской филологии. Вып. 5. - СПб., 1910.- 173 с.
54. Бромлей С.В. Модификации сонорных согласных, связанные с различиями фонетических систем по признаку "вокальность - консонантность" // Proceedings XI th ICPhS. - Tallinn, 1987, v. 4. - Se 64.3.
55. Брызгунова Е.А. Практическая фонетика и интонация русского языка. - М.: Изд-во МГУ, 1963. - С. 37- 49 с.
56. Буланин Л.Л. Вопросы сопоставительного описания русского и болгарского языков (Фонетика и лексика). - София: Наука и искусство, 1982.- С. 79-80.
57. Венцов А.В. О работе голосовых связок при глухих смычных интервокальных согласных // Механизмы речеобразования и восприятия сложных звуков. - М.-Л.: Изд. АН СССР, 1966. - С. 62-72.
58. Вітгенштайн Л. Tractatus logico-philosophicus; Філософські дослідження. Пер. з німецької Поповича Є. - К.: Основи, 1995. - 311 с.
59. Власов Е.В., Сорокин В.Н. Исследования акустических эффектов вертикальных колебаний голосовых складок // Акустический журнал, 1983, т. 29, № 1. - C. 11-18.
60. Вовк П.С. Теорія центрів і периферії фонологічної та акцентологічної систем. - К., 1997. - 123 с.
61. Вовк П.С. До проблеми типології фонологічних систем сучасних слов'янських мов // Компаративні дослідження слов'янських мов і літератур. Пам'яті Леоніда Булаховського. - К., 1999. - С. 62-64.
62. Вундт В. Физиология языка. - СПб., 1869. - 42 с.
63. Гордина М.В. О динамике системы фонем современного русского языка // Вопросы фонологии в аспекте русского языка как иностранного. Доклады. Материалы І Международного симпозиума МАПРЯЛ. М.: УДН, 1989. - С. 20-24.
64. Гумбольдт В. Избранные труды по языкознанию. - М., 1984.- 395 с.
65. Дудник З.В. Організація постановчих вправ з фонетики українського мовлення для стажистів з ПНР // Збірник наукових праць викладачів і аспірантів. - К.: Вид Київ. ун-ту, 1989. - С. 67-69.
66. Дудник З.В. Динаміка артикуляційної структури складу (до методики аналізу) // Українське мовознавство. - К., 1997. - С. 113-124.
67. Дудник З.В. Складоподіл в українському мовленні у зв'язку з цілісною організацією складу і слова // Українська мова і література в Київському університеті. Збірник наукових студій, присвячених 80-річчю кафедр україністики - К.: Просвіта, 1999.- С. 93-99.
68. Дудник З.В. Параметризация артикуляционных событий // Труды и материалы международного конгресса: "Русский язык: исторические судьбы и современность". - М., 2001. - С. 233-234.
69. Дудник З. Застосування емпіричних даних при визначенні субстанціальних параметрів сегментів мовлення // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Вип. 10. - К., 2001. - С.48-51.
70. Дукельский Н.И. Принципы сегментации речевого потока.- М.-Л.: Изд. АН СССР, 1962. - 138 с.
71. Еськова Н.А. Фонема <j> в современном русском литературном языке // Уч. зап. Моск. пед. гор. ин-та им. В.П. Потемкина, т. XLII. - М.: Изд. Моск. пед. гор. ин-та, 1957. - С. 39-40.
72. Жинкин Н.И. Механизмы речи.- М.: Наука, 1958.- 370 с.
73. Жинкин Н.И., Соболев В.Н., Хромов Л.Н. Механизм работы гортани при произнесении глухих смычных звуков русского языка // Проблемы теоретической и прикладной фонетики и обучения произношению. Материалы межвузовской научно-методической конференции. - М., 1973. - 89-92 с.
74. Жовтобрюх М.А., Кулик Б.М. Курс сучасної української літературної мови. Ч. І. - К., 1959. - С. 120-122.
75. Зиндер Л. Р. Влияние темпа речи на образование отдельных звуков // Вопросы фонетики: Уч. зап. ЛГУ. Серия филологических наук. Вып. 69. № 325 - Л.: Изд. Ленингр. ун-та, 1964. - С. 3-27.
76. Зиндер Л. Р. Еще об "ы" и "и"// Славянская филология. - Л.: Изд. ЛГУ, 1969. - С. 34-38.
77. Зиндер Л. Р. Общая фонетика. - М.: Высшая школа, 1979. - 312 с.
78. Зиндер Л.Р., Бондарко Л.В., Вербицкая Л.А. Акустическая характеристика различий твердости и мягкости согласных в современном русском языке // Вопросы фонетики: Уч. зап. ЛГУ. Серия филологических наук. Вып. 69. № 325 - Л.: Изд. Ленингр. ун-та, 1964. - С. 28-36.
79. Зиновьева Н.В. Механизмы извлечения лингвистической информации из спектрального представления речевого сигнала. Автореф. дис... канд. филолог. наук. - М., 1986. - 23 с.
80. Златоустова Л.В, Потапова Р.К., Трунин-Донской В.Н. Общая и прикладная фонетика. - М.: Изд. Моск. ун-та, 1986. - 301 с.
81. Зубкова Л.Г. Фонетическая реализация консонантных противоположений в русском языке. - М.: Изд-во Ун-та дружбы народов, 1974. - 116 с.
82. Зубкова Л.Г. Сегментная организация слова. - М., 1977. - 92 с.
83. Зубкова Л.Г. Сегментная организация простого слова в языках различных типов. Автореф. дис... докт. филолог. наук. - Л., 1978. - 33 с.
84. Зубкова Л.Г. Фонологическая типология слова. - М.: Изд. Ун-та дружбы народов, 1990. - 256 с.
85. Зубкова Л.Г. Язык как форма. - М.: Изд. Рос. ун-та дружбы народов, 1999. - 232 с.
86. Зубкова Л.Г. Типология фонологических оппозиций в свете их семантических функций // Вопросы языкознания. № 3. - М., 1999. - С. 60-69.
87. Исаченко А. Опыт типологического анализа славянских языков // Новое в лингвистике. Вып. ІІІ. - М., 1963. - С. 106-124.
88. Исенгельдина А.А. Спектрально-рентгенологическое исследование сонорных согласных казахского и английского языков: Автореф. дис... канд. филолог. наук - Алма-Ата, 1960. - 19 с.
89. Карабчинская П.С. Сопоставление позиций глухих и звонких согласных русского и польского языков // Вісник Київського університету. Серія філології та журналістики. - К.: Вид-во Київ. держ. ун-ту, 1959. - № 2. - C. 56-62.
90. Касаткина Р.Ф., Фужерон И.И. Слово как модель фразы в современном русском языке // Труды и материалы международного конгресса: "Русский язык: исторические судьбы и современность". - М., 2001. - С. 235.
91. Кастро Родригес А.Х. Сопоставление артикуляторной динамики слов испанской речи Кубы и русской речи (экспериментально-фонетическое исследование). Дис... канд. филол. наук. - К., 1981. - 292 с.
92. Кастро Родригес А.Х. Сопоставление артикуляторной динамики слов испанской речи Кубы и русской речи (экспериментально-фонетическое исследование): Автореф. дис... канд. филол. наук. - К., 1981. - 23 с.
93. Князев С.В. О критериях слогоделения в современном русском языке: теория волны сонорности и теория оптимальности // Вопросы языкознания. № 1. - М., 1999. - С. 84-102.
94. Князев С.В. Об одном акустическом критерии слогораздела в русском языке // Труды и материалы международного конгресса: "Русский язык: исторические судьбы и современность". - М., 2001. - С. 235-236.
95. Князев С.В. О некоторых фонологических единицах в русском языке // Труды и материалы международного конгресса: "Русский язык: исторические судьбы и современность". - М., 2001. - С. 236-237.
96. Киров Е.Ф. Фонология языка. - Ульяновск, 1997. - 537 с.
97. Ковалева Л.С. Артикуляционная динамика аффрикат в речи. Автореф. дис... канд. филол. наук. - К., 1980. - 23 с.
98. Ковалева Л.С., Скалозуб Л.Г., Хоменко Л.М. Слоги русской речи по экспериментальным данным (попытка классификации по динамическим характеристикам) // Вопросы фонологии в аспекте русского языка как иностранного. Доклады. Материалы І Международного симпозиума МАПРЯЛ. М.: УДН, 1989. - С. 16-20.
99. Ковалик І.І. Назалізація і деназалізація приголосних у слов'янських мовах // Питання слов'янського мовознавства. Кн. 3-я. - Львів-Харьків, 1953.- С. 71-98.
100. Кодзасов С.В., Кривнова О.Ф. Фонетические возможности гортани и их использование в русской речи // Проблемы теоретической и экспериментальной лингвистики. - М., 1977. - С. 180-209.
101. Кокорин В. Н. Вокализм в языке чалканцев (по экспериментальным данным). Автореф. дис... канд. филолог. наук. - Алма-Ата, 1982. - 20 с.
102. Колтыпина В.Я. О некоторых артикуляционно-акустических признаках общности согласного грассированного [r] и гласного [a] во французском языке // Методы экспериментального анализа речи. Тезисы докладов к республиканскому симпозиуму. - Минск: Ротапринт. изд., 1968. - С. 82-86.
103. Кононенко О.В., Павличенко А.Н., Скалозуб Л.Г., Хоменко Л.М. Артикуляторно-динамическая типология слогов русской и украинской речи. // Тезисы II Международного симпозиума МАПРЯЛ "Фонетика в системе языка". - М., 1996. - С.77-78.
104. Коста Санчес Мануэль Х. Э. Фонетические характеристики согласных фонем испанского языка центрального района Кубы (экспериментально-фонетическое исследование). Автореф. дис... канд.филолог. наук. - К., 1982. - 21 с.
105. Коструба П.П. Фонологічна система української літературної мови // Сучасна українська літературна мова. Вступ. Фонетика.- К.: Наукова думка, 1969. - С. 142-144.
106. Кудрявцева В.Ф. Структура слога в составе многосложных прилагательных. Автореф. дис... канд. филолог. наук. - К., 1983. - 21 с.
107. Кудрявцева В.Ф. Использование конструктивных единиц фонологического уровня языка в типологических исследованиях // Труды и материалы международного конгресса: "Русский язык: исторические судьбы и современность". - М., 2001. - С. 239.
108. Кузнецов П.С. О дифференциальных признаках фонем // Из истории отечественной фонологии. - М.: Высшая школа, 1970. - С. 485-493.
109. Кулина И.Г. Артикуляторные характеристики слоговых структур в современном немецком языке (Экспериментальное исследование с использованием плетизмографа). Автореф. дис... канд. филолог. наук. - Одесса, 1985. - 16 с.
110. Курс сучасної української літературної мови. Т.1. - К., 1951. - С. 126-143.
111. Левінська С.Й. Польська мова. Фонетика і орфографія. - К.: Вид. Київського ун-ту, 1971.- 42 с.
112. Лекомцева М.И. Типология структур слога в славянских языках. - М.: Наука, 1968. - 203 с.
113. Леонтьев А.А. Психофонетика // Проблемы теоретической и прикладной фонетики и обучения произношению. Материалы межвузовской научно-методической конференции. - М., 1973. - С. 69-70.
114. Леонтьев А.А. Теоретические проблемы психолингвистического моделирования речевой деятельности. Автореф. дис... доктора филолог. наук. - М., 1968.- 31 с.
115. Лысенко Э.И. Кинорентгенографирование применительно к изучению модификаций гласных// Методы экспериментального анализа речи. Тезисы докладов к республиканскому симпозиуму. - Минск, 1968. - С. 87-89.
116. Лысенко Э.И. Модификации гласных современного немецкого литературного языка (задний ряд гласных). Экспериментально-фонетическое исследование. Дис... канд. филолог. наук. - К., 1971. - 270 с.
117. Лысенко Э.И. Длительный межсловесный переход и артикуляционная база немецкого языка // Вестник Киев. ун-та. Романо-германская филология.- К., 1987. Вып. 21. - С.77-80.
118. Любимова Н.А. О групповых и индивидуальных признаках сонантов в зависимости от их фонетического положения // Вопросы фонетики: Уч. зап. ЛГУ. Серия филологических наук. Вып. 69. № 325. - Л.: Изд. Ленингр. ун-та, 1964. -С. 72-85.
119. Любимова Н.А. Акустические характеристики русских сонантов (групповые и индивидуальные признаки). Автореф. дис... канд. филолог. наук. - Л., 1966. - 17 с.
120. Любимова Н.А. Зависимость качества сонантов от фонетического положения в слове // Вопросы фонетики и обучение произношению. - М.: изд. МГУ, 1975. - С. 112-124.
121. Любимова Н.А. Обучение русскому произношению. - М.: Русский язык, 1982. - С. 40-41.
122. Любимова Н.А. Фонетически искаженная речь и восприятие смысла // Лингвометодические аспекты обучения студентов-иностранцев русскому произношению на подготовительном факультете. - М.: Изд. ун-та дружбы народов, 1989. - С. 43-49.
123. Любимова Н.А. Фонетическая интерференция и общение на неродном языке (экспериментальное исследование на материале финско-русского двуязычия). Автореф. дис... доктора филолог. наук. - СПб, 1991. - 33 с.
124. Ляшенко М.Н. Постановка русского произношения нерусским с использованием логопедических приемов (на материале постановки произношения русских гласных и согласных носителям языка банту). Автореф. дис... канд. филолог. наук. - К., 1973. - 22 с.
125. Мальцев М.Д. К вопросу о способах объективного распознавания звуков русской литературной речи // Питання слов'янського мовознавства. Кн. І. Наукові записки Львівського державного університету ім. Ів. Франка. Т.VII. Серія філологічна. Вип. 3. - Львів: Вид. ЛДУ, 1948. - С. 249-253.
126. Мандрова Н.А. Консонантизм в языке чалканцев (по экспериментальным данным). Автореф. дис... канд. филолог. наук. - Алма-Ата, 1982. - 23 с.
127. Маркюс Ж. Дискретизация и квантование. - М.: Энергия, 1969. - 143 с.
128. Матусевич М.Н. Экспериментально-фонетическое исследование согласных болгарского языка // Краткие сообщения института славяноведения АН СССР. - М., 1955. № 15. - С. 4-6.
129. Матусевич М.Н. Современный русский язык. Фонетика. - М.: Просвещение, 1976. - 288 с.
130. Матусевич М.Н., Любимова Н.А. Артикуляция русских звуков под ударением на основе рентгенографических данных // Вопросы фонетики: Уч. зап. ЛГУ. Серия филологических наук. Вып. 69. № 325 - Л.: Изд. Ленингр. ун-та, 1964. - С. 37-44.
131. Митринович-Моджеевска А. Патофизиология речи, голоса и слуха.-Варшава, 1965. - 353 с.
132. Москаленко А.А. Фонетика сучасної української літературної мови. - Одеса, 1947. - С. 17-18.
133. Небылицын В.Д. Избранные психологические труды. - М.: Педагогика, 1990. - С. 22-334.
134. Павличенко О.М. Склад як динамічне здійснення мовленнєвого процесу // Язык и культура. Третья международная конференция. Тезисы докладов. - К., 1994. - С. 102-103.
135. Павловская Е. Э. Артикуляторная динамика слогов и слов с губными согласными (экспериментально-фонетическое исследование по данным кинофильма и кинорентгенографирования). Автореф. дис... канд. филолог. наук. - К., 1989. - 23 с.
136. Павловская Е. Э. Артикуляторная динамика слогов и слов с губными согласными (экспериментально-фонетическое исследование по данным кинофильма и кинорентгенографирования). Дис... канд. филолог. наук. - К., 1989. - 256 с.
137. Павловская Е. Э. Динамика губных артикуляций по данным русскоязычного кинофильма. Методика и результаты исследования // Русское языкознание. - К.: Лыбидь, 1990. - № 20. - С. 83.
138. Панов М.В. Современный русский язык. Фонетика. - М.: Высшая школа, 1979. - 256 с.
139. Перебийніс В.С. Кількісні та якісні характеристики системи фонем сучасної української літературної мови. - К., 1970. - 270 с.
140. Пешак И., Пойтелшмидтова А. Электроакустическая диагностика патофизиологической функции голосовых связок // Proceedings XI th ICPhS. - Tallinn, 1987, v. 6. - Se 104.5.
141. Плевако Н.Г. Статистичне дослідження структури складу української мови. Дис... канд. филол. наук. - Запоріжжя, 1974. - 189 с.
142. Плоткин В.Я. Кинакема, фонема, слог // Теория языка. Методы его исследования и преподавания. - Л.: Наука, 1981. - С. 191-195.
143. Пойтелшмидтова А., Пешак И. Влияние патофизиологического состояния голосовых связок на речевую способность индивида // Proceedings XI th ICPhS. - Tallinn, 1987, v. 6. - Se 104.6.
144. Поливанов Е.Д. Введение в языкознание для востоковедных вузов. - Л., 1928. - С. 63-170.
145. Поливанов Е.Д. Статьи по общему языкознанию.- М., 1968. -374 с.
146. Потапова Р.К. О современном подходе к пониманию моделей речевой коммуникации // Сборник научных трудов. Вып. 201. Функциональная просодия текста. - М., 1982. - С. 189-198.
147. Потапова Р.К., Потапов В.В. Фонетика и фонология на стыке веков: идеи, проблемы, решения // Вопросы языкознания. № 4. - М., 2000. - С. 3-25.
148. Прокопова Л.І. Приголосні фонеми сучасної української літературної мови. Експериментально-фонетичне дослідження. - К.: Вид. КДУ, 1958.- 112 с.
149. Прокопова Л.И. Сопоставительный анализ согласных фонем современных литературных немецкого и украинского языков. Автореф. дис... канд. филолог. наук. К.: Изд-во Киев. гос. ун-та. 1958.- 23 с.
150. Прокопова Л.И. Артикуляторные параметры слога // Проблемы теоретической и прикладной фонетики и фонологии. - М., 1973.- С. 87-88.
151. Прокопова Л.И. Структура слога (экспериментально-фонетическое исследование на материале немецкого языка). Дис... доктора филолог. наук. - К., 1973.- 340 с.
152. Прокопова Л.И. Структура слога (экспериментально-фонетическое исследование на материале немецкого языка). Автореф. дис... доктора филолог. наук. - К., 1973.- 35 с.
153. Прокопова Л.И. Фонологическая теория и єксперимент в фонетике // Вестник Киевского ун-та. Романо-германская филология. - К., 1983. - № 17. - С. 56-63.
154. Прокопова Л.I., Родзаєвський О.П., Тоцька Н.І. Дослідження мовних артикуляцій за допомогою рентгенокінозйомки. // Вісник Київського університету. Серія філології і журналістики. - К., 1965. № 7. - С. 148-150.
155. Ремизовская Р.И. Принципы определения фонематических систем неблизкородственных языков с учетом их фонетической реализации в речи. Дис... канд. филолог. наук. - К., 1983. - 183 с.
156. Реммель М. Н. Моделирование системы фонем эстонского языка. Автореф. дис... канд. филолог. наук. - Таллин, 1975. - 24 с.
157. Реформатский А. А. Согласные, противопоставленные по способу и месту образования, и их варьирование в современном русском литературном языке // Доклады и сообщения института языкознания АН СССР. - М., 1955. - Отд. оттиск. - С. 5-9.
158. Реформатский А. А. О корреляции "твердых" и "мягких" согласных (в современном русском литературном языке) // Из истории отечественной фонологии.- М., 1970. - С. 494-499.
159. Росетті А. Вступ до фонетики. Пер. з румунської. - К.: Вища школа, 1974.- 138 с.
160. Саппок Кристиан, Красовицкий А.М. Фонетические процессы в языке русских старожилов Крайнего Севера, обусловленные контактами с языками Сибири // Труды и материалы международного конгресса: "Русский язык: исторические судьбы и современность". - М., 2001. - С. 243.
161. Синявський О. Спроба звукової характеристики літературної української мови // Наукові записки Харківської науково-дослідної кафедри мовознавства. № 2.- Харьків, 1929. - С. 4-28.
162. Селютина И.Я. Кумандинский консонантизм (экспериментально-фонетическое исследование) Автореф. дис... канд. филолог. наук. - Алма-Ата, 1980. - 25 с.
163. Скалозуб Л.Г. Динамика звукообразования (по данным кинорентгенографирования). - К.: Вища школа, 1979. - 132 с.
164. Скалозуб Л.Г. Артикуляторная динамика речеобразования (экспериментально-фонетическое исследование на материале русского языка). Автореф. дис... доктора филолог. наук. - К., 1980. - 44 с.
165. Скалозуб Л.Г. Артикуляторная динамика речеобразования (экспериментально-фонетическое исследование на материале русского языка). Дис... доктора филолог. наук. - К., 1980. - 431 с.
166. Скалозуб Л.Г. Артикуляторная динамическая организация слов русской речи (модель СГС с язычными согласными по данным кинорентгенографирования) // Русское языкознание. № 20.- К., 1990. - С. 68-75.
167. Скалозуб Л.Г. Динамическая природа артикуляторных признаков (артикуляция слов /тат/ и /дат/ по данным кинорентгенографирования русской речи) // Фонология и просодия слова. - М., 1984.- С. 66-74.
168. Скалозуб Л.Г., Бабырэ Н.М. Артикуляторная динамика /а/ молдавской речи, произнесенного в