СТИМУЛЮВАННЯ ТВОРЧОЇ АКТИВНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЗАСОБАМИ ПОЕТИЧНОГО СЛОВА

brief description

УМАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ПАВЛА ТИЧИНИ

На правах рукопису

ОСАДЧЕНКО Інна Іванівна
УДК 372.4+37.036

СТИМУЛЮВАННЯ ТВОРЧОЇ АКТИВНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЗАСОБАМИ ПОЕТИЧНОГО СЛОВА

13.00.09 „Теорія навчання”

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник
Кузь Володимир Григорович,
доктор педагогічних наук, професор, дійсний член АПН України

Умань 2005

ЗМІСТ

ВСТУП......................................................................................................................4
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ СТИМУЛЮВАННЯ ТВОРЧОЇ АКТИВНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ..12
1.1 Системний аналіз психолого-педагогічного поняття „творча активність” у молодших школярів .............12
1.2 Дослідження ролі поетичного слова як засобу стимулювання творчої активності молодших школярів.........................................28
1.3 Обґрунтування критеріїв творчої активності молодших школярів
у процесі дидактичних аспектів стимулювання............................45
Висновки до першого розділу.................................................................59

РОЗДІЛ ІІ. ДИДАКТИЧНІ АСПЕКТИ ПРОЦЕСУ СТИМУЛЮВАННЯ ТВОРЧОЇ АКТИВНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ......................................61
2.1 Сучасна характеристика концептуальних засад констатуючого експерименту.....................................................................................61
2.2 Використання дидактичних особливостей поетичного слова у контексті експерименту дослідження ............................................72
2.3 Дослідження дидактичних вимог навчання до процесу стимулювання творчої активності...................................................83
2.4 Аналіз дидактичних можливостей поетичного слова у процесі вивчення предметів гуманітарного циклу......................................96
Висновки до другого розділу................................................................102

РОЗДІЛ ІІІ. ЗАГАЛЬНА ЛОГІКА ДОСЛІДЖЕННЯ ТА СИСТЕМА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ РОБОТИ..................................................................104
3.1. Реалізація системи експериментального дослідження на уроках української мови................................................................................104
3.2. Використання експериментальних засад дослідження
на уроках читання..............................................................................133
3.3. Дослідження впливу формуючого експерименту на
стимулювання творчої активності молодших школярів...............153
Висновки до третього розділу..................................................................169
ВИСНОВКИ.........................................................................................................171
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...........................................................175
ДОДАТКИ...........................................................................................................203

ВСТУП
В умовах переходу загальноосвітніх закладів на новий зміст навчання перед вченими та вчителями постало завдання наукового обґрунтування та впровадження у навчальний процес нових дидактичних засобів пізнавальної діяльності, спрямованих на стимулювання творчої активності школяра у сучасній школі. Реалізація „Національної доктрини розвитку освіти України” передбачає формування творчої активності особистості, що суттєво зміцнить життєву позицію майбутніх випускників. Оскільки творча діяльність вища форма розвитку особистості, то у процесі дослідження нами зроблена спроба розглянути творчу активність як перспективну педагогічну проблему, яка має знайти своє вирішення у процесі найближчих наукових досліджень.
Необхідність дослідження творчої активності учнів саме молодших класів (з 6-7 до 10-11 років) викликано тим, що якраз у цей віковий проміжок проходить інтенсивний розвиток дитячого організму. На розумовому рівні діти здатні проводити більш складні, у порівнянні з дошкільним віком, мислительні операції; оволодівати колом понять, різносторонніми знаннями, а, головне, вони починають активно пізнавати навколишню дійсність. За таких обставин урок у початковій школі потребує особливого підходу щодо його побудови та реалізації (М.Вашуленко, Г.Коваль, В.Науменко, М.Радченко, О.Савченко).
У нашому дослідженні, ми виходили з того, що проблема розвитку творчої активності особистості не є новою, викликаною лише реформуванням сучасної освітньої галузі. Упродовж багатьох років різнобічними дослідженнями поняття творчої активності особистості займалися філософи, психологи, педагоги. Філософські аспекти проблеми висвітлені у працях сучасних вітчизняних філософів В.Андрущенка, І.Бичка, В.Буряка, О.Клепнікова, І.Кучерявого. Дослідженню названої проблеми присвячені праці психологів Л.Бецмана, Д.Богоявленської, Л.Виготського, Д.Ельконіна, В.Зінченка, А.Кирсанова, Г.Костюка, О.Леонтьєва, О.Митника, В.Моляко, Я.Пономарьова, В.Роменця, Р.Ткача, Г.Щукіної; педагогів Ф.Байкова, І.Волкова, О.Келя, Н.Кудряшева, Б.Мітюрова, В.Сухомлинського, у тому числі, педагогів-сучасників Т.Агапової, Ш.Амонашвілі, І.Булака, І.Волощук, А.Горальського, А.Денисюка, О.Захаренка, Г.Костюшко, В.Кузя, О.Музики, Ю.Реви, О.Савченко, Л.Смольської, В.Тушевої. У їхніх працях творча активність визначається як найвищий рівень творчої або ж пізнавальної діяльності. Однак, під час аналізу першоджерел не вдалося узгодити тлумачення поняття творча активність”, чітко визначити критерії творчої активності молодших школярів.
Вчені одностайні у своїх думках щодо передумов, які спричинюють творчу активність особистості її потрібно стимулювати. Пізнавальний інтерес основним засобом стимулювання творчої активності молодших школярів визначали у своїх працях Є.Ільїн, О.Киричук, М.Матюхіна, Г.Щукіна. Нині над цим питанням продовжують працювати Р.Бабалова, Н.Бойко, М.Гордійчук, К.Ізард, О.Малихіна, О.Савченко, К.Шоур. У сучасних роботах педагогів З.Друзь, В.Киричука, І.Литвинчука, С.Огірка, Н.Постернак, О.Савченко, М.Шпак та психологів Ю.Машбиць, О.Митника, О.Онисюка, М.Теплякова проблема стимулювання активності особистості розглядається як системоутворюючий фактор її розвитку. Проте у науковій літературі відсутній опис дидактичних умов процесу стимулювання творчої активності молодших школярів.
У процесі дослідження ми виявили, що немає жодного учителя початкових класів, котрий під час навчально-виховного процесу не використовував би поетичне слово як засіб посилення уваги, підвищення інтересу, активності, підняття емоційного тонусу школярів тощо. До значення поетичного слова у розвитку дитини не раз звертався великий педагог В.Сухомлинський. Детально цей аспект він висвітлив у роботі „Проблеми виховання всебічно розвиненої особистості”. Теоретичні фундації поетичного слова розкриті у працях А.Білецького, С.Бураго, Б.Буяльського, І.Качуровського, В.Кожинова, А.Козлова, Р.Козлова, В.Огнєва, Л.Тимофєєва, С.Тураєва, В.Соколової, Л.Чернявської. Зокрема, особливостей написання поетичних творів для дітей та літературознавча пропедевтика молодших школярів у працях Т.Бакіної, О.Грайворонської, Н.Зозулі, Л.Іванової, Л.Ходанич; поетів та письменників А.Барто, В.Бичка, Т.Дичок-Чолій (Канада), Р.Завадовича (Канада), Т.Коломієць, Е.Нійта, М.Павленко. Вплив поетичного слова на рівень творчої активності як засобу його стимулювання досі не вивчався, що підкреслює його актуальність.
Однак результати анкетування 411 учителів початкових класів загальноосвітніх шкіл Черкаської області, проведеного у процесі констатуючого експерименту, засвідчують: учителі потребують теоретичної та практичної допомоги щодо питання стимулювання творчої активності молодших школярів засобами поетичного слова, зокрема, з точки зору нових дидактичних підходів до використання поетичного слова у цій якості, що підкреслює актуальність та доцільність дослідження. Названі вище питання загострюють суперечності між вимогами, які ставляться в умовах реформування сучасної початкової ланки освіти до організації та проведення уроку, та реальним станом навчання учнів початкових класів.
Необхідність подолання названої суперечності обумовила вибір теми дослідження „Стимулювання творчої активності молодших школярів засобами поетичного слова”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалося відповідно до тематичного плану науково-дослідної роботи Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини і пов’язане з виконанням держбюджетної теми „Підготовка вчителя до впровадження нових технологій у сільській школі” (номер державної реєстрації: № 0100 U 000319), що реалізується на базі лабораторії „Проблеми сільської початкової школи” в УДПУ імені Павла Тичини на замовлення МОН України, та з планом роботи наукової лабораторії „В.О.Сухомлинський і школа ХХІ ст.”, діяльність якої координується АПН України. Тема дисертації затверджена вченою радою університету (протокол № 5 від 24 грудня 1999 р.) і узгоджена в бюро Ради з координацій наукових досліджень в Україні в галузі педагогіки і психології АПН України (протокол № 2 від 20.03.2000 р.)
Об’єкт дослідження процес стимулювання творчої активності молодших школярів.
Предмет дослідження дидактичні вимоги, принципи, форми, методи, прийоми стимулювання творчої активності молодших школярів засобами поетичного слова.
Мета дослідження теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність розробленої дидактико-методичної системи стимулювання творчої активності молодших школярів засобами поетичного слова.
В основі дослідження лежить гіпотеза про те, що творча активність молодших школярів у навчально-виховному процесі значно зросте за умови дидактично обґрунтованого використання поетичного слова як засобу її стимулювання.
У відповідності до об’єкту, предмету, мети та гіпотези дослідження необхідно було вирішити такі завдання:
1. Проаналізувати сучасні підходи у філософській та психолого-педагогічні літературі для вивчення стану обраної проблеми у теорії та практиці.
2. Узагальнити досвід роботи творчих учителів та обґрунтувати нові підходи до розв’язання проблеми стимулювання творчої активності молодших школярів у процесі навчання.
3. Обґрунтувати та апробувати дидактичні умови організації процесу стимулювання творчої активності молодших школярів засобами поетичного слова.
4. Розробити методичні рекомендації та експериментально перевірити дидактико-методичний апарат (систему творчих завдань; опори, схеми, дидактичні вправи тощо), що забезпечує ефективність стимулювання творчої активності молодших школярів.
Методологічною основою дослідження стали фундаментальні положення теорії пізнання, теорії психологічної та педагогічної наук, зокрема, які стосуються активної ролі особистості у процесі навчальної діяльності (Д.Ельконін, Г.Костюк, Г.Щукіна); психологічна теорія стимуляції (Л.Виготський, О.Леонтьєв, Ю.Машбиць, О.Митник, О.Онисюк, Г.Щукіна); педагогічні концепції розвитку загальної середньої освіти, де стрижнем виділена розвиваюча, активна, культуротворча домінанта; філософсько-педагогічні концепції дитиноцентризму основа національної Доктрини освіти, стрижнем якої визначені особистісно орієнтоване навчання та виховання (Ш.Амонашвілі, І.Бех, О.Савченко, В.Сухомлинський).
Вихідні положення дослідження ґрунтуються на Законі України „Про освіту”, „Національній доктрині розвитку освіти України”.
Теоретичною основою дослідження стали праці педагогів та психологів із проблеми мотивації учіння молодших школярів (Р.Бабалова, Є.Ільїн, О.Леонтьєв, С.Огірок, Г.Щукіна), дослідження теоретичних засад сучасних освітніх технологій навчання та виховання (О.Любарська, А.Нісімчук, О.Падалка, О.Пєхота, І.Смолюк, О.Шпак), організації навчально-виховного процесу у школі (П.Гусак, Л.Занков, В.Паламарчук, О.Савченко), дитячої творчості (І.Волков, Я.Корчак, Я.Коменський, Ю.Львова, О.Захаренко, В.Сухомлинський), поетичного слова для дітей (Г.Олійник, Н.Підмогильна, Н.Сивачук, Г.Сивокінь).
Методи дослідження. Для досягнення визначеної в дисертації мети та вирішення поставлених завдань були використані наступні методи дослідження:
· теоретичні порівняння, систематизація, класифікація, узагальнення для обґрунтування сутності творчої активності молодших школярів та виявлення дидактичних умов, які сприяють стимулюванню цієї якості засобами поетичного слова; педагогічного прогнозування і моделювання для побудови ефективної формуючої методики згідно предмета дослідження;
· емпіричні безпосереднього і опосередкованого спостереження на уроках за учнями в процесі виконання експериментальних творчих завдань, самоспостереження; анкетування, зокрема з елементами експертної оцінки; опитування, бесіди, інтерв’ю, тестування учителів-класоводів та учнів 1-4 класів; метод діагностичних контрольних робіт, метод вивчення шкільної документації, які допомогли об’єктивно діагностувати рівень творчої активності молодших школярів, обґрунтувати та впровадити у шкільну практику розроблену експериментальну методику;
· математичної статистики для обробки експериментальних даних за допомогою комп’ютера для визначення ефективності запропонованої дидактичної системи.
Експериментальною базою дослідження стали загальноосвітні школи Черкаської області. У експерименті взяли участь 905 молодших школярів. У процесі читання здобувачем лекцій у Черкаському обласному інституті післядипломної освіти педагогічних працівників до певних етапів експерименту було також залучено 840 учителів початкових класів, 25 представників шкільних адміністрацій, 8 методистів відділів освіти Черкаської області.
Дисертаційне дослідження проводилося поетапно протягом 1999-2004 років.
На першому етапі пошуково-теоретичному (1999 2001 рр.) було проаналізовано та узагальнено філософську, психолого-педагогічну, методичну літературу вітчизняних та зарубіжних науковців щодо проблеми стимулювання творчої активності молодших школярів засобами поетичного слова. Визначено методологічні основи, сформульовано мету, гіпотезу та завдання дослідження. Узагальнено критеріальні характеристики та рівні сформованості творчої активності учнів, розроблено діагностичну методику. Досліджено стан дидактико-методичного забезпечення окресленої проблеми у сучасній початковій школі, підготовлено матеріал для проведення констатуючого експерименту на базі загальноосвітніх шкіл Уманського району та Черкаської обл. в цілому. Проаналізовано отримані результати, що дало змогу узагальнити виявлені теоретичним шляхом дидактичні умови процесу стимулювання творчої активності молодших школярів.
На другому етапі дослідно-експериментальному (2001 2004 рр.) було проведено формувальний експеримент, мета якого полягала у перевірці ефективності виявлених дидактичних умов стимулювання творчої активності молодших школярів засобами поетичного слова. Відібрано експериментальні та контрольні класи серед учнів 1-4 класів з урахуванням наповнюваності, рівня знань, умінь та навичок школярів, що дозволило прослідкувати динаміку зросту рівня творчої активності під впливом експериментальної методики та поза нею відповідно до критеріїв.
На третьому етапі узагальнюючому (2004 р.) здійснено оцінку ефективності дослідно-експериментальної програми навчання, обробку й узагальнення результатів дослідження, розроблено рекомендації для вчителів щодо впровадження запропонованої дидактичної системи у шкільну практику, здійснено наукове оформлення результатів дослідження.
Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягає у тому, що вперше теоретично обґрунтовано дидактичні особливості організації навчально-виховного процесу в умовах стимулювання творчої активності молодших школярів засобами поетичного слова; доведено позитивний вплив поетичного слова як засобу стимулювання творчої активності та виявлено його функції у цій якості; конкретизовано систему існуючих критеріїв творчої активності молодших школярів; уточнено визначення поняття „творча активність”; проаналізовано суть дидактичних явищ „марної присутності” та „надмірної присутності” поетичного слова на уроках у початкових класах; визначено дидактичні вимоги до поетичного слова та до особливостей його використання як засобу стимулювання; проаналізовано діючі підручники з точки зору кількісної та якісної присутності у їх змісті поетичних творів.
Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає в тому, що: створено та апробовано дидактико-методичний апарат процесу стимулювання розвитку мовленнєвих, літературних та артистичних здібностей молодших школярів засобами поетичного слова (дидактико-методичні рекомендації; система творчих вправ; опорні картки для розвитку зв’язного мовлення; опори з читання та розвитку мовлення; поетичний матеріал для інсценування); впроваджено технологію використання поетичного слова у якості стимулюючої установки на початку уроку, опрацювання поетичного твору із однотемним прозовим; показано нові дидактичні підходи щодо проведення нестандартних уроків читання, української мови, зокрема уроків розвитку зв’язного мовлення, з використанням у їхньому контексті стимулюючої функції поетичного слова; розроблено та апробовано серію „Додаткових завдань” з читання та української мови, сукупність прийомів роботи над віршем, структуру поетичного образу для учнів початкових класів.
Впровадження результатів дослідження здійснювалося у навчальний процес Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (довідка про впровадження № 93/01 від 07.02.2005), початкових класів загальноосвітніх шкіл Уманського району Черкаської обл. (довідка про впровадження № 198 від 07.02.2005), зокрема початкових класів ЗОШ І-ІІІ ст. с. Дмитрушки (довідка про впровадження від 02.02.2005), с. Кочубіївка (довідка про впровадження № 5 від 03.02.2005), с. Пугачівка (довідка про впровадження № 22 від 02.02.2005), с. Доброводи (довідка про впровадження № 305 від 02.02.2005). Розроблені методичні рекомендації та дидактичні матеріали склали основу курсу лекцій, що читаються у Черкаському обласному інституті післядипломної освіти педагогічних працівників, систематизовані у кабінеті інновацій і передового педагогічного досвіду цього інституту та впроваджуються учителями початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів Черкаської обл. (довідка про впровадження № 13/66 від 28.02.2005).
Достовірність результатів дослідження забезпечується обґрунтованими методичними підходами до процесу стимулювання творчої активності молодших школярів засобами поетичного слова відповідно до предмета, мети і завдань дослідження, експериментально-дослідною перевіркою висунутих припущень, єдністю кількісного та якісного аналізу експериментальних даних.
Апробація результатів дослідження здійснювалася шляхом їхнього оприлюднення на засіданнях науково-дослідних лабораторій „В.О.Сухомлинський і школа ХХІ ст.” та „Проблеми сільської початкової школи” (1999-2004 р.р.); висвітлення на Всеукраїнських конференцій: „Сільська школа: стан, проблеми та перспективи розвитку” (м. Київ, 14-15 квітня 1999 р.), „Сільська початкова школа: проблеми, пошуки, перспективи” (м. Київ, травень 2000 р.), „В.О.Сухомлинський і сучасні проблеми особистісно зорієнтованого виховання” (м. Умань, 26 травня 2000 р.); на звітних науково-практичних конференціях викладачів та аспірантів Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини; на вчительських районних, обласних семінарах, методичних об’єднаннях (1999-2004 рр.). Результати дослідження апробувалися автором під час читання лекцій учителям на курсах при Черкаському обласному інституті післядипломної освіти педагогічних працівників. Матеріали, подані автором для участі у обласних (2000 р., 2002 р.) та всеукраїнських (2002р.) етапах конкурсу „Вчитель року” у номінації „Вчитель початкових класів”, також відображали результати дослідження.
Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження відображено у 14 публікаціях автора. З них 6 статей у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України. Усі публікації одноосібні. Загальний обсяг публікацій 2,12 друкованих аркушів.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел із 321 найменування та додатків. Загальний обсяг роботи 242 сторінки, де основний текст займає 170 сторінок. Робота містить 15 таблиць на 19 сторінках, 3 схеми на 3 сторінках, 4 рисунки на 4 сторінках та 24 додатки на 46 сторінках.

bibliography

ВИСНОВКИ
Теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка ефективності розробленої дидактико-методичної системи стимулювання творчої активності молодших школярів засобами поетичного слова дозволили нам зробити наступні висновки:
1. У процесі системного аналізу науково-педагогічних джерел та літератури з проблем навчання молодших школярів виявили, що питання стимулювання творчої активності учнів засобами поетичного слова у дидактичному процесі сучасної загальноосвітньої школи недостатньо обґрунтовано, що не сприяє його повному розв’язанню, як у педагогічній теорії, так і у шкільній практиці. Творчу активність молодших школярів розглядаємо як найвищий рівень активності, який виражається у здатності учня активізувати свої сили з їх ініціаторським застосуванням за умови стимулювання пізнавального інтересу, успіху розвитку творчих здібностей на основі високого рівня розвитку відповідних психічних процесів.
2. У процесі дослідження встановлено, що найважливішими дидактичними умовами стимулювання творчої активності молодших школярів засобами поетичного слова є аспекти створеного для стимулювання відповідного середовища; змісту безпосереднього засобу стимулювання; нових, нестандартних форм, методів та прийомів цього процесу. Дидактичні аспекти дослідження спонукали розглядати основні засади процесу стимулювання творчої активності молодших школярів шляхом системного характеру використання засобів поетичного слова як необхідної умови навчання, що підтверджується теоретичним аналізом його стимулюючих чинників.
3. Ми виявили, що достатньо високий рівень творчої активності молодших школярів досягається у результаті впровадження експериментальної методики, яка спрямована на розвиток творчих здібностей молодшого школяра, зокрема, мовленнєвих, літературних та артистичних. Формуючий експеримент довів ефективність розробленої методики стимулювання творчої активності, яка ґрунтується на зростанні рівня творчого інтересу до виконання поставлених завдань з подальшою самореалізацією кожного учня. Найбільшого розвитку набули літературні здібності молодших школярів, що виявлялися у якості, кількості та різноманітності обраних учнями творчих завдань (90,4%; 96,5% та 100% у експериментальних класах проти 58,4%; 33,3% та 31,6% у контрольних класах) та якості виконання завдань (96% проти 68% відповідно).
4. Основними показниками і ціннісними орієнтирами у визначенні рівнів творчої активності учнів як кінцевих результатів роботи вчителя мають стати: наявність творчого інтересу, емоційності, ініціативності, наполегливості, самостійності, високого рівня розвитку уяви, мовлення, творчих здібностей, пам’яті, уваги та мислення молодших школярів. Узагальнені результати тестування, ідентичного організованому в умовах констатуючого експерименту, наприкінці формуючого експерименту показали, що високий рівень творчої активності спостерігається у 16,1% учнів контрольних класів та 78,1% учнів експериментальних класів. Результати виконання учнями контрольних завдань дозволили зробити висновок: застосування дидактичної системи стимулювання творчої активності молодших школярів засобами поетичного слова ефективне та повністю виправдало себе на практиці, що підтверджує нашу гіпотезу (87,5% у експериментальних проти 50% у контрольних класах).
5. Встановлено ефективність використання запропонованої нами дидактико-методичної системи: „Додаткових завдань”, „Опорних карток для розвитку мовлення”, методики роботи над складанням казок, запропонованої технології інсценування. Результати дисертаційної роботи дають підстави рекомендувати розроблену систему стимулювання творчої активності молодших школярів засобами поетичного слова для широкого впровадження у школах України.
6. Концептуальна значущість обґрунтованої нами системи дидактичних умов стимулювання творчої активності молодших школярів засобами поетичного слова була підтверджена у процесі експериментальної перевірки. Проведене дослідження дало змогу встановити, що реалізація процесу стимулювання творчої активності молодших школярів засобами поетичного слова суттєво сприяє підвищенню якості знань, рівню їх творчого використання у реальних умовах навчального процесу (складання казок, віршів, загадок, інсценування і т. п.).
7. Експертна оцінка створеного пакету психолого-педагогічних аспектів для стимулювання творчої активності молодших школярів засобами поетичного слова показує, що його впровадження у навчально-виховний процес сприяє розвитку в учнів навичок творчої роботи. У той же час проведене дослідження не претендує на повне висвітлення означеної проблеми. Подальшого вивчення вимагають такі її компоненти, як встановлення залежності рівня творчої активності молодших школярів від: типу уваги, мислення, пам’яті; особливостей розуміння фактичного та образного змісту поетичних творів; особливостей сприймання поетичних творів у відповідності від їх обсягу, тематики; жанрової класифікації розміру (однострофові чотирирядкові, шестирядкові, восьмирядкові; двострофові; тристрофові; чотиристрофові і т. д.).

Список використаних джерел
1. Агапова Т.П. Формування творчої активності студентів творами живопису в навчальному процесі: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.01/ Харківського держ. пед. ун-т. ім. Г.С.Сковороди. Харків, 1996, 20 с.

2. Амонашвили Ш.А. В школу с шести лет. М.: Изд-во АПН РСФСР, 1962. 119 с.

3. Амонашвили Ш.А. Единство цели: Пособие для учителя. М.: Просвещение, 1987. 208 с.

4. Амонашвили Ш.А. Как живете, дети?: Пособие для учителя. М.:Просвещение, 1986. 176 с.

5. Амонашвили Ш.А. Почему не прожить нам жизнь героями духа: Мысли в учительской. М.: Издательский дом Шалвы Амонашвили (Лаборатрия гуманной педагогики МГПУ), 2003. 63 с.

6. Актуальные вопросы формирования интереса в обучении: Учебное пособие для слушателей ФПК, директоров общеобразовательных школ и учителей по спец. курсу для студентов пед. ин-тов/ Под ред. Г.И.Щукиной. М.: Просвещение, 1984. 176 с.

7. Алілова Л. Сучасний урок української мови// Бібліотечка вчителя початкової школи. 2002. № 12. С. 56-59.

8. Аліфанова Д. Використання мистецьких засобів навчання// Бібліотечка вчителя початкової школи. 2001. № 11-12. С. 43-47.

9. Андрущенко В.П., Михальченко М.І. Сучасна соціальна філософія: Курс лекцій. Вид-ня 2-е, випр. і доп.. К.: Генеза, 1996. 368 с.

10. Апраксина Н.М. Развитие речи. М. Просвещение, 1989. 150 с.

11. Бабалова Русkа. Интересът в структурата та възпитателните отношения. Университетско издателство «Св. Климент Охридски»: София, 2000. 327 с.

12. Байбара Т. Розповідь на уроках природознавства// Початкова школа. 2000. № 4. С.18-22.

13. Байков Ф.Я. Учение и творчество. Л.: Лениздат, 1979. 149 с.

14. Бакіна Т. Література для дітей у контексті культури дитинства// Мандрівець. 2003. № 5 (46). С. 44-47.

15. Барто А. Нравственная роль детской поэзии/ Детская литература. 1977: Сборник статей . М.: Детская литература, 1977. С. 36-43.

16. Бех І.Д. Виховання особистості: У 2-х кн. Кн. 1.: Особистісно орієнтований підхід: теоретико-технологічні засади: Наукове видання. К.: Либідь, 2003. 280 с.

17. Бецман Л.В. Психология творчества младшего школьника. М.: Знание, 1997. 74 с.

18. Бичко І.В., Табачковський В.Г., Горак Г.І. та ін. Філософія. Курс лекцій: Навчальний посібник/ 2-е вид. К.: Либідь, 1994. 576 с.

19. Бичко В. Улюблена письменниця// Наталя Забіла. Веселим малюкам: Вірші для дошкільнят та молодших школярів: В 4-х т. Т. 1. К.: Веселка, 1971. С. 3-14.

20. Білецька М.А., Вашуленко М.С. Рідна мова: Підруч. для 2 кл. К.: Освіта, 2002. Ч. ІІ. 127 с.

21. Білецький А.О. Про мову і мовознавство: Навчальний посібник для студентів філол. спец. вищ. навч. закладів. К.: АртЕк”, 1996. 224с.

22. Богоявленская Д.Б. Пути к творчеству. М.: Знание, 1981. 251с.

23. Богуш А. М. Методика навчання української мови в дошкільних закладах: Навч. посібник. К.: Вища школа, 1993 327 с.

24. Боднарчук І. Читанка (Перлинка): Підруч. для учнів 3 року навчання української мови. Toronto: Printed by The Basilian Press, 1999. 90c.

25. Боднарчук І. Читанка (Ромашка): Підруч. для учнів 2 року навчання української мови. Toronto: Printed by The Basilian Press, 2000. 87c.

26. Боднарчук І. Читанка (Стеблинка): Підруч. для учнів 1 року навчання української мови. Toronto: Printed by The Basilian Press, 2001. 85c.

27. Бойко Н.О. Дидактичні умови формування пізнавального інтересу у школярів: Автореф. дисканд. пед. наук: 13.00.01. Харків, 1999. 19 с.

28. Бондарчук Л.І. Методику підказує текст: Навчальний посібник. Тернопіль: Мальва-ОСО, 2001. 160 с.

29. Булак І.С. Індивідуальні відміни у проявах творчої активності майбутніх педагогів// Психолого-педагогічної основи формування творчої особистості педагога оновленої національної школи/ Під. ред. Кузя В.Г. Умань, 1992. С. 19-21.

30. Бураго С.Б. Мелодия стиха: Мир. Человек. Язык. Поэзия. К.: Дніпро, 1999. 89 с.

31. Буряк В.Д. Поетика інформаційно-художньої свідомості [Еволюція форм і методів вираження інформації (факту) в контексті інтелектуалізації творчої свідомості]: Монографія. Дніпропетровськ: Вид-во Дніпропетровського ун-ту, 2001. 392 с.

32. Буяльський Б.А. Поезія усного слова: Азбука виразного читання: Книга для вчителя. 2-е вид., перероб. і доп. К.: Рад. школа, 1990. 256 с.

33. Ванцвайг П. Десять заповедей творческой личности. М.: Наука, 1990. 267 с.

34. Варзацька Л.О. Рідна мова й мовлення. Інтегровані уроки для 3 (2) кл. серед. загальноосвіт. шк.: Методичний посібник. К.: Літера ЛТД, 2001. 144 с.

35. Вашуленко М.С., Скрипченко Н.Ф. Буквар: Підручник для 1 класу. К.: Освіта, 2002. 143 с.

36. Вашуленко М.С., Мельничайко О.І. Рідна мова: Підруч. для 3 кл. К.: Освіта, 2003. Ч. І. 128 с.

37. Вашуленко М.С., Мельничайко О.І. Рідна мова: Підруч. для 3 кл. чотириріч. і 2 кл. триріч. почат. шк. 7-ме вид. К.: Освіта, 1996. 256 с.

38. Вашуленко М.С. та ін. Навчання в 3 класі чотирирічної і 2 класі трирічної початкової школи: Посібник для вчителя: Рідна мова. Читання/ М.С.Вашуленко, Н.І.Деркач, О.І.Мельничайко, Н.Ф.Скрипченко, О.Я.Савченко. 3-тє вид. К.: Освіта, 2000. 240 с.

39. Вашуленко М.С. Навчання рідної мови// Навчання і виховання учнів 1 класу: Методичний посібник для вчителів/ Упор. Савченко О.Я. К.: Початкова школа”, 2002. С. 126-158.

40. Вашуленко М.С. Формування мовної особистості молодшого школяра в умовах переходу до 4-річного початкового навчання// Початкова школа. 2001. № 1. С.11-14.

41. Ващенко В., Притулик Н. Вже прокинувся? Стрибай!// Початкова школа. 2003. № 6. С.17.

42. Ващенко В., Притулик Н. Вже прокинувся? Стрибай!// Початкова школа. 2003. № 7. С.17.

43. Выготский Л.С. Воображение и творчество в детском возрасте/ Под ред. А.Н. Драчева. СПБ: Союз, 1997. 96 с.

44. Власенко Л.Л., Соколова Л.Г., Тимченко О.В. Бінарні уроки в початковій школі. Харків: Торсінг, 2002. 96 с.

45. Вовкотруб Р. Робота над розвитком мовлення першокласників// Початкова школа. 1999. № 11. С.12-13.

46. Волков И.П. Много ли в школе талантов?// Новое в жизни, науке, технике. Сер. „Педагогика и психология”. №5. М.: Знание, 1989. 80с.

47. Волобуєва І.А. Система дидактичних ігор та вправ як засіб формування зорових сенсорних умінь та навичок учнів 1-2 класів.: Автореф. дис...канд. пед. наук 13.00.01 . К., 1996. 26 с.

48. Волощук І.С. Морально-етичний аспект виявлення обдарованих дітей та розвитку в них творчих задатків// Педагогіка і психологія. 1994. № 3 (4). С. 21-27.

49. Гааз Э., Маслова Л. 74 этюда для Алисы// Театр: практические занятия в детском театральном коллективе. М.: ВЦХТ, 2001. С.140-147.

50. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури: Підручник/ За наук. ред. Олександра Галича. К.: Либідь, 2001. 488 с.

51. Галузинський В.М., Євтух М.Б, Педагогіка: теорія та історія: Навчальний посібник. К.: Вища шк., 1995. 237 с.

52. Галузяк В.М., Сметанський М.І., Шахов В.І. Педагогіка: Навчальний посібник. 2-е вид., випр. і доп. Вінниця: „Книга-Вега”, 2003. 416 с.
53. Ганул О. Диференціація навчання// Початкова школа. 2000. №10. С. 11-12.

54. Гегель И. Энциклопедия философских наук: В 3 т. М., 1977. Т. 1. 657 с.

55. Генденштейн Л.Э. Энциклопедия развивающих игр/ Л.Э.Генденштейн, Е.Л.Мадышева. Харьков: Фолио, 2003. 318 с.

56. Гоголь Н.В. Формування у молодших школярів естетичної оцінки художнього твору на уроках читання: Автореф. дис...канд. пед. наук: 13.00.02. ( українська література). К., 2004. 20 с.

57. Гончаренко С.У. Педагогічні дослідження: Методологічні поради молодим науковцям. К.: АПН України, 1995. 45 с.

58. Горальський А. Теорія творчості/ О.Гірний (пер. з пол.) Львів: Каменяр, Warzawa: Universitas rediviva, 2002. 144 S.

59. Гордійчук М.С. Дидактичні умови оптимізації працездатності молодших школярів на уроці: Дис... канд. пед. наук: 13.00.09/ Національний пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. К, 2004. 184 с.

60. Гордуз Н. Творчий підхід у навчанні// Бібліотека вчителя початкової школи. 2002. № 12. С. 3-14.

61. Грайворонська О.В. Мова дитячого фольклору. Структурний та прагматичний аспекти (Віршовані жанри): Дис... канд. філолог. наук: 10.02.02/ Харківський держ. пед. ун-т ім. Г.С.Сковороди. Харків, 2000. 192 с.

62. Гуляк А., Савченко І. Основи віршування: Навчальний посібник. К.: ТОВ Міжнар. фін. агенція”, 1997. 110 с.

63. Гусак П.М. Проблема впровадження сучасних технологій навчання// Методичні засади конструювання змісту професійної освіти: Наук.-метод. зб./ Гол. ред. І.А.Зязюн. Вінниця, 1998. Ч. 2. С. 81-85.

64. Гусак П.М. Підготовка учителя: технологічні аспекти: Монографія. Луцьк: Ред.-вид. відділ „Вежа” Волинського держ. пед. ун-ту ім. Лесі Українки, 1999. 277 с.

65. Даль В.И. Толковый словарь живого великорусского языка: Т. 4. М.: Русский язык, 1980. 683 с.

66. Денисюк А.С. Психология детского творчества. М.: Знание, 1992. 137с.

67. Державний стандарт початкової загальної освіти: Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2000 р. № 1717// Початкова школа. 2000. № 1. С. 28-54.

68. Дидактические принципы в теории и практике развивающего обучения: Избранные педагогические труды/ Петровская академия наук и искусств РФ; А.Петров (ред.). Горно-Алтайск: ПАНИ, 2001. (комплектующиеся с 2001). Приложение к журналу Наука, культура, образование”. Серия Образование ХХI века”. ISSN 1605-864Х*.

69. Дидье Жюлиа. Философский словарь: Пер. с франц. М.: Международные отношения, 2000. 544 с.

70. Дичок-Чолій Т. Українська література для дітей у західній діяспорі// Ми і наші діти: Бюлетень-каталог УПЛДМ. Торонто (Канада): „ARKA-WEST” 1997. Ч.14. Осінь. С.13-15.

71. Довідник з педагогіки і психології: Навчальний посібник для викладачів, аспірантів та студентів педагогічних навчальних закладів/ О.В.Скрипченко, Т.М.Лисянська, Л.О.Скрипченко. К.: Вид-во НПУ ім. М.П.Драгоманова, 2002. 216 с.

72. Друзь З.В. Нестандартні завдання як засіб стимулювання пізнавальних інтересів молодших школярів: Дис... канд. пед. наук. 13.00.01/Криворізький держ. пед. ун-т. Кривий Ріг, 1997. 178 с.

73. Душенко В.О. Засоби активізації молодших школярів// Бібліотечка вчителя початкових класів. 1999. № 23-24. С. 14-18.

74. Эльконин Д.Б. Психология обучения младших школьников// Серия „Педагогика и психология”. М.: Знание, 1974. № 10. 64 с.

75. Ємець А., Коваленко О. Працюємо за посібниками Вчуся читати”// Початкова школа. 2002. № 5. С.37-39.

76. Живопись словом// Awake! June 8, 2001, Vol. 82, NO. 11. Printed in Germany. S. 20-22.

77. Заброцький М.М. Основи вікової психології: Навчальний посібник. Тернопіль: Навчальна книга-Богдан, 2002. 112 с.

78. Завадович Р. Про завдання дитячої літератури// Ми і наші діти: Бюлетень-каталог УПЛДМ. Торонто (Канада). 1983. Ч.10. С. 2.

79. Закон України Про загальну середню освіту”// Початкова школа. 1999. № 8. С. 1-11.

80. Захаренко О. Творчі таємниці вчителя// Початкова школа. 1998. № 3. С.1.

81. Захаренко О.А. Школа. Вчитель. Учень// Розумне, добре, вічне... К.: Молодь, 1989. 286 С. 146-150.

82. Захарчук З., Суржун Т. Так народжується дружба// Початкова школа. 2001. № 4. С.18-22.

83. Зинченко В.П. Рассудок и Разум в контексте развивающего образования. М.: 2000. 352 с.

84. Зозуля Н.В. Роль експресивності російського дитячого фольклору у формуванні мовної особистості дитини: Автореф. дис ... канд. філолог. наук: 10.02.02. К., 2002. 17 с.

85. Зотов Ю.Б. Организация современного урока: Книга для учителей/ Под ред. Л.И. Подкасистого. М.: Просвещение, 1982. 144 с.

86. Зубань В. Розвивальне навчання школа 2000-го року// Початкова школа. 1999. № 7. С.13-15.

87. Зязюн Л.І. Артистичне виховання особистості у системі освіти Франції: Автореф. дис канд. пед. наук: 13.00.04. К. 2003. 20 с.

88. Іванова Л.І. Ігрова діяльність молодших школярів як засіб формування літературних понять на уроці читання// Українська мова і література в школі. 2003. № 4. С. 31-35.

89. Іванова Л.І. Літературознавча пропедевтика у грі. Початкові класи: Навч.-методичний посібник. Рівне, 2004. 74 с.

90. Изард К.Э. Психология эмоций/ Перев. с англ. СПб.: Питер, 2002. 464 с.

91. Ильин Е.Н. Шаги навстречу: Из опыта работы учителя. М.: Просвещение, 1986. 32 с.

92. Инновации в российском образовании: Общее образование. 2001. М.: Изд-во МГПУ, 2001. 243 с.

93. Іонова О., Черновол-Ткаченко Р. Гуманістична спрямованість вальдорфської педагогіки// Початкова школа. 2000. № 1. С. 32-34.

94. Казакова П.Г. Психолого-педагогические аспекты формирования социальной активности у детей дошкольного возраста// Формирование социально-активной личности: сущность, проблемы/ Межвузовский сборник научных трудов/ Под. ред. А.П. Петрова. Часть 1. М.: 1985. 254 с.

95. Каніщенко А.П. Уроки розвитку зв'язного мовлення в початкових класах. К.: Рута, 2000. 128 с.

96. Качуровський І. Метрика: Підручник. К.: Либідь, 1994. 120 с.

97. Кашуба О.М. Теоретичні основи організації навчального процесу у початкових школах Німеччини: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.01. Івано-Франківськ. К.: 2001. 20 с.

98. Кель О.С., Черепашенец Г.Р. (ред.). Развитие самостоятельности и творческой активности школьников (Из опыта работы школы № 313 г.Москвы). М.: Просвещение, 1964. 160 с.

99. Кеннет Шоур. Мотивація невмотивованих// Директор школи. 2002. № 3. С. 9-10.

100. Керсова І.І. Нові підходи до активізації учнів// Бібліотечка вчителя початкової школи. 2001. № 11-12. С. 37-40.

101. Кыверялг А.А. Методы исследования в профессиональной педагогике: Научное пособие. Таллин: Валгус, 1980. 333 с.

102. Кириченко Н., Науменко Т. Мистецтво розвиває творчість: Методичний посібник для працівників дошк. закладів, вч. поч. кл. Тернопіль: ПМП Мальва-ОСО”. 1998. 72 с.

103. Киричук В.О. Психолого-педагогічні умови стимулювання соціально-комунікативної активності старшокласників: Автореф. дис канд. пед. наук: 13.00.01. К., 1998. 18 c.

104. Киричук О.І. Навчальні інтереси молодших школярів. К.: Рад. школа, 1982. 278 с.

105. Кирсанов А.А. Индивидуализация учебной деятельности как психологическая проблема. Казань: Изд-во Казанского ун-та, 1982. 224с.

106. Клепніков О.І., Кучерявий І.Т. Основи творчості особистост: Навчальний посібник. К.: Вища школа, 1996. 295 с.

107. Клименко В.В. Шляхи розвитку дитини незчисленні// Обдарована дитина. 2001. № 7. С. 32-44.

108. Коберник О.М. Навчально-виховний процес у сільській загальноосвітній школі: сутність, проектування, організація. К.: Знання, 1998. 274 с.

109. Коваль Г. Зміст та дидактична структура уроку читання в початкових класах. Спецкурс з методики викладання української мови: Навч.-мет. посібник для студ-в пед. ф-ту. Тернопіль: Підручники і посібники, 2003. 80 с.

110. Коваль Н. Природознавство: Підручник для учнів 3 класу. К.: Освіта, 1998. 167 с.

111. Кожинов В.В. Как пишут стихи. М.: Литература, 1970. 125 с.

112. Козачок Л., Глинюк Г. Віршовані тексти стимул до навчання// Початкова школа. 1999. № 12. С. 59.

113. Козлов А.В., Козлов Р.А. Азбука літературознавства: Навчально-методичний посібник. Терн