ТАРАНЕНКО МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА МАСОВИХ ЗАВОРУШЕНЬ

brief description

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ
«КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ»

На правах рукопису

ТАРАНЕНКО МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧ

УДК 343.34

КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА
МАСОВИХ ЗАВОРУШЕНЬ

12.00.08 кримінальне право
та кримінологія; кримінально-виконавче право

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
юридичних наук

Науковий керівник:
Осадчий Володимир Іванович,
доктор юридичних наук, професор

Київ 2014 ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ.. 3
ВСТУП.. 4
РОЗДІЛ 1 МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ МАСОВИХ ЗАВОРУШЕНЬ, ІСТОРИЧНИЙ ТА ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА МАСОВІ ЗАВОРУШЕННЯ.. 13
1.1. Методологічні засади дослідження кримінально-правової характеристики масових заворушень. 13
1.2 Історія розвитку норм про кримінальну відповідальність за масові заворушення в Україні. 23
1.3 Норми про кримінальну відповідальність за масові заворушення в законодавстві зарубіжних країн. 48
Висновки до розділу 1. 67
РОЗДІЛ 2 ОБ’ЄКТИВНІ ОЗНАКИ МАСОВИХ ЗАВОРУШЕНЬ.. 71
2.1. Об’єкт масових заворушень. 71
2.2. Об’єктивна сторона масових заворушень. 92
Висновки до розділу 2. 152
РОЗДІЛ 3 СУБ’ЄКТИВНІ ОЗНАКИ МАСОВИХ ЗАВОРУШЕНЬ.. 157
3.1. Суб’єктивна сторона масових заворушень. 157
3.2. Суб’єкт масових заворушень. 178
Висновки до розділу 3. 193
ВИСНОВКИ.. 196
СПИСОК ВИКОРИНАСТИХ ДЖЕРЕЛ.. 202
ДОДАТКИ.. 240
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

Арт. артикул
АРК Автономна республіка Крим
КК Кримінальний кодекс
КНР Китайська Народна Республіка
КУпАП Кодекс України про адміністративні правопорушення
м. місто
МВС Міністерство внутрішніх справ
ОВС органи внутрішніх справ
п. пункт
ПВСУ Пленум Верховного суду України
р. рік
рр. роки
РНК Рада народних комісарів
РРФСР Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка
РФ Російська Федерація
СБУ Служба безпеки України
СНД Співдружність Незалежних Держав
СРСР Союз Радянських Соціалістичних Республік
ст.ст. статті
ст. стаття (століття)
США Сполучені Штати Америки
УНР Українська Народна Республіка
УРСР Українська Радянська Соціалістична Республіка

bibliography

ВИСНОВКИ

1.На території України в різні часи, у різних нормативно-правових актах (ІІ та ІІІ Статутах Великого князівства Литовського 1566 р., 1588 р.; Соборному уложенні 1649р.; Артикулі військовому 1715 р.; Правах, за якими судиться малоросійський народ, 1743р. Статуті Благочинія 1782р.; Уложенні про покарання кримінальні та виправні 1845р., 1866р., 1885р.; Статуті про покарання, що накладаються мировими суддями 1864р.; Кримінальному уложенні 1903р.; Декреті Про революційні трибунали 1918р.) було передбачено кримінальну відповідальність за виступи, ґвалт, зраду, скопище, смуту, бунт проти існуючої влади. Такі діяння розцінювались і як масові заворушення.
Із прийняттям КК УСРР 1922 р., КК УСРР 1927 р., КК УРСР 1960 р., КК України 2001р. кримінальну відповідальність за масові заворушення було передбачено окремими нормами.
2.У кримінальному законодавстві пострадянських країн (Азербайджанської Республіки, Республіки Білорусь, Грузії, Республіки Вірменія, Республіки Казахстан, Киргизької республіки, Латвійської республіки, Республіки Молдова, Російської Федерації, Республіки Таджикистан, Туркменістану, Республіки Узбекистан) норми про відповідальність за масові заворушення фактично тотожні нормам ст. 294 КК України «Масові заворушення».
Кримінальне законодавство інших зарубіжних країн (Австралії, Австрії, Великобританії, Данії, Естонії, Іспанії, Китайської Народної Республіки, Республіки Корея, Республіки Куба, Нідерландів, Польщі, Сполучених Штатів Америки, Франції, Федеративної Республіки Німеччини, Швейцарії, Швеції, Японії) дещо інакше передбачає відповідальність за масові заворушення.
Зокрема, відповідальність за різні прояви масових заворушень передбачено кількома статтями; відповідальність організатора масових заворушень та учасників не диференційовано; в окремих законах зазначених країн чітко визначено кількісний склад учасників масових заворушень: Модельний кодекс США та КК Канади мінімальну кількість учасників масових заворушень визначає не менше як три особи, а Закон Великобританії «Про громадський порядок» 1986 р. 12 осіб.
3.Основним безпосереднім об’єктом масових заворушень є громадський порядок, що являє собою урегульовані правовими нормами суспільні відносини, що забезпечують стан спокою в громадських місцях.
У якості додаткових об’єктів масових заворушень можуть бути здоров’я особи, конституційні права людини та громадянина, честь і гідність громадян та представників влади, нормативно визначений порядок діяльності державних органів, власність, інші особисті права й свободи людини та громадянина, громадська безпека.
4.Об’єктивні прояви масових заворушень існують у двох формах:
1)в організації масових заворушень, що супроводжувалися насильством над особою, погромами, підпалами, знищенням майна, захопленням будівель або споруд, насильницьким виселенням громадян, опором представникам влади із застосуванням зброї або інших предметів, що використовуються як зброя;
2) в активній участі в масових заворушеннях.
Перша форма прояву масових заворушень організація масових заворушень передбачає: а)первинну підготовчу діяльність (розроблення плану розгортання масових заворушень та їх агітаційно-організаційного забезпечення); б) практичні дії щодо збирання, об’єднання учасників масових заворушень і трансформації їх стану з пасивного на активний; в)керівництво діями активних учасників масових заворушень. Організація масових заворушень, будучи закінченим злочином, пов’язана з початком такої діяльності.
Друга форма прояву масових заворушень активна участь у масових заворушеннях супроводжується насильством над особою, погромами, підпалами, знищенням майна, захопленням будівель або споруд, насильницьким виселенням громадян, опором представникам влади із застосуванням зброї або інших предметів, що використовуються як зброя. Момент закінчення активної участі в масових заворушеннях учинення будь-якої із зазначених дій.
Місце вчинення злочину це громадське місце. У контексті проблеми, що досліджується, під громадськими місцями слід розуміти місця загального користування громадян (вулиці, площі, парки, пляжі, стадіони, ринки).
5.Обґрунтовано низку пропозицій щодо вдосконалення диспозиції ст.294 КК України та усунення колізії норм, зокрема, стосовно:
а)виключення з диспозиції ч.1 ст.294 КК України терміна «погроми» як синонімічного терміну «знищення майна» (вказану пропозицію підтримали 94,5 % з опитаних слідчих та оперативних працівників ОВС);
б)вживання в однині зазначених у переліку ст.294 КК України діянь, що вчиняються під час масових заворушень (підтримали 61,8 % респондентів);
в)виключення з диспозиції ст.294 КК України терміна «активна» як синонімічного терміну «участь» (підтримали 58,8 % респондентів);
г)заміни в ч.2 ст.294 фрази «що призвели до загибелі людей або до інших тяжких наслідків» на «що спричинили з необережності смерть потерпілого чи інший тяжкий наслідок» (підтримали 62,4 % респондентів);
д)виключення з КК України ст. 295 «Заклики до вчинення дій, що загрожують громадському порядку», оскільки ці дії передбачено організацією масових заворушень (підтримали 84,8 % респондентів).
Крім цього, недоцільним є визначення кількісного складу учасників масових заворушень (підтримали 52,2 % респондентів).
6.Учинення масових заворушень супроводжується широким спектром дій: насильством над особою, погромами, підпалами, знищенням майна, захопленням будівель або споруд, насильницьким виселенням громадян, опором представникам влади із застосуванням зброї або інших предметів, що використовуються як зброя.
Вищезазначене дає змогу стверджувати:
а)додатково кваліфікувати масові заворушення за насильство над особою (наприклад, за ст.121122, 125 КК України), знищення майна (ст.194 КК України), захоплення будівель або споруд (ст.341 КК України), насильницьке виселення громадян (наприклад, за ст.356 КК України), опір представникам влади із застосуванням зброї або інших предметів, що використовувалися як зброя (наприклад, за ст.342 чи ч.4 ст.296 КК України), не потрібно, оскільки відповідальність за вчинення таких дій передбачено ст. 294 КК України;
б)у разі вчинення під час масових заворушень умисних вбивств (ст.115 КК України), умисного вбивства начальника або іншої особи, яка виконує обов’язки з військової служби (ст. 404 КК України), або посягань на життя: державного чи громадського діяча (ст. 112 КК України), працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця (ст.348 КК України), судді, народного засідателя чи присяжного у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною із здійсненням правосуддя (ст.379 КК України), захисника чи представника особи у зв’язку з діяльністю, пов’язаною з наданням правової допомоги (ст. 400 КК України), представника іноземної держави (ст.443 КК України) учинене потребує сукупної кваліфікації за ст.294 КК України та відповідною зазначеною статтею КК України;
в)якщо під час масових заворушень особа, керуючись мотивом невдоволення діяльністю потерпілого (державного чи громадського діяча; працівника правоохоронного органу; судді, народного засідателя чи присяжного; захисника чи представника особи; військового начальника, іншої особи, яка виконує покладені на неї обов’язки з військової служби), чинить щодо нього (у відповідних випадках і щодо його близьких родичів) насильство, знищує чи пошкоджує його майно потрібно застосовувати сукупну кваліфікацію: за ст.294 КК України та відповідно за ст.345347, 377378, 398399 КК України. За цих умов особа в межах учинення масових заворушень учиняє інший злочин, якому властиві ознаки, що не притаманні масовим заворушенням;
г)опір представникам влади із застосуванням зброї під час учинення масових заворушень, якщо вогнепальну зброю було викрадено, незаконно придбано чи виготовлено, або холодну зброю було незаконно виготовлено, перероблено чи відремонтовано, потребує кваліфікації за відповідними частинами ст. 294 та ст.262, або ст. 263 чи ст. 2631 КК України;
д)у разі вчинення організації масових заворушень чи активної участі в них членів злочинної організації, терористичної групи чи терористичної організації повинна наступати сукупна кваліфікація: за відповідною частиною ст.294 КК України та відповідними частинами ст. 255 чи 2583 КК України;
е)заволодіння в будь-який спосіб чужим майном під час масових заворушень має розглядатися за сукупністю масових заворушень і відповідного злочину проти власності;
є)факт перебування особи серед учасників масових заворушень і невчинення при цьому дій, визначених ст.294 КК України, складу масових заворушень не становить.
7.Організація масових заворушень чи активна участь у них характеризується прямим умислом. Мотиви й мета для кваліфікації цього злочину значення не мають.
8.Ураховуючи суспільну небезпеку масових заворушень, учинення яких супроводжувалися насильством над особою, погромами, підпалами, знищенням майна, захопленням будівель або споруд, насильницьким виселенням громадян, опором представникам влади із застосуванням зброї або інших предметів, які використовувалися як зброя, і, зважаючи не те, що за вчинення більшості з цих діянь, як окремих злочинів, передбачено відповідальність 14-річних осіб, запропоновано вважати суб’єктами масових заворушень осіб, які на момент учинення цього злочину досягли 14 років.

9. Запропоновано таку редакцію ст. 294 КК України:
«Стаття 294. Масові заворушення
1. Організація масових заворушень або участь у них, караються
2. Ті самі дії, що спричинили з необережності смерть потерпілого чи інший тяжкий наслідок, караються
Примітка: 1. Організація масових заворушень це дії щодо об’єднання групи осіб для вчинення насильства над особою, підпалу, знищення або пошкодження майна, захоплення будівлі або споруди, насильницького виселення особи, опору представникові влади із застосуванням зброї або інших предметів, які використовувалися як зброя.
2.Участь у масових заворушеннях це умисне вчинення особою під час масових заворушень насильства над особою, підпалу, знищення та пошкодження майна, захоплення будівлі або споруди, насильницького виселення особи, опору представникові влади із застосуванням зброї або інших предметів, що використовувалися як зброя».

СПИСОК ВИКОРИНАСТИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абдульманов А. А. Преступления против общественной безопасности : Учеб. пособие / А. А.Абдульманов. М-во внутрен. дел Рос. Федерации. Моск. акад. М., 2001. 92 с.
2. Абдульманов А.А. Уголовно-правовые меры борьбы с массовыми беспорядками : диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук : 12.00.08. / А. А. Абдульманов. Москва : 1994. 251 с.
3. Абдульманов. А. А. Ответственность за массовые безпорядки / А. А. Абдульманов // Российская юстиция. 1996. № 1. С. 43-44.
4. Аврутин Ю. Е. Правопорядок: организационно-правовое обеспечение в Российской Федерации. Теоретическое административно-правовое исследование : Монография / Аврутин Ю. Е., Кикоть В. Я., Сыдорук И. И. М. : ЮНИТИ-ДАНА, Закон и право, 2003. 456 с.
5. Агапов П. В. Ответственность за массовые беспорядки по Уголовному кодексу РФ / П. В. Агапов // Вестник Волжского университета им. В. Н. Татищева. Серия «Юриспруденция». Вып. 32. Тольятти, 2003. С.115.
6. Адміністративне право України [Підручник для юрид. вузів і фак.] / Ю. П. Битяк, В. М. Гаращук, О. В. Дьяченко та ін. ; За ред. Ю. П. Битяка. К. : Юрінком Інтер, 2005. 544 с.
7. Алексеевский Р. Kiev skinhead часть 1: история становления / Р. Алексеевский // Украина криминальная. 25.09.2004 г. : [Електронне джерело]. Режим доступу :
http//www.cripo.com.ua.
8. Андреева Г. М. Социальная психология / Г. М. Андреева. М. : Юрид. лит., 1997. 175 с.
9. Андрушко П. П. Науково-практичний коментар до кримінального кодексу України (2-е вид., перероб. та доп.) / Андрушко П. П., Гончаренко В. Г., Фесенко Є. В. К. : Дакор, 2008. 1428 с.
10. Ансель М. Методологические проблемы сравнительного права / М. Ансель // Очерки сравнительного права. М. : Прогресс, 1981. С. 36-87.
11. Антологія української юридичної думки. В 10 т. Редколегія Шемшученко та ін. .
Том 7: Кримінальне право. Кримінальний процесс. К. ; Видавничий дім «Юридична книга», 2004 616 с.
12. Арипов Э. А. Уголовная ответственность за массовые беспорядки (по материалам Кыргызской Республики и Российской федерации) диссертация на соискание чченой степени кандидата юридических наук : 12.00.08 / Арипов Эдиль Асанович ; [Акад. упр. МВД РФ]. М., 2008. 249 с.
13. Арипов Э. А. Уголовная ответственность за массовые беспорядки : по материалам Кыргызской Республики и Российской Федерации : автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата юридических наук : 12.00.08 / Арипов Эдиль Асанович ; [Акад. упр. МВД РФ]. Москва, 2009. 21с.
14.