ВИКОНАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИДІ АРЕШТУ

brief description

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
«ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ ІМЕНІ ЯРОСЛАВА МУДРОГО»

На правах рукопису

Автухов Костянтин Анатолійович

УДК 343.8

ВИКОНАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИДІ АРЕШТУ

Спеціальність 12.00.08 – кримінальне право та кримінологія;
кримінально-виконавче право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник –
Степанюк Анатолій Хомич,
доктор юридичних наук, професор

Харків – 2012
ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ………………………………………….........3
ВСТУП..............................................................................................................................4

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПОКАРАННЯ У ВИДІ
АРЕШТУ ТА ЙОГО ЗАСТОСУВАННЯ..................................................................11

1.1. Поняття, зміст, основні ознаки покарання у виді арешту та їх значення
для процесу його виконання..........................................................................................11
1.2. Історичний огляд практики застосування покарання у виді арешту..................33
Висновки до розділу 1....................................................................................................53

РОЗДІЛ 2. ПРАВОВИЙ СТАТУС ЗАСУДЖЕНИХ ДО АРЕШТУ.....................56

2.1. Теоретичні положення правового статусу засуджених до арешту.....................56
2.2. Права й обов’язки засуджених до арешту.............................................................90
Висновки до розділу 2..................................................................................................112

РОЗДІЛ 3. ПОРЯДОК ТА УМОВИ ВИКОНАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИДІ АРЕШТУ......................................................................................................................118

3.1. Місце виконання покарання у виді арешту.........................................................118
3.2. Режим в арештному домі, його основні вимоги та засоби забезпечення.........133
Висновки до розділу 3..................................................................................................166

ВИСНОВКИ.................................................................................................................169
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ................................................................176
ДОДАТКИ....................................................................................................................201

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

ВТК – Виправно-трудовий кодекс
Департамент – Державний департамент України з питань виконання
покарань
ДКВС – Державна кримінально-виконавча служба
ДПтС – Державна пенітенціарна служба України
КВК – Кримінально-виконавчий кодекс
КК – Кримінальний кодекс
КПК – Кримінально-процесуальний кодекс
Модельний КВК – Модельний Кримінально-виконавчий кодекс для країн –
учасниць СНД
ПВР – Правила внутрішнього розпорядку установ виконання
покарань
СІЗО – слідчий ізолятор
УВП – установа виконання покарань

ВСТУП
Актуальність теми. Система кримінальних покарань значно змінилася з прийняттям у 2001 р. КК України, зокрема, в ній з’явилося таке покарання, як арешт. Його введенню передували тривалі наукові пошуки такого виду покарання, яке дозволило б досягати мети покарання в коротші строки, аніж при застосуванні позбавлення волі. Однак для ефективної боротьби зі злочинністю замало самого факту існування покарання, важливо, аби закладені в ньому правообмеження належно реалізовувалися при його виконанні.
Реформування системи виконання покарань, яке розпочалося ще в 90-х роках ХХ ст., триває й досі. Реорганізація Державного департаменту України з питань виконання покарань у Державну пенітенціарну службу України віддзеркалює прагнення держави до вдосконалення організації діяльності органів та установ виконання покарань. У рамках такої діяльності нагальним постає питання оптимізації процесу виконання такого виду покарання, як арешт.
Розширення практики застосування арешту може виступати одним зі шляхів зменшення рівня криміналізації суспільства, що в першу чергу пов’язано з короткостроковістю досліджуваного виду покарання. На даний час при виконанні арешту персонал ДКВС стикається з багатьма проблемами як теоретичного, так і практичного характеру. Останні в першу чергу пов’язані з браком відповідної матеріально-технічної бази й фінансування для його виконання. При цьому існують проблеми й теоретичного плану, пов’язані з правовим забезпеченням процесу виконання арешту.
На жаль, питання виконання досліджуваного виду покарання через свою новизну раніше не підлягали комплексному науковому дослідженню. Зараз існують лише окремі статті в юридичних виданнях таких науковців, як А. М. Авраменко, В. О. Бугаєва, А. С. Мацко, О. В. Кравченко. Але вказані правники у своїх публікаціях розглядають лише деякі аспекти процесу виконання покарання у виді арешту, не наводячи комплексного розв’язання існуючих проблем. У захищеній же в 2007 р. дисертації Ю. В. Шинкарьова, яка присвячена арешту, цей вид покарання розглядався здебільшого з точки зору кримінального права.
До вивчення проблеми застосування й виконання покарань, у тому числі й досліджуваного нами виду, серед вітчизняних і зарубіжних науковців зверталися Л. В. Багрій-Шахматов, М. І. Бажанов, Ю. В. Баулін, І. Г. Богатирьов, І. М. Гальперін, А. П. Гель, В. М. Дрьомін, В. К. Дуюнов, О. І. Зубков, О. Г. Колб, О. С. Михлін, О. В. Полівцев, Ю. А. Пономаренко, Л. В. Рябова, В. І. Селіверстов, В. В. Сташис, А. Х. Степанюк, М. О. Стручков, Ф. Р. Сундуров, В. М. Трубников, В. І. Тютюгін, Б. С. Утєвский, В. О. Уткін, В. З. Фетисов, Ю. М. Ткачевський, І. В. Шмаров, І. С. Яковець, В. В. Яковлєв та ін. Проте, незважаючи на вагомий внесок зазначених учених у розробку проблеми виконання покарання у виді арешту, є підстави стверджувати, що деякі питання ще залишаються недостатньо вивченими. Указані обставини й зумовили обрання теми даного дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана на кафедрі кримінології та кримінально-виконавчого права Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» відповідно до цільової комплексної програми «Теоретичні і прикладні проблеми запобігання злочинності та реформування ДКВС в Україні» (номер державної реєстрації 0111U000958). Тема дисертаційної роботи затверджена рішенням вченої ради Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» (протокол № 5 від 19 грудня 2008 р. та перезатверджена 18 березня 2011 р., протокол №8).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретичних і практичних питань процесу виконання покарання у виді арешту для подальшого його вдосконалення.
Для досягнення визначеної мети поставлені наступні завдання:
– визначити зміст та основні ознаки покарання у виді арешту;
– провести аналіз історичного досвіду застосування арешту і зробити відповідні висновки;
– розкрити теоретичні положення правового статусу засуджених до арешту;
– розглянути особливості правового закріплення й реалізації прав та обов’язків засуджених до арешту, визначити шляхи вдосконалення їх законодавчого регулювання;
– визначити вимоги, яким має відповідати установа для виконання в ній покарання у виді арешту;
– визначити особливості режиму в арештному домі;
– сформулювати на підставі проведеного аналізу пропозиції з удосконалення кримінального і кримінально-виконавчого законодавства.
Об’єктом дослідження виступають суспільні відносини, що виникають у процесі виконання покарань, пов’язаних з ізоляцією засуджених.
Предметом дослідження є виконання покарання у виді арешту.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертації стали сукупність загальних і спеціальних методів наукового пізнання, використання яких дозволило досягти поставленої мети й забезпечити достовірність отриманих результатів. Діалектичний метод знайшов своє застосування при визначенні змісту покарання у виді арешту та його основних ознак; логічний – при з’ясуванні змісту понять «правовий статус», «режим в арештному домі» та ін.; історичний – у процесі аналізу ґенези кримінально-виконавчого законодавства в частині регламентації досліджуваного виду покарання; порівняльно-правовий – для характеристики кримінального і кримінально-виконавчого законодавства деяких країн СНД; системно-структурний – при вивченні елементів правового статусу засуджених до арешту; статистичний – при розробці анкет для опитування працівників ДКВС й аналізу підсумків анкетування.
Теоретичною основою дослідження є наукові роботи з філософії, загальної теорії права, кримінального, кримінально-виконавчого й конституційного права. Правовою базою дисертації стали Конституція України, кримінальне і кримінально-виконавче законодавство, відомчі акти й законодавство зарубіжних країн.
Емпіричне підґрунтя дисертаційної роботи складають дані, одержані під час вивчення матеріалів 182 особових справ засуджених до арешту, які відбували покарання в УВП Харківської області. Проведено також соціологічне дослідження у формі анкетування 267 працівників ДКВС, службова діяльність яких пов’язана з виконанням покарання у виді арешту. Анкетування проводилося в 19 областях України.
Наукова новизна одержаних результатів полягає насамперед у тому, що запропонована робота є першим в Україні монографічним дослідженням процесу виконання покарання у виді арешту. Найбільш значущими результатами, що розкривають новизну дисертаційного дослідження, можна вважати наступні положення, висновки і пропозиції.
Уперше:
– доведено, що місце арешту в системі покарань, закріпленій у ст. 51 КК України, повною мірою відповідає обсягу правообмежень, передбачених у змісті досліджуваного виду покарання;
– за результатами проведеного аналізу історичного досвіду застосування арешту у вітчизняній практиці зроблено висновок, що основними причинами низької ефективності цього виду покарання в дореволюційний період було недостатнє фінансування й недосконале законодавство, що регулювало призначення й виконання розглядуваного покарання;
– запропоновано, при розгляді правового становища засудженого до арешту, вживати два окремі поняття – «правовий статус засудженого до арешту» (як позначення системи всіх прав та обов’язків, передбачених у законодавстві для засудженого до цього виду покарання) і «правове положення засудженого до арешту» (для позначення системи суб’єктивних прав та обов’язків, що належать конкретній особі);
– обґрунтовано позицію щодо недоречності включення до змісту поняття «правовий статус засуджених до арешту» інших елементів, окрім прав та обов’язків;
– наведено дефініцію поняття «режим в арештному домі», під яким пропонується розуміти встановлену кримінально-виконавчим законодавством систему правил поведінки засуджених до арешту (режим відбування арешту) і заходів, що здійснюються адміністрацією арештного дому й органами виконання покарань, спрямованих на досягнення цілей покарання (режим виконання арешту).
Удосконалено:
– дефініцію поняття «покарання у виді арешту», під яким розуміється вид кримінального покарання, що полягає в суворій ізоляції засудженого й поміщенні його на строк до шести місяців у спеціальну установу виконання покарань – арештний дім;
– висновок, що зміст та основні ознаки арешту мають обов’язково враховуватися при організації процесу його виконання;
– визначення категорії «права засуджених», під якою слід розуміти надані їм законодавством можливості певної поведінки і користування соціальними благами, спрямовані на задоволення особистих потреб та інтересів і забезпечені юридичними обов’язками адміністрації органів та установ виконання покарань та інших суб’єктів правовідносин;
– дефініцію поняття «правовий статус засуджених до арешту», під яким розуміється встановлена кримінальним, кримінально-виконавчим та іншими галузями законодавства сукупність загальних для всіх засуджених до арешту прав та обов’язків, що виникають в особи з моменту надходження до адміністрації арештного дому повідомлення про вступ вироку в законну силу і припиняються після її звільнення.
Набули подальшого розвитку:
– наукове положення щодо максимальної суворості умов відбування арешту порівняно з усіма іншими видами покарання, передбаченими у КК України;
– наукове положення, згідно з яким тривалість арешту слід виділяти як одну з його основних ознак, саме тривалість строків, на які призначається арешт, пояснює його місце в системі покарань;
– твердження, що арешт увібрав у себе низку так званих пом’якшуючих особливостей, а тому його застосування за деяких умов дозволяє частково вберегти суспільство від пагубного впливу частого призначення покарання у виді позбавлення волі, одночасно ще й у певних випадках збільшити ймовірність досягнення цілей покарання;
– позиція щодо неможливості належного виконання арешту в слідчих ізоляторах, адже виходячи з нормативних приписів така діяльність невластива вказаним установам і виходить за рамки їх компетенції й повноважень.
На підставі висловлених у роботі міркувань пропонується внести зміни й доповнення до КК України, зокрема, до статей 391, 392, 393 і 395, та до статей 51 і 54 КВК України та інших нормативно-правових актів.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що викладені в дисертації висновки й рекомендації роблять конкретний внесок як у теорію кримінально-виконавчого права, так і в практику його застосування, оскільки розширюють і поглиблюють уявлення про процес виконання такого виду покарання, як арешт. Висновки, пропозиції й положення, що містяться в дисертації, можуть бути використані: а) у науково-дослідницьких цілях – для подальшого розроблення на підставі отриманих результатів проблем виконання покарання у виді арешту; б) у нормотворчій діяльності – для вдосконалення чинного законодавства; в) у правозастосовній діяльності – для надання практичної допомоги працівникам ДКВС і при розробці типових проектів арештних домів; г) у навчальному процесі – при вивченні курсу кримінально-виконавчого права і спецкурсів студентами вищих юридичних навчальних закладів, а також у науково-дослідницькій роботі студентів.
Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення й висновки дисертації обговорювалися на наукових і науково-практичних конференціях та круглих столах: «Реформування сучасної правової системи» (м. Донецьк, 10-11 квіт. 2009 р.); «Верховенство права та права людини» (м. Запоріжжя, 11-12 серп. 2010 р.); «Актуальні проблеми кримінального права, процесу та криміналістики» (м. Одеса, 8 жовт. 2010 р.); «Юридична осінь 2010» (м. Харків, 23-24 листоп. 2010 р.); «Соціальна політика держави у сфері запобігання злочинності та ресоціалізації осіб, які відбули покарання» (м. Харків, 26 листоп. 2010 р.); ІІ Всеукраїнські наукові читання з кримінальної юстиції, присвячені пам’яті професора В. П. Колмакова (м. Одеса, 18-19 берез. 2011 р.); «Теоретичні та практичні проблеми удосконалення діяльності кримінально-виконавчої системи України» (м. Київ, 4 трав. 2011 р.).
Результати дисертаційної роботи впроваджено в практичну діяльність управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області (акт впровадження від 9 серпня 2011 р.) і використовуються під час викладання навчальної дисципліни «Кримінально-виконавче право України» та спецкурсу «Особливості діяльності окремих підрозділів ДКВС» у Національному університеті «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого».
Публікації. Основні положення й висновки дисертаційного дослідження відображені в 13-ти наукових публікаціях, з яких п’ять наукових статей, опублікованих у фахових виданнях, і тези восьми доповідей на науково-практичних конференціях і «круглих столах».

bibliography

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання, що виявляється в розробці проблем правового регулювання виконання покарання у виді арешту. Відповідно до мети дослідження, проведено аналіз чинного кримінального і кримінально-виконавчого законодавства України та інших держав, яке регламентує порядок виконання розглядуваного покарання, запропоновано авторські погляди й підходи щодо вирішення найбільш складних теоретичних і прикладних питань. У результаті проведеного дослідження сформульовано низку висновків і пропозицій.
1. Змістом покарання у виді арешту, як і будь-якого іншого виду покарання, є кара, що виражається у фізичних і духовних обмеженнях. Ізоляція засуджених до арешту має найтяжчий характер серед усіх видів покарань, передбачених КК України. І хоча законодавець прямо не зазначив що ізоляція при відбуванні арешту є суворою, вважаємо за необхідне виділити суворість ізоляції однією з основних ознак цього виду покарання.
2. Арешт має специфічну правову природу: будучи одночасно різновидом позбавлення волі (в його широкому значенні), він має низку специфічних рис, які, у свою чергу, й обумовили його виокремлення в системі покарань. Арешт увібрав у себе низку пом’якшуючих особливостей, тому його застосування за деяких умов дозволяє зменшити пагубний вплив широкого застосування покарання у виді позбавлення волі, одночасно ще й збільшити ймовірність досягнення цілей покарання в окремих випадках. До таких позитивних рис арешту можна віднести його відносну дешевизну й те, що в більшості випадків не виникає потреби в соціальній адаптації та тривалому лікуванні засуджених після звільнення.
3. Введення арешту до системи покарань – результат тривалого розвитку вітчизняної правової думки. Однак аналіз історичного матеріалу виявив невтішні показники практики застосування й виконання арешту в дореволюційний період, які значною мірою пов’язані з недостатнім матеріально-технічним забезпеченням і законодавчою недосконалістю правової регламентації. Для успішних результатів його застосування за сучасних умов потрібно максимально враховувати попередній досвід.
4. Арешт – це вид кримінального покарання, що полягає в суворій ізоляції засудженого й поміщенні його на строк до шести місяців у спеціальну установу виконання покарань – арештний дім.
5. Розглядаючи правове становище засудженого до покарання у виді арешту, треба вживати два окремих поняття – «правовий статус засудженого до арешту» (як позначення системи всіх прав та обов’язків, передбачених у законодавстві для засудженого до цього виду покарання) і «правове положення засудженого до арешту» (як позначення системи суб’єктивних прав та обов’язків, що належать конкретному засудженому). Якщо правовий статус абстрактного засудженого до арешту характеризується сукупністю нормативно закріплених юридичних прав та обов’язків, установлених у законодавстві, то правове положення конкретного персонально індивідуалізованого засудженого до арешту містить як потенційні права та обов’язки, так і реальні права та обов’язки, що обумовлені вступом конкретної особи у кримінально-виконавчі правовідносини.
6. Поглиблене вивчення саме прав та обов’язків засуджених до арешту як елементів їх правового статусу зумовлено тим, що вони мають найбільше практичне значення для засуджених і виступають ядром їх правового статусу. З аналізу наукових джерел, у яких аргументується необхідність включення до правового статусу засуджених такого елемента, як законні інтереси, можна дійти висновку, що існують певні прогалини в теоретичному обґрунтуванні підстав для його віднесення до елементів змісту правового статусу засуджених до арешту.
Тривалий час правовий статус засуджених до позбавлення волі вважався найбільш «усіченим». Але аналіз закріплених за засудженими до арешту прав та обов’язків дає підстави зробити висновок, що з появою в системі покарань арешту, з властивою йому суворістю ізоляції, більш правильно стверджувати, що максимально «усіченим» є саме правовий статус засуджених до арешту. Правовий статус засуджених до арешту – це встановлена кримінальним, кримінально-виконавчим та іншим галузями законодавства сукупність загальних для всіх засуджених до арешту прав і обов’язків, які виникають у особи з моменту надходження до адміністрації арештного дому повідомлення про вступ вироку в законну силу і припиняються після його звільнення.
7. Одним з найважливіших прав, що гарантуються засудженим до арешту, є право на особисту безпеку, під яким розуміється можливість захисту від загрози його життю та здоров’ю, що обумовлена наявністю такої загрози, і може проявлятися в переведенні в безпечне місце або вжиття інших заходів, у тому числі переведення до іншого арештного дому, реалізація яких має здійснюватися за заявою самої засудженої особи чи з ініціативи адміністрації арештного дому, з попереднім отриманням згоди щодо таких дій від самого засудженого.
8. Відбування арешту у спеціальній установі – арештному домі – одна з базових ідей, супутня самій пропозиції введення арешту до системи покарань. Оскільки слідчі ізолятори – установи для виконання запобіжного заходу, а не кримінального покарання, існує необхідність звільнити їх від невластивої функції виконання покарання у виді арешту. Для виконання досліджуваного покарання необхідно будувати окремі спеціальні установи – арештні доми, потреба в яких зумовлена, зокрема, необхідністю встановлення належного режиму при відбуванні покарання у виді арешту.
Режим в арештному домі – це встановлена кримінально-виконавчим законодавством система правил поведінки засуджених до арешту (режим відбування арешту) і заходів, що здійснюються адміністрацією арештного дому й органами виконання покарань, спрямованих на досягнення цілей покарання (режим виконання арешту).
9. На забезпечення підтримання режиму в арештних домах спрямовані не лише заходи заохочення і стягнення, а й норми законодавства, якими передбачено можливість притягнення засуджених до кримінальної відповідальності. Для вдосконалення законодавчої бази щодо цього питання рекомендується викласти статті 391, 392 і 393 КК України наступним чином:
«Стаття 391. Злісна непокора вимогам адміністрації установи виконання покарань
Злісна непокора законним вимогам адміністрації установи виконання покарання або інша протидія адміністрації у законному здійсненні її функцій особою, яка відбуває покарання у виді обмеження волі або у виді позбавлення волі, якщо ця особа за порушення вимог режиму відбування покарання була піддана протягом року стягненню у виді переведення до приміщення камерного типу (одиночної камери) або переводилась на більш суворий режим відбування покарання, або ті самі дії, вчинені особою, засудженою до арешту, якщо до цієї особи за порушення вимог режиму відбування покарання раніше застосовувався не менше двох разів такий вид стягнення, як поміщення в карцер, ...»
«Стаття 392. Дії, що дезорганізують роботу установ виконання покарань
Тероризування в установах виконання покарань засуджених або напад на адміністрацію, а також організація з цією метою організованої групи або активна участь у такій групі, вчинені особами, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі чи арешту, ...»
«Стаття 393. Втеча з місця позбавлення волі, арештного дому або з-під варти
1. Втеча з місця позбавлення волі, арештного дому або з-під варти, вчинена особою, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі або арешту чи перебуває в попередньому ув’язненні, ...»
10. Для вирішення деяких інших проблем, пов’язаних з правовою регламентацією процесу виконання арешту, пропонуємо в порядку de lega ferenda внести такі зміни до законодавства.
Абзац 2 ч. 1 ст. 8 КВК України рекомендуємо закріпити в такій редакції:
«... на отримання інформації про свої права і обов’язки, порядок та умови виконання та відбування призначеного судом покарання. Адміністрація установи чи органу, який виконує покарання, зобов’язана надати засудженому вказану інформацію, а також ознайомлювати їх зі змінами порядку й умов відбування покарань».
Статтю 51 КВК України пропонується викласти наступним чином:
«1. Засуджені до покарання у виді арешту тримаються в умовах ізоляції з роздільним триманням чоловіків, жінок, неповнолітніх, засуджених, які раніше притягалися до кримінальної відповідальності, засуджених, які раніше відбували покарання в місцях позбавлення волі, й засуджених, які раніше працювали в суді, органах прокуратури, юстиції та правоохоронних органах. Іноземні громадяни й особи без громадянства, як правило, тримаються окремо від інших засуджених.
2. На засуджених до арешту поширюються обмеження, встановлені кримінально-виконавчим законодавством для осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі.
3. Засудженим до арешту забороняється: побачення з родичами та іншими особами, за винятком священнослужителів та адвокатів або інших фахівців у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи; одержувати посилки (передачі) і бандеролі, за винятком посилок (передач) і бандеролей, що містять предмети одягу за сезоном, літературу й письмове приладдя; установлювати зв’язки з особами, які тримаються в інших камерах; придбавати, виготовляти, вживати і зберігати предмети, вироби і речовини, зберігання яких засудженим заборонено; продавати, дарувати чи відчужувати іншим шляхом на користь інших осіб предмети, вироби і речовини, які перебувають в особистому користуванні; грати в настільні та інші ігри з метою отримання матеріальної або іншої користі; наносити собі або іншим особам татуювання; створювати конфліктні ситуації з іншими засудженими та персоналом установи.
4. Засуджені до арешту зобов’язані: дотримуватися норм, які визначають порядок та умови відбування покарання, розпорядок дня установи, правомірних взаємовідносин з іншими засудженими, персоналом установи та іншими особами; дотримуватися санітарно-гігієнічних правил, мати охайний вигляд, постійно підтримувати чистоту в камерах, за графіком чергувати в них; дбайливо ставитися до інвентарю, обладнання та іншого державного майна; виходячи на прогулянку, дотримуватися встановлених на час прогулянки правил поведінки; при відвідуванні приміщень, де тримаються засуджені, персоналом кримінально-виконавчої служби та іншими посадовими особами вставати і вітатися.
5. Засуджені до арешту мають право:
звертатися з пропозиціями, заявами і скаргами до державних органів, громадських організацій і службових осіб. Кореспонденція засуджених надсилається відповідно до вимог Правил за належністю. Кореспонденція, яку засуджені адресують Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, Європейському суду з прав людини, а також іншим відповідним органам міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна, уповноваженим особам таких міжнародних організацій, прокуророві, захиснику у справі, який здійснює свої повноваження відповідно до статті 44 Кримінально-процесуального кодексу України, перегляду не підлягає й надсилається за адресою протягом доби з часу її подачі. Кореспонденція, яку засуджені одержують від зазначених органів та осіб, перегляду не підлягає;
витрачати на місяць для придбання продуктів харчування і предметів першої потреби гроші в сумі до сімдесяти відсотків мінімального розміру заробітної плати, а засуджені інваліди першої групи – до ста відсотків мінімального розміру заробітної плати. У випадку, коли дозволені кошти не витрачені протягом місяця, засуджені можуть купувати продукти харчування і предмети першої необхідності на невитрачену суму в наступні місяці;
отримувати грошові перекази;
одержувати і відправляти листи та телеграми без обмеження їх кількості.
6. Засудженим до арешту надається прогулянка тривалістю до однієї години, а неповнолітнім – до двох годин.
7. За виняткових обставин засудженим до арешту може бути надано право на телефонну розмову з близькими родичами».
Частину 1 ст. 54 КВК України пропонується викласти в наступній редакції:
«За сумлінну поведінку до осіб, засуджених до арешту, можуть застосовуватися такі заходи заохочення: подяка; дострокове зняття раніше накладеного стягнення; збільшення тривалості прогулянки на одну годину строком до тридцяти діб».
У разі законодавчого закріплення запропонованих змін до КВК України положення Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарання, що регулюють порядок виконання арешту, необхідно привести у відповідність з КВК.
Рекомендується доповнити санкцію ст. 395 КК України покаранням у виді позбавлення волі.
11. Для нормалізації процесу виконання покарання у виді арешту існує потреба внесення змін не лише до КК й КВК України, а й до Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», пропонуємо абз. 3 ч. 2 ст. 12 викласти в такій редакції: «... осіб, які за вироком суду відбувають покарання у виді позбавлення або обмеження волі чи арешту»; абз. 3 ч. 2 ст. 13 відповідно викласти наступним чином: «... осіб, які за вироком суду відбувають покарання у виді позбавлення або обмеження волі чи арешту».

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абасова, С. А. Проблемы исполнения наказания в исправительной колонии общего режима для осужденных к лишению свободы женщин : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.08 / Абасова Сийибат Абасовна. – Махачкала, 2003. – 195 c.
2. Авраменко, А. М. Моніторинг засуджених, які відбувають покарання у виді арешту / А. М. Авраменко // Вісн. Запоріз. юрид. ін-ту Дніпропетр. держ. ун-ту внутр. справ. – 2010. – № 2. – С. 163–169.
3. Автухов, К. А. До питання обмеження застосування арешту [Електронний ресурс] / К. А. Автухов // Форум права : електрон. фах. наук. вид. / Харк. нац. ун-т внутр. справ. – 2011. – № 1. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/Chaau/2011-1/11akanob.pdf. – Загл. с экрана.
4. Автухов, К. А. Щодо призначення арешту особам, які скоїли особливо тяжкі злочини чи при наявності рецидиву / К. А. Автухов // ІІ Всеукраїнські наукові читання з кримінальної юстиції, присвячені пам’яті професора В. П. Колмакова : зб. матеріалів (18–19 берез. 2011 р.) / за заг. ред. В. М. Дрьоміна. – О., 2011. – С. 16–18.
5. Акимов, С. К. Правовые и организационные аспекты защиты и восстановления прав и свобод осужденных, отбывающих наказание в виде лишения свободы : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / Акимов Станислав Константинович. – М., 2006. – 195 с.
6. Алексеев, С. С. Общая теория права : курс : в 2 т. / С. С. Алексеев. – М. : Юрид. лит., 1981. – Т. 1. – 360 с.
7. Алексеев, С. С. Общая теория права : курс : в 2 т. / С. С. Алексеев. – М. : Юрид. лит., 1982. – Т. 2. – 360 с.
8. Алексеев, С. С. Теория государства и права : учеб. для юрид. вузов и фак. / С. С. Алексеев. – М. : Норма, 1998. – 453 с.
9. Ананов, И. Н. Министерства в СССР / И. Н. Ананов. – М. : Госюриздат, 1960. – 287 с.
10. Бажанов, М. И. Наказание в проекте УК Украины / М. И. Бажанов // Проблеми законності : республік. міжвідом. наук. зб. / відп. ред. В. Я. Тацій. – X., 1999. – Вип. 38. – С. 167–179.
11. Базунов, В. В. Арест как вид уголовного наказания / В. В. Базунов // Преступление и наказание. – 1998. – № 4. – С. 48–53.
12. Бандурка, А. М. Правовое положение осужденных к лишению свободы : пособие / А. М. Бандурка, В. П. Севастьянов. – Харьков : Основа, 1997. – 242 с.)
13. Беккариа, Ч. О преступлениях и наказаниях : монография / Ч. Беккариа. – М. : Юриздат, 1939. – 463 с.
14. Беляев, Н. А. Цели наказания и средства их достижения в исправительно-трудовых учреждениях / Н. А. Беляев. – Л. : Изд-во ЛГУ, 1963. – 186 с.
15. Беца, О. Позбавлення волі: негативні соціальні та психологічні наслідки / О. Беца // В пошуках альтернатив тюремному покаранню : матеріали міжнар. симп., 15-16 січ. 1997 p. – К., 1997. – С. 24–30.
16. Бикситова, Б. С. Эффективность исполнения уголовного наказания в виде лишения свободы : по материалам Оренбургской области : дис. ... канд юрид. наук : 12.00.08 / Бикситова Бибигуль Сарсенбаевна. – Бишкек, 2006. – 178 с.
17. Бобылев, А. И. Механизм правового воздействия на общественные отношения / А. И. Бобылев // Государство и право. – 1999. – № 5. – С. 104–109.
18. Богатирьов, І. Г. Кримінально-виконавче право України : підручник / І. Г. Богатирьов. – К. : Правова єдність, 2008. – 352 с.
19. Богатирьов, І. Г. Система та класифікація кримінальних покарань за новими Кримінальним і Кримінально-виконавчим кодексами України / І. Г. Богатирьов // Проблеми пенітенціарної теорії і практики : щоріч. бюл. – К., 2005. – Вип. 10. – С. 338–344.
20. Бородин, С. В. Теоретические проблемы исполнения уголовного наказания / С. В. Бородин, П. И. Самошин. – М. : Изд-во ВНИИ МВД СССР, 1978. – 140 с.
21. Бородовська, Н. Забезпечення правового статусу засудженого до позбавлення волі / Н. Бородовська // Прокуратура. Людина. Держава. – 2004. – № 9. – C. 104–113.
22. Бурдін, В. М. Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх в Україні : монографія / В. М. Бурдін. – К. : Атіка, 2004. – 240 с.
23. Васильев, А. И. Исполнение наказаний, связанных с мерами исправительно-трудового воздействия / А. И. Васильев, А. В. Маслихин. – Рязань : Изд-во РВШ МВД СССР, 1989. – 82 с.
24. Васильев, А. И. Режим в исправительно-трудовых учреждениях / А. И. Васильев, Л. С. Саблина. – М. : Изд-во ВНИИ МВД СССР, 1982. – 64 с.
25. Васильев, А. М. Правовые категории. Методологические аспекты разработки системы категорий права / А. М. Васильев. – М. : Юрид. лит., 1976. – 264 с.
26. Великий тлумачний словник сучасної української мови. 250 000 слів / уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – К. ; Ірпінь : Перун, 2005. – 1728 с.
27. Виправно-трудовий кодекс Української РСР / М-во юстиції УРСР. – К. : Політвидав України, 1971. – 82 с.
28. Витрук, Н. В. Основы теории правового положения личности в социалистическом обществе / Н. В. Витрук. – М. : Наука, 1979. – 232 с.
29. Вицин, С. Е. Системный подход и преступность : учеб. пособие / С. Е. Вицин. – М. : Акад. МВД СССР, 1980. – 140 с.
30. Всероссийский съезд работников пенитенциарного дела // Еженедельник совет. юстиции. – 1923. – № 41. – С. 949–951.
31. Галаган, И. А. Административная ответственность в СССР (Государственное и материально-правовое исследование) / И. А. Галагин. – Воронеж : Изд-во Воронеж. ун-та, 1970. – 252 с.
32. Гальдибаев, М. Х. Исполнение меры пресечения в виде предварительного заключения под стражу в следственных изоляторах : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.08 / Гальдибаев Мовлад Хасиевич. – М., 1993. – 205 c.
33. Гальперин, И. М. Наказание : социальные функции, практика применения / И. М. Гальперин. – М. : Юрид. лит., 1983. – 206 с.
34. Гернет, М. Н. История царской тюрьмы : в 5 т. / М. Н. Гернет. – М. : Госюриздат, 1951. – Т. 2 : 1825–1870. – 547 с.
35. Герцензон, А. А. Борьба с преступностью в РСФСР. По материалам обследования НК РКИ СССР / А. А. Герцензон ; под ред. и с предисл. В. А. Радус-Зенькович. – М. : Юрид. изд-во НКЮ РСФСР, 1928. – 163 c.
36. Герцензон, А. А. Основные положения Уголовного кодекса РСФСР 1960 года / А. А. Герцензон. – М. : Госюриздат, 1961. – 60 с.
37. Говорухин, Э. А. Организационно-правовые вопросы исполнения наказания в исправительно-трудовых колониях с изолированными участками и локальными производственными объектами : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.08 / Э. А. Говорухин. – М., 1981. – 21 с.
38. Горобцов, В. И. Наказание в виде ареста как средство борьбы с преступностью / В. И. Горобцов // Актуальные проблемы борьбы с преступностью в Сибирском регионе : сб. материалов науч.-практ. конф. : в 2 ч. – Красноярск, 1999. – Ч. 1. – C. 21–24.
39. Груничева, Г. А. Эффективность наказания в виде лишения свободы : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / Груничева Галина Анатольевна. – М., 2004. – 186 c.
40. Гура, Р. М. Виконання покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю : монографія / Р. М. Гура. – Х. : Вид. СПД ФО Вапнярчук Н. М., 2005. – 144 с.
41. Дементьев, С. И. К вопросу о реформировании уголовно-исполнительной системы / С. И. Дементьев, В. Н. Пелюшенко, А. В. Шмойлов // Современные проблемы правоведения : сб. науч. тр. – Краснодар, 1998. – С. 217–226.
42. Дементьев, С. И. Лишение свободы как мера уголовного наказания / С. И. Дементьев. – Краснодар : Кубан. ун-т, 1977. – 64 с.
43. Дементьев, С. И. Лишение свободы. Уголовно-правовые и исправительные аспекты / С. И. Деменьтьев. – Ростов н/Д. : РГУ, 1980. – 65 с.
44. Дементьев, С. И. Сроки лишения свободы в законодательстве, судебной и исправительно-трудовой практике (аксиологические аспекты и интенсификация исполнения) : автореф. дис. … д-ра юрид. наук : 12.00.08 / С. И. Дементьев. – Свердловск, 1982. – 34 с.
45. Детков, М. Г. Современность и исторические аспекты развития пенитенциарной системы России / М. Г. Детков // Наказание: законность, справедливость, гуманізм : материалы междунар. науч.-практ. конф. – Рязань, 1994. – С. 12–19.
46. Дзигарь, А. Л. Уголовное наказание: эволюция и перспективы : монография / А. Л. Дзигарь. – Краснодар : Южный ин-т менеджмента, 2001. – 201 с.
47. Дуюнов, В. К. Проблемы уголовного наказания в теории, законодательстве и судебной практике : монография / В. К. Дуюнов. – Курск : РОСИ, 2000. – 504 с.
48. Желудкова, Т. И. Роль ЦКК-НК РКИ в совершенствовании организации и деятельности исправительно-трудовых учреждений в 1923–1930 годах / Т. И. Желудкова // Труды / ВШ МООП СССР. – М., 1968. – Вып. 18. – С. 115–143.
49. Жеребкин, В. Е. Логика : учеб. пособие/ В. Е. Жеребкин. – Харьков : Изд-во Харьк. ун-та, 1968. – 256 с.
50. Журавлев, М. П. Исправление и перевоспитание особо опасных рецидивистов (правовые и организационные вопросы) / М. П. Журавлев. – М. : ВНИИ МВД СССР, 1975. – 192 с.
51. Збірник нормативно-правових актів з питань забезпечення діяльності кримінально-виконавчої системи : в 2 т. / за заг. ред. В. А. Льовочкіна. – К. : Леся, 2002. – Т. 2. – 568 с.
52. Звіт про виконання Плану заходів щодо реалізації основних напрямів діяльності Державного департаменту України з питань виконання покарань за ІІ квартал 2010 р. [Електронний ресурс] // Державна пенітенціарна служба України : офіц. веб-сайт. – Режим доступу : www.kvs.gov.ua/punish/control/uk/publish/ article?art_id= 71244&cat_id=66359. – Заголовок з екрана.
53. Звіт про кількість УВП, наявність, рух та склад засуджених в Державному департаменті України з питань виконання покарань на 20 січня 2011 року [Електронний ресурс] // Державна пенітенціарна служба України : офіц. веб-сайт. – Режим доступу : www.kvs.gov.ua/punish/control/uk/. – Заголовок з екрана.
54. Звіт про чисельність спецконтингенту в установах Департаменту /Ф.1–УВП [Електронний ресурс] // Державна пенітенціарна служба України : офіц. веб-сайт. – Режим доступу : www.kvs.gov.ua/punish/control/uk/publish. – Заголовок з екрана.
55. Зелинский, А. Ф. Осознаваемое и неосознаваемое в преступном поведении : монография / А. Ф. Зелинский. – Харьков : Выщ. шк., 1986. – 165 с.
56. Зельдов, С. И. Освобождение от наказания и от его отбывания / С. И. Зельдов. – М. : Юрид. лит., 1982. – 136 с.
57. Золотов, Б. П. Наказание за неосторожные преступления (правовые и социологические аспекты) : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.08 / Б. П. Золотов. – М., 1980. – 22 с.
58. Зубков, А. И. Уголовно-исполнительное право России: теория, законодательство, международные стандарты, отечественная практика конца XIX – начала XXI века : учеб. для вузов / А. И. Зубков. – 3-е изд. – М. : Норма, 2006. – 720 с.
59. Зубкова, В. И. Уголовное наказание и его социальная роль: теория и пракгика : монография / В. И. Зубкова. – М. : Норма, 2002. – 304 с.
60. Иоффе, О. С. Вопросы теории права / О. С. Иоффе, М. Д. Шаргородский. – М. : Юрид. лит., 1961. – 382 с.
61. Исаев, М. М. Основы пенитенциарной политики / М. М. Исаев. – М. : Юриздат, 1927. – 130 с.
62. Капліна, О. В. Стаття 63 / О. В. Капліна // Конституція України : наук.-практ. комент. / редкол. : В. Я. Тацій, Ю. П. Битяк, Ю. М. Грошевой [та ін.]. – Х. ; К., 2003. – С. 309–320.
63. Карпец, И. И. Наказание. Социальные, правовые и криминологические проблемы / И. И. Карпец. – М. : Юрид. лит., 1973. – 287 с.
64. Карпец, И. И. Проблемы исполнения наказаний и перевоспитания осужденных / И. И. Карпец // Исправительно-трудовые учреждения : бюл. ВНИИ МВД СССР. – 1981. – № 14. – С. 3–8.
65. Керимов, Д. А. Философские проблемы права / Д. А. Керимов. – М. : Мысль, 1972. – 472 с.
66. Кирюшкин, М. В. Социальный механизм функционирования уголовного наказания / М. В. Кирюшкин // Изв. вузов. Правоведение. – 2001. – № 1. – С. 144–157.
67. Князєв, В. Поняття та елементи конституційного статусу людини і громадянина в Україні / В. Князєв // Право України. – 1998. – № 12. – С. 29–31.
68. Кое-что об арестных домах и административном аресте. – Спб. : [Б. и.], 1885.
69. Козлов, П. П. К вопросу об основных средствах и методах обеспечения режима отбывания наказания в виде лишения свободы / П. П. Козлов // Труды / КВШ МВД СССР. – Киев, 1977. – Вып. 11. – С. 123–131.
70. Козлов, П. П. Режим виконання кримінальних покарань : монографія / П. П. Козлов, Ю. В. Нікітін, Л. О. Стрелков. – К. : КНТ, 2008. – 272 с.
71. Комментарий к Исправительно-трудовому кодексу РСФСР / под ред. Н. П. Мальшакова. – М. : Юрид. лит., 1979. – 264 с.
72. Комментарий к Уголовно-исполнительному кодексу Российской Федерации / науч. ред. А. С. Михлин. – М. : Юрайт, 2008. – 585 с.
73. Комментарий к Уголовно-исполнительному кодексу Российской Федерации / под общ. ред. С. В. Степашина. – М. : Юрист, 1999. – 624 с.
74. Комментарий к Уголовно-исполнительному кодексу Российской Федерации / под ред. А. И. Зубкова. – 3-е изд., перераб. – М. : Норма, 2007. – 496 с.
75. Кондратьев, Ю. А. Европейские стандарты и их применение к системе наказаний по Уголовному кодексу РФ 1996 г. / Ю. А. Кондратьев // Уголов. право. – 2002. – № 2. – С. 36–38.
76. Конституція України : прийнята на п’ятій сес. Верхов. Ради України 28 черв. 1996 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
77. Коркунов, Н. М. Лекции по общей теории права / Н. М. Коркунов. – Изд. 5-е. – СПб. : Изд. юрид. кн. маг. Мартынова Н. К., 1898. – 354 с.
78. Костюк, М. Объект уголовно-правовой охраны в исправительных учреждениях / М. Костюк // Законность. – 1999. – № 10. – С. 48–49.
79. Краснова, О. К вопросу о содержании правового положения осужденных к лишению свободы / О. Краснова // Ведом. уголов.-исполнит. системы. – 2005. – № 8. – С. 27–31.
80. Краткий словарь по философии / Н. И. Азаров, А. С. Айзикович, Н. П. Аникеев [и др.] ; под ред. И. В. Блауберга, И. К. Пантина. – 4-е изд. – М. : Политиздат, 1982. – 432 с.
81. Кримінальне право України. Загальна частина : підручник / за ред. : В. В. Сташиса, В. Я. Тація ; кол. авт. : Ю. В. Баулін [та ін.]. – 4-е вид., переробл. і допов. – Х. : Право, 2010. – 456 с.
82. Кримінальний кодекс України // Відом. Верхов. Ради України. – 2001. – №25/26. – Ст. 131.
83. Кримінальний кодекс України : наук.-практ. комент. / за заг. ред. В. В. Сташиса, В. Я. Тація. – Вид. 4-е, допов. – X. : Одіссей, 2008. – 1208 с.
84. Кримінально-виконавче право : підручник / Нац. юрид. акад. України ім. Я. Мудрого ; за ред. : В. В. Голіни, А. Х. Степанюка. – Х. : Право, 2011. – 328 с.
85. Кримінально-виконавче право України : підручник / Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого ; за ред. А. Х. Степанюка. – Х. : Право, 2005. – 256 с.
86. Кримінально-виконавче право України : підручник / за ред. В. М. Трубникова ; авт. кол. В. М. Трубников [та ін.]. – Х. : Право, 2001. – 384 с.
87. Кримінально-виконавче право України : підручник / Київ. нац. ун-т внутр. справ ; за заг. ред. О. М. Джужи. – К. : Атіка, 2010. – 752 с.
88. Кримінально-виконавче право України : навч. посіб. / А. П. Гель, Г. С. Семаков, І. С. Яковець ; за ред. А. Х. Степанюка. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – 624 с.
89. Кримінально-виконавче право України : навч. посіб. / за ред. Т. А. Денисової. – К. : Істина, 2008. – 400 с.
90. Кримінально-виконавчий кодекс України // Відом. Верхов. Ради України. – 2004. – № 3/4. – Ст. 21.
91. Кримінально-виконавчий кодекс України : наук.-практ. комент. / за заг. ред. А. Х. Степанюка. – Вид. 2-е, допов. і переробл. – Х. : Одіссей, 2008. – 560 с.
92. Кримінально-процесуальний кодекс України // Відом. Верхов. Ради УРСР. – 1961. – № 2. – Ст. 15.
93. Кримінологія. Загальна та Особлива частини : підручник / І. М. Даньшин [та ін.] ; за ред. І. М. Даньшина. – Х. : Право, 2003. – 352 с.
94. Кримінологія. Загальна та Особлива частини : підручник / Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого ; за заг. ред. В. В. Голіни. – Х. : Право, 2009. – 288 с.
95. Кудрявцев, В. Н. Стратегии борьбы с преступностью в России / В. Н. Кудрявцев // Организованная преступность, терроризм и коррупция: иследования, обзоры, законодательство, статистика, информация : криминол. ежекв. альм. – М., 2003. – Вып. 4. – С. 116–121.
96. Курс советского уголовного права : в 6 т. / под ред. А. А. Пионтковского. – М. : Наука, 1970. – Т. 3 : Часть общая. Наказание. – 349 с.
97. Кутафин, О. Е. Компетенция местных советов : учеб. пособие / О. Е. Кутафин, К. Ф. Шеремет. – М. : Юрид. лит., 1986. – 224 с.
98. Кутафин, О. Е. Муниципальное право Российской Федерации : учебник / О. Е. Кутафин, В. И. Фадеев. – 2-е изд., перераб. и доп. – М. : Юристь, 2002. – 552 с.
99. Кучинский, В. А. Личность, свобода, право / В. А. Кучинский. – М. : Юрид. лит., 1978. – 208 с.
100. Кушніренко, О. Г. Права і свободи людини та громадянина : навч. посіб. / О. Г. Кушніренко, Т. М. Слінько. – Х. : Факт, 2001. – 440 с.
101. Лисодєд, О. В. Термінологічний довідник із застосування кримінально-виконавчого законодавства / О. В. Лисодєд, М. П. Черненок ; за заг. ред. А. Х. Степанюка. – Х. : Кроссроуд, 2010. – 92 с.
102. Ліпницький, В. А. Ізоляція як елемент режиму позбавлення волі / В. А. Ліпницький // Проблеми законності : республік. міжвідом. наук. зб. / відп. ред. В. Я. Тацій [та ін.]. – Х., 2006. – Вип. 80. – С. 116–121.
103. Лукашов, А. И. Уголовный кодекс Республики Беларусь: реальность и проблемы правового регулирования / А. И. Лукашов // Новое уголовное законодательство стран СНГ и Балтии / под ред. Л. Л. Кругликова, Н. Ф Кузнецовой. – М., 2002. – С. 62–101.
104. Льовочкін, В. А. Нормативно-правові та організаційні засади забезпечення реалізації в Україні міжнародних стандартів з прав і свобод засуджених до позбавлення волі : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / В. А. Льовочкін. – К., 2002. – 18 с.
105. Любченко, П. М. Компетенція суб’єктів місцевого самоврядування : монографія / П. М. Любченко. – X. : Модель всесвіту, 2001. – 224 с.
106. Магазинер, Я. М. Общая теория права на основе советского законодательства / Я. М. Магазинер // Изв. вузов. Правоведение. – 1999. – № 1. – С. 128–138.
107. Маковик, Р. С. Изоляция личности в российском праве и законодательстве : учебник / Р. С. Маковик, Н. Р. Бессараб. – М. : Экзамен, 2007. – 319 с.
108. Маковик, P. C. О правовом положении граждан, подвергнутых лишению свободы в ИТУ / P. C. Маковик // Актуальные проблемы исправительно-трудового права (теория и практика) : сб. науч. тр. – Рязань, 1989. – С. 11–19.
109. Маликов, Б. З. Лишение свободы: правовой статус осужденных и некоторые противоречия его отражения в законе / Б. З. Маликов // Следователь. – 2000. – № 5. – С. 41–43.
110. Маляренко, В. Т. Про покарання за новим Кримінальним кодексом України / В. Т. Маляренко. – К. : Прав. ініціатива, 2003. – 156 с.
111. Мамонтов, А. Г. Понятие, структура и принципы основ правового статуса личности : лекция / А. Г. Мамонтов. – М. : Моск. акад. МВД России, 2001. – 20 с.
112. Марцев, А. И. Диалектика и вопросы теории уголовного права / А. И. Марцев. – Красноярск : Изд-во Краснояр. ун-та, 1990. – 128 с.
113. Матеріали проекту Кримінального кодексу України 2001 року : в 28 кн. Архів. – [Б. м. ; б. в], [Б.р.]. – Кн. 6 : 1994–1995 рр. – 470 с.
114. Матеріали проекту Кримінального кодексу України 2001 року : 28 кн. Архів.– [Б.м. ; б.в.], [Б.р.]. – Кн. 7 : 1995–1996 рр. – 422 с.
115. Матеріали проекту Кримінального кодексу України 2001 року : в 28 кн. Архів. – [Б.м. ; б.в], [Б.р.]. – Кн. 8 : 1996 р. – 343 с.
116. Матузов, Н. И. Правовая система и личность / Н. И. Матузов. – Саратов : Изд-во Сарат. ун-та, 1987. – 293 с.
117. Матузов, Н. И. Теория государства и права : учебник / Н. И. Матузов, А. В. Малько. – 3-е изд. – М. : Дело АНХ, 2009. – 528 с.
118. Мелентьев, М. П. Функции советского исправительно-трудового права и механизм их осуществления / М. П. Мелентьев. – М. : ВНИИ МВД СССР, 1980. – 131 с.
119. Милюков, С. Ф. Российское уголовное законодательство: опыт критического анализа / С. Ф. Милюков. – СПб. : Знание, 2000. – 280 с.
120. Миндадзе, О. Н. Правовое регулирование исполнения предворительного заключения под стражу : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / Міндадзе Омар Николаевич. – М., 1991. – 186 с.
121. Михайленко, О. Роль прокуратури в забезпеченні правового статусу засудженого / О. Михайленко, Н. Бородовська // Вісн. Акад. прокуратури України. – 2006. – № 3. – С. 24–31.
122. Михлин, А. С. Роль социальных и демографических свойств личности в исправлении и перевоспитании осужденных к лишению свободы / А. С. Михлин. – М. : ВНИИ МВД СССР, 1970. – 166 с.
123. Михлин, А. Система уголовных наказаний: реформа или иллюзия ? / А. Михлин // Законность. – 1993. – № 6. – С. 2–8.
124. Мицкевич, А. Ф. Уголовное наказание: понятие, цели и механизм действия монография / А. Ф. Мицкевич. – СПб. : Юрид. центр Пресс, 2005. – 329 с.
125. Назаренко, Д. О. Кримінальна відповідальність за порушення правил адміністративного нагляду : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / Д. О. Назаренко. – Д., 2008. – 20 с.
126. Наказание и исправление преступников : пособие / под ред. Ю. М. Антоняна. – М. : НИИ МВД РФ, 1992. – 386 с.
127. Наташев, А. Е. Основы теории исправительно-трудового права / А. Е. Наташев, Н. А. Стручков. – М. : Юрид. лит., 1967. – 190 с.
128. Наташев, А. Е. Правовое положение наблюдательных комиссий и их роль в осуществлении исправительно-трудовой политики / А. Е. Наташев // Советское государство и право. – 1961. – № 7. – С. 114–119.
129. Наташев, А. Е. Правовое положение осужденных / А. Е. Наташев // Исправительно-трудовые учреждения : бюл. ВНИИ МВД СССР. – 1979. – № 7. – С. 29–35.
130. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України : від 5 квіт. 2001 р. / за ред. : М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. – К. : Каннон, 2001. – 1104 с.
131. Наумов, А. В. Российское уголовное право. Общая часть : курс лекций / А. В. Наумов. – М. : БЕК, 1997. – 560 с.
132. Нерсесян, В. А. Ответственность за неосторожные преступления : монография / В. А. Нерсесян. – СПб. : Юрид. центр Пресс, 2002. – 223 с.
133. Нечаева, Е. В. Организационно-правовые аспекты исполнения наказания в отношении осужденных, содержащихся в следственных изоляторах : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.08 / Нечаева Елена Владимировна. – Самара, 2007. – 243 с.
134. Новоселов, В. И. Правовое положение граждан в советском государственном управлении / В. И. Новоселов. – Саратов : Изд-во Сарат. ун-та, 1976. – 217 с.
135. Ной, И. С. Сущность и функции уголовного наказания в советском государстве / И. С Ной. – Саратов : Изд-во Сарат. ун-та, 1973. – 192 с.
136. Общая теория государства и права : академ. курс : в 2 т. / отв. ред.-сост. М. Н. Марченко. – М. : Зерцало : ТЕИС, 1998. – Т. 2 : Теория права. – 639 с.
137. Общественное мнение и преступление : монография / Г. X. Ефремова, Г. Ш. Лежава, А. Р. Ратинов, Т. Г. Шавгулидзе. – Тбилиси : Мацниерсба, 1984. – 298 с.
138. Орел, Ю. В. Соціальні та соціально-психологічні принципи криміналізації злісної непокори вимогам адміністрації установ виконання покарань / Ю. В. Орел // Південноукр. правн. часоп. – 2010. – № 1. – С. 36–40.
139. Оробець, К. М. Правовий статус громадян України, які відбувають покарання / К. М. Оробець // Держава і право. Юридичні і політичні науки / гол. редкол. Ю. С. Шемшученко. – К., 2006. – Вип. 33. – С. 491–497.
140. Основы уголовного законодательства Союза ССР и республик // Вестн. Верхов. Суда СССР. – 1991. – № 11. – С. 26–33, 43.
141. Павленко, В. Громадські роботи в системі покарань, не пов’язаних з позбавленням волі. Загальна характеристика та шляхи вдосконалення / В. Павленко // Право України. – 2003. – № 11. – С. 97–101.
142. Павлов, В. Г. Обеспечение законности в режиме отбывания наказания в виде лишения свободы : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / Павлов Владимир Георгиевич. – Рязань, 2002. – 218 c.
143. Панкевич, І. М. Здійснення прав людини: проблеми обмежування (загальнотеоретичні аспекти) : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.01 / І. М. Панкевич. – Л., 2000. – 20 с.
144. Патюлин, В. А. Государство и личность в СССР (правовые аспекты взаимоотношений) / В. А. Патюлин. – М. : Наука, 1974. – 246 с.
145. Петрашев, В. Н. Арест: проблемы назначения и исполнения нового вида уголовного наказания / В. Н. Петрашев // Северо-кавказский юридический вестник. – Ростов н/Д., 1997. – № 2. – С. 5–15.
146. Петрашев, В. Н. Гуманизация системы наказаний в советском уголовном праве : монография / В. Н. Петрашев. – Ростов н/Д. : Изд-во Ростов. ун-та, 1988. – 144 с.
147. Петров, В. В. Исполнение (отбывание) лишения свободы в следственном изоляторе (История и современность) : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / Петров Владимир Васильевич. – Тюмень, 1999. – 189 c.
148. Пироженко, О. С. Деякі проблеми застосування альтернативних позбавленню волі видів покарання / О. С. Пироженко // Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених : матеріали наук.-практ. конф., Харків, 12 трав. 2006 р. – Х., 2006. – С. 25–28.
149. Познышев, С. В. Основы пенитенциарной науки : монография / С. В. Познышев. – М. : Главлит, 1923. – 342 с.
150. Поливцев, А. В. Правовое регулирование применения ареста как вида уголовного наказания : дис... канд. юрид. наук : 12.00.08 / Поливцев Олександр Владимирович. – Ростов н/Д., 2001. – 177 с.
151. Пономаренко, Ю. А. Виды наказаний по уголовному праву Украины : монография / Ю. А. Пономаренко. – Харьков : Финн, 2009. – 344 с.
152. Постановление МПА государств – участников СНГ от 2 нояб. 1996 г. № 8/7, г. Санкт-Петербург: О модельном уголовно-исполнительном кодексе для государств – участников СНГ [Электронный ресурс] : // БУСЕЛ : информ. портал. – Режим доступа : http://www.busel.org/texts/cat9up/id5vwacuy.htm. – Загл.