ВИПРАВНИЙ ЦЕНТР ЯК СУБ’ЄКТ ВИКОНАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИДІ ОБМЕЖЕННЯ ВОЛІ

brief description

Міністерство внутрішніх справ України
Харківський національний університет внутрішніх справ

На правах рукопису

МАКОВІЙ ВІКТОР ВОЛОДИМИРОВИЧ

УДК 343.8

ВИПРАВНИЙ ЦЕНТР ЯК СУБ’ЄКТ ВИКОНАННЯ ПОКАРАННЯ
У ВИДІ ОБМЕЖЕННЯ ВОЛІ

12.00.08 – кримінальне право та кримінологія;
кримінально-виконавче право

Дисертація

на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник –
Богатирьов Іван Григорович
доктор юридичних наук, професор

Харків – 2011

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ................................................................4
ВСТУП.................................................................................................................5
РОЗДІЛ 1. СОЦІАЛЬНО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ВИПРАВНОГО ЦЕНТРУ ЯК СУБ’ЄКТА ВИКОНАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИДІ ОБМЕЖЕННЯ ВОЛІ..........................................................................................................................14
1.1. Становлення та розвиток виправного центру як суб’єкта виконання покарання у виді обмеження волі...........................................................................14
1.2. Поняття, завдання та функції виправного центру в системі установ виконання покарань..................................................................................................31
1.3. Правовий статус персоналу виправного центру як суб’єкта виконання покарання у виді обмеження волі...........................................................................56
Висновки до розділу 1......................................................................................72
РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ВИКОНАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИДІ ОБМЕЖЕННЯ ВОЛІ................................................................................................74
2.1. Поняття та зміст виконання покарання у виді обмеження волі............74
2.2. Взаємодія виправного центру з державними і недержавними органами та організаціями щодо виконання покарання у виді обмеження волі….............87
2.3. Удосконалення нормативно-правового забезпечення виконання покарання у виді обмеження волі.........................................................................102
Висновки до розділу 2………........................................................................113
РОЗДІЛ 3. ХАРАКТЕРИСТИКА ВІДБУВАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИДІ ОБМЕЖЕННЯ ВОЛІ..............................................................................................115
3.1. Соціально-демографічна характеристика засуджених до покарання у виді обмеження волі...............................................................................................115
3.2. Кримінально-правова характеристика засуджених до покарання у виді обмеження волі.......................................................................................................125
3.3. Кримінально-виконавча характеристика засуджених до покарання у виді обмеження волі...............................................................................................131
3.4. Права та обов’язки засуджених до покарання у виді обмеження волі...........................................................................................................................154
Висновки до розділу 3………........................................................................169
ВИСНОВКИ....................................................................................................171
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ......................................................176
ДОДАТКИ.......................................................................................................201

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

ВТК Виправно-трудовий кодекс
ДДУПВП Державний департамент України з питань виконання покарань
ДКВС України Державна кримінально-виконавча служба України
ДПтС України Державна пенітенціарна служба України
КВК України Кримінально виконавчий кодекс України
КК України Кримінальний кодекс України
УДПтС
УРСР Управління Державної пенітенціарної служби в області
Українська радянська соціалістична республіка
ПВР УВП Правила внутрішнього розпорядку установи виконання покарань

ВСТУП

Актуальність теми. Вітчизняна система виконання покарань за останні роки зазнала суттєвих змін, які обумовлені проголошенням України правовою, демократичною та соціальною державою, приєднанням її до міжнародних та європейських актів з прав людини. Проте велика кількість проблем залишилась невирішеною і сьогодні. Зважаючи на гуманізацію сучасної кримінально-правової політики України виникає необхідність удосконалення державної політики у сфері виконання покарань, орієнтації її на дотримання вимог міжнародних стандартів поводження із засудженими. Особливе місце в реалізації даного напряму належить Державній пенітенціарній служби України (далі – ДПтС України), в структурі якої є органи й установи виконання кримінальних покарань, метою яких є забезпечення дотримання прав і свобод засуджених, їх виправлення й ресоціалізація, запобігання вчинення ними повторних злочинів. При цьому покарання у виді обмеження волі розглядається як ефективний превентивний захід. Виконують цей вид покарання згідно зі ст.ст. 16 і 56 Кримінально-виконавчого кодексу України (далі – КВК) виправні центри, роль яких як суб’єкта виконання покарання постійно зростає.
Донині в Україні не проводилося ґрунтовної самостійної наукової роботи, присвяченої характеристиці виконання і відбування покарання у виді обмеження волі як системи забезпечення суб’єктами кримінально-виконавчих правовідносин у тісній взаємодії між собою, виконання специфічних завдань з метою каяття, виправлення і ресоціалізації засуджених до даного виду покарання.
За офіційними даними ДПтС України, за останні п’ять років призначення покарання у виді обмеження волі не було стабільним: у 2006 р. у виправних центрах даний вид покарання відбували 4816 осіб, у 2007 р.– 4911, у 2008 р. – 5000, у 2009 р. – 4608, у 2010 р – 4 253, а станом на 1.01.2011 р. це покарання відбувалося 4716 особами .
На формування основних результатів дослідження виправного центру як суб’єкту виконання покарання у виді обмеження волі мали переважний вплив наукові праці вітчизняних і зарубіжних фахівців у галузі кримінального та кримінально-виконавчого права, зокрема: Л. В. Багрія-Шахматова, М. І. Бажанова, В. А. Бадири, Ю. В. Бауліна, І. Г. Богатирьова, О. І Богатирьової, Є. М. Бодюла, П. А. Вороб’я, О. В. Гулак, В. К. Грищука, В. О. Глушкова, О. М. Джужи, В. М. Дрьоміна, Т. А. Денисової, О. Г. Колба, В. О. Корчинського, С. І. Комарицького, О. М. Костенка, О. С. Міхліна, М. І. Мельника, В. О. Меркулової, В. В. Леня, В. О. Навроцького, В. І. Осадчого, В. І. Рудніка, В. П. Севостьянова, А. В. Савченка, В. І. Старкова, А. Х. Степанюка, М. О. Стручкова, О. М. Сокуренка, В. М. Трубникова, С. Я. Фаренюка, П. Л. Фріса, С. В. Черкасова, С. І. Халимона, Ю. В. Шинкарьова, І. С. Яковець та ін. Зазначені науковці зробили вагомий внесок у теорію і практику виконання окремих видів покарань, але більшість таких питань розглядались фрагментарно. У сучасній українській кримінально-правовій, кримінально-виконавчій та адміністративній науці деякі питання покарання у виді обмеження волі були предметом дисертаційного дослідження Є. М. Бодюла «Правові та організаційні засади виконання покарання в кримінально-виконавчих установах відкритого типу» (2005 р.), О. В. Гулак «Організаційно-правові засади діяльності підприємств кримінально-виконавчих установ відкритого типу» (2008 р.), О. М. Сокуренка «Кримінальна відповідальність за ухилення від відбування покарання у виді обмеження волі та у виді позбавлення волі» (2010 р.). Зазначеними авторами було здійснено значний внесок у розробку даного виду покарання і їхні дослідження безумовно збагатили кримінальну та кримінально-виконавчу науку. Однак, незважаючи на достатню актуальність окресленої проблеми, окремого комплексного дослідження питань функціонування виправного центру як суб’єкта виконання покарання у виді обмеження волі не проводилося. Крім того, має місце значна кількість прогалин і колізій у чинному законодавстві щодо механізму виконання і відбування даного виду покарання, правового статусу персоналу виправного центру, взаємодії між суб’єктами кримінально-виконавчих відносин тощо. Викладене свідчить про наявність великого кола питань, що стосуються кримінально-виконавчої характеристики покарання у виді обмеження волі, оскільки саме від ступеня наукової розробленості відповідних проблем значною мірою залежить і адекватність законодавчого визначення даного виду покарання, і ефективність його практичного виконання. Теоретична розробка таких питань, як поняття, виконання і відбування покарання у виді обмеження волі, характеристика осіб, які відбувають дане покарання, впровадження зарубіжного досвіду в роботу виправних центрів, сприятиме правотворчій та правозастосовній їх діяльності, а тема дослідження є актуальною для науки кримінального та кримінально-виконавчого права.
Наведені обставини зумовлюють актуальність теми дисертації, її теоретичне і практичне значення для подальшого розвитку кримінально-виконавчого права й оновлення законодавства у сфері функціонування ДПтС України взагалі та виконання та відбування покарання у виді обмеження волі зокрема.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обрана тема дослідження ґрунтується на положеннях Концепції Державної програми профілактики правопорушень на період до 2015 р., схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1911-р від 29.09.2010 р.; Концепції Державної програми розвитку Державної пенітенціарної служби України, схваленої Указом Президента України № 401/2008 від 10.12.2010 р.; тематики пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення та впровадження в практичну діяльність органів і установ виконання покарань на період 2001-2015 рр., затверджених Науково-методичною Радою ДДУПВП 15.11.2010 р. (протокол № 1), планів науково-дослідної роботи Харківського національного університету внутрішніх справ на 2010-2011 рр.
Тема дисертації затверджена вченою радою Харківського національного університету внутрішніх справ 27.12.2010 р., протокол № 10.
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка науково обґрунтованих положень і рекомендацій щодо розв’язання конкретного наукового завдання та удосконалення чинного законодавства та практики кримінально-виконавчої діяльності виправного центру як суб’єкта виконання покарання у виді обмеження волі.
Відповідно до поставленої мети поставлено і послідовно вирішено такі задачі:
– дослідити становлення та розвиток виправного центру як суб’єкта виконання покарання у виді обмеження волі;
– сформулювати визначення поняття виправного центру як кримінально-виконавчої установи відкритого типу;
– вивчити особливості завдань, функцій, повноважень виправних центрів з питань виконання покарання у виді обмеження волі;
– з’ясувати порядок умовно-дострокового звільнення засуджених від відбування даного покарання;
– визначити правовий статус персоналу виправного центру;
– розкрити елементи соціально-демографічної, кримінально-правової та кримінально-виконавчої характеристики покарання у виді обмеження волі;
– вивчити досвід виконання покарання у виді обмеження волі у зарубіжних країнах;
– обґрунтувати форми взаємодії виправного центру з іншими державними органами та громадськістю щодо виправлення і ресоціалізації засуджених;
– розкрити зміст характеристики виконання покарання у виді обмеження волі;
– розкрити зміст характеристики відбування покарання у виді обмеження волі;
– розробити рекомендації щодо удосконалення кримінально-виконавчого законодавства України, галузевих нормативно-правових актів з питань діяльності виправного центра як суб’єкта виконання покарань.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають у сфері виконання і відбування покарання у виді обмеження волі.
Предметом дослідження є виправний центр як суб’єкт виконання покарання у виді обмеження волі.
Методи дослідження обрані з урахуванням поставленої мети, завдань дослідження, його об’єкта і предмета. У роботі використовувалися загальнонаукові та окремі наукові методи, зокрема: діалектичний метод дозволив дослідити й обґрунтувати понятійний апарат та зміст виконання виправним центром покарання у виді обмеження волі; історико-правовий метод надав можливість розглянути стан наукової розробки теми дослідження (підрозділ 1.1); формально-логічний метод був використаний як універсальний спосіб аргументування окремих положень та висновків (підрозділ 1.2., 2.2); логіко-юридичний метод дозволив визначити прогалини та суперечності у діяльності виправного центру щодо виконання покарання у виді обмеження волі (підрозділ 1.3); порівняльно-правовий метод надав змогу виявити властиві нормам чинного законодавства переваги й недоліки порівняно з відповідними положеннями кримінального законодавства зарубіжних країн та сформулювати пропозиції щодо удосконалення кримінально-виконавчого законодавства, галузевих нормативно-правових актів ДПтС України (підрозділ 2.3); статистичні методи уможливили опрацювання емпіричної бази як одного з основних джерел надходження відомостей про предмет дослідження (підрозділ 3.2); соціологічні методи були використані при здійснені опитування персоналу виправного центру та засуджених, які відбувають покарання у виді обмеження волі (підрозділ 3.1, 3.3.).
Емпіричну базу дослідження становить судова практика, наукові публікації, особові справи засуджених, які відбувають покарання у виді обмеження волі у Дніпропетровській, Львівській, Черкаській, Чернігівській та інших областях, за період з 2007 по 2011 рр. Вивчено думку 250-ти працівників виправних центрів, опитано 628 засуджених, які відбувають покарання у виді обмеження волі. У роботі також використано статистичні дані ДКВС України, судові огляди та інші документи за темою дослідження.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є одним з перших монографічних досліджень в Україні щодо повноважень виправного центру як суб’єкта виконання покарання у виді обмеження волі. У ній сформульовано нові у концептуальному плані положення, важливі для науки кримінально-виконавчого права, а саме:
вперше:
– на основі генезису наукових поглядів щодо виправного центра як суб’єкта виконання покарання у виді обмеження волі виокремлено періоди розвитку вітчизняної та зарубіжної наукової думки із зазначеної проблеми;
– визначено виправний центр як специфічну установу ДПтС України із особливим статусом виконання і відбування покарання у виді обмеження волі в умовах полегшеної ізоляції
– сформульовано поняття режиму виконання і відбування покарання у виді обмеження волі як врегульованого чинним законодавством порядку виконання і умов відбування покарання, що забезпечує неухильне виконання засудженими покладених на них обов’язків, їх сумлінне ставлення до праці, нагляд за засудженими під час відбування покарання, реалізацію їх прав і законних інтересів, а також особисту безпеку і безпеку персоналу виправного центру;
– запропоновано прийняття нового положення про проходження служби персоналом виправного центру на основі: якісної характеристики особи, яка приймається на роботу у виправний центр; підвищення системи професійної, фізичної і морально-психологічної підготовки; володіння ґрунтовними фаховими знаннями, вміннями і навичками, які дозволять приймати вірне рішення щодо виправлення і ресоціалізації засуджених до покарання у виді обмеження волі;
– запропоновано, з урахуванням уточнення чинних та запровадження нових кримінально-правових ознак щодо нормативно-правової регламентації виконання покарання у виді обмеження волі виправним центром, нову редакцію ч. 1. ст. 61 КК України та доповнення до ст. 56 КВК України.
удосконалено:
– поняття кримінально-виконавчої характеристики покарання у виді обмеження волі як сукупності ознак, які характеризують зміст виконання та відбування даного виду покарання і відображаються у відповідних елементах об’єктивного та суб’єктивного характеру;
– кваліфікаційні вимоги до персоналу виправного центру та показники, за якими слід оцінювати ефективність його діяльності;
дістали подальший розвиток:
– нові форми взаємодії виправного центру з іншими державними органами та громадськістю щодо виправлення і ресоціалізації засуджених, які відбувають покарання у виді обмеження волі (зокрема, розроблено Положення про таку взаємодію);
– сучасні порівняльно-правові дослідження з питань особливостей виконання та відбування покарання у виді обмеження волі у правозастосовній практиці зарубіжних країн та України.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані висновки та пропозиції можуть бути використані у:
– науково-дослідній роботі – як матеріали для подальшої розробки загальних і спеціальних питань кримінально-виконавчого права, щодо порядку і умов виконання і відбування покарання у виді обмеження волі, розробки сучасної моделі виправного центру (акт впровадження в наукову діяльність Поліцейської фінансово-правової академії № 10 від 12 липня 2011 р.);
– правотворчій діяльності – для вдосконалення підзаконних галузевих нормативно-правових актів Державної кримінально-виконавчої служби України щодо питань виконання і відбування покарання у виді обмеження волі (акт впровадження ДПтС України № 6/1-7 від 7 липня 2011 р.);
– правозастосовній діяльності – для вдосконалення практичної діяльності виправних центрів, які забезпечують процес виконання покарання у виді обмеження волі;
– навчальному процесі – при викладанні курсів кримінального та кримінально-виконавчого права, підготовці підручників і навчальних посібників з цих дисциплін (акт впровадження матеріалів дисертаційного дослідження у навальний процес Поліцейської фінансово-правової академії від 27 квітня 2011 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження виконане здобувачем самостійно, сформульовані положення і висновки обґрунтовано на основі особистих досліджень автора. У науковій статті, що облікована у співавторстві з І. Г. Богатирьовим частка дисертанта складає 60 %. У процесі одержання нових наукових результатів наукові розробки інших дослідників не використовувалися.
Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дослідження доповідалися на міжнародних, всеукраїнських та міжвузівських науково-практичних конференціях: «Захист прав і свобод людини і громадянина в Україні» (м. Бровари, 2010 р, 2011 р.); «Сучасне та майбутнє в тенденціях підготовки студентів ВНЗ» (м. Чернігів, 2010 р.); «Актуальні проблеми розкриття та розслідування злочинів у сучасних умовах» (м. Запоріжжя, 2010 р.), «Теоретичні та практичні проблеми удосконалення діяльності кримінально-виконавчої системи України» (м. Київ, 2011 р.), обговорювалися на засіданні міжкафедрального семінару кафедри кримінального права та кримінології факультету підготовки фахівців для підрозділів слідства та дізнання і кафедри кримінального, кримінально-виконавчого права та кримінології навчально-наукового інституту права та масових комунікацій Харківського національного університету внутрішніх справ.
Публікації. За темою дисертації опубліковано п’ять наукових статей у виданнях, визнаних ВАК України фаховими з юридичних наук, та п’ять тез наукових доповідей на науково-практичних конференціях.

bibliography

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та реалізовано новий підхід до вирішення наукового завдання, що полягає у визначенні місця і ролі виправного центру в системі установ виконання кримінальних покарань та обґрунтованих пропозицій щодо удосконалення законодавства України з питань виконання і відбування покарання у виді обмеження волі. Найбільш важливими є наступні висновки:
1. Проведений ретроспективний аналіз покарання у виді обмеження волі показав, що даний інститут існує з 2001 р., однак його окремі елементи сформувалися ще раніше і поступово розвивалися в кримінальному і кримінально-виконавчому законодавстві дореволюційного (робітні і смиренні доми, перехідні тюрми) та радянського (трудові колонії, колонії полегшеного режиму, спецкомендатури, колонії-поселення та тимчасові дільниці-поселення) періодів.
2. Еволюція інституту покарання у виді обмеження волі, його цілей, механізму державно-правового регулювання дозволяє стверджувати, що виникнення та розвиток даного покарання є цілком закономірним і необхідним правовим явищем. Застосування даного покарання повною мірою відображає тенденцію до гуманізації кримінального покарання і орієнтовано на соціально-правовий контроль за виправленням засуджених в умовах обмеження волі.
3. Покарання у виді обмеження волі – новий для кримінального законодавства України вид покарання, хоча і схожий з деякими раніше діючими кримінально-правовими заходами, але не співпадаючий з ними. У зв’язку з цим, бажано звернути увагу на те, що обмеження волі як самостійний вид покарання містить у собі елементи відразу кількох діючих раніше кримінально-правових інститутів (умовне засудження до позбавлення волі з обов’язковим залученням до праці і умовне звільнення з місць позбавлення волі з обов’язковим залученням до праці, з одного боку, та направлення за вироком суду і переведення у колонію-поселення – з іншого).
4. Покарання у виді обмеження волі у КК України має досить високу питому вагу серед інших видів покарання. Про це свідчить той факт, що даний вид покарання називається частіше, ніж у кожній четвертій статті (27,2 %), майже в кожній п’ятій нормі (17,2 %). У санкціях статей (частин статей) Особливої частини КК обмеження волі, як правило, вказується альтернативно з іншими основними покараннями: штрафом, позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, громадськими роботами, виправними роботами, арештом або позбавленням волі на певний строк. Це свідчить про те, що, конструюючи норми із альтернативними санкціями, в яких обмеження волі передбачається поряд з іншими основними покараннями, законодавець, виходить з того, що передбачені такими нормами злочини об’єктивно не становлять великої суспільної небезпеки, і мета покарання за їх вчинення може бути досягнута з максимальною економією кримінальної репресії. Останнє являє загальну тенденцію розвитку українського законодавства, спрямовану на поступове звуження сфери кримінальної репресії і широке застосування покарань, не пов’язаних з елементами ізоляції засуджених від суспільства, у тому числі такого покарання як обмеження волі.
5. Основним елементом кари в покаранні у виді обмеженні волі є мінімальна ізоляція, яка виражається в обмеженні права на пересування і вибору місця проживання. Тому єдиним фактором, який найбільшою мірою відрізняє виправний центр від інших установ виконання покарань, є те, що в у виправному центрі елементи ізоляції зведені до мінімуму.
6. Покарання у виді обмеження волі містить у собі й інші елементи: обов’язкове залучення засудженого до праці, з урахуванням його бажання, а в деяких випадках без урахування останнього; комплекс трудових та інших правових обмежень; строк відбування обмеження волі; обов’язковість застосування до засудженого заходів виховного впливу з боку державних органів; виникнення і збереження судимості в період відбування покарання і протягом двох років з дня його відбуття.
7. Визначено поняття взаємодії між виправним центром та іншими суб’єктами кримінально-виконавчих правовідносин як засновану на нормах чинного законодавства та узгоджену за метою, місцем та часом спільну діяльність, взаємну відповідальність кожного із суб’єктів, яка спрямована на інтеграцію зусиль, ефективне та комплексне використання сил, засобів та методів впливу на процеси виправлення і ресоціалізації осіб, які відбувають покарання у виді обмеження волі, розшук цих осіб та запобігання серед них вчинення нових злочинів.
8. Запропоновано правовий механізм взаємодії між суб’єктами кримінально-виконавчих правовідносин на рівні Положення про співпрацю, в якому закріпити права і обов’язки кожного із суб’єктів щодо виправлення і ресоціалізації засуджених до покарання у виді обмеження волі.
9. В умовах розбудови демократичної і правової держави діяльність усіх без винятку державних органів (не є виключенням і ДПтС України) має відповідати вимогам ст.ст. 19 і 63 Конституції України, а саме: органи державної влади, їх службові та посадові особи мають діяти лише на підставі Конституції і законів України, а правообмеження стосовно засуджених мають установлюватись лише за рішенням суду. Це особливо важливо в контексті вирішення завдань і досягнення мети звільнення особи від відбування покарання умовно-достроково взагалі і з виправного центру зокрема.
10. Для засуджених до покарання у виді обмеження волі, як свідчить аналіз їхніх особових справ, притаманна певна частка засуджених, які мають суттєвий кримінальний досвід, а саме: 10,2 % мають по дві судимості; 13,3 % мають три судимості, а 16,4 % мають більше чотирьох судимостей. Враховуючи ці ознаки у їх кримінально-виконавчій характеристиці, можна говорити про полегшену адаптацію цих засуджених до соціального середовища.
11. Строк призначеного судом покарання чинить суттєвий вплив на поведінку засудженого у період його адаптації та формує модель поведінки на найближче майбутнє. У більшості вироків судів його призначено на максимальний термін – п’ять років (35,2 %). Тому персоналу виправного центру варто звертати особливу увагу на психологічний стан засудженого. На практиці психологи, які працюють у виправному центрі, звертають свою увагу на організацію допомоги засудженому у подоланні труднощів адаптаційного періоду, викликаних зміною звичного оточення.
12. Зроблено загальний висновок, що кримінально-виконавчою практикою на порядок денний поставлено питання про удосконалення нормативно-правового забезпечення виконання і відбування покарання у виді обмеження волі з урахуванням останніх надбань теорії та застосування сучасних методів юридичної техніки. Найбільш суттєвими із запропонованих дисертантом змін до нормативно-правової бази, що регулює відносини у зазначеній сфері, є наступні:
− ч. 1. ст. 61 КК України пропонується викласти в такій редакції: „Покарання у виді обмеження волі полягає у триманні засудженої особи у виправному центрі в умовах здійснення за нею контролю і нагляду з обов’язковим залученням до праці”;
− ст. 56 КВК України пропонується доповнити ч. 4, в якій дати визначення виправного центру: „Виправний центр − це специфічна установу Державної пенітенціарної служби України із особливим статусом виконання і відбування покарання у виді обмеження волі в умовах полегшеної ізоляції”;
− ч. 1 ст. 57 КВК України пропонується викласти в такій редакції: „Особи, засуджені до обмеження волі, прямують самостійно до місця відбування покарання за власний рахунок...” (далі по тексту);
− ч. 2 ст. 57 КВК України пропонується викласти в такій редакції: „З урахуванням особи та інших обставин справи суду може направити засудженого до обмеження волі до місця відбування покарання у виправний центр за рахунок держави...” (далі по тексту);
− ч. 5 ст. 57 КВК України пропонується викласти в такій редакції: „У разі неприбуття засудженого до місця відбування покарання органом внутрішніх справ за поданням кримінально-виконавчої інспекції оголошується розшук. Після розшуку і затримання засуджених до обмеження волі у разі неявки їх у випрані центри без поважних причин персонал кримінально-виконавчої інспекції направляє в суд мотивоване подання про заміну обмеження волі на позбавлення волі або на інший вид покарання”;
− пропонується доповнити ч. 2 ст. 59 КВК України пунктом такого змісту: „засуджені мають право на отримання середньої та вищої освіти за дистанційною та заочною формами навчання у навчальних закладах тієї територіальної одиниці, в якій знаходиться виправний центр”.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аблизин Н. Ф. Исправительно-трудовая колония-поселение : [пособие] / Н. Ф. Аблизин, П. Е. Подымов // – М. : Всесоюз. ин-т охраны обществ. порядка МООП СССР, 1967. – 83 с.
2. Агешов Г. Д. Европейские пенитенциарные правила [Електронний ресурс] / Г. Д. Агешов. – Режим доступу : http://yuro2006.narod.ru.
3. Алексеев С. С. Право: Азбука. Теория. Философия. Опыт комплексного исследования / С. С. Алексеев. – М. : Статут, 1999. – 711 с.
4. Алієв Р. В. Генезис кримінально-виконавчої інспекції. Історико-правовий аспект / Р. В. Алієв // Держава та регіони. Серія Право. – 2007. – № 3. – С. 126–131.
5. Аналіз роботи судів загальної юрисдикції у 2010 р. (за даними судової статистики) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf/0/8172674E75AC8280C2257664004B1FB6?OpenDocument&CollapseView&RestrictToCategory=817267
6. Бадира В. А. Виправлення жінок, засуджених до позбавлення волі, як мета покарання : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / В. А. Бадира. –Львів, 2006. – 19 с.
7. Байдуж В. П. Шляхи удосконалення системи підбору та навчання кадрів для служби в підрозділах ДКВС України / В. П. Байдуж . – К. : ДДУПВП, 2006. – 25 с.
8. Бандурка А. М. Преступность в Украине: причины и противодействие : монография / А. М. Бандурка , Л. М. Давыденко. – Х. : Гос. спец. изд-во «Основа», 2003. – 368 с.
9. Бандурка А. М. Общая теория социальной адаптации освобождённых от отбывания наказания (правовой и социально-психологический анализ уголовно-исполнительной политики по реабилитации осуждённых) / Бандурка А. М., Денисова Т. А., Трубников В. М. – Харьков – Запорожье : НУВД ; ЗГУ, 2002. – 440 с.
10. Баулін В. В. Кадрове забезпечення діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України та шляхи удосконалення роботи з персоналом / В. В. Баулін // Реалізація кадрової політики в умовах реформування Державної кримінально-виконавчої служби : зб. матер. навч.-метод. семінару. – К. : ДДУПВП, 2006. – С. 15–19.
11. Беккариа Ч. О преступлениях и наказаниях / Беккариа Ч. ; сост. и предисл. В. С. Овчинского. – М. : ИНФРА-М, 2004. – 184 с.
12. Белая Н. П. Организационные и правовые основы взаимодействия органов внутренних дел и местного самоуправления : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.11 / Белая Наталья Павловна. – Рязань, 2005. – 183 с.
13. Біжан І. В. Проблеми та шляхи удосконалення професіоналізації військових фахівців / І. В. Біжан // Наука і оборона. – 2000. – № 4. – С. 24–28.
14. Бобренева Т. Г. К вопросу о правовой природе условного освобождения из мест лишения свободы с обязательным привлечением к труду / Т. Г. Бобренева // Проблемы повышения эффективности борьбы с преступностью. – Томск : Изд-во Томск. ун-та, 1981. – С. 65–71.
15. Богатирьов І. Г. Деякі проблемні питання застосування альтернативних видів покарань в Україні // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 6. – С. 79–84.
16. Богатирьов І. Г. Загальна характеристика кримінальних покарань, альтернативних позбавленню волі (теорія і практика їх упровадження) / І. Г. Богатирьов // Проблеми пенітенціарної теорії і практики : щорічний бюлетень. – К. : КІВС, 2004. – С. 241–246.
17. Богатирьов І. Г. Кримінальні покарання, не пов’язані з позбавленням волі (теорія і практика їх виконання кримі¬нально-виконавчою інспекцією) : дис.. … д-ра юрид. наук : 12.00.08 / Богатирьов Іван Григорович. – К., 2006. – 434 с.
18. Богатирьов І. Г. Кримінально-виконавча інспекція як суб’єкт запобігання злочинам : [монографія] / І. Г. Богатирьов, С. І. Халимон. – Харків : Харків юридичний, 2009. – 320 с.
19. Богатирьов І. Г. Кримінально-виконавчі засади виконання та відбування кримінальних покарань у виправних колоніях максимального рівня безпеки : [монографія] / Богатирьов І. Г., Царюк С. В. − Чернігів : КП Видавництво «Чернігівські обереги», 2010 − 210 с.
20. Богатирьов І. Г. Кримінально-виконавче право України : [підручник] / І. Г. Богатирьов. – К. : Правова єдність, 2008. – 352 с.
21. Богатирьов І.Г. Методологія впровадження кримінальних покарань, альтернативних позбавленню волі, в процесі реформування кримінально-виконавчої системи України (теоретично-прикладний аспект) / І. Г. Богатирьов // Право України. – 2004. – № 7 – С. 21–26.
22. Богатирьов І. Г. Міжнародні інструменти захисту прав людини, засудженої особи в Україні у контексті Європейської інтеграції / І. Г. Богатирьов // Журнал «Адвокат». Юридична Україна. – 2006. – № 12. – С. 33–36.
23. Богатирьов І. Г. Нові види покарань в Україні як альтернатива позбавлення волі (проблеми і перспективи) / І. Г. Богатирьов // Держава і право : зб. наук. пр. Юридичні і політичні науки. – К. : Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2004. – Вип.23. – С. 444–448.
24. Богатирьов І. Г. Покарання у виді обмеження волі (кримінально-виконавча характеристика) / І. Г. Богатирьов // Вісник прокуратури. – 2008. – № 9 (8). – С. 82–89.
25. Богатирьов І. Г. Теорія і практика виконання кримінально-виконавчою інспекцією покарань, не пов’язаних з позбавленням волі : [монографія] / І. Г. Богатирьов. – Київ : Атіка, 2005. – 312 с.
26. Богатирьов І. Г. Українська пенітенціарна наука : [монографія] / І. Г. Богатирьов. – Дніпропетровськ : ДДУ ВС, 2008. – 318 с.
27. Богатирьова О. І. Виконання кримінальною інспекцією покарань за новим Кримінально-виконавчим кодексом України (кримінально-виконавчий аспект) / О.І. Богатирьова // Юридична Україна. – 2006. – № 8. – С. 63–68.
28. Богатирьова О. І. Кадрове забезпечення діяльності кримінально-виконавчої інспекції / О. І. Богатирьова // Південноукраїнський правничий часопис. – 2007. – № 3.– С. 160–162.
29. Богатирьова О. І. Кримінально-виконавча інспекція як суб’єкт виконання покарань : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / О. І. Богатирьова. – К., 2009. – 20 с.
30. Богатирьова О. І. Реалізація права осіб, засуджених до позбавлення волі, на отримання освіти в умовах реформування пенітенціарної системи України : монографія / О. І. Богатирьова, С. В. Сюр ; за заг. ред док. юрид наук, проф. І. Г. Богатирьова. – Бровари : ХмЦНТЕІ, 2010. – 126 с.
31. Боднарчук О. Г. Визначення державних службовців пенітенціарної системи посадовими особами / О. Г. Боднарчук // Науковий вісник Національного університету державної податкової служби України (економіка, право). – 2009. – № 2 (45). – С. 201–208.
32. Боднарчук О. Г. Вимоги до персоналу пенітенціарної системи України на сучасному етапі розбудови правової держави / О. Г. Боднарчук // Актуальні питання підвищення ролі громадськості в процесі виправлення та ресоціалізації осіб, які відбувають покарання в органах та установах державної кримінально-виконавчої служби України : матеріали міжвузівської науково-практичної конференції (15 квітня 2008 р.). – Чернігів : Чернігівський юридичний коледж Державного департаменту України з питань виконання покарань, 2008. – С. 107–111.
33. Боднарчук О. Г. Державні службовці виправних установ як посадові особи пенітенціарної системи України / О. Г. Боднарчук // Актуальні питання державотворення в Україні очима молодих учених : матеріали міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих учених (23-24 квітня 2009 року). – К., 2009. – Ч. І. – С. 172–173.
34. Боднарчук О. Г. Досвід кадрового забезпечення пенітенціарних систем зарубіжних країн / О. Г. Боднарчук // Науковий вісник Національної академії державної податкової служби України (економіка, право). – 2007. – № 3 (38). – С. 183–188.
35. Боднарчук О.Г. Кадрове забезпечення діяльності пенітенціарної системи в Україні: адміністративно-правовий аспект : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Криміанльне право та кримінологія» / О. Г. Боднарчук. – Ірпінь, 2009. – 22 с.
36. Боднарчук О. Г. Подолання професійної деформації співробітників пенітенціарної системи / О. Г. Боднарчук // Науковий вісник Національної академії державної податкової служби України (економіка, право). – 2007. – № 2 (37). – С. 206–211.
37. Боднарчук О. Г. Правовий статус державного службовця як посадової особи пенітенціарної системи України / О. Г. Боднарчук // Актуальні питання реформування правової системи України : зб. наук. ст. : за матеріалами VІ Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Луцьк, 29-30 травня 2009 р.) / [уклад. Т. Д. Климчук]. – Луцьк : Волинська обласна друкарня, 2009. – С. 149–151.
38. Боднарчук О. Г. Реформування пенітенціарної системи України : проблеми та перспективи / О. Г. Боднарчук // Актуальні питання реформування правової системи України : зб. наук. ст. за матеріалами ІV Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Луцьк, 1-2 черв. 2007 р.) : у 2-х т. / [уклад. Т. Д. Климчук, І. М. Якушев]. – Луцьк : РВВ “Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2007. – Т. ІІ. – С. 155–157.
39. Боднарчук О. Г. Система професійної підготовки кадрів – запорука успішної діяльності пенітенціарної системи України / О. Г. Боднарчук // Науковий вісник Національної академії державної податкової служби України (економіка, право). – 2007.– № 1 (36). – С. 193–201.
40. Бодюл Є. М. Концептуальні засади і загальна характеристика кримінально-виконавчого кодексу України / Є. М. Бодюл, О. М. Джужа // Право України. – 2004. – № 7. – С. 80–84.
41. Бодюл Є. М. Особливості ізоляції в колоніях-поселеннях / Є.М. Бодюл // Проблеми пенітенціарної теорії і практики. – 2001. – № 6. – С. 193–198.
42. Бодюл Є. М. Особливості та деякі проблеми виконання покарання у виді обмеження волі за Кримінально-виконавчим кодексом / Є.М. Бодюл // Проблеми пенітенціарної теорії і практики : щорічний бюлетень Київського інституту внутрішніх справ. – 2004. – № 9. – С. 185–192.
43. Бодюл Є. М. Правові та організаційні засади виконання покарання в кримінально-виконавчих установах відкритого типу [Бодюл Євген Миколайович] Автореф. дис. канд. юрид. наук: / Київ. нац. ун-т внутр. справ. – К., 2005. – 20 с.
44. Бодюл Є. М. Правові та організаційні засади виконання покарання в кримінально-виконавчих установах відкритого типу : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / Бодюл Євген Миколайович. – К., 2005. – 234 с.
45. Бодюл Є. М. Специфічні завдання інституту колоній-поселень / Є.М. Бодюл // Проблеми пенітенціарної теорії і практики. – 2000. – № 5. – С. 42-49.
46. Бодюл Є. М. Юридична природа інституту колоній-поселень (ретроспективно-правовий огляд) / Є. М. Бодюл // Проблеми пенітенціарної теорії і практики. – 1999. – № 4. – С. 15–21.
47. Борисов В. До питання про сутність кримінально-правової характеристики злочинів / В. Борисов, О. Пащенко // Вісник Академії правових наук України. – 2005. – № 3 (42). – C. 180–190.
48. Бочелюк В. Й. Кримінально-виконавча психологія : [підручник] / В. Й. Бочелюк, Т. А. Денисова. – К. : Істина, 2008. – 328 с.
49. Брызгалов В. Н. Режим в местах лишения свободы / В. Н. Бризгалов, Н. Е. Макогон. – К. : РИО МВД УССР, 1976. – 116 с.
50. Витрук Н. В. Правовой статус личности в СССР / Н. В. Витрук. – М. : Юрид. лит., 1985. – 176 с.
51. Галиуллин Ш. Н. Проблемы индивидуализации и дифференциации исполнения уголовного наказания в виде лишения свободы в отношении наркоманов / Ш. Н. Галиуллин // Теоретические и организационно-правовые проблемы применения наказания : сборник научных трудов. – Уфа : Уфимская высшая школа МВД СССР, 1990. – С. 139–145.
52. Гальперин И. М. Наказание: социальные функции, практика применения / И. М. Гальперин. – М. : Юрид. лит., 1983. – 205 с.
53. Гель А. П. Інститут зміни умов тримання засуджених до позбавлення волі в межах однієї колонії в кримінально-виконавчому законодавстві України: історичний та порівняльний аспекти / А. П. Гель // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – № 5. – С. 132–137.
54. Геранин В. В. Перспективы дифференциации правового положения лиц, отбывающих наказание в колониях-поселениях / В. В. Геранин // Реализация гуманистических начал решений XXVII съезда КПСС и XIX Всесоюз. партийной конф. по совершенствованию прав. с-мы в сфере исполнения уголовно-правовых мер воздействия и исправления осужденных : материалы Всесоюз. науч.-практ. конференции (12–13 октября 1988 г.). – Рязань : Рязан. ВШ МВД СССР, 1989. – С. 141–143.
55. Геранин В. В. Правовое положение осужденных, отбывающих наказание в исправительно-трудовых колониях-поселениях : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Уголовное право и криминология; исправительно-трудовое право» / В. В. Геранин. – М., 1990. – 21 с.
56. Говорухин Э. А. Ограничения в передвижении осужденных в местах лишения свободы как средство обеспечения режима / Э. А. Говорухин. – Рязань : Рязан. ВШ МВД СССР, 1981. – 154 с.
57. Горобцов В. И. Юридическая природа наказания, отбываемого в колониях-поселениях / В. И. Горобцов, В. Е. Силков // Вопросы совершенствования уголовно-правовых мер борьбы с преступностью. – Свердловск, 1983. – С. 103–108.
58. Губарев Н. В. Реализация прав осужденных к лишению свободы в процессе отбывания наказания в исправительных колониях в условиях реформирования уголовно-исполнительной системы России : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право» / Н. В. Губарев. – М., 2006. – 20 с.
59. Довідка про чисельність осіб, які відбувають покарання в установах Державної пенітенціарної служби України станом на 01.01.2011 р. : Головна » Довідкова інформація » Статистика » [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua/punish/control/uk/publish /article?art_id=59402&cat_id=45687
60. Дрьомін В. М. Соціальні та правові підстави застосування в Україні покарань, альтернативних позбавленню волі / В. М. Дрьомін // Право України. – 2000. – № 6. – С. 27–32.
61. Дяченко О. Виправлення злочинця як продукт еволюції інституту покарання / О. Дяченко // Юридичний журнал. – 2005. – № 6. – С. 95.
62. Елеонский В.А. Воздействие наказания на осужденных : учебное пособие / В. А. Елеонский. – Рязань : Изд-во РВШ МВД СССР, 1980. – 85 c.
63. Європейські правила щодо громадських санкцій та заходів : рекомендація № R (92) 16 / прийн. Комітетом Міністрів Ради Європи 19 жовтня 1992 р. // Європейські громадські санкції та заходи : матер. семінарських слухань (11-12 квітня 2000 р.). – К., 2000. – С. 5–25.
64. Жук І. Л. Проблеми економічної ефективності праці засуджених / І. Л. Жук ; НАН України ; Рада по вивченню продуктивних сил України. – К. : РВПС України НАНУ, 1999. – 136 с.
65. Жук І. Л. Праця засуджених в місцях позбавлення волі / І. Л. Жук, Л. А.Жук, О. М. Неживець. – К. : Кондор, 2009. – 226 с.
66. Забарний Г. Г. Правові засади системи підготовки персоналу пенітенціарних установ / Г. Г. Забарний, А. О. Галай // Проблеми пенітенціарної теорії і практики. – 2003. – № 8. – С. 23–28.
67. Закон Украины „О занятости населения” от 01.03.91 г. // Ведомости Верховного Совета Украины. – 1991. – № 14. – Ст. 170.
68. Закон України „Про внесення змін і доповнень до законодавчих актів України” №1381–XІV від 13.01.2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 10. – Ст. 79.
69. Закон України „Про Державну кримінально-виконавчу службу України” із змінами, внесеними згідно із Законами №328-V (328-16) від 03.11.2006 р., ВВР, 2006, №51, ст.519. №107-VI (107-17) від 28.12.2007 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 30. – Ст. 409
70. Замніус В. Пенітенціарна реформа: прорахунки та перспективи [Електронний ресурс] / – Режим доступу : http://www.kraina2.org.ua/ua/material/412/
71. Збірник нормативно-правових актів з питань забезпечення діяльності кримінально виконавчої системи. У 2-х т. – К.: МП Леся, 2002. – 568 с.
72. Звіт про чисельність спецконтингенту в установах Державної пенітенціарної служби [Електронний ресурс] / Ф.1-УВП : Головна Довідкова інформація Статистика. – Режим доступу : http: //www.kmu.gov.ua/punish/control/uk/publish/article?art_id=64061&cat_id=45688
73. Зелинский А. Ф. Криминология : [курс лекций] / А. Ф. Зелинский. – Х. : Прапор, 1996. – 260 с.
74. Зельдов С. И. Условное осуждение к лишению свободы с обязательным привлечением к труду / С. И. Зельдов. – Орджоникидзе : изд-во Сев.-Осет. гос. ун-та, 1974. – 72 с.
75. Зорина А. Перспективы реформирования пенитенциарной системы / А. Зорина // Преступление и наказание. – 2006. – № 8. – С. 10–11.
76. Зубков А. И. Вопросы организации трудового перевоспитания осужденных в колониях-поселениях / А. И. Зубков // Проблемы функционирования системы органов, исполняющих наказания. – М. : Акад. МВД СССР, 1984. – С. 56-60.
77. Зубков А. И. Некоторые особенности трудового перевоспитания заключенных в колониях-поселениях / А. И. Зубков // Вопросы предупреждения преступности. – Томск, 1967. – С. 133–137.
78. Иванова А. Т. Характеристика условно осужденных и условно освобожденных, состоящих на учете спецкомендатур / А. Т. Иванова, А. Г. Артюх. – М. : ВНИИ МВД СССР, 1982. – 56 с.
79. Иванова С. И. Уклонение от отбывания уголовного наказания : дис. … канд. юрид. наук / Иванова Светлана Ивановна. – М., 2005. – 202 с.
80. Игнатов А. Н., Дьяченко А. П., Борисова О. Б. Характеристика осуждённых, отбывающих наказание за преступления против личности / А. Н. Игнатов , А. П. Дьяченко , О. Б. Борисова. –М. : Изд. ВНИИ МВД СССР, 1982. – Вып. 9. – 64 с.
81. Исаев М. М. Основы пенитенциарной политики / М. М. Исаев. – М. – Л., 1927. – 215 с.
82. Исправительно-трудовая педагогика : учебник / под. ред. И. Т. Богатырёва. – М. : Академия МВД СССР, 1978. – 377 с.
83. Исправительно-трудовая психология : [учеб. пособие для слушателей вузов МВД СССР] / [А. Д. Глоточкин, В. Г Деев, А. И. Папкин, В. Ф. Пирожков и др.] ; под. ред. К. К. Платонова, А. Д. Глоточкина, К. Е. Игошева. – Рязань : РВШ МВД СССР, 1985. – 360 с.
84. Іваньков І.В. Історико-правовий аналіз діяльності органів і установ виконання покарань на території України (кінець 19 – середина 20 сторіччя) : [монографія] / І. Іваньков, А. Чайковський ; за заг. ред. докт. юрид. наук, проф. І.Г. Богатирьова. – Бровари : ХмЦНТІ, 2010. – 208 с.
85. Інструкція з організації охорони об’єктів виправно-трудових колоній : наказ Державного департаменту України з питань виконання покарань від 2000 р. № 125.
86. Інформаційний бюлетень : [за матеріалами тренінг-семінару психологів установ виконання покарань]. – К. : ДДУ ПВП, 2002. – 55 с.
87. Казновецька О. В. Феномен насильства стосовно жінок у соціально-психологічному вимірі / О. В. Казновецька // Жінки Чернігівщини: історія і сучасність. Жінка на порозі третього тисячоліття : матеріали обл. наук.-практ. конф. – Чернігів : ЧДПУ, 1999. – С. 206–207.
88. Карпец И. И. Наказание. Социальные, правовые и криминологические проблемы / И. И. Карпец. – М. : Юридическая литература, 1973. – 287 с.
89. Квашис В. Е. Особенности исправления и перевоспитания осужденных в ИТК-поселениях / В. Е. Квашис, В. З. Фетисов. – М. : ВНИИ МВД СССР, 1973. – 144 с.
90. Княжева И. М. Обеспечение права осужденных на получение образования в условиях отбывания наказания в Северо-Западном регионе России, Северных Странах и странах СНГ [Электронный ркесурс] // Мат. междунар. конф. 7-10 октября 2004 г. – Режим доступа : http://ceip.narod.ru/mat2.htm.
91. Кодекс законів про працю України : офіц. текст. – К. : Право, 2002. – 108 с.
92. Колб О. Г. Запобігання злочинності у місцях позбавлення волі : навч. посіб / О. Г. Колб. – Луцьк : РВВ «Вежа» Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2005. – 494 с.
93. Колосова В. И. Правовая природа условного осуждения с обязательным привлечением осужденного к труду / В. И. Колосова // Сборник статей адъюнктов и соискателей Высшей школы МВД СССР. – М., 1973. – Вып. 2. – С. 22–25.
94. Комарицкий С. И., Ружников А. Н. Характеристика осужденных, отбывающих наказание в колониях-поселениях / С. И. Комарицкий, А. Н. Ружников. – М. : ВНИИ МВД СССР, 1982. – 56 с.
95. Конституція України : станом на 01 січ. 2006 р. / Міністерство юстиції України ; офіц. вид. – К., 2006. – 123 с.
96. Коржанський М. Й. Кваліфікація злочинів : [навчальний посібник] / М. Й. Коржанський. – [Видання 3-тє.]. – К. : Атіка, 2007. – 592 с.
97. Криминология : учебник (для учебных заведений МВД Украины) / [В. Г. Лихолоб, В. П.Филонов, О. И. Коваленко, А. Е. Михайлов] ; под ред. В. Г. Лихолоба и В. П. Филонова. – К. – Донецк, 1997. – 398 с.
98. Криминология / Звирбуль В.К., Клочков В.В., Кузнецова Н.Ф. и др. – М. : Юрид. лит., 1979.– 304 с.
99. Криминология : учеб. пособие для вузов / [Аргунова Ю. Н., Бушмин Ю. И., Голоднюк М. Н. и др.] ; под ред. д-ра юрид. наук, проф. Я. Ф. Кузнецовой и канд. юрид. наук Ю. Н. Аргуновой. – М. : ИКД „Зерцало-М”, 2001. – 208 с.
100. Криминология. Учебник для юридических вузов. Под общей редакцией доктора юридических наук, профессора А.И. Долговой – М.: Издательская группа ИНФРА-М – НОРМА, 1997. – 784 с.
101. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник / М.І. Бажанов, Ю.В. Баулін, В.І. Борисов та ін.; За ред. проф. М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – 2-е вид., перероб. і допов. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – 480 с.
102. Кримінальний кодекс України : науково-практичний коментар / за заг. ред. В. В. Сташиса, В. Я. Тація. – К : Видавничий Дім «Ін Юре», 2003. – 1196 с.
103. Кримінальний кодекс України : науково-практичний коментар / за заг. ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. – К. : Каннон, А.С.К., 2003. – 1104 с.
104. Кримінально-виконавче право : навч. посібник / [Бадира В. А., Денисов С. Ф., Денисова Т. А., Мінаєв М. М., Хашев В. Г.] ; за ред. Т. А. Денисової. – К. : Істина, 2008. – 400 с.
105. Кримінально-виконавче право : підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів / за ред. проф. А. Х. Степанюка. – Х. : Право, 2005. – 256 с.
106. Кримінально-виконавче право України : [навч. посіб.] / А. П. Гель, Г. С. Семаков, І. С. Яковець. – К. : Юрінком Інтер, 2008. - 624 с.
107. Кримінально-виконавче право України : підруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. / [В. М. Трубников, В. М. Харченко, О. В. Лисодєд та ін.] ; за ред. В. М. Трубникова. – Х. : Право, 2001. – 384 с.
108. Кримінально-виконавче право України : підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів / за ред. проф. А. Х. Степанюка. – 2-ге вид. випр. і доп. – Х. : Право, 2006. – 256 с.
109. Кримінально-виконавче право України : підручник / О. М. Джужа, І. Г. Богатирьов, О. Г. Колб, В. В. Василевич та ін. ; за заг. ред. докт. юрид. наук, проф. О. М. Джужи. – К. : Атіка, 2010. – 752 с.
110. Кримінально-виконавчий кодекс України. – К., 2010. – 96 с.
111. Кримінально-виконавчий кодекс України : науково-практичний коментар / Степанюк А. Х., Яковець І. С. ; за заг. ред. Степанюка А. Х. – Видання друге, доповнене і перероблене. – Х. : ТОВ „Одіссей”, 2008. – 560 с.
112. Кримінологія: Загальна та Особлива частини : підручник для студентів юрид. спец. вищ. навч. закладів / І. М. Даньшин, В. В. Голіна, О. Г. Кальман, О. В. Лисодєд ; за ред. проф. І. М. Даньшина. – Х. : Право, 2003. – 352 с.
113. Курс кримінально-виконавчого права України: Загальна та Особлива частини : навч. посіб / О. М. Джужа, В. О. Корчинський, С. Я. Фаренюк, В. Б. Василець ; за заг. ред. О. М. Джужи. – К. : Юрінком Інтер, 2000. – 304 с.
114. Курс кримінології: Загальна частина : підручник : у 2 кн. / О. М. Джужа, П. П. Михайленко, О. Г. Кулик та ін. ; за заг. ред. О. М. Джужи. – К. : Юрінком Інтер, 2001. – 352 с.
115. Лейкина Н. С. Криминология о преступнике / Н. С. Лейкина. – Л. : Знание, 1978. – 32 с.
116. Лихолоб В. Г. Криминология : учебник (для учебных заведений МВД Украины) / Филонов В. П., Коваленко О. И., Михайлов А. Е. ; под ред. В. Г. Лихолоба и В. П. Филонова. – К. – Донецк, 1997. – 398 с.
117. Льовочкін В. Проблеми реалізації нового кримінального законодавства кримінально-виконавчою системою / В. Льовочкін, О. Осауленко // Право України. – 2001. – № 11. – С. 125–128.
118. Льовочкін В. А. Концептуальні питання реформування кримінально-виконавчої системи України / В. А. Льовочкін // Проблеми пенітенціарної теорії і практики. – 2002. – № 7. – С. 3–12.
119. Льовочкін В. А. Проблемні питання діяльності кримінально-виконавчої системи України / В. А. Льовочкін // Аспект : Інформ. бюл. – 2002. – № 2 (3). – С. 3–8.
120. Маковій В. В. Стан наукової розробки покарання у виді обмеження волі / В. В. Маковій // Вісник Запорізького національного університету. Юридичні науки. – 2010. – № 2.– C. 165–168.
121. Маковій В. В. Нагляд за засудженими до покарання у виді обмеження волі у виправному центрі / В. В. Маковій // Актуальні проблеми розкриття та розслідування злочинів у сучасних умовах : матеріали Міжнародної науково-практична конференції (м. Запоріжжя, 5 листопада 2010 року) : у 3 ч. – Запоріжжя : Юридичний ін-т ДДУВС, 2010. – Ч. 3. – С. 106-108.
122. Мар’яновський Г. Україна. Феномен пенітенціарної системи / Г. Мар’яновський // Український журнал про права людини. – 2005. – № 2. – С. 51–60.
123. Матузов Н. И. Правовая система и личность / Н. И. Матузов. – Саратов : Изд-во Саратовского ун-та, 1987. – 293 с.
124. Медведєв В. С. Кримінальна психологія : [підручник] / В. С. Медведєв. – К. : Атіка, 2004. – 368 с.
125. Минаков Ю. А. Исправительно-трудовая колония поселение для лиц, совершивших умышленные преступления. Правовая природа условного осуждения с обязательным привлечением к труду / Ю.А. Минаков, Ю.Д. Соловьев, А.С. Орловский // Уголовное наказание и проблемы его исполнения в условия перестройки деятельности органов внутренних дел. – М. : ВНИИ МВД СССР, 1999. – С. 3–15.
126. Митрофанов І. І. Протидія злочинності наркозалежних осіб у сфері наркообігу : [монографія] / І. І. Митрофанов. – Кременчук : Вид. ПП Щербатих О. В., 2008. – 450 с.
127. Михлин А. С. Колонии-поселения и ограничение свободы // Соц. законность. – 1991. – № 4. – С. 51–53.
128. Михлин А. С. Колония-поселение: история возникновения, правовая природа, перспективы развития / А. С. Михлин // Совершенствование уголовного законодательства и практики его применения. – Красноярск, 1989. – С. 102–115.
129. Михлин А. С. Новый вид условного осуждения / А. С. Михлин, А. Н. Новиков // Сов. милиция. – 1970. – № 8. – С. 12–14.
130. Михлин А. С. Условное осуждение и условное освобождение / А. С. Михлин // Сов. юстиция. – 1973. – № 11. – С. 10–12.
131. Міжнародні стандарти утримання осіб, засуджених до довічного ув’язнення : матеріали семінару (м. Донецьк, 18-19 червня 2001 р.). – Донецьк : Директорат прав людини Ради Європи ; Донецький меморіал, 2001. – 110 с.
132. Мінімальні стандартні правила поводження з в’язнями : резолюція Економічної і Соціальної Ради ООН 663 (XXIV) від 31 лип. 1957 р. та 2076 (LXII) від 13 трав. 1977 року : [права людини в документах] / Українсько-Американське бюро захисту прав людини. – Амстердам – Київ, 1997. – Кн. перша. – 278 с.
133. Наказ ДДУПВП „Про затвердження Інструкції з організації нагляду за засудженими, які відбувають покарання у виправно-трудових колоніях” № 70 від 27.04.2000.
134. Наказ ДДУПВП „Про затвердження положень, що регламентують діяльність соціально-психологічної служби установи виконання покарань” № 33 від 17.03.2000.
135. Наказ ДДУПВП та Міністерства охорони здоров’я України „Про затвердження нормативно-правових актів з питань медико-санітарного забезпечення осіб, які утримуються в слідчих ізоляторах та виправно-трудових установах Державного департаменту України з питань виконання покарань” № 3/6 від 18.01.2000.
136. Наташев А. Е. Основы теории исправительно-трудового права / А. Е. Наташев , Н. А. Стручков. – М. : Юридическая литература, 1967. – 192 с.
137. Науково-практичний коментар до Кримінально-виконавчого кодексу України / І. Г. Богатирьов, О. М. Джужа, О. І. Богатирьова, Є. М. Бодюл та ін. ; за заг. ред. докт. юрид. наук, проф. І. Г. Богатирьова. – К. : Атіка, 2010. – 344 с.
138. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / за ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. – 3-тє вид., переробл. та доповн. – К.: Атіка, 2004. – 1056 с.
139. Неживець О. М. Організація та ефективність використання праці засуджених до позбавлення волі в умовах реформування кримінально-виконавчої системи / О. М. Неживець // Науковий вісник НАВСУ. – 2002. – № 4 – С. 103-107.
140. Неживець О. М. Ресоціалізація засуджених та осіб, звільнених з місць позбавлення волі : [монографія] / О. М. Неживець, Л. А. Жук, І. Л. Жук. – К. : Кондор, 2009. – 222 с.
141. Ной И. С. Вопросы теории наказания в советском уголовном праве / И. С. Ной. – Саратов : Издательство Саратовского университета, 1962. – 156 с.
142. Ной И. С. Сущность и функции уголовного наказания в Советском государстве. Политико-юридическое исследование / И. С. Ной. – Саратов : Изд-во Саратовского университета, 1973. – 193 с.
143. Ной И. С. Теоретические вопросы лишения свободы. – Саратов: Издательство Саратовского университета, 1965. – 168 с.
144. Организация исправления и перевоспитания осуждённых / [Аверкиев Ю. М., Дорофеев Н. К., Дробышев В. И., Зубков А. И. и др.] ; под. ред. проф. А. И. Зубкова, доц. М. П. Стуровой. – М. : Академия МВД СССР, 1985. – 384 с.
145. Організація індивідуального запобігання злочинам у кримінально-виконавчій установі : [монографія] / В. П., Захаров, О. Г. Колб, С. М. Мирончук, Л. І. Міліщук. – 2-ге вид., перероб. і доп. – Луцьк : Підприємець Іванюк В.П., 2007. – 442 с.
146. Осауленко О. І. Правовий статус громадянина України, який відбуває кримінальне покарання / О. І. Осауленко // Науковий вісник УАВС. – 1997. – № 1. – С. 92–97.
147. Паше-Озерский Н. Н. Исправительно-трудовой кодекс УССР : (текст и постатейный комментарий) / Н. Н. Паше-Озерский ; с предисловием С.М. Канарского. – Х., 1928. – 168 с.
148. Петрашев В. Н. Условное освобождение из мест лишения свободы с нап