Войтанович Олександр Йосипович Формування національної правової ідеології в умовах глобалізації

brief description

Войтанович Олександр Йосипович, директор ТОВ «Юридична компанія «Форум»: «Формування національної правової ідеології в умовах глобалізації» (12.00.01 - теорія та історія держави і пра­ва; історія політичних і правових учень). Спецрада К 17.127.09 у Класичному приватному університеті

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ВОЙТАНОВИЧ Олександр Йосипович

УДК: 340.132:316.75:316.32(477)(043.5)

ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПРАВОВОЇ ІДЕОЛОГІЇ
В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

12.00.01. – теорія та історія держави та права,

історія політичних і правових вчень.

Дисертація

на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Удовика Лариса Григорівна,

доктор юридичних наук,

кандидат філософських наук, доцент

Запоріжжя – 2016

2

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………………4

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРАВОВОЇ ІДЕОЛОГІЇ….……………..………………………..……………………...12
1.1. Історіографія дослідження правової ідеології

сучасній юридичній науці……….……………..………………………………….......12

1.2. Методологія дослідження національної правової ідеології

умовах глобалізації…………………………….………………………………………34

1.3. Поняття, структура й функції правової ідеології……..….…………….….……..55

Висновки до розділу 1………….…………….………………………………….……..74

РОЗДІЛ 2. ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПРАВОВОЇ ІДЕОЛОГІЇ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ………...78

2.1. Глобалізм як ідеологічна основа процесу глобалізації та його вплив

на національну правову ідеологію….……………….….…………………..…………78

2.2. Типологія правових ідеологій в умовах глобалізації та особливості

їхнього взаємозв’язку…………………..…………….……………………….……......95

2.3. Сутність, зміст і функції вітчизняної правової ідеології в

умовах глобалізації……………….…………………………………………………...122

Висновки до розділу 2…………….………………………………………………..…140

РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМИ Й ПЕРСПЕКТИВИ ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПРАВОВОЇ ІДЕОЛОГІЇ УКРАЇНИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ………………...144

3.1. Зарубіжний досвід формування національної правової ідеології в умовах

глобалізації………………………………………….…………………………………144

3.2. Актуальні проблеми формування та розвитку правової ідеології

Україні ……………………..…..…………………………..........................................163

3.3. Напрями, способи та методи формування вітчизняної правової ідеології в

умовах глобалізації……………………………………………………………………172

Висновки до розділу 3………………………………………….……………………..199
ВИСНОВКИ………………………………….………………………………………..203

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……….………………………….................207

ДОДАТКИ………………………………………….………………………………….250

3

ВСТУП

Актуальність теми. Сучасний досвід глобального правового розвитку переконливо свідчить про істотне зростання ідеологічного чинника у відносинах між державами, правовими системами. Стає очевидним, що все частіше взаємодія чи конфлікт між різними правовими системами держав визначаються не їхньою належністю до романо-германського чи англо-американського типу, а тим, які

правові ідеали, принципи, цінності, стандарти втілені в національній правовій

ідеології, на які зорієнтована правова система країни; як стратегія національного правового розвитку співвідноситься з глобальними тенденціями правового розвитку.

свою чергу, в умовах формування глобального правового, економічного,

інформаційного, культурного простору національна правова ідеологія зазнає впливу

трансформується під впливом багатьох чинників. Ураховуючи те, що правова ідеологія як складний правовий феномен впливає на всі підсистеми й компоненти правової системи, її функціонування, характер зв’язків між підсистемами та елементами, зв’язки з іншими системами суспільства та іншими правовими системами (міжнародною, міждержавними, національними), постає питання щодо трансформації сутності, змісту, функцій національної правової ідеології в умовах глобалізації, співвідношення національних правових ідеологій різних країн.

Упродовж останніх двох десятиліть правова ідеологія стала предметом досліджень науковців у різних напрямах і галузях права: філософсько-правовому,

історико-правовому, теоретико-правовому, конституційному, цивільному,

адміністративному, трудовому та ін. У межах теорії держави та права правова ідеологія досліджується в контексті державно-правового розвитку (О. Скрипнюк, В.

Селіванов, М. Козюбра, Н. Оніщенко, С. Бобровник, А. Шевченко, С. Бостан, О. Рудакевич, Б. Свірський, Ю. Мірошниченко, В. Кампо, П. Мартиненко, В.
Федоренко); правової держави (Р. Калюжний. В. Толстенко, Д. Тихомиров), у

зв’язку з державною ідеологією (І. Усенко, О. Мироненко, А. Яковлев, А. Клименко, Н. Ткачева), національною ідеологією (І. Кресіна, С. Рабінович, В. Ліпкан, В. Пальченкова); у контексті прав людини (О. Зайчук, П. Рабінович, А. Олійник, О. Коцюба, О. Лавріненко, Н. Шукліна); як прояв правової свідомості (Т. Андрусяк, М. Недюха, А. Ткачук, А. Клименко, О. Краснокутський), у зв’язку з правовою психологією (Т. Мартинюк), правовою політикою (О. Ющик, О. Минькович-

Слободяник); як засада правотворчості й законотворчості (О. Богачова, О. Зайчук, О

. Копиленко, В. Ковальський); як елемент правової системи (О. Бесєдін, О. Пучков), як складник механізму правового регулювання (О. Ситник, В. Толстенко); у зв’язку з мовою закону (В. Сальников, Н. Хабібуліна); у контексті глобалізації та інтеграції
(О. Білорус, Л. Лук’яненко, О. Тихомиров, Л. Удовика, Ю. Волошин, М. Марченко,

В. Сорокін та ін.).

Зростання ролі й значення правової ідеології в глобальному, регіональному й національному правових просторах, суперечливий і дихотомічний характер самого феномену правової ідеології, відсутність ґрунтовних наукових розвідок в осмисленні проблем формування національної правової ідеології в умовах глобалізації детермінує нагальну потребу теоретико-правового осмислення процесу

4

формування національної правової ідеології в умовах глобалізації, а на цій основі –

обґрунтування практичних рекомендацій щодо оптимізації правової ідеології

України в умовах глобалізації в змістовному й функціональному вимірах.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу

виконано відповідно до Плану наукових досліджень юридичного факультету

Запорізького національного університету на 2011-2015 рр., спеціальної науково-

дослідної теми «Основні напрями реформування законодавства України в контексті

європейської інтеграції» (номер державної реєстрації 0104U004048) та

комплексного наукового проекту «Дослідження основних напрямків реформування законодавства України в контексті глобалізаційних процесів» (номер державної

реєстрації 0111U008532). Тема дисертації відповідає Пріоритетним напрямам розвитку правової науки в Україні на 2011-2015 рр., затверджених постановою
Загальних зборів НАПрН України від 24 вересня 2010 р.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є визначення теоретико-правових засад формування національної правової ідеології в умовах

глобалізації та розробка на цій основі наукових рекомендацій і пропозицій,

спрямованих на її вдосконалення.

Для досягнення зазначеної мети поставлені такі дослідницькі задачі:

проаналізувати й систематизувати історіографію дослідження правової ідеології;

обґрунтувати методологію дослідження національної правової ідеології в умовах глобалізації;

визначити поняття, структуру і функції правової ідеології;

охарактеризувати глобалізм як ідеологічну основу процесу глобалізації та окреслити його вплив на вітчизняну правову ідеологію;

здійснити типологію правових ідеологій в умовах глобалізації та дослідити особливості їхнього взаємозв’язку;

визначити сутність, зміст і функції вітчизняної правової ідеології в умовах глобалізації;

проаналізувати зарубіжний досвід формування національної правової ідеології в умовах глобалізації;

визначити актуальні проблеми формування та розвитку правової ідеології в

Україні;

обґрунтувати напрями, способи та методи формування вітчизняної правової

ідеології в умовах глобалізації.

Об’єктом дослідження є правова ідеологія в контексті сучасних світових

процесів.

Предметом дослідження є формування національної правової ідеології в умовах глобалізації.
Методи дослідження. Методологію дослідження складає система предметно зумовлених філософсько-світоглядних, загальнонаукових і приватно-наукових

підходів, принципів, методів, способів і засобів, які уможливлюють комплексний

теоретико-правовий характер дослідження. Чільне місце у методології дослідження

посідають такі філософсько-світоглядні підходи як: цивілізаційний, формаційний,

5

діалектичний, синергетичний, антропологічний.

Цивілізаційний підхід використовувався при дослідженні національної правової ідеології (підрозділи 1.3, 2.3); ідеології глобалізму та процесу глобалізації ( підрозділ 2.1); особливостей вітчизняної правової ідеології, правової свідомості,

правової культури в умовах глобалізації (підрозділи 2.3, 3.2); типології

національних правових ідеологій (підрозділи 2.2). Використання формаційного підходу було доцільним при обґрунтуванні типології правових ідеологій ( підрозділ 2.2); дослідженні взаємозв’язку правової ідеології з економічною, політичною системами (підрозділи 2.1, 3.2). При дослідженні формування правової ідеології, визначенні чинників її розвитку й трансформації, визначальним було

використання основних положень діалектики як системи принципів, законів, категорій. Евристичний потенціал синергетичного підходу дозволив осмислити та довести нелінійність, багатоваріантність, альтернативність сучасних національних правових ідеологій в умовах глобалізації, глокалізації, локалізації, а також обґрунтувати тенденції взаємодії й протистояння національних правових ідеологій,

виявити проблеми й перспективи розвитку правової ідеології України (підрозділи 2. 3, 3.2). Важливу роль відіграють загальнонаукові принципи й методи пізнання, зокрема такі: історизму, єдності логічного та історичного, об’єктивності, детермінізму, єдності теорії та практики; методи ─ системний, структурно-
функціональний, формально-логічний, феноменологічний, герменевтичний, аксіологічний, а також приватнонаукові: формально-юридичний, компаративний. Використання предметно зумовлених підходів, принципів і методів спрямовувалось на забезпечення об’єктивності, достовірності, обґрунтованості основних положень і висновків дисертації.

Джерельну базу дослідження склали нормативно-правові акти України, міжнародно-правові документи, наукові праці українських і зарубіжних учених,
матеріали науково-практичних конференцій, семінарів, а також рейтинги, індекси,

експертно-аналітичні довідки, соціологічні дослідження, що здійснюються низкою

науково-дослідних інститутів, експертами, міжнародними неурядовими організаціями, дослідницькими компаніями.

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертації вперше здійснено

комплексне наукове дослідження процесу формування національної правової ідеології в умовах глобалізації. Зокрема, наукову новизну дослідження становлять основні висновки, положення та рекомендації, які відображають особистий внесок

автора:

уперше:

запропоновано авторську дефініцію національної правової ідеології в умовах глобалізації як важливого компонента національної правової системи, представленого на концептуальному рівні системою правових ідей, ідеалів,
цінностей, доктрин, теорій та відповідним ідеологічним механізмом, який існує на інтерпретаційному та інституційному рівнях і спрямований на інтегрування компонентів правової системи й реалізацію стратегічних цілей правового розвитку в глобальному просторі;

на основі критерію відображення в правовій ідеології ліберальних правових ідей і цінностей (верховенства права, прав людини, правосуддя) здійснено

6

типологізацію правових ідеологій в умовах глобалізації, виокремлено, розмежовано

охарактеризовано: правову ідеологію глобалізації, правову ідеологію глокалізації,

правову ідеологію локалізації, перехідну правову ідеологію;

обґрунтовано положення про те, що результатом впливу процесу глобалізації й ідеології глобалізму на вітчизняну правову ідеологію є трансформація сутності, змісту та функцій правової ідеології, яка детермінує необхідність цілеспрямованого її формування на основі науково обґрунтованих положень, що визначають засади, принципи, цінності;

доведено, що національна правова ідеологія в умовах глобалізації посилює свій вплив на всі елементи правової системи, знаходиться в основі прийняття правових актів, а у ряді випадків підміняє собою формально визначені норми права,

постаючи в формі загальних принципів права, покликана створювати ідеологічний баланс як у межах країни між інтересами індивідів, їх груп, громадянського суспільства, держави, так і між правовими ідеологіями різних правових систем (

національними, міждержавними, міжнародною);

удосконалено:

положення, що в умовах глобалізації посилюються ідеологічне протистояння та ідеологічно-правовий вплив на національну правову систему, її компоненти, зміст яких полягає у пропагуванні й поширенні певних правових цінностей, ідей, настанов, принципів, теорій, доктрин (раціональних складників ідеології), правових уявлень, переконань, образів, міфологем (ірраціональних складників), на суспільну, групову й індивідуальну правову свідомість, які відображають основні правові ідеали певної правової ідеології (національної, міждержавної, міжнародної), форми й механізми взаємодії правових систем, шляхом правового впливу, правової пропаганди, правового інформування;

методологію дослідження правової ідеології завдяки використанню нових доктринальних підходів (щодо верховенства права, правової системи, прав людини, джерел права), доктринальних положень (правових сімей, правових кіл, «неуніверсальності» права, правової глобалізації, правової інтеграції, «м’якого» позитивізму), нових наукових теорій (трансформації, соціального конструктивізму, глокалізації, локалізації), залученні здобутків інших соціальних і гуманітарних наук,

їхніх концептуально-дослідницьких підходів, методологічно значущих положень ( зокрема таких, як юридична глобалістика, юридична антропологія, соціальна ( культурна) антропологія);

систематизацію наукових розвідок учених, які досліджують правову ідеологію, і виокремлено основні напрями й відповідні аспекти її дослідження:

філософсько-правовий, історико-правовий, теоретико-правовий, конституційно-правовий, цивільно-правовий, адміністративно-правовий, міжнародно-правовий та ін.; акцентовано увагу на теоретико-правовому напрямі, у межах якого визначено

актуальні аспекти дослідження правової ідеології;

набули подальшого розвитку:

наукове узагальнення зарубіжного досвіду формування правової ідеології в умовах глобалізації і урахуванням системної кризи ідеології неолібералізму в Західній Європі, змін у правових ідеологіях таких наддержав як США, Велика Британія і запозичення найкращого зарубіжного досвіду в частині основних

7

правових цінностей, їх стабільності та ефективності;

характеристика основних проблем формування вітчизняної правової ідеології в умовах глобалізації, серед яких: відсутність правової основи для її формування, суперечливий вплив процесів глобалізації, глокалізації, інформатизації
низький рівень загальної правової культури, духовності та моральності сучасного суспільства, нав’язування прозахідних стандартів правової ідеології українському суспільству;

положення й пропозиції щодо напрямів формування національної правової ідеології, насамперед, прийняття на рівні закону загальнодержавної стратегії розвитку України як європейської соціальної правової держави (у формі Закону України «Про засади національної ідеї»); спеціально-юридичних, інформаційно-правових і організаційно-правових форм і способів формування вітчизняної

правової ідеології в умовах глобалізації.

Практичне значення одержаних результатів. Сформульовані автором

теоретичні висновки, практичні рекомендації спрямовані на удосконалення

національної правової ідеології в умовах глобалізації. Окремі положення роботи

можуть бути використані:

у науково-дослідній сфері: для подальшого вивчення правової ідеології, розробки теоретичних і прикладних проблем формування правової ідеології в Україні в умовах глобалізації;

у правотворчій та правозастосовній діяльності: як теоретичний матеріал

для визначення загальних засад формування вітчизняної правової ідеології в умовах глобалізації, при розробці Стратегії регіонального розвитку Запорізької області на період до 2020 року (довідка Запорізької державної адміністрації від 01 червня
2016 р. № 08-26/1736.) [Додаток А];

у навчальному процесі: матеріали можуть бути використані при підготовці підручників, навчальних посібників, а також викладанні навчальних дисциплін «Теорія держави і права», «Порівняльне правознавство», «Історія держави і права України», «Філософія права». Отримані результати дисертаційного дослідження використовуються у навчальному процесі Запорізького національного університету

(акт впровадження Запорізького національного університету від 7 квітня 2016 р.) [

Додаток Б].

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації

обговорювались на засіданнях кафедри історії і теорії держави та права Запорізького національного університету, а також оприлюднені на 12 міжнародних науково-практичних конференціях, а саме: «Прогноз развития правовой системы как
средство повышения качества принимаемых актов», 31 мая 2013 г., г. Санкт-Петербург; «Проблеми та стан дотримання захисту прав людини в Україні», 21-22 червня 2013р., м. Львів; «Сучасні проблеми розвитку державності та напрями їх

вирішення через призму правотворчої діяльності», 06-07 липня 2013 р., м. Харків;

«Правові системи суспільства: сучасні проблеми та перспективи розвитку», 16-17

серпня 2013 р., м. Львів; «Політико-правові реформи та становлення громадянського

суспільства в Україні», 20-21 вересня 2013р., м. Херсон; «Цінність права як

найефективнішого регулятора суспільних відносин», 21-22 вересня 2013р., м. Донецьк; «Пріоритетні напрями розвитку сучасної юридичної науки», 05-06 жовтня

8

2013р., м. Харків; «Проблемы государствообразования и правообразования в

Украине», 13-14 декабря 2013г., г. Симферополь; «Юридична освіта та юридична

наука в Україні: витоки, сучасність, перспективи», 16-17 жовтня 2014 р., м.

Запоріжжя; «Сучасні правові системи світу в умовах глобалізації: реалії та

перспективи», 11-12 квітня 2014 р., м. Київ; «Запорізькі правові читання», 2015 р.,

2016 р., м. Запоріжжя.

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи знайшли відображення

8 наукових статтях, із них 6 – у вітчизняних фахових виданнях, 2 – у зарубіжних, 12 матеріалах, тезах доповідей та повідомлень на наукових конференціях різних
рівнів.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох

розділів, які об’єднують дев’ять підрозділів, висновків, списку використаних джерел

(423 найменування на 43 сторінках), додатків. Загальний обсяг дисертації становить

251 сторінка, із них основного тексту – 206 сторінок.

bibliography

ВИСНОВКИ

дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає у визначенні й обґрунтуванні теоретико-правових засад формування національної правової ідеології в умовах глобалізації. У результаті проведеного дослідження сформульовано низку висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на розв’язання зазначеної проблеми. Найсуттєвішими з них є такі:

1. Визначено, що вагомий внесок у дослідження ідеології зробили мислителі Нового часу, здобутки яких стали підґрунтям формування поняття правової ідеології на різних методологічних засадах зарубіжними і українськими ученими. Упродовж останніх двох десятиліть правова ідеологія стала предметом досліджень науковців у різних напрямах і галузях: філософії права, історії держави та права,

теорії держави та права, конституційному, адміністративному, цивільному, трудовому праві. У межах теорії держави та права правова ідеологія досліджується в контексті державно-правового розвитку, правової держави, у зв’язку з державною ідеологією і національною ідеологією, у контексті прав людини як прояв правової свідомості, у зв’язку з правовою психологією, правовою політикою, як засада правотворчості й законотворчості, як складник механізму правового регулювання, у контексті глобалізації та інтеграції.

2. Обґрунтовано, що складний і суперечливий характер правової ідеології, її трансформація, ускладнення зв’язків із елементами правової системи, відмінними правовими ідеологіями, вплив на неї неправових чинників зумовлюють необхідність оновлення методології дослідження національної правової ідеології в умовах глобалізації. Методологічним підґрунтям дослідження, поряд з традиційними підходами й методами, слугує оновлена методологія юридичної науки, яка базується на нових доктринальних підходах до права, нових наукових теоріях (трансформації,

соціального конструктивізму, глокалізації, локалізації), розширенні способів і засобів пізнання права, залученні здобутків інших соціальних і гуманітарних наук,

їхніх концептуально-дослідницьких підходів, методологічно значимих положень юридичної глобалістики, юридичної антропології, соціальної (культурної) антропології.

3. Визначено, що національна правова ідеологія в умовах глобалізації – важливий компонент національної правової системи, представлений на концептуальному рівні системою правових ідей, ідеалів, цінностей, доктрин, теорій та відповідним ідеологічним механізмом, який існує на інтерпретаційному та інституційному рівнях і спрямований на інтегрування компонентів правової системи та реалізацію стратегічних цілей правового розвитку в глобальному просторі.

4. Обґрунтовано, що на національну правову ідеологію впливають глобалізація та ідеологія глобалізму. Безпосередній вплив відбувається на складники правової ідеології, ідеї, цінності, стандарти, доктрини, зміст, обсяг і зв’язки між якими розширюються, трансформуються. Опосередкований вплив здійснюється через інші підсистеми суспільства (економічну, політичну, соціальну, культурну, моральну, інформаційну). В узагальненому вигляді вплив глобалізації на правову ідеологію України виявляється у такому: трансформації сутності

138

національної правової ідеології; розширенні й поглибленні змісту вітчизняної правової ідеології загалом, окремих її складників (правових ідей, цінностей, доктрин
зокрема; визнанні та впровадженні нових для вітчизняного права міжнародних і європейських правових стандартів (зокрема, верховенства права, прав людини, правосуддя); нових складників глобальної ліберальної правової ідеології, насамперед, таких правових ідей і доктрин: право миру, право безпеки, право стійкого розвитку тощо.

На основі критерію відображення в правовій ідеології ліберальних правових ідей і цінностей (верховенства права, прав людини, правосуддя) типологізовано й охарактеризовано такі типи національних правових ідеологій в умовах глобалізації: правова ідеологія глобалізації (ліберальна); правова ідеологія глокалізації; правова ідеологія локалізації; перехідна правова ідеологія. Спільними тенденціями розвитку національних правових ідеологій (окрім локалізованих), які різною мірою проявляються в інших правових ідеологіях є: збільшення прозорості, проникності меж між різними національними правовими ідеологіями; конституціоналізація правової ідеології, як істотного інструменту впливу на внутрішньодержавні й загальносвітові процеси з метою формування і захисту стабільного та демократичного світового порядку; поглибленні взаємодії міжнародного й внутрішньодержавного права; формуванні «глобального» права; ціннісній переорієнтації правової глобалізації від демократичних цінностей – до цінностей і принципів безпеки особи – суспільства – держави.

Доведено, що сутність і зміст вітчизняної правової ідеології складають ідеї порядку, свободи, безпеки, справедливості, верховенства права, прав людини, які в умовах глобалізації істотною мірою залежать не лише від того, як вони тлумачаться в національному праві та втілюються в законодавстві, а й від того, як вони інтерпретуються міжнародним співтовариством, міжнародною спільнотою (

насамперед, такими інститутами, як ООН, ОБСЄ, Європейський суд з прав людини,

Венеційська комісія). Джерелом трансформацій вітчизняної правової ідеології в умовах глобалізації, поряд із внутрішніми суперечностями між реальним і бажаними рівнем правового розвитку, є протиріччя між вітчизняною правовою ідеологією й глобальною правовою ідеологією, національним і глобальним рівнями, і тенденціями правового розвитку. Формування правової ідеології України в умовах глобалізації – це складний, системний, різнорівневий, політично, економічно й соціально зумовлений процес, який полягає у концептуальному поєднанні й узгодженні правових ідей, ідеалів, цінностей, уявлень, образів які відображають особливості реального й бажаного національного правового розвитку та врахуванні тенденції глобального правового розвитку, світових і європейських правових цінностей і стандартів, адекватних і дієвих формах і засобах захисту національних інтересів в умовах посилення глобальних ризиків і загроз та загострення протистояння різних ідеологій (національних, регіональних, глобальної,

антиглобалістської). Змістовно процес формування вітчизняної правової ідеології в умовах глобалізації іманентно пов’язаний із впровадженням світових і європейських правових цінностей і стандартів (верховенства права, прав людини, судочинства,
демократії, прецедентів Європейського Суду з прав людини).

139

Показано, що формування правової ідеології розвинутих зарубіжних країн відбувається під впливом багатьох взаємозв’язаних факторів: економічних,
політичних, соціальних. Центральне місце в правових ідеологіях зарубіжних країн,

поряд з ідеологією лібералізму, посідають ідеї націоналізму, державо-центризму ( етатизму), світового лідерства. Нову ідеологію верховенства прав і свобод людини створює Європейський суд з прав людини, прецедентна практика якого використовується в країнах, які ратифікували європейську Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод як джерело права. Перспективи розвитку сучасних національних правових ідеологій в умовах глобалізації іманентно пов’язані з урахуванням системної кризи ідеології неолібералізму в Західній Європі, змін у правовій ідеології такої наддержави як США.

Доведено, що основними проблемами формування правової ідеології в Україні є: відсутність закріпленої на рівні закону правової основи для формування національної правової ідеології, негативний вплив процесів глобалізації, глокалізації

локалізації, інформатизації, спотвореність інформаційного поля, низький рівень правової культури, духовності та моральності сучасного суспільства, штучне нав’язування деяких західних стандартів українському суспільству. Національна правова ідеологія не може розглядатись окремо від ідеології економічного розвитку,
загальної ідеології глобалізації, європейської ідеології прав і свобод людини, яка формується на основі прецедентної практики Європейського суду з прав людини.

Формування правової ідеології України в умовах глобалізації пов’язане з відповідною правовою політикою, яка здатна виступати формою і засобом її реалізації, покликана зміцнювати міжнародний авторитет України і позиціонувати її як цивілізовану європейську державу в глобальному правовому просторі.

Основними напрямами формування та поширення вітчизняної правової ідеології в умовах глобалізації є: розробка та прийняття на рівні закону загальнодержавної стратегії розвитку України (національної ідеї) як європейської соціальної правової держави (у формі Закону України «Про засади національної ідеї»); правова освіта та виховання в класичному розумінні; утворення на законодавчому рівні національних дитячої та молодіжної організацій, основним завданням яких стане патріотичне і правове виховання молоді; підтримка та розвиток національного кінематографа й літератури правовиховного змісту; розвиток національного сектору Інтернет в частині патріотичного та правового контенту.