ЗАГАЛЬНООСВІТНЄ ТА ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНЕ НАВЧАННЯ ЗАСУДЖЕНИХ ДО ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ

brief description

МВС України
Харківський національний університет
внутрішніх справ

На правах рукопису

ХУТОРНА СВІТЛАНА ВІТАЛІЇВНА

УДК 343.211

ЗАГАЛЬНООСВІТНЄ ТА ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНЕ НАВЧАННЯ ЗАСУДЖЕНИХ ДО ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ

12.00.08 – кримінальне право та кримінологія;
кримінально-виконавче право

Д И С Е Р Т А Ц І Я
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник
Богатирьов Іван Григорович
доктор юридичних наук, професор

Харків – 2011
ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ..............................................................4
ВСТУП................................................................................................................5
РОЗДІЛ 1. СОЦІАЛЬНО-ПРАВОВЕ ПРИЗНАЧЕННЯ НАВЧАННЯ ОСІБ, ЗАСУДЖЕНИХ ДО ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ..........................................................14
1.1. Історико-правовий аналіз навчання осіб, засуджених до позбавлення волі..............................................................................................................................14
1.2. Поняття та зміст навчання осіб, засуджених до позбавлення волі, в Україні........................................................................................................................33
1.3. Зарубіжний досвід організації навчання осіб, засуджених до позбавлення волі, та його впровадження у національну практику......................58
Висновки до першого розділу.......................................................................78
РОЗДІЛ 2. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ НАВЧАННЯ ОСІБ, ЗАСУДЖЕНИХ ДО ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ, В УМОВАХ РЕФОРМУВАННЯ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СИСТЕМИ.......................................................80
2.1. Навчання осіб, засуджених до позбавлення волі, його роль і місце у системі основних засобів їх виправлення і ресоціалізації....................................80
2.2. Порядок та умови отримання особами, засудженими до позбавлення волі, загальноосвітнього навчання.........................................................................106
2.3. Порядок та умови отримання особами, засудженими до позбавлення волі, професійно-технічного навчання..................................................................124
Висновки до другого розділу.......................................................................137
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОГО ТА ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОГО НАВЧАННЯ ОСІБ, ЗАСУДЖЕНИХ ДО ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ...........................................................................................139
3.1. Удосконалення нормативно-правової бази щодо регулювання навчання осіб, засуджених до позбавлення волі..................................................139
3.2. Удосконалення взаємодії установ виконання покарань із навчальними закладами, державними та недержавними органами і організаціями щодо навчання осіб, засуджених до позбавлення волі..................................................159
Висновки до третього розділу......................................................................172
ВИСНОВКИ...................................................................................................173
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.....................................................178
ДОДАТКИ......................................................................................................207

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

ВНЗ Вищий навчальний заклад
ВПУ Вище професійне училище
ГТУ Головне тюремне управління
ГУМУ Головного управління місцями ув’язнення
ДДУПВП Державний департамент України з питань виконання покарань
ДКВС України Державна кримінально-виконавча служба України
ДПтС України Державна пенітенціарна служба України
КВК України Кримінально виконавчий кодекс України
КК України Кримінальний кодекс України
МОНмолодьспорт України Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України
ПТНЗ Професійно-технічний навчальний заклад
ПТО Професійно-технічна освіта
ПТУ Професійно-технічне училище

ВСТУП

Актуальність теми. З моменту проголошення Україною незалежності наша держава постала перед необхідністю реформування усіх галузей законодавства з метою наближення їх до європейських стандартів. Не оминає це завдання й Державну пенітенціарну службу України (далі – ДПтС України), вдосконалення діяльності якої потребує вирішення низки складних проблемних питань, основними з яких є: приведення умов тримання засуджених та осіб, узятих під варту, в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах у відповідність до вимог чинного законодавства й міжнародних стандартів поводження із засудженими, визнання їх права на освіту (та порядок реалізації цього права) тощо.
Визнання за особою права на освіту є невід’ємним елементом правового регулювання в будь-якій цивілізованій державі. Тому освіта у сучасному суспільстві повинна розглядатися як пріоритетний напрям її діяльності. Право на освіту є конституційним правом громадянина України. Стаття 53 Конституції України закріплює аналізоване суб’єктивне право в нашій державі за кожним; не є виключенням і засуджені. Однак, стосовно них механізм реалізації цього права має свої особливості. Їх дослідження, з'ясування соціально-правового призначення освіти засуджених, розкриття змісту порядку та умов отримання загальноосвітнього і професійно-технічного навчання засудженими до позбавлення волі є одним з актуальних завдань для фахівців різних галузей права, у тому числі й кримінально-виконавчого. Особливо важливим це питання стає в умовах переходу людства від індустріалізації до нових науково-інформаційних технологій, що ставить нові завдання у вирішенні проблем права людини і громадянина на освіту та його забезпечення.
Діюче кримінально-виконавче законодавство побудоване на якісно новій ідеології поваги й охорони прав, свобод і законних інтересів засуджених, на чому наголошує ст. 7 Кримінально-виконавчого кодексу України (далі – КВК України). Разом з тим, правозастосовна практика свідчить, що для більш повного втілення законодавчих положень щодо реалізації прав і законних інтересів засуджених у процесі відбування покарання, потрібне удосконалення механізмів їх впровадження.
Механізм правового регулювання кримінально-виконавчих відносин, які виникають у зв’язку з реалізацією права засудженого на освіту, – це сукупність кримінально-виконавчих засобів, за допомогою яких право засуджених на навчання приводиться у відповідність з нормами кримінально-виконавчого законодавства. Кримінально-виконавчий механізм отримання засудженими освіти в установах виконання покарань включає у себе: по-перше, правову регламентацію кримінально-виконавчих відносин, а по-друге, виникнення суб’єктивних прав і обов’язків засуджених у зв’язку з отриманням освіти.
Стосовно засуджених загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, відповідно до кримінально-виконавчого законодавства України, є одним з основних засобів їх виправлення та ресоціалізації. Пенітенціарна система містить у собі 183 установи виконання покарань, з них 81 виправна, 10 виховних колоній та 32 слідчі ізолятори. На даний час у зазначених установах утримуються 147,7 тис. осіб, із них 6,9 тис. жінок, 1944 неповнолітніх засуджених, 1459 засуджених до довічного позбавлення волі.
За офіційними даними ДПтС України, за останні п’ять років процес залучення засуджених до позбавлення волі до загальноосвітнього і професійно-технічного навчання характеризується нестабільністю. Зокрема, якщо у 2006 році навчалися 4 816 таких осіб, у 2007 р. – 4 911, у 2008 р. – 5 000, то з 2009 р. їх кількість зменшується: у цьому році всього навчалося 4 608 осіб, у 2010 р. – 4 253. У 2011 р. до загальноосвітнього і професійно-технічного навчання залучено 4716 засуджених до позбавлення волі .
Необхідність дослідження обраної теми визначається також тим, що раніше в юридичній літературі цьому питанню було приділено явно недостатньо уваги. Варто констатувати, що дисертаційних і монографічних робіт, присвячених правовим та організаційним проблемам освіти в місцях позбавлення волі, дотепер не було. Дана робота покликана деякою мірою заповнити цю прогалину.
Теоретичне підґрунтя дисертації склали дослідження проблем кримінально-виконавчого права вітчизняних та зарубіжних учених, зокрема: О. М. Бандурки, Ю. В. Бауліна, В. А. Бадири, В. О Боняк, І. Г. Богатирьова, О. І. Богатирьової, О. В. Беци, В. В. Василевича, М. Я. Гуцуляка, О. М. Гуміна, О. М. Джужи, Т. А. Денисової, О. Г. Колба, А. С. Нікифорова, В. О. Меркулової, В. В. Леня, О. М. Литвинова, В. А. Льовочкіна, П. П. Михайленка, М. І. Мельника, О. А. Мартиненка, О. С. Міхлина, В. Ф. Примаченка, Г. С. Поліщука, Р. М. Підвисоцького, П. Г. Пономарьова, В. П. Севастьянова, А. Х. Степанюка, М. О. Селезньова, В. І. Селіверстова, М. С. Таганцева, В. М. Трубникова, С. Я. Фаренюка, О. І. Фролова, С. В. Царюка, Г. Ф. Хохрякова, С. І. Халимона, І. В. Шмарова, Ю. В. Шинкарьова, І. С. Яковець та ін. Їх здобутки містять низку системних положень й висновків, які прямо або опосередковано стосуються загальноосвітнього та професійно-технічного навчання засуджених до позбавлення волі і створюють методологічні передумови для ефективного його дослідження у реаліях сьогодення. Вказані обставини, а також потреба у подальшій розробці теоретичних питань і практичних рекомендацій щодо удосконалення загальноосвітнього та професійно-технічного навчання засуджених у місцях позбавлення волі обумовлюють актуальність обраної дисертантом теми дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обрана тема дослідження ґрунтується на положеннях Концепції Державної програми розвитку Державної пенітенціарної служби України, схваленої Указом Президента України від 10.12.2010 р., тематиці пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення та впровадження в практичну діяльність органів і установ виконання покарань на період 2010-2015 рр., затверджених Науково-методичною Радою ДДУПВП 15.11.2010 р. (протокол № 1), планів науково-дослідної роботи Харківського національного університету внутрішніх справ на 2010-2011 рр.
Тема дисертації затверджена вченою радою Харківського національного університету внутрішніх справ 27.12.2010 р., протокол № 10.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розв’язання конкретного наукового завдання на основі комплексного аналізу проблем, пов’язаних з реалізацією конституційного права осіб, засуджених до позбавлення волі, на загальноосвітнє та професійно-технічне навчання; розробка науково обґрунтованих положень і практичних рекомендацій щодо удосконалення державно-правового механізму його здійснення.
Відповідно до поставленої мети сформульовані такі задачі:
– дослідити витоки становлення та розвитку загальноосвітнього та професійно-технічного навчання засуджених до позбавлення волі;
– з’ясувати зміст і сутність навчання засуджених до позбавлення волі в Україні;
– вивчити зарубіжний досвід навчання осіб, засуджених до позбавлення волі, та розробити рекомендації щодо його впровадження у національну практику;
– розкрити значення загальноосвітнього та професійно-технічного навчання осіб, засуджених до позбавлення волі, у системі основних засобів їх виправлення і ресоціалізації;
– дослідити порядок і умови отримання засудженими до позбавлення волі загальноосвітнього навчання;
– висвітлити порядок і умови отримання засудженими до позбавлення волі професійно-технічного навчання;
– обґрунтувати форми взаємодії установ виконання покарань з навчальними закладами, державними та недержавними органами і організаціями щодо навчання осіб, засуджених до позбавлення волі, з метою їх виправлення і ресоціалізації;
– розробити рекомендації щодо удосконалення кримінально-виконавчого законодавства України, галузевих нормативно-правових актів з питань навчання осіб, засуджених до позбавлення волі.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають у сфері загальноосвітнього і професійно-технічного навчання засуджених під час відбування покарання у виді позбавлення волі.
Предметом дослідження є загальноосвітнє і професійно-технічне навчання засуджених до позбавлення волі.
Методи дослідження обрані з урахуванням поставленої мети, задач дослідження, його об’єкта і предмета. У роботі використовувалися загальнонаукові та окремі наукові методи, властиві для досліджень у правових науках. Так, діалектичний метод дозволив дослідити й обґрунтувати понятійний апарат та зміст загальноосвітнього і професійно-технічного навчання засуджених до позбавлення волі. Історико-правовий метод надав можливість розглянути стан наукової розробки теми дослідження (підрозділ 1.1). Формально-логічний метод був використаний як універсальний спосіб аргументування окремих положень та висновків (підрозділи 1.2, 2.2). Логіко-юридичний метод дозволив визначити прогалини та суперечності, що існують у кримінально-виконавчому законодавстві України (підрозділ 2.1). Порівняльно-правовий метод надав змогу виявити властиві нормам чинного законодавства переваги і недоліки порівняно з відповідними положеннями кримінального законодавства зарубіжних країн та сформулювати пропозиції щодо удосконалення кримінально-виконавчого законодавства, галузевих нормативно-правових актів Державної пенітенціарної служби України (підрозділ 1.3). Статистичні методи надали змогу опрацювати емпіричну базу як одне з основних джерел отримання відомостей про предмет дослідження (підрозділи 2.1, 2.2). Соціологічні методи були використані при здійсненні опитування засуджених, які навчаються під час відбування покарання у кримінально-виконавчих установах закритого типу.
Емпіричну базу дослідження становлять наукові публікації, особові справи засуджених, які відбувають покарання в установах виконання покарань закритого типу у Сумській, Львівській, Харківській, Чернігівській та інших областях, за період з 2007 по 2011 рр., а також результати вивчення думки персоналу зазначених установ (100 співробітників), та засуджених, які навчаються в цих установах (300 осіб). У роботі також використано статистичні дані ДПтС України та інші документи за темою дослідження.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є одним з перших монографічних досліджень в Україні щодо отримання засудженими до позбавлення волі загальноосвітнього і професійно-технічного навчання.
У дисертації сформульовано нові, важливі для науки кримінально-виконавчого права у концептуальному плані положення, а саме:
вперше:
– на основі характеристики історичного досвіду і теоретичних засад правового регулювання отримання засудженими до позбавлення волі загальноосвітнього і професійно-технічного навчання показано його становлення та розвиток, а також місце в системі основних засобів виправлення і ресоціалізації; зокрема, виокремлено їх чотири періоди;
– сформульовано нове для пенітенціарної науки визначення поняття «навчання осіб, засуджених до позбавлення волі» – це врегульований законодавством про освіту та кримінально-виконавчим законодавством, нормативно-правовими актами ДПтС України та Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України порядок одержання освіти засудженими до позбавлення волі через безпосередню їх участь у програмах загальноосвітнього і професійно-технічного навчання з метою отримання відповідного рівня знань, а також їх виправлення та ресоціалізації;
– визначено, що загальноосвітнє і професійно-технічне навчання засуджених до позбавлення волі як засіб їх виправлення і ресоціалізації має потужні можливості повернення засудженого у соціальне середовище після звільнення, зокрема, отримання професії, працевлаштування, реалізації власних можливостей тощо;
– доведена необхідність створення Концепції з реформування навчання осіб, засуджених до позбавлення волі, в системі установ виконання покарань ДПтС України;
– сформульовані пропозиції до законодавства щодо нормативно-правової регламентації забезпечення загальноосвітнього і професійно-технічного навчання засуджених до позбавлення волі;
удосконалено:
– елементи умов навчання засуджених до позбавлення волі;
– форми взаємодії установ виконання покарань з навчальними закладами, державними та недержавними органами й організаціями щодо навчання осіб, засуджених до позбавлення волі;
– засоби виправлення і ресоціалізації засуджених шляхом введення такого нового засобу, як професійна підготовка засуджених;
дістали подальшого розвитку:
– аргументи на користь застосування загальноосвітнього і професійно-технічного навчання як одного з засобів виправлення і ресоціалізації засуджених;
– заходи щодо забезпечення освітніх потреб засуджених шляхом використання технологій заочного та дистанційного навчання;
– ідеї з відкриття комп’ютерних класів у кожній колонії, заняття науковою діяльністю у вільний від роботи чи основного навчання час.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що сформульовані висновки та пропозиції можуть бути використані у:
– науково-дослідній роботі – як матеріали для подальшої розробки загальних і спеціальних питань кримінально-виконавчого права щодо порядку та умов навчання осіб, засуджених до позбавлення волі (акт впровадження Поліцейської фінансово-правової академії № 11 від 12 липня 2011 р.);
– правотворчій діяльності – для удосконалення підзаконних галузевих нормативно-правових актів ДПтС України з питань забезпечення права засуджених на навчання в установах виконання покарань (акт впровадження ДПтС України № 6/1-7 від 7 липня 2011 р.);
– правозастосовній діяльності – використання результатів, одержаних під час дослідження, надасть змогу удосконалити діяльність установ виконання покарань, які зобов’язані забезпечити реалізацію конституційного права засуджених на навчання;
– у навчальному процесі – при викладанні дисциплін «Кримінально-виконавче право», «Конституційне право» та, при підготовці підручників і навчальних посібників (акт впровадження Поліцейської фінансово-правової академії від 28 квітня 2011 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження виконано здобувачем самостійно, положення, що виносяться на захист, розроблені автором особисто. У праці, опублікованій у співавторстві з Богатирьовою О. І., власні теоретичні розробки дисертанта становлять 60 %. Наукові ідеї та розробки, що належать співавторам опублікованої праці, у дисертації не використовувалися.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації, висновки та пропозиції були представлені на міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях: «Захист прав і свобод людини і громадянина в Україні» (м. Бровари, 11-12 лютого 2010 р.); «Роль та місце ОВС у розбудові демократичної правової держави» (м. Одеса, 23 квітня 2010 р.); «Сучасне та майбутнє в тенденціях підготовки студентів ВНЗ» (м. Чернігів, 3 червня 2010 р); «Актуальні проблеми розкриття та розслідування злочинів у сучасних умовах» (м. Запоріжжя, 5 листопада 2010 р.); «Теоретичні та практичні проблеми удосконалення діяльності кримінально-виконавчої системи України» (м. Київ, 4 травня 2011 р.); «Захист прав і свобод людини і громадянина в Україні» (м. Бровари, 11-12 травня 2011 р.).
Публікації. Основні теоретичні положення і висновки дисертаційного дослідження викладені у 10 наукових публікаціях (з яких 4 надруковані у юридичних фахових наукових виданнях України).

bibliography

ВИСНОВКИ

У дисертації вирішено конкретне наукове завдання, що дозволило подати в якісних й кількісних показниках узагальнення дослідницької роботи та отримати нові науково обґрунтовані результати щодо розроблення пропозицій, спрямованих на удосконалення законодавства України з питань загальноосвітнього та професійно-технічного навчання осіб, засуджених до позбавлення волі. Найбільш важливими є такі висновки:
1. Визначено, що правове регулювання питань отримання загальноосвітнього та професійно-технічного навчання засудженими до позбавлення волі охоплюється Кримінально-виконавчим кодексом України, Законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про професійно-технічну освіту», Положенням про умови навчання та отримання базової та повної середньої освіти особами, засудженими до позбавлення волі, у загальноосвітніх навчальних закладах при установах кримінально-виконавчої системи, Положенням про навчальний центр при установі виконання покарань та іншими нормативно-правовими актами.
2. Доведено, що отримання загальної і професійно-технічної освіти засудженими в установах виконання покарань є одним з основних засобів виправлення і ресоціалізації засуджених. Однак, професійне навчання на виробництві до таких не належить. Разом із тим, значення виробничого навчання в період ізоляції велике, а тому пропонуємо доповнити ч. 3 ст. 6 Кримінально-виконавчого кодексу України, у якій перелічуються основні засоби виправлення і ресоціалізації, після слів «професійно-технічне навчання» словами «та професійне навчання на виробництві» та викласти у такій редакції: «Основними засобами виправлення і ресоціалізації засуджених є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє навчання, професійно-технічне та професійне навчання на виробництві, громадський вплив». Це розширить можливості адміністрації установ виконання покарань при виборі застосовуваних засобів виправлення і ресоціалізації до певних категорій засуджених.
3. Зазначено, що на сучасному етапі розвитку держави не всі кримінально-виконавчі установи у повному й достатньому обсязі можуть надати можливість засудженим реалізувати свої конституційні права, у тому числі й право на освіту. Вирішити дану проблему можна шляхом створення комісій, до складу яких будуть входити психологи, соціологи, вчителі та інші фахівці, які будуть вирішувати, враховуючи потреби засудженого, куди його відправити відбувати покарання, відповідно не заміняючи функції Регіональної комісії з питань розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі, і, звичайно, не змінюючи рівня безпеки виправної колонії. Здається, що дана новела допоможе більш диференційовано проводити виховну роботу із засудженими, враховуючи їхні потреби.
4. Обґрунтовується потреба у взаємодії Державної пенітенціарної служби України та її управлінь з різними службами органів місцевого самоврядування. Існуюча правова база не надає можливості повноцінно співпрацювати кримінально-виконавчій системі та, наприклад, службі зайнятості населення. Сьогодні потрібен закон, що внесе доповнення й зміни до діючого закону «Про зайнятість населення» з регламентації реального надання компенсацій особам, засудженим до позбавлення волі, віднесеним до громадян, які потребують соціального захисту.
5. Визначено необхідність вирішення проблеми щодо правового регулювання питань отримання освіти засудженими, які відраховані з числа студентів ВНЗ, де вони навчалися, у зв’язку з їхнім засудженням. У цьому аспекті виходить, що вчинення злочину є підставою для відрахування студента з навчального закладу. Далі, відбуваючи покарання в колонії, він має право на отримання освіти. У зв’язку з цим, щоб уникнути розривів у навчанні через відбуванням покарання, пропонуємо зробити освітній процес безперервним, передбачивши в Законі «Про освіту» і в статутах ВНЗ можливість переводу такого студента на іншу форму навчання (якщо це можливо), або отримання освіти іншим способом (наприклад, дистанційно).
6. Досліджуючи проблеми отримання освіти засудженими до позбавлення волі, ми зіштовхнулись із ситуацією, коли такі питання, як можливість підвищення професійної кваліфікації, а також отримання особами даної категорії додаткових освітніх послуг, у тому числі й платних, не врегульовані у законодавчому порядку. Запропоновано усунути дану прогалину шляхом закріплення такої можливості в законі.
7. Результати проведеного дослідження показали, наскільки відповідає правове регулювання освіти засуджених до позбавлення волі міжнародним нормам і стандартам, а також інтересам засуджених осіб, які потребують підвищення свого інтелектуального розвитку.
8. Використання отриманих результатів у законотворчій та практичній діяльності кримінально-виконавчих установ закритого типу дозволило, на нашу думку, з більшою ефективністю досягти мети кримінального покарання і ресоціалізації засуджених, які відбувають покарання у виді позбавлення волі. Встановлено низку проблемних питань у навчально-виховному процесі в загальноосвітніх навчальних закладах при установах, зокрема: низькій рівень навчальних досягнень учнів (67 %), мізерне матеріально-технічне забезпечення (59 %), слабка навчально-методична база (81 %), недостатній контроль за відвідуванням учнями занять (27 %).
9. Зроблено загальний висновок, що кримінально-виконавчою практикою на порядок денний поставлено питання про удосконалення нормативно-правового забезпечення загальноосвітнього і професійно-технічного навчання, з урахуванням останніх надбань теорії та застосування сучасних методів юридичної техніки. Серед них найбільш суттєвими є такі:
– доповнити ч. 3 ст. 6 Кримінально-виконавчого кодексу України, у якій перелічуються основні засоби виправлення і ресоціалізації, після слів «професійно-технічне навчання» словами «та професійна підготовка». Це розширить можливості адміністрації установ виконання покарань при виборі застосовуваних засобів виправлення і ресоціалізації до певних категорій засуджених;
– варто передбачити для засуджених, що мають вищу освіту, можливість отримання післядипломної освіти (чи заняття науковою діяльністю) як альтернативу праці. Це досить актуально на даний час, коли в багатьох установах виконання покарань відсутні робочі місця, а засуджені фактично нічим не зайняті;
– з метою закріплення результатів виправлення і ресоціалізації засуджених неповнолітніх і завершення ними певного етапу навчання варто передбачити можливість їхнього залишення у виховній колонії до закінчення строку покарання за умови позитивної кримінально-виконавчої характеристики. У цьому зв’язку пропонується ч. 1 ст. 148 КВК України викласти у такій редакції: „З метою закріплення результатів виправлення і ресоціалізації, завершення загальноосвітнього або професійно-технічного навчання засуджені, які досягли вісімнадцятирічного віку, можуть бути залишені у виховній колонії до закінчення строку покарання або умовно-дострокового звільнення”;
– виїзди засуджених до позбавлення волі за межі виправних і виховних колоній за чинним законодавством можливі з різних обставин, але складання студентами державних екзаменів до їх числа не входить. У зв’язку з цим вважаємо за необхідне доповнити ч. 1 ст. 111 Кримінально-виконавчого кодексу України словами: «навчальна відпустка для складання державних екзаменів студентами, які навчаються у професійно-технічних і вищих навчальних закладах»;
– доцільно доповнити Правила внутрішнього розпорядку установ виконання покарань п. 77 такого змісту: «Організація загальноосвітнього навчання, професійно-технічної освіти і професійного навчання на виробництві здійснюється відповідно до Кримінально-виконавчого кодексу України, законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про професійно-технічну освіту», та інших нормативних актів із урахуванням вимог режиму відбування покарання».

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аванесов Г. А. Изменение условий содержания осужденных в процессе отбывания наказания в виде лишения свободы (прогрессивная система) / Г. А. Аванесов ; под ред. Стручкова Н.А. – М. : ВНИИ МВД СССР, 1968. – 149 с.
2. Аврусин Е. Г. Активно управлять распределением и обучением условно осужденных и условно освобожденных / Е. Г. Аврусин, В. М. Есипов // Исправительно-трудовые учреждения. – М.: Изд-во ВНИИ МВД России, 1982. – Вип. № 21. – С. 71–75.
3. Александров Ю. День во французской тюрьме / Ю. Александров // Преступление и наказание. – 2005. – № 1. – С. 32.
4. Алексеев В. Тюремное образование в дореволюционной России (1879-1917 гг.) / В. Алексеев // Преступление и наказание. – 2005. – № 9. – С. 18–23.
5. Алферов Ю. А. Международный пенитенциарный опыт и его реализация в современных условиях : сб. лекцій / Ю. А. Алферов/ – М. : РИПК МВД РФ, 1994. – 125 с.
6. Антонян Е. А. Тюремная система арабских государств / Е.А. Антонян // Сб. мат. междунар. научно-практ. конф. – Ч. 1 / под ред. О. Г. Ковалева. – М. : НИИ УИС Минюста России, 2004. – С. 87–90.
7. Багреева Е. Пенитенциарная система Финляндии / Е. Багреева // Преступление и наказание. – 1995. – № 8. – С. 15–18.
8. Бадира В. А. Виправлення жінок, засуджених до позбавлення волі, як мета покарання : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / В. А. Бадира. – Л., 2006. – 17 с.
9. Бажанов О. И. Прогрессивная система исполнения наказания / О. И. Бажанов. – Минск : Наука и техника, 1981. – 168 с.
10. Бажанов О. И. Режим лишения свободы и его особенности при исполнении наказания в колониях усиленного режима / О. И. Бажанов . – М. : ВШ МВД СССР, 1973. – 40 с.
11. Бажанов О.И., Фетисов В.З. Вопросы совершенствования прогрессивной системы отбывания наказания / О. И. Бажанов, В. З. Фетисов // Труды ВНИИ МВД СССР. – М., 1974. – Вип. № 30. – С. 27–37.
12. Бебенин В. Г. Об опыте работы вузов в учреждениях уголовно-исполнительной системы [Електронний ресурс] / В. Г. Бебенин // Сетевой электронный научный журнал. – 2004. – № 2. – Режим доступу до журналу: http://sys-tech.miem.edu.ru
13. Богатирьов І. Г. Кримінально-виконавче право України : навчальний посібник / І. Г. Богатирьов. – 2-ге вид., доп. та перероб. – Д. : Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, 2007. – 244 с.
14. Богатирьов І. Г. Кримінально-виконавчі засади виконання та відбування кримінальних покарань у виправних колоніях максимального рівня безпеки : монографія / І. Г. Богатирьов, С. В. Царюк. – Чернігів : КП «Чернігівські обереги», 2010. – 210 с.
15. Богатирьова О. І. Навчання засуджених у Фінляндії / О. І. Богатирьова // Сучасне та майбутнє в тенденціях підготовки студентів ВНЗ : матеріали міжнародної науково-практичної конференції (м. Чернігів, 3 червня 2010 р.). – Чернігів : Видавець Лозовий В.М., 2010. – С. 166–168.
16. Боняк В. О. Конституційне право людини і громадянина на освіту в Україні : монографія / В. О. Боняк. – Дніпропетровськ : Дніпроп. держ. ун-т. внутр. справ ; Ліра ЛТД, 2008. – 180 с.
17. Букалов А. Подростки в местах лишения свободы / А. Букалов // Аспект. Інформ. Бюллетень. – 2001. – № 1 (2). – С. 23–26.
18. Васильева А. Телекоммуникационные технологии в образовательном процессе осужденных / А. Васильева // Преступление и наказание. – 2006. – № 10. – С. 141.
19. Васютович Т. В. Использование дистанционных технологий при работе с осужденными [Электронный ресурс] / Т. В. Васютович // Профессиональное образование в условиях дистанционного обучения. Достижения, проблемы, перспективы : межрегион. научно-практ. конф. – Режим доступа : http://www.muh.ru/arch.
20. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод., допов. та CD) / уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. – К. , – Ірпінь : ВТФ „Перун”, 2007. – 1728 с.
21. Веррен А. Исполнение наказания и применение уголовно-правовых мер в Швейцарии в отношении взрослых правонарушителей / А. Веррен // Сб. мат. междунар. научно-практ. конф. – Ч. 1 / под ред. О. Г. Ковалева. – М. : НИИ УИС Минюста России, 2004. – С. 50–51.
22. Витяг з Європейських тюремних правил [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.kvs.gov.ua/pumsh/control/uk/publish/article?art_id= 62321 &cat_id=46416.
23. Воспитательное воздействие общеобразовательного обучения на осужденных : учебное пособие / Алферов Ю. А., Байдаков Г. П., Лакеев А. А., Шамис А. В. ; под ред. : Шамис А. В. – М. : Изд-во ВНИИ МВД СССР, 1990. – 63 c.
24. Гель А. Деякі аспекти дослідження особи засудженого до позбавлення волі / А. Гель, Н. Клименко // Право України. – 2001. – № 7. – С. 76–80.
25. Гель А. П. Кримінально-виконавче право України : навч. посібник / А. П. Гель , Г. С. Семаков , І. С. Яковець ; за ред. проф. А. Х. Степанюка. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – 624 с.
26. Гернет М. Н. История царской тюрьмы / М. Н. Гернет. – Т. 1. – М., 1941. – 479 с.
27. Гершунский Б. В. Философия образования / Б. В. Гершунский. – М. : Флинта, 1998. – 432 с.
28. Греков М. Л. Тюремные системы: состояние, перспективы : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.08 / Греков Михаил Леонидович. – Краснодар, 2000. – 195 с.
29. Гуренко М. М. Теоретико-правові проблеми гарантій прав і свобод людини і громадянина : монографія / М. М. Гуренко. – К. : НАВСУ, 2001. – 184 с.
30. Гусева С. И. Пенитенциарная система Финляндии / С. И. Гусева // Человек: преступление и наказание. – 2009. – № 1. – С. 181–185.
31. Державна програма покращення умов тримання засуджених та осіб, взятих під варту на 2006 – 2010 рр. : затв. Постановою КМ України від 3 серпня 2006 р. № 1090 // Офіційний вісник України. – 2006. – № 32. – Ст. 2315.
32. Детков М. Г. Исторические аспекты исполнения уголовных наказаний в виде лишения свободы в отношении несовершеннолетних преступников [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.hro.org/editions/prison/10/01.htm
33. Дніпродзержинська виправна колонія № 34. Дистанційне навчання. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://dvk34.org.ua/i14enkos_exams_l.
34. Довідка про чисельність осіб, які відбувають покарання в установах Державної пенітенціарної служби України станом на 01.01.2011 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.kmu.gov.ua/punish/control/uk/publish/article?art_id=59402&cat_id=45687
35. Домаранський О. Правове забезпечення освіти / О. Домаранський // Освіта України. – 2003. – № 40–41. – С. 5–9.
36. Доступ громадян, засуджених до кримінальних покарань, до освітніх послуг в Україні: сучасні підходи, проблеми та перспективи [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.n-kalashnik.com.ua/38
37. Егоршин А.П. Дистанционное обучение в учебном заведении высшего образования [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.e-joe.ru/sod/98/1_98/as09.GIF
38. Європейська конвенція про захист прав людини і основних свобод // Права людини і професійні стандарти для працівників міліції та пенітенціарних установ в документах міжнародних організацій / Українсько-американське бюро захисту прав людини. – Амстердам-Київ, 1996.
39. Європейські пенітенціарні правила // Права людини і професійні стандарти для працівників міліції та пенітенціарних установ у документах міжнародних організацій / Українсько-американське бюро захисту прав людини, Амстердам – Київ, – 1996. – С. 134–162.
40. Жирнов В. Общеобразовательное обучение осужденных в местах лишения свободы / В. Жирнов // Преступление и наказание. – 2006. – № 6. – С. 21–24.
41. Журавлев В. Общеобразовательное обучение осужденных в местах лишения свободы / В. Журавлев // Ведомости уголовно-исполнительной системы. – 2007. – № 10. – С. 16–19.
42. Журавлев В. Состояние обучения несовершеннолетних осужденных и меры по совершенствованию работы школ воспитательных колоний / В. Журавлев // Ведомости уголовно-исполнительной системы. – 2003. – № 1. – С. 28–30.
43. Загальна декларація прав людини. Прийнята і проголошена резолюцією 217 A (III) Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_015
44. Загальна характеристика Державної пенітенціарної служби України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.kvs.gov.ua/punish/control/uk/publish/article?art_id=85492&cat_id=66312
45. Закон об исполнении приговоров, вступивших в законную силу / Законодательство Финляндии. – М., 2005.
46. Закон України «Про дошкільну освіту» від 22 червня 2000 року № 1841-III // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 46. – Ст. 393.
47. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=280%2F97-%E2%F0
48. Закон України «Про місцеві державні адміністрації» від 9 квітня 1999 року № 586-XIV [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=586-14
49. Законодавство України про Загальну середню освіту // Бюлетень законод. і юрид. практики Укр. – 1999. – № 9. – 446 с.
50. Зарипов З. Реформирование УИС Республики Узбекистан на современном этапе / З. Зарипов., К. Мирзажано., И Мирзараимов // Сб. мат. Междунар. научно-практ. конф. – Ч. 1 / под ред. О.Г. Ковалева. – М. : НИИ УИС Минюста России, 2004. – С. 82.
51. Зауторова Э. В. Применение дистанционных технологий в условиях пенитенциарных учреждений / Э.В. Зауторова // Право и образование. – 2007. – № 1. – С. 46–49.
52. Збірник нормативних документів і методичних рекомендацій з питань організації виховної та соціально-психологічної роботи серед осіб, засуджених до позбавлення волі / [уклад. С. Сколов, Ю. Олійник, О. Янчук]. – К. : МП "Леся", 2002. – 312 с.
53. Звіт про кількість УВП, наявність, рух та склад засуджених в Державному департаменті України з питань виконання покарань на січень 2010 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.kmu.gov.ua/punish/
54. Звіт про чисельність спецконтингенту в установах Департаменту /Ф.1-УВП/ станом на 01.01.2011 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.kvs.gov.ua/punish/control/uk/publish/article?art_id=79284&cat_id=45688
55. Иванов А. А. Обучение и труд в процессе исправительного воздействия на осужденных / А. А. Иванов // Актуальные проблемы уголовно-исполнительного права и исполнения наказаний: материалы научно-практической конференции (г. Рязань, 26 марта 2009 г.). – Рязань : Акад. ФСИН России, 2009. – Вып. 2. – С. 50–52.
56. Ивасенко Я. С. Дистанционное обучение в механизме воспитательного воздействия на осужденных к лишению свободы // Актуальные проблемы уголовно-исполнительного права и исполнения наказаний : материалы научно-практической конференции (г. Рязань, 26 марта 2010 г.). – Рязань : Акад. ФСИН России, 2010. – Вып. 3. – С. 130–133.
57. Ивасенко Я. С. Общеобразовательное обучение как средство исправления осужденных к лишению свободы / Я. С. Ивасенко // Современное уголовно-исполнительное законодательство: проблемы теории и практики : материалы международной научно-практической конференции. – Рязань : Академия права и управления Федеральной службы исполнения наказаний, 2007. – С. 134–137.
58. Іваньков І. В. Тюремні установи України в системі карально-охоронного механізму держави (кінець ХІХ – середина ХХ ст.) : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01 / Іваньков Ігор Володимирович. – К., 2005. – 212 с.
59. Інтерв’ю з адвокатом М. Ходорковського Н. Тереховой [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http:// www.newsru.com.
60. Інформація щодо виконання плану-графіка імплементації плану дій Україна – ЄС у сфері юстиції, свободи та безпеки станом на 25.03.2010 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.kvs.gov.ua.
61. Как заставить стандарты работать : [практическое пособие по эффективному применению международных тюремных правил]. – М. : ПРАВА ЧЕЛОВЕКА, 1998. – 207 с.
62. Калашник Н. Г. Доступ громадян, засуджених до кримінальних покарань, до освітніх послуг в Україні: сучасні підходи, проблеми та перспективи [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.n-kalashnik.com.ua/38
63. Калашник Н. Г. Соціально-психологічні аспекти оптимізації навчально-виховного процесу в закладах освіти при виховних колоніях для неповнолітніх засуджених : метод. рек. / Н. Г. Калашник, Н. Ю. Максимова, О. Б. Янчук. – К., 2009. – С. 82–83.
64. Карпец И. И. Наказание. Социальные, правовые и криминологические проблемы / И. И. Карпец. – М. : Юридическая литература, 1973. – 287 с.
65. Кирилюк А. В. Обмеження в правах засуджених до позбавлення волі у контексті цілей пенітенціарної діяльності // Актуальні проблеми сучасної пенітенціарної політики України. – К., 1996. – С. 34-37.
66. Княжева И. М. Обеспечение права осужденных на получение образования в условиях отбывания наказания в Северо-Западном регионе России, Северных Странах и странах СНГ [Електронний ресурс] / И. М. Княжева // Мат. междунар. конф. 7-10 октября 2004 г. – Режим доступу : http://ceip.narod.ru/mat2.htm.
67. Козлова Л. Ф. Организационно-педагогические проблемы повышения эффективности общеобразовательного обучения осужденных / Л. Ф. Козлова // Актуальные проблемы научной организации исправления и перевоспитания осужденных : материалы Всесоюзной научно-практической конференции, состоявшейся 18-20 сентября 1973 года в г. Рязани. – Рязань, 1974. – С. 211–216.
68. Козлова Л. Ф. Организационно-педагогические условия повышения эффективности общеобразовательного обучения осужденных / Л. Ф. Козлова // Актуальные проблемы научной организации исправления и перевоспитания осужденных : материалы к научно-практической конференции. – Рязань, 1973. – С. 152–154.
69. Конвенція ООН про права дитини // Права людини і професійні стандарти для працівників пенітенціарної системи в документах міжнародних організацій. – К. : Сфера, 2002. – 243 с.
70. Коновалов Б. И. Производственную базу при ИТУ – на службу исправления осужденных // Исправительно-трудовые учреждения. Информ. бюллетень. – М., 1978. – № 5. – С. 6–9.
71. Конституція України : станом на 01 січ. 2006 р. / Міністерство юстиції України : офіц. вид. – К., 2006. – 123 с.
72. Кораблин К. К. Пенитенциарные системы зарубежных стран: история и современность. / К. К. Кораблин., С. А. Тимошенко : учеб. пособие. – Хабаровск, 2002. – С. 28.
73. Крафт А. Ф. Воспитательное воздействие на осужденных в процессе профессионально-технического обучения / А. Ф. Крафт // Методика организации индивидуальной работы с осужденными в исправительно-трудовых учреждениях : материалы научно-практической конференции, проведенной в учреждении У-235. – Рязань : НИиРИО РВШ МВД СССР, 1976. – С. 77–80.
74. Крахмальник Л. Г. Проблемы общеобразовательного и профессионально-технического обучения осужденных к лишению свободы / Л. Г. Крахмальник, М. П. Прокопов // Проблемы совершенствования советского законодательства. Труды. – М. : Изд-во ВНИИСЗ, 1980. – Вып. 18. – С. 200–210.
75. Кримінальний кодекс України : Офіційний документ. – К. : Велес, 2006. – 151 с.
76. Кримінально-виконавче законодавство України. – К. : Юрінком, 2005. – 464 с.
77. Кримінально-виконавче право України : навч. посібник / [Бадира В.А., Денисов С.Ф., Денисова Т.А., Мінаєв М.М., Хашев В.Г.] ; за ред. Т.А. Денисової. – К. : Істина, 2008. – 400с.
78. Кримінально-виконавче право України : підручник / В. М. Трубников, В. М. Харченко та ін. ; за заг. ред. В. М. Трубникова. – Х. : Право, 2001. – 384 с.
79. Кримінально-виконавче право України : підручник / О. М. Джужа, І. Г. Богатирьов, О. Г. Колб, В. В. Василевич та ін. ; за заг. ред. докт. юрид. наук, проф. О. М. Джужи. – К. : Атіка, 2010. – 752 с.
80. Кримінально-виконавче право України. Загальна та Особлива частини : навч. посібник / О. М. Джужа, С. Я. Фаренюк, В. О. Корчинський та ін. ; за заг. ред. О. М. Джужи. – 2-ге вид., перероб. та допов. – К. : Юрінком Інтер, 2002. – 448 с.
81. Кримінально-виконавчий кодекс України : наук.-практ. комент. / за заг. ред. А. Х. Степанюка. – X. : Одіссей, 2005. – 560 с.
82. Кримінально-виконавчий кодекс України. – К., 2010. – 96 с.
83. Кримінально-виконавчий кодекс України : науково-практичний коментар / А. П. Гель, О. Г. Колб, В. О. Корчинський [ та ін.] ; за заг. ред. А. Х. Степанюка. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – 496 с.
84. Кримінально-виконавчий кодекс ФРН [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://law.edu.ru/norm/norm.asp?normID=1242733&subID= 100102942,100102943#text
85. Кримінально-процесуальний кодекс України : науково-практичний коментар / за заг. ред. В. Т. Маляренка, В. Г. Гончаренка : у 2 ч. – Вид. 2-ге, перероблене і доповнене. – К. : ФОРУМ, 2004. – 426 с.
86. Кузнецов В. Д. Нравственное воспитание осужденных в процессе обучения в общеобразовательной школе ИТУ / В. Д. Кузнецов // Сборник по вопросам нравственного перевоспитания осужденных. Материалы научно-практической конференции. – Чита, 1975. – С. 132–137.
87. Кузьмин С. И. О некоторых вопросах использования исторического опыта ИТУ для совершенствования их современной практики / С. И. Кузьмин // Проблемы совершенств. управл. деятельностью исправит.-трудовых учреждений. – Рязань, 1989. – С. 34–37.
88. Кушніренко О. Г. Права людини та громадянина : навч. посіб. / О. Г. Кушніренко, Т. М. Слінько. – Х. : Факт, 2001. – 440 с.
89. Лакеев А. А. Совершенствование организации и правового регулирования воспитательного воздействия на осужденных в процессе их общеобразовательного обучения в исправительно-трудовых колониях : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Уголовное право и криминология; исправительно-трудовое право» / Лакеев А. А. – М., 1987. – 23 c.
90. Ленин В. И. Полное собрание сочинений : Июнь 1921 – март 1922 г. / В. И. Ленин. –Т. 44. – 5-е изд. – М. : Политиздат, 1974. – 725 c.
91. Леонов А. Пенитенциарная система Италии / А. Леонов // Преступление и наказание. – 1995. – № 10. – С. 37–39.
92. Лисодєд О. Покарання та громадські санкції у діяльності Служби тюрем і пробації Швеції / О. Лисодєд, А. Степанюк // Вісник Академії правових наук України. – 2003. – № 4 (35). – С. 99–109.
93. Лисодєд О. Умови відбування покарання у тюрмах Швеції / О. Лисодєд, А. Степанюк // Вісник прокуратури. – 2003. – № 6 (24). – С. 111–116.
94. Литвишков В.М., Митькина А.В. Пенитенциарная педагогика : курс лекций / В. М. Литвишков, А. В. Митькина. – М. : Московский психолого-социальный институт, 2004. – 400 с.
95. Льовочкін В. Втілення міжнародних стандартів з прав і свобод засуджених до позбавлення волі у кримінально-виконавче законодавство України / В. Льовочкін // Право України. – 2002. – № 2. – С. 24–25.
96. Макаренко А.С. Сочинения в семи томах / А. С. Макаренко . – Том пятый. – М. : Издательство Академии педагогических наук, 1958. – 559 с.
97. Матеріали про загальну середню освiту в Українi [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.mon.gov.ua/main.php?query=education /average/average
98. Матеріали Українського центру оцінювання якості освіти. Офіційний веб-сайт Міністерства юстиції України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http:// www.minjust.gov.ua
99. Мережа та контингент професійно-технічних навчальних закладів МОН України станом на 01.01.2010 (за даними державної статистичної форми № 3) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.mon.gov.ua/education/prof-tech
100. Миронов Д. Н. Исторические аспекты развития системы обучения осужденных в местах лишения свободы / Д. Н. Миронов // Проблемы российского права и менеджмента. – С.-Пб. : ИПП (Санкт-Петербург), 2005. – Вып. 1. – С. 91–94.
101. Мишель Аллио-Мари. Тюрьма должна помочь избежать рецидива / Мишель Аллио-Мари // Преступление и наказание. – 2010. – № 3. – С. 56–57.
102. Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права. Прийнято 16 грудня 1966 року Генеральною Асамблеєю ООН [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_042
103. Міжнародно-правові та пенітенціарні підходи щодо визначення правового статусу ув’язнених та засуджених. – Луцьк, 2001. – 20 с.
104. Мінімальні стандартні правила поводження з в’язнями // Права людини і професійні стандарти для працівників міліції та пенітенціарних установ в документах міжнародних організацій / Українсько-Американське бюро захисту прав людини. – К., 1996. – С. 52.
105. Морозов А. В. Профессионально-техническое обучение осужденных в зарубежных странах и его значение для их социальной адаптации и ресоциализации / А. В. Морозов // Вестник Владимирского юридического института. – Владимир : Изд-во ВЮИ ФСИН России, 2009. – № 4 (13). – С. 201–204.
106. Мостепанюк Л. О. Довічне позбавлення волі: історія і сучасність / Л. О. Мостепанюк // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – № 8. – С. 131–133.
107. Музика А. А. Актуальні проблеми практики застосування амністії і здійснення помилування в Україні / А. А. Музика, С. М. Школа // Вісник Запорізького державного університету. – 2003. – № 1. – С. 114–118.
108. Наговицина Т. А. Обеспечение основного общего образования и профессионального обучения как средств исправления несовершеннолетних осужденных в период отбывания наказания / Т. А. Наговицина // Право и образование. – 2009. – № 8. – С. 79–85.
109. Наказ Міністерства освіти і науки України від 06.09.2000 № 434 „Про затвердження Положення про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти” [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://teacher.at.ua/publ/15-1-0-27
110. Наказ Міністерства освіти і науки України від 14.04.2008 № 319 „Про затвердження Інструкції про переведення та випуск учнів (вихованців) навчальних закладів системи загальної середньої освіти” [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.mavkovychi.org.ua/?p=89
111. Наказ Міністерства освіти і науки України від 23.06.2000 № 240 „Про затвердження Інструкції з ведення ділової документації у загальноосвітніх навчальних закладах I-III ступенів” [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.mavkovychi.org.ua/?p=90
112. Наказ Міністерства освіти і науки України від 6 червня 2006 року № 441 „Про затвердження Типових правил прийому до професійно-технічних навчальних закладів України” [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0790-06
113. Наташев А. Е. Неприемлемость «прогрессивной системы» отбывания лишения свободы / А. Е. Наташев // Проблемы развития советского исправительно-трудового законодательства / под общ. ред. В. А. Познанского. – Саратов : Саратовский государственный юридический институт имени Д.И. Курского, 1961. – С. 246–251.
114. Наташев А. Е. Правовое положение осужденных / А. Е. Наташев // Проблемы исполнения наказания и перевоспитания осужденных. – М., 1984. – С. 24.
115. Наташев А.Е. Советское исправительно-трудовое законодательство (основные вопросы теории и практики) / А. Е. Наташев. – М. : Изд. ВНИИ МВД СССР, 1975. – 168 с.
116. Наташев А.Е. Основы теории исправительно-трудового права / А. Е. Наташев , Н. А. Стручков. – М. : Юридическая литература, 1967. – 192 с.
117. Науково-практичний коментар до Кримінально-виконавчого кодексу України / І. Г. Богатирьов, О. М. Джужа, О. І. Богатирьова, Є. М. Бодюл та ін. ; за заг. ред. докт. юрид. наук, проф. І. Г. Богатирьова. – К. : Атіка, 2010. – 344 с.
118. Неживець О. М. Організація та ефективність використання праці засуджених до позбавлення волі в умовах реформування кримінально-виконавчої системи / О. М. Неживець // Науковий вісник НАВСУ. – 2002. – Вип. 4. – С. 103–107.
119. Ной И. С. Вопросы теории наказания в советском уголовном праве / И. С. Ной. – Саратов : Издательство Саратовского университета, 1962. – 156 с.
120. Образцов В. А. Взаимодействие в структуре деятельности следователя / В. А. Образцов // Вопросы взаимодействия следователя и других участников расследования преступлений : межвуз. сб. научн. тр. – Свердловск, 1984. – С. 33–39.
121. Пастушеня А. Н. Основные принципы и средства эффективного применения прогрессивной системы исполнения наказаний / А. Н. Пастушеня // Реформирование пенитенциарной системы : материалы междунар. конф. – Минск : ООО „ФилСерв плюс”, 1998. – 132 с.
122. Пенитенциарное дело в 1923 году. Отчет Главного Управления Местами Заключения Республики XI-му Съезду Советов. – М. : Тип. при Иван. Исправдоме, 1924. – 68 c.
123. Пенитенциарные системы зарубежных стран : учебно-практическое пособие / сост. В. И. Гуржий, М. П. Мелентьев. – К. : РИО МВД Украины, 1993. – 104 с.
124. Підсумки організації загальноосвітнього навчання засуджених в установах Державної кримінально-виконавчої служби України у 2008/2009 навчальному році [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.kmu.gov.ua/punish/
125. Познышев С. В. Основы пенитенциарной науки / С. В. Познышев. – М. : Юрид. изд-во Наркомюста, 1923. – 342 с.
126. Положення про вечірню (змінну) середню загальноосвітню школу : затв. наказом Міністерства освіти України від 09 квітня 1997 р. № 106 (зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 12 травня 1997 р. за № 169/1973) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://osvita.ua/legislation/
127. Положення про навчальний центр при установі виконання покарань : затв. наказ. Мін. освіти і науки України і Держ. департ. України з питань виконання покарань від 26 лютого 2004 р. № 153/32 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.kmu.gov.ua/punish/.
128. Положення про педагогічну раду виховної колонії : затв. Наказ. Держ. департ. України з питань виконання покарань від 28 січня 2004 р. № 20 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 5. – Ст. 267.
129. Положення про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання : затв. Постановою КМ України від 16 листопада 2000 р. № 1717 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://osvita.ua/legislation/
130. Положення про порядок кваліфікаційної атестації та присвоєння кваліфікації особам, які здобувають професійно-технічну освіту : затв. Наказом Міністерства праці та соціальної політики України і Міністерства освіти України від 31 грудня 1998 р. № 201/469 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 1 березня 1999 р. за № 124/3417.
131. Положення про умови навчання та отримання базової та повної загальної середньої освіти особами, засудженими до позбавлення волі, у загальноосвітніх навчальних закладах при установах кримінально-виконавчої системи : затв. Наказ. МОН України, Держ. департ. з питань виконання покарань від 1 березня 2002 р. № 154/55 // Офіційний вісник України. – 2002. – № 13. – Ст. 677.
132. Положення про організацію навчально-виробничого процесу в професійно-технічних навчальних закладах : затв. наказом Міністерства освіти України від 18 травня 1998 р. № 181.
133. Пономарев П. Г. Реализация советской исправительно-трудовой политики в исправительно-трудовом законодательстве : научно-практическое пособие. – М. : Изд. ВНИИ МВД СССР, 1981. – 88 с.
134. Постанова Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1993 р. № 896 „Про Державну національну програму „Освіта” („Україна XXI століття”) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=896-93-%EF&p= 1311267542954910
135. Постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 1999 року № 348 «Про затвердження комплексного плану заходів щодо розвитку загальної середньої освіти в 1999-2012 роках» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1060.289.0
136. Постанова Кабінету Міністрів України від 12 листопада 1997 року № 1260 „Про документи про освіту та вчені звання” [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http: //zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws /main.cgi?nreg=1260-97-%EF
137. Постанова Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 р. № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти».
138. Постанова Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 р. № 778 „Про затвердження Положення про загальноосвітній навчальний заклад” [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=778-2010-%EF
139. Постанова Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2003 року № 1380 „Про ліцензування освітніх послуг” [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1380-2003-%EF
140. Постанова Кабінету Міністрів України про Положення про професійно-технічний навчальний заклад від 5 серпня 1998 р. № 1240 // Офіційний вісник України. – 1998. – № 31. – Ст. 125.
141. Права людини : підручник для 10-11 класів загальноосвітніх шкіл, ліцеїв та гімназій / ред. колегія Буроменський М., Євінтов В., Заболоцька Л., Рабінович П., Семенов В. – К. : Вид-во «Право», 1997. – 225 с.
142. Правила внутрішнього розпорядку установ виконання покарань : затв. Наказ. Держ. департ. України з питань виконання покарань від 25 грудня 2003 р. № 275 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 52. – Ст. 2898.
143. Преступление и наказание в Англии, США, Франции, ФРГ, Японии: Общая часть уголовного права. – М. : Юридическая литература, 1991. – 288 с.
144. Про вдосконалення організації навчання неповнолітніх осіб, засуджених до позбавлення волі, в середніх загальноосвітніх школах виховних колоній Державного департаменту України з питань виконання покарань : наказ Міністерства освіти і науки України, Держ. департ. України з питань виконання покарань від 20 травня 2002 р. № 1/9-251-5-1911/1В.
145. Про вищу освіту : Закон України від 17 січня 2002 року № 2984-III [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www/mon.gov.ua/
146. Про внесення змін до Кримінально-виконавчого кодексу України щодо забезпечення прав засуджених осіб в установах виконання покарань : Закон України від 21 січня 2010 р. № 1828-VI // Відомості ВВР – 2010. – № 12. – Ст. 114.
147. Про внесення змін до Кримінально-виконавчого кодексу України : Закон України від 16 березня 2006 р. // Збірник поточного законодавства нормативних актів, арбітражної та судової практики. – 2006. – № 15. – С. 3.
148. Про Державну кримінально-виконавчу службу України : Закон України від 23 червня 2005 р. // Юридичний вісник України. – 2005. – № 30.
149. Про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, Положення затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 14 грудня 2000 р. № 588 (зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 19 грудня 2000 р. за № 925/5146) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www/mon.gov.ua/
150. Про загальну середню освіту : Закон України № 651-XIV від 13 травня 1999 р. [Електронний ресурс