Зархіна Стелла Едуардівна. Мова права як предмет філософсько-логічного аналізу (історичний аспект)

brief description

Зархіна Стелла Едуардівна. Мова права як предмет філософсько-логічного аналізу (історичний аспект) : Дис... канд. наук: 12.00.01 2005

Зархіна С. Е. Мова права як предмет філософсько- логічного аналізу(історичний аспект). Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.12 філософія права. Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого. Харків, 2005.
У дисертації аналізуються філософські джерела сучасних уявлень про логіку та семіотику мови права. Розглядаються проблеми мови в класичній німецькій філософії права та концепціях її критиків (Кант, Шеллінг, Гегель, В. фон Гумбольдт, Гуго, Савіньї, Пухта, А. фон Фейєрбах, Ієринг) , джерела феноменологічного напрямку в дослідженнях мови права у Ф. фон Брентано, а також погляди В.Д. Каткова як родоначальника філософії мови права.
Подальший розвиток філософських основ сучасних досліджень мови права пов’язується з логіко-семіотичними ідеями Ч.С. Пірса, Г. Фреге, Б. Рассела, Л. Вітгенштейна, логічних позитивістів (Р. Карнап, М. Шлік, А. Айер та ін.), тлумаченням мови в юридичному позитивізмі, логіко-лінгвістичними компонентами аналітичної юриспруденції Х.Л.А. Харта та їхньою критикою Л. Фуллером.
Сучасний етап у філософії мови права пов’язується з концепціями права як лінгвістичної конструкції К. Олівекрони, ідеями Х.Перельмана, Ю. Хабермаса Дж. Л. Остіна, Дж. Серля про мову права як систему комунікативної діяльності.

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає у визначенні мови права на основі філософсько-логічного аналізу історичного розвитку ідей, що належать до філософського осмислення мови права і до юридичної семіотики. Головними науковими і практичними результатами дослідження є такі висновки.
1. Усупереч заявам деяких відомих фахівців проблематика мови права почала формуватися задовго до «лінгвістичного повороту» 1970 років. У дисертації показано її розвиток, починаючи з класичної німецької філософії права до наших днів.
2. Історичний аналіз дав змогу виявити деякі важливі і поки ще недостатньо реалізовані напрямки в розробці філософської проблематики мови права її зв’язок з формуванням націй, національної і державної самосвідомості і правосвідомості, особистою і публічною свободою слова, розвитком культури суспільства і професійної культури самих юристів.
3.Філософський аналіз мови права невіддільний ані від всесвітньої і національної історії юриспруденції, ані від історії національної мови, що дає змогу виявити глибинні народні імпульси національної правової системи.
4. Для сучасної філософії права залишається актуальним завдання послідовного здійснення програми семіотичного аналізу нормативного матеріалу національних законодавств із метою його оптимізації і підвищення ефективності.
5. Незважаючи на методологічну обмеженість логічного і юридичного позитивізму, деякі його положення, що стосуються точного логічного синтаксису і семантичного аналізу термінів і вербальних конструкцій, заслуговують на застосування в загальній семіотичній програмі дослідження мови права.
6.Розуміння права як лінгвістичної реальності вимагає подальшої теоретичної розробки в руслі онтології, феноменології і гносеології права.
7. Як видається, подальші перспективні логіко-філософські дослідження мови права можуть розвиватися в руслах «нової риторики», теорії комунікативної дії і теорії мовленнєвих актів.