ФОРМУВАННЯ ОСНОВ ПРОФЕСІОНАЛІЗМУ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ У ПРОЦЕСІ МОДЕЛЮВАННЯ ПЕДАГОГІЧНИХ СИТУАЦІЙ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі обґрунтовано вибір теми дисертації та її актуальність, сформовано основні проблеми роботи та напрями їх розкриття, показано зв’язок з науковими програмами, планами, темами, визначено об’єкт, предмет і гіпотезу дослідження, окреслено мету, конкретні завдання дисертації та методи дослідження, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, наведено форми апробацію дисертаційного дослідження, публікації результатів дослідження, подано дані про її структуру та обсяг.

У першому розділі „Формування основ професіоналізму майбутніх учителів початкових класів як психолого-педагогічна проблема” - на основі узагальнення результатів, опрацювання філософських, психологічних, педагогічних та інших джерел конкретизовано сутність понять „педагогічний професіоналізм”, „основи професіоналізму майбутнього вчителя початкових класів”, „моделювання педагогічних ситуацій”, проаналізовано праці з проблеми професійної готовності майбутніх фахівців до педагогічної діяльності, визначено показники, критерії та рівні професійної готовності майбутніх учителів початкових класів до моделювання педагогічних ситуацій.

Результати теоретичного аналізу засвідчують, що останнім часом у психолого-педагогічній літературі (С.С. Вітвицька, Н.В. Гузій, І.А. Зязюн, Н.В. Кузьміна, І.П. Підласий, А.К. Маркова та ін) розкривається проблема педагогічного професіоналізму. Аналіз психолого-педагогічної літератури дає підстави констатувати про активізацію інтересу вітчизняних дослідників до педагогічного професіоналізму. Однак, поки що не існує єдиного підходу до визначення поняття „педагогічний професіоналізм”. Учені обґрунтовують поняття „педагогічний професіоналізм” як інтегрований показник особистісно-діяльнісної готовності до вирішення педагогічних завдань (Т.І. Руднєва); як сукупність якостей людини, що дає їй змогу якнайкраще здійснювати педагогічну діяльність, досягаючи при цьому стабільних результатів у навчанні й вихованні дітей (А.В. Соложин); як інтегрований якісний показник базових професійно значущих характеристик, міра оволодіння змістом, інформацією у сфері виховання та сучасними засобами розв’язання професійно-виховних завдань, спрямованих на формування особистості та професійні властивості учня (О.А. Дубасенюк); як сукупність психофізіологічних, психічних та особистісних змін, які відбуваються в людині у процесі оволодіння знаннями та довготривалої діяльності, що забезпечують якісно новий, вищий рівень вирішення складних професійних завдань (Н.П. Волкова); як складноструктурована система загальних і спеціальних педагогічних професійно значущих властивостей і якостей учителя-вихователя- викладача, зміст якої, поряд із відповідністю варіативно-творчого плану актуальним соціально зумовленим професійно-педагогічним вимогам, нормам, цінностям, характеризується неповторним інноваційно-креативним потенціалом особистості педагога в єдності індивідуально-типологічних та індивідуально-специфічних сторін, самодетермінованістю професійно-педагогічного вдосконалення на основі гармонізації елементів професійної самосвідомості та опори на позитивну й адекватну Я-концепцію, неповторну творчу індивідуальність педагога-професіонала (Н.В. Гузій). Спираючись на розглянуті різноманітні визначення поняття педагогічного професіоналізму, запропоновані в різний час ученими, дисертантом запропонована власна дефініція цього поняття – це реалізована в педагогічній діяльності професійна індивідуальність учителя певної спеціальності, яка забезпечує успішність і відображає якісну характеристику означеної діяльності.

Формування педагогічного професіоналізму починається у ВНЗ через систему професійно-педагогічної підготовки. Вчені І.А. Зязюн, Н.В. Кузьміна, В.О. Сластьонін та інші розглядають професійно-педагогічну підготовку майбутнього вчителя, як єдність теоретичної, практичної та спеціальної психолого-педагогічної підготовки. Беручи за основу твердження вчених, щодо професіоналізму сучасного вчителя дисертант дійшов висновку, що педагог-професіонал на студентській лаві сформуватися ще не може, тобто стоїть питання про формування основ професіоналізму майбутніх учителів у процесі підготовки у ВНЗ. Отже, основи професіоналізму майбутнього вчителя початкової школи визначаються як сукупність діяльнісно-рольових і особистісних характеристик майбутнього вчителя, які забезпечують ефективне виконання завдань педагогічної діяльності в початковій школі, а його формування проходить під впливом керованих педагогічних процесів.

З урахуванням наявних підходів щодо трактування означеного феномена, нами обґрунтовано поняття „моделювання педагогічних ситуацій” – створення таких ситуацій-моделей, де реальні об’єкти замінюються символами, а взаємостосунки між учасниками діяльності складаються не природно, вони організовані спеціально під керівництвом викладача, тобто умовно. Моделювання педагогічних ситуацій слугує ефективним методом під час проведення лабораторно-практичних заняттях з дисциплін педагогічного циклу, сприяє розвитку професійних умінь, творчих здібностей студентів, стимулює їхню пізнавальну активність і самостійність. Активне впровадження у навчально-виховний процес моделювання педагогічних ситуацій дозволяє створити умови, максимально наближені до умов майбутньої професійної діяльності студентів.

Обґрунтовуючи сутність і структурні компоненти готовності майбутніх учителів початкових класів до професійної діяльності, дисертантом враховано положення, викладені у працях О.О. Абдуліної, Ф.Н. Гоноболіна, Л.В. Кондрашової, Д.С. Мазохи, О.Г. Мороза, В.О. Сластьоніна та ін. Аналіз дефініцій терміну „готовність до діяльності” дає змогу сформулювати таке визначення для нашого дослідження: готовність майбутнього вчителя початкової школи до моделювання педагогічних ситуацій у системі професійної підготовки - це цілісна якість особистості, що характеризується єдністю знань, умінь, навичок і здібностей до творчого моделювання педагогічних ситуацій у системі професійної підготовки і знаходить відображення в інтелектуальній, мотиваційній та предметно-практичній сферах діяльності особистості.

На думку багатьох учених, що займаються дослідженням моделювання педагогічних ситуацій (Ю.М. Кулюткін, Л.Ф. Спірін, Г.С. Сухобська та ін.), одним із показників професійної готовності майбутніх учителів початкових класів до педагогічної діяльності є уміння виробляти й самостійно приймати оптимальні рішення в педагогічних ситуаціях. За змістом педагогічного моделювання можна визначити глибину проникнення вчителем у сутність педагогічних проблем, про якість модельованих ситуацій, осмислення їх і розуміння. У науково-педагогічній літературі готовність до педагогічної діяльності, як і готовність до будь-яких видів діяльності, досліджується за її компонентами. Нами виокремлено три основні компоненти готовності майбутніх учителів початкових класів до моделювання педагогічних ситуацій: мотиваційний, когнітивний, процесуальний.

На основі встановлених критеріїв професійної готовності майбутніх учителів початкових класів до моделювання педагогічних ситуацій та їх показників було виокремлено три рівні професійної готовності майбутнього вчителя початкових класів до моделювання педагогічних ситуацій: високий, достатній, низький.

У реферованому дослідженні акцентується, що проблема формування основ професіоналізму майбутніх учителів початкових класів у процесі моделювання педагогічних ситуацій, як відносно самостійна не набула спеціального дослідження. Тому основними напрямками, які потребують спеціального вивчення, вважаємо: розробку та впровадження технології формування основ професіоналізму майбутніх учителів початкових класів у процесі моделювання педагогічних ситуацій; розгляд можливостей моделювання педагогічних ситуацій, які є обов’язковою складовою професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів, у плані формування основ професіоналізму.

У другому розділі „Методика науково-експериментального дослідження з формування в студентів основ професіоналізму” – розкрито методи та організацію дослідження, обґрунтовано методику формування основ професіоналізму майбутніх учителів початкових класів у процесі моделювання педагогічних ситуацій, проаналізовано результати констатувального експерименту.

Для розв’язання поставлених у дослідженні завдань використано комплекс взаємопов’язаних теоретичних та емпіричних методів:

– теоретичний аналіз й узагальнення літературних джерел, педагогічні спостереження, анкетування;

– метод експертних оцінок використано з метою визначення рівнів сформованості основ професіоналізму майбутніх учителів початкових класів у процесі моделювання педагогічних ситуацій;

– педагогічний експеримент здійснено з метою перевірки ефективності розробленої технології формування основ професіоналізму майбутніх учителів початкових класів у процесі моделювання педагогічних ситуацій.

На першому, констатувальному етапі експерименту вирішувалася низка завдань: по-перше, проводився аналіз стану сформованості основ професіоналізму студентів педагогічного факультету, а по-друге, визначено критерії та рівні сформованості основ професіоналізму.

Програму констатувального експерименту представлено комплексом загальних методів: педагогічні спостереження за студентами (використовувалися з метою виявлення в майбутніх учителів початкових класів складових сформованості основ професіоналізму. Під час організації спостереження керувалися принципами системності й систематичності, що передбачало інтегровану й регулярну фіксацію дій, ситуацій, процесів); анкетування (застосовувалося з метою виявлення в студентів засвоєних знань і сформованих педагогічних умінь щодо діяльності майбутнього вчителя початкових класів; виявлення рівня наявних професійних якостей майбутніх учителів початкових класів та сформованості у них мотиваційної сфери); бесіди та інтерв’ювання використовувалися з метою уточнення констатувальних даних, методики Н.В. Кузьміної та В.А. Ядова (визначення індексу зацікавленості), А.А. Реана, В.А. Якуніна (вивчення мотивів).

Реалізація поставлених завдань передбачала використання певних методів науково-педагогічного дослідження. Так, для розв’язання першого завдання застосовували методи педагогічного спостереження, індивідуальні бесіди зі студентами й викладачами, анкетування.

З метою з’ясування підготовки студентів до майбутньої педагогічної діяльності, запропоновувалося, відповідно до питань анкети, оцінити засвоєні професійні знання щодо діяльності майбутнього вчителя початкових класів за п’ятибальною шкалою, де 5 балів – максимальний рівень засвоєних певних знань, а 1 – мінімальний рівень. Результати самооцінювання та оцінювання заносилися в таблицю. Слід зазначити, що самооцінка студентами рівня засвоєних знань перевищує оцінку експертів, що свідчить про завищену самооцінку.

Важливим елементом у процесі формування основ професіоналізму в майбутніх учителів початкових класів є оволодіння вміннями. Тому студентам було запропоновано зробити самооцінку рівня сформованості педагогічних умінь за шкалою, де 5 балів – максимальний рівень сформованості певного уміння, 1 – мінімальний рівень. Дисертантом використовувалися оцінки експертів. На основі порівняльного аналізу отриманих даних маємо наступні результати: у студентів краще сформовані конструктивні вміння (3,8 б.), організаторські (4,2 б.), а гностичні (3,5 б.), проектувальні (3,6 б.) та комунікативні вміння (3,6 б.) сформовані на низькому та достатньому рівнях і потребують значного удосконалення. Дисертант акцентує увагу на тому, що у майбутніх учителів самооцінка сформованих умінь перевищує оцінку експертів.

Наступним етапом дисертаційного дослідження було виявлення рівня наявних професійних якостей майбутніх учителів початкових класів. Студентам запропоновано оцінити свій рівень наявних професійних якостей за п’ятибальною шкалою, де мінімальний рівень відповідає 1 балу, а максимальний – 5 балам. Для того, щоб виявлений рівень сформованості професійних якостей відповідав дійсності, викладачам психолого-педагогічних дисциплін було запропоновано оцінити рівень сформованості професійних якостей майбутніх учителів.

Аналіз результатів відповідей засвідчив, що в переважної більшості студентів професійні якості сформовані на низькому та достатньому рівнях. Цей факт пояснюється тим, що на сьогоднішній день все менше уваги звертається на емоційно-ціннісну сферу студентів, недостатня мотивація самовдосконалення та саморозвитку, самоаналізу власної системи життєвих цінностей. Причинами цієї тенденції є економічна нестабільність у країні, невисока заробітна плата вчителів, недостатня увага держави та суспільства до проблем освіти. Тому процес залучення студентів до практичної діяльності потребує вдосконалення.

Для виявлення рівня сформованості мотиваційної сфери студентів, було проведено опитування (анкетування) з метою визначення чинників, що приваблюють їх у діяльності вчителя початкових класів і навпаки. Вивчення мотивів вибору студентами педагогічної професії здійснювалося за методикою А.А. Реана, В.А. Якуніна, яку в процесі дослідження було модифіковано. Взявши за основу класифікацію С.Ю. Багімова, склали перелік мотивів привабливості професії вчителя початкових класів. Студентам запропоновано обрати з переліку найвагоміші, на їхню думку, мотиви привабливості професійної діяльності вчителя початкових класів. Результати опитування засвідчили, що серед провідних мотивів привабливості професії вчителя початкових класів студенти на початковому етапі дослідження виділяють: любов до дітей, змогу бачити результати педагогічної праці, творчий характер роботи. При цьому вони не вважають важливими мотивами привабливості професії її престиж, розмір заробітної плати, задоволення від праці, потребу в постійному емоційному спілкуванні, постійне самовдосконалення.

Аналіз психолого-педагогічної літератури з досліджуваної проблеми дав підстави дисертанту виділити групи критеріїв сформованості основ професіоналізму: 1) критерії, які відображають мотивацію студентів до професійно-педагогічної діяльності; 2) критерії, які відображають ступінь професійної підготовленості студентів до моделювання педагогічних ситуацій; 3) критерії, які відображають якість професійного становлення майбутнього вчителя початкових класів.

З урахуванням результатів констатувального експерименту конкретизовано якісні характеристики високого, достатнього та низького рівнів сформованості основ професіоналізму майбутніх учителів початкових класів. Аналіз засвідчує, що в студентів відсутній високий рівень сформованості основ професіоналізму; достатній рівень зафіксовано у 51,6% студентів контрольних та експериментальних груп. Майбутні вчителі не чітко уявляють навчально-виховну мету та конкретні завдання професійно-педагогічної підготовки загалом і власного навчання зокрема; вони не налаштовані на дієвий професійний саморозвиток, досягнення вершин педагогічної майстерності, творчості, професіоналізму, здебільшого ухиляються від самоосвітньої діяльності, науково-дослідної роботи. Їхні знання фрагментарні, а розуміння основних положень, закономірностей поверхневе. Для студентів з низьким рівнем сформованості основ професіоналізму (48,4%) характерний прояв негативізму щодо педагогічної діяльності як майбутньої професії, відсутні внутрішні стимули для професійно-педагогічного зростання. Їх знання про працю педагога, особливості його діяльності, особистісні якості позбавлені науковості й теоретичної бази, обмежуються тільки елементарними уявленнями про окремі сторони цієї професії. Студенти не виявляють здатності до самоаналізу й самоусвідомлення власних професійно-педагогічних властивостей та шляхів їх удосконалення.

Отримані результати підтверджують необхідність упровадження розробленої технології для досягнення високого та достатнього рівнів сформованості основ професіоналізму майбутніх учителів початкових класів у процесі моделювання педагогічних ситуацій.

У третьому розділі „Технологія формування основ професіоналізму майбутніх учителів початкових класів у процесі моделювання педагогічних ситуацій” – перевірено ефективність запропонованої технології формування основ професіоналізму майбутніх учителів початкових класів у процесі моделювання педагогічних ситуацій; висвітлено організацію та хід формувального експерименту за розробленою дисертантом методикою, викладено основні результати дослідно-експериментальної перевірки ефективності формування основ професіоналізму майбутніх учителів початкових класів у процесі моделювання педагогічних ситуацій.

У науковій практиці створені різноманітні технологічні моделі професійної підготовки майбутніх учителів. Технологія формування основ професіоналізму є комплексом взаємопов’язаних компонентів, які забезпечують неперервний, цілеспрямований і послідовний вплив на студента, сукупності форм, методів і засобів, організованих з метою формування попередньо визначених особистісних якостей, знань і умінь.

Аналіз психолого-педагогічної літератури, досвід практичної діяльності свідчать, що формування основ професіоналізму найбільш ефективно може відбуватися за умови комплексного підходу до навчально-виховного процесу, та створення й реалізації технології формування основ професіоналізму майбутніх учителів початкових класів у процесі моделювання педагогічних ситуацій.

Беручи до уваги мету та завдання розробленої технології формування основ професіоналізму майбутніх учителів початкових класів у процесі моделювання педагогічних ситуацій, дисертантом виокремлено наступні етапи: підготовчий, практичний, творчий.

Сучасна практика вищої школи засвідчує, що кількість годин, передбачених навчальним планом зі спеціальності 6.010100 „Початкове навчання” щодо практичних та лабораторних занять є недостатньою для ефективного використання методу моделювання педагогічних ситуацій. Тому запропонований дисертантом практикум „Моделювання педагогічних ситуацій” в обсязі 54 годин дає можливість організувати навчальний процес у ВНЗ таким чином, що студенти мають змогу оволодіти уміннями моделювати різноманітні педагогічні ситуації. Означений практикум є системоутворюючим з проблеми моделювання й логічно поєднується з курсами „Вступ до спеціальності”, „Загальні основи педагогіки”, „Теорія виховання”, „Дидактика”, „Основи педагогічної майстерності”. Його вивчення складалося з двох основних етапів: 1) аудиторні заняття (лекції та практичні заняття); 2) позааудиторна робота (самостійна робота студентів з опрацюванням лекційних матеріалів, вивчення й поглиблення знань з теми за літературними джерелами, виконання творчих завдань за відповідною програмою самоосвіти майбутніх учителів; виконання індивідуальних завдань під час педагогічної практики в школі). В основу програми покладено принципи систематичності, послідовності, наступності, інтегративності, оскільки кожен напрям базується на попередньому.

Поліпшенню сформованості в студентів основ професіоналізму в процесі моделювання педагогічних ситуацій сприяла позааудиторна робота як складова загальної підготовки майбутніх фахівців. Серед форм останньої з формування основ професіоналізму майбутніх учителів початкових класів застосовувалися нестандартні форми проведення позааудиторних занять: педагогічні інформації; диспути на педагогічні теми; читацькі конференції; усні журнали; бесіди за круглим столом; вечори на педагогічні теми; конкурси педагогічної майстерності; педагогічні тижні та олімпіади; педагогічні студії тощо. Ці форми позааудиторної роботи дозволили закцентувати увагу студентів на важливому та цікавому в професійному плані матеріалі, усвідомити проблеми, що турбують сучасну вищу школу.

Важливою складовою експериментальної технології формування основ професіоналізму майбутніх учителів початкових класів у процесі моделювання педагогічних ситуацій було застосування ділових ігор, що сприяло більшій наближеності до реальних умов, тому що спрощувало або ускладнювало модельований процес. Гра надавала неоціненну допомогу студентам у подоланні природної для молодого педагога невпевненості у спілкуванні з дітьми, під час цього зникав страх прийняття невірного рішення, оскільки можна було переграти ситуацію з урахуванням зауважень і побажань товаришів та викладача.

Перевірка ефективності розробленої технології формування основ професіоналізму майбутніх учителів початкових класів у процесі моделювання педагогічних ситуацій здійснювалась під час формувального експерименту. Його проведення підпорядковувалося взаємозв’язку між теоретично обґрунтованими положеннями з проблеми та експериментально отриманими даними для перевірки правильності гіпотези дослідження. З цією метою було розроблено програму дослідження, яка дала можливість об’єктивно оцінити запропоновану експериментальну перевірку формування основ професіоналізму майбутніх учителів початкових класів у процесі моделювання педагогічних ситуацій.

Порівняльний аналіз одержаних результатів дав підстави констатувати, що майбутні вчителі початкових класів експериментальних груп мають вищий рівень сформованості основ професіоналізму, який характеризується наявністю необхідних знань, умінь, особистісних якостей.