ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми дослідження, визначено предмет, об’єкт, мету, сформульовано гіпотези та завдання дисертаційного дослідження, розкрито теоретико-методологічну основу, перераховані методи дослідження, висвітлено наукову новизну, теоретичне та практичне значення роботи, наведено відомості щодо апробації та впровадження отриманих результатів, а також наведені дані про публікації з теми дисертаційного дослідження.

У першому розділі “Теоретичні засади навчання засобами інтернет-технологій” розглядаються педагогічні основи сучасних Інтернет-інформаційно-освітніх середовищ (ІІОС). В існуючих ІІОС виділені головні складові: електронна бібліотека, тестуюча система і електронний деканат. Досвід запровадження ІІОС засвідчує особливу роль підготовки мережевих викладачів для навчання засобами Інтернет-технологій. Основним структурним навчальним підрозділом, який відповідає за навчально-методичний супровід відкритого навчального процесу в ІІОС є віртуальна кафедра. На основі аналізу існуючих і апробованих моделей віртуальних кафедр оптимальною виглядає така: віртуальна кафедра = мережа Інтранет/Інтернет + навчальні технології + відповідна інфраструктура.

Аналіз широкого спектру існуючих програмних педагогічних засобів дав можливість зробити загальну оцінка нинішніх досягнень в Україні в розробці електронних засобів навчання. Порівняти з результатами, досягнутими у провідних у цій галузі країнах, наприклад, Росії. Ці оцінки дозволяють зробити такий висновок: сучасний стан комп’ютеризації шкіл і суцільне покриття (у недалекому майбутньому) мережею Інтернет території України ставить проблему забезпечення вчителів україномовними цифровими освітніми ресурсами для профільного навчання фізики.

Проведений аналіз впровадження різних форм мережевого навчання у навчальний процес і отриманих результатів показав, що ефективність досягнення навчальних цілей можливе при одночасному використанні декількох форм, при цьому домінуючий внесок конкретної форми залежить від специфіки дисципліни. Комплексний науково-методичний аналіз організаційних форм ведення навчального процесу за мережевою технологією навчання свідчить, що використання конкретних форм (електронна лекція, інтернет-семінар, е-консультація, віртуальні практичні і лабораторні заняття, комп’ютерний контроль знань) стає ефективним тільки після попередньої детальної спеціальної підготовки учнів: проведення інструктивних і пробних занять, додатковий тренінг з питань володіння формами спілкування через Інтернет, розробки системи заохочень відвідувань електронного курсу.

Як засвідчили результати дослідження вивчення досвіду із впровадження електронних систем навчання, теоретичні і практичні засади навчання з фізики засобами інтернет-технологій хоч і мають в цілому методологічно визначений апарат, знаходяться у стадії формування. У зв’язку з цим виникає проблема теоретичного обґрунтування і розроблення дидактичних підходів до організації профільного навчання учнів старших класів в інформаційно-освітньому середовищі в Інтернеті.

У другому розділі “Методичне забезпечення профільного навчання фізики в інтернет-інформаційно-освітньому середовищі” представлено наповнення навчального курсу та сценарій управління навчальним процесом в інтернет-інформаційно-освітньому середовищі мережі «педагогічних класів» НПУ імені М.П. Драгоманова (рис. 1).

Розроблена модель організації навчального процесу у віртуальному класі, яка включає інфраструктуру ІІОС (рис.1), різноманітні технології доставки навчальних матеріалів до учня (кейс, Інтранет, Інтернет) та постійний зв'язок між різними складовими ІІОС і учасниками навчального процесу.

Експериментальна перевірка ефективності запропонованої моделі організації навчального процесу довела доцільність створення і практичної реалізації мережевого навчально-методичного комплексу (МНМК), що є доповненням до шкільного курсу фізики, обов’язковим елементом якого є лабораторний практикум.