МЕТОД ПРОЕКТІВ У ПРОФІЛЬНОМУ НАВЧАННІ ІНФОРМАТИКИ УЧНІВ СТАРШОЇ ШКОЛИ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано вибір теми, актуальність і доцільність наукового пошуку з обраної проблеми, визначено стан її дослідження, об’єкт, предмет, мету, концептуальні ідеї, загальну гіпотезу, завдання дослідження, охарактеризовано теоретико-методологічні засади організації дослідження, методи та етапи, наукову новизну, теоретичне і практичне значення одержаних результатів, описано шляхи апробації та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі “Теоретичні засади застосування методу проектів у процесі профільного навчання учнів старших класів” проведено ретроспективний, структурно-компонентний і змістовий аналіз концепцій навчання та їхніх сучасних втілень. На основі одержаних даних проаналізовано проблеми, які виникають у процесі профільного навчання учнів старшої школи.

У процесі дослідження нами систематизовано етапи діяльності учнів у процесі виконання навчального проекту та можливі методи подання навчального матеріалу. Подано авторське трактування терміну “профільне навчання”, яке доповнено аналізом видів діяльності та їх розподілом у часі, аналізом мотиваційних чинників навчальної діяльності та їх структуруванням. Визначено, що головними чинниками реалізації змісту профільної освіти є:

–   комплексний системний підхід до побудови змісту освіти у єдиному контексті становлення й розвитку суспільства, творчої особистості в ньому;

–   виховання людини, здатної впливати на свою освітню траєкторію, порівнюючи її з національними та загальнолюдськими цінностями;

–   взаємообумовлювальний характер діяльністного, ціннісно-змістового та компетентісного підходів до побудови змісту профільної освіти та його реалізації у навчально-виховному процесі;

–   орієнтованість змісту освіти на особистість.

На основі ретроспективного аналізу науково-педагогічних та наукових праць простежено виникнення і розвиток методу проектів, його гуманістичні й гносеологічні витоки, розвиток ідей особистісно орієнтованої педагогіки (Є. В. Бондаревська, М. К. Карпова, С. В. Кульневич, В. Ратке, Я. А. Коменський, Ж. Ж. Руссо, Ф. В. А. Дістервег, Дж. Дьюї, У. Х. Кілпатрік, В. Оконь, І. П. Підласий, Й. Г. Песталоцці, Г. Спенсер, Г. Кершенштайнер).

З використанням результатів аналізу сучасних літературних джерел (Н. О. Аніскіна, Н. М. Бібік, М. І. Бурда, В. Н. Максимова, Є. С. Полат) зроблено узагальнене визначення профільного навчання як профільно-диференційованої, планомірно організованої, спільної та двосторонньої діяльності вчителів і учнів, спрямованої на свідоме, міцне й глибоке опанування системою профільно орієнтованих знань, умінь і навичок, у процесі якої учні набувають особистісно орієнтованої підготовки до самореалізації в суспільстві.

У процесі дослідження обґрунтовано гносеологічний підхід до теоретичного розроблення методу проектів у системі особистісно орієнтованого навчання учнів. Спираючись на результати теоретичного аналізу, показано, що метод проектів може бути застосований для покращання результатів профільного навчання учнів старших класів за умови педагогічно доцільного введення методу проектів у навчально-виховний процес профільного навчання, зокрема – у процес профільного навчання інформатики.

Виходячи з уявлення про метод проектів як навчання з опорою на діяльність, можна зробити висновок щодо відповідності передбачуваних результатів застосування цього методу завданням профільного навчання.

У другому розділі “Метод проектів у процесі профільного навчання інформатики в старшій школі”, беручи до уваги положення досліджень Л. С. Виготського, Є. В. Бондаревської, Є. С. Полат, В. В. Серикова, І. С. Якиманської, В. Т. Фоменка, розкрито дидактичні особливості використання методу проектів. Зважаючи на досвід застосування методу проектів у навчально-виховному процесі, зроблено висновок, що використання роботи в малих групах за методом проектів може бути ефективним у процесі профільного навчання.

Створення узагальненої моделі навчання з використанням методу проектів у навчально-виховному процесі, що відбувається за класно-урочної організаційної форми, виконано поетапно: спочатку визначено етапи спільної діяльності вчителів і учнів, потім - функції вчителів (тренерів, тьюторів, консультантів) і адміністрації навчального закладу в процесі проектної діяльності (табл. 1).

Оскільки інформатика є базовим предметом у підготовці майбутніх спеціалістів для потреб інформаційного суспільства та враховуючи те, що профільне навчання пов’язане з вивченням інформаційних технологій і передбачає оволодіння ними однією з цілей навчання, було визнано за доцільне використовувати зазначені технології як необхідну складову навчально-виховного процесу, побудованого з використанням методу проектів.

Компонентами моделі є переважні види діяльності педагогічного колективу (діяльності керівництва ЗНЗ, учителів) та діяльності учня на всіх етапах виконання навчального проекту. В процесі дослідження виокремлено етапи застосування методу проектів у формі курсового проекту: 1) розроблення курсового проекту на факультативних та індивідуальних заняттях; 2) впровадження курсового проекту в навчально-виховний процес; 3) співпраця з вищою школою.

Модель навчально-виховного процесу, в якій ураховано діяльність колективу навчального закладу і місце учня в цій діяльності, подано на рис. 1. Етапи виконання проекту, в межах яких конкретизуються види діяльності учасників навчально-виховного процесу, відображено як: етап 1 – організаційно-проектувальний етап діяльності; етап 2 – етап виконання діяльності; етап 3 – завершальний етап діяльності.

Базуючись на результатах теоретичних досліджень та аналізу процесу впровадження методу проектів у профільне навчання учнів старшої школи, виявлено і сформульовано дидактичні умови застосування створеної моделі:

-   зорієнтованість змісту навчального проектного завдання на види діяльності, що є домінуючими для місця у соціумі, яке передбачає у майбутньому займати суб’єкт навчання (зорієнтованість на моделювання майбутньої діяльності);

-   проблемність змісту навчання та її реалізація у процесі розгортання змісту в навчальній діяльності (створення передумов для розвитку здатності до планування діяльності суб’єктами навчання);

– наявність позитивного підкріплення не тільки на завершальному, а й на проміжних етапах виконання навчального проекту (контролювання і керування процесом виконання навчального проекту з використанням позитивного підкріплення);

-   оптимальний план взаємодії усіх учасників (учнів і педагогічного колективу)  проекту, партнерська взаємодія учасників.

У третьому розділі "Організація, проведення та результати педагогічного експерименту" викладено методику та основні етапи наукового пошуку, подано результати експериментальної роботи.