ОСОБИСТІСНО ОРІЄНТОВАНЕ НАВЧАННЯ ГЕОМЕТРІЇ В ОСНОВНІЙ ШКОЛІ




  • скачать файл:
Название:
ОСОБИСТІСНО ОРІЄНТОВАНЕ НАВЧАННЯ ГЕОМЕТРІЇ В ОСНОВНІЙ ШКОЛІ
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

 

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі сформульовано проблему дослідження, обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено мету, об’єкт, предмет, завдання дослідження, розкрито наукову новизну, практичне значення одержаних результатів, охарактеризовано впровадження і апробацію результатів дослідження.

У першому розділі «Теоретичні основи проблеми особистісно орієнтованого навчання математики в основній школі» зроблено аналіз стану проблеми особистісно орієнтованого навчання у філософській, психолого-педагогічній та науково-методичній літературі: розглянуто різні напрямки особистісно орієнтованого навчання, проаналізовано стан проблеми особистісно орієнтованого навчання геометрії в основній школі, виділено основні положення, які покладено в основу розробленої методики; виділено психолого-педагогічні передумови розвитку особистості людини загалом і особистості підлітка під впливом навчання геометрії зокрема; розкрито методичні основи організації особистісно орієнтованого навчання геометрії в основній школі: виділено категоріальний апарат, описано компонентний склад, висвітлено особливості особистісно орієнтованої конструкції змісту і технологій навчання, найбільш адекватні методи, форми, засоби (у тому числі і специфічні), охарактеризовано особливості вивчення змістових одиниць теоретичного матеріалу.

Теоретичний аналіз проблеми дослідження виявив, що особистісно орієнтоване навчання – це освітній процес, спрямований на розвиток і саморозвиток особистості учня. Компонентами даного типу навчання є: особистісний, суб’єктний, діяльнісний, розвивальний і компетентнісний, де системоутворюючим є особистісний. У парадигмі особистісно орієнтованої педагогіки освіта розглядається як багаторівневий освітній простір, де визначальним є розвиток, який коригує спеціально організоване навчання. Це потребує створення однакового для всіх учнів, але різнорівневого освітнього середовища, яке і забезпечує цей розвиток. У ході дослідження виявлено, що особистісно розвивальний процес – це об’єктивний педагогічний феномен, який органічно вбудований у всі інші педагогічні процеси. Тому доцільним є використання традиційної класно-урочної системи, принципів і методів розвивального навчання, проблемних ситуацій, завдань тощо. Теоретично з’ясовано і експериментально підтверджено, що найбільш ефективно втілити концепцію особистісно орієнтованого навчання геометрії в основній школі можна за умов поєднання традиційного навчання з широким впровадженням у навчальний процес інформаційно-комунікаційних технологій на базі навчально-дослідницької діяльності. Такий підхід має переваги перед традиційним навчанням у формуванні мотиваційної і емоційно-ціннісної сфери підлітків, збагаченні їхнього суб’єктного досвіду, надає вчителю можливість ураховувати найширше коло мотивів учнів: учіння, мотивації досягнення, інтересів.

З’ясовано, що одним з ключових понять теорій особистісно орієнтованого навчання є поняття особистості дитини, за означення якої нами взято тлумачення С.Д.Максименка: особистість – це цілісність, що здатна до саморозвитку, самовизначення, свідомої предметної діяльності, поведінки і саморегуляції та має унікальний і неповторний внутрішній світ. Ядром цієї цілісності є гіпотетичне утворення – структура особистості дитини. Аналіз концептуальних відмінностей традиційного та особистісно орієнтованого навчання, дозволив виділити власну специфіку останнього, яка полягає в урахуванні психологічної складової процесу навчання, до якої віднесено структуру особистості підлітка. У ході дослідження виділено найбільш важливі компоненти структури особистості підлітка, які змінюються під впливом навчання геометрії: суб’єктний досвід (центральне поняття), цілісна психічна структура (перцепт – передпоняття – поняття), особистісні якості. Виявлення, структурування, збагачення і подальше використання суб’єктного досвіду учнів в особистісно орієнтованому навчальному процесі є одним з центральних положень дослідження.

У роботі конкретизовано наукові підходи до розуміння понять «становлення, розвиток і саморозвиток особистості учня підліткового віку під впливом навчання геометрії», під яким розуміємо структурування, подальше збагачення суб’єктного досвіду підлітка; формування, подальший розвиток цілісних психічних структур, адекватних предмету вивчення; розвиток позитивних (соціально бажаних) особистісних якостей дитини. Цей триєдиний процес становлення, розвитку і саморозвитку особистості учня та його результат називаємо особистісно орієнтованим навчанням геометрії в основній школі. В якості основи проектування особистісно орієнтованого навчання геометрії в основній школі взято три взаємопов’язані положення: навчальне середовище по відношенню до учня повинно бути розвивальним, діяльність дитини – переважно власною, відносини між учнем і вчителем – суб’єкт-суб’єктне спілкування у діалозі, співробітництві і підтримці.

З’ясовано, що дослідницький підхід у навчанні, при якому ідеями досліджень просякнуті всі форми і методи навчальної роботи, активно сприяє процесу цілеспрямованого розвитку самобутньої, самоцінної життєво компетентної особис-тості учня основної школи. Такий підхід доцільно застосовувати на всіх етапах навчально-виховного процесу. Застосування навчальних досліджень у поєднанні з педагогічними програмними засобами (GRAN 2D, DG) можна розглядати як один із способів «підведення» учнів до самостійного «відкриття» нових для них знань при вивченні систематичного курсу геометрії. Такий підхід потребує від вчителя створення спеціальних особистісно орієнтованих педагогічних ситуацій, які надають можливість школярам самостійно виявити очевидні об’єктивні просторові закономірності і співвідношення, геометричні факти, ідеї доведення тощо.

Виділено особливості вивчення змістових одиниць теоретичного матеріалу. З’ясовано, що на відміну від традиційного навчання формування поняття у межах особистісно орієнтованого підходу з урахуванням природного розвитку дітей потребує розгляду останнього з психологічних позицій, як багаторівневу ієрархічно організовану структуру, що включає в себе образи різного ступеня узагальненості, яке взято за основу. Таке трактування відображає генезис поняття у дитини, тому його використання доцільне у педагогіці, орієнтованій на розвиток особистості учня (підлітка), воно невід’ємне від образів, уявлень і є результатом розвитку останніх. У якості психічної основи розвитку особистості учня при вивченні геометричного матеріалу взято таку цілісну психічну структуру, як перцепт (образ сприйняття) – передпоняття – поняття. У контексті дослідження виділено етапи вивчення понять: 1) підготовчий; 2) формування передпоняття; 3) формування поняття.

На основі проведеного теоретичного аналізу проблеми дослідження сформульовано науково обґрунтовану концепцію і створено модель особистісно орієнтованого навчання геометрії в основній школі.

У другому розділі дисертації«Методика особистісно орієнтованого навчання геометрії в основній школі на базі дослідницької діяльності з комп’ютерною підтримкою» вибудовано таксономію цілей особистісно орієнто-ваного навчання геометрії в основній школі та розкрито ключові, загальнопредметні і предметні компетентності, які доцільно розвивати на предметному змісті систематичного курсу геометрії; виділено особливості планування роботи вчителя; розгорнуто методику особистісно орієнтованого навчання геометрії в основній школі на базі дослідницької діяльності з комп’ютерною підтримкою, а саме: розкрито особливості особистісно орієнтованої конструкції змісту та технологій навчання, розроблено систему вивчення теоретичного матеріалу та методику розв’язування різних видів задач, розроблено специфічні засоби особистісно орієнтованого навчання геометрії, описано організацію проведення педагогічного експерименту та аналіз його результатів, які свідчать про достовірність отриманих результатів.

Нами з’ясовано, що освітні компетентності є системними характеристиками особистісно орієнтованої освіти, тому цілі навчання ми сформулюємо як набір ключових, загальнопредметних і предметних компетентностей, які доцільно розвивати на предметному змісті систематичного курсу геометрії. А саме:

- ключові компетентності: будувати себе як особистість: керувати собою і власною поведінкою; навчатися упродовж усього життя; розвивати дослідницькі здібності, здібності будувати власний досвід і набувати новий досвід: визначати мету і планувати майбутню діяльність; передбачати і прогнозувати результати своєї діяльності; висувати і перевіряти гіпотези; моделювати ситуацію; працювати з сучасними інформаційно-комунікаційними технологіями.

Виділені ключові компетентності тісно пов’язані між собою і безпосередньо впливають на становлення і розвиток особистісних якостей підлітка, збагачення їхнього суб’єктного досвіду під впливом навчання геометрії в основній школі.

- загальнопредметні компетентності: сприймати, оперувати і оцінювати відомості, дані тощо; бачити і досліджувати предмет з різних боків; аналізувати і узагальнювати, підводити під поняття і отримувати наслідки; добувати нові знання та активно діяти; переносити засвоєні знання і вміння в нові умови; розв’язувати пізнавальні проблемні задачі; мотивувати і осмислювати власну діяльність та здійснювати її самоконтроль; здійснювати особистісну та інтелектуальну рефлексію.

Загальнопредметні компетентності розгорнуто у предметні:

- предметні (геометричні) компетентності: створювати цілісні просторові образи, у тому числі і узагальнені, адекватні об’єктам вивчення, та оперувати ними; виділяти і досліджувати просторові зв’язки і співвідношення та оперувати ними; зображати просторові образи, адекватні об’єктам вивчення; переформульовувати умови завдань у напрямку поставленої мети.

Розроблена таксономія цілей особистісно орієнтованого навчання геометрії та виявлені компетентності учнів підліткового віку, які доцільно розвивати на предметному змісті геометрії в умовах особистісно орієнтованого навчання, безпосередньо впливають на добір змісту та впровадження технологій, які мають певні особливості у порівнянні з традиційним навчанням.

До особливостей особистісно орієнтованої конструкції змісту навчання геометрії віднесено розгляд останнього з погляду середовищного підходу, у зміст якого включено: організацію і застосування навчального матеріалу різного змісту, виду і форми; надання учню свободи вибору способів виконання навчальних завдань; створення умов для творчості і самореалізації; організація такого навчання, що моделює дослідницьке мислення, у тому числі і у малих групах. У результаті взаємодії з навчальним середовищем учень набуває досвід, який рефлексивно трансформується ним у знання. Ці знання мають відмінність від первинного інформаційного середовища, у якому відбувалася діяльність учня. Утвердження стимулюючого, багаторівневого і розвивального навчального середо-вища розглянуто одним з пріоритетних завдань дослідження. Також до особливос-тей особистісно орієнтованої конструкції змісту віднесено використання навчальних досліджень із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій на різних етапах освітнього процесу, які розглянуто як основний особливий елемент змісту і одночасно як особливий засіб особистісно орієнтованого навчання геометрії.

З’ясовано, що особистісно орієнтована конструкція змісту не може задаватися у відриві від процесуальної форми свого існування, до якої віднесено застосування дослідницького підходу (його елементів) на різних етапах навчального процесу. До особливостей технологій віднесено також застосування особистісно орієнтованих педагогічних ситуацій на матеріалі геометрії, які є одночасно основною процесу-альною характеристикою особистісно орієнтованого навчання. Експериментально з’ясовано, що особливе місце при виконанні учнями навчальних досліджень посідають завдання на переформулювання традиційно сформульованих задач (теорем, тверджень). При цьому продуктом дослідницької діяльності є перетворений суб’єктний досвід учня, власні, особистісно значущі структури знань підлітка.

Основний вид діяльності при вивченні теоретичного матеріалу та розв’язуванні задач – це поєднання традиційного навчання з проведенням різноманітних досліджень із застосуванням педагогічних програмних засобів GRAN 2D і DG на спеціально дібраній системі завдань. У роботі розгорнута методика вивчення понять, простіших відношень, аксіом, теорем планіметрії. При цьому акцентована увага на організації і управлінні власної навчальної діяльності учнів по виявленню, дослідженню просторових властивостей і співвідношень геометричних об’єктів у динамічному середовищі педагогічних програмних засобів GRAN 2D і DG. Така діяльність дозволяє підліткам самостійно або під керівництвом вчителя створювати, досліджувати та оперувати геометричними образами просторових об’єктів різного ступеня узагальненості, надає можливість кожному учню бути активним діячем і перетворювачем дійсності.

Експериментально з’ясовано, що методика навчання розв’язування задач на базі дослідницької діяльності з комп’ютерною підтримкою в умовах особистісно орієнтованого навчання геометрії має певні особливості, а саме: широкого застосування набуває прийом переформулювання умов навчальних задач і створення на цій основі особистісно орієнтованих педагогічних ситуацій, розгляд яких у динамічному середовищі педагогічних програмних засобів (або за друкованими основами, створеними на базі цих засобів) дозволяє учням розгортати власну навчальну діяльність по вивченню конструктивно-технічних властивостей геометричних об’єктів, описаних у завданні. У роботі розгорнута особистісно орієнтована методика навчання розв’язуванню задач на дослідження, доведення, обчислення і побудову.

Основні положення дисертаційного дослідження перевірялися у ході дослідницько-експериментальної роботи протягом 2003–2008 років у три етапи. Перший етап – констатувальний експеримент (2003–2004 рр.) полягав у вивченні стану проблеми педагогічного дослідження, постановки мети, визначенні завдань та шляхів їх реалізації. Робота проводилася у двох напрямках. Перший – аналіз психолого-педагогічної, науково-методичної літератури, нормативних документів, навчальних підручників і посібників, інших методичних матеріалів. Другий – дослідження стану проблеми у шкільній практиці (відвідування з подальшим аналізом уроків вчителів математики, бесіди, анкетування адміністрацій шкіл, вчителів, учнів основної школи та їх батьків, порівняльні аналізи діагностичних контрольних робіт учнів 7–9 загальноосвітніх класів тощо). Результати експерименту засвідчили, що сучасній загальноосвітній школі потрібні спеціальні, особистісно орієнтовані методики навчання конкретним предметам, які можуть підсилити розвивальний ефект традиційної класно-урочної системи, створити комфортні умови для пізнання і самопізнання учнів певного віку. Систематичний курс геометрії у цьому сенсі має широкі можливості для формування теоретичного і образного мислення, збагачення суб’єктного досвіду підлітків, розвитку різноманітних соціально бажаних якостей особистості дитини. Експеримент засвідчив, що на сьогодні в Україні немає єдиного погляду на модель особистісно орієнтованого навчання, зокрема геометрії в основній школі, відсутнє відповідне методичне забезпечення.

На другому етапі – пошукувальному експерименті (2005–2006 рр.)  розроблено психолого-педагогічні і методичні основи особистісно орієнтованого навчання геометрії в основній школі для учнів підліткового віку. Під час проведення локальних педагогічних експериментів було виявлено, що досягнути розвивального ефекту при вивченні геометрії в основній школі можна, якщо цілеспрямовано впроваджувати у шкільну практику дослідницький підхід на базі сучасних педагогічних програмних засобів (GRAN 2D і DG), які підтримують планіметрію. На цьому етапі було розроблено і апробовано різні види досліджень з комп’ютерним супроводом, які спрямовані на вивчення теоретичного матеріалу, формування практичних вмінь та навичок, випереджальні тестові роботи на предмет виявлення наявного суб’єктного досвіду учнів, а також методичні рекомендації щодо їх застосування у навчальному процесі. Під час проведення експериментів виникла гостра потреба у створенні спеціальних дидактичних матеріалів. Ними стали друковані основи, які значно спрощували співпрацю вчителя з учнями, допомагали організовувати різноманітну навчальну діяльність школярів.

Наявність методичних і дидактичних матеріалів, наукової бази дослідження створило підґрунтя для третього етапу дослідження – проведення формувального експерименту (2007-2008 рр.), метою якого було дослідження ефективності впливу розробленої особистісно орієнтованої методики навчання геометрії в основній школі на базі дослідницької діяльності з комп’ютерною підтримкою на формування ключових і предметних компетентностей, суб’єктного досвіду і особистісних якостей підлітків. Експериментальне навчання проводилося серед учнів 7–9 класів загальноосвітніх шкіл (762 особи), де математика не була профільним предметом. Серед учнів, які брали участь у формувальному експерименті, були виділені дві однорідні вибірки (експериментальні (ЕК) і контрольні (КК) класи) з приблизно однаковими рівнями навченості з предмета і приблизно однаковими рівнями психічного розвитку (за Векслером) на початок проведення педагогічних експериментів

 

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ПОСЛЕДНИЕ СТАТЬИ И АВТОРЕФЕРАТЫ

Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА
Антонова Александра Сергеевна СОРБЦИОННЫЕ И КООРДИНАЦИОННЫЕ ПРОЦЕССЫ ОБРАЗОВАНИЯ КОМПЛЕКСОНАТОВ ДВУХЗАРЯДНЫХ ИОНОВ МЕТАЛЛОВ В РАСТВОРЕ И НА ПОВЕРХНОСТИ ГИДРОКСИДОВ ЖЕЛЕЗА(Ш), АЛЮМИНИЯ(Ш) И МАРГАНЦА(ІУ)
БАЗИЛЕНКО АНАСТАСІЯ КОСТЯНТИНІВНА ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ (на прикладі студентського самоврядування)