ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ МАШИНОБУДІВНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Процеси глобалізації, створення економіки, основаної на наукових знаннях, та прискорення інтеграційних процесів України у світовий економічний простір вимагають адекватної науково-технічної політики розвитку регіонів. Це передбачає розширення взаємодії науки та виробництва на основі структурних перетворень в галузях економіки. Тривалий період економічного спаду практично вичерпав традиційні чинники розширеного відтворення виробництва, що переважно спиралися на мобілізацію ресурсів, а належних зрушень в структурі економічної системи країни, які б перевели виробничі показники в режим зростання, на основі інноваційно-інвестиційного творення нових ресурсів, поки що не відбулося. У зв’язку з цим перед урядом України постала необхідність побудови механізмів підвищення ефективності національного науково-технічного потенціалу і залучення його до трансформаційних процесів як на державному, так і регіональному рівнях.

На жаль, реальні факти еволюції науково-технічного потенціалу показують, що його структура, організація та ефективність використання багато в чому не відповідають потребам економіки, не адаптовані до нових методів управління. Державою визначено пріоритети науково-технічного розвитку, проте моніторинг їх виконання не проводиться. Недостатній рівень фінансування науки,  втрата промисловими підприємствами обігових коштів, відсутність ефективних механізмів комерціалізації результатів науково-технічної діяльності визначають актуальність розробки оптимальної моделі майбутньої організації суспільства, визначення шляхів і механізмів розв'язання соціально-економічних проблем із залученням позитивного світового досвіду трансформації економіки. Одним із шляхів вирішення зазначених проблем є послідовна децентралізація та регіоналізація соціально-економічного розвитку, формування мережевих структур і кластерів.

Методологічною базою в дослідженні визначеної проблеми виступають наукові концепції та розробки вітчизняних і закордонних учених В.Александрової, Л.Арцимовича, Ю.Бажала, Є.Бельтюкова, С.Бублика, П.Бубенка, Б.Буркинського, М.Гібонса, В.Горфінкеля, Б.Гінзбурга, М.Долішнього, Ю.Канигіна, О.Кендюхова, В.Клименюка, П.Кульвеця, Г.Лахтіна, Б.Малицького, Л.Мінделі, О.Ноговіцина, В.Нежиборця, О.Поповича, М. Портера, В.Ревенка, Л.Федулової, та ін.

Однак у час, коли бізнес став розглядатися як одне з головних джерел фінансування науково-дослідних та дослідно-конструкторських розробок (НДДКР), а ринок – як сфера, з якої виходять необхідні імпульси для інвестицій не тільки у виробництво, але і в дослідження і розробки, залишаються нерозв’язаними багато питань щодо удосконалення управління науково-технічним потенціалом промисловості та, насамперед, машинобудівних підприємств,  визначення ролі науки вищих навчальних закладів у його розвитку.

Недостатню наукову розробку мають також питання, пов’язані із виявленням факторів, що сприяють або перешкоджають науково-технічній діяльності, організацією ефективних механізмів фінансування та комерціалізації наукових розробок.

Виходячи з цього, розгляд вище зазначених проблем є об’єктивно зумовленим, актуальним і визначив вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у Національному університеті кораблебудування імені адмірала Макарова відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри фінансів. Обраний напрямок дисертаційної роботи узгоджується з Концепціями науково-технічного та інноваційного розвитку України та промислової політики України, Державними науково-технічними програмами за пріоритетними напрямами розвитку науки і техніки. Наукові результати і висновки дисертаційного дослідження використані при виконанні теми "Дослідження механізмів мотивації праці суб’єктів інтелектуального потенціалу в технічному вузі: регіональний та галузевий аспекти" (державний реєстраційний номер 0105U001762), де автором запропоновано механізм функціонування центру новітніх досліджень при технічному навчальному закладі.

Мета і задачі дослідження. Мета дослідження полягає у розробці науково-методичних положень з формування організаційно-економічного механізму підвищення ефективності використання науково-технічного потенціалу машинобудівних підприємств.

Реалізація поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

-         уточнити основні поняття і категорії, що використовують при дослідженні науково-технічного потенціалу;

-         встановити і показати сучасні протиріччя, закономірності і невирішені проблеми науково-технічного потенціалу машинобудівних підприємств;

-         дослідити умови  та фактори впливу на розвиток науково-технічного потенціалу машинобудівних підприємств;

-         проаналізувати сучасні організаційно-правові форми розвитку та управління науковим потенціалом;

-         оцінити використання вузівської науки у сприянні реалізації наукового потенціалу у промисловій сфері;

-         проаналізувати практику управління науково-технічним потенціалом у розвинених країнах;

-         розробити рекомендації щодо формування організаційно-економічного механізму підвищення ефективності використання науково-технічного потенціалу машинобудівних підприємств;

-         обґрунтувати доцільність організаційно-економічних перетворень науково-технічного потенціалу машинобудівних підприємств на регіональному рівні.

Об’єктом дослідження є процеси, пов’язані з використанням науково-технічного потенціалу машинобудівних підприємств.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні, практичні питання та складові організаційно-економічного механізму підвищення ефективності використання  науково-технічного потенціалу машинобудівних підприємств.

Методи дослідження. Теоретичну основу дисертаційної роботи склали наукові праці і методичні розробки провідних зарубіжних і вітчизняних учених-економістів з проблем економічного розвитку та ролі науково-технічного потенціалу. В процесі дослідження застосовано такі методи: логічного та якісного аналізу і синтезу (при визначенні сучасних підходів до сутності науково-технічного потенціалу в ринковій економіці); економіко-статистичного аналізу (при визначенні стану науково-технічного потенціалу та факторів і умов його реалізації); індукції та дедукції (при оцінці зарубіжного досвіду управління науковим потенціалом); програмно-цільового підходу (при розробці науково-методичного підходу до підвищення ефективності використання науково-технічного потенціалу машинобудівних підприємств); економіко-математичного моделювання (при розробці моделі фінансового забезпечення науково-технічної діяльності та комерціалізації наукових розробок). Для проведення комплексного аналізу щодо визначення факторів переважаючого впливу на науково-технічний потенціал підприємства застосовано методи комп’ютерної обробки та аналізу інформації за допомогою програми Microsoft Exсel. Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативні документи Верховної Ради, Президента та Кабінету Міністрів України, офіційна статистична звітність машинобудівних підприємств, науково-дослідних установ та вищих навчальних закладів, аналітичні огляди досліджуваної проблеми.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна сформульованих і обґрунтованих у дисертації основних положень, висновків і рекомендацій полягає у такому:

вперше:

-               запропоновано модель фінансового забезпечення науково-технічної діяльності та комерціалізації науково-технічних розробок, яка полягає у поєднанні нормативного фінансування і особистого внеску науковців, враховуючи коефіцієнт кількісної оцінки ефективності людського капіталу;

-               запропоновано методику відбору та оцінки науково-технічних розробок машинобудівної промисловості, яка включає певний комплекс процедур, для відбору критеріїв (новизна науково-технічної розробки, ефективність, рівень безпеки та ін.) щодо визначення комерційного потенціалу науково-технічної розробки;

удосконалено:

-               класифікацію факторів впливу (економічних, технологічних, політичних та ін.) на науково-технічний потенціал підприємств машинобудування;

-               методику визначення цін на науково-технічну продукцію із врахуванням особливостей організаційної структури управління наукової організації;

-               механізм формування інфраструктури науково-дослідних підприємств промисловості як основи підвищення ефективності науково-технічного потенціалу промисловості;

набуло подальшого розвитку:

-               теоретичні та практичні основи визначення сутності, повної структури наукового потенціалу, масштабу якісного рівня і змісту категорій "науково-технічний потенціал", "організаційно-економічний механізм" в умовах переходу до ринкових відносин та структурних змін в економіці;

-               методика оцінки підвищення ефективності науково-технічного потенціалу машинобудівних підприємств.

         Практичне значення одержаних результатів. Викладені в дисертаційній роботі теоретичні положення, практичні результати, висновки та конкретні пропозиції становлять методичну основу формування організаційно-економічного механізму підвищення ефективності використання науково-технічного потенціалу машинобудівних підприємств. Реалізація пропозицій щодо створення кластера машинобудівної та суднобудівної промисловості дозволить об'єднати в єдину систему зв’язків та взаємозалежностей органи місцевої влади, промислові підприємства, навчальні заклади, комерційні структури, створити механізми їх взаємодії на якісно новій основі та підвищити конкурентоспроможність науково-технічного потенціалу і машинобудівної галузі в цілому. Запропонована модель фінансування науково-технічної діяльності та механізм комерціалізації науково-технічних розробок створять  стимули до праці у науково-технічній сфері, можливості самореалізації науковців та зміни вікової структури кадрової складової науково-технічного потенціалу. Сформульовані та обґрунтовані у дисертаційній роботі положення і рекомендації використовуються у навчальному процесі при викладанні дисциплін "Політична економія", "Макроекономіка" та "Економіка і організація інноваційної діяльності" у Первомайському політехнічному інституті Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова. Результати дисертаційного дослідження апробовано і впроваджено на машинобудівних підприємствах АТВТ "Первомайськдизельмаш" (акт впровадження від 10.09.2005р.),  ДАХК "ЧСЗ" (акт впровадження від 23.09.2005р.)

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною, завершеною роботою, в якій викладено науковий підхід та практичні рекомендації щодо розв’язання важливої задачі  – формування організаційно-економічного механізму підвищення ефективності використання науково-технічного потенціалу машинобудівних підприємств. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в роботі використані лише ті положення та ідеї, що є результатом особистих досліджень здобувача. Конкретний внесок здобувача в цих роботах зазначений в авторефераті у переліку публікацій за темою дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертаційного дослідження доповідались і обговорювались на конференціях і семінарах: Міжнародній науково-технічній конференції „Економічні проблеми розвитку промислового виробництва” (м. Одеса, 2004р.);  Всеукраїнській науково-практичній конференції "Економіка і дизайн: проблеми і перспективи" (м. Первомайськ, 2005р.); Науково-технічній конференції "Економічні проблеми розвитку промисловості регіонів", (м. Первомайськ, 2005 р.); ІV Міжнародній науково-практичній конференції "Динаміка наукових досліджень ‘ 2005" (м. Дніпропетровськ, 2005 р.); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції "Науковий потенціал світу – 2005" (м. Дніпропетровськ, 2005р.); І Всеукраїнській науково-практичній Інтернет-конференції "Сучасність, наука, час. Взаємодія та взаємовплив" (м. Київ, 2005р.); Міжвузівській науково-практичній конференції молодих учених, аспірантів та студентів "Економічні проблеми розвитку регіону"(м. Миколаїв, 2006р.); V Міжнародній науково-практичній конференції "Проблеми планування виробництва в умовах переходу до ринку" (м. Алушта, 2006 р.); ІІ Науково-практичній конференції "Економічні проблеми розвитку промисловості регіонів" (м. Первомайськ, 2007р.).

Публікації. За результатами проведених досліджень автором опубліковано 14 наукових праць, з них 10 написані без співавторів, 3 статті у наукових журналах, 5 - у збірниках наукових праць, 6 – у матеріалах і тезах конференцій. Загальний обсяг друкованих праць складає 5,2 ум. друк. арк., в тому числі 3,4 ум. друк. арк. належить особисто автору.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків та переліку використаних джерел. Основний зміст дисертації викладено на 193 сторінках, містить 20 таблиць та 32 рисунки. Список використаних літературних джерел складає 221 найменування на 19 сторінках, 5 додатків.