МЕТОДИКА ЗАСТОСУВАННЯ МОДУЛЬНО-РЕЙТИНГОВОЇ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ ПРАВОЗНАВСТВА УЧНІВ 9-ГО КЛАСУ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження для сучасної методичної науки, визначено мету дослідження та сформульовано його завдання, об’єкт, предмет, висвітлено наукову новизну та практичне значення, окреслено методологічну основу дисертації, наведено відомості про її апробацію та впровадження результатів у практику.

У першому розділі «Теоретичні аспекти застосування модульно-рейтингової педагогічної технології» окреслено потенціальні можливості модульно-рейтингової технології у забезпеченні якості навчальних досягнень, визначено та обґрунтовано методичні умови її застосування у навчанні правознавства учнів 9-го класу загальноосвітньої школи.

Проведені дослідження свідчать, що у педагогічній та методичній літературі запровадження технологічного підходу в освіті пов’язано із входженням суспільства в індустріальний та інформаційний етап його розвитку. Трансформація терміну «педагогічна технологія» засвідчила різний зміст, що пояснював це поняття на кожному з етапів його становлення. Ми виходимо з розуміння педагогічної технології як процесу, у якому гарантовано забезпечується досягнення запланованого освітнього результату. Це забезпечується визначенням ієрархії педагогічних цілей, їх чітким формулюванням для певного навчального предмету та конкретного етапу його вивчення, постійним коригуванням освітнього поступу з орієнтацією на досягнення прогнозованого педагогічного результату.

Аналіз та узагальнення результатів досліджень з проблеми дозволило з’ясувати основні властивості педагогічної технології та окреслити специфічні характеристики, що деталізують її вплив на навчально-виховний процес: результативність, алгоритмізованність, проективність, економічність, коригованість, відкритість, гнучкість. Вказані властивості сприяють оптимізації дидактичного процесу та забезпечення якості навчання.

Вивчення ґенези модульної технології засвідчило факт її походження з концепції індивідуалізованого та програмованого навчання, дозволило з’ясувати особливості її реалізації в освітніх системах різних держав (класифікація за А.Фурманом), а також визначити основні риси модульно-рейтингової та кредитно-модульної технологій, як новітніх різновидів модульного навчання. Теоретичний аналіз методичних можливостей рейтингової системи оцінювання засвідчив факт її широкого використання у системах освіти провідних країн світу. До позитивних аспектів рейтингової системи слід віднести накопичувальний принцип, прозорість та об’єктивність оцінювання, сприяння формуванню самостійності учнів у навчанні, підвищення їх навчальних досягнень.

В результаті аналізу засадничих принципів, функцій та підходів до реалізації модульно-рейтингової технології в дисертації визначено та охарактеризовано основні дефініції: «модуль», «модульна навчальна програма», «рейтинг» та ін. Серед специфічних властивостей модульно-рейтингової технології виокремлено чітку структуризацію змісту навчання у вигляді окремих блоків навчального матеріалу, формування у школярів прийомів проектування власної пізнавальної діяльності, стимулювання розвитку самостійності, забезпечення реалізації принципу наступності шкільної та вузівської освіти, суб’єкт-суб’єктна основа взаємовідносин між учнем та вчителем.

Дослідження модульного навчання та рейтингової системи оцінювання, що використовуються у різних ланках системи освіти, дозволило виявити можливості та потенціал їх поєднання у межах цілісної педагогічної технології, здатної забезпечити високі навчальні результати з правознавства учнів 9-го класу загальноосвітньої школи. Під модульно-рейтинговою технологією навчання правознавства слід розуміти різновид педагогічної технології, що на основі поєднання модульного способу подання та засвоєння правознавчої інформації, активної суб’єкт-суб’єктної  взаємодії вчителя і учнів, інтегративного принципу формування учнівської оцінки з урахуванням різноманітних видів пізнавальної діяльності, забезпечує якісні результати навчальних досягнень дев’ятикласників з курсу «Основи правознавства» .

Проведений теоретичний аналіз проблеми дозволяє стверджувати, що на відміну від традиційної системи навчання правознавства у школі, модульно-рейтингова технологія здатна забезпечити якісні результати навчальних досягнень учнів через використання її специфічних технологічних засобів:

-        чіткої підпорядкованості дидактичних цілей;

-        групування навчального матеріалу навколо базових понять за модульним принципом, що дозволяє використовувати модулі як автономні одиниці змісту і сприяє логічному та системному засвоєнню правознавчого матеріалу;

-        реалізації суб’єкт-суб’єктного підходу у процесі навчання, даючи учневі можливість обирати свій темп та стратегію навчання, коригувати та оцінювати власну пізнавальну діяльність за заздалегідь узгодженими критеріями;

-        забезпечення систематичної пізнавальної діяльності школярів, що стимулюється пріоритетом самостійної та пошукової діяльності на уроках, а також реалізацією поурочного фронтального контролю засвоєння правознавчого матеріалу з використанням інтегративної оцінки;

-        оцінювання навчальних результатів учнів за накопичувальним принципом.

В результаті аналізу особливостей вікового розвитку дев’ятикласників було виявлено наявність достатньої сформованості особистісних характеристик підлітків для навчання правознавства за модульно-рейтинговою технологією.

На основі викладеного вище було визначено та обґрунтовано методичні умови застосування модульно-рейтингової технології у навчанні правознавства учнів 9-го класу загальноосвітньої школи:

-        розробка спеціального навчально-методичного забезпечення викладання правознавства, відповідно принципів модульної організації навчально-виховного процесу,

-        стимулювання активності учіння та самостійної діяльності школярів за допомогою застосування рейтингової системи оцінювання,

-        врахування вікових та індивідуальних особливостей дев’ятикласників у застосуванні технології.

У другому розділі «Методика експериментального дослідження» запропоновано основні підходи до організації навчання правознавства у 9-му класі загальноосвітньої школи за модульно-рейтинговою технологією, висвітлено хід і результати експериментального навчання.

У процесі констатувальних досліджень, що будувались із використанням різноманітних діагностичних методів (аналізу навчальних програм, підручників та посібників з правознавства, аналізу публікацій у фахових виданнях та мережі Інтернет, психолого-педагогічних спостережень, бесід з учнями і батьками, інтерв’ювання учителів історії і правознавства загальноосвітніх шкіл, аналізу об’єктів самостійної та творчої діяльності дев’ятикласників, аналізу рівнів навчальних досягнень учнів за результатами тематичних оцінювань, анкетування, методів експертних оцінок та статистичної обробки дослідницьких даних), було визначено комплекс проблем у навчанні правознавства, а саме:

·       перевантаження учнів теоретичним матеріалом;

·       недостатньо ефективне використання окремими вчителями форм і методів навчання правознавства;

·       незадоволеність дев’ятикласників механізмом оцінювання їх навчальних результатів з правознавства;

·        переважно низька якість їх навчальних досягнень та низький рівень навчальної мотивації. 

Розроблена в дисертації методика застосування модульно-рейтингової технології навчання правознавства орієнтована на досягнення конкретного результату – подолання названих проблем та забезпечення якості навчальних досягнень учнів з правознавства.

В експерименті були задіяні учні 16-ти 9-х класів шкіл Вінницької, Рівненської, Івано-Франківської та Київської областей. Усього дослідженням було охоплено 469 учнів, з яких 238 учнів навчалося у експериментальних класах, 231 учень – у контрольних класах.

Експериментальна методика передбачала спеціально розроблений технологічний алгоритм дій для учителя і учня з метою досягнення оптимального дидактичного результату. Кожним етапом технологічного компоненту методики передбачено конкретну мету, завдання, відповідні форми та методи діяльності вказаних суб’єктів навчального процесу. Такий підхід деталізував, впорядковував та узгоджував діяльність вчителя і школярів, створюючи основу для суб’єкт-суб’єктних відносин.

Для забезпечення цього алгоритму дисертанткою було розроблено та впроваджено у процес навчання правознавства низку спеціальних документів та рекомендацій:

·       модульну навчальну програму;

·       Положення про рейтингову систему оцінювання;

·       методичне керівництво для учнів «Інформаційна папка учня».

Це створило передумови для усвідомленої реалізації технології учителями та дев’ятикласниками, вироблення у них навичок самостійності та відповідальності щодо виконання взятих на себе в контексті навчання правознавства зобов’язань.

Відповідно до авторської модульної навчальної програми зміст курсу «Основи правознавства» було структуровано у вигляді модулів на основі чіткого підпорядкування дидактичних цілей (загально навчальних, модульних, поточних). Такий підхід сприяв більш міцному, глибокому та надійному засвоєнню учнями правознавчих знань та формуванню в них визначених вимогами Державного стандарту умінь і навичок з правознавства.

Ефективне функціонування рейтингової системи оцінювання в ході експериментального навчання забезпечувалося розробкою та впровадженням у навчальний процес авторського «Положення про рейтингову систему оцінювання навчальних результатів учнів з правознавства». Наявність Положення як нормативного документу створило передумови для: прозорого оцінювання навчальних результатів учнів, їхньої активної участі у цьому процесі та стимулювання розвитку навичок самооцінювання, самокорекції та самоорганізації, індивідуалізації навчання та орієнтованості його на потреби і можливості кожної дитини.

Послідовне виконання етапів технології з використанням відповідного інструментарію дало можливість забезпечити необхідні обґрунтовані у дисертації методичні умови, ефективну реалізацію модульно-рейтингової технології у навчанні правознавства і уможливили експериментальну перевірку теоретичних висновків наукового дослідження. Обґрунтування тісного взаємозв’язку між теоретичною, практичною та мотиваційною складовими навчальних досягнень учнів дало підстави для з’ясування ефективності впливу модульно-рейтингової технології у двох взаємозалежних напрямах – забезпечення необхідного обсягу правознавчих знань, умінь та навичок з правознавства та формування за допомогою засобів цієї технології механізмів навчальної мотивації дев’ятикласників. 

Для оцінки результатів експериментального навчання щодо рівня учнівських досягнень з правознавства використано критерії оцінювання, рекомендовані МОН України. В основі визначення результативності експериментальної методики щодо формування навчальної мотивації дев’ятикласників було визначено й обґрунтовано спеціальні критерії.

Учителям, задіяним в експерименті, було запропоновано комплекс методичних матеріалів щодо коректного впровадження у навчання правознавства авторської методики модульно-рейтингової технології, здійснювались консультації та тренінги для надання методичної допомоги у її реалізації.

Робота в експериментальних класах проводилася на основі розроблених автором документів і методичних розробок за запропонованим в рамках методики алгоритмом дій, а також з використанням елементів лекційно-семінарської системи, а у контрольних класах – за традиційно використовуваною учителями методикою навчання правознавства.

Об’єктивність отриманих даних формувального експерименту було забезпечено:

·       виявленням та порівнянням змін, що сталися під час експерименту в контрольних та експериментальних класах;

·       застосуванням попередньо обґрунтованих критеріїв результативності експериментального навчання. На основі цих критеріїв у дев’ятикласників було визначено рівні навчальних досягнень та рівні навчальної мотивації з правознавства на різних етапах експериментального навчання, надано їх якісну та кількісну характеристики;

·       використанням різноманітних методів аналізу даних формувального експерименту: спостереження, анкетування, методів математичної статистики.

Порівняння рівнів навчальних досягнень та навчальної мотивації з правознавства в експериментальних та контрольних класах проводилося за критерієм Пірсона. Статистичні підрахунки засвідчили, що рівні навчальних досягнень учнів експериментальних та контрольних класів на початку формувального експерименту не мали статистично значущої різниці.

Після завершення експерименту було зафіксовано статистично значущу різницю у числових показниках рівня навчальних досягнень учнів з правознавства (таблиця 1) та рівня навчальної мотивації (таблиця 2).

Результати експерименту продемонстрували ріст показників початкового та середнього рівнів навчальних досягнень учнів та зменшення чисельності учнів з навчальними результатами достатнього та високого рівнів у середньому на 5,6% у контрольних класах, в той час, як навчання у експериментальних класах спричинило ріст показників достатнього та високого рівня навчальних досягнень та падіння показників початкового та середнього рівня навчальних досягнень в середньому на 8,4%.