ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ РОЗВИТКУ ТВОРЧОГО САМОВИРАЖЕННЯ ВЧИТЕЛІВ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ І ЛІТЕРАТУРИ У ПІСЛЯДИПЛОМНІЙ ПЕДАГОГІЧНІЙ ОСВІТІ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність обраної теми, визначено мету, завдання, об’єкт і предмет дослідження, розкрито теоретико-методологічні засади й методи дослідження, наукову новизну, теоретичну й практичну значущість, наведено дані про апробацію та впровадження результатів дослідження, публікації автора та структуру дисертаційної роботи.

У першому розділі ”Теоретичні основи розвитку творчого самовираження вчителів української мови і літератури” здійснено аналіз наукової літератури з проблеми дослідження, визначено теоретичні та методологічні основи дослідження, розкрито суть та структуру творчого самовираження, особливості розвитку особистості вчителя української мови і літератури у професійній діяльності, проаналізовано стан та визначено рівень розвитку творчого самовираження сучасних учителів української словесності.

Аналіз наукової літератури свідчить, що проблема творчого самовираження особистості є актуальною для багатьох наук: філософії – Л. Антропов, В. Зубов, Н. Лосєва; В. Муляр; Ю. Осічнюк, Л. Сохань та ін.; педагогіки – О. Баришева; М. Вайновська; С. Гармаш; Л. Калашнікова; А. Ковальова; Н. Комісаренко; Ю. Кулюткін; Л. Левченко; Л. Рибалко; Г. Селевко; Л. Середюк; Г. Сорока; А. Сущенко; Т. Сущенко; В. Чайка та ін.; психології – К. Абульханова-Славська; Л. Божович; І. Кон; А. Маслоу; А. Петровський; К. Роджерс та ін. Це дало змогу визначити сутність процесу творчого самовираження вчителя української мови та літератури як якісну педагогічну роботу з утвердження рідного слова; піднесення національних чеснот у навчанні і вихованні підростаючого покоління; результативну діяльність, спрямовану на саморозвиток  і розвиток інших у межах загальнолюдських відносин, професійної компетентності; як особливу складову самореалізації, що репрезентує прояви особистості вчителя в усіх виражальних можливостях, які відображають систему цінностей, мовно-національну свідомість, власне етнокультурне поле, ментальність, патріотизм, активну громадянську позицію, переживання, настрої, задатки, думки, творчий потенціал у креативних проектах, власній продуктивній педагогічній діяльності, що будується як відповідь на потреби особистості і є реалізацією особистої мети.

Для дослідження проблеми творчого самовираження вчителів української мови і літератури у навчально-виховному та післядипломному процесах проаналізовано поняття ”особистість”, ”особистість вчителя української мови і літератури”, ”самовираження”, ”творче самовираження”, ”творче самовираження вчителя української мови і літератури”, встановлено зв’язок з близькоспорідненими поняттями (ступінь синонімічності у певних значеннях); з’ясовано джерела, фактори, механізми спрямованості, складові творчого самовираження вчителів-словесників і необхідний для протікання цього процесу комплекс професійних якостей, які вони безпосередньо проявляють у педагогічній діяльності.

Під час узагальнення концептуальних підходів до творчого самовираження вчителів української словесності було визначено, що  “самовираження” трактується як особистісна цінність, як можливість реалізації, розкриття потенціалу, як стійка, багатоаспектна та ієрархізована властивість особистості, що визначає успішність виконання діяльності.

Сутність поняття “творче самовираження” завдяки виокремленню специфіки діяльності вчителя української мови і літератури віднесено до особливої складової процесу самореалізації, самодіяльності особистості словесника. Враховано той факт, що важливим є творче самовираження вчителя-словесника як особи соціальної і як фахівця-професіонала, що створює умови для навчання і виховання громадян України, що володіють мовою у найрізноманітніших життєвих ситуаціях.

Розкрито структуру творчого самовираження вчителя-словесника, яку утворюють чотири функціонально зв’язані та взаємозумовлені модулі – мотиваційно-ціннісний, операційно-діяльнісний, результативно-діяльнісний та особистісно-характерологічний. Мотиваційно-ціннісний модуль – це сукупність мотивів і цінностей, адекватних змісту педагогічної діяльності (мотиви та цінності педагогічної діяльності, пошанування українського слова як рідного, володіння мистецтвом українського слова тощо). Операційно-діяльнісний модуль – це система знань, необхідних учителю української мови і літератури для оволодіння та розвитку творчого самовираження (педагогічне кредо, досвід, техніка, стратегія і тактика професійної діяльності). Результативно-діяльнісний модуль творчого самовираження вчителя-словесника – це комплекс умінь, навичок здібностей та професійно-вагомих якостей, які забезпечують успішність здійснення стратегії навчально-виховної діяльності словесника (передовий педагогічний досвід). Особистісно-характерологічний модуль творчого самовираження – це система особистісних характеристик учителів української мови і літератури, які впливають на результативність їх педагогічної діяльності (педагогічний стиль, імідж, такт, культура).

Спираючись на результати досліджень Д. Сьюпера, виокремлено основні етапи професіоналізації особистості педагога: 1) етап адаптації як показника готовності до професійної діяльності; 2) етап розвитку професійної майстерності як спрямування до педагогічної діяльності вчителя-словесника; 3) етап творчого самовираження у професійній діяльності як вияв педагогічної зрілості. Творче самовираження вчителя української мови і літератури зароджується на попередніх і розвивається на наступних етапах.

Творче самовираження є передумовою розвитку професіоналізму вчителя української мови і літератури та залежить від рівня сформованості його професійно вагомих якостей (змістовного, точного, логічного, виразного мовлення; чіткої вимови, словесної швидкості, емоційності мовлення, багатства лексичного запасу; запам’ятовування слів й уміння добирати до них синонімічні та антонімічні пари, фразеологічні звороти; мислення, пам’яті, творчої уяви, асоціативного мислення; вміння шукати аналогії з іншими мовами; фантазії тощо).

Результати вивчення емпіричного досвіду підготовки вчителя-словесника дали змогу визначити основні вади у розвитку творчого самовираження вчителів української мови і літератури у післядипломній педагогічній освіті, а саме: не накопичуються та не узагальнюються педагогічні ідеї з проблем творчого самовираження вчителів української мови і літератури та відсутні  алгоритми, карти професійного зростання вчителів-словесників (педагогічне резюме; портфоліо професійної діяльності); не працюють лабораторії з підготовки вчителів української мови і літератури до творчих конкурсів, постійно діючі центри з аналізу результативності діяльності та обміну досвідом; не забезпечується організація індивідуальної пошукової діяльності фахівця.

На основі результатів наукових досліджень та емпіричного досвіду уточнено критерії (ціннісний компонент педагогічної діяльності та характерологічні особливості особистості) та їх показники, що реалізуються у трьох рівнях сформованості творчого самовираження – високому, середньому, низькому.

До високого рівня розвитку творчого самовираження належить стабільний, систематичний прояв педагогічних цінностей (особистого досвіду; науково-пошукової діяльності; генерації нових ідей; проективних вмінь) та характерологічних особливостей (ініціативності; впевненості; працездатності; готовності до ризику, альтернативності мислення) у професійній діяльності вчителів української мови і літератури. До середнього – рівень ситуативного прояву зазначених характеристик творчого самовираження у їх професійній діяльності; а до низького – мінімальний прояв чи повну відсутність розвитку педагогічних цінностей і характерологічних особливостей вчителя української мови і літератури.        

У другому розділі ”Шляхи розвитку творчого самовираження вчителів української мови і літератури” визначено педагогічні умови, технологію створення індивідуальних педагогічних потрфоліо; розроблено структурну модель розвитку творчого самовираження вчителів української словесності у післядипломній педагогічній освіті.       

До основних педагогічних умов, що забезпечують розвиток творчого самовираження вчителів-словесників у післядипломній педагогічній освіті, належать такі: 1) забезпечення взаємозв’язку між усіма компонентами науково-методичної системи з підготовки та перепідготовки вчителя української мови і літератури; 2) спрямованість професійної підготовки словесників на творче самовираження в умовах післядипломної педагогічної освіти; 3) організація продуктивної професійної діяльності учителів-словесників на основі технології створення індивідуальних педагогічних портфоліо.

Для ефективного функціонування вищеназваних педагогічних умов розвитку творчого самовираження у післядипломній педагогічній освіті було розроблено технологію  їх реалізації, яка передбачала попередню діагностику процесу розвитку творчого самовираження, оновлення змісту підготовки в післядипломній педагогічній освіті, використання сукупності  продуктивних методів, форм і засобів навчання, аналіз досягнутих результатів. В основу цієї технології покладено створення індивідуального педагогічного портфоліо, яке забезпечувало зворотний вплив на формування професіоналізму, розвиток творчого самовираження вчителів української словесності. Технологічний рівень проектування дає можливість словеснику проявити високий ступінь професіоналізму, розкрити творчий потенціал, навчити інших творчому самовираженню, самовдосконалитись.

Обґрунтовано та розроблено модель розвитку творчого самовираження вчителів української мови і літератури у післядипломній педагогічній освіті (рис. 1). Вона складається з модулів структури творчого самовираження та критеріїв оцінювання їх рівнів; педагогічних умов, етапів і засобів їх реалізації; форм взаємодії. Основною метою післядипломної педагогічної освіти вчителів української мови і літератури є розвиток творчого самовираження словесників, піднесення їх професіоналізму як вищого виміру практичної діяльності особистості, що сполучає якості різних за своєю сутністю площин (ціннісні компоненти педагогічної діяльності та характерологічні особливості). Ця мета є системотвірним елементом запропонованої моделі, яка дає можливість з’ясувати шляхи розвитку творчого самовираження вчителя української мови і літератури у педагогічній діяльності, продіагностувати процеси професійного зростання особистості фахівця, віддзеркалює складні процеси реформаційного розвитку і модернізації післядипломної педагогічної освіти вчителів-словесників.

У третьому розділі ”Експериментальне дослідження ефективності педагогічних умов розвитку творчого самовираження словесників у післядипломній педагогічній освіті” показано методику організації та проведення дослідно-експериментальної роботи (формувального й контрольного експериментів), проаналізовано та інтерпретовано результати дослідження. Формувальний експеримент передбачав поетапну реалізацію педагогічних умов розвитку творчого самовираження словесників у післядипломній педагогічній освіті та їх перевірку. Завданнями розвитку творчого самовираження вчителя української мови і літератури було вивільнення особистісного потенціалу фахівця з метою подальшого продуктивного виявлення та розвитку у професійній діяльності. 

На першому етапі формувального експерименту було реалізовано першу педагогічну умову, забезпечено взаємозв’язок між компонентами науково-методичної системи з підготовки та перепідготовки вчителів української мови і літератури.

Ефективним виявилося вивчення спецкурсу “Професійне становлення вчителя української мови і літератури” та опанування продуктивними освітніми лінгводидактичними технологіями і методами.