ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ УМОВИ ПРЕВЕНТИВНОГО ВИХОВАННЯ УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність теми дослідження, визначено мету, завдання, об’єкт і предмет дослідження; розкрито наукову новизну, практичне значення, подано відомості про апробацію та впровадження результатів.

Перший розділ „Превентивне виховання учнів початкових класів у процесі набуття життєвої компетентності як педагогічна проблема” присвячено обґрунтуванню необхідності і доцільності раннього превентивного виховання; розкрито його сутність стосовно учнів цієї вікової групи; проаналізовано соціально-економічні, медико-біологічні, психолого-педагогічні детермінанти негативних проявів у поведінці учнів молодшого шкільного віку; здійснено моделювання процесу превентивного виховання учнів початкових класів і досліджено його стан.

Спостереження й аналіз сучасної педагогічної практики свідчать про те, що дитина молодшого шкільного віку переживає життєві проблеми різного характеру: навчальні, труднощі адаптаційного періоду, конфлікти з однолітками, батьками й учителями, невміння знайти адекватні способи самоутвердження, здійснити відповідальний вибір у ситуації пропонування психоактивних речовин. Невчасне їх розв’язання призводить до поведінкових девіацій, тому набуття відповідних знань, умінь, досвіду розв’язання життєвих проблем, створення у навчально-виховному процесі початкової школи відповідних умов для досягнення успіху в різних сферах життєдіяльності убезпечить учнів від виникнення відхилень у поведінці.

Оскільки лише активна, свідома істота здатна успішно діяти в різних сферах людського буття, вирішувати складні життєві проблеми, протидіяти негативним впливам соціального оточення, метою (і очікуваним результатом) процесу превентивного виховання визначено життєву компетентність учня початкових класів.

На основі аналізу досліджень з проблеми розвитку життєвої компетентності особистості учня 12-річної школи (І. Єрмаков, Г. Ковганич, О. Кононко, В. Нечипоренко, І. Погоріла, Д. Пузіков, Т. Єрмаков), особливостей об’єкта превентивної педагогічної роботи уточнено поняття життєвої компетентності учня початкових класів як комплексу особистісних характеристик, який передбачає наявність у нього знань про навколишній світ і власне Я, вмінь адекватно оцінювати себе та явища соціального оточення, протидіяти його негативним впливам, готовність дотримуватися прийнятих моральних норм, здорового способу життя, а також здатність реалізовувати й розвивати свій особистісний потенціал у різних сферах життєдіяльності. У цьому, превентивно-виховному, аспекті життєва компетентність є інструментом попередження та подолання деструктивних суспільних та життєвих криз.

Особливості профілактично-корекційної роботи з неповнолітніми розкрито у працях І. Козубовської, В. Оржеховської, І. Подласого, М. Рожкова, В. Татенка, В. Терещенко, Т. Титаренко, С. Титової, Т. Федорченко. Опираючись на концептуальні положення та методичні рекомендації щодо превентивного виховання дітей різних вікових груп, превентивне виховання учнів початкової школи розглядаємо як один з напрямів системи виховання, що вимагає об’єднання зусиль різних освітньо-виховних інституцій (родини, школи, дитячих громадських організацій, позашкільних закладів), здоров’яохоронних закладів, спрямованих на попередження та корекцію негативних проявів поведінки учня, збереження та зміцнення здоров’я, допомогу у подоланні життєвих труднощів, визначенні стратегії життя, формування готовності дитини до власного життєтворення, створення повноцінних умов для її фізичного, психічного, соціального та духовного розвитку й саморозвитку.

Для діагностування стану превентивного виховання учнів початкових класів нами розроблена структура життєвої компетентності учня початкових класів, визначено такі її основні компоненти: когнітивний (система знань, необхідних для досягнення успіху у різних сферах життєдіяльності); емоційно-вольовий (позитивне ставлення до самовдосконалення); поведінковий (активні дії у різних сферах життєздійснення, спрямовані на досягнення особистісно і суспільно значущих цілей).

Критеріями і показниками життєвої компетентності учнів початкових класів визначено: пізнавальний інтерес (прояви пізнавальної активності учнів у навчальній і позаурочній діяльності; прагнення до розширення кола знань шляхом пошуку додаткової інформації; наполегливість у виконанні навчальних завдань); здатність школяра до моральної поведінки в міжсуб’єктній сфері (наявність морально-правових знань та суджень (про добро і зло, права та обов’язки дитини, справедливість тощо); стійко-позитивне ставлення до моральних і правових норм і правил; вміння встановлювати позитивні стосунки у спілкуванні); здоровий спосіб життя (наявність позитивної мотивації щодо зміцнення та збереження здоров’я; знання засобів, що сприяють збереженню здоров’я; наявність активних дій, спрямованих на дотримання здорового способу життя, відсутність шкідливих звичок); раціональна самоорганізація (здатність до цілепокладання; сформованість навчально-організаційних умінь; доцільна організація свого вільного часу).

Оскільки поняття життєвої компетентності є багатокомпонентним, то визначенню інтегрального показника сформованості досліджуваної якості певного рівня передувало визначення змістових характеристик трьох рівнів сформованості кожного з критеріїв (високий, середній, низький), які, у свою чергу, характеризувалися рівнями прояву показників кожного критерію.

Діагностика сформованості досліджуваних якостей здійснювалась за відповідно розробленим інструментарієм. Кожний критерій досліджувався на основі самоаналізу учнів та зіставлення його результатів з даними спостережень учителів, батьків, а також результатами застосування проективних методик, методу незакінчених тез, анкетувань тощо.

Результати констатувального експерименту засвідчили недостатній рівень сформованості життєвої компетентності в учнів початкових класів. Так, за результатами діагностики 34,8% учнів експериментальних груп (ЕГ) та 34,3% контрольних груп (КГ) виявили низький рівень сформованості життєвої компетентності; 50,3% учнів ЕГ та 50,8% КГ – середній рівень; лише для 15,0% учнів ЕГ та 14,9% КГ характерний високий рівень сформованості досліджуваної якості.

Серед причин, що зумовили такий рівень, ми визначили такі: недосконала організація навчально-виховного процесу в сучасній початковій школі, застосування засобів, форм та методів навчання і виховання учнів початкових класів, які не відповідають їхнім життєвим потребам і суспільним запитам щодо ранньої профілактики відхилень у поведінці учнів; недостатня розробленість технологій превентивного виховання учнів початкових класів; несистематичне використання інтерактивних технологій у практиці роботи вчителів початкових класів; відсутність відповідної підготовки педагогів початкової школи до превентивного виховання молодших школярів. Аналіз даних констатувального експерименту підтвердив необхідність виявлення таких організаційно-методичних умов, за яких процес превентивного виховання буде ефективнішим.

З цією метою був застосований метод теоретичного моделювання. В основу проектування моделі превентивного виховання учнів початкових класів покладено такі підходи: системний, комплексний, диференційований, природовідповідний.

Змодельований процес спрямований на надбання життєвої компетентності учня, сформованість якої вважаємо метою (і очікуваним результатом) превентивного виховання учнів початкових класів, реалізацію таких завдань превентивного виховання, що здійснюються у навчально-виховному процесі початкової школи та позашкільній роботі: здобуття базових предметних знань, необхідних учням для самопізнання, досягнення успіху в різних видах діяльності, збереження та зміцнення здоров’я; формування високої пізнавальної активності й допитливості, умінь і навичок створення моральних відносин з оточуючими, ведення здорового способу життя, раціональної самоорганізації; розвиток здатностей до цілепокладання, протидії негативним впливам соціального оточення.

Функціями превентивного виховання є: діагностико-прогностична, корекційна, освітньо-консультативна, організаційно-методична, інтегративно-просвітницька.

Принципами превентивного виховання учнів початкових класів є ті, що ґрунтуються на теоретико-методологічних засадах сучасної науки, а саме: принцип діяльнісного підходу, науковості і доступності, системності і послідовності, свідомості й активності, неперервності та наступності, інтегративності, мобільності, індивідуалізації, опори на позитивне.

Як показали результати констатувального експерименту, сучасний стан превентивного виховання учнів початкових класів у контексті їхньої життєвої компетентності вимагає вдосконалення змісту, форм і методів превентивного виховання учнів у навчально-виховному процесі початкової школи і позашкільній роботі; застосування інтерактивних технологій у превентивній роботі з молодшими школярами; здійснення системної підготовки вчителя до превентивного виховання учнів початкових класів, тобто забезпечення організаційно-методичних умов, що сприятимуть його ефективності.

У запропонованій моделі передбачено, що учень початкових класів зможе реалізувати знання та досвід, набуті у процесі формування його життєвої компетентності, в умовах конкретної діяльності (практичній сфері предметно-перетворювальної, фізично-оздоровчої, дозвіллєвої).