ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПРИРОДНИЧО-МАТЕМАТИЧНИХ ДИСЦИПЛІН ДО МОНІТОРИНГУ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, аргументовано зв’язок роботи із науковими програмами, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання й етапи дослідження, доведено наукову новизну й практичне значення роботи; подано відомості про особистий внесок автора, конкретизовано дані щодо апробації та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі  «Моніторинг навчальних досягнень учнів як  науково-педагогічна проблема» проаналізовано філософську, психолого-педагогічну, методичну літературу з теми дослідження. З’ясовано сутність понять «моніторинг навчальних досягнень», «педагогічний моніторинг», «моніторинг якості освіти», «діагностичний моніторинг», «контроль», «тест», «тестове завдання». Проаналізовано інформацію про історію педагогічного моніторингу. Окреслено основні проблеми моніторингу навчальних досягнень учнів. Потлумачено головні функції педагогічного моніторингу (інформаційна, аналітико-оцінна, стимулювально-мотиваційна, контрольна, прогностична, коригувальна) та загальнодидактичні принципи його організації (неперервності, науковості, виховної доцільності, об’єктивності, прогностичності, адекватності, демократичності). Виокремлено види моніторингу в загальноосвітніх навчальних закладах за параметрами і напрямами. Наведено основні види контролю (вхідний, поточний, періодичний, повторний, тематичний, проміжний, підсумковий), його форми і методи. Покласифіковано різновиди тестів та представлено їхній зміст. Для унаочнення сутності поняття моніторинг запропоновано узагальнену таблицю систематизації типів і видів моніторингу. Окреслено структуру процесу проведення моніторингу, визначено оптимальні критерії вимірювання даних під час їх збирання та опрацювання. Сформульовано концептуальні положення дослідження – сутність, структуру й технології педагогічного моніторингу. Обґрунтовано теоретичні засади організації та специфіку моніторингу навчальних досягнень учнів природничо-математичних дисциплін.

Аналіз наукової літератури з досліджуваної проблеми свідчить, що спостереження за ходом освітнього процесу в 40–60-ті роки ХХ століття здійснювали, як правило, у межах науково-педагогічних досліджень, однак низька ефективність впливу результатів на практичну педагогічну діяльність призвела в 70-ті роки до необхідності вирішення зазначеної проблеми. Саме з цим періодом пов’язано виникнення ідеї педагогічного моніторингу як системного, неперервного, науково обґрунтованого, діагностико-прогностичного спостереження за станом і розвитком освітнього процесу.

Проаналізовані наукові праці В. Андрєєва, О. Абдулліної, А. Бєлкіна, О. Біди, С. Вишнякової, Ж. Ганєєвої, Т. Десятова, Г. Єльнікової, В. Жаворонкова, Е. Зеєра, Л. Зайцевої, Б. Канаєва, О. Коротаєвої, А. Кузьмінського, Д. Матроса, А. Майорова, Н. Мельникової, Л. Назарової, Д. Полева, С. Силіної, Л. Сахарчука, Д. Уїлмса та ін. дають підстави для тлумачення моніторингу як інформаційної системи, що постійно поповнюється і передбачає розроблення еталону й критеріїв його оцінювання, оскільки обов’язковим елементом моніторингових процедур є порівняння з будь-яким еталоном, стандартом, бажаною моделлю тощо.

Перспективною технологією моніторингу навчальних досягнень учнів природничо-математичних дисциплін із використанням тестових технологій покваліфіковано створення тестових завдань на основі класичної теорії тестів та математичних моделей. Завдяки такому поєднанню уможливлюється визначення рівня тестових завдань, їх шкалювання, інтерпретація результатів та рівня навчальних досягнень (НД) учнів. Педагогічний моніторинг функціонує як сучасний засіб оптимального й обґрунтованого реагування на навчальну ситуацію, що забезпечує вчителя й учнів потрібною інформацією для прийняття виважених рішень. Зазвичай, об’єктами педагогічного моніторингу постають результати навчального процесу загалом і методи, що використовують для максимального підвищення його якості. Завдяки моніторингу визначають доцільність та раціональність використання педагогічних методів в едукаційному процесі, побудованому на застосуванні як консервативних, перевірених поколіннями, так і новітніх інноваційних методів навчання.