ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Провідне місце в якісній трансформації української економіки займає використання грошово-кредитних засобів, спрямованих на підвищення ефективності формування та реалізації загальнодержавної економічної політики. Грошово-кредитна та фінансова підтримка, активізація економічної діяльності на основі удосконалення існуючих грошово-кредитних інструментів, методів і важелів, а також розробка ефективного механізму грошово-кредитного регулювання національної економіки повинні бути пріоритетами загальнодержавної стратегії економічного розвитку. Їх впровадження на практиці дозволить економіці розвиватися в якісно новому напрямі, проголошеному у Стратегії економічного та соціального розвитку України на 2004-2015 роки “Шляхом європейської інтеграції”, а також зафіксованого у концептуальних засадах Стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002-2011 роки “Європейський вибір”.

Регулювання економічних процесів відбувається з використанням різноманітних інструментів, зокрема, бюджетних, податкових, інституційних та грошово-кредитних. Однак, виходячи з лагу між прийняттям відповідного управлінського рішення та фактичним його впровадженням, грошово-кредитні важелі за терміновістю більш дієві, тому що наслідки впливу останніх, як правило, відчуваються протягом півроку, чого не можна стверджувати відносно бюджетно-податкових інструментів, ефективність яких простежується лише через декілька років. У зв’язку з цим тема дисертаційного дослідження є важливою і потребує подальшої розробки.

Проблема формування та реалізації грошово-кредитної політики у вітчизняній літературі висвітлена досить широко. Наукові праці В.М. Гейця, Н.І. Гребеник, О.В. Дзюблюка, Л.І. Дмитриченко, Г.О. Дорошенко, А.О. Єпіфанова, І.О. Лютого, М.І. Макаренка, А.М. Мороза, М.І. Савлука, І.В. Сала, В.С. Стельмаха, О.А. Стороженка, В.А. Ющенка присвячені різноманітним аспектам зазначеної проблеми, зокрема особливостям застосування відповідних грошово-кредитних інструментів та регулюванню у фінансово-кредитній системі. Серед зарубіжних авторів, які досліджували питання використання інструментів грошово-кредитного регулювання, слід відмітити Ф. Мишкіна, П. Роуза, Дж. Сінкі, І. Фішера, М. Фрідмена та інших. Проте в їх роботах практично не досліджувалася проблема використання грошово-кредитних засобів у регулюванні національної економіки.

Виходячи з цього, важливого теоретичного та практичного значення на етапі сучасної економічної трансформації України набуває саме аналіз форм, інструментів, методів і важелів грошово-кредитного впливу на економічні процеси, а також визначення місця центрального банку країни у реалізації загальнодержавної політики економічного розвитку. Існує об’єктивна необхідність вибору оптимального напряму використання грошово-кредитних важелів з метою забезпечення сталого розвитку національної економіки, а також удосконалення грошово-кредитного механізму регулювання національної економіки.

Усе вищевикладене й обумовило вибір об’єкта дослідження, актуальність теми, її теоретичну та практичну значимість, сформувало структуру дисертаційної роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась відповідно до плану науково-дослідних робіт Державного вищого навчального закладу “Українська академія банківської справи Національного банку України”. Наукові результати, теоретичні положення та висновки дисертаційного дослідження були використані при розробці наукових тем “Сучасні технології фінансово-банківської діяльності в Україні” (номер державної реєстрації 0102U006965) і “Розвиток механізму функціонування банківської системи України під впливом іноземного капіталу” (номер державної реєстрації 0107U012112). До звітів за зазначеною тематикою включено пропозиції автора щодо використання грошово-кредитних інструментів у регулюванні національної економіки. Зокрема, удосконалено грошово-кредитний механізм регулювання національної економіки та обґрунтовано доцільність використання індексу стабільності грошово-кредитної системи, який виступає орієнтиром для визначення основних тенденцій на грошово-кредитному ринку.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є вдосконалення науково-методичних підходів та розробка практичних рекомендацій щодо використання грошово-кредитних засобів у регулюванні економічних процесів на загальнодержавному рівні. Для практичного досягнення поставленої мети передбачалося вирішення наступного комплексу задач:

· на підставі вивчення вітчизняного та міжнародного досвіду дослідити сутність і проаналізувати особливості використання засобів грошово-кредитного регулювання загальнодержавного економічного розвитку;

· запропонувати рекомендації, спрямовані на удосконалення класифікаційної системи засобів грошово-кредитного регулювання;

· визначити місце засобів грошово-кредитного регулювання у сучасній парадигмі економічного розвитку країни;

· провести порівняльний аналіз режимів грошово-кредитної політики;

· обґрунтувати інфляційне таргетування як пріоритетний напрям грошово-кредитного регулювання;

· проаналізувати грошово-кредитні важелі та визначити їх вплив на реалізацію грошово-кредитного механізму;

· запропонувати методичні підходи до розрахунку індексу стабільності грошово-кредитної системи;

· удосконалити грошово-кредитний механізм регулювання національної економіки.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети у роботі було використано такі методи: аналіз і синтез (для розкриття змістовного наповнення понять “таргетування інфляції” і “підтримка цінової стабільності”); системно-логічний метод (для визначення поняття “засоби грошово-кредитного регулювання національної економіки” та дослідження сутності грошово-кредитного регулювання економічних процесів, а також формування підходів до розробки основних складових грошово-кредитного механізму регулювання національної економіки); методи систематизації і узагальнення, класифікаційно-аналітичний метод (для визначення засобів грошово-кредитного регулювання економічних процесів); статистично-аналітичні методи (для оцінки соціально-економічного стану України; при розрахунку індексу стабільності грошово-кредитної системи, а також у ході аналізу використання засобів грошово-кредитного регулювання економічних процесів).

Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативні акти Верховної Ради України, Національного банку України, офіційні матеріали Державного комітету статистики України, дані міжнародних організацій, монографії і науково-аналітичні праці вітчизняних і зарубіжних вчених, матеріали міжнародних і всеукраїнських наукових та науково-практичних конференцій, а також дані офіційних періодичних видань Національного банку України.

Об’єктом дослідження є процес грошово-кредитного регулювання економічних відносин на загальнодержавному рівні.

Предмет дослідження – сукупність економічних відносин, які виникають у процесі використання засобів грошово-кредитного регулювання з метою забезпечення сталого розвитку національної економіки.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробці нових та вдосконаленні існуючих підходів до використання грошово-кредитних засобів з метою регулювання економічних процесів у країні.

Найбільш значними науковими результатами дисертаційного дослідження є наступні:

вперше:

· обґрунтовано доцільність введення в обіг та запропоновано поняття “засоби грошово-кредитного регулювання національної економіки”, під яким пропонується розуміти органічне поєднання інструментів, методів і важелів грошово-кредитної політики при здійсненні впливу на систему цілей грошово-кредитного регулювання, що дозволяє визначити місце грошово-кредитних засобів у загальній системі грошово-кредитного регулювання;

· розроблено науково-методичний підхід до оцінки та прогнозування рівня стабільності грошово-кредитної системи на основі розрахунку відповідного індексу, який являє собою лінійну комбінацію показників банківської капіталізації, ліквідності та значень облікової ставки з урахуванням темпів їх зміни, а також дасть змогу визначати рівень поточної і перспективної стабільності, ймовірність виникнення негативних тенденцій на грошово-кредитному ринку;

удосконалено:

· поняття “грошово-кредитне регулювання”, під яким слід розуміти систему заходів у галузі грошового обігу та кредиту, спрямованих на регулювання процентної ставки, норм обов’язкового резервування, проведення операцій з цінними паперами на відкритому ринку, рефінансування банків, а також управління золотовалютними резервами, регулювання імпорту та експорту капіталу з метою забезпечення сталого економічного розвитку, зниження рівня безробіття, врівноваження платіжного балансу та уповільнення інфляційних процесів. Визначення запропонованого поняття відрізняється від існуючих тим, що передбачає уточнення економічної суті грошово-кредитного регулювання шляхом систематизації його складових і використання системного підходу;

· науково-методичний підхід до виділення класифікаційних ознак у системі засобів грошово-кредитного регулювання, які на відміну від традиційних (терміновості, характеру впливу на економічні процеси) враховують оперативність регулювання та масштабність впливу на економічні процеси і грошово-кредитну сферу;

· на основі врахування взаємодії суб’єктів і об’єктів регулювання економічних процесів уточнено сутність механізму грошово-кредитного регулювання національної економіки, структура якого представлена сукупністю засобів грошово-кредитного регулювання, форм і методів активізації економічної діяльності, спрямованих на забезпечення сталого розвитку національної економіки;

набули подальшого розвитку:

· економічна сутність понять “таргетування інфляції” і “підтримка цінової стабільності”. Якщо цільовим показником інфляції виступає рівень або діапазон зміни цін, то центральний банк повинен прагнути до виконання таргетованих показників шляхом реалізації ефективної інструментальної політики, причому використання цільового показника рівня цін забезпечує певну прогнозованість цін. У випадку, коли перед центральним банком не зафіксовано конкретний інфляційний показник, відбувається нівелювання з боку центрального банку відхилень у запланованих параметрах інфляції протягом поточного періоду. Це дасть змогу проаналізувати можливість виконання центральним банком встановлених цільових показників рівня цін у майбутньому;

· науково-методичний підхід до застосування грошово-кредитних важелів з метою забезпечення сталого економічного розвитку країни шляхом регулювання банківських резервів і відсоткових ставок. Це дозволить дослідити необхідність використання відповідного комплексу грошово-кредитних інструментів, спрямованих на грошово-кредитну експансію чи рестрикцію залежно від рівня ділової активності в національній економіці.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що представлені в роботі теоретичні положення, висновки та методичні рекомендації доведені до рівня конкретних методик і пропозицій, які можуть бути використані банками різних рівнів з метою підвищення ефективності функціонування відповідних відділів і секторів.

Викладені в дисертаційній роботі рекомендації автора щодо виділення класифікаційних ознак у системі методів грошово-кредитного регулювання, які враховують не тільки терміновість та характер впливу на економічні процеси, але і оперативність регулювання та масштабність впливу на економічну діяльність і грошово-кредитну сферу, а також підходи до застосування грошово-кредитних важелів з метою забезпечення сталого економічного розвитку країни через регулювання банківських резервів і відсоткових ставок впроваджені у практичну діяльність Сумської філії ВАТ АБ “Укргазбанк”, м. Суми (довідка від 22.05.2007 № 1061).

Результати проведеного дослідження знайшли своє відображення у розробці методичного підходу до оцінки та прогнозування рівня стабільності грошово-кредитної системи, який враховано у діяльності аналітичного відділу філії ВАТ КБ “Надра” Сумського РУ “Слобожанщина”, м. Суми (довідка від 14.11.2007 № 4483).

Удосконалений у дисертації грошово-кредитний механізм регулювання національної економіки та запропонований автором індекс стабільності грошово-кредитної системи застосовуються у роботі управління кредитного бізнесу ТОВ КБ “Володимирський”, м. Суми (довідка від 24.01.2008 № 01-06/88-01).

Одержані автором результати наукового дослідження використовуються у процесі викладання в Державному вищому навчальному закладі “Українська академія банківської справи Національного банку України” навчальних дисциплін “Центральний банк і грошово-кредитна політика”, “Політична економія” та “Макроекономіка”.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій автором сформульовано та науково обґрунтовано підходи до використання грошово-кредитних засобів у загальнодержавній економічній політиці. Наукові положення, висновки та рекомендації, які виносяться на захист, одержані автором самостійно. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертаційній роботі використано лише ті положення, які розроблені автором особисто. Зокрема, у праці [5] автором обґрунтовано необхідність постановки макроекономічних завдань якісного змісту, які передбачають використання основ інноваційної моделі розвитку економіки. У роботі [6] здобувачем запропоновано підходи до встановлення стратегічних цілей монетарної політики та визначено пряме таргетування інфляції як пріоритетний засіб економічного розвитку України. Автором обґрунтовано концепції управління грошовим обігом [9] і досліджено шляхи активізації економічного розвитку країни на основі використання фінансово-кредитних інструментів [11].

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати виконаного наукового дослідження доповідались, обговорювались та одержали позитивну оцінку на науково-практичних конференціях, серед яких: Міжнародна науково-практична конференція “Реформування фінансово-кредитної системи і стимулювання економічного зростання” (м. Луцьк, 2003), Міжнародна науково-практична конференція “Стан і проблеми трансформації фінансів та економіки регіонів у перехідний період” (м. Хмельницький, 2003), Всеукраїнська науково-практична конференція “Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України” (м. Суми, 2004, 2006, 2007) та інші.

Крім того, результати дослідження доповідалися на науково-практичних конференціях та семінарах професорсько-викладацького складу Державного вищого навчального закладу “Українська академія банківської справи Національного банку України”.

Наукові публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 22 наукові праці загальним обсягом 4,63 друк. арк., з яких особисто автору належить 4,08 друк. арк., у тому числі 13 статей опубліковані у фахових виданнях (з них 4 – у співавторстві), 9 публікацій – у збірниках матеріалів конференцій.

Структура і зміст дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел зі 172 найменувань. Загальний обсяг дисертації – 207 сторінок, у т.ч. 7 таблиць на 7 сторінках, 15 рисунків на 15 сторінках, список використаних джерел на 15 сторінках.