ПОДАТКОВИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗ-ПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІЙ В УКРАЇНІ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження зумовлена необхідністю  реформування механізмів фінансового забезпечення розвитку територій, яке було би спрямоване на підвищення фінансових можливостей органів місцевого самоврядування. В сучасних умовах в Україні формуються нові орієнтири побудови податкової системи, адекватні ринковим критеріям, імперативам демократичного суспільства, потребам місцевого самоврядування та комплексного територіального розвитку.

Бюджетно-податкова практика фінансового забезпечення розвитку територій засвідчує, що реальної самостійності територіальних громад так і не було досягнуто. Тому проблематика використання податків як джерела власних доходів місцевих бюджетів, зміцнення податкового потенціалу територій, удосконалення політики міжбюджетних трансфертів, поліпшення адміністрування податків, зборів, обов’язкових платежів, що акумулюються в доходах місцевих бюджетів, перебуває у площині науково-теоретичних досліджень та практичних реалізацій. Ці аспекти підсилюються також зростаючими тенденціями до централізації фінансових ресурсів. Так, частка доходів місцевих бюджетів у зведеному бюджеті України зменшилася з 29% у 2000 р. до 23,4% у 2007 р., а питома вага міжбюджетних трансфертів в доходах місцевих бюджетів за цей період збільшилася з 29% до 46,3%.

З огляду на такі аргументи необхідність використання нових підходів до формування дохідної бази місцевих бюджетів, що базуватимуться на ефективному використанні бюджетно-податкових інструментів, та підвищення їхньої фіскальної значущості набуває особливої ваги. Це сприятиме задоволенню потреб та інтересів центральної влади й місцевого самоврядування, а також мінімізуватиме дивергенції територіального розвитку та підвищуватиме дієвість бюджетно-податкової політики країни.

Надбання фінансової науки у сфері теоретизації основ формування податкової, бюджетної політики на рівні територіальних громад широко відображено у працях як вітчизняних, так і зарубіжних вчених. Концептуальними в історичному  контексті є дослідження І. Озерова, В. Твердохлєбова, І. Янжула, Г. Тіктіна,
Л. Ходського. Із сучасних науковців, у працях яких зроблено вагомі кроки у вивченні проблем функціонування місцевих бюджетів, податкової політики, варто назвати О. Василика, В. Вишневського, О. Данілова, Б. Данилишина, А. Даниленка, С. Дзюбика, М. Долішнього, Ю. Іванова, О. Кириленко, В. Кравченка,
А. Крисоватого, І. Кучерявенка, І. Луніну, В. Павлова, В. Рибака, В. Симоненка,
С. Слухая, А. Соколовську, О. Соскіна, В. Суторміну, Л. Тарангул, В. Федосова,
І. Чугунова, С. Юрія. Природу та особливості  розвитку  місцевих фінансів вивчали зарубіжні економісти-теоретики, серед яких П. Гейне, О. Богачова, Д. Джангіров, М. Домбровскі, А. Зіденберг, Я. Корнаї, В. Лексін, Р. Майсгрейв, Ю. Немец, Д. Сакс, Д. Стігліц, Ч. Тібо, Л. Хоффманн, А. Шах, А. Швецов.

Актуальність теми дослідження використання податкових інструментів та усунення диспропорцій територіального розвитку, а також дещо фрагментарний характер її вивчення у вітчизняній економічній науці зумовили вибір теми дисертації, її мету, основні завдання, предмет та об’єкт дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною науково-дослідних робіт, які виконує колектив кафедри податків і фіскальної політики Тернопільського національного економічного університету відповідно до комплексної планової теми наукових досліджень „Стратегічні орієнтири формування і реалізації фіскальної політики України” (державний реєстраційний номер 0106U000521), в межах якої автором розроблено наукові підходи та рекомендації практичного характеру щодо вдосконалення податкової політики на рівні територій, підвищення фіскальної ефективності місцевих податків і зборів в Україні.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є поглиблення теоретичних основ та вдосконалення практичних аспектів використання податків, зборів, обов’язкових платежів як інструментів фінансового забезпечення розвитку територій в Україні. Відповідно до поставленої мети у дисертаційній роботі передбачено вирішити такі завдання:

–       дослідити теоретико-організаційні засади регіональної податкової політики як складової фінансово-економічної політики держави;

–       обґрунтувати організаційно-правові підходи до визначення податкового потенціалу територій;

-       виявити фіскальну результативність використання податкових інструментів на рівні адміністративно-територіальних одиниць;

-       оцінити використання спеціальних економічних зон та територій пріоритетного розвитку у вітчизняній практиці;

-       з’ясувати проблематику механізму вирівнювання фінансового забезпечення розвитку територій;

–       розрахувати ефективність використання місцевих податків і зборів як інструменту фінансової незалежності територій;

-       окреслити напрямки вдосконалення податкового інструментарію у вітчизняній практиці, розробити рекомендації нормативно-правового характеру, які би підвищували дієвість податкових інструментів;

-       здійснити моніторинг податкового потенціалу територій з використанням економіко-математичних моделей.

Вказані мета й завдання дисертаційної роботи зумовили логіку викладу та послідовність розгляду вибраної проблематики.

Об'єктом дослідження є податкова політика держави в процесі формування доходів місцевих бюджетів.

Предмет дослідження – податковий інструментарій фінансового забезпечення адміністративно-територіальних утворень в частині використання їхнього податкового потенціалу.

Методологічну основу дисертаційної роботи становлять діалектичний метод наукового пізнання й системний підхід до вивчення податкових інструментів та їхнього ефективного використання.

Методи дослідження. У процесі дослідження використано методи теоретичного узагальнення, аналізу та синтезу (у ході визначення понятійного апарату податкового інструментарію та його класифікації), історичний метод (дослідження еволюції визначення податкового потенціалу території); метод наукової абстракції, статистичні прийоми групування, динамічних порівнянь, графічного зображення (при аналізі вітчизняної практики використання податкових інструментів); методи економіко-математичного моделювання (при визначенні впливу податкових пільг, податкових переплат, податкової заборгованості на податковий потенціал території).

Теоретичну основу дослідження формують праці класиків фінансової науки, теоретичні надбання зарубіжних та вітчизняних представників науки і практики у сфері місцевих фінансів та оподаткування, регіональної економіки.

Інформаційною базою дисертації є законодавчі, нормативні акти України, статистичні й аналітичні матеріали Міністерства фінансів України, Державної податкової адміністрації України, Державної податкової адміністрації в Тернопільській області, Головного фінансового управління Тернопільської обласної державної адміністрації.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні теоретико-методологічних засад формування і реалізації податкової політики на рівні територій в Україні та проведенні аналізу використання податкових інструментів у процесі фінансового забезпечення розвитку територій. Основні результати дослідження, які становлять особистий здобуток автора і характеризуються науковою новизною, полягають у наступному:

вперше:

–       обґрунтовано зміст поняття „податковий інструментарій розвитку територій” та запропоновано трактувати його як сукупність фіскальних важелів наповнення бюджетів, заохочення або стримування, що використовуються в процесі фінансового забезпечення розвитку територій та подоланні дивергенцій адміністративно-територіальних утворень. На основі системного розгляду використання податків, зборів, обов’язкових платежів та їхніх функціональних виявів проведено класифікацію податкових інструментів та визначено принципи їхнього використання у частині формування дохідної бази місцевих бюджетів і в усуненні диспропорцій територіального розвитку, а саме: зміцнення фінансової незалежності територіальних одиниць і підвищення зацікавленості органів місцевого самоврядування в адмініструванні податків; використання податкового інструментарію на основі максимального врахування податкового потенціалу території; вирівнювання рівнів соціально-економічного розвитку територій; досягнення оптимальності як щодо податкового навантаження територій, так і в наданні податкових стимулів; довгостроковість, незмінність та передбачуваність використання податкових інструментів;

удосконалено:

–       критерії формування податкових округів в Україні через врахування наукових засад соціально-економічного районування. На відміну від існуючих варіантів формування податкових округів, перевагами запропонованого підходу є максимальна й адекватна відповідність мережі податкових органів територіальній специфіці, раціоналізації системи внутрішньо- та міжрегіональних зв’язків і найбільш повне й ефективне використання природних, матеріальних та трудових ресурсів;

–       механізм фінансового вирівнювання територій і розрахунок індексу відносної податкоспроможності територій. Запропоновано вдосконалення переліку доходів, що враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів. Вказано, що розрахунок обсягів дотації вирівнювання слід проводити із застосуванням коригуючих коефіцієнтів, які б адекватно відображали динаміку індикаторів соціально-економічного розвитку територій;

отримали  подальший  розвиток:

–       обґрунтування теоретичних засад формування податкового потенціалу території, що дало змогу трактувати його як сукупність суспільних, корпоративних та приватних фінансових ресурсів в межах певної території, що мають здатність трансформуватись у фактичні податкові надходження бюджетів; це сукупність двох компонент, що характеризують як фактичні податкові надходження, так і резервні можливості щодо їхнього акумулювання. На цій основі розмежовано поняття „податковий потенціал території”, „податкоспроможність”, „податкові надходження” та „податкова база”.

–       підходи до оцінки використання податкового потенціалу території. Запропоновано власну формалізовану методику здійснення моніторингу податкового потенціалу адміністративно-територіальних одиниць, що базується на трьох етапах: 1) проведення факторного дисперсійного аналізу впливу податкових інструментів (податкових пільг, податкового боргу) на величину податкового потенціалу; 2) визначення за допомогою виробничої функції Коба–Дугласа тенденцій  впливу  податкових пільг, переплат та заборгованості на величину податкових надходжень; 3) прогнозування параметрів податкового потенціалу в середньостроковій перспективі.  

Практичне значення одержаних результатів. Основні висновки та пропозиції, вміщені у дисертації, можуть використовуватись у процесі вдосконалення законодавчого і нормативно-правового забезпечення розвитку місцевого самоврядування та бюджетно-податкових відносин в Україні, а також у навчальному процесі при викладанні фінансових і податкових дисциплін (довідка Тернопільського національного економічного університету № 126-33/1524 від 26.09.2006 р.).

Основні наукові положення, висновки й рекомендації дисертаційної роботи знайшли відображення у звіті про науково-дослідну роботу „Реформування міжбюджетних відносин та зміцнення фінансової основи місцевого самоврядування України” за договором № 130-04/135 від 15.01.04 р. Автором проведено дослідження в межах підрозділів 3.3 „Визначення рівня податкоспроможності територій”, 3.4 „Обґрунтування методологічних підходів до розрахунку окремих видів міжбюджетних трансфертів” і 4.1 „Напрямки реформування системи фінансового забезпечення місцевого самоврядування” (довідка № 1/15-11-828 від 26.10.2004 р.). Низку узагальнених наукових результатів дисертаційного дослідження використовують у роботі Державна податкова адміністрація в Тернопільській області (довідка № 11261/10/15-214 від 04.10.2006 р.) та Головне фінансове управління Тернопільської обласної державної адміністрації (довідка № 782/33-01/20 від 04.10.2006 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є одноосібно написаною науковою працею. Науково-практичні результати, висновки і пропозиції дисертації, які виносяться на захист, одержано здобувачем самостійно й оприлюднено у вигляді доповідей на наукових, науково-практичних конференціях, семінарах, круглих столах.

Апробація дисертаційної роботи. Основні теоретичні положення, результати та пропозиції дисертаційного дослідження прозвучали як доповіді чи апробовані на таких науково-практичних конференціях: Всеукраїнській науково-практичній конференції „Економічні проблеми ринкової трансформації України” (м. Львів, 3–4 грудня 2002 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції вчених, викладачів та практичних працівників „Розвиток фінансово-кредитної системи України в умовах ринкових трансформацій” (м. Вінниця, 26–27 лютого 2003 р.), Міжнародній науково-практичній конференції „Стан і проблеми трансформації фінансів та економіки регіонів у перехідний період” (м. Хмельницький, 22–23 квітня 2004 р.), Всеукраїнській науковій конференції молодих науковців „Управління у ХХІ столітті: погляд молодих учених” (м. Хмельницький, 27–28 лютого 2004 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції „Фінансово-економічні проблеми розвитку регіонів України” (м. Дніпропетровськ, 26 жовтня 2004 р.), V Міжрегіональній науково-практичній конференції „Оподаткування у промисловому регіоні: теорія, практика та перспективи розвитку” (м. Донецьк, 18 листопада 2005 р.), ІІ міжвузівській науковій конференції „Фінансово-бюджетне регулювання соціально-економічного розвитку адміністративно-територіальної одиниці” (м. Чернівці, 23–24 грудня 2005 р.), ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції молодих учених „Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації” (м. Тернопіль, 23–24 лютого 2006 р.).

Наукові публікації. Основні результати дисертаційного дослідження знайшли відображення в 1 колективній монографії,  1 навчальному посібнику, 8 статтях у фахових наукових журналах і збірниках наукових праць, 14 публікаціях – в інших виданнях.

Загальна кількість публікацій за темою дисертації становить 24 най-менування (31,15 друк. арк.), з них авторові належить 7,48  друк. арк.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, 3 розділів, висновків, списку використаних джерел із 194 найменувань на 17 сторінках і 33 додатків, що охоплюють 55 сторінки. Основний текст дисертаційної роботи викладено на 187 сторінках, що містять 20 таблиць на 11 сторінках та 13 рисунків на 6 сторінках.