ПІДГОТОВКА СТУДЕНТІВ ПЕДАГОГІЧНИХ КОЛЕДЖІВ ДО СТВОРЕННЯ НАУКОВО-МЕТОДИЧНОГО СЕРЕДОВИЩА В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету, гіпотезу, задачі, об’єкт, предмет, методи дослідження, виокремлено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, наведено відомості про апробацію і впровадження основних наукових положень, дані про публікації, структуру та обсяг дисертації.

У першому розділі – «Теоретичні основи підготовки студентів педагогічних коледжів до створення науково-методичного середовища в початковій школі» – визначено ступінь наукової розробленості проблеми дослідження у працях вітчизняних та зарубіжних учених; уточнено сутність основних понять дисертаційної роботи; окреслено зміст, завдання та функції підготовки студентів до створення науково-методичного середовища в початковій школі.

Аналіз ступеню наукової розробленості проблеми підготовки майбутніх учителів початкової школи показав, що переважна більшість досліджень стосується дотичних напрямів і питань безперервності та наступності підготовки майбутніх учителів у системі «коледж–вуз» (Л. Грибова, Н. Денисова, В. Кузнєцова, Є. Осоргін, П. Решетніков, Н. Розіна, І. Чичканова, О. Чепка, М. Шипулін та ін.).

Проблеми підготовки майбутніх педагогів (у тому числі і вчителів початкової школи) до професійної діяльності розглядалися у працях таких науковців, як О. Абдуліна, Ю. Бабанський, Г. Балл, Н. Гузій, Н. Кузьміна, А. Кузьмінський, О. Пометун та ін. Предметом досліджень Т. Воронової, С. Гончаренка, К. Дурай-Новакової, М. Дяченко, І. Зязюна, Л. Кандибович, Л. Кондрашової, З. Левчук, О. Мороза, В. Радула, В. Сластьоніна та ін. були питання формування професійного образу майбутніх учителів та їхньої готовності до різних видів професійно-педагогічної діяльності.

Теоретичний аналіз дослідження освітнього середовища, зокрема науково-методичного, виявлення його сутнісних характеристик, структури та функцій дає змогу зробити висновок про сталий інтерес дослідників до цієї проблеми, спрямування досліджень на комплексний підхід до його створення у початковій школі. Водночас увагу науковців усе більше привертає проблема середовища як чинника формування особистості майбутнього фахівця (Є. Бондаревська, В. Данюшенков, Є. Зеєр, А. Каспаржак, В. Козирев, М. Михайліченко, Л. Мітіна, О. Орлов, І. Палашева, З. Смірнова та ін.).

Доведено, що в освітньому просторі взаємодіють науковий і методичний аспекти вчительської праці, що актуалізує необхідність створення в навчальних закладах, зокрема у початковій школі, науково-методичного середовища і з’ясування основних його характеристик з метою оптимізації.

Уточнено сутність понять «науково-методичне середовище», «створення науково-методичного середовища у початковій школі». Під науково-методичним середовищем розуміємо сукупність умов, що забезпечують результативність професійного зростання, оволодіння науково-методичними цінностями педагогічної реальності на основі взаємодії, співробітництва та співтворчості учасників педагогічного процесу, які стимулюють розвиток професійних якостей і рівня їхньої готовності до створення в початковій школі атмосфери наукового пошуку, розробки авторських програм і проектів, науково-методичного забезпечення педагогічного процесу.

Під створенням науково-методичного середовища у початковій школі розуміємо ефективну систему управління, засновану на співпраці, взаємодії, здатності учнів і вчителя до взаємовпливу та взаємної мотивації, спрямованих на оптимізацію педагогічного процесу, підвищення його виховного і розвивального потенціалу.

У процесі дослідницької роботи з’ясувалося, що проблема підготовки студентів педагогічних коледжів до створення науково-методичного середовища у початковій школі потребує окремої уваги.

Під підготовкою студентів педагогічного коледжу до створення науково-методичного середовища розуміємо процес професійного становлення майбутніх учителів початкової школи, який забезпечується сукупністю умов їхнього особистісного саморозвитку, самореалізації та самовизначення на основі оволодіння науково-методичними цінностями педагогічного досвіду, взаємодії, співробітництва та співтворчості з учасниками педагогічного процесу, що має стимулювати розвиток їхніх професійних якостей і рівня готовності до створення в початковій школі атмосфери наукового пошуку, розробки авторських програм і проектів, інноваційного науково-методичного забезпечення педагогічного процесу.

Доведено, що забезпечити ефективну підготовку студентів до науково-методичної роботи та створення середовища наукового пошуку і методичної творчості в педагогічному коледжі можливо досягти на основі налагодження дієвого взаємозв’язку навчальної та наукової роботи; засвоєння принципів науково-методичної діяльності, що її визначають та усвідомлення їх сутності; створення атмосфери взаємодії та співтворчості у навчально-науково-дослідній роботі; упровадження системи форм і активних методів навчання на основі креативності, творчої активності й самостійності її учасників; використання у змісті підготовки майбутніх учителів прогресивних педагогічних технологій, передового методичного досвіду та створення умов для наукових досягнень, ефективних методичних рішень і методичних інновацій майбутніх учителів початкової школи, створення психологічного комфорту і педагогічної підтримки в науково-методичній творчості студентів.

Встановлено, що результатом такої підготовки є готовність учителя до створення науково-методичного середовища в початковій школі, під якою розуміємо складне особистісне утворення, що об’єднує в собі науково-методичні компетенції, позитивну мотивацію і установку на методичне забезпечення педагогічного процесу та включеність у наукове обґрунтування, прогнозування, розробку авторських програм, творчих проектів, експериментальну апробацію науково-методичних рішень у ситуації психологічного комфорту, творчого успіху та інноваційного пошуку.

У другому розділі − «Педагогічні умови реалізації методики підготовки студентів педагогічних коледжів до створення науково-методичного середовища в початковій школі» − здійснено аналіз стану підготовки студентів педагогічного коледжу до створення науково-методичного середовища в початковій школі; обґрунтовано педагогічні умови реалізації методики підготовки студентів педагогічного коледжу до створення науково-методичного середовища в початковій школі.

Аналіз навчальних планів педагогічного коледжу та порівняльний аналіз програм із базових дисциплін початкової школи і методики їх викладання у коледжі показав, що має місце невідповідність змісту підготовки майбутніх учителів потребам шкільної практики. Вивчення дисциплін методичного циклу довело, що у їхньому змісті закладено достатній потенціал для забезпечення наукової
і методичної підготовки студентів педагогічного коледжу, однак у підготовці майбутніх учителів початкової школи відводиться незначна частка навчальних годин на оволодіння методикою науково-дослідницької діяльності. Відірваність науково-методичної діяльності від потреб педагогічної практики негативно позначається на підготовці студентів до наукового пошуку і здійсненні проектних розробок, що забезпечують результативність праці вчителя та інтелектуальний розвиток учнів.

Здійснено аналіз стану готовності студентів педагогічного коледжу до створення науково-методичного середовища в початковій школі. Аналіз зібраної у процесі анкетування інформації засвідчує необхідність удосконалення процесу підготовки студентів до професійної діяльності та створення необхідних умов для її оптимізації.

На основі теоретичного аналізу структури готовності до професійної діяльності та практичного дослідження сформованості відповідних якостей нами виділено компоненти готовності студентів педагогічного коледжу до створення науково-методичного середовища у початковій школі: мотиваційно-потребнісний, змістово-процесуальний, інтелектуально-креативний і оцінно-рефлексивний.

Головними критеріями сформованості мотиваційно-потребнісного компонента є позитивна мотивація і установка на науково-методичну діяльність, створення психологічної атмосфери та необхідних умов для її використання; змістовно-процесуального − система знань, що розкривають теоретичні основи науково-методичної діяльності та середовища її реалізації; гностичні, комунікативні, організаторські, конструктивні, діалогічні уміння; інтелектуально-креативного − творчість і здатність до науково-методичної діяльності та створення середовища для їх самовияву у практичній діяльності; рефлексивно-оцінного − здатність до рефлексивної діяльності науково-методичної спрямованості та об’єктивної оцінки середовища її організації.

З метою з’ясування ступеню впливу зазначених вище критеріїв визначено рівні готовності майбутніх учителів до створення науково-методичного середовища в початкової школі (низький, середній, достатній, високий) та їх показники. Низький рівень характеризується недостатньою спрямованістю на науково-методичну діяльність, слабкими знаннями про її завдання, зміст, форми, способи і умови її реалізації, відсутністю потреби у створенні необхідної психологічної атмосфери у колективі та інтерес до впровадження і створення умов у особистісній діяльності. Середній рівень вирізняється тим, що майбутні вчителі мають певну сукупність знань про науково-методичну діяльність, її зміст, методику і технологію, необхідні умови та психологічну атмосферу успішного її протікання, проявляють певну зацікавленість та потреби у створенні психологічного клімату в колективі; не зовсім впевнені в особистісних можливостях створення необхідних умов для науково-методичної діяльності. Достатній рівень характеризується тим, що майбутні вчителі мають певну сукупність знань про науково-методичну діяльність, її зміст, методику і технологію, необхідні умови успішного її протікання, проявляють цікавість і бажання займатися нею; креативні і рефлексивні здібності мають місце, але несистематично використовуються при її виконанні. Високий рівень вирізняється ґрунтовним володінням теорією, методикою і технологіями науково-методичної діяльності та створення необхідного клімату у колективі, проявляють креативні та рефлексивні здібності, сталий інтерес і бажання займатися пошуком щодо створення науково-методичного середовища.

Якість підготовки студентів до створення науково-методичного середовища в майбутній професійній діяльності залежить від сукупності факторів, умов і взаємодій, які ми узагальнили у процесі розробки методики підготовки студентів педагогічного коледжу до створення науково-методичного середовища в початковій школі. В основі її розробки лежать інноваційні форми роботи (заняття-пошук, практично-дослідницький семінар, методичний семінар-практикум, педагогічний практикум, моделювання проблемних та особистісно-орієнтованих ситуацій, тренінгів; розробка авторських методичних проектів: «Виставка педагогічних наукових досягнень», «Ярмарок методичних ідей», «Методичний турнір», «Методичний ринг», «Конкурс творчих робіт», «Панорама педагогічних ідей і знахідок» тощо); розробка і впровадження планів роботи науково-методичної ради, ради предметних (циклових) комісій і творчих лабораторій, проблемних груп та наукових гуртків, програмно-методичного забезпечення спецкурсу «Науково-методичне середовище і його можливості в зростанні рівня педагогічного професіоналізму», методичних рекомендацій «Формування готовності студентів педагогічного коледжу до створення науково-методичного середовища в початковій школі» та «Особистісно орієнтована система науково-методичної роботи педагогічного коледжу (з досвіду роботи)».

Результат продуктивності запропонованої методики підготовки студентів до створення науково-методичного середовища в початковій школі забезпечується педагогічними умовами її реалізації, до яких ми відносимо: стимулювання процесів адаптації і соціалізації у навчально-виховному процесі педагогічного коледжу; активне залучення студентів у науково-методичне середовище педагогічного коледжу; вдосконалення організаційних і технологічних аспектів оволодіння практичними уміннями до створення науково-методичного середовища в початковій школі.

У третьому розділі − «Експериментальна перевірка ефективності педагогічних умов реалізації методики підготовки студентів педагогічних коледжів до створення науково-методичного середовища в початковій школі» − висвітлено організацію та методику проведення дослідно-експериментальної роботи; зреалізовано педагогічні умови підготовки студентів педагогічних коледжів до створення науково-методичного середовища в початковій школі; проаналізовано результати дослідно-експериментальної роботи.

Дослідження здійснювалося в Уманському гуманітарно-педагогічному коледжі імені Т.Г. Шевченка, Запорізькому педагогічному коледжі, Комунальному вищому навчальному закладі «Бериславський педагогічний коледж» Херсонської обласної ради на відділенні початкової освіти у три етапи: констатувальний, прогностичний
і формувальний.

На констатувальному етапі виявлялися суперечності, які виникають при вступі студентів до коледжу, з’ясовувалась їхня самооцінка та реальний рівень готовності до створення науково-методичного середовища у навчальному закладі. У результаті дослідження встановлено низький рівень готовності до створення науково-методичного середовища у студентів як контрольної, так і експериментальної груп, однією із причин чого є відсутність цілеспрямованої систематичної роботи зі створення науково-методичного середовища, яке стимулює творчість й успішність учителів у професійній діяльності. Не лише молоді, а й досвідчені вчителі не завжди чітко уявляють сутність і зміст діяльності зі створення науково-методичного середовища.

Прогностичний етап роботи передбачав реалізацію педагогічних умов підготовки студентів педагогічних коледжів до створення науково-методичного середовища в початковій школі.

Реалізація першої умови − стимулювання процесів адаптації і соціалізації у навчально-виховному процесі педагогічного коледжу, що передбачає педагогічну взаємодію, співробітництво і співтворчість у навчальному процесі, забезпечувалася використанням інтерактивних методів: кооперативного навчання (робота в парах, робота в малих групах, «Синтез думок», «Спільний проект», «Пошук ідей», «Акваріум»), колективно-групового навчання («Мікрофон», «Незакінчене речення», «Мозковий штурм», «Ажурна пилка», «Вирішення проблем»), ситуаційного моделювання (імітаційні ігри, розігрування рольових ситуацій), опрацювання дискусійних питань (метод «Прес», «Займи позицію», дискусія, телевізійне ток-шоу, дебати), створення ситуації успіху в педагогічному процесі.

Реалізація другої педагогічної умови − активного залучення студентів у науково-методичне середовище педагогічного коледжу − потребувала організації різних видів діяльності, об’єднаних у цілісну систему (інформаційної, організаційно-методичної, професійно-предметної, науково-дослідницької, організаційно-педагогічної, культурологічної). У нашому дослідженні значна роль відводилася тренінгам (особистісного зростання, спілкування, розвитку педагогічного самопізнання), дослідно-експериментальній роботі за погодженням, оптимізації різних методичних рішень, координації діяльності коледжу на основі комплексної теми «Науково-методичне середовище в початковій школі як фактор становлення творчої особистості вчителя та учнів», єдиному плану науково-методичної діяльності.

Експериментальною базою стали підрозділи педагогічних коледжів: предметні (циклові) комісії, варіативні об’єднання (творчі, ініціативні та проблемні групи), педагогічний консиліум, науково-методична рада, педагогічна рада, студентська рада з науково-дослідної роботи, лабораторії, школи педагогічної майстерності, центри педагогічної творчості тощо.

Реалізація третьої педагогічної умови − вдосконалення організаційних та технологічних аспектів оволодіння практичними уміннями до створення науково-методичного середовища в початковій школі − залежала від організаційних і технологічних аспектів підготовки студентів до створення науково-методичного середовища в початковій школі. Її зміст полягав у впровадженні методики підготовки студентів педагогічного коледжу до створення науково-методичного середовища початкової школи. Формування готовності студентів до створення науково-методичного середовища в початковій школі забезпечувалося як у процесі аудиторної роботи, так і під час педагогічної практики та позааудиторних форм роботи (клуби, засідання наукового студентського товариства, науково-практичні конференції, семінари, бесіди за круглим столом, дискусії, дебати та ін.).

Формувальний експеримент передбачав розробку і апробацію механізмів реалізації педагогічних умов підготовки студентів до створення науково-методичного середовища в початковій школі; моніторинг процесу формування готовності за результатами проміжних контрольних зрізів; упровадження експериментальної методики.

Про ефективність педагогічних умов реалізації методики підготовки студентів до створення науково-методичного середовища в початковій школі свідчать результати формувального етапу експерименту, які виявлялися за проведеними зрізами: 1-й зріз по завершенню вивчення студентами спецкурсу «Науково-методичне середовище і його можливості у зростанні рівня педагогічного професіоналізму» (на ІІІ курсі); 2-й зріз по завершенню засвоєння активних методів, технологій під час аудиторних занять у дисциплінах методичного циклу (в кінці ІІІ − на початку IV курсу); 3-й зріз по завершенню засвоєння активних методів, технологій у позакласній роботі та під час педагогічної практики у кінці IV курсу).

Для узагальнення результатів дослідно-експериментальної роботи ми порівняли дані за показниками рівнів готовності студентів педагогічного коледжу до створення науково-методичного середовища у початковій школі, одержані в процесі констатувального і формувального експерименту (таблиця 1).