УПРАВЛІННЯ ВИРОБНИЧИМ ПОТЕНЦІАЛОМ ФЕРМЕРСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ РЕГІОНУ

Краткое содержание

Актуальність теми дослідження. Фермерські господарства отримали значний імпульс розвитку в Україні в результаті проведення радикальних аграрних реформ у 90–х роках. У системі багатоукладного господарювання  вони зайняли провідне місце, принаймні за кількістю, та відіграють велику роль як основа формування середнього класу на селі. В останнє десятиріччя кількість фермерських господарств є досить стабільною, а їх питома вага у  площі сільськогосподарських угідь і обсязі валової продукції - значною. Фермерські господарства, таким чином, мають велике значення у забезпеченні зайнятості сільського населення, поповненні місцевого та державного бюджетів. Поряд з господарськими товариствами, виробничими кооперативами, орендними підприємствами, державними підприємствами вони є повноправними учасниками аграрних соціально – економічних та виробничих відносин.

Враховуючи ці обставини, а також особливості організації та управління виробництвом у фермерських господарствах, невеликий термін і досвід їх функціонування, особливого значення набуває обґрунтування в теоретичному і практичному плані напрямів та засобів раціонального використання їх природно – ресурсного та виробничого потенціалу. Відзначимо, що вивченню проблем організації та функціонування фермерських господарств присвячено праці В.Г.Андрійчука, Ю.О. Богуцького,  П.І. Гайдуцького, О.Д. Гудзинського, О.Ю. Єрмакова, М.Й. Маліка, П.М. Макаренка, Л.О. Мармуль, В.Я. Месель – Веселяка, П.Т. Саблука, А.Ж. Сакун, В.І. Топіхи, І.Н. Топіхи, М.Й.Хорунжий, І.І. Червена, О.В. Шебаніної, а також зарубіжних, насамперед, російських учених. Проте актуальним залишається поглиблення теоретичних засад формування виробничого потенціалу фермерських господарств, виявлення можливих закономірностей цього процесу, оцінка впливу регіональних чинників на ефективність ресурсокористування, управління використанням виробничого потенціалу з метою його оптимізації. Це зумовило вибір теми дисертаційного дослідження, його мету, завдання, теоретичну і практичну значимість.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною розроблюваної Миколаївським державним аграрним університетом наукової теми “Організаційно–економічні засади забезпечення економічного зростання у агропромисловому комплексі” (номер державної реєстрації 0106U009689).

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є обґрунтування теоретико-методичних та розробка практичних засад ефективного використання та управління виробничим потенціалом фермерських господарств.

Для досягнення визначеної мети були поставлені та розв’язані наступні завдання:

-            узагальнити сутність і структуру виробничого потенціалу;

-            визначити принципи і складові організаційно-економічного механізму відтворення виробничого потенціалу та управління ним;

-            узагальнити методичні підходи до оцінки ефективності використання виробничого потенціалу;

-            охарактеризувати розвиток фермерських господарств в регіоні;

-            оцінити стан виробничого потенціалу, результативність та ефективність його використання;

-            обґрунтувати напрями формування необхідної матеріально-технічної бази фермерства і впровадження інноваційних технологій;

-            розробити пропозиції по оптимізації розмірів фермерських господарств, поглибленню їх спеціалізації, розвитку агропромислової інтеграції та кооперації, раціональному поєднанню державного, регіонального та місцевого управління ними.

Об’єктом дослідження є процеси раціонального використання виробничого потенціалу фермерських господарств.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні та практичні аспекти використання та управління виробничим потенціалом фермерських господарств регіону.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною базою дослідження є діалектичний метод пізнання, системний підхід до вивчення економічних явищ. У дисертації були використані законодавчі документи з проблем формування та управління виробничого потенціалу сільськогосподарських підприємств, результати наукових досліджень українських вчених з основ теорії і практики організації фермерських господарств та формування їх виробничого потенціалу. Опрацьовані аналітичні і статистичні матеріали Управління статистики та Управління земельних ресурсів Миколаївської обласної державної адміністрації. У процесі роботи використані такі методи економічних досліджень: наукової абстракції (при обґрунтуванні принципів, теоретичних узагальнень і висновків, виявленні закономірностей та принципів ресурсокористування), монографічний (виявлення особливостей формування та раціонального використання виробничого потенціалу фермерських господарств), порівняльний (порівняння кількісних показників використання виробничого потенціалу, результатів господарювання), соціологічний (опитування фермерів щодо їх оцінки умов господарювання), статистичні методи (для економічної оцінки ефективності функціонування фермерських господарств); економіко-математичний (визначення оптимальних розмірів та спеціалізації фермерських господарств у відповідності до виробничого потенціалу); бізнес – планування (з метою впровадження інновацій та пошуку інвестицій для цих процесів); прогнозування (вдосконалення заходів державної підтримки раціонального ресурсокористування фермерськими господарствами).

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

вперше:

- обґрунтовано основні напрями формування виробничого потенціалу фермерських господарств (серед яких - вибір операційної діяльності із врахуванням ринкових чинників господарювання та особливостей природно – ресурсного потенціалу території розміщення; здійснення моніторингу процесів використання виробничого потенціалу та його ефективності; формування ресурсного забезпечення з позицій досягнення максимальної доходності господарства, комплексного розвитку регіону та задоволення потреб населення);

удосконалено:

- організаційно – економічний механізм формування та використання виробничого потенціалу (через впровадження нових форм і методів організації виробництва та операційної діяльності, моніторинг ресурсокористування, управління спеціалізацією та диверсифікацією діяльності з метою комплексного ресурсного забезпечення фермерських господарств);

- співвідношення між розмірами фермерських господарств, доходністю та рівнем використання виробничого потенціалу – у напрямі збільшення їх площі до 100 га;

          набули подальшого розвитку:

- принципи раціонального ресурсокористування, що включають: цілісність ресурсокористування; поєднання інтересів у системі держава – регіон – підприємство; охорону довкілля; системність та комплексність;

- резерви раціонального використання виробничого потенціалу фермерських господарств регіону, які включають оновлення матеріально – технічних засобів, організацію діяльності на основі раціонального ведення господарства та моніторинг ринкових факторів попиту і пропозиції;

- напрями вдосконалення ресурсокористування через збільшення інновацій, меліорацію, посилення державної підтримки та регулювання діяльності фермерських господарств.

Практичне значення одержаних результатів.

Розроблені автором пропозиції щодо раціонального використання земельних ресурсів фермерських господарств прийняті до впровадження Головним управлінням сільського господарства і продовольства Миколаївської обласної державної адміністрації (довідка №87/01-02/09-01-29/08 від 27.10.08р.), бізнес – план щодо підвищення ефективності виробництва на основі раціонального ресурсокористування – фермерським господарством “Юліана” Новоодеського району Миколаївської області (довідка № 11 від 15.09.2008 р.).

Теоретико–методичні та практичні результати дослідження використовуються у навчальному процесі економічного факультету Миколаївського державного аграрного університету при викладанні економічних дисциплін   «Економіка сільського господарства», «Основи агробізнесу», «Організація сільськогосподарського виробництва» та «Управління сільськогосподарським виробництвом» (довідка №235.5 від 12.11.2008р.)

Використання вітчизняними сільськогосподарськими підприємствами розроблених рекомендацій і пропозицій щодо підвищення ефективності використання виробничо-ресурсного потенціалу фермерських господарств сприятиме розвитку системи економічних відносин та стабілізації виробництва і приросту соціально-економічного ефекту в регіоні та країні в цілому.

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, викладені в дисертації, одержані автором особисто. У статтях, написаних у співавторстві, у дисертаційній роботі використані  положення, розроблені автором особисто.

Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні положення дисертаційного дослідження, пропозиції і рекомендації обговорювались на міжнародних, республіканських та регіональних науково-практичних конференціях: Всеукраїнській науково - практичній конференції “Сучасний стан та перспективи розвитку банківської справи” (м. Херсон, 19-20 квітня 2007 р.); Всеукраїнській науково – практичній конференції “Економіка і підприємництво: методологічні аспекти обліку, фінансів та аудиту” (м. Полтава, 25-26 вересня 2008 р.); Міжнародній науково – практичній конференції “Проблеми та перспективи інноваційно – інновативного розвитку економіки України” (м. Київ, 23-24 жовтня 2008 р.); на щорічних наукових конференціях професорсько – викладацького складу Миколаївського державного аграрного університету (м. Миколаїв, 2006 – 2008 р.р.).

Публікації результатів дослідження. Основні положення дисертаційного дослідження опубліковані у 9 наукових працях, у т.ч. 7 - у фахових виданнях. Загальний обсяг публікацій становить 3,1 умов. друк. арк.

Обсяг та структура дисертаційної роботи. Робота викладена на 175 сторінках комп’ютерного тексту, складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків (15 сторінок), списку використаних літературних джерел із 150 найменувань (16 сторінок), містить 34 таблиці (19 сторінок), 10 формул, 10 рисунків (8 сторінок).