ЕФЕКТИВНІСТЬ ПОДАТКОВОГО КОНТРОЛЮ В УКРАЇНІ

Краткое содержание

Актуальність теми. Фінансове забезпечення функціонування держави, її соціально-економічний розвиток значною мірою обумовлені податками, які надходять до бюджету. Своєчасне та повне їх справляння має бути під належним податковим контролем, який є невід’ємною складовою державного фінансового контролю.

Ефективний податковий контроль має забезпечувати прозоре економічне адміністрування податкових відносин при оптимальному розмірі витрат на його здійснення і являє собою необхідну умову функціонування податкової системи. За його відсутності або малої ефективності важко розраховувати на те, що всі платники податків будуть своєчасно і в повному обсязі сплачувати податки і збори, що, у свою чергу, може поставити під загрозу економічну безпеку держави.

Сучасне реформування податкової служби, яке проводиться згідно зі Стратегічним планом розвитку державної податкової служби України на період до 2013 року, спрямоване на європейську і світову інтеграцію економіки України. Основна його мета – створення дієвої системи отримання державою доходів на основі добровільного виконання платниками податків вимог податкового законодавства; компетентного, чесного, неупередженого адміністрування податків; сприяння розвиткові підприємництва та економічному піднесенню держави. Зазначене потребує одночасного реформування податкової системи і податкового контролю, який має виконувати задекларовані цілі по адмініструванню податків, профілактиці, виявленню і припиненню податкових правопорушень.

Податковий контроль повинен здійснюватися професійно підготовленим персоналом податкової служби, базуватися на нормативно затвердженому понятійному апараті, а також узаконених видах, формах і методах. Відповідно до мети реформування податкової служби стає актуальним розвиток превентивного податкового контролю, який сприятиме формуванню високої податкової культури суспільства, що передбачає добровільну сплату податків, запобігає ухиленню від оподаткування, протидіє корупційній поведінці в податкової сфері, позитивно впливає на зниження тінізації економіки України.

Теоретичні та практичні дослідження податків, податкового контролю та його  ефективності  проведені  українськими вченими  Даниловим О.Д.,   Кизимою А.Я.,  Крисоватим А.І.,  Онищенко В.О.,  Соколовською  А.М., Федосовим В.М., Шевчуком В.О. Методичні аспекти контрольної діяльності податкових органів відображено в працях Завгороднього М.І., Демиденко Л.М., Хмелевської К.В., Хомутенко В.П. Дослідженню ефективності податкового контролю також приділяли увагу російські вчені Белобжецький І.О., Бірюков О.І., Бурцева В.В., Жуков В.О., Зюльманова М.В., Наздрачов Р.Б., Ногина О.О., Пороло О.В.,  Свирідова Н.В., Соловьев Г.О., Суворова О.В., Шорина О.В., Шохин С.О. Чинники та фактори впливу на поведінку платників податків, що  ухиляються від оподаткування  розглядали  західні  вчені  Гаварі Ф.,  Годме П.М., Кін М., Коул Ф., Кремер Г., Муто А., Сандмо А., Тупанческі Н.Р., Хендрикс Дж., Шмолдерс Г. та інші.

  Подальший розвиток податкової служби неможливий без розроблення комплексної системи оцінювання ефективності податкового контролю, що дозволить визначати дієвість елементів податкового контролю, сприятиме прозорості податкових відносин. Податковий контроль в Україні потребує правового закріплення основних елементів його системи, принципів здійснення, завдань та функцій; методики проведення його основних видів, а також розроблення нових підходів управління професійними, морально-етичними, психологічними аспектами діяльності персоналу податкової служби. Все це має сприяти протидії ухиленню від оподаткування, формуванню довіри до податкової служби.

Необхідність подальшого дослідження теоретичних засад податкового контролю, критеріїв та показників його ефективності, напрямів вдосконалення обумовило вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою частиною науково-дослідної роботи кафедри фінансів ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” і виконане відповідно до тем: «Реструктуризація фінансової системи в умовах перехідної економіки» (номер державної реєстрації 0101 U 003065), «Фінансова інфраструктура ринкової економіки» (номер державної реєстрації 0107 U 001336). Особистий внесок здобувача полягає у визначенні понятійного апарату податкового контролю, принципів його здійснення, розробленні критеріїв і показників ефективності в Україні, обґрунтуванні напрямів подальшого підвищення ефективності превентивного, камерального та документального контролю.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування теоретико-практичних засад ефективного податкового контролю та напрямів підвищення його дієвості в Україні.

 Виходячи з мети дослідження в роботі поставлені наступні завдання:

- уточнити понятійний апарат основних елементів системи  податкового контролю, його принципи;

- дослідити та узагальнити теоретичні підходи визначення ефективності  податкового контролю;

- дослідити існуючи та запропонувати нові критерії оцінки ефективності податкового контролю, обґрунтувати систему показників, які характеризують ефективність роботи податкових органів;

- оцінити основні етапи контрольної діяльності податкових органів і методологію основних видів податкового контролю, розробити та обґрунтувати пропозиції щодо їхнього вдосконалення;

- визначити чинники впливу на ухилення від оподаткування, розглянути засоби протидії несумлінній поведінці деяких платників податків;

- проаналізувати обґрунтованість умов та розмірів фінансових санкцій за порушення податкового законодавства та внести пропозиції щодо їхнього вдосконалення;

- розробити систему комплексного оцінювання кадрового потенціалу податкової служби, який має забезпечувати ефективне функціонування системи податкового контролю.

Об’єктом дослідження є система податкового контролю в Україні.

Предметом дослідження виступають фінансові відносини, що виникають в процесі контрольної діяльності податкових органів.

Методи дослідження. Методологічною базою дисертаційного дослідження є сукупність загальнонаукових і спеціальних прийомів і методів дослідження. В ході теоретичних та прикладних розробок використовувалися наступні методи: діалектики, аналізу і синтезу, узагальнення при дослідженні сутності податкового контролю, його понятійного апарату. Історичний підхід відображений у виявленні чинників ефективності в ретроспективі розвитку податкового контролю. Класифікація та типологія застосувалися для визначення видів, методів, податкових ризиків податкового контролю. Системний підхід використаний для виділення критеріїв, системи показників ефективності податкового контролю. Рівняння, анкетування, математично-статистичні методи: коефіцієнтний метод, кореляційний аналіз, графічні прийоми з програми Microsoft Excel застосовані при оцінці показників ефективності податкового контролю. Тестування, управлінські методи - метод кейсов, асисмент-центр використані при оцінки професійних та соціально-психологічних якостей персоналу податковою служби.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі і нормативно-правові акти які регламентують податкові відносини, податкове адміністрування і проведення податкового контролю; наукові дослідження вітчизняних і зарубіжних вчених, матеріали науково-практичних конференцій, статистична та фінансово-економічна інформація Державного комітету статистики; Inte
et-ресурси офіційних веб-сторінок державних органів виконавчої влади України, Росії та інших країн. Для оцінювання ефективності податкового контролю використовувалися дані Державної податкової адміністрації України і Державної податкової інспекції в м. Сімферополь.

Наукова новизна одержаних результатів. У роботі здійснено комплексне дослідження ефективності податкового контролю в Україні і визначено напрями підвищення його ефективності в сучасних умовах. Наукова новизна і особистий вклад дисертанта полягає в наступному:

 вперше:

- розроблено алгоритм автоматизації планування документальних форм податкового контролю. Він являє собою програмне оцінювання різноманітних податкових ризиків – визначення імовірного ухилення від оподаткування на основі аналізу інтегрованої бази даних, сформованої з внутрішніх і зовнішніх джерел щодо кожного платника податків. Це дозволить підвищити якість планування документальних форм податкового контролю, нівелювати суб'єктивність оцінки податкових ризиків, підвищити економічність контролю;

- обґрунтовано необхідність теоретичного та організаційного розмежування камерального контролю на камеральну перевірку і контроль визначення податкових ризиків для підвищення ефективності камерального контролю;

удосконалено:

- понятійний апарат елементів системи податкового контролю: усунені суперечності у визначенні суб'єктів, об'єкта; розширене поняття предмета у зв'язку з доповненням джерел інформування в системі податкового контролю; поняття методу уточнене відповідно до мети і предмета податкового контролю; визначено поняття форми податкового контролю, яке не використовується в чинному податковому законодавстві. Уточнені та доповнені завдання та функції податкового контролю на сучасному етапі розвитку податкових відносин;

- етапи податкового контролю, зокрема запропоновані для проведення детального оцінювання дієвості контрольних дій: етап інформаційно-роз'яснювальної роботи з платниками податків; оперативно-розшукова діяльність; стягнення податкової заборгованості, арешт активів; судові процедури, апеляція.

- систематизацію податкових ризиків залежно від виду і джерела надходження інформації, які необхідно враховувати при плануванні податкового контролю;

набули подальшого розвитку:

- система комплексної оцінки ефективності податкового контролю, яка  базується на запропонованих критеріях: правової визначеності елементів системи податкового контролю, виконанні стратегії розвитку податкової системи за оцінкою рівня добровільної сплати податкових платежів, оцінки етапів контрольної діяльності податкової служби, аналізу організаційних і методичних основ податкового контролю. В умовах використання обмеженої кількості загальних показників запропонована експрес-оцінка за показниками: результативність податкового контролю, результативність податкового контролю при випадковому відборі платників податків, економічна ефективність податкового контролю, рівень автоматизації податкової служби, оцінка податкового контролю за допомогою анкетування;

- методика проведення документальної виїзної перевірки, яка передбачає обов’язкове використання фактичних методів контролю: явного та прихованого спостереження, опитування, експертних оцінок, контрольно-вибіркових порівнянь, аналізу виробничого, технологічного та інших процесів підприємницької діяльності. Методика супроводжується аналітичним обґрунтуванням та відповідними висновками в удосконаленій формі акта перевірки, що сприятиме виявленню найбільш значних податкових правопорушень, зниженню корупційної поведінки податківців;

- види і розміри адміністративних фінансових санкцій за податкові правопорушення для підвищення ефективності профілактичної та карної функцій податкового контролю;

- розширення класифікації принципів податкового контролю, виділені спеціальні принципи організації податкового контролю, доповнений загальний перелік принципів, які є базовими орієнтирами побудови ефективної системи податкового контролю і потребують нормативного визначення;

 Практичне значення одержаних результатів. Матеріали дослідження мають як теоретичне, так і практичне значення.

Окремі результати дисертаційної роботи, зокрема визначення понятійного апарату основних елементів, базових принципів, функцій і завдань податкового контролю, а також вживання нових розмірів фінансових санкцій за адміністративні порушення юридичних осіб у сфері податкових правопорушень застосовані в діяльності Головного науково-експертного управління апарату Верховної Ради України при роботі над проектом Податкового кодексу України (довідка № 16/3-228 від 02.04.08). Запропоновані нові підходи до визначення податкових ризиків при плануванні документальних перевірок, алгоритм автоматизації камерального контролю і система комплексної оцінки персоналу податкової служби враховані в роботі над проектом Податкового кодексу України департаментом розвитку і модернізації державної податкової служби (довідка від 25.10.08).

Результати дослідження були використані у навчальному процесі Кримського економічного інституту ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» (м. Сімферополь) при підготовці навчально-методичних матеріалів з курсів «Податковий менеджмент», «Оподаткування підприємств», «Фінанси» (довідка № 216/01-08 від 28.03.08).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею. Викладені в роботі наукові результати, висновки, рекомендації та пропозиції є особистим надбанням автора. Внесок здобувача у працях, опублікованих у співавторстві, визначений окремо у списку публікацій. 

Апробація результатів дослідження. Окремі результати дослідження доповідалися під час виступів на науково–практичних конференціях: 5-й Міжнародній науково-практичній конференції “Оподаткування у промисловому регіоні: теорія, практика та перспективи розвитку” (м. Донецьк, 2005р.); “Значение внешнеэкономической деятельности предприятий для дальнейшего развития экономики региона” (м. Сімферополь, 2005р.); “Ключевые аспекты научной деятельности – 2007” (м. Дніпропетровськ, 2007р.); “Реалізація національних економічних інтересів України в рамках євро інтеграційних процесів” (м. Сімферополь, 2008р.); “Фінанси, грошовий обіг і кредит в підвищенні добробуту населення України” (м. Сімферополь – с. Коктебель, 2008р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 17 наукових праць загальним обсягом 5,7 друк. арк., у тому числі 10 (з них 9 одноосібно) – у наукових фахових виданнях загальним обсягом 4,08 друк. арк., 7 – в інших виданнях загальним обсягом 1,62 друк. арк.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації складає 212 сторінок. Робота містить 12 рисунків на 6 стор., 28 таблиць на 9 стор. та 27 додатків на 59 стор. Список використаних джерел налічує 171 позицію на 16 стор.