РОЗСЛІДУВАННЯ ПОРУШЕНЬ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ЗАХИСТ РОСЛИН

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми дисертаційної роботи, визначено ступінь її наукової новизни, мету, задачі, об’єкт, предмет і методи дослідження; показано зв’язок роботи з державними програмами боротьби зі злочинністю та планами проведення науково-дослідних робіт Київського національного університету імені Тараса Шевченка; розкрито наукову новизну і практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі «Криміналістична характеристика порушень законодавства про захист рослин як методична основа розслідування злочинів цього виду», який складається із двох підрозділів, розглянуто криміналістичну характеристику цього злочину у взаємозв’язку сукупності її елементів і надано характеристику: предмету злочинного посягання; способу вчинення злочину; типовій «слідовій картині»; особі злочинця та особі потерпілого.

У підрозділі 1.1. «Поняття та сутність криміналістичної характеристики порушень законодавства про захист рослин» зазначається, що, незважаючи на значну кількість досліджень у сфері злочинів проти довкілля, істотній зміні в їхньому стані, структурі та динаміці, необхідно провести комплексне наукове дослідження криміналістично значущої інформації про способи та обстановку їх учинення, предмет злочинного посягання, специфічні сліди і суспільно небезпечні наслідки діяльності певних осіб і розробки системи елементів криміналістичної характеристики порушень законодавства про захист рослин.

Акцентується увага на тому, що велика кількість нормативно-правових актів ускладнює їх застосування як органами, що здійснюють контроль у галузі захисту рослин, так і органами розслідування, прокурорського нагляду та судами. Це, в свою чергу, негативно впливає на своєчасність виявлення ознак порушень законодавства про захист рослин, оперативність їх розслідування та запобігання, притягнення винуватих до кримінальної відповідальності, відшкодування шкоди, заподіяної довкіллю та здоров’ю людини.

Визначено криміналістичну характеристику порушень законодавства про захист рослин як інформаційну модель криміналістично значимих відомостей про цей злочин (предмет злочинного посягання, способи порушень законодавства про захист рослин, обстановку вчинення злочинів цього виду, особу злочинця, сліди злочинної діяльності), що взаємообумовлені та мають кореляційний зв’язок один із одним.

У підрозділі 1.2. «Елементи криміналістичної характеристики порушень законодавства про захист рослин» визначено, що предметом злочинного посягання при вчиненні порушень законодавства про захист рослин є сукупність дикорослих рослин і природних рослинних угрупувань усіх видів: лісового, сільськогосподарського та іншого призначення, судинних рослин, мохоподібних, водоростей, лишайників, грибів, їх насіння, а також відповідна продукція їх життєдіяльності.

Визначено найбільш розповсюджені способи порушення законодавства про захист рослин, що сприятиме більш ефективному його виявленню, розкриттю та розслідуванню. Ними є: порушення правил, установлених для боротьби із шкідниками та хворобами рослин; порушення технології вирощування рослин сільськогосподарського та іншого призначення, багаторічних і лісових насаджень, дерев, чагарників, рослинності закритого ґрунту; невжиття заходів щодо захисту рослин підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності та громадянами, діяльність яких пов'язана з користуванням землею, лісом, водними об'єктами, вирощуванням рослин сільськогосподарського та іншого призначення, багаторічних і лісових насаджень, дерев, чагарників, рослинності закритого ґрунту, а також реалізацією, переробкою, зберіганням і використанням рослин та продукції рослинного походження; недодержання регламентів зберігання, транспортування, торгівлі та застосування засобів захисту рослин, зокрема, ввезення та реалізація на території України засобів захисту рослин, що не пройшли державних випробувань і реєстрації; невжиття заходів щодо збереження корисної флори і фауни шляхом допущення пошкодження рослин, погіршення їх стану та забруднення продукції рослинного походження і довкілля засобами захисту рослин, зокрема, надмірне внесення пестицидів, використання заборонених хімічних речовин для знищення шкідників і збудників хвороб тощо.

Встановлено, що порушення законодавства про захист рослин найчастіше вчиняються у сільськогосподарській сфері (85,7 % злочинів). Порушення службових та/або спеціально уповноважених осіб вчинялися під час виконання ними своїх обов’язків, тобто у денний робочий час. Інші особи – власники земельних ділянок, приватні підприємці вчиняють даний вид злочину в будь-який час доби, але в переважній більшості вдень.

У другому розділі «Особливості початкового етапу розслідування порушень законодавства про захист рослин», який складається з трьох підрозділів, досліджено особливості початку кримінального провадження, встановлено коло обставин, що підлягають установленню, визначено типові слідчі ситуації, які виникають на початковому етапі розслідування, та слідчі версії, що висуваються і перевіряються на початковому етапі розслідування порушень законодавства про захист рослин.

У підрозділі 2.1. «Початок досудового розслідування порушень законодавства про захист рослин та обставини, що підлягають встановленню» досліджено приводи для початку кримінального провадження з урахуванням положень КПК України 2012 року та специфіки порушень законодавства про захист рослин, у першу чергу, високої латентності злочинів цього виду.

Важливою умовою успішного розслідування порушень законодавства про захист рослин є своєчасність виявлення ознак злочину та початку кримінального провадження. Критерієм оцінки необхідності внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру є наявність у заяві, повідомленні про вчинене правопорушення ознак злочину, зокрема, що вказують про час, місце, спосіб учинення злочину, завдану шкоду та інших.

На початку досудового розслідування порушень законодавства про захист рослин, у випадках, коли потрібна перевірка відомостей, що містяться в заяві (повідомленні) про злочин, для одержання додаткових даних (відомостей) про наявність чи відсутність ознак злочину, про обставини вчинення діяння, про особу (осіб), причетну до його вчинення, про очевидців події тощо найчастіше проводяться допити відповідно до вимог ст. 224 КПК України (у 92 % випадків). Поширеною процесуальною дією на початку розслідування злочинів цього виду (в 52 % випадків) є тимчасовий доступ до документів (шляхові аркуші трактористів та водіїв автотранспорту, видаткові накладні на придбання хімічних препаратів, виписки із книги інструктажів, допуски на проведення робіт із пестицидами та агрохімікатами, накази про призначення на роботу та ін.), що проводиться в порядку ст. ст. 159–166 КПК України (до листопада 2012 р. – виїмка документів).

Серед інших завдань, які необхідно виконати, як правило, відразу після реєстрації інформації, що містить ознаки злочину, в ЄРДР можна виділити: отримання консультацій у компетентних осіб, установлення місцеперебування певних осіб і документів чи інших слідів злочинної діяльності тощо. Зазначимо, слідчі (розшукові) дії для вирішення завдань такого характеру можуть проводитися як слідчим безпосередньо, так і за його дорученням оперативними підрозділами в порядку, передбаченому ст. 41 КПК України. Встановлено коло обставин, які необхідно встановити під час розслідування.

У підрозділі 2.2. «Типові слідчі ситуації на початковому етапі розслідування порушень законодавства про захист рослин» виділено наступні типові слідчі ситуації, які виникають при розслідуванні злочинів цього виду: 1) має місце порушення законодавства про захист рослин, і особу, яка його вчинила, встановлено; 2) має місце порушення законодавства про захист рослин, і особу, яка його вчинила, не встановлено. Відповідно до кожної з виділених ситуацій виділено обставини, які підлягають установленню та запропоновано типові плани розслідування, які можуть бути використані слідчими при формуванні індивідуальних планів розслідування конкретного кримінального провадження про порушення законодавства про захист рослин.

У підрозділі 2.3. «Висунення версій та планування розслідування злочинів цього виду на початковому етапі» досліджено специфіку висування версій, а також розроблено пропозиції щодо плану заходів у процесі розслідування порушень законодавства про захист рослин на початковому етапі.

Висування версій при розслідуванні злочинів у цій сфері здійснюється на підставі аналізу наявної доказової інформації; відомостей про розкриті аналогічні злочини; відомостей про нерозкриті аналогічні злочини; відомостей про аналогічні способи вчинення злочинів. Крім того, використовувався власний досвід слідчої діяльності, а також узагальнений позитивний досвід слідчих з розкриття таких злочинів.

Підставою для класифікації версій обрана сукупність вихідних даних, що дозволило виділити загальні та окремі версії. Загальні версії стосуються характеру події, осіб, які вчинили злочин проти довкілля, а окремі – певних елементів події злочину.

У третьому розділі «Тактико-організаційні засади розслідування порушень законодавства про захист рослин» досліджено тактико-організаційні засади провадження слідчих (розшукових) дій, визначено особливості використання спеціальних знань при розслідуванні цього злочину, а також визначено криміналістичні заходи профілактики злочинів цього виду.

У підрозділі 3.1. «Тактика проведення окремих слідчих (розшукових) дій при розслідуванні порушень законодавства про захист рослин» на підставі вивчення кримінальних справ, а також результатів проведеного опитування слідчих і прокурорів робиться висновок, що під час розслідування даного виду злочину слідчі проводять огляд місця події у 100 % справ, допит свідків і потерпілих у 100 % справ і слідчий огляд документів у 65 % справ.

Огляд місця події має суттєве значення для встановлення підстав унесення інформації до Єдиного реєстру досудових розслідувань, оскільки його результати свідчать про наявність чи відсутність обставин вчинення злочину. В підрозділі здійснено дослідження особливостей проведення даної слідчої (розшукової) дії на підготовчому, робочому та заключному етапах.

При проведенні огляду місця події слідчому необхідно зосередити увагу на слідах ураження рослин; слідах на механізмах і устаткуванні; слідах людини (рук, ніг), предметів одягу, взуття, побуту; слідах у документах; слідах засобів злочину: інструментів, засобів обробки, переробки, транспортування; слідах у вигляді речовин, матеріалів, предметів зберігання, переробки, використання яких спеціально регламентується законодавством про захист рослин (отруйні, сильнодіючі речовини); слідах на природних об’єктах, в атмосферному повітрі, водоймах, ґрунті, об’єктах сільгоспвиробництва; слідах на тілі людини, в організмі, як наслідках негативного впливу злочинів щодо порушення законодавства про захист рослин; слідах зміни стану здоров’я людини (захворювання чи загибель людей).

Допит свідка є найпоширенішою слідчою (розшуковою) дією, яка проводиться під час розслідування порушень законодавства про захист рослин. Тактика допиту свідка залежить від того, до якої групи він відноситься, а саме: 1) безпосередніх свідків учинення порушень правил із охорони рослин; 2) свідків, які володіють іншою інформацією, що має значення для провадження.

Результати анкетування та вивчення кримінальних справ свідчать про те, що при допиті свідків найчастіше застосовуються наступні тактичні прийоми: використання позитивних якостей особи (56 %), використання протиріч між показаннями свідка та іншими доказами, в тому числі пред’явлення речових доказів (42 % опитаних слідчих); використання внутрішніх протиріч у показаннях (34 %); роз’яснення реальності притягнення свідка до кримінальної відповідальності за свідомо неправдиві показання (31 %); роз’яснення реальності притягнення свідка до кримінальної відповідальності як співучасника злочину (13 %); використання раптовості під час допиту (12 %).

Встановлено, що на подальшому етапі розслідування слідчими проводиться допит підозрюваного у 74 % кримінальних проваджень, у тому числі одночасний допит двох і більше осіб у 12 % проваджень, та обшук у 34 % кримінальних проваджень.

У підрозділі 3.2. «Особливості використання спеціальних знань при розслідуванні порушень законодавства про захист рослин» визначено, що використання спеціальних знань обумовлюється специфікою предмета злочинного посягання, різноманітністю способів учинення порушень законодавства про захист рослин.

Непроцесуальними формами використання спеціальних знань є: залучення спеціаліста до проведення перевірок, що проводяться за вимогою правоохоронних органів або правоохоронними органами; консультативна допомога фахівця (консультація спеціаліста); перевірка за обліками кримінальної реєстрації.

При розслідуванні злочинів цього виду можливі такі процесуальні форми використання спеціальних знань: залучення спеціаліста до участі в проведенні слідчих (розшукових) дій; проведення судової експертизи; допит експерта.

Процесуальною формою використання спеціальних знань є участь спеціаліста у проведенні окремих слідчих дій; участь особи, яка має спеціальні знання, як спеціаліста при виконанні дослідження і наданні відповідного документа; залучення особи, яка має спеціальні знання, як експерта. Різноманітність експертиз визначається характером задач, які слідчому належить вирішити, та видом злочину проти довкілля. У результаті аналізу слідчої практики та науково-теоретичних розробок щодо судово-екологічної експертизи робиться висновок про основні питання, що потребують кваліфікованої оцінки спеціалістом, перелік яких наводиться в дисертації.

При розслідуванні порушень законодавства про захист рослин слідчий стикається із необхідністю використання спеціальних знань мінімум у двох галузях – техніки та екології. Необхідність використання спеціальних знань у галузі техніки обумовлена обов’язковим елементом цього злочину – технологічними процесами та виробництвом, а використання спеціальних знань у галузі екології допоможе встановити обсяг негативних наслідків учиненого злочину для навколишнього середовища, а також виявити можливі причини, які спричинили такі наслідки.

З метою встановлення як самого факту забруднення, так і його специфічних обставин, наслідків і т. ін. необхідно призначати й інші судові експертизи. Разом з тим, установлено, що, наприклад, судово-токсикологічна експертиза ґрунту, зразків рослин та інших об’єктів, у експертних установах системи МВС не проводиться, а її проведення в інших установах та організаціях (в Українській лабораторії якості продукції АПК; Державній ветеринарній та фітосанітарній службі України та ін.) у 82 % кримінальних проваджень було недоцільним, оскільки на момент її призначення пройшов період розпаду токсичних препаратів.

Опитані працівники органів досудового розслідування вказали на те, що не володіють знаннями щодо правил вилучення, упакування та зберігання об’єктів, які направляються на такого виду експертизи, щодо встановлення яких саме препаратів необхідно направляти об’єкти (96 % респондентів).

У підрозділі 3.3. «Криміналістична профілактика порушень законодавства про захист рослин» визначено основні напрями заходів, що застосовуються для стримування зростання злочинності та, по можливості, зниження її рівня шляхом усунення і нейтралізації причин та умов, що їй сприяють, а також через недопущення і припинення окремих конкретних злочинів.

Процесуальна функція, яка розглядається у цьому аспекті, – це діяльність слідчого, яка спрямована на виявлення та усунення причин і умов порушень законодавства про захист рослин, а також на недопущення вчинення злочинів конкретними особами.

Сутність профілактики полягає в тому, щоб шляхом доцільного регулювання у суспільстві соціальних виховних процесів, а у необхідних випадках, примусового впливу на окремих його членів не допустити останніми вчинення порушень законодавства про захист рослин.