ОРГАНІЗАЦІЙНО-УПРАВЛІНСЬКІ МЕХАНІЗМИ РОЗВИТКУ САДІВНИЦТВА В УКРАЇНІ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

11.           У першому розділі «Теоретико-методичні засади формування організаційно-управлінських механізмів розвитку садівництва» визначено  сутність та складові організаційно-управлінських систем і механізмів в аграрному секторі, досліджено наукові підходи до формування та функціонування організаційно-управлінських механізмів розвитку садівництва, обґрунтовано методичні засади формування організаційно-управлінських механізмів у садівництві.

Система управління аграрним виробництвом - це сукупність взаємозалежних, погоджених принципів, методів і засобів управління, що використовуються органами управління, управлінським апаратом. Управління аграрним виробництвом є складовою частиною загальної економічної діяльності, загальної системи аграрних відносин, її господарського механізму і розглядається як цілеспрямований вплив суб'єкту на об'єкт управління.

Ефективність функціонування виробників значною мірою залежить від правильності вибору методів управління, їх поєднання та узгодженості на основі врахування рівня досконалості інституційного середовища, форм власності, специфіки завдань та інших чинників. При цьому на певних рівнях управління домінують ті або інші види відносин, які вимагають застосування відповідних механізмів управління, які у ринкових умовах переважно засновані на економічних методах.

Формування органів державного управління агровиробництвом доцільно здійснювати на основі функціонального підходу. Особливе місце при створенні вертикалі співпідпорядкованості вхідних у систему управління агровиробництвом органів на різних ієрархічних рівнях займають заходи щодо приведення у відповідність функцій, повноважень і відповідальності, а також їх розмежування за рівнями управління із забезпеченням балансу влади або делегуванням повноважень між різними рівнями управління.

Конкретні управлінські рішення, що розроблені й реалізовані одними садівничими підприємствами, не завжди можуть бути використані іншими. Це обумовлюється формою власності садівничого підприємства, змінами середовища й кон'юнктури, умовами функціонування виробника продукції садівництва. Отже, процес управління в садівництві повинен визначатися параметрами зовнішнього й внутрішнього середовища та їх змінними величинами у межах діяльності садівничого підприємства.

Основними принципами побудови управління діяльністю в садівництві є: забезпечення  погодженості між підрозділами; забезпечення  взаємодії  між комерційними діями й цілями підприємства; забезпечення  ієрархічності побудови управління; забезпечення комплексного підходу в управлінні; забезпечення невеликої кількості ланок в структурі управління; забезпечення адаптивності управління; забезпечення вихідною й виконавчою інформацією.

Організаційно-економічний механізм розвитку садівництва функціонує як система, тобто має вхідну й вихідну ланку, дія якої відбувається циклічно, оскільки діяльність підприємства є безперервним процесом. Оцінка показників його ефективності повинна здійснюватися на основі системного аналізу. Відповідно до цих положень розроблена схема оцінки ефективності організаційно-економічного механізму розвитку садівництва (рис. 1). Для кожної позиції розглянуто комплекс показників, що характеризують потенційну й підсумкову ефективність.