СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМИ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ АГРАРНОЇ СФЕРИ В КОНТЕКСТІ НАЦІОНАЛЬНОЇ АНТИКРИЗОВОЇ ПОЛІТИКИ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, розкрито зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами, визначено об'єкт, предмет і методи дослідження, наукову новизну та практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі «Теоретико-методичні основи інвестиційного забезпечення розвитку аграрної сфери» було обгрунтувано економічний зміст та значення інвестиційного забезпечення для розвитку аграрної сфери; розкрито особливості формування інвестиційного забезпечення галузі в контексті національної антикризової політики; узагальнено методичні підходи до визначення рівня інвестиційного забезпечення розвитку аграрної сфери.

Нами досліджено та доповнено економічний зміст поняття «інвестиції», які слід розглядати як будь-які вкладення (фінансові, матеріальні, інтелектуальні, інформаційні), зумовлені стратегічними цілями економічної політики і спрямовані на розвиток окремих галузей, виробництв, регіональних господарських систем з метою примноження матеріального та соціально значимого багатства у майбутньому, забезпечення екологічної рівноваги та охорони довкілля. Базуючись на понятійному апараті щодо визначення сутності інвестицій обґрунтовано теоретичні підходи до визначення терміну «інвестиційна забезпеченість аграрної сфери», що визначаються як процес взаємодії об'єктів, рішень та методів регулювання інвестиційної діяльності, спрямований на поліпшення результатів інвестиційного процесу.

Доведено, що фінансове забезпечення інвестиційної діяльності суб’єктів господарювання в контексті національної антикризової політики пов’язане з трьома основними складовими: фінансове забезпечення інвестиційної діяльності, яка складається  із сукупності джерел, форм, методів  і умов, пов’язаних  із формуванням фінансових ресурсів; використання сформованих фінансових ресурсів в процесі  інвестиційної діяльності шляхом їх вкладання в інвестиційні об’єкти; одержання очікуваного фінансового результату від вкладених фінансових ресурсів в  інвестиційні об’єкти. Між зазначеними складовими фінансового забезпечення інвестиційної діяльності існує постійний зв’язок, який має наступний вигляд (рис.1).

В контексті національної антикризової політики на формування системи інвестиційного забезпечення аграрної сфери впливають: швидкість і якість інституціональних змін; перешкоди у формуванні економічного простору : бар'єри в міжгалузевому і міжрегіональному перетіканні товарів, капіталів  і  робочої  сили; низька якість менеджменту, технічна  і  технологічна відсталість, висока міра зносу основних засобів, недостатня адаптація до ринкового середовища; низький рівень трансформації заощаджень в інвестиції; низький рівень інвестицій в основні фонди; - значне число нежиттєздатних підприємств; залежність від світового ринку; монопольної поведінки іноземних виробників на внутрішньому ринку; значна частка населення з прибутками нижча за прожитковий мінімуму; посилення впливу держави в поглибленні взаємодії між інвестиціями і макроекономічним показниками; посилення впливу держави на  тіньову  економіку,  кредитно-фінансову сферу.

Набуло подальшого розвитку розробка інтегральних моделей визначення інвестиційної привабливості за методом суми коефіцієнтів. Узявши його за основу та додавши до нього деякі авторські риси (зокрема, наведену вище систему факторів оцінювання), запропоновано розширений метод визначення інвестиційної привабливості підприємств, що отримав назву методу комплексних групових коефіцієнтів. Оцінка ґрунтується на розробленій системі факторів інвестиційного забезпечення аграрної сфери.