ІНСТРУМЕНТАРІЙ УПРАВЛІННЯ СТРАТЕГІЧНИМИ ЗМІНАМИ ПІДПРИЄМСТВА

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, сформульовано мету і задачі, визначено об’єкт і предмет, викладено наукову новизну, теоретичне та практичне значення одержаних результатів, наведено перелік публікацій за темою дисертації.

У першому розділі – «Теоретичні основи формування інструментарію управління стратегічними змінами підприємства» – визначено категорії та поняття інструментарію управління стратегічними змінами підприємства; подано концептуальний базис управління стратегічними змінами та на його основі обґрунтовано складові інструментарію управління; узагальнено теоретичні підходи до формування інструментарію управління стратегічними змінами.

Реалізація процесів змін на підприємствах пов’язана з процесами їх функціонування, адаптації та розвитку. Тому визначення сутності категорії «зміни» пов’язане з категоріями «стан», «процес», «розвиток», «перетворення». Категорія «зміна» трактується як виправлення, перетворення і характеризує перехід об’єкта з одного стану в інший та передбачає певні його трансформації. Таким чином, для змін характерним є динамічний стан властивостей об’єкта, що відображується в безлічі його властивостей і функцій у даний проміжок часу. В дисертації обґрунтовано, що для вивчення сутності змін підприємства необхідним є дослідження процесів його функціонування, адаптивності та виживання, розвитку. При цьому слід враховувати дві важливі складові змін: об’єктну (що змінилося?) і процесну, або інструментальну (як змінювалося?).

Уміння змінитися вчасно й потрібним чином стає однією з визначальних умов ефективного функціонування й розвитку сучасних підприємств і компаній. Рішення про суттєві масштабні зміни на підприємствах мають стратегічний характер і реалізуються через стратегії змін завдяки перетворенню організаційної структури, бізнес-процесів, продукції та послуг, корпоративної культури, що виступають як об’єкти змін.

Інструментальний аспект в дослідженні змін указує на те, яким способом відбувається дана зміна. Цю сторону стратегічних змін визначено як послідовність подій, що привели до спостережуваної змістовної зміни на підприємстві. В дисертації доведено, що способами таких подій виступають трансформація, реформування, реорганізація, реструктуризація, модернізація, реінжиніринг, реконструкція, ревіталізація та ін.

Огляд та аналіз концептуальних моделей управління стратегічними змінами дозволив виділити і сформувати такі ознаки стратегічних змін:

передбачають і забезпечують досить суттєві або принципові перетворення як в стратегії підприємства (І. Ансофф, М. Бір і Н. Норіа) так і в усіх аспектах його діяльності (Р. Дафт, І. Ансофф) через розроблення та реалізацію стратегічних дій (Ф. Гуіяр й Дж. Келлі);

мають направленість на удосконалення і розвиток (Р. Нельсон, С. Дж. Унтер, А. Мейєр, Дж. Гоус та Г. Брукс, Г. Джонсон та К. Скулз);

мають певну етапність і послідовність (Л. Грейнер, І. Адизес, Дж. Коттер);

реалізуються завдяки адекватному організаційному супроводженню               (С. Н. Герман, Дж. Дак, К. Фрайлінгер й І. Фішер), управлінським знанням              (Р. Грант) або певній стратегії організаційного розвитку (А.П.Наливайко).

Таким чином, автор вважає, що стратегічними змінами підприємства є такі, що дозволяють уникнути погіршення становища, призупинення розвитку, сприяють не тільки збереженню, а підвищенню й подальшому темпів розвитку завдяки розробленню та реалізації стратегічних дій. Спираючись на визначену направленість стратегічних змін на удосконалення і розвиток підприємства, в дисертації доведено, що критеріями їх реалізації виступають стійкість фінансово-економічного стану підприємства, підвищення ефективності діяль­ності, зростання та інноваційний розвиток, наявність конкурентних переваг на ринку. Інструментарій управління стратегічними змінами являє собою засоби управління стратегічними змінами підприємства, що забезпечують відповідно намірам і цілям підприємства розробку стратегічних рішень (стратегій), їх реалізацію через зміни та контроль за ними. Таким чином, інструментарій, сформований автором, відповідно до об’єктів стратегічних змін (організація, продукт, ринок, технологія, персонал) включає способи та критерії реалізації, стратегії змін, методи вибору, контролю та оцінювання результатів стратегічних змін (табл. 1).