ПОДАТКИ В СИСТЕМІ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІКИ

Краткое содержание

Ак­ту­аль­ні­с­ть те­ми. Являючи собою неперевершений інструмент вилучення частини приватних доходів на користь суспільних союзів, податки вважаються однією з основних рис сучасної цивілізації. За своїм первинним призначенням слугуючи забезпеченню фінансових основ діяльності держави через перерозподіл створеного у суспільстві продукту, вони апріорі є знаряддям впливу на поведінку окремих індивідів та господарюючих суб’єктів, напрямки розвитку та ефективність функціонування економічних систем цілих країн. Саме наявність такої особливості, розвиненої у ході тривалого історичного процесу становлення та розвитку перерозподільних відносин, об’єктивно дозволила податкам зайняти одне з чільних місць у системі державного регулювання економіки. Нині держава може за їх допомоги стимулювати бажані та обмежувати небажані соціально-економічні явища і тенденції, спрямовувати економічний розвиток у обране русло, управляти ринковими подіями.

Такі можливості, надані нам податками, є об’єктивними наслідками їх функціонування. Суспільство може застосувати їх на свою користь, або ж невдало розтратити наявний потенціал. Все залежить від рівня свідомого використання владними структурами регуляторних властивостей податків. Його підвищення диктує необхідність наукового обґрунтування управлінських та законодавчих рішень. Останнє ж у свою чергу вимагає дослідження відносин оподаткування з точки зору декількох наук одночасно: фінансової, управлінської, політичної, юридичної та ін. Викладене визначає актуальність обраної теми дисертаційної роботи.

Питання податкового регулювання економіки знаходили своє відображення у працях В.Л. Андрущенка, О.Д. Василика, В.П. Вишневського, Т.І. Єфименко, Ю.Б. Іванова, А.І. Крисоватого, М.І. Крупки, І.О. Луніної, В.М. Мельника, П.В. Мельника, С.В. Михайленко, В.М. Опаріна, А.М. Соколовської, Л.Л. Тарангул, В.М. Федосова, О.П. Чернявського, Л.М. Шаблистої та ін.. Присвячуючи свої роботи проблематиці оптимізації оподаткування в Україні, вони створювали науково-теоретичне підґрунтя підвищення ефективності податкової політики держави. Поряд з відзначеним, не до кінця вирішеними залишаються питання вдосконалення регулятивної моделі вітчизняної податкової системи та конструювання конкретного і взаємопов’язаного інструментарію, що дозволив би цілеспрямовано впливати на розвиток національної економіки і соціальні процеси в країні. Саме останнє і визначило основний зміст даного дослідження.

Зв’я­зок ро­бо­ти з на­у­ко­ви­ми про­гра­ма­ми, пла­на­ми, те­ма­ми. Дисертаційна робота виконувалася в рамках таких планових науково-дослідних тем: кафедри аудиту та економічного аналізу Національного університету державної податкової служби України «Наукове обґрунтування методологічного забезпечення контролю, аудиту та економічного аналізу податкових надходжень» (№ державної реєстрації 0102U007041) (особисто автором у складі колективу виконавців здійснені наукові узагальнення стосовно історичних етапів розвитку оподаткування, використання суспільними союзами регулюючих властивостей податків, обґрунтовано окремі пропозиції щодо посилення прояву регулюючих ефектів оподаткування у сучасності, досліджено методику аналізу і прогнозування податкових надходжень до бюджету на регіональному рівні та у галузевому розрізі  – довідка №3/01-12 від 13 грудня 2006 року)); Науково-дослідного фінансового інституту Державної навчально-наукової установи «Академія фінансового управління» «Визначення впливу зміни ставок на надходження до бюджету плати за ліцензії на певні види господарської діяльності» (№ державної реєстрації 0108U007871) (автором як співвиконавцем НДР досліджено питання розвитку ліцензування господарської діяльності та адміністрування плати за ліцензії, надано обґрунтування пропозицій стосовно вдосконалення організації та методики адміністрування плати за ліцензії в Україні – довідка №77000-020-3/875).

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є наукове обґрунтування регулюючої ролі податків та  розробка практичних рекомендацій щодо реформування податкової системи України на основі конструювання інструментарію податкового регулювання соціально-економічних процесів, орієнтованого на забезпечення умов зростання національної економіки та підвищення рівня добробуту населення.

Для досягнення зазначеної мети були поставлені та вирішені такі завдання:

-                    провести теоретичний аналіз основних важелів державного регулювання економіки та регулюючих властивостей податків;

-                    дослідити розвиток наукового обґрунтування податкового регулювання економічних і соціальних процесів;

-                    уточнити дефініцію податкового регулювання і класифікацію його напрямків та інструментів;

-                    проаналізувати вплив основних податків на економіку і соціальну сферу в Україні та його ефективність;

-                    дослідити вплив адміністрування податків на регулюючі ефекти  оподаткування в Україні;

-                    проаналізувати зарубіжний досвід податкового регулювання;

-                    обґрунтувати пропозиції щодо вдосконалення податкових важелів регулювання розвитку господарських систем та соціальних процесів в Україні.

Об’єкт дослідження – податкова система України, її місце і роль в державному регулюванні економіки.

Предмет дослідження – регулюючий інструментарій податків та механізми його застосування.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дисертації слугували фундаментальні положення сучасної економічної теорії і теорії фінансів в частині державного регулювання економіки в умовах ринку та вчення про податки. Дослідження ґрунтувалося на діалектичному методі пізнання та дотриманні принципу системного підходу. У  процесі виконання дисертаційної роботи використано загальнонаукові та спеціальні методи пізнання: ретроспективного аналізу – для встановлення тенденцій розвитку оподаткування та наукового обґрунтування податкового регулювання; системно-функціональний – для узагальнення сучасних теоретичних концепцій державного регулювання економіки та оподаткування; аналізу і синтезу – для деталізації предмета дослідження та взаємо поєднаного вивчення його складових; розрахунково-аналітичний – для виконання аналітичних розрахунків та оцінки ефектів від модернізації інструментарію податкового регулювання; порівняння – для співставлення тенденцій розвитку податкового регулювання в різних країнах; екстраполяції – для обґрунтування можливостей використання в Україні зарубіжного досвіду податкового регулювання; експертних оцінок – для вивчення поглядів експертів на окремі проблеми розвитку оподаткування та податкового регулювання, передбачення реакції платників на законодавчі та управлінські рішення держави; логічного узагальнення – для обґрунтування підходів та пропозицій щодо модернізації інструментарію податкового регулювання в Україні; графічний і табличний – для забезпечення виконання розрахункової частини дослідження та подання його результатів.

Інформаційною базою дисертаційної роботи слугували: праці українських і зарубіжних науковців, присвячені проблематиці державного регулювання економіки, податків та оподаткування, управління процесом справляння; законодавчі і нормативні акти України з питань оподаткування та адміністрування податків; матеріали статистичних збірок Державного комітету статистики України; статистичні дані про результати діяльності Державної податкової адміністрації України; звіти Міністерства фінансів України про виконання державного бюджету.

Наукова новизна одержаних результатів. За підсумками виконаного дослідження автором отримані результати, що з наукової точки зору є новими або містять елементи новизни. Зокрема:

вперше:

-                    обґрунтовано зміст та запропоновано класифікацію організаційно-управлінських інструментів податкового регулювання економіки (у складі яких контролюючі заходи фіскальних підрозділів, механізми застосування фінансових санкцій і штрафів за порушення податкового законодавства), що дозволяє у майбутньому враховувати вплив адміністрування податків на регулюючі ефекти оподаткування, спричинений наслідками діяльності державних служб з питань управління процесом справляння;

-                    з'ясовано троїсту природу відхилення функціонування податків від принципів справедливості та послаблення регулюючої дії оподаткування, яка полягає у недосконалості конфігурації податкової системи, вадах конструкції окремих податків, неналежній організації та застосуванні недосконалих методів адміністрування податків. Зазначене дозволяє визначити напрямки вдосконалення податкової системи держави та систематизувати заходи з її реформування;

 удосконалено:

-                    методичні підходи до проектування податку на нерухомість в Україні на основі застосування деклараційного способу справляння з фізичних осіб, використання площі об’єктів при оподаткуванні фізичних осіб та балансової вартості об’єктів при оподаткуванні юридичних осіб, забезпечення недоторканості права громадян на житло (шляхом використання неоподатковуваного мінімуму площі житла на одну особу, що дорівнює показнику середнього житлового забезпечення в Україні), застосування на початкових етапах мінімальних ставок з метою подолання соціального опору та забезпечення психологічного звикання платників;

-                 підходи до конструювання регуляторного інструментарію податку на додану вартість в Україні на основі: обґрунтування диференціації ставок податку за товарними групами, що дозволяє врегулювати умови внутрішньогалузевої конкуренції виробників, стимулювати платоспроможний попит споживачів та досягти певних соціальних ефектів в результаті перенесення податкового тягаря на заможних громадян; обґрунтування та розробки проекту спеціального режиму оподаткування підприємств та організацій громадських об’єднань інвалідів, що дозволяє стимулювати розширення попиту на продукцію зазначених підприємств та створення додаткових робочих місць для людей з обмеженими фізичними можливостями;

-                    методичні підходи до посилення регуляторного потенціалу податку на прибуток підприємств в Україні шляхом розробки механізмів встановлення знижених ставок оподаткування суб’єктів малого бізнесу, надання інвестиційного податкового кредиту на науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи та прискореної амортизації основних засобів, які слугують фізичною основою новітніх енергозберігаючих та інших інноваційних технологій;

дістали подальший розвиток:

-                    дефініція податкового регулювання економіки, зміст якої подано як сукупність заходів впливу держави на активність господарюючих суб’єктів та громадян, що застосовуються у процесі податкового перерозподілу створеного продукту з метою обмеження чи стимулювання розвитку відповідного напрямку діяльності та передбачають використання інструментів економічної і організаційно-управлінської дії;

-                    обґрунтування системи заходів щодо нівелювання негативних ефектів організаційно-управлінської дії оподаткування в Україні, яка включає: збалансування морально-етичного та карального впливу; унормованість використання методичних прийомів здійснення податкових перевірок; модернізацію процесів звітування платників та погашення ними податкових зобов’язань.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані автором результати дослідження можуть бути використані для удосконалення нормативно-правової бази з питань оподаткування та податкового регулювання, а також при викладанні фінансових дисциплін у вищих освітніх закладах економічного спрямування.

Наведені в дисертації пропозиції і рекомендації щодо вдосконалення податкового регулювання соціально-економічних процесів, реформування податкової системи та модернізації державної податкової служби використовуються Міністерством фінансів України (довідка №28000/6-84 від 9 вересня 2008 року), Державною податковою адміністрацією України (довідка №695/20-4024 від 12 вересня 2008 року) та Науково-дослідним фінансовим інститутом Державної навчально-наукової установи «Академія фінансового управління» Міністерства фінансів України (довідка №77000-12/0631 від 18 вересня 2008 року). Основні науково-теоретичні розробки впроваджені в навчальний процес Національного університету державної податкової служби України (довідка №2329/01-12 від 3 вересня 2008 року).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною, одноосібно виконаною науковою працею. З робіт, опублікованих у співавторстві, в ній використано лише ті ідеї та положення, які є результатом особистих досліджень здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові результати дослідження доповідались на підсумковій науково-практичній конференції професорсько-викладацького складу ОДЕУ (Одеса, 2005), ІІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції вчених, викладачів та практичних працівників «Розвиток фінансової системи України в умовах ринкових трансформацій» (Вінниця, 2006р.), науково-практичній конференції «Фінансове забезпечення економічного і соціального розвитку суспільства» (Дніпропетровськ, 2007), Міжнародній науково-практичній конференції «Бюджетно-податкова політика: проблеми та перспективи розвитку» (Ірпінь, 2008р.).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 8 наукових праць, з них 6 наукових статей у фахових виданнях, 2 тез доповідей на конференціях. Загальний обсяг публікацій – 3,4 д.а. (особисто автору належить 3,2 д.а.).

Структура і обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Повний обсяг роботи становить 177 сторінок, основний зміст викладено на 161 сторінці. Дисертація містить 5 таблиць та 7 рисунків. Список використаних джерел включає 137 найменувань і займає 13 сторінок.