СТРАТЕГІЯ АДАПТАЦІЇ АГРАРНОГО ВИРОБНИЦТВА УКРАЇНИ ДО ГЛОБАЛЬНОГО ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНОГО СЕРЕДОВИЩА

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, показано зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами, визначено предмет і методи дослідження, наукову новизну та практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі «Теоретичні засади формування стратегій розвитку аграрного виробництва» обґрунтовано економічний зміст та значення інноваційно-інвестиційних стратегій для адаптивного розвитку аграрного виробництва; розкрито особливості формування інноваційно-інвестиційних стратегій у контексті глобального інноваційно-інвестиційного середовища; узагальнено методичні підходи до визначення рівня інноваційно-інвестиційного забезпечення розвитку аграрного виробництва.

Досліджено економічний зміст поняття «інноваційно-інвестиційні стратегії», що залежить від теоретико-методологічної концепції, в основі якої визначальну роль формує інноваційна діяльність в аграрному виробництві, яка забезпечує економічну його ефективність. Враховано, що будь-яка стратегія, незалежно від сфери застосування, повинна мати дві ключові складові: стратегічні цілі (тобто те, чого стратегія передбачає досягти) і план дій (тобто засіб, за допомогою якого пропонується досягти намічених цілей). Базуючись на понятійному апараті щодо визначення сутності інноваційно-інвестиційних стратегій, обґрунтовано теоретичні підходи до визначення терміна «стратегія адаптації аграрного виробництва до умов глобального інноваційно-інвестиційного середовища», що визначається як процес взаємодії об’єктів, рішень та методів регулювання інноваційно-інвестиційної діяльності, спрямованої на реанімацію аграрного виробництва в сучасних умовах, підвищення конкурентоспроможності аграрного виробництва.

Обґрунтовано, що в умовах мінливого зовнішнього та внутрішнього середовища саме розробка інноваційно-інвестиційної стратегії є запорукою ефективного розвитку аграрного виробництва