ІНСТИТУЦІЙНІ ЗАСАДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОЇ САМОДОСТАТНОСТІ РЕГІОНУ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету, завдання, предмет і об’єкт, методи дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі “Теоретико-методологічна сутність фінансової самодостатності в умовах інтеграції” розкрито сутність фінансової самодостатності, систематизовано й узагальнено її взаємозв’язок з розвитком регіональної економіки, обґрунтовано принципи та запропоновано методи оцінки самодостатності регіональних господарських систем.

Дослідження еволюції поглядів економічної сутнісно-змістовної характеристики самодостатності дало змогу розглядати її як здатність до забезпечення власними економічними і фінансовими ресурсами задля відтворення живої і уречевленої праці в регіональному вимірі.

Такий підхід дозволяє виділити критеріальні ознаки, що характеризують самодостатність регіональної економіки, а саме: структуру виробництва, рівень використання ресурсного та людського потенціалу, основного і обігового капіталів, раціональність природокористування та охорони довкілля, відкритість економічної системи для руху інвестицій, товарів, послуг.

Практично самодостатність регіональної економічної системи слід розглядати через результативну ознаку, тобто через створений регіональний продукт та наявність фінансових ресурсів для відтворення живої і уречевленої праці.

За авторським визначенням під фінансовою самодостатністю слід розуміти такий стан розвитку економіки регіону, котрий характеризується системною мобілізацією фінансових ресурсів та їх спрямованістю на задоволення різноманітних суспільних потреб і створення бази для відтворення просторових продуктивних сил.

В науковому середовищі достатньо широко досліджені сучасні погляди на зміст та роль активної інституційної політики, яка б виступала, з одного боку, необхідним доповненням до сучасної моделі макроекономічного регулювання, а з іншого - стала функціональною альтернативою сучасним проявам детермінізму державного впливу на всі сторони життя країни.

Доведено, що забезпечення збалансованості територіального розвитку та активізація використання потенціалу регіональних господарських систем базується на загальнонаукових принципах інституціоналізму, серед яких провідне місце належить рівності та економічній свободі, комплексності, законності, безперервності, взаємозалежності, субсидіарності та іншим.

На додаток автор виокремлює специфічні принципи, які впливають саме на рівень фінансової самодостатності регіонів, до яких відносить адаптивність, гармонізованість, синергізм, емерджментність, релевантність.

У межах поставленого завдання дисертантом запропоновано формалізований підхід до обрахунку обсягів необхідних фінансових ресурсів регіону для подальшого співставлення їх з еталонними, нормативними, загальнодержавними розмірами, та з показниками високорозвинених країн.