IНФОРМAЦIЙНЕ ЗAБЕЗПЕЧЕННЯ СОЦIAЛЬНО-ЕКОНОМIЧНОГО РОЗВИТКУ РЕГIОНУ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі „Теоретико-методичні засади інформаційного забезпечення соціально-економічного розвитку регіону„ розглянуто теоретичні положення щодо визначення сутності та класифікації інформації, досліджено методичні підходи до оцінки значення ІКТ для регіональної економіки, проаналізовано основні засади державної політики інформатизації в ЄС та США.

Встановлено, що об’єктивний процес створення глобального інформаційного простору, який супроводжується збільшенням ролі інформації і знання в житті суспільства, частки інформаційних комунікацій, інформаційних продуктів та послуг у валовому внутрішньому продукті країни та регіону зумовлює необхідність формування в Україні інформаційної інфраструктури на підставі відповідної конструктивної державної політики в цій галузі, яка має забезпечити ефективну інформаційну взаємодію людей, їх доступ до світових інформаційних ресурсів і задоволення соціальних та особистих потреб в інформаційних продуктах та послугах.

Дослідження різних підходів до класифікації інформації дозволило розширити теоретико-методологічний і методичний арсенал, підготувати наукову базу для методики досліджень процесів інформатизації. Одночасно виявлено, що розгляд інформації при цих підходах не враховує її економічну, соціальну та політичну значимість, розглядається у вузькому сенсі, без урахування її основних якісних характеристик.

Запропоновано адекватну ринковим реаліям класифікацію інформації: за об’єктом; за приналежністю до підсистеми менеджменту; за формою передачі; за зміною у часі; за способом передачі; за режимом передачі; за призначенням; за стадіями життєвого циклу об’єкта; за відношенням об’єкта управління до суб’єкта; за видами фірм, підприємств, інтегрованих за формами власності.

Доведено, що наукове осмислення феномену інформації та її суттєвих характеристик, а також ролі та ступеня участі в інформаційних процесах державних та місцевих органів влади, механізмів регулювання інформаційних потоків складуть основу для розробок відповідних стратегій інформаційного забезпечення соціально-економічних процесів, як у країні в цілому, так і в її регіонах.

Досліджено базові принципи державної інформаційної політики, такі як: принцип відкритості; принцип рівності інтересів; принцип системності; принцип пріоритетності вітчизняного виробника; принцип соціальної орієнтації; принцип державної підтримки; принцип пріоритетності права, які доповнено таким принципом, як принцип довіри, який формує відносини соціального партнерства, діалогової взаємодії між народом і владою.

Виділено необхідні умови побудови регіональних інформаційних систем, а саме: регіональна інформаційна система служить основою реалізації регіональної інформаційної політики; інформація про діяльність органів влади є відкритою і доступною для ознайомлення; функціонування регіональної інформаційної системи повинно оцінюватися безперервно.

Запропоновано комплекс заходів для реалізації державної інформаційної політики, а саме: послідовне реформування інформаційного виробництва, практичне володіння населенням країни інформаційними ресурсами, розвиток інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури; досягнення високого рівня інформаційної безпеки.

Визначено, що основою формування інформаційного забезпечення соціально-економічного розвитку будь-якого регіону є чіткий розподіл прав, обов’язків і відповідальності за реалізацію різних аспектів такої політики в системі органів державної влади, а також уміння практично використовувати увесь складний арсенал методів, засобів, інструментів, механізмів, стратегій і технологій з інформацією, які б забезпечували підтримку конкурентоспроможності і довготривалу стійкість регіону в системі конкурентних взаємодій.

Проаналізовано існуючі методичні підходи до оцінки інформаційних комп’ютерних технологій для регіональної економіки зокрема методику оцінки готовності країн і регіонів світу до широкомасштабного розповсюдження ІКТ для ефективного функціонування регіональної соціально-економічної системи (на прикладі її організаційної підсистеми), яка ґрунтується на виявленні основних характеристик об’єкта управління системи та зовнішнього середовища її функціонування. Такими характеристиками визначено складність і динамічність, які можуть оцінити значення ІКТ для системи. Показано, що застосування методики дає можливість оцінити значення ІКТ для регіональної соціально-економічної системи тільки на основі об’єктивної інформації про специфіку її функціонування.

Проаналізовано основні засади державної політики інформатизації в ЄС та США, оскільки саме вони започаткували комплексні стратегії розповсюдження інформаційно-комунікаційних технологій і на сьогодні є світовими центрами інформаційного суспільства. Зокрема проаналізовано базові для них програми «Електронна Європа» і «Комунікаційні акти» 1934 та 1996 року в США. Показано подібність цих програм у їх спрямованості на побудову інформаційного суспільства, у намаганні максимально охопити всі сфери життєдіяльності та створити конкурентні переваги економік цих країн завдяки використанню інформаційно-комунікаційних технологій.

У другому розділі „Оцінка стану інформаційного забезпечення соціально-економічного розвитку регіонів” проаналізовано стан інформаційної інфраструктури в регіонах України, проведено оцінку рівня інформаційної      відкритості регіонів України, визначено тенденції формування та реалізації інформаційного забезпечення соціально-економічного розвитку регіонів.

Аналіз стану інформаційної інфраструктури в регіонах України здійснювався за такими напрямами: аналіз технічного забезпечення інформаційної інфраструктури, аналіз програмного забезпечення інформаційної інфраструктури, аналіз суб’єктів господарювання, які розміщені на певній території та залучені в процес виробництва технічного та програмного забезпечення, аналіз кадрового забезпечення інформаційної інфраструктури регіонів. Дослідження виконувалося на підставі узагальнення даних Державного комітету статистики України та Доповіді КМУ про стан та розвиток інформатизації в Україні за 2011 р. З’ясовано, що сьогодні по всій країні набула розвитку тенденція стрімкого переходу до використання сучасної комп’ютерної техніки в господарському обліку та управлінні й темпи цього переходу будуть постійно пришвидшуватися на підставі ефекту позитивного зворотного зв’язку, який полягає в тому, що розвиток в одній галузі чи сфері життєдіяльності стимулює розвиток інших галузей та сфер. Щодо розвитку інформаційної інфраструктури цей ефект можна трактувати таким чином: досконале технічне оснащення стимулює розвиток нових програмних продуктів, а нові програми включають все більше функцій, які розширюють можливості кінцевих споживачів, спрощують їх роботу і, знову таки, вимагають удосконалення технічного забезпечення.

Проаналізовано регіональний розвиток українського сегменту мережі Інтернет. Констатовано постійне збільшення інтернет-аудиторії за рахунок збільшення можливостей доступу до мережі. Визначено, що ключовими чинниками цього процесу є: розбудова телекомунікаційних мереж, збільшення комп’ютерної компетентності населення та швидке впровадження інформаційно-комунікаційних технологій. Разом з тим показано, що Україна дуже відстає в поширенні Інтернет від розвинених країн світу, оскільки рівень розвитку сфери інформаційних послуг, як правило, відповідає рівню розвитку господарства країни в цілому. Тож для розвитку цього сегменту інформаційної інфраструктури країни та регіонів характерні такі самі проблеми: недостатність фінансових коштів, низька платоспроможність населення, недостатня нормативно-правова база, значна різниця у рівні інформатизації великих міст та регіонів країни.

Вивчення стану наукового та кадрового забезпечення сфери ІКТ в Україні дозволило зробити висновок про необхідність їх удосконалення за рахунок збільшення участі інформаційно-комунікаційних компаній в практичній підготовці студентів та розвитку матеріально-технічної бази сучасного обладнання кафедр у вищих навчальних закладах;  постійного моніторингу ринку праці на предмет потреби в ІКТ-фахівцях; сприяння утворенню робочих місць на умовах аутсорсингу та віддаленої роботи фахівців ІТ-сфери.

Показано, що дієвість системи інформаційного забезпечення діяльності регіональної влади залежить від рейтингу її інформаційної відкритості, яка розуміється як можливість забезпечити громадянам доступність до суспільно значущої інформації, або до таких відомостей, які можуть задовольнити особисті інтереси громадян. Визначено базові параметри цього рейтингу (наявність або відсутність офіційного веб-сайту обласної державної адміністрації, рівень інформаційної наповненості сайту у відсотках, співвідношення кількості ЗМІ з чисельністю населення регіону, періодичність участі регіону у виставково-ярмаркових заходах тощо), за якими розраховано рівень інформаційної відкритості регіонів України (табл. 1).

З’ясовано, що серед регіонів переважає середній рівень інформаційної відкритості. Це означає, що регіональній владі ще належить подолати часткове відтворення у середовищі державних службовців історичних традицій закритості влади, культу секретності, розвинути в них усвідомлення необхідності налагодження та підтримання конструктивного діалогу з громадськістю, насамперед, власної відповідальності за це. Побудовано кругову діаграму рейтингу інформаційної відкритості регіонів у 2011 році (рис.1).

На прикладі  комплексної  програми  інформатизації Донецької області показано можливі шляхи підвищення рейтингу інформаційної відкритості регіону. Зокрема проаналізовано законодавче забезпечення програми, вивчено шляхи розбудови інфраструктури інформатизації в регіоні, визначено можливий перелік нових видів інформаційних послуг місцевої влади, які вона може надавати громадянам за умови впровадження інформаційних технологій в освіту, охорону здоров’я, побутову сферу.