ОБЛІК І КОНТРОЛЬ В УПРАВЛІННІ ВИТРАТАМИ ОСНОВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено мету, завдання, об’єкт і предмет дослідження, відображено наукову новизну та практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі “Теоретичні основи обліку і контролю в управлінні витратами підприємств ” досліджено сучасний стан і тенденції розвитку мисливських господарств України, вплив організаційно-технологічних особливостей діяльності цих господарств на побудову системи обліку та контролю витрат, класифікацію витрат як методологічну основу організації їх обліку та контролю.

Проведені дослідження дали змогу констатувати, що на сучасному етапі актуальними стають питання раціонального використання ресурсів. Так, площа мисливських угідь України зменшилась на 1,5% (з 47,2 млн. га у 2004 р. до 46,5 млн. га у 2011 р.). Спостерігається тенденція до змін у структурі користувачів мисливських угідь – зростає частка приватних і колективних користувачів різних форм власності та зменшується кількість державних мисливських господарств, проте за 2004-2011 рр. відбулося значне збільшення витрат на ведення мисливських господарств загалом. Водночас структура витрат змінилась несуттєво. У 2004 р. витрати на охорону та відтворення диких звірів і птахів, включаючи біотехнічні заходи, склали 17,6 млн грн (39,6 % загальної суми витрат), а в 2011 р. – 82,2 млн грн (38,6 % усіх витрат). Витрати на штучне розведення мисливських звірів і птахів для розселення у 2004 р. становили 0,9 млн. грн. (2 % усіх витрат), а в 2011 р. – 4,8 млн грн (2,3 % усіх витрат). Така структура витрат, на нашу думку, не враховує повною мірою необхідність відтворення тваринних ресурсів, оскільки витрати на штучне розведення порівняно з іншими видами витрат надто низькі. Варто зауважити, що в структурі витрат мисливських господарств не виокремлено витрати на організацію та проведення полювань, витрати на побічні промисли, допоміжні виробництва та підсобні господарства, а тому важко не лише зіставити їх із одержаними доходами, але й визначити складові цих витрат. На це значною мірою може вплинути розв’язання проблем обліково-контрольної системи, яка є інформаційною базою управління витратами основної діяльності мисливських господарств.

Обґрунтовано, що облік і контроль витрат основної діяльності мисливських господарств потрібно здійснювати з урахуванням організаційно-технологічних особливостей, до яких належать: відокремленість мисливських господарств як самостійного виду економічної діяльності, що використовує спеціальні засоби праці, специфічні навички і мисливствознавчі знання; наявність господарств різних форм власності; перебування мисливських звірів і птахів на великих площах у напіввільних умовах або в стані природної волі; виокремлення єгерських обходів як структурних підрозділів господарства; виконання єгерем одночасно основних видів робіт з ведення мисливського господарства, з організації та проведення полювань; із заготівлі продукції побічних промислів; сезонність виробничого циклу (організація та проведення полювань, виконання біотехнічних робіт тощо); наявність лімітів полювання для парнокопитних і норм добування для інших мисливських тварин і пернатої дичини; специфіка способів полювання, їх видів і видів тварин, дозволених до добування; результативність полювань; номенклатура й якість продукції полювання та вартість послуг єгеря, що залежить від виду, статі й віку тварини тощо. Зазначені особливості діяльності мисливських господарств взяті автором до уваги під час розроблення форм первинних документів і внутрішньої звітності, робочого плану рахунків, виокремлення центрів витрат і місць їх виникнення як об’єктів обліку і контролю; визначення засад обліку матеріальних витрат і зведеного обліку витрат основної діяльності господарств, основ організаційно-методичного забезпечення внутрішнього контролю, складу калькуляційних статей витрат тощо.

Для правильного розуміння цільового призначення витрат, їх місця та ролі в управлінні підприємством теорія обліку вивчає характеристику витрат за допомогою класифікації. Під час дослідження виокремлено оптимальну кількість ознак групування витрат, які є достатньою інформативною базою для вдосконалення системи обліку і внутрішнього контролю витрат основної діяльності мисливських господарств (рис. 1), серед яких важливою класифікаційною ознакою є ознака “за структурою основної операційної діяльності”. Відповідно до цієї ознаки витрати мисливських господарств поділяються на: витрати на ведення мисливського господарства, витрати на організацію та проведення полювань, витрати побічних промислів.