ТРАНСФОРМАЦІЯ МЕХАНІЗМІВ ФІНАНСУВАННЯ СФЕРИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я В УКРАЇНІ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, рівень наукової розробленості, визначено мету і завдання, розкрито об’єкт, предмет дослідження, сформульовано наукову новизну та практичне значення отриманих результатів.

У розділі 1 „Теоретико-методичні засади фінансування охорони здоров’я” досліджено особливості фінансування сфери охорони здоров’я як складової фінансової системи держави, проаналізовано практику фінансування охорони здоров’я зарубіжних країн, діючу вітчизняну нормативно-правову базу її фінансування і розвитку.

Обґрунтовано, що здоров’я громадян суттєво впливає на процеси і результати економічного, соціального і культурного розвитку країни, демографічну ситуацію та стан національної безпеки, а також є важливим соціальним критерієм розвитку і добробуту суспільства. У роботі сформульовано авторський підхід до трактування охорони здоров’я як системи державних і громадських соціально-економічних і медичних заходів, спрямованих на попередження та лікування хвороб, оздоровлення умов зовнішнього середовища, покращання умов життя і праці населення, досягнення високого рівня працездатності, збереження здоров’я кожного члена суспільства з метою забезпечення подальшого зменшення та ліквідації хвороб, зниження рівня інвалідності та смертності, гармонійного розвитку фізичних і духовних сил людини.

Аналіз системи охорони здоров’я в контексті теорії „фіаско” ринку, теорії людського капіталу, теорії фіскального федералізму дозволив автору обґрунтувати тезу про те, що на ринку медичних послуг об’єктивно не можна створити конкурентне середовище через такі причини:

– існування багаторівневої системи споживачів (посередників) медичних послуг;

– наявність інтересів суб’єктів сфери продукування та споживання медичних послуг, що є досить суперечливими;

– відсутність кінцевої юридичної відповідальності за результати лікування пацієнтів, а також об’єктивних показників якості наданої медичної допомоги у пацієнтів, лікарів і платників;

– неможливість встановити взаємозв’язок між ціною та якістю наданої медичної допомоги;

– відсутність можливості отримати повну інформацію щодо цін на медичні послуги тощо.

Такі характеристики медичного обслуговування апелюють до виключної ролі держави не лише у фінансуванні, а й у чіткому контролі за якістю наданих медичних послуг, їх ціновою доступністю для широких верств населення. У дисертації зазначено, що методи фінансування системи охорони здоров’я включають методи мобілізації та перерозподілу. Фінанси системи охорони здоров’я визначено як специфічну ланку фінансової системи держави, що характеризується сукупністю грошових відносин із формування, розподілу та використання грошових фондів для надання послуг з охорони здоров’я з метою забезпечення життєдіяльності, відтворення та розвитку населення.