| Краткое содержание: | ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У Вступі обґрунтовано актуальність дослідження, показано зв’язок роботи з науковими дослідними розробками, що виконувалися в ХНУ імені В. Н. Каразіна, визначено мету, задачі, об’єкт та предмет дослідження, висвітлено наукову новизну, практичне та теоретичне значення і апробацію роботи.
У першому розділі «» розглядаються основні визначення, підходи та концепції, спрямовані на вивчення дистрибуції уваги.
Термін «дистрибуція уваги» вперше було використано Д. М. Узнадзе для означення якості уваги, протилежної за функціями до концентрації. За автором, концентрація уваги передбачає якісне виконання однієї дії, або зосередження на одному об’єкті. Дистрибуція, навпаки, забезпечує виконання двох або більше суміщених дій. Погляди Д. М. Узнадзе та інших авторів (Л. М. Векер, К. К. Платонов), які вказують на спільні функціональні корені розподілу та перемикання уваги, сприяли перегляду питання про відокремленість цих процесів і висуненню гіпотези про єдині дистрибутивні властивості.
Дистрибуцію можна розглядати під кутом різних теорій уваги. З точки зору активаційної моделі уваги (В. І. Прокопець, І. М. Смородин) виконання дій, що суміщаються, залежить від ступеню бадьорості. Низький ступінь загальної активації психіки людини передбачає можливість паралельного виконання, високий – почергового. У структурних моделях (Д. Бродбент, Дж. А. Дойч та Д. Дойч, Е. Трайзман) дистрибуція уваги може забезпечувати одночасне сприйняття декількох сигналів, за умов паралельного розташування двох та більше зон у ланці загальної атенційної переробки. З точки зору економічних моделей (Т. П. Зінченко, Д. Канеман, О. Ньюмен) дистрибуція уваги є актуалізацією ресурсів суб’єкта у відповідності до запиту задач. У функціональних моделях (Л. М. Веккер) дистрибуція уваги може бути ототожнена з певною психічною діяльністю, наприклад, з організацією цілісності та безперервності психічного простору та часу. У рівневих моделях (Б. М. Величковський, С. А. Лукомська, І. С. Уточкін, У. Найссер, У. Джеффрі) відбивається розуміння дистрибуції уваги як неоднорідного явища, що проявляється у низці специфічних механізмів. У межах діяльнісного підходу дистрибуція уваги може розглядатися і як аспект діяльності (Ю. Б. Гіппенрейтер, Б. Ф. Ломов, Г. К. Середа), і як самостійний, автономний процес (П. Я. Гальперін, Д. М. Узнадзе).
Розглянуто уявлення про основні суб’єктні та об’єктні чинники дистрибуції уваги. До суб’єктних факторів відносять: ступінь інтегрованості атенційних процесів (Б. Г. Ананьєв, С. А. Лукомська), наявність навички виконання поточного завдання (С. П. Бочарова, М. Ф. Добринін, Д. Канеман, В. В. Плохіх), а також ступінь важкості цього завдання для виконавця, фізіологічний стан виконавця (І. М. Смородин, В. І. Прокопець), особливості когнітивного стилю (І. П. Шкуратова), тощо. До об’єктних факторів відносяться складність завдання (Б. М. Величковський, Д. Канеман), узгодженість суміщених завдань, вид діяльності, що виконується (Д. Канеман, Т. П. Зінченко, І. М. Смородин, П. Б. Снєжевський), зовнішні умови виконання (С. Д. Максименко), тощо.
Уявлення про різноманіття взаємозв’язків, що можуть складатися між увагою та тією діяльністю, яку вона охоплює, дає змогу висунути гіпотезу про існування багатьох варіантів дистрибуції уваги поміж суміщеними діями.
У другому роздМетодолого-методичні аспекти дослідження та інструментарій для вивчення дистрибуції уваги» дано розгорнуту характеристику методологічних засад, обґрунтовано методичні прийоми та методики дослідження, описана процедура та вибірка дослідження.
Запропоновано синтетичне уявлення про єдиний дистрибутивний процес, обумовлений впливом системи конкретних об’єктних і суб’єктних факторів. Поняття дистрибуції відкриває нові можливості вивчення розподілу та перемикання уваги. Оскільки ці властивості мають динамічний характер, дуже важко визначити саме розподіл, без участі перемикання. Замість цього можна вказати певний ступінь дистрибуції. Таким чином, дистрибуція уваги може мати характер розподілу або перемикання, або може тяжіти до однієї з цих властивостей і мати динамічну форму.
Для обчислення успішності дистрибуції уваги в умовах суміщених завдань було розроблено коефіцієнт дистрибуції уваги (Кд). Він має вигляд: Кд = tс/(tп+tл ), де tс – час суміщеного виконання двох задач, tп – час окремого виконання однієї з задач (у даному випадку виконання задачі правою рукою), tл – час окремого виконання іншої задачі (у даному випадку – виконання задачі лівою рукою), Кд – коефіцієнт дистрибуції уваги. Коефіцієнт дистрибуції міг набувати таких значень: від 0,5 до 0,75 – у випадку, якщо частка розподілу у загальній структурі дистрибуції є переважною; від 0,76 до 1 - якщо переважає частка перемикання; 1 – перехідний момент між розподілом та перемиканням уваги; від 1 і вище – це свідчить про те, що розподіл уваги між завданнями стає неможливим, і ми маємо справу вже з перемиканням уваги.
Було модифіковано низку методів і лабораторних пристроїв, щоб відтворити суміщення дій різного змісту у відповідності до синтетичного уявлення про дистрибуцію. Запропоновано оригінальні предметно-маніпулятивні та комп’ютерні методики, а також бланкову методику.
З метою поглибленого вивчення трьох основних об’єктних факторів, що були виокремлені на основі теоретичного дослідження (рівень складності та узгодженості суміщених дій та кількість рівнів контролю за виконанням дії) і декількох додаткових суб’єктних факторів, був розроблений багатофакторний план експерименту, що його ми відтворили на трьох етапах дослідження. На кожному з етапів увага здебільшого приділялася одному з трьох об’єктних факторів із додатковим вивченням декількох суб’єктних факторів. З метою нейтралізації впливу набуття навички виконання та впливу стомлення на кожному етапі та в кожній експериментальній серії формувалися окремі групи досліджуваних. Загальна кількість досліджуваних на всіх етапах і в усіх експериментальних серіях склала 941 особу чоловічої та жіночої статі переважно юнацького віку.
Третій розділ » присвячений викладенню емпіричних результатів та їх обговоренню у відповідності до трьох запланованих етапів дослідження.
На першому етапі емпіричного дослідження вивчався вплив складності завдання на дистрибуцію уваги. Додатково були вивчені впливи факторів статі та віку (вік був досліджений у пілотажному експерименті).
В простому та складному завданні виконавці повинні були встановити модулі на набірні поля у почерговий спосіб лівою та правою рукою, або суміщеним чином. Суміщення треба було відтворити у синхронний (встановлення модулів обома руками в одному напрямку), або інверсійний (встановлення модулів обома руками в протилежному напрямку) спосіб. Фіксувався час виконання кожної проби.
У простій сенсомоторній задачі із синхронним способом виконання 100% показників Кд знаходяться в діапазоні від 0,5 до 0,75, у той час як в інверсійній формі задачі 53% показників займають діапазон від 0,76 до 1 (таб. 1), що свідчить про певні ускладнення під час суміщення завдань у інверсійний спосіб, оскільки дистрибуція уваги тяжіє до перемикання. |
