ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЯ РЕГІОНАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ РОЗВИТКУ ІВЕНТИВНОГО ТУРИЗМУ

Краткое содержание

основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, визначено мету, об’єкт і предмет, сформульовано основні завдання, визначено положення наукової новизни та практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі «Теоретичні засади формування та реалізації регіональної політики розвитку івентивного туризму» досліджено зміст і значення регіональної політики розвитку івентивного туризму, визначено фактори розвитку івентивного туризму в регіоні, розкрито зарубіжний досвід реалізації регіональної політики розвитку івентивного туризму.

У дисертації на основі проведення порівняльного аналізу івентивного туризму з традиційними видами туризму, виокремлено притаманні йому ознаки, до яких віднесено: чітку регламентованість, періодичність та стаціонарність проведення заходів; застосування підходів проектного управління; диверсифікацію джерел фінансування; масовість відвідувачів; довготривалість інформаційного ефекту; стимулювання розвитку різних секторів туристичної індустрії; залежність від суспільної думки, престижу, поінформованості населення. Відповідно до наведених ознак, у роботі подано авторське визначення івентивного туризму як націленого на отримання синергетичного соціально-економічного довготривалого ефекту виду туризму, що здійснюється відповідно до розробленої програми з організації та періодичного проведення на певній території широкомасштабних просвітницьких, спортивних, культурно-розважальних заходів, ефективність яких залежить від поінформованості суспільства, статусу та престижу події. На основі обґрунтування сутності та ознак івентивного туризму, визначено його функції (просвітницьку, пізнавальну, виховну, естетичну, розважальну та економічну), для реалізації яких систематизовано умови забезпечення ефективності івентивних заходів, зокрема: відповідність суспільним вподобанням; статус та значущість події; інформованість про подію; ефективна рекламна кампанія; організованість події.

У роботі обґрунтовано синергетичні ефекти від розвитку івентивного туризму для регіону завдяки реалізації основних та супутніх товарів і послуг туристам, що слугуватиме додатковим джерелом бюджетних надходжень, поштовхом розвитку ринкової та соціальної інфраструктури, нових сфер діяльності та суміжних галузей економіки, передумовою створення додаткових робочих місць, підвищення рівня життя населення; формування позитивного іміджу території; популяризацію регіону як місця відпочинку; запровадження культури організованого масового дозвілля, ін. Тому ведення ефективної регіональної політики розвитку івентивного туризму в регіонах країни, спрямованої на підвищення рівня організації та проведення таких подій, розглядається умовою розвитку індустрії дозвілля та підвищення соціально-економічного розвитку регіонів країни загалом.

Результати дослідження стали передумовою розгляду регіональної політики розвитку івентивного туризму, як системи заходів та інструментів зі створення сприятливих умов для проведення у регіоні широкомасштабних просвітницьких, спортивних, культурно-розважальних заходів, що забезпечують туристичну, соціальну й економічну промоцію регіону і на цій основі підвищення рівня його соціально-економічного розвитку в цілому. На основі теоретичного дослідження напрямів політики у сфері туризму в цілому та окремих його різновидів, регіональна політика розвитку івентивного туризму розглядається з позиції: 1) формування передумов розвитку івентивного туризму – туристичних ресурсів та туристичної інфраструктури; 2) формування регіональних івентивних туристичних продуктів (турпродуктів); 3) просування регіону як івентивної туристичної дестинації. У роботі відстоюється думка, що забезпечення розвитку івентивного туризму в регіонах України можливе при поєднанні вказаних напрямів, адже формування передумов розвитку івентивного туризму в регіоні дасть змогу урізноманітнити та включити додаткові послуги в івентивний турпродукт, що у поєднанні з високим рівнем його організації та просування акумулюватиме синергетичний вплив на рівень розвитку регіону в цілому.

У дисертації обґрунтовано, що ефективність функціонування індустрії івентивного туризму, а також територіальна організація івентивного туризму в регіоні детермінуються різноманітними факторами, тобто сукупністю усіх чинників, загроз та можливостей внутрішнього і зовнішнього середовища, які змінюють характер, рівень і динаміку його розвитку. На основі врахування специфіки івентивного туризму порівняно з іншими його видами та з метою наукового обґрунтування підходів до формування і реалізації регіональної політики розвитку івентивного туризму, у дисертації фактори розвитку івентивного туризму регіону класифіковано за критеріями: цільової спрямованості, походженням, характером впливу, тіснотою, стабільністю та масштабом впливу, кількісно-якісними характеристиками, джерелами та суб’єктивно-об’єктивними причинами виникнення, врахування яких є визначальними для забезпечення ефективної регіональної політики розвитку івентивного туризму.

Ґрунтуючись на результатах дослідження зарубіжного досвіду реалізації регіональної політики розвитку івентивного туризму, у дисертації здійснено розподіл заходів івентивного туризму за міжнародним, транскордонним, національним, регіональним і місцевим рівнями організації в розрізі видів їх за цільовою спрямованістю (публічно-мистецькі, спортивні, фольклорно-історичні, культурно-розважальні, економіко-політичні та релігійні), що засвідчило необхідність системного забезпечення розвитку івентивного туризму в регіоні (фінансового, кадрового, матеріально-технічного, інформаційного, організаційного, кадрового забезпечення) за умов активної участі й співпраці національного та регіонального рівнів влади й місцевого самоврядування при реалізації регіональної політики розвитку івентивного туризму в Україні.

При цьому для розвитку івентивного туризму необ­хідно враховувати особливості та можливості певного ре­гіо­ну, формувати ефективні способи взаємодії регіональної влади, бізнесу та науки; розвивати спеціалізовані заходи та організовувати самостійні події, які відображатимуть специфіку регіону; розробляти нові заходи для проведення в регіоні подій за відповідними видами івентивного туризму, а також впливати на формування попиту на даний вид послуг через активне рекламне просування.

Напрацювання даного розділу дозволили визначити сутність, основні складові та особливості формування регіональної політики розвитку івентивного туризму й стали передумовою розробки методичних підходів до оцінки ефективності такої політики в регіонах України.

У другому розділі роботи «Аналіз та оцінка ефективності регіональної політики розвитку івентивного туризму» досліджено існуючі методичні підходи до оцінки ефективності регіональної політики розвитку івентивного туризму, відповідно до яких розроблено та апробовано авторську методику.

З урахуванням визначених напрямів регіональної політики розвитку івентивного туризму, розроблено методику аналізу та оцінки її ефективності (рис. 1), яка охоплює оцінку сформованості передумов розвитку івентивного туризму в регіоні, оцінку ефективності формування регіональних івентивних турпродуктів, оцінку просування регіону як івентивної туристичної дестинації та передбачає розгляд динамічного інформаційного масиву індикаторів, що дають змогу кількісно й якісно охарактеризувати ефективність такої політики та здійснити типологію регіонів України. Проаналізувавши передумови розвитку івентивного туризму в регіонах України, обґрунтовано висновок, що практично кожен з них має передумови для розвитку певного виду івентивного туризму регіонального, національного чи міжнародного значення. Найвищий рівень сформованості туристичних ресурсів як передумови розвитку івентивного туризму спостерігається за такими регіонами України, як м. Київ, Дніпропетровська, Львівська, Івано-Франківська, Волинська області та АР Крим, а найнижчий – за Чернігівською, Черкаською, Вінницькою, Рівненською, Хмельницькою областями. Проведений аналіз сформованості туристичних ресурсів дозволив виокремити регіони країни для розвитку івентивного туризму та визначити спеціалізацію територій на окремих його видах (табл. 1). Аналіз туристичної інфраструктури як передумови розвитку івентивного туризму в регіонах України, показав найвищий рівень її сформовані в містах Києві та Севастополі, Львівській, Донецькій, Одеській, Харківській, Дніпропетровській, Волинській областях та АР Крим, що зумовлене порівняно високими рівнями розвитку у них транспорту, зв’язку й комунікацій, готельного, ресторанного бізнесу, закладів дозвілля і оздоровлення, що в результаті визначає їх можливості організовувати і проводити івенти регіонального