ПОДГОТОВКА БУДУЩИХ УЧИТЕЛЕЙ НАЧАЛЬНЫХ КЛАССОВ К ОБУЧЕНИЮ ХУДОЖЕСТВЕННОМУ ТРУДУ В ШКОЛАХ С КРЫМСКОТАТАРСКИМ ЯЗЫКОМ ОБУЧЕНИЯ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтована актуальність проблеми, визначені об’єкт, предмет, мета і завдання дослідження, дається характеристика методів, наукова новизна, практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі «Теорія і практика підготовки учителів початкових класів до навчання художніх дисциплін» розглядається стан розробки досліджуваної проблеми в психолого-педагогічній, етнографічній та мистецтвознавчій літературі, роз­криті особливості змісту художньої праці в школах з кримськотатарською мовою навчання, відображено емпіричний досвід підготовки майбутніх учителів до на­вчання художньої праці в школах з кримськотатарською мовою навчання.

Проблема підготовки майбутніх учителів початкових класів до навчання художньої праці розгля­дається з урахуванням змін освітніх пріоритетів і вимог стосовно варіативності і гнучкості навчального процесу у ВНЗ. Вивченню і аналізу підлягали теоретичні джерела, які відображають індивідуально-творчий підхід до підготовки майбутніх учителів (П.Гальперіна, К.Дурай-Новікової,  М. Дяченко, Л.Кандибович, Г.Костюка, Н.Кузьміної, А.Леонтьева, О.Мороза, Т.  Сластьоніна, Н.Тализіної, Д.Школенко та інших).

Принцип етнічної диференціації визначено як пріоритетний у реалізації змісту підготовки майбутніх учителів до навчання художньої праці в школах і класах з кримськотатарською мовою навчання і ґрунтується на знанні етнографічних матеріалів.

Питання етнопедагогіки, етнопсихології, етнодизайну, які стосуються підготовки майбутніх учителів до навчання художньої праці в школах і класах з кримськотатарською мовою навчання, були актуалізовані в етнографічних джерелах М. Аджи, Л.Гумільова, А. Кримського, Е. Кудусова, A. Пекарука,               П. Чубинського. В цих досліджен­нях розглядалась психолого-педагогічна основа художньо-виробничої взаємодії лю­дини і біологічного середовища, етносу та біосфери (ландшафтів), художня праця розглядалася як «утилітарна етнографія».

Мистецтвознавчою основою в галузі історії художньо-матеріальних мистецтв Криму були дослідження Є.Асан, О.Желтухіної, І.Заата, З. Изідінової, С.Німатули, Л.Петренко, Л. Рославцевої, Т. Сакірдонової, Д. Халіл, М. Чурлу, Е. Ебубекірова і багатьох інших авторів, творчу спадщину яких поки що недостатньо викорис­тано педагогічною наукою для підготовки майбутніх учителів початкових класів до навчання кримськотатарської художньої праці.

За результатами вивчення емпіричного досвіду і теоретичних положень наукових джерел, зроблено висновок про те, що художня праця кримських татарів у початкових класах шкіл з кримськотатарською мовою навчання може мі­стити такі орієнтовні блоки: декоративно-прикладне мистецтво; традиційний орнамент кримськотатарського народу; художня обробка текстильних матеріалів; архітектурне макетування будівельних споруд з урахуванням ландшафтних особливостей Криму; етнодизайн кімнат в житлових спорудах; художні техніки, пов’язані з обробкою матеріалів (кераміка, художня обробка дерева, металу та інших матеріа­лів); художні техніки стосовно моделювання національного стилю одягу і аксесуари костюму (ювелірних прикрас, сумочок, головних уборів, зачісок тощо); художня ін­терпретація графічних знаків, символів; моделювання народних іграшок; моделю­вання макетів технічних пристосувань традиційного кримськотатарського побуту і господарства.

Професійна підготовка майбутніх учителів до занять з художньої праці розглядається як стабільна інтегральна якість в широкому часовому діапазоні, яка хара­ктеризується умінням самостійно ставити мету, обирати способи її досягнення, роз­робляти плани і програми, здійснювати самоконтроль за результативністю етнічно спрямованої художньої праці.

Психологічною основою проблеми підготовки до навчання художньої праці являються результати досліджень O. Дусавицького, В. Клименка, В.  Моляко, Н. Рєпкіної та інших. Але зазначені вчені не виокремлюють проблеми етнічних особливостей художньої праці і способів її дослідження в умовах багатонаціонального середовища, яким є Автономна республіка Крим. Тому використанню підлягали праці фахівців з матеріально-художньої культури тюркського етносу, які виокремлюють етнічні особливості  художньої праці кримських татарів.

Педагогічною основою навчання художньої праці обрано теоретичне положення про наявність усталених структурних компонентів методики як теоретичної дисципліни: змісту, організаційних форм взаємодії, педагогічно доцільних способів, прийомів і засобів методичного впливу, середовища навчально-виховної діяльності, способів оцінювання навчальних досягнень. Змістовий, методичний, організаційний і процесуальний компоненти у підготовці майбутнього учителя до навчання художньої праці учнів початкових класів розглядалися як сукупність необхідних і достатніх педагогічних умов його фахової підготовки.

Були визначені критерії відбору навчального матеріалу для факультативного курсу «Кримськотатарська художня праця з методикою навчання»: розвиваюча, пізнавальна і виховна цінність учбового матеріалу; взаємовідповідність змісту худож­ньої праці в педагогічних навчальних закладах і варіативних програмах з художньої праці та перспективність в межах курсу, а також його взаємозв’язків з іншими пред­метами в системі початкового навчання; емоціогенний потенціал змісту; поєднання навчального матеріалу з традиційними і сучасними видами художньо-трудової дія­льності (загальнонаціональними і регіональними). Названі критерії створювали об’єктивні умови для оптимального відбору зміс­ту художньої праці у вищому педагогічному навчальному закладі. Процес реалізації названих критеріїв носив поетапний характер.

Необхідною якістю майбутнього учителя на заняттях з художньої праці є його спроможність до організації колективних, групових, парних й індивідуальних форми художньо-творчої  діяльності. Для організації занять з художньої праці малими творчими групами майбутній учитель початкових класів повинен оволодіти рядом спеціальних психолого-педагогічних знань та умінь: діагностичних, зумовлених сприятливими психологічними умовами; проектно-мовленнєвих, які зумовлені педагогічними умовами навчального середовища; проектно-графічних і пошуково-макетувальних, які зумовлені місцем і роллю мистецтва у навчальному процесі вищих педагогічних навчальних закладів.

Психологічний, педагогічний і мистецький аспекти структури спеціальних педагогічних умінь дозволяють майбутньому учителю початкових класів вільно будувати власну особистісно-ціннісну траєкторію пе­дагогічної діяльності, творчо підходити до розв’язання завдань інтегрованого кур­су художньої праці у школах і класах з кримськотатарською мовою навчання.     

У сукупності педагогічних умов, сприятливих для підготовки майбутніх учителів початкових класів до навчання художньої праці в школах з кримськотатарською мовою навчання, виокремлювався особистісний фактор – його внутрішнє інформаційно-особистісне середовище. Фахово підготовлений учитель початкових класів на заняттях з художньої праці у школах і класах з кримськотатарською мовою навчання повинен володіти розвиненими формами синтезу на рівні уявлень: аглютинацією, гіперболізацією, схематизацією, типізацією з урахуванням принципу етнічної диференціації змісту художньої праці. Зазначені прийоми розвитку художньо-образної уяви майбутніх учителів початкових класів пов’язані з розвитком конструктивно-художнього мислення і предметно-маніпуляційних дій з різними пластичними матеріалами, які виявляються у традиційних техніках художньої праці кримських татар.

Врахування вікової сенситивності молодших школярів, зокрема, супроводу егоцентричним мовленням предметно-маніпуляційних дій, вимагає  також професійної здатності учителя створювати стимулююче середовище для розвитку художньо-творчих здібностей дітей на заняттях з кримськотатарської художньої праці.

Реалізувати художньо-творчий потенціал учнів здатний майбутній учитель, який сам працює в творчому режимі, постійно знаходиться в творчому пошуку, спроможний прогнозувати і конструювати дидактико-управлінські системи, розробляти ефективні педагогічні умови для етнокультурної самореалізації учнів, прагнути до власної культурної самореалізації.

До педагогічних умов стимулюючого мотиваційного забезпечення підготовки майбутніх учителів до навчання кримськотатарської художньої праці віднесені: емоційний компонент етнокультурного смислового наповнення, адекватні спроби постановки навчальних завдань, естетична привабливість зразків і організаційних форм художньої праці, оптимальне поєднання ігрової та навчальної діяльності, створення ситуацій для роз­витку самодіяльності і творчості студентів.

У другому розділі «Експериментальний процес підготовки вчителів початко­вих класів до навчання художньої праці в умовах шкіл з кримськотатарською мовою навчання» теоретично обґрунтовані і розроблені експериментальні педагогічні умови підготовки майбутніх учителів до навчання кримськотатарської художньої праці, представлена динаміка формування професійної підготовки до навчання художньої праці, узагальнена результативність експериментальних педагогічних умов.

Пропонована сукупність ефективних педагогічних умов професійної підготовки майбутнього вчителя початкових класів до навчання художньої праці у школах і класах з кримськотатарською мовою навчання базується на пошуковій діяльності у контексті набуття студентами особистісного досвіду з художнього проектування на основі традиційних і сучасних технік кримськотатарської художньої праці.

У процесі фахової підготовки до художнього проектування напрямами пошукової діяльності майбутніх учителів початкових класів були: теоретико-пізнавальний, дискусійний, моделюючий, рефлексивний, етнографічний.

На першому етапі констатувального експерименту було проаналізовано зміст окремих програм викладання художніх дисциплін у вищих навчальних закладах. Усі вони містять елементи творчості, розвивальні завдання, але загальна система побудови матеріалу лишається традиційною, що обмежує можливості творчої самореалізації особистості майбутнього вчителя на засадах етнічної диференціації змісту.

Другий етап констатувального експерименту було спрямовано на вивчання рівня розвитку окремих компонентів підготовки майбутніх учителів до навчання художньої праці в школах і класах з кримськотатарською мовою навчання. Для наукового обґрунтування дослідно-експериментальної роботи, порівняння даних були визначені критерії і показники підготовки майбутніх учителів до навчання художньої праці в школах з кримськотатарською мовою навчання.

Вербальний критерій пов’язаний з необхідним і достатнім об’ємом знань студентів про мету кримськотатарської художньої праці, про методичні особливості його традиційних художніх технік у минулому і перспективних засобах викладання у майбутньому. Вербальний критерій знань з художньої праці характеризується ря­дом показників: знання видів декоративно-ужиткового мистецтва кримських татар і вміння їх висловлювати; знання способів і засобів обробки матеріалів (художніх тех­нік) кримськотатарської художньої праці (ландшафтного дизайну, дизайну костюма, інтер’єрів і екстер’єрів, графічного, промислового дизайну); розуміння та викорис­тання термінології декоративно-ужиткового мистецтва кримських татар; уміння співвідносити елементи сучасного дизайну з декоративно-ужитковими видами мис­тецтва кримських татар; знаходження загального і відмінного в художній праці (де­коративно-ужитковому мистецтві, дизайні, архітектурі) різних народів; розуміння архітектонічного (предметно-пластичного) образу кримськотатарських майстрів, здатність до його словесного відображення.

Візуальний критерій виражається у відповідних лінійно-графічних і кольоро-графічних уміннях, що відображають неповторну пластику кримськотатарської формотворчості і декорування форм. Показниками візуального критерію є: уміння виразити себе в лінійно-графічній і кольоровій імпровізаціях художніх образів, володіння навичками виконання творів декоративного мистецтва кримських татар (з використанням традиційних орнаментів); наявність особистісно значущих асоціати­вних зв’язків зображень з іншими видами мистецтва (музикою, літературою, декоративно-ужитковим мистецтвом, дизайном, архітектурою); вміння художньо проектувати кримськотатарські форми і декор засобами тонального, декоративного і конструкти­вного рисунків.

Дієво-маніпуляційний критерій виявляється у майстерності предметно-пластичного володіння навичками з різних художніх технік і технологій, у досягненні композиційно виразних результатів кримськотатарської художньої праці. По­казниками дієво-маніпуляційного критерію майстерності є: використання різномані­тних технік і технологій обробки матеріалів; самостійність у постановці і рішенні творчих завдань, інтерес до їх виконання у процесі діяльності; прагнення виразити себе у кінцевому творі, досягнення єдності пластичної форми виробу та його декору; майстерність володіння інструментом і матеріалом, які мають місце у композиційно виражених пошукових конструкціях (макети, моделі), дизайні і традиційних виро­бах етнічного дизайну кримських татар; індивідуальний стиль у процесі виготов­лення художніх творів.

На основі даних критеріїв визначено три рівні підготовки майбутніх учителів початкових класів до навчання художньої праці в школах з кримськотатарською мовою навчання.

Високий рівень властивий студентам, які мають повноцінні знання інформації з кримськотатарської художньої праці; виявляють інтерес і активність до спосо­бів отримання спеціальних знань, уміють критично оцінювати художні явища і ре­зультати власної художньої діяльності, знають композиційні закономірності і розу­міють методи формоутворення. Студенти, які віднесені до високого рівня, демон­струють здатність до аналізу і синтезу, вміють планувати систему власних дій, чіт­ко уявляють кінцевий результат, уміють знаходити нестандартний спосіб художнього проектування. Студенти вміють якісно проектувати кримськотатарські форми і декор засобами тонального, декоративного і конструктивного рисунків; їм властива досконалість імітації текстури і фактури предметів художньої праці; постійне спіл­кування з творами декоративно-ужиткового мистецтва, стійке позитивне ставлення до кримськотатарської художньої праці, постійність у виникненні різноманітних емоцій у ході сприйняття твору кримськотатарського декоративно-ужиткового мис­тецтва і сучасного етнічного дизайну, розуміння етнічних художніх образів.

Середній рівень продемонстрували студенти, які володіють достатньо сформованою системою художньо-композиційних знань, уміють використати їх у прак­тичній роботі, належним чином виконують навчальні вимоги, адекватно оцінюють художні явища і результати власної діяльності, розуміють основні закони і методи створення композиції. На даному рівні студенти вирішують поставлені проблеми переважно інтуїтивно, не завжди об’єктивно оцінюють власні можливості, час­то обирають традиційний спосіб роботи. Майбутні учителі знають основні способи організації власної навчальної діяльності, але відмовляються від активно-пошукових і дослідницьких методів роботи. Студентам властиве вміння проектувати кримсько­татарські форми і декор засобами тонального, декоративного і конструктивного ри­сунків; уміння імітувати текстуру и фактуру предметів художньої праці; часте спіл­кування з творами декоративно-ужиткового мистецтва; тривалі емоційні етапи, обу­мовлені кримськотатарською художньою працею; часті випадки виникнення різно­манітних емоцій у ході сприйняття твору кримськотатарського декоративно-ужиткового мистецтва і сучасного етнічного дизайну, позитивне сприйняття етніч­них художніх образів.

Низький рівень підготовки характеризується тим, що студенти мають значні труднощі у розумінні композиційних закономірностей на основі фрагментарних і поверхових знань. Сприйняття художніх явищ є обмеженим і безсистемним. Набуті знання і вміння студенти можуть використовувати тільки в знайомій ситуації. Зміна орієнтирів, виникнення нових проблем завжди викликають труднощі. Навчальна робота відзначається недисциплінованістю, неадекватним розумінням цілей і методів організації власної діяльності, відсутністю самостійної критичної оцінки. На даному рівні позитивні результати роботи можуть бути отримані тільки за умови відтворен­ня визначеного зразка або наслідуванням чіткого алгоритму дій. Майбутні вчителі не завжди зацікавлені специфікою педагогічної роботи, недостатньо виявляють інтерес до дитячої творчості, не володіють відповідними знаннями з кримськотатарського декоративного і прикладного мистецтва, інших видів тюркської матеріально-художньої культури.

Комплексний аналіз результатів другого етапу констатувального експерименту показав, що майбутні вчителі початкових класів мають такі показники рів­нів підготовленості з художньої праці: низький рівень – 38,6%, середній рівень – 43,7%, високий – 17,7%.

Результати констатувального експерименту дозволили зробити висновок про недостатній рівень  фахової підготовки майбутніх вчителів до навчання художньої праці у школах і класах з кримськотатарською мовою навчання. Недостатня результативність  пояснювалася  наявністю суперечностей між теорією і практикою навчання художньої праці майбутніх вчителів, яке здійснюється без достатнього урахування етнокультурної диференціації її змісту, етнокультурних потреб кримськотатарського навчального середовища.