ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНОЇ ГАЛУЗІ В УКРАЇНІ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Галузь зв’язку є однією з важливих складових інфраструктури національного комплексу України. Її роль значно зросла в умовах активізації процесів глобалізації й інтеграції економіки, стрімкого розвитку нових засобів зв’язку.

Розвиток ринкових відносин привів до зростання конкуренції, появи нових операторів зв’язку, створення конкурентного середовища, що в результаті позитивно вплинуло на ефективний розвиток галузі: більш повно насичується ринок телекомунікаційними послугами, підвищилась їх якість. В конкурентній боротьбі створюються передумови для зниження вартості пропонованих послуг. Разом з тим, функціонування значної кількості суб’єктів підприємницької діяльності, різноплановість інтересів різних учасників ринку (операторів, споживачів, постачальників, посередників), як правило, супроводжується виникненням конфліктних ситуацій, які стримують ефективний розвиток галузі.

Для забезпечення організаційно-економічного та правового розвитку галузі в ринкових умовах, стабільності регламентації внутрішньогалузевих і зовнішніх взаємин між всіма учасниками відтворювального процесу галузі необхідна державна система регулювання.

Необхідність державного регулювання в сфері телекомунікаційних послуг підтверджується наступними обставинами:

по-перше, при формуванні тарифів необхідно враховувати соціальне й майнове положення різних верств населення;

по-друге, оператори різних регіональних зон, з різним ступенем техніко-технологічного оснащення виробництва, одними і тими ж видами телекомунікаційних послуг при тарифах, що склалися, несуть різне витратне навантаження, що ставить їх у нерівні конкурентні умови на ринку послуг зв’язку. При цьому порушується дія одного з основних економічних законів вільного підприємництва – на рівний капітал рівний прибуток;

по-третє, галузь, яка інтенсивно розвивається, особливо виробництво нових видів послуг, потребує великих цільових інвестицій, які можливі лише при державній підтримці.

Рішення цих та багатьох інших проблем неможливе без органічної взаємодії державних і галузевих принципів регулювання відтворювальних процесів функціонування та розвитку галузі.

Загальнотеоретичні проблеми державного регулювання в умовах ринкової економіки знайшли відображення у працях зарубіжних класиків економічної теорії: Г. Беккера, К. Вікселя, Дж. Гелбрейта, Дж. Кейнса, К. Маркса, А. Сміта, Ф. Тейлора та ін.

Проблеми розвитку та управління галуззю зв’язку розглядаються в наукових працях таких вітчизняних і зарубіжних учених, як: М.І. Котлубай, Ф.З. Мардаровський, Т.Е.Тихонова, Е.Н.Стрельчук, Н.А.Князєва, Д.І. Олійник, В.Н. Орлов, Е.Е. Володина, А. Гилл, А. Джипп, Л. Беркман і інші.

Аналіз стану й ступеня розробленості досліджуваної проблеми свідчить, що незважаючи на велику кількість робіт вітчизняних і закордонних авторів, присвячених питанням державного регулювання ринкових відносин, проблемам регулювання розвитку галузі зв'язку приділено недостатньо уваги.

Недостатній рівень розробленості проблем розвитку ринку послуг зв'язку, необхідність поглиблення й розробки нових організаційно-економічних механізмів (ОЕМ) регулювання становлення ринкових відносин у сфері послуг зв’язку визначили актуальність теми дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами й темами. Дисертаційна робота виконувалася відповідно до тематики науково-дослідних робіт Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України, зокрема в рамках науково-дослідної теми за договором №29 від 30 жовтня 2006 року із Національною комісією з питань регулювання зв’язку України (НКРЗ) «Аналіз нормативно-правової й статистичної бази, характеристика світового й вітчизняного досвіду визначення собівартості телекомунікаційних послуг» (номер державної реєстрації 0202U000142), у якій автором виконаний аналіз світового і вітчизняного досвіду розробки тарифів на послуги зв'язку; ИИИ- 7-06-(90) «Розробка теоретико-методологічних основ дослідження економічного простору функціонування транспортно-дорожнього комплексу й зв'язку» (номер державної реєстрації 0106U005264(48)), у рамках якої автором розроблений сітьовий підхід до аналізу структури економічного простору галузі зв'язку; ИИИ-706(87) «Рентні відносини в системі модернізації національного господарства» (номер державної реєстрації 0105U00889), у рамках якого автор обґрунтував розмір рентних платежів за використання радіочастотного ресурсу.

В рамках виконання теми Державним підприємством Міністерства транспорту і зв’язку України «Радіотелевізійний передавальний центр» «Обґрунтування тарифів на телекомунікаційні послуги» (номер державної реєстрації 103U005004), автором розроблені методичні положення визначення розподільчої бази витрат на телекомунікаційні послуги.

Дисертація відповідає тематичній спрямованості наукової розробки підприємства «Південьзв’язокмонтаж» «Програма стратегічного розвитку підприємства, а також сфери національної мережі зв’язку на 2008-2012 рр. (номер державної реєстрації 0403U002297), в якій автором запропонована стратегія розвитку телекомунікаційної мережі підприємства.

Мета й завдання дослідження. Основною метою дисертаційної роботи є удосконалення теоретико-методологічного й організаційно-економічного механізму державного регулювання розвитку телекомунікаційної галузі.

Для досягнення цієї мети були поставлені і послідовно розв’язувались такі основні завдання:

• визначити роль, місце й специфічні особливості галузі зв'язку в забезпеченні розвитку й управління національним господарством;

• сформулювати методологічні основи формування ринку телекомунікаційних послуг;

• визначити стратегічні цілі формування ринку послуг зв'язку;

• розробити структуру організаційно-економічного механізму розвитку телекомунікаційної галузі;

• обґрунтувати економічну сутність інвестиційного забезпечення телекомунікаційної галузі з урахуванням субстанціональної основи, що відбиває історичний процес виникнення, існування й розвитку капіталу;

• визначити специфічні особливості ресурсного забезпечення інвестиційної діяльності телекомунікаційної сфери;

• проаналізувати діючу та запропонувати удосконалення системи факторів, що впливають на ефективне інвестиційне забезпечення телекомунікаційної галузі;

• розробити структурно-логічну схему організаційно-економічного механізму системи управління інвестиційною діяльністю телекомунікаційної галузі;

• розробити механізм державного регулювання тарифів, що повинен забезпечити здійснення контролю за обґрунтованістю й відповідністю тарифів на загальнодоступні послуги реальним витратам виробника і можливостями різних верств населення;

• запропонувати методологічні підходи до роздільного обліку витрат операторами по видах діяльності при розробці тарифів на послуги телекомунікаційної галузі;

• розробити модель витрат при визначенні собівартості, що може бути застосовна для всіх видів телекомунікаційних послуг;

• розробити методику формування тарифів на загальнодоступні телекомунікаційні послуги;

• запропонувати механізм державного регулювання телекомунікаційної галузі у вигляді цілісної системи, що складається із взаємозалежних і взаємообумовлених підсистем;

• розробити модель прогнозування основних показників розвитку телекомунікаційної галузі та виконати прогнозні розрахунки.

Об'єктом дослідження є економічні відносини, які формуються в процесі взаємодії суб'єктів галузі зв'язку з іншими суб'єктами ринкової системи, державою, виробниками, інвесторами, промисловими споживачами й населенням в умовах розвитку й реформування телекомунікаційної галузі.

Предметом дослідження є організаційно-економічний механізм державного регулювання діяльності суб'єктів телекомунікаційної галузі.

Методи дослідження. Методологічною й методичною основою дисертаційної роботи послужили праці вітчизняних і закордонних учених, учених-економістів як теоретиків, так і практиків по дослідженню проблем теорії й практики розвитку інфраструктурних галузей, підвищення ефективності функціонування і розвитку, зокрема телекомунікаційної галузі.

Дослідження теоретико-методологічних проблем розвитку галузі зв'язку здійснювалися на основі методів: абстрактно-логічного – для визначення закономірностей і тенденцій розвитку ринку послуг зв'язку; монографічного – для аналізу й оцінки вітчизняного й зарубіжного досвіду в галузі зв'язку; економіко-статистичного – для структурно-динамічної характеристики сучасного стану розвитку галузі зв'язку; економіко-математичного – для прогнозування й моделювання ринку телекомунікаційних послуг; системного аналізу – при розробці пропозицій по вдосконалюванню механізму регулювання цін (тарифів) на телекомунікаційні послуги; логічного узагальнення – при узагальненні й формулюванні висновків.

Сукупність даних методів і прийомів сформували методологічну базу проведеного дослідження.

Інформаційну основу роботи становлять законодавчі та програмні документи Кабінету міністрів України, статистичні матеріали Державного комітету статистики України, аналітичні матеріали провідних міжнародних організацій, публікації періодичних фахових видань, результати власних досліджень автора.

Наукова новизна одержаних результатів. Найбільш значимі теоретичні й практичні результати, що визначають наукову новизну, полягають в тому, що розроблені та поглиблені теоретичні та організаційно-методичні положення щодо формування системи державного регулювання в сфері телекомунікаційних послуг розглядаються в умовах перехідного періоду розвитку економіки України від жорсткої централізації до ринкових відносин. В межах цього дослідження автором отримано такі конкретні результати, які слід розглядати як його внесок в економічну науку.

Вперше:

• обґрунтовано концептуальний підхід побудови організаційно-економічного механізму державного регулювання інвестиційної діяльності телекомунікаційної галузі, оснований на врахуванні інтересів всіх учасників відносин у сфері формування ринку послуг зв’язку й реалізації комплексу заходів державного регулювання як складової економічної й соціальної політики держави;

• сформульовано визначення поняття «організаційно-економічний механізм державного регулювання телекомунікаційної галузі», що трактується як комплекс заходів державної регуляції, які забезпечують безперервність, ефективність та стабільність функціонування операторів всіх форм власності телекомунікаційної галузі та технологічно пов’язаних з нею галузей;

• запропоновано методичні підходи до визначення собівартості загальнодоступних телекомунікаційних послуг, на основі яких розроблено методику роздільного обліку витрат операторами за видами діяльності при розробці тарифів на телекомунікаційні послуги.

Удосконалено:

• поняття «державне регулювання телекомунікаційної галузі», яке на думку автора, слід трактувати як процес прямого або непрямого впливу держави на розподіл ресурсів та формування виробничих пропорцій з метою підтримки стабільної економічної ситуації та збалансованого розвитку галузі, що має відмінність від існуючої розповсюдженої дефініції, яка визначає державне регулювання як втручання державних органів у функціонування ринку з метою впливу на розвиток суспільного виробництва;

• методи прогнозування основних показників розвитку телекомунікаційної галузі, зокрема, запропонований комбінований метод моделювання та експертних оцінок, який на відміну від існуючих поєднує кількісні та якісні показники процесів розвитку галузі з метою підвищення достовірності прогнозу при обмеженій ретроспективній статистичній інформації;

• методи аналізу інвестиційної привабливості телекомунікаційної галузі, що доповнюють традиційні методи розрахунками коефіцієнтів привабливості галузі для вітчизняних та іноземних інвесторів й придатності підприємств галузі до приватизації;

• визначення собівартості телекомунікаційних послуг та формування тарифів, що, на відміну від існуючих, надасть можливість операторам враховувати тільки реальні витрати на телекомунікаційні послуги й розраховувати тарифи з урахуванням реальних витрат.

Дістали подальшого розвитку:

• методичні підходи до визначення ринку послуг, які на відміну від існуючих, визначать не тільки ринок телекомунікаційних послуг, які надаються кінцевим користувачам, та ринок доступу до засобів й мереж зв’язку, необхідних для надання телекомунікаційних послуг, але й включають підходи до визначення географічної межі дії цих ринків;

• структурно-логічна побудова організаційно-економічного механізму в системі управління інвестиційної діяльності телекомунікаційної галузі, яка, на відміну від існуючої, враховує методологічні аспекти управління інвестиційними процесами та взаємозв’язок з системою інвестиційного менеджменту;

• методика комплексного аналізу ефективності інвестиційної діяльності телекомунікаційної галузі та на її основі виявлено комплекс факторів, які модифікують реалізацію загальних закономірностей інвестування. На відміну від традиційних методів, оцінку інвестиційного потенціалу телекомунікаційної сфери пропонується здійснювати на основі індикаторів інвестиційної діяльності галузі, що дозволяє визначити шляхи залучення додаткових інвестиційних ресурсів.

Практичне значення одержаних результатів. Сукупність представлених у дисертаційній роботі наукових результатів відтворюється в розробці теоретико-методичних і практичних пропозицій, які спрямовані на формування цілісної системи організаційно-економічного механізму перспективного розвитку галузі зв'язку, її ресурсного забезпечення й державного регулювання тарифів на послуги галузі.

Методологічні підходи до визначення ринку послуг зв'язку, його функціонування й перспектив розвитку можуть бути використані для прийняття управлінських рішень по визначенню ефективних шляхів розвитку операторів на ринку, доцільності й можливості впровадження на ринку нових операторів.

Запропонована методика визначення тарифів на основі роздільного обліку витрат операторів за видами діяльності дає дійовий механізм державного регулювання тарифів і забезпечує контроль за обґрунтованістю й відповідністю тарифів реальним витратам виробника.

Пропозиції щодо визначення собівартості для всіх видів телекомунікаційних послуг знайшли впровадження у філії «Утел» ВАТ «Укртелеком» (довідка № 250-01 від 22.11.2007 р.) при розрахунках собівартості телекомунікаційних послуг.

Методичні положення визначення розподільчої бази витрат операторами на телекомунікаційні послуги за видами послуг та виконавцями використані на Державному підприємстві Міністерства транспорту і зв'язку України «Радіотелевізійний передавальний центр» (довідка № ДП-284/02-12/01 від 10.08.2007 р.) при визначенні тарифів на послуги підприємства.

Прогноз основних показників розвитку телекомунікаційної галузі АР Крим використаний Кримським територіальним управлінням «Український мобільний зв'язок» (довідка №60-21/87 від 05.03.2007 р.) при розробці основних напрямів розвитку підприємств зв'язку регіону.

Викладені в дисертації теоретико-методичні підходи до розрахунків собівартості та тарифів на телекомунікаційні послуги використані Департаментом економіки та фінансів Національної комісії з питань регулювання зв'язку України (довідка про впровадження № 43/117-3-7 від 26.01.2007 р.).

Методичні підходи до розробки стратегії розвитку телекомунікацій були використані підприємством «Південьзв"язокмонтаж» при формуванні стратегії розвитку телекомунікаційної мережі (довідка № 297/ПІВДЕНЬ від 05.09.2006 р.).

Окремі результати дослідження, зокрема, по визначенню рентних платежів та їх розподілу за користування радіочастотними ресурсами, як складової витрат на телекомунікаційні послуги були використані Радою по вивченню продуктивних сил України Національної Академії наук України (довідка № 25/468-5-4 від 21.12.2006 р.).

Викладені у дисертації результати дослідження з питань державного регулювання інвестиційної діяльності телекомунікаційної галузі були використані при розробці навчально-методичних матеріалів та викладенні дисциплін «Інвестиційна діяльність» та «Державне регулювання» у Запорізькому національному університеті (довідка № 68 від 22.02.2007 р.)

Особистий внесок здобувача. Сформовані у дисертації наукові положення, висновки та пропозиції належать особисто автору та є його науковим доробком. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій розв’язане важливе науково-прикладне завдання – удосконалення організаційно-економічного механізму державного регулювання розвитку галузі зв’язку, обґрунтування методів формування тарифів на телекомунікаційні послуги на основі роздільного урахування затрат по видах діяльності.

Наукові результати дисертаційного дослідження є внеском у розвиток економічної науки з питань формування організаційно-економічного механізму впливу держави на розвиток галузі зв’язку в ринкових умовах.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові результати дослідження доповідалися на науково-практичній конференції «Проблеми соціально-економічного розвитку Автономної Республіки Крим» (м. Севастополь, 10.04.2003 р.); Всеукраїнської Міжвузівської науково-практичної конференції «Проблеми стійкого регіонального розвитку в умовах ринкової економіки (м. Сімферополь, 05.12.2003 р.); Науково-практичної конференції «Динаміка наукові досліджень» (м. Дніпропетровськ, 29–31.06.2004 р.); Міжнародної науково-практичної конференції «Перспективи розробки науки й техніки» (м. Сімферополь, 08.04.2004 р.); Науково-практична конференція «Актуальні проблеми соціально-економічного розвитку регіонів» (м. Сімферополь, 08.04.2005 р.); V Міжнародної конференції студентів, аспірантів і молоді «Крок молоді в майбутнє» (м. Київ, 12.05.2006 р.) і інші.

Публікації результатів досліджень. За результатами дослідження опубліковано 10 наукових праць, з них 7 у наукових фахових виданнях загальним обсягом 4,0 друк. арк., які належать особисто автору.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 221 стор. комп’ютерного тексту, що включає 25 таблиць і 21 рисунок, з яких 5 займають усю площу сторінки. Список використаних джерел нараховує 168 найменувань на 15 сторінках.